Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 76

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

Україна виявляє зацікавленість у реалізації в рамках ОЧЕС проектів щодо диверсифікації джерел енергоносіїв; модернізації нафтопереробних заводів; створення нових потужностей, зокрема, терміналів на березі Чорного моря для прийняття нафти і газу, що особливо важливо у зв'язку з планами будівництва нафтопроводу "Набукко", який може на 40% розвантажити українську газотранспортну систему; у будівництві магістральних трубопроводів для транзиту нафти і газу з Центральної Азії, Ближнього і Середнього Сходу до Європи; проведення наукових досліджень із іноземними фірмами щодо використання нетрадиційних джерел енергії; здійснення технічного переозброєння металургійних підприємств та реалізації багатосторонньої програми виробництва електронної техніки [13, с.45-49].

Зовнішньоекономічна політика України направлена на розширення її участі у внутрішньо - регіональній торгівлі ОЧЕС в основному за рахунок збільшення експорту.

Структура експортно-імпортних операцій України з країнами-учасницями ОЧЕС свідчить про переважання в її товарному експорті таких країн, як Росія, Туреччина, Молдова, Румунія і Болгарія, в імпорті - Росія, Туреччина, Румунія

У товарній структурі експорту України до країн-учасниць ОЧЕС переважають чорні та кольорові метали, машини і обладнання, в імпорті - мінеральна продукція, машини і обладнання, чорні і кольорові метали.

Україна приймає активну участь в діяльності ЧБТР через механізм банківського фінансування пріоритетних проектів. Вона також зацікавлена у розширенні інших напрямів співробітництва в системі ОЧЕС. Це відноситься і до діяльності Волконського центру підтримки малого та середнього підприємництва у Чорноморському регіоні, а також і до МЦЧД.

Великого значення для України набуває співробітництво в ОЧЕС з питань розвитку транспортної інфраструктури. Значну увагу Україна приділяє реалізація проекту будівництва Росією кільцевої автомагістралі "Чорноморське кільце" довжиною 7140 км., яка з'єднає Росію, Туреччину, Грузію, Молдову, Болгарію, Румунію, Грецію і Україну. Передбачається також створення Україною залізничної пароплавної переплави Одеса - Самеун або Одеса - Трабзон, розробка проекту «Вікінг» між Балтійським і Чорним морями.

Україною передбачається створення залізничної пароплавної переправи Одеса - Самеун або Одеса - Трабзон, а також розробка проекту "Вікінг" між Балтійським і Чорним морями. Найперспективнішими проектами вважаються організація Чорноморської кільцевої автомагістралі, транспортних коридорів (зокрема, ТРАСЕКА), логістичних центрів.

Таким чином, співробітництво в системі ОЧЕС стимулюватиме в Україні розвиток транзитивного потенціалу, буде сприяти вирішенню проблеми створення транспортних коридорів.

Україна зацікавлена за участю країн - учасниць ОЧЕС у реалізації проектів модернізації нафтопереробних заводів, створення терміналів на березі Чорного моря для прийому та подальшого транзиту нафти та газу із Азії, Близького Сходу, Закавказзя до Європи , розробці проектів разом із своїми партнерами щодо використання нетрадиційних джерел енергії. Важливе значення матиме також газопровід «Набукко», нафтопроводи Бургас-Олександрополіс та Одеса-Броди.

Розвиток співпраці України в рамках ОЧЕС також повинен бути направленим на:

- розширення зовнішньоекономічних зв' язків України, у тому числі зовнішньої торгівлі;

- прискорення економічного розвитку на інноваційній основі в результаті розширення доступу до нових технологій; стандартизації продукції, підвищення її конкурентоспроможності;

- вирішення проблем розвитку транспортної інфраструктури, енергозабезпечення;

- залучення капіталу закордонних інвесторів на основі створення сприятливого інвестиційного клімату;

- одержання додаткових надходжень у бюджети всіх рівнів за рахунок використання переваг міжнародного поділу праці у Чорноморському регіоні;

- раціональне використання природних ресурсів Чорного моря; реалізація проектів розвідки та видобування енергоносіїв на шельфі Чорного моря;

- більш ефективне використання транспортних коридорів, які проходять через територію України;

- демократизацію суспільства.

- розширення взаємодії України з країнами ОЧЕС у сфері боротьби із регіональними загрозами на основі продуманої зовнішньої політики, спрямованої на розвиток та зміцнення її позицій у Чорноморському регіоні.

У теперішній час ОЧЕС відноситься до регіональних інтеграційних об' єднань, які знаходяться на етапі формування зони вільної торгівлі. У зв' язку з цим внутрішньо - регіональна торгівля вимагає системи узгоджених заходів країн - учасниць, направлених формування відповідних умов для реалізації планів відносно створення режиму вільного руху товарів, послуг, капіталу. Країни - учасниці ОЧЕС бачать шляхи реалізації формування зони вільної торгівлі через підписання міждержавних торгових угод та використання налагоджених торговельних зв' язків країн - учасниць із країнами-членами ЄС. Існує необхідність активнішого використання інституційних елементів ОЧЕС - Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Парламентської асамблеї ОЧЕС, Ділової ради ОЧЕС, Міжнародного центру чорноморських досліджень.

Потрібно залучати більшу кількість ділових кіл країн-учасниць об' єднання, що допоможе у реалізації проекту Чорноморської кільцевої автомагістралі та інших пріоритетних планів ОЧЕС.

Беручи до уваги зобов'язання країн -членів ЄС (Болгарії, Греції, Румунії) і бажання інших (Албанії, Грузії, Молдови, Туреччини, України, Сербії. Чорногорії) стати повноправними його членами, будь-яка дія по створенню зони вільної торгівлі в Чорноморському регіоні стає можливою тільки в рамках діалогу ОЧЕС-ЄС.

Поглиблення співпраці передбачається також на основі:

- реалізації проектів і програм, у тому числі програми Європейського сусідства та партнерства із залученням фінансової допомоги ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, приватного капіталу;

- переходу на сучасні транспортно-перевантажувальні технології на основі логістичних матеріальних потоків та інформаційно-комунікаційних технологій, організації супутникового стеження за транспортуванням вантажів;

- розвитку транспортної, енергетичної та телекомунікаційної інфраструктур;

- посилення ролі транскордонного співробітництва в системі єврорегіону «Чорне море»;

- розширення інформаційного забезпечення учасників ринку в системі ОЧЕС;

- активізації боротьби з організованою злочинністю, корупцією і тероризмом.

- забезпечення економічної і політичної стабільності у Південно-Східній Європі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Зінчук Т. О. Європейська інтеграція / Т. О. Зінчук- Житомир : ДВНЗ, 2008. - 395с. ISBN 978-9668-72-9 Лук'яненко Д.Г. Інтеграція України у сучасні системи світогосподарських зв'язків / Д.Г. Лук'яненко- К. : Урожай, 1993. - 362 с. ISBN 966-5949-64-9.

2. Лук'яненко Д.Г. Інтеграція України у сучасні системи світогосподарських зв'язків / Д.Г. Лук'яненко- К. : Урожай, 1993. - 362 с. ISBN

966-5949-64-9.

3. Офіційний сайт Державного комітету статистики. - Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Офіційний сайт Міжнародного центру чорноморських досліджень - . Електронний ресурс - Режим доступу : http://www.icbss.org

5. Annual Report 2010. - Black Sea Trade and Development Bank, 2011 - 94p.

6. Джерело : ITC'S - Trade Map - Trade statistics for international business development- Available from :http://www.trademap.org/light/SelectionMenu.aspx) 7. Офіційний сайт міста Одеса. - Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.odessa.ua

7. Офіційний сайт Асоціації авто - перевізників ОЧЕС - Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.bsec-urta.org/ru/documents/1.html

8. Офіційний сайт журналу «Порти України» - Електронний ресурс - Режим доступу: http://portsukraine.com

9. Офіційний сайт Національного інституту проблем міжнародної безпеки. - Електронний ресурс - Режим доступу: http ://www.niisp .org.ua.

10. Офіційний сайт Чорноморського Регіонального Енергетичного Центру. - Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.bsrec.bg.

11. Максименко І.В Перспективи розвитку відносин в рамках ОЧЕС: нові можливості для активізації співпраці. // Матеріали шостої міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк-Одеса, 2008

12. Балакін Р. Л. Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство / За ред. П. І. Гайдуцького, 20 05. - 45-49 с. ISBN 966­3850-15-9

ПPOБЛEMЫ И ПEPCПEKTИBЫ PA^mM COTPУДПИЧECTBA MEЖДУ CTPAПAMИ ЮГO-BOCTOЧПOЙ EBPOПЫ B PAMKAX ЧEPПOMOPCKOГO ЭKOПOMИЧECKOГO COTPУДПИЧECTBA И TCAM

PE3OME

Розглядається сучасний стан і основні напрями перспективного розвитку міжнародного економічного співробітництва в системі ОЧЕС.

Значна увага приділяється цілям міжнародної співпраці в ОЧЕС   і основним організаційно - економічним   механізмам їх реалізації.

Визначається сучасний стан та перспективні напрями участі України у внутрішньо - регіональному співробітництві ОЧЕС.

Kлючoвi слова: інтеграція, регіональне інтеграційне об'єднання, співробітництво країн-учасниць, напрями міжнародної співпраці,

макроекономічні показники.

PE3OME

Рассматриваются современное состояние и основные направления перспективного развития международного экономического сотрудничества в системе ОЧЕС. Значительное внимание уделяется его целям и основным организационно - экономическим механизмам их реализации. Xарактeризуeтся современное участие Украины во внутри-региональном сотрудничестве в ОЧЕС и перспективные направления его расширения.

Ютючевые слова: интеграция, региональное интеграционное объединение, сотрудничество стран-участниц, направления международного сотрудничества, макроэкономические показатели.

SUMMARY

Oonsidering the current state and main directions of future development of international economic cooperation in BSEC system. Great extent is given to the objectives of international cooperation in BSEC and to basic organizational - economic mechanisms of its implementation. Determine the current status and future directions of Ukraine's participation in intra - regional cooperation of the BSEC.

Keywords: integration, regional integration associations, cooperation of member countries, areas of international cooperation, macroeconomic indicators.

TPAПCФOPMAЦИЯ OTПOШEПИЙ COБCTBEППOCTИ B УKPAИПE: ИПCTИTУЦИOПAЛЬПЫЙ ACTEKT

Поликарпова O.C., викладач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту, УДУФМТ (Донецька філія)

Постановка проблемы. Проблема отношений собственности, которая является фундаментальной категорией политической экономии, принадлежит к всегда актуальным, экономическим проблемам, а поэтому находилась и будет находиться в центре внимания теоретиков и практиков на разных этапах развития мирового сообщества и каждой страны в частности. Ведь именно качество институтов и эффективные права собственности определяют темпы экономического развития страны [1]. Несмотря на наличие основательного теоретического достояния мировой экономической мысли в области анализа отношений собственности, активное и довольно плодотворное их исследование современными отечественными и зарубежными учеными, в этой проблеме остается много нерешенных аспектов, прежде всего потому, что отношения собственности не являются постоянными, а представляют собой социальный организм, который постоянно изменяется. Среди нерешенных есть комплекс вопросов, связанных с функционированием отношений собственности в условиях изменения социально-экономического устройства экономической системы и принципов организации хозяйственных механизмов.

Поиск путей выхода из глубокого экономического кризиса, стабилизации и дальнейшего развития экономики государства за счет повышения результативности осуществляемых реформ, прежде всего реформирование отношений собственности, должен иметь в своей основе целостную концепцию общей теории отношений собственности относительно специфики переходной экономики с ориентацией как на ближайшую, так и на более отдаленную перспективу. В этой связи, важное значение приобретает, во-первых, теоретическое осознание экономического содержания, форм и методов реализации отношений собственности, которая все еще не имеет однозначного трактования и поэтому обуславливает необходимость дальнейшей обработки концепции собственности, в частности, его институциональный аспект. Во-вторых, практика трансформации собственности в Украине вызывает необходимость теоретического обоснования негосударственных форм собственности и их организационно правовых видов с точки зрения их инвестиционных возможностей.

Aнализ последних публикаций. Относительно новая проблема - способы и формы приватизации, особенности функционирования приватизированных предприятий - рассматриваются такими авторами как Д. П. Богиня [2], Ю. Киндзерский [3], В. О. Мандибура [4], Н. Петришина [5]. Этими авторами выявлены закономерности формирования в современных условиях рынка, механизмы присвоения в негосударственном секторе, предложены рекомендации по активизации и оптимизации приватизационных процессов. Однако степень изученности проблемы трансформации государственной собственности пример того, как возрастание актуальности экономических явлений отражает их исследование. Явно недостаточно изучена экономическая сущность, содержание и факторы, обусловливающие необходимость и возможность реформирования отношений собственности.

Значительную роль в исследовании проблемы институциональных перемен в Украине сделали отечественные ученые А. Чухно [б], С. Степаненко [7], О. Канцуров [8], В. Дементьев [9].

На этапе развития и становления рыночной экономики возникает необходимость дальнейшего изучения влияния институциональной среды на экономический рост. Дискуссионными остаются вопросы о роли и функциях государства в регулировании смены форм собственности, сочетания экономической эффективности новых форм хозяйствования и социально - экономической оптимальности воспроизводственных процессов в переходной экономике.

Целью статьи является анализ институционального подхода к исследованию проблем современных трансформационных преобразований собственности в украинской экономике. Актуальность темы исследования определена, таким образом, недостаточным уровнем анализа проблем формирования институциональной среды, адекватной специфике трансформационной экономике, и в частности, института собственности.

Изложение основного материала. На сегодняшний момент можно сделать вывод, что огромный потенциал, на который обращали внимание практически все отечественные и иностранные ученые и эксперты после обретения независимости Украины, реализовать не удалось. Трансформационный кризис показал, что реформы на основе задекларированной доктрины «laissez faire, laissez passer» привели не к рыночно эффективному, а к стагфляционному равновесию. Прежде всего, это вызвано отсутствием должных институций, которые бы смогли перевести экономику страны из плоскости административно-командной в плоскость реализации основных макроэкономических целей рыночной экономики. Институциональные реформы оцениваются большинством отечественных ученых как неэффективные, не учитывается национальные особенности экономики, происходит копирование западных институтов, игнорируется ментальная инертность [8], не сформированы неформальные институты [10].

Несовершенство институтов, в данном случае, рассматривалось как источник получения дополнительной ренты [11], а неразвитая институциональная среда - для получения личных выгод при нецелевом использовании институтов [12]. Постоянное запаздывание с внедрением институциональных реформ, институциональная нестабильность привели к существенным негативным последствиям относительно становления и развития предпринимательства, а также спровоцировали криминал и коррупцию. В условиях квазирынка экономическим агентам оказалось намного легче и быстрее эксплуатировать аномалии системы, чем создавать реальное богатство. Вследствие ограниченных трансформаций одна из базовых институциональных норм - норма легализма - не смогла выполнить свои функции. И данное институциональное положение привело к тому, что в пределах системной трансформации не удалось осуществить социально-экономические реформы.

© Поликарпова O.C., 2012

ПPOБЛEMЫ И ПEPCПEKTИBЫ PA^mM COTPУДПИЧECTBA MEЖДУ CTPAПAMИ ЮГO-BOCTOЧПOЙ EBPOПЫ B PAMKAX ЧEPПOMOPCKOГO ЭKOПOMИЧECKOГO COTPУДПИЧECTBA И TCAM

В современной Украине, несмотря на происходящие реформы, вследствие несовершенства властных институций не представляется возможным осуществить трансформационные преобразования, которые бы минимизировали транзакционные и экстернальные расходы общества. Трансформация украинской экономики в первую очередь нуждается в комплексных институциональных реформах.

Отечественные реформы представляют собой непредвиденный конфликт групповых интересов агентов, когда институциональные изменения создаются теми, кто надеется получить выгоду от новых правил и ограничений. Данная институциональная основа деформирована институционными ловушками, происходит рост трансформационных и трансакционных издержек, формирующих новые институциональные соглашения и изменяющих хозяйственную систему. Экономическая свобода рассматривается как нерациональная, хотя и функционально необходимая [13].

Следующим фактором повышения трансакционных издержек является необходимость платить за определение формальных и неформальных правил, которые минимизируют возможность оппортунистических действий сторон соглашения по отношению друг к другу. При этом нечеткие институциональные элементы, регулирующие хозяйственную деятельность оцениваются как те, которые легко можно обойти и оспорить [11 с.З1].

Таким образом, для Украины выгоды от реформ оказываются незначительными по сравнению с ущербом, нанесенным действиями тех, кто инициировал и осуществлял квазиинституциональные преобразования.

Институциональный подход к исследованию структурных изменений в накоплении - это возможность изучения становления и развития экономических институтов и соответственно всей экономической системы. При этом следует иметь в виду, что институты определяют долгосрочную динамику развития экономической системы. Структурные изменения в потреблении и накоплении зависят от правовой системы государства, исторического опыта и макротраектории развития экономики. Структурно-воспроизводственный подход в экономической политике предполагает государственное управление институциональными изменениями путем целенаправленного воздействия на экономическую структуру.

В качестве факторов экономического развития представители институционального направления рассматривают инвестиции не в основной капитал, а в научные открытия, изобретения, инновации.

Экономический спад в различных странах может зависеть от совокупности различных факторов, от смены преобладающего технологического уклада, ошибок в национальной экономической политике, изменения мировой конъюнктуры. При этом ухудшаются многие макроэкономические показатели, но в то же время, осуществляются структуризация и накопление информации (нового знания, опыта, навыков). Меняются количественные параметры экономики и уровень благосостояния, происходят качественные сдвиги, смещение жизненных стандартов и ценностей. При этом качественные структурные преобразования могут осуществляться только в растущей экономике.

Процесс экономического развития характеризуется накоплением информации, структуризацией знаний и опыта, появлением новой техники. Изменение правил, законов, стиля жизни, обеспеченности, степени удовлетворения потребностей, появление новых традиций приводят к трансформации потребностей, культуры, психологии общества. Все это, в конечном итоге, ведет к структурным изменениям в накоплении и определяет дальнейшую макроэкономическую динамику. В процессе исследования структурных преобразований в потреблении и накоплении необходимо учитывать связь обычая, привычки, правила с потреблением и накоплением. К институтам потребления можно отнести: обычаи, традиции, нравы, устои, потребности, предпочтения, владельцев факторов производства, государство. К институтам накопления относятся банки, страховые компании, пенсионные, инвестиционные фонды, предприятия.

В ходе трансформации отношений собственности в украинской экономике степень концентрации капитала в руках ограниченного количества индивидов выросла, то есть возросло неравенство в обладании средствами производства, и как следствие - неравенство доходов. На наш взгляд, неравенство доходов в экономике Украины в большей степени зависит от действующей системы институтов, формирующих такое распределение и концентрацию, и в меньшей степени отражает неравномерность человеческих способностей и трудовых усилий.

В современных экономических условиях собственность следует рассматривать не только как эффективную форму накопления капитала, но и как институт, способствующий активизации деятельности производственного сектора в целом.

Дискуссии о стратегии развития украинской экономики базируются на расхождениях в оценке универсальных и специфических факторов экономического роста. Необходимо отметить важность учета изменчивости влияния этих факторов на создание благоприятных условий для экономического роста, а также поддержания эффективного соотношения различных факторов роста. При рассмотрении проблем экономического роста целесообразен двойственный подход, позволяющий согласовывать интересы нынешнего и будущих поколений и оптимально разрешать проблему взаимозависимости потребления и накопления. Экономический рост украинской экономики предполагает количественные и качественные изменения в сфере накопления и потребления, а также сдвиги в механизме межсистемного взаимодействия, изменение сложившихся стереотипов экономического поведения. Все это, в конечном счете, способно повлиять на мультипликативно-акселеративные эффекты и стимулировать экономический рост.

Ііьіводьі.

1. В настоящее время необходимо пересмотреть методологические основы оценки факторов, усиливающих эффекты мультипликации в направлении институциональных составляющих экономического развития. Экономический рост не может рассматриваться отдельно от институциональных изменений, поскольку он - функция развития производительных сил благодаря изменениям в экономических отношениях, которые в условиях государства и права всегда институциональны.

2. Условия экономического роста складываются в зависимости от всей совокупности условий социально-экономического, политического и институционального развития той или иной страны. Мировым опытом доказано, что институциональная «экономическая среда» значительно влияет на реализацию возможностей экономического роста, усиливая или ослабляя мультипликационный эффект. Понимание специфики сформированных институтов позволяет определить основные направления институциональных преобразований. Для экономического роста в Украине необходимо создание новой институциональной среды, то есть созданием тесной связи институтов с реформированием структуры экономики. Главным критерием успеха реформ является изменение поведения и норм ведущих игроков -экономических агентов.

3. В государстве есть стимулы к избавлению от предыдущей экономической политики и устаревших институциональных структур. При этом если речь идет о рыночной трансформации, то институциональная теория предполагает, что государство, прежде всего, будет создавать институты для рыночной инфраструктуры, а это, в свою очередь, даст возможность ввести предпосылки для развертывания частного предпринимательства, приватизации и технологической модернизации производства в соответствии с требованиями конкурентной среды.

CПИCOK ИCTOЧПИKOB:

1. Siddiqui D. and Masood A. Institutions and economic growth: a cross-country evidence. "MPRA Paper" № 19747, Munich Personal RePEc

Archive, 2009.

2. Богиня Д.П. Соціальні пріоритети у подоланні фінаново-економічної кризи/ Д. П. Богиня // Вісн. екон. націон.ун-ту. - 2010. - № б.- С. 11-13.

3. Киндзерский Ю. Деформация института собственности в Украине и проблемы формирования эффективного собственника в неэффективном государстве / Ю. Киндзерский // Вопросы экономики. -2010. - №7. - С. 123-134.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам