Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 62

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

Номер за порядком

Кількість незайнятих громадян, тис. осіб

Середня тривалість безробіття, місяців

Безробітне населення, тис. осіб

Потреба в робочій силі, тис. осіб

Навантаження незайнятого населення, осіб

Середній розмір допомоги по безробіттю, грн.

Середня заробітна плата, грн.

2000

27,39

4

2 744,10

9

2 655,80

68,2

17

59,39

230

2001

33,235

5

2 760,20

10

2 455,00

96,9

11

85,23

311

2002

35,69

6

2 799,20

9

2 140,7

123,9

9

105,98

376

2003

39,489

7

2 835,20

9

2 008,00

138,8

7

118,32

462

2004

38,567

8

2 900,60

9

1 906,70

166,5

6

146,37

590

2005

39,58

9

2 887,70

7

1 600,80

186,6

5

192,89

806

2006

44,227

10

2 700,40

8

1 515,00

170,5

5

251,48

1 041

2007

46,507

11

2 419,70

7

1 417,60

169,7

4

339,27

1 351

2008

40,236

12

2 500,70

6

1 425,10

91,1

10

571,07

1 806

2009

30,81

13

2 143,30

6

1 958,80

65,8

8

655,56

1 906

2010

31,684

14

1 847,40

6

1 785,60

63,9

9

780,05

2 239

Перевіряємо вихідну інформацію на її достовірність, відповідність закону нормального розподілу (табл. 2)..

Дані отриманої таблиці засвідчують, що асиметрія зі знаком "-" вказує на великі значення факторної ознаки х5 , х6> х8 і навпаки, асиметрія зі знаком "+" - означає, що найчастіше зустрічаються невеликі значення факторних ознак. За умов нормального закону розподілу показник ексцесу Е=0. У нашому випадку Е>0 - це свідчить про те, що усі факторні ознаки будуть мати криву розподілу з випуклою вершиною.

Показники статистичної характеристики вихідної інформації_

Змінна

Середнє арифметичне

Середнє квадратичне відхилення

Асиметрія Аі

Ексцес Еі

Помилки

Аі/та

Еі/те

 

 

 

 

 

А

Е

 

 

х4

2105,49

1978,36

0,554

-1,34

0,65

1,309

0,847

-1,02

Х5

108,9

175,6

-0,38

-1,6

0,65

1,309

-0,58

-1,22

Х6

10,286

18,6

-0,087

-1,087

0,65

1,309

-0,134

-0,83

х8

832,7

2590,3

-0,087

-0,61

0,65

1,309

-0,134

-0,46

Відповідно до даних табл. 3 для моделювання впливу соціально-економічних факторів розвитку країни на кількість іммігрантів обираємо п'ять факторів, а саме:

проміжок часу, який дозволяє врахувати темпи зміни кількості іммігрантів - х;;

безробітне населення за методологією МОП - х4;

потреба в робочій силі - х5

навантаження незайнятого населення - х6;

середня заробітна плата - х&

За допомогою побудови розширеної кореляційної матриці перевіримо обрані фактори на наявність між ними мультиколінеарності

(табл. 3).

Таблиця 3.

_Розширена кореляційна матриця_

 

Х4

Х5

Хб

Х8

х4

1

 

 

 

Х5

-0,6772982

1

 

 

Хб

0,90596671

-0,817047

1

 

х8

-0,7187668

0,017719

-0,5156

1

Прямий зв'язок спостерігається між показниками х5, х8 і кількістю іммігрантів в Україну, тобто зі збільшенням даних показників збільшується і результативний показник. І навпаки зворотній зв'язок спостерігається між показниками х45_ х6 і кількістю прибулих на територію України, тобто зі збільшенням даних показників зменшується результативний показник. Значущість отриманих вище коефіцієнтів кореляції перевіряється за критерієм Ст'юдента (табл. 4). Оскільки Ефактичн^Ета^1чноіо, то гіпотеза про відсутність зв'язку між кількістю прибулих на територію України і досліджуваними факторами відхиляється.

Таблиця 4.

Фактичне значення критерію Ст'юдента_

Номер змінної

х4

Х5

Хб

Х8

1 фактичне для регресійної моделі

1,02

1,21

2,33

1,019

Табличне значення г знаходиться за таблицею значень критерію Ст'юдента. При цьому враховується кількість ступенів свободи (У=13) і рівень довірчої ймовірності (у нашому випадку 0,1) г табл =1,0. Оскільки іфакшчне у всіх випадках вище г табличного за модулем, зв'язок між результативною ознакою і факторами є надійним, а величина коефіцієнту кореляції значущою.

Результати проведених розрахунків стосовно вибору форми взаємозв'язку між факторами і результативною ознакою показали (додаток А табл.А.2), що більш точно апроксимує вхідні дані для дослідження впливу факторів на кількість вибулих квадратична ем­пірична залежність:

5

у = а 0 + Х   ьі х хі2

і = 1

де СІ і , Ь і (/=0,5) - параметри моделей.

Моделювання залежності між результативною ознакою (кількістю прибулих на територію України) і факторами (х1, х4, х5, х& х8) дозволило виявити наступне рівняння зв' язку.

у = 101,68 + 1,255х2 -0,0078x4 "0,1942 + 1,98х2 - 0,044х2

Коефіцієнт кореляції багатофакторної моделі одержаного рівняння зв'язку дорівнює 0,98. Щільність зв'язку характеризує коефіцієнт кореляції і детермінації. В отриманій регресійній моделі на останньому кроці вони дорівнюють Я=0,98, Б=0,96. Це означає, що варіація рівня прибулих на територію України на 98 % пов'язана зі зміною даних досліджуваних факторів і на 2 % залежить від інших факторів. Відхилення фактичного значення кількості прибулих на територію України від теоретичного наведено на рис.1.

60 40 20

2000     2001     2002     2003     2004     2005     2006     2007 2008 2009 2010

Роки

0

Кількість прибулих на територію України, тис. осіб ■ ■ 1 Теоретичне значення кількості прибулих на територію України, тис. осіб

Рис. 1. Значення теоретичного і фактичного рівня кількості прибулих на територію України Проаналізуємо економічну сутність отриманих значень коефіцієнтів рівняння:

Ь1=1,255 - за умов незмінності інших факторних кількість прибулих на територію України щорічно, починаючи з 2011 року буде збільшуватись на 1,255 тис. осіб.

Ь4=-0,0078 - якщо кількість безробітного населення збільшиться у 2011 році на 1 тис. осіб, то кількість прибулих зменшиться на 0,0078 тис. осіб, за умов, якщо усі інші факторні ознаки будуть незмінні.

Ь5=-0,194 - якщо потреба в робочій силі збільшиться у 2011 році на 1 тис. осіб, то кількість прибулого населення зменшиться на 0,194 тис. осіб, за умов, якщо усі інші факторні ознаки будуть незмінні.

Ь6=1,98 - якщо навантаження незайнятого населення збільшиться у 2011 році на 1 особу, то кількість прибулого населення також збільшиться на 1,98 тис. осіб, за умов, якщо усі інші факторні ознаки будуть незмінні.

Ь8=-0,044 - якщо середня заробітна плата збільшиться у 2011 році на 100 грн., то кількість прибулого населення зменшиться на 0,044 тис. осіб, за умов, якщо усі інші факторні ознаки будуть незмінні.

Прогнозні значення кількості прибулих на територію України наведені на рис.2.

о

26,5 26

25,5 25

24,5 26,1

25,4

24,2

1 Прогнозне значення кількості прибулих на територію України, тис. осіб.

2011 2012 2013

Роки

о к

Рис. 2. Прогнозування кількості прибулих на територію України

Кт-новки. Таким чином, удосконалення довгострокового прогнозування кількості прибулих на територію України на основі економетричного моделювання дозволяє формувати стратегію управління міграційними потоками на віддалену перспективу. Статистичний аналіз впливу макроекономічних чинників використовується для порівняння результатів функціонування ринку праці певної країни з іншими країнами світу. Проте для достатнього розуміння системи взаємозв' язків економічних явищ слід додатково статистично розраховувати вплив мікроекономічних чинників. Взаємне доповнення статистичних розрахунків на основі мікро- та макроданих дасть змогу отримати детальну інформацію про розвиток ринку праці як на державному, і регіональному рівнях, так і на рівні окремого підприємства.

Удосконалення міграційної політики держави має відбуватися на основі комплексного підходу із врахуванням усіх потенційних вигод, що може принести Україні міжнародна мобільність разом із обумовленими нею ризиками та викликами. Комплексність передбачає також різнорівневі державні заходи, що не обмежуються лише прийняттям законодавчих норм і програм центральним керівництвом країни, а й включають діяльність на місцях, постійну співпрацю центральних і місцевих органів влади. Ще однією обов' язковою передумовою якісних змін у сфері міграційної політики є наявність сприятливого суспільного клімату. Таким чином, політика у сфері міграції має формуватися в рамках довгострокової стратегії розвитку країни, в яку її необхідно інкорпорувати як один із можливих, проте слабко використаних чинників поступу, мати комплексний, тобто різнобічний та різнорівнений характер, забезпечуватися скоординованою діяльністю різних відомств, користуватися розумінням та підтримкою у суспільстві.

CT^OK ДЖEPEЛ:

1. Міграційна політика України: стан і перспективи розвитку /О. А. Малиновська. - К. : НІСД, 2010. - 32 с.

2. Населення України. Трудова еміграція в Україні / Лібанова Е.М.,Позняк О.В.. - К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, 2010. - 233 с.

3. Международная миграция и развитие. Доклад Генерального секретаря. Организация Объединенных Наций [Електронний ресурс]. -Офіц. сайт.- Режим доступу: http://www.un.org/russian/esa/economic/a59 325.pdf- Назва з екрану/

4. Основні показники ринку праці України [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. - Офіц. сайт.- Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2007/pr/oprp/oprp05_u.html (14.11.2011). - Назва з екрану.

PE'ilOME

В статті розроблено пропозицій щодо удосконалення   міграційної політики в умовах виходу з економічної кризи України і надано практичні рекомендації, виходячи з моделювання руху вхідних трудових потоків відповідно до стану національного ринку праці. Юпочові слова: міграційна політика, вхідні трудові потоки, національний ринок праці. PE'ilOME

В статье разработаны предложения по усовершенствованию миграционной политики в условиях выхода из экономического кризиса Украины и предоставлены практические рекомендации исходя из результатов моделирования движения входных трудовых потоков в соответствии с состоянием национального рынка труда.

Kлючевые слова: миграционная политика, входные трудовые потоки, национальный рынок труда.

SUMMARY

In the article it is developed suggestions in relation to the improvement of migratory policy in the conditions of exit from the economic crisis of Ukraine and practical recommendations are given coming the design of motion of input labour streams from in accordance with the national market condition of labour.

Keywords: migratory policy, input labour streams, national labour-market.

ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Навроцька Н.А., к.е.н., доц. кафедри міжнародної економіки, Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ.

Глобалізація економіки стала однією із закономірностей світового розвитку, що домінує на рубежі ХХ-ХХІ ст. Останнім часом значно посилилась взаємозалежність економік різних країн світу, яка пов'язана з формуванням глобального економічного простору, в якому галузева структура, обмін інформацією й технологіями, географія розміщення продуктивних сил визначаються з урахуванням світової кон'юнктури. В даний час поняття «глобалізація економіки» визначається як процес створення єдиного світового ринку товарів і послуг, капіталів, робочої сили, технологій і інформації.

Аналіз окремих чинників, що впливають на формування сучасного стану світової економіки та її глобального виміру представлено в численних роботах українських та зарубіжних економістів: І. Валерстайна, М. Уотерса, О. Білоруса, А. Гальчинського, М. Делягіна, В. Іноземцева, Н. Косолапова, В. Колонтай, Д. Лукьяненко, О. Мозгового, О. Панаріна, Л. Руденко-Судареву, Н. Стукало, М. Чешкова, А. Чухно, Ю. Шишкова та ін. Незважаючи на зростання протягом останніх десятиліть науково-дослідного інтересу до проблем економічної глобалізації, потребують подальшого оцінювання рушійні сили та фактори її розвитку. В даному зв' язку, метою статті є комплексна систематизація факторів становлення та подальшого розвитку економічної глобалізації.

Зміст глобалізації конституюють процеси й явища, які є різнорідними за походженням, сферам прояву, механізмам і наслідкам, що дозволяє розглядати глобалізацію як самостійну, складну, цілісну, але внутрішньо суперечливу систему відносин. З огляду на це, виділимо основні процеси і явища які в різних сполученнях сформували зміст глобалізації економіки.

Інтенсифікація зовнішніх товарних потоків. Лібералізація світової торгівлі, дерегулювання ринків товарів і капіталу й інші форми економічної лібералізації, що викликали обмеження політики протекціонізму підсилили тенденції до інтернаціоналізації економічної діяльності. На засадах численних міжнародних домовленостей відбулося узгоджене зниження рівня митних тарифів, зменшення нетарифних перешкод, спрощення процедури оформлення експорту й імпорту, що сформувало нові умови для глобального економічного розвитку. Так, в 1947 р. середньозважений рівень ввізних тарифів розвинених країн-учасниць угоди ГАТТ становив близько 40%, до 1970 р. він був знижений до 8П10%, і до 1990 р. □ до 6,3%. На сьогодні, середньозважений рівень імпортного митного тарифу в розвинених країнах-членах СОТ становить 3,8%, у країнах, що розвиваються □ 15,5% [1].

50

зо

% 25 20

- Німмечина Японія США

Рис. 1. Динаміка відношення обсягу експорту окремих країн до обсягу ВВП, в % від ВВП [2].

Статистичні дані вказують на те, що в другій половінні XX ст. відбулося унікальне за своїми масштабами та впливом на економіку зростання обсягів міжнародної торгівлі. Динаміка відношення експорту або обсягу зовнішньої торгівлі до обсягу ВВП відображають ступінь інтегрованості економіки у світову систему. На рис. 1 представлена експортна квота окремих розвинених країн світу. Якщо судити за цим показником, то середній ступінь інтегрованості цих економік зріс більш ніж ушестеро в порівнянні з рівнем 1950 року. Частка зовнішньоторговельного обороту всіх країн світу збільшилася з 16% в 1950 р. до 48% в 2010 р.

У наслідок лібералізації зовнішньоекономічної діяльності поступово починає зникати різниця між внутрішньою й зовнішньою торгівлею, між національною економікою й світовим господарством. Цей процес бурхливо розвивається й веде до подальшої глобалізації світового господарства.

Зниження транспортних і комунікаційних витрат, що зумовлено рядом виробничих, науково-технічних і технологічних особливостей: переходом до нового технологічного способу виробництва - до високих, наукомістких технологій; виникненням та розповсюдженням якісно нових поколінь засобів транспорту і зв' язку та їх уніфікація, застосуванням їх в різних сферах господарської діяльності; швидким поширенням знань внаслідок наукового або інших видів інтелектуального взаємообміну; значним зниженням витрат на обробку, зберігання та використання інформації, що полегшує глобальну інтеграцію національних ринків.

Істотне поліпшення міжнародної транспортної інфраструктури за рахунок розвитку нових поколінь авіа-, авто-, водного та залізничного транспорту, а також нарощування мережі міжнародних трубопроводів привели до того, що транспортування вантажів та перевезення пасажирів не лише прискорилися, але й здешевіли. Так, в 1930 р. середня вартість 1 чол.-милі повітряного транспортування становила 68 центів, у 1950 р. - 30 центів, у 1990 р. - 11 центів (за курсом долара 1990 р.). З 1920 по 1980 р. реальна вартість морських вантажоперевезень за рахунок контейнеризації знизилася приблизно на %, а загальний тоннаж морського торговельного флоту зріс з 1950 по 2000 р. більш, ніж в 6,4 рази [3]. Все це свідчить про підвищення ступеня комунікативності між країнами.

Значний вплив на глобальні процеси здійснило розгортання глобальної інформаційно-технологічної та телекомунікаційної революції що привело до істотних змін в засобах телекомунікацій на базі мікроелектроніки, кібернетики, супутникових і цифрових систем зв' язку. Розвиток Інтернету так само пов' язаний із здешевленням електронної техніки та зниженням вартості послуг провайдерів інформації. Ціна персонального комп'ютера та периферійного обладнання до нього з 1960 по 2000 рр. знизилася в 1869 разів [4, р. 6]. За оцінками експертів обсяг інформації що передається за допомогою Інтернету подвоюється кожні 100 днів, а за рік - зростає приблизно в 7 разів [5, с 37]. Вартість передачі одиниці інформації на великі відстані зменшилася приблизно в 1 млн. раз [6, с.71-72]. Зазначені тенденції продовжують зберігатися.

Визначальну роль почала відігравати новітня інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура в розвитку інвестиційо-фінансової сфери. Банки й інші фінансові-інвестиційні установи активно використовують нові форми телекомунікаційних зв'язків, формують телекомунікаційну комп' ютерну мережу, що пов' язує в єдиний комплекс відділення банків, які розташовані в різних країнах світу. Саме інформаційні технології виступають в сучасних умовах одним із прискорювачів процесу глобалізації світової економіки.

Прискорене зростання обробної промисловості, інтенсифікація міжнародного міжфірмового співробітництва, особливо спеціалізації й кооперації, що відбулося у другій половині ХХ ст. Темпи зростання сектору обробної промисловості в цей періодперевищували темпи зростання видобувної промисловості та сільського господарства в 2 □ 2,5 рази. Обсяги світового виробництва обробної промисловості зріс тільки в період з 1956 по 2000 рр. в 8,2 рази, видобувних галузей у 3,4, а сільського господарства - в 3 раза [7].

Технологічний прогрес в обробній промисловості дозволив поділяти виробничі процеси на окремі етапи й розміщувати їх у різних країнах найбільш оптимальним чином, залежно від наявності в них відповідних факторів виробництва. На цій основі почало активно розвиватися й міжнародне виробниче кооперування, що привело до формування технологічно цілісних міжкраїнових виробничих ланцюжків, які функціонують за єдиним планом. Технологічно взаємозалежні потоки деталей, вузлів, напівфабрикатів підсилювали економічний взаємозв' язок між країнами. Розвиток виробничої кооперації створив умови для глобальної експансії ТНК

Наростання процесу поглиблення спеціалізації і кооперування промислового виробництва посилило взаємозалежність національних господарств один від одного, поглибило рівень інтернаціоналізації виробництва у цілому, залучивши до нього практично всі країни світу.

Інтелектуалізація економіки та посилення впливу науково-технічного прогресу на всі сторони інтернаціоналізації виробництва й капіталу в умовах економіки знань. У глобальному світі технології переміщуються майже так само швидко, як капітал і природні ресурси. В останні десятиліття експорт послуг з підтримкою інформаційних комп' ютерних технологій зростав швидше сукупного експорту послуг. Так обсяги експорту послуг з підтримкою інформаційних комп' ютерних технологій за останні десять років збільшився в 5,3 рази, послуг зв' язку в 3 рази. За той же час загальне зростання обсягу торгівельних та комерційних послуг склало 2,4 раза [8].

Універсальний вплив науково-технічного прогресу відбувається на всі сторони інтернаціоналізації науки, виробництва і капіталу. Збіг у часі процесів переходу провідних економік світу до економіки знань та процесів глобалізації посили взаємовплив цих явищ та надало їм додаткового поштовху розвитку. Можна сказати, що в сучасних умовах саме знання, а не матеріальні цінності, природно, найбільш схильні до глобалізації.

Транснаціоналізація виробництва, яка пов' язана із зростанням у світовому господарстві ролі транснаціональних корпорацій (ТНК), які задають тон у глобальному економічному й науково-технічному розвитку, панують на найважливіших ринках товарів, послуг, капіталів, знань і висококваліфікованої робочої сили.

Кількісні параметри діяльності та фінансова потужність ТНК зростає та утворює нову якість, що дає змогу таким компаніям впливати на внутрішню і зовнішню політику не тільки країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, але й розвинутих країн. За оцінками експертів ООН у світі сьогодні нараховується 82 тис. ТНК із 810 тис. закордонних філій, на які припадає 1/10 світового ВВП та 1/3 світового експорту. Нині ТНК володіють 30% усіх виробничих фондів планети, здійснюють 80% торгівлі високими технологіями, контролюють понад 90% вивозу капіталу. [9]. ТНК контролюють понад 90 % вивозу світового капіталу, під їх контролем знаходиться торгівля сировинними ресурсами. У середньому 45% загального обсягу продажів розвинених країн світу становить експорт ТНК: в США в структурі експорту на ТНК припадає 50%, Великобританії - 80 %, Сінгапурі - 90 % [10, с. 507].

Боротьба за володіння і розподіл ресурсів. Зростання масштабів світового виробництва призводить до загострення конкурентної боротьби за ресурси, в першу чергу це стосується енергетичних ресурсів (нафта, газ та ін.). Мережи нафто- і газопроводів, систем передачі електроенергії, що перекачують енергоресурси з країн, що розвиваються до розвинених країн, стала важливим чинником глобалізації. Споживання нафти в Європі перевищує її власні розвідані запаси в 12 разів, у США □ в 9 разів. Турбота про енергетичну безпеку розвинених країн, інтереси енергетичних корпорацій, інтереси країн-постачальників енергетичних ресурсів та їх об' єднань, у першу чергу ОПЕК, мають надзвичайно важливий вплив на глобальну економіку.

Міжнародна міграція робочої сили. Основні потоки міграції пов' язані з рухом робочої силі з відносно бідних країн, які знаходять застосування в якості некваліфікованої або малокваліфікованої робочої сили в розвинених країнах. Щорічна сума виплат мігрантам в 1980-х роках була на рівні 0,35 % від світового ВВП, та поступова зростала. В останні роки сума таких виплат становить біля

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам