Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

Кінцева продукція кластеру

Додана вартість

Проміжне споживання: попит на

 

товари та послуги

Проміжна продукція ластеру

Додана вартість

Проміжне споживання: попит на

 

товари та послуги

Проміжна продукція кластеру

Додана вартість

Проміжне споживання: попит на

 

товари та послуги

І1

Проміжна продукція кластеру

Додана вартість

Проміжне споживання: попит на

 

товари та послуги

11

о с с

о

я я и ю о ср я

Рис. 1. Схема формування доданої вартості кластеру

Потенціал кластерної організації виробництва визначається галузевою спеціалізацією та технологічною структурою кластерних об'єднань. Основою для формування мережевої структури кластерного об'єднання є міжгалузеві зв'язки, які формуються на основі технологічної структури виробництва бізнес-суб'єктів кластеру. Ланцюг зростання доданої вартості кластеру відображає внески кожної галузі у виробництво його кінцевої продукції, яка споживається поза межами кластерного об'єднання та виробляється базовою галуззю клатеру. У процесі виробництва кінцевої продукції кластеру формується попит на сировину, матеріали, комплектуючи, послуги, іншу продукцію проміжного споживання та капітальні товари, що може частково задовольнятися підприємствами, які входять до складу кластерного об'єднання, а частково - іншими компаніями, у тому числі за рахунок імпорту (рис.1).

У свою чергу, підприємства, які постачають продукцію проміжного споживання та капітальні товари також формують попит на продукцію проміжного споживання та капітальні товари, який знов може задовольнятися за рахунок виробництва на підприємствах кластеру та поза його межами. Такі етапи повторюються та створюють виробничий цикл кластеру, на кожному з яких формується додана вартість. Додані вартості, сформовані на кожному етапі технологічного циклу кластеру складають «ланцюг доданої вартості», який визначає ефективність структури кластерного об' єднання.

Ланцюг доданої вартості кластерного об' єднання забезпечує мультиплікативний ефект, який формується при збільшенні попиту на кінцеву продукцію кластеру. Поряд із прямим ефектом, який полягає у збільшенні доданої вартості від нарощування виробництва кінцевої продукції кластеру, міжгалузеві зв' язки забезпечують зростання доданої вартості через задоволення попиту підприємств кластерного об' єднання на продукцію проміжного споживання на кожному етапі технологічного циклу.

Ефективність організації кластерного об'єднання кожен суб'єкт господарювання оцінює з власних позицій. Підприємства, які залучені до мережевої структури кластерного об' єднання формують технологічні процеси та розміщують ресурси, максимізуючи власну прибутковість. Проте, для держави, у якій здійснюють діяльність ці суб' єкти господарювання, критерій ефективності полягає у максимізації доданої вартості виробництва з урахуванням прямого та міжгалузевого ефектів. При цьому, з точки зору держави, ефективною є мережева структура, яка забезпечує максимальне залучення вітчизняних суб' єктів господарювання при формуванні міжгалузевих зв' язків кластеру. Для бізнесу, навпаки, перенесення окремих стадій виробничого циклу до іншої економічної території може спричинити зменшення витрат та, відповідно, є більш ефективним. Виходячи з цього, потенціал розвитку кластерних об'єднань для держави полягає у поступовому заміщенні вітчизняними виробниками тих ланок технологічного циклу кластера, які забезпечуються за рахунок імпорту.

З метою оцінки потенціалу розвитку кластерних об'єднань необхідно побудувати модель формування ланцюга доданої вартості кластеру. Оскільки ланцюг доданої вартості формується на основі міжгалузевих зв' язків кластеру та залежить від його технологічної структури, мультиплікативний ефект динаміки доданої вартості кластерного об' єднання доцільно моделювати на основі методу міжгалузевого балансу Леонтьєва [1].

Ланцюг доданої вартості кластеру можна представити у вигляді вектору І кожен елемент якого є вектором

доданих вартостей які формуються підприємствами галузі )     І^Т^ Деп~ кількість видів економічної діяльності) на стадії А

виробничого циклу кластерного об'єднання. Тоді, відповідно до методу міжгалузевого балансу, додану вартість на стадії к виробничого циклу кластеру можна оцінити, виходячи із співвідношення:

Ц =

5£ = (£-Л>&1 (і)

де      - вектор випуску продукції на стадії виробничого циклу А; - обсяг випуску продукції / на стадії виробничого циклу А;

-4=-^ - матриця коефіцієнтів прямих витрат; Е — одинична матриця. При цьому, кожен елемент Д^- матриці коефіцієнтів прямих витрат відображає частку продукції/ у вартості продукції і, тобто обсяг використання продукції/ при виробництві продукції і:

Ч«м   "■ «їй/

Вектор випуску продукції ^ = (1 ') на першій стадії виробничого циклу кластеру формується відповідно до попиту на продукцію базових галузей кластеру & = яка на Рис- 1 позначені як кінцева продукція кластеру. Відповідно до специфіки

одіяльності, кластерне об'єднання може спеціалізуватися на випуску кінцевої продукції одного виду, тоді тільки один елемент СІ^ вектору

І) буде ненульовий, або декількох видів, тоді значення декількох елементів вектору І) будуть ненульовими. Наприклад, будівельний кластер, як правило, має одну базову галузь - будівництво. Отже, усі елементи вектору попиту на кінцеву продукцію будівельного кластеру, крім попиту на продукцію будівельної діяльності, прийматимуть нульові значення. Прикладом кластеру з декількома базовими галузями може слугувати сільськогосподарський кластер, у якому можна виокремити дві базові галузі - рослинництво та тваринництво.

Для такого кластеру, усі елементи вектору О, крім двох, які відповідають попиту на продукцію рослинництва та попиту на продукцію тваринництва, приймаються рівними нулю.

На усіх наступних стадіях Ь (К- .ї* ]_) виробничого циклу, вектори випуску продукції = (ФтітО визначаються відповідно до попиту на продукцію галузі ) у процесі виробництва на попередній стадії Г.      1 виробничого циклу кластеру. Водночас, слід

враховувати, що не увесь попит на продукцію ) задовольняється підприємствами кластеру, а його частка може задовольнятися за рахунок імпорту.

Виходячи з вищезазначеного, на кожній стадії к виробничого циклу кластеру вектор випуску продукції

визначається як:

к> 1

(2)

матриця коефіцієнтів прямих витрат на продукцію імпортного виробництва; ії ^г;) частка імпорту продукції / у

ДЄ -І

вартості продукції і, відображає обсяг використання імпортованої продукції] при виробництві продукції і:

^11    '" а.1

На основі наведених співвідношень мультиплікативний ефект від зростання попиту на продукцію, яку виробляють базові галузі кластеру (кінцева продукція кластеру) оцінюється як співвідношення зростання доданої вартості на усіх стадіях виробничого циклу та попиту на продукцію цих галузей:

т

Такий мультиплікатор кластерного об'єднання відображає приріст доданої вартості, яка формується у процесі діяльності кластеру (при збільшенні попиту на продукцію базової галузі кластеру на 1 грн.). При цьому, такий мультиплікативний ефект складається з прямого

(£.ч^), який відображає зростання доданої вартості, що формується у процесі діяльності базових галузей кластеру на першій стадії його

виробничого циклу та міжгалузевого ефекту який відображає зростання доданої вартості кластеру на наступних стадіях

виробничого циклу [2]:

2-^ І*

1 І-

(4)

На основі співвідношень (1)-(2) доцільно визначити резерв імпортозаміщення кластеру, який можна досягнути при повному заміщенні продукції, яка імпортується, продукцію вітчизняних виробництв. Резерв імпортозаміщення кластеру формується з резервів

приростів доданої вартості 2, за усіма видами економічної діяльності   $ =

та визначається як:

С5 = ^

(5)

Оцінка ефектів (3)-(4) дозволяє оцінити потенціал кластерного об'єднання з точки зору держави або регіону, оскільки такі ефекти відображають ланцюговий ефект зростання доданої вартості кластеру при збільшенні попиту на продукцію його базових галузей. Резерв імпортозаміщення (5), відображає приріст доданої вартості від виробництва продукція, що імпортується, який формується у процесі діяльності кластеру, при збільшенні попиту на продукцію базової галузі кластеру на 1 грн.

З метою аналізу потенціалу розвитку кластерних об'єднань в Україні доцільно реалізувати модель ланцюга доданої вартості кластеру, яка базується на співвідношеннях (1)-(5), використовуючи у якості вхідних даних співвідношення таблиць витрати-випуск в основних цінах.

Як приклад, реалізуємо модель ланцюга доданої вартості для аналізу ефектів кластерізації у будівельній та сільськогосподарській галузі в Україні. За даними, наведеними в доповіді НІСД [3], сільськогосподарські кластери в Україні створені у Донецький, Дніпропетровський, Сумський, Вінницький, Харківський, Чернівецький областях, будівельні - у Хмельницький та Дніпропетровський.

Розрахунки за запропонованою моделлю свідчать, що обидва типи кластерів характеризуються достатньо тісними міжгалузевими зв'язками, що сприяє формуванню мультиплікативного ефекту від зростання попиту на продукцію базових галузей цих кластерів (рис.2). При цьому, дія міжгалузевих зв' язків поступово затухає на кожній наступній стадії виробничого циклу. Відповідно, зменшуються і темпи нагромадження мультиплікативного ефекту.

□ Сільське господарство

Будівництво

Джерело: розрахунки автора

Рис. 2. Нагромадження мультиплікативного ефекту на стадіях виробничого циклу кластерних об'єднань

Прямий ефект, який відображає зростання доданої вартості базових галузей на першій стадії технологічного циклу цих кластерів є майже однаковим - при зростанні попиту на кінцеву продукцію кластерів на 1 грн приріст доданої вартості складе близько 0,35 грн. Проте, сільськогосподарські кластери характеризуються значно більшим міжгалузевим ефектом, що свідчить про більш тісну кооперацію виробників сільськогосподарської продукції з їх вітчизняними постачальниками. Міжгалузевий ефект від виробничої діяльності сільськогосподарських кластерів є більшим за прямий (характеризується коефіцієнтом 0,4, тобто приріст доданої вартості - 0,43 грн. при зростанні попиту на продукцію кластеру на 1,00 грн). Міжгалузевий ефект діяльності будівельних кластерів не перевищує прямий та характеризується коефіцієнтом 0,3 (0,3 грн.).

Менший міжгалузевий ефект, що супроводжує активізацію діяльності будівельних кластерів пояснюється, перш за все, більшими обсягами імпорту продукції проміжного споживання у процесі виробничого циклу (рис.3). На відміну від сільськогосподарських кластерів, технологічна структура яких генерує попит на імпорт у сумі близько 0,2 грн. на кожну гривню зростання попиту на продукцію базової галузі, зростання попиту на імпорт при збільшенні попиту на будівельно-монтажні роботи складає близько 0,34 грн. Як насідок, на відміну від сільськогосподарських кластерів (мультиплікатор доданої вартості яких становить близько 0,8), технологічна структура будівельних кластерів генерує менший мультиплікативний ефект, який характеризується коефіцієнтом 0,65.

І Сільське господарство

І Будівництво

Джерело: розрахунки автора

Рис. 3. Нагромадження попиту на імпорт на стадіях виробничого циклу кластерних об'єднань

Наведені дані свідчать, що за існуючої технологічної структури будівельні кластери в Україні мають вагомі резерви імпортозаміщення. З метою максимізації доданої вартості в економіці України, найістотніші резерви оптимізації структури будівельних кластерів пов' язані з налагодженням зв' язків будівельних компаній з вітчизняними виробниками продукції металургії або, за відсутності пропозиції необхідних видів продукції металургії, з освоєнням їх виробництва в Україні. Розрахунки свідчать, що при збільшенні випуску продукції будівництва на 1 грн, імпорт продукції металургії, яка необхідна для забезпечення діяльності будівельних кластерів коштує 0,07 грн. (таблиця 1), що складає понад 21% від обсягів імпорту будівельними кластерами. Також значний потенціал імпортозаміщення мають підприємства-постачальники іншої неметалевої мінеральної продукції, хімічної та нафтохімічної промисловості, нафтопереробні підприємства тощо.

Перспективи розвитку сільськогосподарських кластерів, з точки зору максимізації їх внеску у формування доданої вартості економіки України полягають у формуванні кластерних зв' язків з вітчизняними виробниками хімічної промисловості, виробниками комбікормів (харчова промисловість), підприємствами-постачальниками транспортних послуг, за умов забезпечення цими компаніями пропозиції конкурентоспроможної продукції (див. таблицю 1).

Таблиця 1

_Імпорт продукції будівельним та сільськогосподарським кластерами_

_Будівництво_ _Сільське господарство_

Вид економічної діяльності постачальників

Імпорт при зростанні попиту на будівельно-монтажні роботи на 1 грн, грн.

Частка у обсягах імпорту кластеру, %

 

Вид економічної

діяльності

постачальників

Імпорт при зростанні попиту на будівельно-монтажні роботи на 1 грн, грн.

Частка у обсягах імпорту кластеру, %

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

0,073

З1,5

 

Хімічна та нафтохімічна промисловість

0,084

40,7

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

0,052

15,4

 

Добування вуглеводнів та пов'язані з ним послуги

0,037

17,9

Добування вуглеводнів та пов'язані з ним послуги

0,045

13,3

 

Виробництво продуктів нафтоперероблення

0,021

10,3

Хімічна та нафтохімічна промисловість

0,042

П,4

 

Діяльність транспорту

0,016

7,8

Виробництво продуктів нафтоперероблення

0,037

10,8

 

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

0,012

5,6

Діяльність транспорту

0,027

7,8

 

 

 

 

Машинобудування

0,014

 

 

 

 

 

Деревообробна промисловість

0,013

3,7

 

 

 

 

Джерело: розрахунки автора

Розрахунки, здійснені на основі моделі ланцюга доданої вартості кластерного об' єднання свідчать, що раціональна структура міжгалузевих зв' язків кластеру спроможна забезпечити приріст його доданої вартості, який є більшим за зростання доданої вартості базової галузі кластеру. Аналіз ланцюга доданої вартості сільськогосподарського та будівельного кластерів в Україні підтверджує необхідність використання кластерних підходів для визначення резервів та пріоритетів імпортозаміщення. Незважаючи на те, що Україна є одним із потужніших світових експортерів продукції металургії, ця продукція має найбільшу питому вагу у структурі витрат на імпорт будівельними кластерами. Аналогічно, найбільша питома вага витрат на імпорт сільськогосподарськими кластерами належить продукції хімічної галузі. Поступове формування цих ланок у ланцюгах доданої вартості будівельних та сільськогосподарських кластерів є істотним резервом оптимізації структури економіки України. Використання моделі ланцюга доданої вартості для аналізу інших кластерів, які вже існують або формуються в Україні, дозволить зіставити ефекти від їх діяльності та визначити резерви щодо їх розвитку.

afflCOK ДЖEPEЛ:

1. Ткаченко В.Г., Богачев В.И. Кластеры в системе аграрного производства: сущность и значение в реализации инновационной политики государства ІІ Вісник економічної науки України. - Науковий журнал. - З011. - № З (З0). - С. 18З - 189.

З. Колесник І.М. Перспективи розвитку регіональних морських кластерів в Україні ІІ Вісник Донецького національного університету. -Серія В. Економіка і право. - З011. - № 1. - Т.1. - С. 131 - 136.

3. Багров І.В., Тищенко Т.І. Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей ІІ Вісник економічної науки України. - Науковий журнал. -        - № 1 (ЗІ). - С. 18 - З3.

4. Савостенко Т. О. Кластери як інструмент регулювання інноваційного розвитку регіонів ІІ Формування ринкової економіки: зб. Наук. Праць. - Спец. Вип.. Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи: у З-х ч. Ч.З. - К.: КНЕУ, З011. - С. 63 - 71.

5. Тищук Т.А. Щодо стійкості економіки України до кризових явищ на світових товарних ринках ІІ Стратегічні пріоритети - З011. - №З. - С. 80 - 84.

6. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Гелиос АРВ, 1999. - 35З с.

7. Леонтьев В.В. Избранные произведения: в 3 т. Т.1. Общеэкономические проблемы межотраслевого анализа І В.В. Леонтьев; науч. ред., вступ. статья А. Г. Гранберга. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика»», З006. - 407 с.

8. Леонтьев В.В. Избранные произведения: в 3 т. Т.З. Специальные исследования на основе методологии «затраты - выпуск» І В.В. Леонтьев; науч. ред., вступ. статья А.Г. Гранберга. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика»», З006. - 543 с.

PE3IOME

У статті розглянуті особливості формування ланцюгу доданої вартості кластерного об' єднання, що забезпечує мультиплікативний ефект

економічного зростання та структурну модернізацію національного господарства. На основі методу міжгалузевого балансу побудовано

модель   ланцюга   доданої   вартості   кластерних   об' єднань.   Розраховано   мультиплікативний   ефект  зростання   доданої вартості

сільськогосподарського та будівельного кластерів в Україні, представлено оцінку їх потенціалу щодо імпортозаміщення.

Юпочові слова: ланцюг доданої вартості: кластер; мультиплікативний ефект; імпортозаміщення; економічне зростання; структурна

модернізація; національне господарство.

PEЗЮME

В статье рассмотрены особенности формирования цепочки добавленной стоимости кластерного объединения, что обеспечивает мультипликативный эффект экономического роста и структурную модернизацию национального хозяйства. На основе метода межотраслевого баланса построена модель цепочки добавленной стоимости кластерных объединений. Рассчитан мультипликативный эффект роста добавленной стоимости сельскохозяйственного и строительного кластеров в Украине, представлена оценка их потенциала импортозамещения.

^ночевые слова: цепочка добавленной стоимости; кластер; мультипликативный эффект; импортозамещение; экономический рост; структурная модернизация; национальное хозяйство.

SUMMARY

Features of value added chain formation of a cluster, which cause multiplication effects for economic growth and national economy modernization, are investigated. Based on the input-output tables the model of a value added chain for a cluster is formulated. Multiplication effects of growth in agriculture and construction clusters are calculated and the import substitution potential is evaluated

Keywords: value added chain; cluster; multiplication effect; import substitution; economic growth; structural modernization; national economy.

ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ СОТРУДНИЧЕСТВА МЕЖДУ СТРАНАМИ ЮГО-ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ В РАМКАХ ЧЕРНОМОРСКОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО СОТРУДНИЧЕСТВА И ГУАМ THE DEVELOPMENT OF TOURISM IN THE MEDITTERRANEAN REGION OF TURKEY AND THE ROLE OF GOVERNMENT

REGULATIONS IN THIS DEVELOPMENT

Bingol Z., Faculty Member of Mugla University, Ph.D. Candidate at Baku Tourism Institute

In consideration of its structure, the tourism sector is among the ones where variations could be observed and competitive advantages occur. Tourism the most important feature of which is being a human focused sector is viewed as a sector that has the power to create important source of income for the countries also in the future with the advantages as being open to development.

Today tourism massively serves in the axis of sea, sand and sun. When viewed from the perspective of the three factors that comes to mind when the tourism style is called which is also mentioned as traditional tourism with these features, Turkey displays a simple image compared to the other Mediterranean countries that have the same features. But when the components like history, culture, art, scenic beauties, gastronomy, folklore and religious tourism are added to the trio of sea, sand and sun as elements of attraction, it presents a unique superiority in the same geography. (dtp.gov.tr, 2006)

THE IMPORTANCE OF TOURISM IN THE WORLD AND IN TURKEY

Today both developed and developing countries attempt to make profit in the growing tourism sector. On this account, the necessary importance is given to the sector in the world and in connection with globalization, set of new arrangements are actualized.

As seen in Table 1, in the period after 1980 when the globalization gained rapidity, there has been increase both in the number of international tourists and international tourism incomes. In this respect, according to the data regarding the year 2000, 686,7 million people joined tourism and 481,6 billion dollars of spending was made. On the other hand it was noted that in 2010, 940 million people joined tourism and 919 billion dollars of tourism expense was made. (UNWTO, 2011).

Table 1.

The growth of international tourism movements throughout the years_

Years

Number of Tourists (Million People)

Average Annual Increase Rate (%)

Tourism Income (Billion $)

1950

25,3

-

2,1

1960

69,3

10,6

6,9

1970

165,8

9,1

17,9

1980

278,1

5,3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам