B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 96

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

1461,85

1461,85

1461,85

Іспанія

537,25

598,5

631,05

665,7

700

728

738,85

Франція

1215,11

1286,09

1217,88

1254,28

1280,07

1321,02

1343,77

Люксембург

1402,96

1466,77

1503,42

1570,28

1570,28

1641,74

1682,76

Нідерланди

1264,8

1264,8

1272,6

1300,8

1335

1381,2

1407,6

Португалія

425,95

437,15

449,98

470,17

497

525

554,17

Згідно з наведеними даними в таблиці, країни Західної Європи за часів кризи намагалися, намагалися зберегти її на до кризовому рівні, а в Іспанії, Франції, Нідерландах її було збільшено.

У Норвегії, Нідерландах один з найнижчих показників безробіття по країнах Західної Європи, хоча жодній з країн не вдалося подолати безробіття та досягти до кризових показників. Як бачимо значно виріс рівень безробіття у Данії, Ірландії, Іспанії, Франції, Португалії.

У Австрії та Швеції рівень загрози бідності найнижчий серед країн ЄС й складає 12%. Найбільший показник рівня загрози бідності (19%, 20%) в Італії, Іспанії, Великобританії.

Аналізуючи основні макроекономічні показники країн Західної Європи можна дійти висновку, подолати кризові явища вдалося Нідерландам, Німеччині, Франції, Австрії.

Так, Франція інвестувала 21 млрд євро інвестицій, що були направлені на викуп боргів банків, щоб дати їм можливість продовжувати кредитування економіки. Крім того 11,4 млрд євро було виділено на підтримку підприємств, 2 млрд - на допомогу сектору нерухомості та автомобілебудування; 1,2 млрд - на боротьбу з безробіттям, стимулювання зайнятості.

Таблиця 4.

Рівень безробіття в країнах Західної Європи, % [7]

TIME

GEO ^^^"—-^

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Бельгія

8,4

8,5

8,3

7,5

7

7,9

8,3

Данія

5,5

4,8

3,9

3,8

3,3

6

7,4

Німеччина

9,8

11,2

10,3

8,7

7,5

7,8

7,1

Ірландія

4,5

4,4

4,5

4,6

6,3

11,9

13,7

Іспанія

10,6

9,2

8,5

8,3

11,3

18

20,1

Франція

9,3

9,3

9,2

8,4

7,8

9,5

9,7

Італія

8

7,7

6,8

6,1

6,7

7,8

8,4

Люксембург

5

4,6

4,6

4,2

4,9

5,1

4,5

Нідерланди

5,1

5,3

4,4

3,6

3,1

3,7

4,5

Австрія

4,9

5,2

4,8

4,4

3,8

4,8

4,4

Португалія

6,7

7,7

7,8

8,1

7,7

9,6

11

Фінляндія

8,8

8,4

7,7

6,9

6,4

8,2

8,4

Швеція

7,4

7,7

7,1

6,1

6,2

8,3

8,4

Великобританія

4,7

4,8

5,4

5,3

5,6

7,6

7,8

Норвегія

4,3

4,5

3,4

2,5

2,5

3,1

3,5

В Італії 3,7 млрд євро направлено на додаткову соціальну допомогу (зниження тарифів, збільшення допомоги по безробіттю; 1,4 млрд - на розвиток транспортної інфраструктури. Для підприємств було зменшено постійні та тимчасові податки (скорочення соціальних внесків, подовження строків сплати ПДВ та ін.).

Таблиця 5.

Рівень загрози бідності (%)

Країна/рік

2ОО8

2ОО9

Бельгія

15

-

Данія

12

-

Фінляндія

13

14

Франція

13

-

Ірландія

18

-

Італія

20

-

Люксембург

14

13

Німеччина

15

15

Португалія

18

18

Австрія

12

12

Іспанія

20

20

Швеція

11

12

Великобританія

19

-

У Німеччині було прийнято план по збільшенню допомоги на дітей, збільшено допомогу по безробіттю, підприємствам, державні інвестиції, зниження податку з доходів фізичних осіб з 15% до 14%; 18,0 млрд євро було виділено на підтримку системи освіти. Підприємства отримали гарантії по кредитам від уряду.

Антикризовий план Великобританії передбачав додаткове стимулювання споживання,. З цією метою була збільшена допомога родинам із дітьми та збільшено податковий кредит для них. Житлова програма передбачала зниження витрат, що пов'язані із зміною права власності на житло. Була здійснена рекапіталізація крупних банків. Також були розроблено заходи з підтримки малого та середнього бізнесу, що найбільше постраждав від кризи. Цьому сектору економіки було надано кредити.

На наднаціональному рівні було вироблено комплекс заходів направлених на подолання наслідків фінансової кризи. Основні заходи:

підвищення неоподатковуваного податком мінімуму доходів;

- зниження податкових ставок;

- розширення переліку доходів, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за пільговою ставкою;

- зниження акцизів та підвищення норм амортизації;

- введення і розширення дотації на придбання основних засобів;

- введення і розширення додаткових амортизаційних відрахувань спеціального призначення;

- введення і розширення цільових відрахувань на інвестиції плановані на майбутні періоди;

- відстрочка платежів за податковими зобов'язаннями;

- тимчасове зниження соціальних відрахувань;

- відмова від прискореного розширення зони євро;

- відмова від протекціонізму.

На основі проведеного дослідження макроекономічних показників країн Західної Європи та аналізу динаміки курсу Євро/Долар можна зробити висновок про те, що зміни номінального курсу мають прямий вплив переважно на темпи інфляції; а зміни реального курсу оказують непрямий вплив на основні макроекономічні показники (сальдо платіжного балансу, ВВП та ін..) через вплив на рівень та структуру цін, що необхідно враховувати при використанні валютного курсу як інструменту макроекономічного впливу.

У 2010р. доларова емісія стала здійснюватися у масштабах, більших, ніж емісія євро й тому євро до кінця року частково відіграло назад свої позиції ( які було втрачено під час загострення кризи в Греції). Однак, відновлення курсу євро відбувалося лише щодо падаючого в ціні долара США. Якщо ж поглянути на динаміку цін на золото, то нескладно помітити, що коливання євро і долара відносно один одного відображають прискорення їх загального падіння щодо золота. Обидві провідні валюти світу стрімко падають, хоча в цьому падінні поперемінно прискорюється то одна, то інша.

Щодо прогнозу курсу євро на 2011 рік, то на нього дуже сильно впливають фундаментальні дані. Складна економічна ситуація в Греції, Ірландії, Португалії може завдати шкоди курсу євро й його курс буде залежати від подолання бюджетного дефіциту цих країн. Однак, якщо криза Єврозони продовжиться, то це негативно позначиться на курсі євро і в цьому випадку він буде змінюватися різноспрямовано.

Висновки.

Динаміка макроекономічних показників країн Західної Європи в основному зумовлена кризовими процесами в економіці кожної із країн. На їх подолання було направлено значних фінансових, соціальних, економічних заходів._

Рис.3.Динаміка цін на золото Долар USDІтройська унція за період 2008 -2010 рр. [10]

Основними заходами стали: підвищення неоподатковуваного податком мінімуму доходів, зниження податкових ставок, розширення переліку доходів, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за пільговою ставкою, Зниження акцизів, введення і розширення дотації на придбання основних засобів, підвищення норм амортизації, введення і розширення додаткових амортизаційних відрахувань спеціального призначення, введення і розширення цільових відрахувань на інвестиції плановані на майбутні періоди, відстрочка платежів за податковими зобов'язаннями, тимчасове зниження соціальних відрахувань, відмова від прискореного розширення зони євро, відмова від протекціонізму, рекапіталізація крупних банків.

Різкі коливання валютного курсу посилюють нестабільність міжнародних економічних, валютно-кредитних і фінансових, відносин, викликають негативні соціально-економічні наслідки.

РЕЗЮМЕ

Валютний курс робить певний вплив на співвідношення експортних та імпортних цін, конкурентоспроможність фірм, прибуток підприємств. Різкі коливання валютного курсу посилюють нестабільність міжнародних економічних, валютно-кредитних і фінансових, відносин, викликають негативні соціально-економічні наслідки. Тому дуже актуальним є аналіз макроекономічних показників у динаміці за період кризи та у посткризовий період, що дасть можливість зробити висновки щодо заходів, які були застосовані на її подолання.

Ключові слова: макроекономічні показники, макроекономічна динаміка, валютний курс, відкрита економіка, економічна криза

РЕЗЮМЕ

Валютный курс оказывает определенное влияние на соотношение экспортных и импортных цен, конкурентоспособность фирм, прибыль предприятий. Резкие колебания валютного курса усиливают нестабильность международных экономических, валютно-кредитных и финансовых, отношений, вызывают негативные социально-экономические последствия. Поэтому весьма актуальным является анализ макроэкономических показателей в динамике за период кризиса и в посткризисный период, что позволит сделать выводы относительно мероприятий, которые применялись для его преодоления.

Ключевые слова: макроэкономические показатели, макроэкономическая динамика, валютный курс, открытая экономика, экономический кризис.

SUMMARY

The exchange rate has a definite influence on the ratio of export and import prices, the competitiveness of firms, profits of enterprises. Sharp exchange rate movements increase volatility of international economic, monetary and financial relations, cause negative socio-economic consequences. It is therefore highly relevant is the analysis of macroeconomic dynamics in a time of crisis and post-crisis period, which will draw conclusions about events that have been used to overcome it.

Keywords: macroeconomic indicators, macroeconomic dynamics, exchange rate, open economy, economic crisis.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Основные показатели экономического и социального развития стран и регионов мира І Л. М. Капица ІІ Страны и регионы мира. Экономико-политический справочник. 3-е изд. І Под ред. А.С. Булатова. - М.: Проспект, 2009.

2. Платонова И.Н. Роль валютной политики в преодолении финансового кризиса в России І И.Н. Платонова ІІ Мировой финансовый кризис: пути выхода из сложившейся ситуации. Материалы международного научного конгресса "Роль бизнеса в трансформации российского общества" 13-19 апреля 2009 г. - М.: МФПА, 2010. - С. 13-28.

3. Demirguc-Kunt A., Serven L. Are All the Sacred Cows Dead? Implications of the Financial Crisis for Macro and Financial Policies ІІ

World Bank Policy Research Working Paper No 4807. 2009.

4. www.oecd.org

5. www.worldbank.org.

6. www.imf.org

7. www.epp.eurostat.ec.europa.eu

8. www.europe.eu.int

9. www.worldbank.org.Іeca

10. http:ІІfx-commodities.ruІcategoryІgold

11. http:ІІnews.yandex.ruІquotesІ6.html#20031218-20101209

УДК 338.23:330.1

ОСНОВНЫЕ НОВОВВЕДЕНИЯ НАЛОГОВОГО КОДЕКСА И ИХ ЗНАЧЕНИЯ ДЛЯ РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ И СТИМУЛИРОВАНИЯ ДЕЛОВОЙ АКТИВНОСТИ

Хорошева Е.И., к. э. н., доцент, Донецкий национальный университет Пиваев Е.М., предприниматель

Постановка проблемы.

Развитие национальной экономики государства невозможно без гармонизации налоговых отношений. Принятие Налогового кодекса явилось результатом решения важной проблемы устранения сложностей, которые существовали в украинской практике налогообложения и делали национальную налоговую систему наименее эффективной среди стран не только Европы, а и всего мира.

Налоговый кодекс должен внести стабильность в бизнес, уверенность в том, что налоги не будут меняться в ближайшем времени, а, также будет установлен мораторий на постоянные исправления [1]. Вместе с тем, без устранения противоречий, какие содержит Налоговый кодекс, невозможно создать условия реализации принципов налогообложения.

Актуальность данной темы исследования обусловлена необходимостью устранения недостатков, которые содержит Налоговый кодекс, так как именно этот документ регулирует отношения взыскания налогов и сборов, порядок их администрирования, «налоговые» права и обязанности как плательщиков, так и налоговиков, ответственность за нарушение налогового законодательства и т.п.

Анализ последних исследований и публикаций. Обзор публикаций последних месяцев относительно роли и места налогов в экономической системе и непосредственно сам факт появления Налогового кодекса позволяет утверждать, что исследуемый вопрос привлекает особенное внимание отечественных ученых, среди которых необходимо выделить О. В. Балабенко, И.М. Бурденко, О.В. Кравченко, И.В. Барановска, В.А. Орловская, А.М. Соколовська и других. В трудах указанных авторов затрагиваются вопросы относительно трудностей приспособления малого бизнеса в Украине как следствия того, что в теоретическом и практическом плане остаются до конца не решенными проблемы научного и методического обеспечения последовательной и стабильной налоговой политики относительно этой категории плательщиков; нововедения Подоткового кодекса и их значения для развития экономики.

Постановка задания. Цель данной работы состоит в оценке основных положений Налогового кодекса Украины и разработке рекомендаций по устранению противоречий в сфере законодательно-нормативного обеспечения реализации налоговых отношений, что направлено на развитие экономики и стимулирование деловой активности в Украине.

Изложение основного материала исследования.

Принятие Налогового кодекса Украины (НКУ) является едва ли не самым актуальным вопросом на сегодня, но это только первые шаги в осуществлении налоговой реформы и усовершенствовании налогового законодательства с целью его гармонизации к европейским стандартам.

Налоговый кодекс Украины регулирует отношения, возникающие в процессе установления, изменения и отмены налогов и сборов в Украине, определяет исчерпывающий перечень налогов и сборов, взимаемых в Украине и порядок их администрирования, налогоплательщиков и сборов, их права и обязанности, компетенцию контролирующих органов, полномочия и обязанности их должностных лиц во время осуществления налогового контроля, а также ответственность за нарушение налогового законодательства [2].

Кодифицируемый акт предлагает ряд позитивных изменений налоговой системы, одним из которых является сокращение количества налогов и сборов, снижения налогового давления на экономику.

Так, НКУ способствует формированию целостной и понятной системы налогообложения. Вместо конгломерата понятий «налог», «платеж», «сбор» «плата», «взносы», которые составляли систему налогообложения, НКУ четко выделяет два режима обязательных платежей: налог и сбор [3].

Существенно изменился состав местных налогов и сборов. Отменены коммунальный налог, налог с рекламы, рыночный сбор и сбор за выдачу разрешения на размещение объектов торговли. Однако, появился новый налог на недвижимое имущество, отличное от земельного участка [4].

Особое внимание в НКУ привлекает регламенация налогообложения прибыли. Именно в этой части новации внедрены в наибольшей степени. Они касаются не только изменений в ставках налогообложения, а и в самой методологии налогообложения. Следует сказать, что этот раздел НКУ достаточно сбалансирован с точки зрения создания стимулов для повышения деловой активности субъектов хозяйствования, с одной стороны, и формирования условий для эффективного фискального контроля за использованием схем минимизации налогообложения, с другой стороны. Основная задача, которая при этом должна быть решена государством, заключается в легализации получения прибыли крупными предприятиями. Поэтому эффективность от внедрения таких новаций будет выражаться в уменьшении объема теневой экономики, а значит, в усилении возможностей реализации государственных программ по развитию экономики Украины и решению социальных проблем.

В последние годы эффективность механизма администрирования налога на прибыль резко снизилась. Для плательщиков ключевой проблемой стали избыточные затраты на ведение учета и подготовку отчетности. По данным Мирового банка и МФК, они составляют 280 человеко-часов, что в несколько раз большее, чем в странах ЕС [5].

В денежном выражении затраты корпоративного сектора на администрирование данного налога в Украине превышают 1 миллиард гривен. Основная причина в том, что в Украине налоговый и бухгалтерский учет значительно отличался.

Для определения базы налогообложения и начисления налога в Законе «О налогообложении прибыли предприятий» от 1997 года были установлены правила, отличные от тех, что применяются в бухгалтерском учете. Через методологические разногласия между ними бухгалтера были вынуждены применять два вида учета одного налога [5].

Кроме того, налоговый учет регулярно корректирует законодатель, а иногда - даже правительство. Постоянно изменяются условия включения отдельных расходов в состав валовых и методы определения отдельных статей доходов и расходов.

Практика свидетельствует, что большинство предприятий, используя пробелы в законодательстве, научились легально минимизировать начисление налога на прибыль почти до нуля. Существует ряд схем, применение которых позволяет искусственно сузить базу налогообложения. Это снижало эффективность реализации фискальной функции налога на прибыль.

Многие специалисты обращают внимание на перспективность определенных положений НКУ в части повышения эффективности фискальной функции налога на прибыль [2, 3, 5, 6 ]. К таким положениям относятся:

- снижение номинальной ставки налога на прибыль;

- сближение бухгалтерского и налогового учета;

- соответствие метода признания доходов и расходов факту получения определенного права собственности;

© Хорошева Е.И., Пиваев Е.М., 2011

- расширение базы налогообложения за счет запрета отнесения отдельных расходов к таким, которые учитываются при обложении налога на прибыль;

- изменение правил определения амортизационных отчислений.

Считаем обоснованным постепенное снижение ставки налогообложения до размера, который в конечном итоге будет наименьшим среди европейских государств. Следовательно, при достижении достаточной прозрачности и простоты администрирования налога можно ожидать не только активизации деловой активности со стороноы отечественных предпринимателей, а и привлечения иностранных инвестиций в экономику государства.

Сближение бухгалтерского и налогового учета выразилось в том, что для определения налогооблагаемой прибыли должны использоваться данные бухгалтерского учета, скорректированные на временные постоянные налоговые разницы. Кроме того, в НКУ вместо понятия «скоррегированный валовый доход» вводится понятие «валовые расходы». База налогообложена определяется путем уменьшения суммы доходов отчетного периода на себестоимость реализованных товаров, выполненных работ, предоставленных услуг и сумму других расходов. При этом выделяются доходы от операционной деятельности и другие доходы. Соответственно этому определяются и расходы. Обратим внимание на обоснованное признание расходами того отчетного периода, в котором признаны доходы от реализации тех товаров, выполненных работ и оказанных услуг, себестомиость которых формирует такие расходы.

Внедрение метода начисления при определении даты получения доходов или осуществления расходов позволяет налоговым органам независимо от фактического поступления средств учитывать дату перехода права собственности на товар или права подписания акта в случае оказания услуг. Но для налогоплательщиков это положение может негативно отразиться на их ликвидности, особенно, в условиях, когда далеко не все предприятия справились с последствиями кризиса и вынуждены увеличивать дебиторскую задолженность, отказываясь от требования предоплаты. В результате получается, что предприятия должны будут платить налог на прибыль, которую еще не получили.

Безусловно, положительно на развитии предприятий должно отразиться введение возможности использования метода ускоренной амортизации для таких групп, как «машины и оборудование» и «транспортные средства».

Следует также признать положительным предоставленную предприятиям возможность отнесения убытка отчетного года на расходы следующего периода.

Обратим также внимание на новации по налогообложению добавленной стоимости. Прежде всего, на изменение порядка добровольной регистрации плательщиков этого налога. Ст. 182 НКУ предоставляет право добровольной регистрации лицу, которое осуществляет операции с налогом на добавленную стоимость и не является при этом плательщиком налога. Но этом возможно при условии, когда общая сумма от осуществления операций по поставке товаров или услуг в совокупности превышает 300000 грн (без учета НДС) или объемы поставок другим плательщикам налога за последние 12 календраных месяцев в совокупности составляют не менее 50 % общего объема поставок.

Систематизируем проблемы, которые возникли с принятием Налогового кодекса (таблицы 1), и нуждаются, на наш взгляд, в немедленном устранении.

Таблица 1

Проблемные вопросы и предложения относительно их решения_

Суть проблемы

Предложения относительно их решения

Ожидаемый результат

противоречие между п. 160.9 и п. 14.1.193 НКУ и, что порождает на практике вопрос о необходимости регистрироваться достаточно большому количеству украинских резидентов, которые являются поверенными заграничных компаний

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period