B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 83

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

□ 2003

Рис. 1. Динаміка виробництва металу у країнах-лідерах у 1950-2009 рр. (складено за даними International Iron and Steel Institute)

На рис. 1. наведено динаміку виробництва чорних металів у країнах-лідерах. Провідні позиції з кінця 90-х років ХХ ст. починає займати азіатський регіон завдяки значній частці Китаю та Японії, які посідають перше і друге місця у виробництві й експорті металу. На другому місці - Західна Європа і на третьому опинилися країни Східної Європи (у тому числі Росія та Україна).

У роки Другої світової війни дуже швидко розвинулася чорна металургія у США. У 1950-х роках необхідність подолання наслідків війни викликала зростання виробництва чорних металів у Західній Європі. Ще швидшими темпами зросло у 1950-1970-х роках виробництво чорних металів у соціалістичних країнах Східної Європи (на всі країни СЕВ припадало на той час близько 30% світового виробництва чорних металів), а також у Японії (див. рис. 1).

За період з 1990 по 2003 р. Китай з виробництва й експорту металу перемістився з четвертого на перше місце. Ця країна за останнє десятиліття не тільки змогла потіснити таких світових лідерів, як Росія, США, Японія, але і посісти перше місце з виробництва металопродукції. Аж до початку 1990-х років світовим лідером з виплавки чорних металів був СРСР, але після його розпаду у всіх пострадянських республіках відбувся помітний спад виробництва - наприклад, у Росії більш ніж у два рази (при цьому знизилися внутрішні потреби в металі, проте країна посідає і нині одне з лідируючих місць за обсягом експорту чорних металів).

У результаті перенесення виробництва до країн, що розвиваються, такі держави, як Бразилія, Мексика, Аргентина, Республіка Корея, Індія, Туреччина, В' єтнам, уже обігнали чи майже обігнали провідні країни, серед яких Італія, Великобританія, Франція та інші, у виробництві металопродукції.

Таблиця 2

Динаміка споживання металу у світі по регіонах та країнах за 20р2-2008 рр., мли. т1

Країни

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Світ, усього

756,6

774,5

814,7

894,8

974,3

1О26,О

1113,2

Азія

323,0

351,1

392,7

459,8

499,4

560,0

595,0

ЄС (27)

162,6

159,3

156,3

157,8

167,2

161,4

179,3

NAFTA

146,6

132,1

132,9

130,8

149,0

139,4

154,9

Центральна та Південна Америка

28,1

28,9

27,7

28,0

32,6

32,3

36,0

Росія

24,4

26,9

24,9

28,5

29,2

30,5

36,0

Інші країни Європи

21,1

20,3

21,5

24,3

27,3

29,1

33,3

Близький Схід

19,7

23,1

25,3

29,5

31,2

33,4

36,8

Африка

14,5

15,6

15,8

16,8

18,1

19,7

21,6

Австралія та Нова Зеландія

6,7

6,3

7,2

7,5

8,0

7,9

7,9

Україна

4,9

5,8

5,5

6,6

7,2

7,2

7,1

Країни СНД

4,9

4,3

4,0

4,0

4,0

4,0

4,0

1Складено за даними International Iron and Steel Institute.

Ще однією країною, що заявила про себе на світовому ринку металопродукції, є В'єтнам. Пріоритетним завданням, яке ставить перед собою уряд цієї держави, є розвиток національної металургійної галузі, причому в основному за рахунок залучення іноземних інвестицій. Для цього складаються сприятливі умови, бо інтерес до в'єтнамської металургії з боку провідних світових компаній-металовиробників стрімко зростає.

У світі спостерігається постійне зростання споживання металу, що в свою чергу підштовхує металовиробників до збільшення обсягів виробництва металу (табл. 2).

Найбільш значним споживачем металу є азіатський регіон, бо там розташовані країни, які стрімко розвиваються, такі як Китай, Індія, В'єтнам, Корея.

Тобто у світі відбувається постійне зростання споживання металопродукції, яке у 2002 р. складало 756,6 т, у 2008 р. -1113,2 т, збільшення склало 356,6 т.

У табл. 2.3 наведено динаміку виробництва і споживання металопродукції за 2000-2008 рр.

Глобальне виробництво металів останніми роками зростає достатньо стабільно - на 8-9% за рік, у період з 2000 по 2008 р. виробництво чорних металів склало 9690,2 млн. т і зросло у 1,5 раза (табл. 3).

Постійне зростання виробництва чорних металів не має 100% його споживання (табл. 2.3). Можна констатувати, що перевиробництво сталі за 2000-2008 рр. склало 702,1 млн. т, що за обсягом дорівнює виробництву 2000 р. Це свідчить про те, що металургійна галузь усього світу майже рік може не виробляти металу. Перевиробництво у 2008 р. порівняно з 2007 р. склало 131 млн. т.

Таблиця 3

Динаміка виробництва і споживання чорних металів у світі

__за 2002-2008 рр., м ін. т1___

Рік

Виробництво чорних металів

Споживання чорних металів

Співвідношення виробництво І споживання

Співвідношення споживання І виробництво

 

2002

848

756,6

1,121

0,892

91,4

2003

850

774,5

1,097

0,911

75,5

2004

904

814,7

1,110

0,901

89,3

2005

969

894,8

1,083

0,923

74,2

2006

1067

974,3

1,095

0,913

92,7

2007

1132

1026

1,103

0,906

106

2008

1244,2

1113,2

1,118

0,895

131

Всього

7O14,2

6354,1

1,1O3

O,9O5

66O,1

1 Складено за даними World Steel Association.

За даними World Steel Association, у 2008 p. головними виробниками сталі були: 1 - Китай (500,5 млн. т); 2 - Японія (118,7 млн. т); 3 - США (91,4 млн. т); 4 - Росія (68,5 млн. т); 5 - Індія (55,2 млн. т); 6 - Німеччина (45,8 млн. т); 7 - Україна (37,1 млн. т).

Середній рівень надвиробництва за 2000-2008 рр. склав приблизно 8% рівня споживання. За даними World Steel Association, найбільшими виробниками у 2008 р. були такі компанії: 1 - ArcelorMittal (103,3 млн. т); 2 - Nippon Steel (37,5 млн. т); 3 - Baosteel Group (35,4 млн. т); 4 - POSCO (34,7 млн. т); 5 - Hebei Steel Group (33,3 млн. т).

Українські металовиробники посідають такі місця: 29 - Індустріальний союз Донбасу  (9,9 млн. т);34 - Мєтінвєст холдинг (8,2 млн. т); 54 - ММК ім. Ілліча (5,6 млн. т); 68 - Zaporizhstal (3,9 млн. т) [9].

За даними журналу Metal Bulletin, у світі налічується 120 сталеливарних компаній із річною продуктивністю від 2 млн. т металу і більше. У 2005 р. їх сукупне виробництво склало понад 800 млн. т (73,7% світового). При цьому 25 компаній, продуктивність кожної з яких перевищує 10 млн. т сталі на рік, виплавили в 2005 р. 482,7 млн. т металу (43,6%). Ще 26 компаній діють із продуктивністю 5-10 млн. т сталі та 69 компаній - з продуктивністю 2-5 млн. т на рік [6].

На даному етапі розвитку металургійна галузь зазнає істотних змін з боку не тільки зовнішньої конкуренції, але і внутрішньої. Відбувається консолідація виробників металу по всьому світу, і, щоб вижити, металургійні корпорації, які вважають себе більш уразливими, намагаються або через укрупнення, або шляхом придбання слабших компаній знайти собі металургійну компанію, об'єднання з якою стало б достатньо надійною страховкою від проблем. Такі процеси спостерігаються не тільки серед країн, що розвиваються, але і в країнах, які займають лідируючі позиції з виробництва й експорту металу.

Серед загальних тенденцій трансформації на світових ринках металопродукції можна виділити такі: зростання виробництва металопродукції у світі в цілому; переміщення виробництва ближче до морського узбережжя; зміни в країнах-лідерах у світовому виробництві чорних металів; перенесення виробництва до країн, що розвиваються; зрушення вбік використання нових методів виплавки; зрушення вбік створення міні- та міді-заводів та збільшення кількості заводів металообробки; зростання попиту на спеціальні (конструкційні) марки сталі; консолідація металургійних підприємств унаслідок глобалізації і транснаціоналізації світового господарства; упровадження інноваційних технологій виробництва чорних металів; зростання вимог до екологічної безпеки виробництва.

Для виробників усього світу 2008 рік ознаменувався початком світової економічної кризи. Падіння попиту на металургійну продукцію на світовому ринку призвело не тільки до скорочення обсягів виробництва, але і до зниження цін. За даними SteelBenchmarker, ціни перебувають на досить низькому рівні. Такі самі тенденції спостерігаються у сфері експорту будівельних металоконструкцій, скорочення якого стало прямим результатом світової іпотечної кризи, яка вплинула на європейський (у тому числі український) ринок будівництва.

На протязі розвитку міжнародного ринку металопродукції спостерігається стійка тенденція збільшення концентрації цього ринку, при цьому відбувається зміна в лідерах. Аналізуючи структуру міжнародного ринку доволі часто на практиці використовуються методи оцінки рівня його концентрації. Ринок аналізують у його межах, які умовно можна поділити на товарні межі, часові та географічні. Такій підхід діє для кожного конкретного випадку. Для дослідження концентрації міжнародних ринків використовуються різні методики і показники. [1,С. 320]

Індекс концентрації (concentration ratio - CR), розраховується за формулою:

CR  к>, і)

2=1

де k - частка і-ї фірми (галузі, країни), %.

За даним показником, якщо індекс концентрації наближається до 100%, то ринок є високомонополізованим, якщо ж він трохи більший за нуль, то його можна розглядати як конкурентний.

Але цей показник має значний недолік - він не враховує частку ринку, яку покриває імпорт, і тому може показатзавищений рівень концентрації[1, с. 320].

Наступним показником, який використовувався у країнах ЄС, був індекс Лінда, що розраховується за формулою

т = х100% (2)

Цей показник розраховується для двох фірм, тобто він також не враховує всієї ситуації на ринку. Для трьох найбільших фірм індекс Лінда визначається за формулою [1, 320]

(k2+ k3)/2

(k + k2)/2

Для чотирьох фірм:

x100%.

(k + k2)/2 + (k_

k3)/3

■k3 + k4)/3    (k3 + k4)/2

(З)

x100%. (4)

2 [ (к2   і'"3   і  '"4) ' ~"       Ч'"3   1  '"4) ' '"4 Індекс Лінда, як і індекс концентрації, розраховується тільки для кількох найбільших фірм, а отже, і як індекс концентрації не враховує повної ситуації на ринку [195, 321].

Тому у  США  з  1982 р.   офіційна  статистика повністю  відмовилася  від  індексу концентрації, почали використовувати індекс Херфіндаля-Хіршмана (ННІ) [1, 321], який розраховується за формулою

нні р2,

7=1

де рі - частка 1-ї країни, %.

У табл. 4. наведено динаміку експорту металопродукції по країнах-лідерах та світу в цілому.

Обсяг експорту металопродукції за країнами-лідерами, млн. дол. США1 (5)

Таблиця 4

Роки

Світ усього

Україна

Китай

Бразилія

Німеччи на

.3

я

а

Японія

Республі ка Корея

.3

с о

Р

Англія

В

С

Э я

2000

142816

5157

4391

3633

13931

1318

6850

14832

6682

7229

4347

6319

68127

2001

132242

5190

3152

3145

13592

1090

6762

13570

5826

6567

4178

5970

63200

2002

144452

5464

3322

3857

14403

1674

6965

15503

5704

7278

4390

5713

70179

2003

182336

7409

4813

4985

17462

2558

8632

17870

7783

9597

5440

6774

89013

2004

271185

11396

13878

7096

24496

4106

13653

23929

11632

15342

7800

8712

129782

2005

317595

12665

19278

9067

28082

5168

15646

27505

14346

18957

9482

11489

145910

2006

375910

14788

32519

9454

33672

6585

19808

29937

15824

20051

9537

12773

170962

2007

479136

18827

51506

10145

41457

8336

25766

34395

18802

23474

12057

15165

219206

2008

587193

25466

70973

13659

45130

11226

29184

44106

25038

33095

12634

20143

256539

1 Складено за даними СОТ.

Використовуючи дані табл. 4, розрахуємо індекс Херфіндаля-Хіршмана для міжнародного ринку металопродукції по країнах-лідерах в експорті металопродукції. Результати розрахунків наведено на рис. 2.

За результатами аналізу показників, які характеризують структуру міжнародного (товарного) ринку, встановлюється його приналежність до типу концентрованого ринку, оцінюється ступінь розвиненості конкуренції.

Із збільшенням концентрації індекс HHI збільшується, і навпаки. У США прийняті такі нормативи HHI:

1) HHI < 1000 - слабоконцентрований ринок;

2) 1001< HHI < 1800 - середньоконцентрованийринок;

3) HHI > 1800 - висококонцентрований ринок [1, с 321].

За період з 2000 по 2008 р. спостерігається поступове зниження концентрації міжнародного ринку металопродукції, що є позитивним моментом. Це відбувається за рахунок виходу на ринок нових країн-виробників металопродукції, збільшення товарів-замінників металевої продукції, а також унаслідок кризових явищ у всьому світі. Але незважаючи на такі моменти, міжнародний ринок металопродукції є висококонцентрованим, НШроз> 1800.

На рис. 3. графічно зображено динаміку HHI за 2000-2008 рр.

2800 2600

2400

2200 2000

2607J2^

 

^26^2.07_

^^^ф^694.9^^^^                          ^^^"Індекс концентрації

 

 

 

^'2'59302                       2403 67

 

 

 

 

429,/1

2289'24^

 

2000

2001

2002

2003        2004        2005 2006

2007 2008

роки

2

I

L

Рис. 2. Динаміка індексу концентрації міжнародного ринку металопродукції за 2000-2008 рр.

Згідно з даними табл. 4 Китай у 2000-2003 рр. мав майже таку саму, а то й меншу, ніж Україна, частку. Починаючи з 2004 р. частка Китаю у світовому експорті металопродукції значно збільшується. Китай став основним конкурентом України на азіатському ринку.в

ч о ч

ні ч

80000 j 70000 -60000 -50000 -40000

30000 20000 10000 0

12,09 1015г

%14,00 12,00 10,00 8,00 6,00 4,00 2,00 0,00

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

Рис. 3. Частки України та Китаю на ринку металопродукції за 2000-2008 рр.

Частка Китаю на міжнародному ринку металопродукції значно зросла (рис 4) і у 2008 р. склала 12% всього світового виробництва, різниця між часткою у світовому експорті металопродукції складає 4 рази. Частка ж України за 2000-2008рр. практично не змінилась і складає на 2008р. 4,3% від загального експорту.

Проблеми, які постали перед металовиробниками, змушують владу різних країн надавати відповідну підтримку компаніям цієї галузі, але через обмеження, що накладаються СОТ, мова про субсидії, податкові пільги та інші види допомоги не йде.

У США у січні 2009 р. був прийнятий антикризовий законопроект, до якого включено American Steel First Act, згідно з яким передбачається при реалізації будівельних проектів, які фінансуються за рахунок коштів федерального бюджету, використовувати металопродукцію тільки національного виробництва. Другим антикризовим заходом є прийняття урядового стимулюючого пакета, в межах якого в економіку США у 2009р. буде вкладено 825 млрд. дол., з яких 550 млрд. є державними інвестиціями, а 275 млрд. - зниження податків. Із зазначеної суми 30 млрд. дол. планується направити на будівництво автомобільних доріг, а ще 17,5 - на спорудження інших об'єктів транспортної інфраструктури.

За зазначених умов фахівці НІСД вважають за доцільне вжити наступні заходи.

1. Ризики подорожчання продукції машинобудування та вартості будівництва необхідно врахувати при реалізації державних інвестиційних програм, зокрема проектів, які реалізуються з метою підготовки до чемпіонату Євро-2012.

2. З метою нівелювання дії зазначених негативних ефектів від підвищення цін на металопродукцію слід створювати умови для її імпортозаміщення на внутрішньому ринку у коротко- та середньостроковій перспективі. Зменшення частки імпорту продукції металургії у витратах підприємств машинобудування та будівництва, які у середньому складають 33 % та 25 % відповідно, дозволить збільшити кумулятивний макроекономічний ефект від зростання цін на метали.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period