Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

12. Skills supply and demand in Europe. Medium-term forecast up to 2020. - Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2010. -120p. // Режим доступу: http://www.cedefop.europa.eu/en/Files/3052_en.pdf

13. State of the Innovation Union 2011. Report From The Commission To The European Parliament, The Council, The European Economic And Social Committee And The Committee Of The Regions// Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu

14. Supporting growth and jobs - an agenda for the modernisation of Europe's higher education systems. Communication From The Commission To The European Parliament, The Council, The European Economic And Social Committee And The Committee Of The Regions// Режим доступу: http://ec.europa.eu/education/higher-education/doc/com0911 en.pdf

PI/HOME

В статті розглянуто основні приоритетні напрями модернізації вищої освіти в ЄС в контексті стратегії «Європа 2020».

Kno40Bi слова: вища освіта, іновація, модернізація, стратегія розвитку.

PEHOME

В статье рассмотрены основные приоритетные напряваления модернизации высшего образования в ЕС в контексте стратегии «Европа

2020».

Kлючевые слова: высшее образование, инновация, модернизация, стратегия развития.

SUMMARY

The article dwells on the main priorities for the modernization of higher education in the EU in the context of strategy «Europe 2020». Keywords: higher education, innovations, upgrading, development strategy.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Балтачеєва Н.А., д.е.н., доцент Донецький національний університет

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. На тлі постійного дефіциту ресурсів в умовах нестабільної економіки особливого значення набуває вибір перспективного напряму розвитку регіону, який дозволяє використовувати наявні ресурси з найбільшою ефективністю.

Головна мета здійснення соціальної політики в регіоні - підвищення його соціального й економічного рівня розвитку. Показник ефективності має відображати ступінь досягнення цієї мети. Як показник ефективності розподілу ресурсів на соціальну політику пропонується використовувати показник, що характеризує результат, який досягається у процесі розподілу ресурсів на соціальну політику, співвіднесений із витратами на досягнення цього результату.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціальні питання знаходяться в центрі уваги вітчизняних учених і дослідників. Окремі аспекти соціальної політики досліджували Н. Борецька [1], О. Грішнова, А. Колот [2], С. Корецька [3], Е. Лібанова [4], Л. Лісогор, О. Макарова, О Новікова [5], У. Садова [6] та інші. Разом з тим, існує необхідність пошуку шляхів оптимізації і підвищення ефективності регіональної соціальної політики.

Метою статті є розробка науково-методичних підходів до оцінки соціально-економічної ефективності регіональної соціальної політики із застосуванням економіко-математичних методів.

Викладення основного матеріалу дослідження. Ухвалення рішень у сфері соціального розвитку завжди пов'язане з ризиком і невизначеністю. За наявності браку коштів одним із основних завдань є оптимальний розподіл і ефективне використання ресурсів. Для того щоб виявити оптимальні способи розподілу ресурсів на соціальну політику, необхідно проводити оцінку за цілим рядом критеріїв. Аналіз особливостей процесу розподілу ресурсів на соціальну політику виявив доцільність використання методу вибору головного показника. При цьому як головний показник краще використовувати максимум показника, що характеризує результат. У даному випадку таким показником

© Балтачеєва ПА., 2012

є приріст рівня соціального й економічного розвитку регіону, що досягається в процесі розподілу ресурсів на соціальну політику. При цьому основне обмеження - це розмір ресурсів, виділених на соціальну політику в регіоні.

Аналіз інформаційної ситуації, в рамках якої ухвалюються рішення щодо розподілу ресурсів на соціальну політику, показує, що найточніше її можна класифікувати як ухвалення рішень в умовах ризику. Таким чином, розроблений підхід уможливить оцінку ефективності розподілу ресурсів на соціальну політику в умовах ризику.

На підставі вищесказаного математичну постановку задачі можна сформулювати таким чином: знайти такі способи розподілу коштів, які забезпечили б досягнення максимального значення показника «Ефективність розподілу» (ЕфР) за умови, що величина коштів (Р) не перевищить допустимого значення.

Виходячи з цього ефективність розподілу коштів на соціальні програми можна визначити за формулою

СР + ЕР

де ЕфР - ефективність розподілу;

СР - соціальний результат від реалізації соціальних програм;

ЕР - економічний результат від реалізації соціальних програм; Р - кошти, направлені на реалізацію комплексу програм, грн.

Під соціальним результатом розуміється приріст рівня соціального розвитку регіону після впровадження комплексу програм, під економічним результатом - приріст рівня економічного розвитку.

Припустимо, що Р - сума, яка виділяється на програми соціально-економічного розвитку; CP - соціальний результат від реалізації

C

соціальних програм; EP - економічний результат від реалізації соціальних програм; V,    - сума коштів, направлених на реалізацію і-ї

Е ,C програми соціального розвитку; V    - сума коштів, направлених на реалізацію і-ї програми економічного розвитку; b.    - зміна рівня

E

соціального розвитку регіону в розрахунку на одиницю коштів, направлених на впровадження і-ї програми в соціальній сфері; b.   - зміна

рівня економічного розвитку регіону в розрахунку на одиницю коштів, направлених на впровадження і-ї програми в економічній сфері.

Математичний опис задачі ефективного розподілу ресурсів зводитиметься до оптимізації функції (в даному випадку - до пошуку максимального значення)

п( c c      e e\

Z = СР + ЕР = 2\b.+ b. v.       max, (2)

i=1   11 11

де Z - зміна рівнів економічного й соціального розвитку регіону в результаті впровадження комплексу програм (модуль вектора розвитку) при обмеженнях

2 \v   + v. )= P. (3)

і=1

Якщо формулу (3) поділити на Р і позначити питому вагу коштів, що виділяються на реалізацію 1-ї програми соціального й

C Е V V і__ і__

економічного розвитку, відповідно, = X , = y , то вихідна задача може бути сформульована таким чином:

P        1     P 1

знайти

maxZ = 2(x.bC + y.bE ) при обмеженнях 2 (x + y.) = 1. (4)

C       Е C E

Унаслідок того, що b     і b     є не детермінованими, а стохастичними величинами, то можна припустити, що b     і b є

CE

математичними очікуваннями (або очікуваними значеннями) деяких випадкових ефектів, причому відомі величини відхилень <7    і <7

- середні квадратичні відхилення.

Тоді остаточно задача може бути сформульована таким чином: знайти

2(x bC + ybE)

maxZ = 2\x.b. + y.b. I (5)

г=1

п /\ п с        п Е

при обмеженнях 21X   + У  1= 1 і заданому рівні ризику є: К    =   2  X X К    +   2   У У К    — Є, Лі      ^ і / р      .   . ,   і   і    гі       .  . ,   і   і гі

1=1 г     і, 7=1 і, 7=1

де К    - кореляційний зв' язок між соціально-економічними програмами.

р

Для спрощення моделі введемо таке припущення: при розподілі коштів у ґ-му році на рівні структури й обсягу (ґ-7)-го року приріст рівня економічного й соціального розвитку регіону залишається рівним нулю. Це обумовлено тим, що в розрахунках використовується ланцюговий метод зростання.

У вищенаведеному рівнянні (2) є такі обмеження:

1) ресурс, який є в розпорядженні, включає кошти до розподілу, передбачені в поточному році, й повернення коштів минулих років:

р = 2.г = В + ПК', (6)

і=1 і

де В - ресурс (витрати) - загальна сума коштів, направлених до соціальної сфери даного регіону в аналізованому році, грн.;

ПК' - пряме або непряме повернення коштів минулих років, грн.;

2) поворотна здатність оцінюється за трьома часовими періодами і завжди більше нуля. Аналізується ефект від упровадження програми в коротко-, середньо- і довгостроковому періодах:

"(( KC       CC       де\       \ „ ПК = T\\a.    + a.    + a" у r  )> 0,

(У)

і=1

де ПК - пряме або непряме повернення коштів, прогнозоване для майбутніх періодів, грн.;

KC

CC

дС

якісний показник, що характеризує короткострокове повернення коштів у бюджет і-ї програми; якісний показник, що характеризує середньострокове повернення коштів у бюджет і-ї програми; якісний показник, що характеризує довгострокове повернення коштів у бюджет і-ї програми;

3) необхідне співвідношення приростів рівнів розвитку регіону (V) задане відповідно до методики типологізації, яку розглянуто у [7, с. 230-242 ]

V

1=1 (8)

і=1

де V - оптимальне співвідношення приросту рівня соціального й економічного розвитку регіону;

4) для забезпечення поетапного приведення структури до оптимальної зміна існуючої раніше структури розподілу коштів, які виділяються на соціальну політику, має бути в заданих межах. Це уможливлює постійний контроль та коригування методики за результатами:

r

min

< r < r

і m

(9)

де r

min

- мінімальне обмеження для зміни параметра V, ;

V      - максимальне обмеження для зміни параметра V .

max і

KC     CC ДС

Якісні показники (a,    , a,    , a.     ) відображають частку коштів із вкладених на соціальні потреби, яка може повернутися до

бюджету як прямо (у вигляді збільшення реальних грошових надходжень), так і непрямо (повернення коштів опосередкованим шляхом. Наприклад: відсутність необхідності витрачати кошти на альтернативні соціальні виплати).

Алгоритм використання методики розподілу ресурсів на соціальну політику наведено на рис. 1.

Перший етап - аналітичний. На цьому етапі здійснюється типологізація регіону відносно інших аналізованих регіонів (згідно методиці [7, с. 230-242]). Даний етап включає декілька блоків.

Блок 1 - здійснюється перевірка умови необхідності переформування складу часткових показників, які входять до складу комплексних

- рівнів соціального й економічного розвитку регіонів (P      , Р ).

С Е

Рекомендований період для перерахунку показників - 5 років. Якщо склад показників не підлягав контролю на адекватність достатньо тривалий період часу (5 років і більше), то необхідно провести відбір показників за допомогою кореляційно-регресійного аналізу (Блок 2).

У результаті кореляційно-регресійного аналізу виявляється набір показників, які найбільш повно відображають рівні соціального й економічного розвитку регіону.

ІЗіИСЛС РИМІ 1'N.kJHHR

J№!iiX ДЛЯ ри'Ччк>іУ М*У

Рис. 1. Алгоритм використання методики розподілу ресурсів на регіональну соціальну політику в умовах ризику (етап 1)

ЕТАП 2

Введення вхідних даних для етапу 1

Визначення показника В

 

п

В =

 

 

м'

і

г

Визначення параметрів а

Визначення показний ПК"

ПК' = О

Визначення показника ПК'

ПК' = 2 //А'

Знаходження оптимального розподілу наявних ресурсів за напрямами

16

Визначення параметрів £

£4

і. і

і = Ьи

17

Роїрачунок показника 2

4-

їй

Розрахунок показника ПК для майбутніх років

Кінець

Рис. 2. Алгоритм використання методики розподілу ресурсів на регіональну соціальну політику в умовах ризику (етап 2)

Блок 3 - здійснюється введення вхідних даних.

Після введення вхідних даних здійснюється розрахунок рівнів соціального й економічного розвитку для кожного з п регіонів, що враховуються (Блок 4).

Для того щоб розбити регіони на групи, необхідно вибрати максимальні та мінімальні значення рівнів соціального й економічного розвитку із сукупності одержаних значень (Блок 5).

Після цього визначається розмах варіювання значень рівнів соціального й економічного розвитку регіонів і межі груп (Блок 6).

Блок 7 - здійснюється визначення приналежності регіону до конкретної групи згідно з визначеними вище межами.

Блок 8 - визначається оптимальне співвідношення приросту рівнів соціального й економічного розвитку регіону (розрахунок параметра V).

Другий етап алгоритму - визначення оптимальної структури розподілу ресурсів на регіональну соціальну політику. Він включає декілька блоків.

Блок 9 - здійснюється введення вхідних даних для виконання етапу 2: загальна кількість ресурсів, що направляються на соціальну політику в аналізованому році (на підставі бюджету регіону), пряме або непряме повернення коштів (на підставі даних минулих років).

Блок 10 - визначається загальна кількість ресурсів, яка буде направлена на соціальну політику в аналізованому році (проводиться адаптація вхідних даних до заданої структури даних).

КС     СС ДС

Блок 11 - визначаються якісні показники (а.    , а.    , а.     ), що характеризують коротко-, середньо- і довгострокове повернення

коштів. Ці показники визначаються на підставі даних опитування експертів (зразок анкет для опитування експертів наведено в [7, с. 364­365]). Обробка результатів експертного опитування здійснюється із застосуванням апарату нечіткої логіки.

Блок 12 - перевіряється умова: «Рік роботи методики: перший рік?». Якщо методика працює перший рік, то повернення коштів ваналізованому році приймається рівним нулю (Блок 13).

У разі негативної відповіді на питання, поставлене в попередньому блоці, визначається розмір повернених коштів для аналізованого року (Блок 14).

Наступним кроком є визначення параметрів Ь - «зміна рівня соціального або економічного розвитку регіону в розрахунку на одиницю коштів, направлену на конкретну групу програм». Розрахунки виконуються на підставі даних опитування експертів із застосуванням апарату нечіткої логіки (Блок 15).

Блок 16 - здійснюється перерозподіл наявних ресурсів (В) з метою досягнення максимального ефекту від розподілу коштів на соціальну політику (ЕфР) і оптимізація згідно з заданими умовами.

Блок 17 - проводиться розрахунок оптимально можливої зміни рівнів розвитку (показник 72).

Блок 18 - визначається пряме та непряме повернення коштів (ПК), необхідне для роботи методики в майбутньому періоді. Науково-методичний підхід до вибору оптимального способу розподілу ресурсів на регіональну соціальну політику наведено на рис.

2.

Вибрані для фінансування програми, що стосуються соціальної політики, мають прагнути до самоокуповування і самодостатності, тобто реалізація даних програм має привести не тільки до поліпшення соціальної, але й економічної ситуації в регіоні. Проте практично не існує безповоротних соціальних інвестицій, тобто будь-яка соціальна програма принесе прямий або непрямий ефект, що приводить до повернення коштів. Для оцінки поворотної здатності соціальних інвестицій рекомендується використовувати апарат теорії нечітких множин, оскільки даний підхід вважається найбільш прийнятним (дає більш точні результати) для оцінки значень показників у довгостроковій перспективі (більше 5 років) і найбільш точно прогнозує результат в умовах ризику.

З метою спрощення процедури експертної оцінки виділені в бюджеті соціальні програми доцільно об'єднати за принципом однорідності в такі групи: правоохоронна діяльність; охорона здоров'я і фізична культура; компенсація вартості продукції та послуг населенню; освіта; житлове будівництво; охорона навколишнього середовища; соціальне забезпечення; молодіжна та сімейна політика.

Л а н і Держ шм от а ту України

Х= (х,, ...,х^

Набір показників О (У,.....*у

L

Віднесення регіо­нів до одного з 4

кланів {А;,... гА4)

т

Дані опитування експертів

Визначення впливу сощальшк програм на рівень соціального й економі'{ного розвитку регіону

Отупінь вплішу соціа­льних програм на ршень соціального ІЬ' ) а економічного $1г) розвитку |іегіону

Ст|>уктура |хшподілу ресурсів неї соціальну

політику в попередньому році (г()

Початок

Визначеній набору показників, які нідоГзрнжнкзть рінень соціального й економічного розвитку регіонів України

Розрахунок рівня соціальною

й економічного розпитку регіонів України Рі~(Ра, Рмі)

Визначення типу регіонів

РиАі

Визначення оптимального співвідношення приросту рівнів сюціальнот іі економтчнот розвитку V

Визначення оіггима.чьної структури розподілу ресурсів на регіональну соціальну політику

L

Значения ршігіїі Р, (Рсі.Ррл)

Дані опитування експертів

Визначення поворотної здатності соціальних нроірам

Поворотна здатність соціальних програм у коротко- (а*®), середньс- (йСЇ) і довгостроковому (і^)

періодах

Втізначенчїі повернення коштів минулих років ШК')

Визначення повернення коштів для майбутніх років (ПЮ

Кі і кім.

Т

Рис. 3. Схема визначення оптимальної структури розподілу ресурсів на регіональну соціальну політику

Експертам пропонується оцінити поворотну здатність кожного з напрямів витрачання коштів в конкретному часовому інтервалі. Результатом математичної обробки змінних, одержаних у процесі експертного опитування, є числове значення відсотка повернення коштів, розраховане для кожного напряму. При цьому необхідно розглядати три сценарії прогнозу поворотної здатності: песимістичний, оптимістичний, реалістичний.

ПPOБЛEMЫ И ^P^E^Mbl PA3Bmra COTPУДПИЧECTBA MEЖДУ CTPAПAMИ ЮГO-BOCTOЧПOЙ EBPOПЫ B PAMKAX ЧEPПOMOPCKOГO ЭKOПOMИЧECKOГO COTPУДПИЧECTBA И TCAM

Задачу оптимізації структури ресурсів на програми соціально-економічного розвитку Донецької області вирішено за допомогою моделі Марковиця. Як початкові дані для моделювання використано дані експертного опитування 20 фахівців Головного управління праці і соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

Після обробки даних зроблено висновок, що в Донецькій області необхідно збільшити видатки на такі програми: правоохоронна діяльність, компенсація вартості продукції та послуг населенню, житлове будівництво, охорона навколишнього середовища, молодіжна і сімейна політика. Згідно розрахункам, використання запропонованої моделі оптимізації розподілу ресурсів забезпечить зростання рівнів економічного й соціального розвитку Донецької області на 1б,47%.

Bиснoвки. Розроблено науково-методичні засади оцінки соціально-економічної ефективності регіональної соціальної політики (яка базується на економіко-математичній моделі розподілу ресурсів на регіональну соціальну політику), що включають два етапи: аналітичний (відбір за допомогою кореляційно-регресійного аналізу набору показників, які найбільш повно відображають рівні соціального й економічного розвитку регіону; розрахунок рівнів соціального й економічного розвитку для кожного з регіонів, що враховуються; типологізація регіону відносно інших аналізованих регіонів) і визначення оптимальної структури розподілу ресурсів (визначення загальної кількості ресурсів, що направляються на соціальну політику в аналізованому році; визначення на підставі даних опитування експертів показників, що характеризують коротко-, середньо- і довгострокове повернення коштів; перерозподіл наявних ресурсів з метою досягнення максимального ефекту від розподілу коштів на соціальну політику; розрахунок оптимально можливої зміни рівня соціального або економічного розвитку регіону).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам