Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 75

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

i-

i-

Ш ^|5%

2000    ZO01     2002    2003     2004    2O05     2006    2007    2DOB 2009

Рис.2. Прямі іноземні інвестиції в системі ОЧЕС [5]

- загальний обсяг ПІІ, млрд. дол. США (ліва вісь)

- частка ПІІ у ВВП регіону, % (права вісь)

З метою розширення інвестиційної діяльності між країнами-учасницями ОЧЕС був створений Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР), діяльність якого направлена на розвиток міжрегіональної торгівлі, надання допомоги у інвестуванні проектів в економічній та соціальній сферах.

Найбільшими акціонерами ЧБТР є Греція, Росія і Туреччина, частка яких у статутному капіталі складає по 16,5%, а також Болгарія, Румунія та Україна (по 13,5%). Інші країни приймають менш активну участь у діяльності цього банку. Їх частка в його статутному капіталі

- по 2%.

Створення ЧБТР, яке стало одним із найвагоміших результатів співпраці між країнами Причорномор' я, заклало реальну основу для здійснення різноманітних проектів у цьому регіоні.

ЧБТР зосереджує свою увагу на таких секторах економіки, як енергетика, видобуток нафти і газу, транспорт, фінансовий сектор, телекомунікації (рис.3). Основними видами послуг ЧБТР є кредитування, надання гарантій здійснення прямих інвестицій, проведення лізингових та факторингових операцій.

Рис.3. Секторальні напрями діяльності ЧБТР [5]

У своїй діяльності ЧБТР надає перевагу фінансуванню проектів, спрямованих на розвиток багатостороннього співробітництва країн Чорноморського басейну, прикордонної торгівлі та кооперації виробництва в регіоні.

Історія розвитку ОЧЕС доводить ефективність впровадження невеликих проектів місцевого значення за допомогою фінансування ЧБТР на основі двостороннього співробітництва. Необхідно зазначити, що першим проектом, який був профінансований ЧБТР, став проект реконструкції газопроводу, що проходить по території України і яким постачається російський газ на Балкани та до Туреччини. З цією метою у 2000 р. ЧБТР було виділено кредит у сумі 12 млн. дол. США для проведення реконструкції газокомпресорної станції в селищі Тарутіно (Україна).

Завданням ЧБТР є також підтримання приватного сектору та комерційної діяльності, міжнародної торгівлі, що допомагатиме економікам країн-учасниць ОЧЕС стати більш відкритими та конкурентоспроможними.

ПPOБЛEMЫ И ПEPCПEKTИBЫ PA^mM COTPУДПИЧECTBA MEЖДУ CTPAПAMИ ЮГO-BOCTOЧПOЙ EBPOПЫ B PAMKAX ЧEPПOMOPCKOГO ЭKOПOMИЧECKOГO COTPУДПИЧECTBA И TCAM

У 2008 році Робоча Група, проаналізувавши стан розвитку економік країн - учасниць та їх торгівельні зобов' язання щодо третіх сторін, закликала країни - учасниці ОЧЕС зосередитись на реалізації цілей міжнародної внутрішньо - регіональної торгівлі на основі впровадження відповідних механізмів усунення нетарифних бар' єрів у взаємній торгівлі [3].

З часу заснування ОЧЕС його Робоча Група з питань торгово-економічного розвитку приділяє значну увагу проблемам, які пов' язані із товарообміном та економічним співробітництвом з країнами -членами ЄС.

У червні 2011 року на 24-й зустрічі Ради Міністрів закордонних справ ОЧЕС було визначено оновлені цілі, сфери діяльності, допоміжні структури та обов' язки Робочої Групи з питань торгово-економічного розвитку ОЧЕС, підкреслено, що важливим залишається питання створення найбільш сприятливих умов для реалізації внутрішньо - регіональної торгівлі.

За даними 2007-2010 років частка ОЧЕС у світі за обсягом як експорту, так і імпорту залишалася на одному рівні (4,4 - 4,б%), причому, в основному за рахунок зовнішньої торгівлі таких країн, як Росія, Україна, Туреччина, Греція, Румунія, Болгарія, Сербія [б,с.2].

У сучасних умовах рівень зовнішньоторговельної інтеграції країн - учасниць ОЧЕС є невисоким. Темпи зростання внутрішньо -регіональної торгівлі в системі ОЧЕС за 2007-2010рр. мали таку ж динаміку, як і ВВП - зростання до 2008 року і значне падіння в 2009 році 9,1% до 7,0%). У товарній структурі експорту та імпорту в системі ОЧЕС у 2007 - 2011 рр. переважали країни-учасниці СНД, а також Сербія, Туреччина, Албанія, Греція, Грузія.

Протягом своєї діяльності ОЧЕС розробила значну кількість проектів удосконалення транспортної інфраструктури, метою яких є поступова лібералізація транспортних відносин країн - учасниць ОЧЕС на основі положень Меморандуму про взаєморозуміння щодо спрощення автомобільних перевезень вантажів в регіоні ОЧЕС, підписаного в Києві у 2002 році.

Створений згідно з Меморандумом Керівний комітет аналізує питання поступової лібералізації зовнішньої торгівлі, сприяє введенні Міжнародного вагового сертифікату транспортних засобів, здійснює моніторинг термінів очікування на кордонах. У 2005 році в Греції відбулася зустріч міністрів транспорту країн - учасниць, а також Ділової Ради ОЧЕС, ЧБТР, Міжнародного центру чорноморських досліджень (МЦЧД), Міжнародної дорожньої федерації, Асоціації чорноморських та азовських морських портів на якій була визначена необхідність з'єднання транспортних систем Чорноморського регіону з транс'європейськими транспортними мережами.

Меморандум про взаєморозуміння щодо скоординованого розвитку кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря, підписаний у Белграді у 2007 році, заклав підвалини співробітництва держав у галузі розвитку дорожньої інфраструктури, і, зокрема, для створення Чорноморської окружної автомагістралі. Це автомагістраль довжиною близько 7000 кілометрів буде проходити через територію усіх країн -учасниць ОЧЕС.

Магістраль повинна мати високу пропускну здатністю і надавати послуги відповідної якості для забезпечення дорожньої безпеки, швидкості руху. Кожна з країн - учасниць ОЧЕС повинна самостійно розробити маршрут автомагістралі, який буде проходити через її територію. Країни -учасниці домовились про сприяння тому, щоб у майбутньому компетентні міжнародні органи включили автомагістраль до мережі основної транс'європейської транспортної системи. У кінцевому результаті якість магістралі повинна відповідати вимогам Європейської угоди про автомагістралі, підписаної у 1975 році. Витрати на проект покриватимуться коштами із національних бюджетів і, потенційно, Світовим банком або Європейським Банком реконструкції та розвитку.

Сторони погодилися створити Керівний комітет, який проводитиме свої засідання один раз на рік перед засіданням Робочої групи ОЧЕС з транспорту [3].

У Меморандумі про взаєморозуміння значна увага приділялася також розвитку морських магістралей у Чорноморському регіоні. У Румунії відбулась зустріч міністрів транспорту країн - учасниць та Робочої групи з питань транспорту ОЧЕС. На засіданні було розглянуто матеріали, запропоновані Координаційною транспортною нарадою СНД проекту морського каналу «Євразія», який передбачає використання російської воднотранспортної системи Каспійського, Азовсько-Чорноморського і Середземноморського басейнів. Вважається, що це дозволить з максимальною ефективністю реалізувати можливості надання транзитних транспортних послуг державам Європи і Азії, а також скоротити терміни доставки вантажів і знизити транспортну складову вартості товарів. Ще одним запропонованим проектом стала пропозиція створення міжнародної паромної лінії Стамбул—Одеса—Ялта—Новоросійськ—Сочі [7].

У жовтні 2011 року відбувся Чорноморський транспортний форум, на якому схвалено проект, запропонований міністром транспорту Росії, впровадження у регіоні транс - чорноморських залізнично-поромних і авто-поромних перевезень вантажів і пасажирів на основі середземноморського, балтійського й скандинавського досвіду. Було схвалено пропозицію про підготовку Меморандуму з розвитку залізнично-поромних і авто-поромних перевезень вантажів і пасажирів у регіоні та прийнята Московська спільна декларація про розвиток співробітництва в галузі транспорту в регіоні

Було схвалено також пропозицію міністерства транспорту Туреччини про розробку проекту спеціального сайту морських портів Чорноморського регіону зі зазначенням техніко-технологічних характеристик їх терміналів, морських і сухопутних підходів до них [8].

В ОЧЕС значна увага приділяється питанню транспортних коридорів, особливо по маршруту Центральна Азія - Каспійське море - ЄС, які можуть забезпечити вантажоперевезення державами Близького Сходу, Азії та ЄС. ЄС також має на меті створення 9 транспортних коридорів, які будуть пролягати через територію країн-членів ЄС та ОЧЕС.

Важливим перспективним проектом у програмі створення єдиної транспортної системи є також транспортний коридор Європа -Кавказ - Азія (ТРАСЕКА), ініційований ЄС у 1993 році. Коридор ТРАСЕКА - це система сухопутних і морських маршрутів, по якій здійснюються міжнародні перевезення між Європою і Азією через Чорне море державами Південного Кавказу, Каспійського моря і Центральної Азії. У 2007 році був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Постійним секретаріатом ТРАСЕКА і постійним міжнародним Секретаріатом ОЧЕС. Підтвердженням успішності цієї програми є зростання обсягів перевезень вантажів за маршрутами коридору, особливо нафти і нафтопродуктів, зростання перевезення сирої нафти у зв'язку з введенням в експлуатацію нафтопроводу Баку -Тбілісі - Джейхан і приєднанням до цього маршруту Казахстану [8].У діяльності ТРАСЕКА прийме участь і ЄС на основі прийнятої довгострокової стратегії розвитку коридору на період до 2015 року.

У документах робочої групи з формування кільцевого автотранспортного коридору навколо Чорного моря знайшла відображення ініціатива асоціації BASPA про створення двох маршрутів транспортного коридору між Бухарестом і Одесою: через регіон Ізмаїла і Рені та через Кишинів і Придністров'я.

Важливе значення має також будівництво міждержавних газо-нафтопроводів. Це газо - нафтопровід Новоросійськ - Бургас (INOGATE); газопровід "Блакитний потік" по дну Чорного моря, що транспортує російський газ до Туреччини через територію Болгарії, Молдови, Румунії і далі до Європи, а також газопровід "Південний потік", який з'єднає Росію з Болгарією, а потім з Австрією та Італією.

Альтернативою постачання газу в Європу вважають введення в експлуатацію газопроводу «Набукко», який пролягатиме через територію Туреччини, Болгарії, Румунії і Угорщини до Австрії. Передбачається його заповнити каспійським газом з газопроводу Баку-Тбілісі-Ерзерум, іранським і близькосхідним газом Азербайджан.

Грузія і Румунія підписали угоду про створення спільного підприємства в рамках газотранспортного проекту AGRI (Azerbaijan-Georgia - Romania Interconnector), який передбачає транспортування азербайджанської газу по газопроводах на чорноморське узбережжя Грузії, де він буде зріджуватись і поставлятися до Румунії та до інших європейських країн. [9].

Діючим є нафтопровід Одеса-Броди, що використовується для транзиту каспійської нафти в Центральну Європу з перспективою - до портів Балтійського моря. Ще одним проектом є будівництво нафтопроводу Бургас-Олександрополіс, який буде транспортувати російську нафту з болгарського порту Бургас на березі Чорного моря до грецького порту Олександрополіс - на півночі Егейського моря.

На ринку автоперевезень ОЧЕС головна роль належить Туреччині і Україні (рис.4). На засіданні Генеральної Асамблеї Асоціації автоперевізників ОЧЕС у 2011 році її члени зауважили, що кількість перевезень всередині регіону у 2011 році зросла на 10% у порівнянні з 2010 роком, що позитивно впливає на зростання обсягу внутрішньо - регіональної торгівлі. Перевезення до держав-партнерів за межами регіону за цей період також зросли на 3 %. У той же час позитивним є те, що очікування на внутрішніх і зовнішніх кордонах скоротився до 131 та 508 хвилин відповідно[10].

Кожна країна - учасниця ОЧЕС поряд із вирішенням спільних завдань у сфері транспортної інфраструктури намагається реалізувати власні проекти її розвитку. Наприклад, Румунія, Грузія та Туреччина розробляють схеми вантажоперевезень та транзиту, які б проходили через їх територію. Азербайджан та Вірменія мають на меті приєднати свої залізничні, автомобільні та газові магістралі до південних країн -учасниць ОЧЕС. Під час Краківського енергетичного саміту у 2007 році Україна, Грузія, Азербайджан, Польща і Литва висунули ініціативу об'єднання видобутку і транзиту енергоносіїв у регіоні як перспективний напрям співробітництва країн - учасниць ОЧЕС.

Рис.4. Частка країн - учасниць на ринку автоперевезень ОЧЕС, у %, 2011р. [6, с.2] Примітка: АЬ - Албанія, АМ - Вірменія, Л2 - Азербайджан, БО - Болгарія, МБ - Молдова, ЯО - Румунія, - Сербія, ТЯ -

Туреччина, иЛ - Україна.

Розвиваються міжрегіональні зв'язки і в області енергетики. Чорноморський Регіональний Енергетичний Центр (ЧРЕЦ), заснований на Халкідійській зустрічі міністрів у 1994 році, співпрацює з усіма країнами - учасницями ОЧЕС з питань національних розробок в області енергетики, займається реалізацією стратегії надійного енергопостачання на основі прийнятої Енергетичної Хартії, заохоченням інвестування в енергетичний сектор Чорноморського регіону. Він також надає координаційні послуги у формуванні та реалізації міжнародних фінансованих проектів, що відносяться як до конкретних країн - учасниць ОЧЕС, так і до регіону в цілому; полегшує доступ міжнародних компаній до енергетичного сектору держав Чорноморського регіону з метою співпраці із національними компаніями. У недалекому майбутньому ОЧЕС може стати комунікаційним мостом між Азією, Близьким Сходом і Європою, ланкою, що пов' язує інтегровану енергетичну систему Європи з енергосистемами Азії [11].

Обмін статистичною та економічною інформацією та її поширення між країнами -учасницями ОЧЕС проводиться Координаційним центром обміну статистичними інформацією, який був створений у 1993 році в Анкарі. Його робота по збору необхідної статистичної інформації ускладнюється існуванням різних систем статистики в країнах - учасницях ОЧЕС.

У 2008 році в Києві відбулася зустріч представників митних адміністрацій країн - учасниць ОЧЕС. Важливою пропозицію Митної служби України було створення системи обміну попередньою митною інформацією, яка надаватиме митним службам офіційні відомості про товари та транспортні засоби при транскордонному переміщенні, а також про їх реальну кількість і вартість. Це стане ефективним інструментом у боротьбі з митним шахрайством і забезпечить належне виконання митного законодавства, а також допоможе налагодити сервіс митної служби та збільшить довіру між митними службами країн - учасниць ОЧЕС. Проте, не всі вони можуть долучитися до цієї ініціативи через розбіжності у внутрішньому законодавстві [12].

Країни - учасниці ОЧЕС докладають багато зусиль для координації проведення науково - дослідних робіт у регіоні. З цією метою у 1998 році був заснований Міжнародний центр чорноморських досліджень (МЦЧД). Він є незалежною некомерційною науково -дослідною установою, інституційною структурою ОЧЕС, яка розробляє і публікує дослідницькі матеріали, організовує різноманітні наукові зустрічі, займається управлінням дослідницьких проектів в регіоні на договірній основі. МЦД був створений при фінансовій підтримці ЄС. Його діяльність направлена на координацію науково-дослідницьких робіт країн-учасниць ОЧЕС у розробці спільних проектів [8].

Для координації, інформаційного забезпечення науково - дослідницької роботи Туреччина пропонує об' єднати університети, науково - дослідні установи країн - учасниць ОЧЕС у єдину інформаційну мережу.

Таким чином можна стверджувати, що інтеграційні процеси у системі ОЧЕС хоч і повільно, але розвиваються.

Метою співробітництва України в ОЧЕС є розвиток двосторонніх відносин, розширення співпраці з країнами Чорноморського регіону не тільки з країнами, територія яких безпосередньо прилягає до моря, але і з іншими державами, які зацікавлені у розвитку співробітництва у цьому регіоні.

У рамках ОЧЕС підписані регіональні угоди та меморандуми, у яких приймає участь Україна. Серед них: Додатковий протокол про привілеї та імунітети ОЧЕС, Угода про співробітництво у боротьбі зі злочинністю, Угода про співробітництво у галузі запобігання та ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф, Додатковий протокол до Угоди між урядами держав-учасниць ОЧЕС про співробітництво у наданні надзвичайної допомоги і ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли внаслідок лих природного і техногенного характеру (підписаний 20 жовтня 2005 р. в м. Київ), Угода між ОЧЕС та Урядом Турецької Республіки про штаб-квартиру ОЧЕС, Угода між ОЧЕС та Урядом Турецької Республіки про штаб-квартиру ПАЧЕС, Меморандум з розвитку водних магістралей та Меморандум зі спільного розвитку автомагістралі „Чорноморське кільце" та інші.

Готується до підписання ще ряд проектів, зокрема, Угода про спрощення візових процедур для підприємців, Угода про спрощення візового режиму для водіїв вантажного автотранспорту [12].

Співпраця України із Грецією, Болгарією має велике значення для розвитку економічних відносин з іншими країнами - членами ЄС. Вона може закласти підвалини для багатосторонньої економічної співпраці в регіоні Середземного моря. Співпраця з Туреччиною може стати своєрідним етапом на шляху виходу України на ринки Близького Сходу. Розвиток зовнішньоекономічних зв' язків з Азербайджаном, Грузією та Вірменією може бути вигідною в галузі транспортування енергоносіїв через Закавказзя із Азії до Європи і у зворотному напрямі.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам