B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 94

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

-п'ятий етап (2011 р.-2020р.) буде характеризуватися активізацією зовнішньоекономічної діяльності підприємств наукомістких галузей промисловості.

В економічній науці проблема національної конкурентоспроможності є однією з ключових.

Значний вклад у її дослідження здійснили такі західні вчені, як П. Кругман, С. Ліндер, Б. Олін, М. Портер, Д. Сакс, Л. Саммерс, Дж. Харт, Е. Хекшер. Останнім часом ці проблеми розробляються також вченими з пострадянських країн, зокрема -українськими та російськими (Я. Базилюк, О. Білорус, Б. Буркинський, М. Делягін, Я. Жаліло, В. Іноземцев, Б. Кузик, Д. Лук' яненко, С. Меншиков, І. Спиридонов, С. Соколенко, Р. Фатхутдінов, Т. Циганкова, Ю. Яковець та ін.).

Мета статті полягає в удосконаленні оцінки місця України у глобальному конкурентному просторі.

Теоретичною та методологічною основою наукового дослідження є фундаментальні положення політичної економії, історії економічних вчень, методи статистичної обробки і аналізу інформації, принцип системного аналізу, праці вітчизняних та зарубіжних вчених.

У рейтингу Індексу міжнародної конкурентоспроможності 2009-2010 Україна опустилася на 10 позицій і займає 82-е місце серед 133 країн.

90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

74 84

86

84

. 82

69 ^

 

 

 

 

 

69 73

72

 

 

8 57

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

52 5:

$

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

1997      1999     2001      2003     2005     2007 2009­2010

Рис.1. Динаміка місця України у рейтингу Індексу міжнародної конкурентоспроможності (ІМК)

Відповідно до Звіту, Україна в рейтингу Індексу міжнародної конкурентоспроможності (ІМК) опинилася серед африканських і латиноамериканських країн, що розвиваються ,по сусідству з Гамбією та Алжиром. Найзначніші погіршення в

343рейтингу України спостерігаються за трьома складовими: «макроекономічна стабільність» (падіння на 13 пунктів, 10б місце), «рівень розвитку фінансового ринку» (падіння на 21 пункт, 10б місце) і «оснащеність новими технологіями» (падіння на 13 пунктів, 80 місце). При цьому найнижчий рейтинг зафіксований за складової «ефективність інституційного середовища» (120-е місце).

За результатами дослідження, Україна поліпшила свої позиції лише по трьох складових конкурентоспроможності. Так, країна зайняла 49-е місце по ефективності ринку праці, поліпшивши свою позицію на 3 пунктів, 29-е місце за розміром ринку (зростання у рейтингу на 2 пункти) і 78-е місце за складової «інфраструктура» (поліпшення на 1 пункт).

На рисунку 1 наведена динаміка місця України у рейтингу Індексу міжнародної конкурентоспроможності (ІМК).

Значення рейтингу свідчить про значне погіршення макроекономічної ситуації в України і про низьку участь країни у міжнародному розподілі праці.

Дані рисункуІ свідчать, що найкращу позицію в рейтингу з урахуванням кількості охоплених країн Україна посідала у 2007 р. Зважаючи на тенденцію зменшення величини Індексу протягом 2007-2010 pp., слід визнати реальність загрози переходу України до класу країн, економіка яких розвивається на основі факторів виробництва, конкурентоспроможність яких забезпечується за рахунок низьких витрат виробництва, яке обумовлено забезпеченістю й доступністю природних та трудових ресурсів.

У контексті визначення місця України в глобальному інвестиційному середовищі важливими є дані порівняльного аналізу Індексу економічної свободи, опублікованого в 2010 р. американським дослідним центром «Heritage Foundation)). 183 країн світу поділено на 3 груп залежно від значення сукупного показника: 0-49,9 - репресивні (3б країн), 30-39,9 - переважно економічно не вільні (33 країн), б0-б9,9 - у середньому економічно вільні (38 країн), 70-79,9 - переважно економічно вільні (23 країни) та 80-100 - економічно вільні (7 країн). Загальна оцінка складається з 10 компонентів: свобода бізнесу, торгівлі, праці, фіскальна, монетарна, інвестиційна, фінансова політики, а також свобода від корупції, право власності та розмір державного апарату.

У 2010 р. Україна в цьому рейтингу посіла 1б2-тє місце серед 179 країн світу та 39-те серед 41 країни Європи і належить до переважно економічно не вільних ( табл.І).

Таблиця 1

Динаміка показників рейтингу України за Індексом економічної свободи у 1995-2010 рр._

Роки

Ранг

Величина

Свобода бізнесу

Свобода торгівлі

Фіскальна свобода

Монетарна свобода

Інвести­ційна свобода

Свобода

від корупції

Кількість

країн у рейтингу

1993

93

39,9

33

33,0

61,8

0,0

30

10

101

1996

127

40,6

33

66,0

37,7

0,0

30

30

142

1997

133

43,3

33

66,0

61,1

0,0

30

30

130

1998

140

40,4

33

33,0

64,4

0,0

30

30

136

1999

137

43,7

33

33,0

63,0

39,3

30

30

161

2000

129

47,8

33

70,0

62,3

63,0

30

28

161

2001

131

48,3

33

70,0

63,8

62,3

30

26

133

2002

133

48,2

33

71,0

бб,1

38,2

30

13,0

136

2003

128

31,1

33

74,6

67,1

64,0

30

21,0

136

2004

114

33,7

33

74,4

67,3

74,3

30

24,0

133

2003

101

36,1

33

76,2

83,0

76,2

30

23,0

133

2006

110

34,6

43,1

77,2

90,2

72,9

30

22

137

2007

133

31,6

43,6

77,2

83,6

68,4

30

26

137

2008

133

31,1

44,3

82,2

79,0

69,9

30

28

137

2010

162

46,4

38,7

82,6

77,9

61,2

20

23,0

179

За більшістю величин показників позиції України є гіршими, ніж середні для країн світу та Європи, наведені в таблиці показники свідчать про те, що в Україні в умовах відносно нормального розвитку у сфері торгівлі та оподаткування існують проблеми щодо свободи підприємництва, свободи грошових відносин, інвестицій, захисту прав власності та свободи від корупції, у розмірах державного апарату управління. Так, рівень фінансової свободи для України має оцінку 30, тоді як середній по Європі -66,3, середній по світу -31,1; свобода від корупції - відповідно, 23, 37 та 40; право власності - 30, 62 та 43; свобода праці - 37,7, 63,4 та 61,3; монетарна свобода - 61,2, 78,6 та 74,2; свобода бізнесу - 38,7, 73,9 та 62,3; інвестиційна свобода - 20, 63,4 та 49,7.

Дані таблиці 1 свідчать, що найкращу позицію в рейтингу з урахуванням кількості охоплених країн Україна посідала у 2003 р. Зважаючи на тенденцію зменшення величини Індексу протягом 200б-2010 pp., слід визнати реальність загрози переходу України до класу репресивних країн, якщо не зміняться на краще бізнес та інвестиційний клімат, рівень захисту прав власності.

Згідно з останньою доповіддю Doing Business 2010 року Україна посіла 143-ту позицію серед 181 країн світу (країни ранжуються від 1 до 181 місця, де перша позиція відповідає найкращому результату), розташувавшись позаду таких країн, як Казахстан (70-та позиція), Молдова (103-та), Киргизстан (б8-ма), Ефіопія (11б-та), Росія (120-та), Білорусь (83-та), Уганда (111-та), Мозамбік (141-ша), Іран (128-ма), Узбекистан (138-ма). Для порівняння: в 200б році Україна займала 128-му позицію серед 173 країн.

У таблиці 2 наведено показники макроекономічного розвитку України у період кризи та у посткризовий період.

Таблиця 2

__Показники макроекономічного розвитку України у період кризи та у прсткризовий період

ПОКАЗНИК

2008

2009

01.-11. 2010

1

Валовий внутрішній продукт, млн. грн.

948,1

914,7

*

2

Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт,послуг), млн. грн.

718941,0

391963,4

710230,4

3

Експорт товарів, млн. дол. США

63046,2

33602,9

41000,2

4

Імпорт товарів, млн. дол. США

80737,1

40417,3

47833,2

3

Сальдо (+,-),млн. дол. США

-17710,9

-4813,0

-6833,0

б

Номінальна середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн.

1806

1906

2203

7

Заборгованість із виплати заробітної плати всього, млн. грн.

1123,3

1473,3

1340,9

8

Кількість зареєстрованих безробітних, тис. осіб

844,9

331,6

449,7

9

Доходи населення (номінальні), млн. грн.

760333

233343

*

10

Витрати населення, млн. грн.

701733

204203

*

11

Інвестиції в основний капітал у фактичних цінах, млн. грн.

233081,0

131776,8

93163,3

12

Індекс споживчих цін (індекс інфляції), %

122,3

112,3

*

Таким чином падіння ВВП було зумовлено зменшенням інвестиційної активності, низьким рівнем зовнішнього попиту і ризиком скорочення внутрішнього попиту через падіння реальних доходів населення. Крім того, низькі темпи проведення структурних реформ у економіці, висока ресурсно- та енергозалежність були основними чинниками значно більшого економічного падіння, ніж в інших країнах світу.

Основними факторами уповільнення зростання ІСЦ протягом аналізує мого періоду були: зменшення внутрішнього та зовнішнього попиту, стабілізація обмінного курсу гривні до іноземних валют.

Падіння вартісних обсягів експорту було спричинено насамперед зниженням експортних цін. Динаміка світових цін найбільше позначилась на експорті сировинної продукції, металургійної, експорті продукції машинобудування.

Основна причина мало помітного прогресу України - відсутність істотних поліпшень в найбільш пріоритетних і одночасно менш розвинених сферах глобальної конкурентоспроможності.

Основні реформи мають бути проведені для вдосконалення, перш за все, області базових вимог конкурентоспроможності, що відповідає поточній стадії розвитку країни. У теж час для того, щоб підвищити свою національну конкурентоспроможність, країна повинна концентруватися на проведенні реформ по таких напрямах як поліпшення роботи суспільних і приватних установ, розвиток інфраструктури, посилення макроекономічної стабільності, підвищення ефективності товарних ринків і розвиток фінансового сектора. Перераховані складові є слабкими сторонами національної конкурентоспроможності, по яких Україна демонструє гірші результати, чим інші країни, що знаходяться на тій же стадії економічного розвитку.

Виходячи з сучасних теоретичних уяв і досвіду багатьох країн, які змогли забезпечити умови для підвищення конкурентоспроможності національних економік, маючи незначні або навіть не маючи більш менш відчутних початкових порівняльних переваг, необхідно розробити чітку державну стратегію досягнення конкурентоспроможності національної економіки України, яка відповідала б її ресурсно-технологічному рівню. Ключовою ознакою цієї стратегії може бути можливість трансформації факторних початкових порівняльних переваг в переваги інвестиційні і науково-технологічні (рис.2).

Батові умови:

 

 

•   Державні та суспільні установи:

 

факторно-

• Інфраструктура:

 

орієнтована

•   Макроекономічна стабільність:

 

економіка

•   Охорона здоров'я:

 

 

•   Початкова ГЬсвіта,

 

п

Трансформація інвестування:, посилення ефективності:

• Виша освіта, професійна підготовка:

• Ефективність ринку товарів та послуг:

• Ефективність ринку праці:

• Розвиток фінансового ринку:

• Наявність нових технологій;

• Розмів СИНКУ.

ОРІЄНТОВАНА НА

ефективність економіка

Інноваційна міжнародна конкурентоспроможність:

• Рівень розвитку бізнесу:

• Інноваційгтнй потенціал.

З

ІННОВАЩШО-ОРІЄНТОВАНА економіка

Початкові порівняльні переваги

Традиційна спеціалізація економіки

-V-

МІЖНАГОДНА КОРлЮТЕНТОСІТТОМОЖНІСТЬ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ

Рис.2. Механізм трансформації факторних початкових порівняльних переваг в переваги інвестиційні і науково-технологічні

Таким чином, глобалізація і економічна лібералізація не можуть вирішити проблеми розриву, що постійно збільшується, в рівні промислового розриву і конкурентоспроможності розвинених країн і країн, які розвиваються. Для виправлення ситуації національним урядам і міжнародному співтовариству слід сприяти просуванню економік, які розвиваються, за рахунок прискореного освоєння новітніх світових знань і технологій, а також за рахунок розвитку власних НДОКР і власного інноваційного виробництва.

Найбільш розвинені країни світу перейшли до третьої стадії - до стадії інноваційного розвитку економіки. Країни, які знаходяться на перехідній стадії від першої до другої основний упор роблять на видобуток і продаж на світових ринках сировинних ресурсів і значні інвестиції в основному прямують в галузі паливно-енергетичного комплексу. Проте, в сучасних умовах розвитку світового господарства, робити упор на модель економічного зростання, засновану на залученні до господарського обігу велику кількість природних ресурсів і дешевої робочої сили, означає програвати в конкурентній боротьбі і ставати сировинним і мозковим придатком тих країн, які найдинамічніше розвиваються.

Країни з перехідною економікою йдуть по традиційній дорозі доганяючого технологічного розвитку, який грунтується на застаріваючих технологіях, що отримуються разом з іноземними інвестиціями, які приходять в країну, або шляхом покупки в розвинених країн ліцензій. У таких умовах конкурентоздатними можуть бути товари лише на вже існуючих світових ринках стандартних товарів і послуг. Конкурентна перевага досягається в основному за рахунок максимального залучення до виробництвадешевих природних і трудових ресурсів, за рахунок скорочення витрат на виробництво стандартних товарів і послуг, вироблених на основі запозиченої за кордоном стандартних технологій.

Особливістю такого перехідного типа економічної системи є те, що, з одного боку, вона програє найбільш розвиненим країнам в інноваційній конкуренції, а з іншою, - програє в ціновій конкуренції тим країнам, що розвиваються, де оплата праці ще нижча.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1.Міжнародна економічна діяльність України/ [Макогон Ю.В., Громенкова С.В., Кравченко В.О., Медведкіна Є.О., Медведкін Т.С.];за заг.науковою ред. Ю.В. Макогона. - К.: Освіта України, 2009. - 564с.

2.Чернега О.Б. Міжнародні стратегії економічного розвитку: [навч. посіб.]/ Чернега О.Б., Семенов A.A., Білозубенко В.С. - [2-ге вид.]. - Львів: «Магнолія2006», 2009. - 346 с.

З.Державнний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://ukrstat. gov.ua/.

РЕЗЮМЕ

Стаття присвячена оцінки місця України у глобальному конкурентному просторі. У статті запропановано механізм трансформації

факторних початкових порівняльних переваг в переваги інвестиційні і науково-технологічні.

Ключoвi слoвa: конкурентоспроможність держави, рейтинг, макроекономічні показники, трансформація.

РЕЗЮМЕ

Статья посвящена оценке места Украины в глобальном конкурентном пространстве. В статье предложен механизм трансформации факторных начальных сравнительных преимуществ в преимущества инвестиционные и научно технологические. Ключевые слoвa: конкурентоспособность государства, рейтинг, макроэкономические показатели, трансформация.

SUMMARY

The article is devoted to the estimation of place of Ukraine in global competition space. In the article the mechanism of transformation of factor initial comparative advantages is offered in advantages investment and scientifically technological. Keywords: competitiveness of the state, rating, macroeconomic indexes, transformation.

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКИ

ПАРИ ЄВРО/ДОЛАР

Фoмiчoвa Н.В., доцент кафедри міжнародної економіки ДонНУ, к.е.н., доцент Пeлexoцa К.О., аспірант кафедри міжнародної економіки ДонНУ

^^amm^ нpoблeми. Як відомо, валютний курс відіграє активну роль у міжнародних економічних відносинах. На основі курсового співвідношення валют з урахуванням питомої ваги даної країни у світовій торгівлі розраховується ефективний валютний курс. Валютний курс робить певний вплив на співвідношення експортних та імпортних цін, конкурентоспроможність фірм, прибуток підприємств. Різкі коливання валютного курсу посилюють нестабільність міжнародних економічних, валютно-кредитних і фінансових, відносин, викликають негативні соціально-економічні наслідки.

Анжлз ^бл!^!!^ Аналіз макроекономічних показників є дуже важливим, оскільки на основі вивчення їх динаміки можна зробити висновки: чи вірного курсу дотримується держава у своєму розвитку або чому вона знаходиться на стадії рецесії, як впливають одні показники на інші. Особливо це важливо на сучасному перехідному етапі, у момент, коли одні країни вже майже подолали кризові явища в економіці, а інші - навпаки знаходяться на стадії глибокої стагнації. Вивченню цих питань у своїх дослідніх роботах підіймають такі вчені, як: Макогон Ю.В., Орехова Т.В., Губський Б.В., Медведкіна Є.О., Лук'яненко Д.Г., Поддєрьогін А., Дудченко М., Яценко А.Б., Бударіна Н.О. та ін..

Фopмулювaння нeвиplшeнoгo пн'тпшя. Значна роль у міжнародних економічних відносинах належить валютному курсу. Валютний курс робить певний вплив на співвідношення експортних та імпортних цін, конкурентоспроможність та фінансові результати фірм. Однак, необхідно також враховувати й той факт, що не лише коливання валютного курсу впливають на міжнародні економічні, фінансові, валютні та соціально - економічні відносини, а існує ряд факторів, що мають неоднозначний вплив в залежності від конкретної ситуації.

Метою ciairi є аналіз динаміки макроекономічних показників країн Західної Європи у контексті коливань валютного курсу (євро - долар) за період кризи та посткризовий період, визначення заходів, що сприяють подоланню кризових явищ в економіці.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period