Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

В зависимости от возможности предотвращения выделяют факторы форс-мажорные и не форс-мажорные. Первые отличаются непреодолимостью воздействия (войны, катастрофы, чрезвычайные бедствия, которые заставляют решать и действовать вопреки намерению). Вторые могут быть предотвращены своевременными и правильными действиями.

По вероятности наступления все деструктивные факторы (появление зоны риска, вызов, опасность, угроза) можно разделить на явные, т. е. реально существующие, видимые, и латентные, т. е. скрытые, тщательно замаскированные, трудно обнаруживаемые. Они могут проявиться внезапно. Поэтому их отражение потребует принятия срочных мер, дополнительных усилий и средств.

По природе их возникновения можно выделить: политические, экономические, техногенные, правовые, криминальные, экологические, конкурентные, контрагентские и др.

Опасности и угрозы могут классифицироваться и по объекту посягательства: человеку, имуществу, технике, информации, технологиям, деловому реноме и т. д.

В зависимости от величины потерь или ущерба, к которому может привести действие деструктивного фактора, опасности и угрозы можно подразделить на вызывающие трудности, значительные и катастрофические. В. П. Мак-Мак разделяет угрозы по признаку их отдаленности по времени: близкая (до 1 года), далекая (свыше 1 года) [11].

Можно выделить угрозы по признаку их отдаленности в пространстве: на территории региона; прилегающей к региону; на территории страны; на зарубежной территории.

Концепция экономической безопасности региона может включать следующие блоки:

1. Описание проблемной ситуации в области безопасности региона:

- определение состояния окружающей среды;

- анализ ресурсного потенциала региона;

- выявление потенциальных и реальных опасностей и угроз, их ранжирование по степени значимости или опасности по времени наступления или величине возможно нанесенного ущерба;

- определение причин и факторов зарождения опасностей и угроз;

- прогнозирование возможных негативных последствий отдельных опасностей и угроз, расчет возможного ущерба;

- формулировка проблемной ситуации.

2. Определение целевой установки обеспечения безопасности:

- формулирование политики и стратегии безопасности;

- определение цели безопасности;

- постановка задач, способствующих достижению цели и реализации сформулированной политики и выбранного типа стратегии.

3. Построение системы экономической безопасности региона:

- формулирование функций системы безопасности региона и выбор тех принципов, на которых она строится;

- определение объектов безопасности и анализ состояния их защищенности;

- создание органов (субъектов) обеспечения безопасности;

- разработка механизмов обеспечения безопасности.

Опасности и угрозы экономической безопасности региона

-1

В зависимости от источника возникновения

и

 

 

 

-Л. }—

 

 

объективные, субъективные

 

 

 

 

В зависимости от сферы возникновения

 

 

—1. }—

 

 

внутренние, внешние

 

 

 

 

В зависимости от возможности предотвращения

 

 

—1. }—

 

 

форс-мажорные, не форс-мажорные

 

 

 

 

По вероятности наступления

 

 

 

 

—1. }—

 

 

явные, латентные

 

 

 

 

По природе возникновения

 

 

—1. }—

 

 

политические, экономические, техногенные, правовые, криминальные,

 

 

экологические, конкурентные, контрагентские

 

 

 

 

По объекту посягательства

 

 

 

 

 

человеку, имуществу, технике, информации, технологиям, деловому

 

 

реноме

 

 

 

 

 

В зависимости от величины потерь

 

 

 

 

 

—1- 1—

 

 

вызывающие трудности, значительные, катастрофические

 

 

 

 

 

В зависимости от отдаленности во времени

 

 

 

 

 

—1. 1—

 

 

близкая (до 1 года), далёкая (более 1 года)

 

 

 

1

В зависимости от отдаленности в пространстве

—I. -I—

на территории региона; прилегающей к региону; на территории страны; на

зарубежной территории

Рис.1. Классификация опасностей и угроз экономической безопасности региона

4. Разработка методологического инструментария оценки состояния экономической безопасности региона:

- определение основополагающих критериев и показателей состояния экономической безопасности;

- выбор методов оценки состояния экономической безопасности региона;

- формирование системы методов анализа хозяйственного риска.

5. Расчет ресурсов, необходимых для обеспечения безопасности:

- расчет необходимого количества материально-технических, энергетических и других ресурсов, средств защиты и охраны объектов безопасности;

- определение необходимого количества людских ресурсов и затрат на их содержание и стимулирование труда;

- определение финансовых затрат, необходимых для обеспечения безопасности;

- сопоставление необходимых затрат с возможным ущербом от воздействия опасностей и угроз.

6. Разработка мер по реализации основных положений концепции безопасности региона:

- определение условий, необходимых и достаточных для реализации концепции;

- нахождение источников ресурсного обеспечения концепции;

- выделение финансовых средств для реализации концепции;

- разработка стратегического плана (или программы), а также планов работы структурных подразделений службы безопасности по решению задач, определенных концепцией;

- контроль за эффективностью выполнения основных положений концепции экономической безопасности;

- развитие системы безопасности региона, постоянная адаптация ее к изменяющимся условиям, совершенствование форм и методов ее работы.

7. Выводы о необходимости разработки и реализации концепции экономической безопасности региона и эффективности ее применения:

- соответствие концепции, сформулированных в ней целей и задач созданной системы безопасности реальным и потенциальным угрозам и опасностям;

- степень достаточности выделяемых ресурсов для реализации концепции;

- способность службы безопасности решить стоящие перед ней задачи;

- эффективность (экономическая, производственно-техническая, экологическая и др.) реализации концепции экономической безопасности региона.

Постоянное усиление факторов, угрожающих экономической безопасности региона и обусловливающих его депрессивное развитие, ставит вопрос о создании системы мониторинга состояния и динамики развития региона с целью заблаговременного предупреждения о грозящей опасности и принятия необходимых мер защиты и противодействия.

Основные цели мониторинга должны быть следующими:

- оценка состояния и динамики развития региона;

- выявление деструктивных тенденций и процессов развития потенциала региона;

- определение причин, источников, характера, интенсивности воздействия угроз экономической безопасности;

- прогнозирование последствий действия угроз экономической безопасности;

- системно-аналитическое изучение сложившейся ситуации и тенденций ее развития, разработка целевых мероприятий по парированию угроз.

При осуществлении мониторинга должен действовать принцип непрерывности наблюдения за состоянием объекта мониторинга с учетом фактического состояния и тенденций развития его потенциала, а также общего развития экономики, политической обстановки и действия других общесистемных факторов. Для проведения мониторинга необходимо соответствующее методическое, организационное, информационное, техническое обеспечение.

Выводы и предложения. Состояние окружающей среды может или создать благоприятную ситуацию для безопасности региона, или, наоборот, постоянно инициировать возникновение труднопрогнозируемых опасностей и угроз. При оценке окружающей среды должны учитываться многие моменты. Это политическая и социально-экономическая ситуации в стране, предсказуемость поведения властных структур и направления проводимой ими политики, состояние правовой базы, наличие материально-сырьевых, энергетических и трудовых ресурсов, криминогенная ситуация, состояние рыночной среды: наличие необходимых ресурсов, рынков сбыта, приемлемого уровня цен, конкурентоспособности продукции, возможностей по установлению деловых контактов, наличия реальных и потенциальных конкурентов, состояние инфраструктуры рынка и многие другие.

Изложенный методический подход и инструментарий анализа позволяют с достаточной полнотой исследовать комплекс факторов, угрожающих экономической безопасности региона, осмысленно и целенаправленно организовать и выполнить необходимый мониторинг, системно анализировать динамично меняющуюся социально-экономическую ситуацию, проводить технико-экономическое обоснование принимаемых управленческих решений.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Ярочкин В.И. Предприниматель и безопасность / В.И. Ярочкин. - М.: Ось-89, 1994. - 132с.

2. Шаваев А.Г. Концептуальные основы обеспечения безопасности негосударственных объектов экономики / А.Г. Шаваев. - М.: Академия экономической безопасности, 1994. - 281 с.

3. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави у нестабільних економічних системах / Я. Жаліло. -   К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 1998. - 144 с.

4. Губський Б. В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення / Б. Губський. - К.: ДП Укрархбудінформ, 2001. - 122 с.

5. Барановський О.І. Фінансова безпека / О. Барановський. - К.: Інститут економічного прогнозування, Фенікс, 1999. - 338 с.

6. Єрмошенко М. М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / М. Єрмошенко. -К.: КНТЕУ, 2001. - 309 с.

7. Забродский В. Собственность, экономическая безопасность и государство / В. Забродский, Н. Кирец // Бизнес-информ. — 1997.

- №13. — С. 27—30.

8. Кистерский Л. Л. Международная экономическая безопасность: внешнеторговый, валютно-финансовый и энергетический аспекты / Л. Кистерский - К.: Наук. думка, 1991.

9. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення / Г. Пастернак-Таранушенко - К.: Київський економічний інститут менеджменту, Кондор, 2002. - 302 с.

10. Борисов А. Б. Большой экономический словарь / А. Борисов — М.: Книжный мир, 2003. — 895 с.

11. Мак-Мак В. П. Служба безопасности предприятия. Организационно-управленческие и правовые аспекты деятельности / В. Мак-Мак -М.: Мир безопасности, 1999.

РЕЗЮМЕ

Деякі теоретико-методологічні аспекти діагностики загроз соціально-економічній безпеці регіонів і подолання загроз в сучасних умовах. Ключові слова: економічна безпека регіону, компоненти економічної безпеки, механізм забезпечення економічної безпеки.

ПPOБЛEMЫ И ^PC^OT^U PASBmM COTPУДПИЧECTBA MEЖДУ CTPAПAMИ ЮГO-BOCTOЧПOЙ EBPOПЫ B PAMKAX ЧEPПOMOPCKOГO ЭKOПOMИЧECKOГO COTPУДПИЧECTBA И TCAM

PE3IOME

Некоторые теоретико-методологические аспекты диагностики угроз социально-экономической безопасности регионов и преодоление угроз в современных условиях.

Kлючевые слова: экономическая безопасность региона, компоненты экономической безопасности, механизм обеспечения экономической безопасности.

SUMMARY

Some theoretical and methodological aspects of diagnosing threats to social and economic security of the regions and overcoming these threats in contemporary condition are considered.

Key words: economic safety of the region, components of economic safety, mechanism of providing of economic safety.

POSBHTOK ^Brnoim^' TOPmWI УKPAЇПИ B УMOBAX ЇЇ ЧЛEПCTBA У COT Баєва O.B., аспірант кафедри "Маркетинг" Донецький національний університет (м. Донецьк, Україна)

Актуальність теми дослідження. Підписання протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) та повноцінна інтеграція до СОТ відкривають широкі можливості для розвитку національної економіки. Проте вступ до СОТ, створюючи потенційні можливості, не містить інституційних механізмів їх практичної реалізації. Відтак, завдання реалізації потенціалу позитивного впливу членства України в СОТ на національний соціально-економічний розвиток повною мірою належать до сфери відповідальності національної економічної політики. Кожна країна-член СОТ повинна розробити стратегію реалізації своїх інтересів в рамках переговорного процесу. Після чотирьох років членства в СОТ та участі в переговорах Доха-раунду, Україна не розробила такої «дорожньої карти». Це, в свою чергу, ставить під загрозу можливість повноцінної реалізації інтересів України в рамках переговорів Раунду. Вищезгадані питання обумовлюють актуальність даного дослідження.

Ступінь вивченності проблеми дослідження. Проблемам реалізації міжнародних торгових інтересів в межах переговорів СОТ присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме Т. Циганкової, В. Пятницького, О.Оніщука, Дж. Голдштейна, Д. Ріверза, Д. Томза, М. Медісона, А. Нарлікар та інших. Але, не дивлячись на безумовну значущість проведених досліджень, деякі аспекти даної проблеми вимагають уваги і подальшого вивчення.

Мета дослідження - визначити та систематизувати чинники впливу на зовнішню торгівлю та зовнішньоекономічне позиціонування України, узагальнити ризики інтеграції України у глобальну економіку та запропоновувати рекомендації щодо удосконалення зовнішньоекономічної політики держави в умовах її членства у СОТ.

Основна частина. Комплексний аналіз умов розвитку зовнішньої торгівлі України після набуття членства у СОТ показує, що під впливом глибокої світової фінансово-економічної кризи очікувані позитивні наслідки від поглиблення інтеграції вітчизняної економіки до глобального торговельного простору не реалізувалися. З одного боку, стримуючим фактором розвитку зовнішньої торгівлі стало падіння обсягів світового попиту і, як наслідок, внутрішнього виробництва експортоорієнтованої продукції. З іншого боку, підвищення рівня використання різного виду протекціоністських обмежень з боку країн - торговельних партнерів України суттєво обмежувало обсяги експорту. При цьому, регулятивний вплив СОТ на протекціоністську політику країн світу виявився досить обмеженим щодо протидії дискримінаційним заходам та активному захисту національних виробників навіть у країнах, які є її провідними членами та розробниками самих принципів функціонування системи ГАТТ-СОТ.

Зростанню на початку 2010 року вітчизняного виробництва та, відповідно, експорту сприяло покращення кон'юнктури на світових ринках та відновлення попиту на продукцію з України. Отже, вплив зовнішніх чинників на розвиток зовнішньоторговельної діяльності в Україні має вирішальний характер, оскільки визначає потреби у нарощенні обсягів виробництва та можливості їх забезпечення з точки зору інвестиційної підтримки.

Внутрішні чинники розвитку зовнішньої торгівлі України протягом 2008-І кварталу 2012 років значною мірою визначалися адаптацією до світових економічних та політичних змін та визначали умови розвитку окремих сфер економіки України. По-перше, торговельна політика України була спрямована на приведення у відповідність до зобов'язань перед СОТ системи інструментів митно-тарифного регулювання, зокрема, скорочення ставок ввізних мит. В умовах зростання реальних доходів населення та відновлення споживчого платоспроможного попиту протягом 2010 року відповідною мірою це відобразилось на зростанні обсягів імпорту товарів та збільшенні доходів державного бюджету. По-друге, уряд України, реагуючи на зміни у світовій економіці, здійснював окремі заходи щодо підтримки національного виробника. Негативний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі в Україні мали такі чинники в державній політиці, як відсутність чіткої стратегії структурних змін економіки, слабкий механізм фінансової державної підтримки розвитку експорту, низький рівень інвестування в інноваційну модернізацію експортоорієнтованих виробництв, високий рівень витрат, пов'язаних з зовнішнім державним боргом, невигідні умови кредитування експорту, слабкість протидії спекулюванню з відшкодуванням ПДВ та з експортними операціями через офшорні компанії тощо.

В цілому зазначимо, що вплив на економіку України перебування в складі СОТ протягом останніх чотирьох років не набув системного характеру. Натомість переважали точкові впливи та заходи одностороннього характеру. Відтак уряд здійснював виконання взятих на себе зобов' язань щодо змін у торгівельній політиці, проте еквівалентного полегшення доступу вітчизняних товарів та послуг до зовнішніх ринків не відбулося. Наслідки світової фінансово-економічної кризи не дозволили Україні у короткостроковому аналізованому періоді відчути повною мірою позитивний ефект від спрощення режиму торгівлі з країнами-членами СОТ. Кардинального покращення добробуту населення шляхом підвищення рівня зайнятості, доходів та доступності якісних товарів та послуг, що є головним індикатором ефективності інтеграційних процесів, в Україні також не відбулось. Рівень життя громадян залишається доволі низьким порівняно не лише з розвиненим країнами світу, але і з низкою країн колишнього Радянського Союзу.

Позитивний ефект від вступу до СОТ в даний час переважно пов' язаний з очікуваними довгостроковими якісними структурними зрушеннями в національній економіці. Так, позитивним наслідком отримання Україною членства в СОТ став початок переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі. Крім того, підвищення рівня відкритості національної економіки, як наслідок набуття Україною членства у СОТ, зумовлює необхідність зростання конкурентоспроможності вітчизняного виробника та поліпшення інвестиційного клімату в державі. Цьому мають сприяти відповідні заходи державної структурної політики, зокрема, щодо заохочення інвестиційного та інноваційного розвитку, ресурсо- та енергозбереження, підвищення ефективності організації економічних процесів.

Загальний перелік можливостей та перешкод розвитку експортно-імпортної діяльності України після набуття нею членства у СОТ представлений у SWOT - аналізі (табл.1).

Підводячи підсумок аналізу розвитку зовнішньої торгівлі України після приєднання до СОТ, слід виділити низку стратегічних тенденцій в цій сфері.

Модернізаційна роль СОТ полягає у стимулюванні економічних реформ в Україні: законодавства, сфери стандартизації та сертифікації, митних процедур тощо. Правила СОТ є базовими для торговельних відносин більшості країн світу та зокрема для України у процесі укладання угод про вільну торгівлю з ЄС та низкою інших країн; відтак членство у СОТ є чинником посилення геоекономічного потенціалу України.

© Баєва O.B., 2012

Таблиця 1

SWOT-аналіз умов розвитку зовнішньої торгівлі України у 2008-2011 роках_

_Сильні сторони_

активізація структурних реформ, створення передумов для реалізації експортного потенціалу традиційних та нових секторів економіки;

високі адаптивні можливості національного виробництва до зростання зовнішнього попиту;

вагомі конкурентні переваги у низці базових галузей виробництва, наявність певного резерву цінової конкурентоспроможності на ключових для України ринках (металів, хімічної продукції, сільськогосподарської продукції);

високий потенціал зростання експорту послуг, зокрема транспортних, у галузях будівництва, зв'язку, досліджень, ІТ-технологій тощо; наявність освіченої та порівняно дешевої робочої сили; наявність розвинутого внутрішнього ринку, що слугує, з одного боку, чинником підтримки експортоорієнтованих виробництв, з іншого - є мотиватором запровадження нових (з перспективою виходу на зовнішні ринки) інвестиційних проектів;

переважно стабільні умови функціонування фінансових ринків, що дає можливість коротко- та середньострокового планування зовнішньоекономічної діяльності;

наявність певного потенціалу екстенсивного розширення експортної пропозиції (низка ключових експортних галузей наразі не досягла пікових значень завантаження потужностей, що спостерігалися у 2008 р.);

наявність високотехнологічних підприємств, що могли би зміцнити зовнішньоекономічні позиції України (космічна галузь, приладо-, машинобудування тощо);

наближення до завершення перехідного періоду (у рамках приєднання до СОТ) щодо лібералізації тарифного регулювання.

_Слабкості_

- відсутність чітко визначеної торговельної політики та експортної стратегії; відсутність координації дій різних органів влади; підпорядкованість торговельної політики короткостроковим цілям та тактичним завданням;

- недостатній рівень інвестування в модернізацію експортоорієнтованих виробництв та гостра нестача новітніх технологій;

- низька диверсифікованість експортної пропозиції України, домінування сировинної продукції та продукції з низьким рівнем доданої вартості у виробництві та експорті;

- відсутність стимулів до якісного оновлення експортного потенціалу України за наявної економічної моделі (що є результатом національних особливостей трансформації планової економіки у ринкову) в умовах посилення експортної конкурентоспроможності країн-конкурентів (актуально для ринків металів та хімічної продукції);

- недосконалість фіскальних процедур, зокрема, неврегульованість процедур автоматичного відшкодування ПДВ (добросовісним експортерам);

- криміналізація процедур оподаткування експортно-імпортної діяльності (демотивація добросовісних платників податків, «сірий» імпорт тощо);

- логістичні обмеження (брак логістичних складів, належної інфраструктури тощо); застаріла транспортна інфраструктура;

- високі витрати бізнесу на зовнішньоекономічну діяльність, пов'язані з нетарифним заходами регулювання торгівлі, зокрема витрати на підтвердження походження товару, отримання дозволів, ліцензування тощо;

- монополізація експортно-імпортної діяльності крупними компаніями (як наслідок високої вартості зовнішньоекономічної діяльності);

- надмірна зарегульованість підприємницької діяльності (залучення до імпортно-експортної діяльності офшорних компаній з метою оптимізації вартості бізнесу);

- невигідні умови кредитування експорту (високі відсоткові ставки та короткі терміни наданих кредитів), відсутність державних програм підтримки високотехнологічного експорту;

- обмежені можливості державного регулювання експортно-імпортної діяльності через інструментарій валютно-курсової політики (відсутність істотного зв' язку між зниженням офіційного курсу гривні до долара США та приростом чистого експорту)._

Загрози

Можливості

поглиблення  структурних  реформ,  які у

середньостроковій

посилення гальмування економіки розвинутих країн світу, загроза тривалої стагнації, високі ризики нової рецесії (падіння попиту та цін на товари українського експорту, загроза нової кризи);

- гальмування економік країн, що розвиваються, запровадження захисних заходів (падіння попиту на українську продукцію);

- посилення цінової конкурентоспроможності країн-конкурентів України з кола країн, що розвиваються - Росії, Китаю, Індії, Бразилії (падіння продажів української продукції);

- дестабілізація на енергетичних ринках, зростання цін на енергоносії (що критично впливає на цінову конкурентоспроможність експортної пропозиції України на ринках металів, хімічної продукції) » погіршення зовнішньоекономічних стосунків з країнами партнерами, що входять до Митного союзу (Росії, Білорусії та Казахстану); поширення практики застосування обмежувальних та протекціоністських заходів з боку провідних транснаціональних корпорацій та окремих країн - торговельних партнерів України, зокрема - членів Митного союзу, яке може збільшитися за умови створення ЗВТ між Україною та ЄС;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам