Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 78

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

За останнє десятиліття трансформації фінансового порядку істотно сприяли наступні зрушення у глобальних економічних відносинах. По-перше, відбувся суттєвий перегляд економічної влади унаслідок накопичення вимог до США (і в меншій мірі, до інших розвинених країн) з боку країн з ринками, що формуються і країн-експортерів нафти. По-друге, потужним гравцем міжнародної валютної системи став євро. По-третє, відбулося загальне скорочення багатосторонності в окремих галузях. По-четверте, економічне зростання, удосконалена економічна політика, і розвинені інституції призвели до посилення міжнародної ролі економік, які формуються. Усі ці події сприяли формуванню нових регіональних полюсів, зокрема такого угруповання як БРІКС. У цілому, ці зрушення свідчать про те, що важливі рішення щодо глобальних економічних реформ у майбутньому більше не можуть прийматися виключно США та їх союзниками.

Так, американський дослідник Б. Ейхенгрін вважає безпідставним панування долара США в міжнародній валютній системі [2]. Втім, така позиція ігнорує перерозподіл відносної економічної влади і глибоку взаємозалежність між США та рештою потужних гравців. В сучасних умовах важливі рішення, що стосуються міжнародної валютної системи, не можуть не враховувати інтереси ЄС і нових динамічних економік (це не лише країни БРІКС, а й такі країни, як Південна Корея, Мексика, Саудівська Аравія).

В межах БРІКС було проголошено курс на гармонізацію існуючої міжнародної валютної системи, якій, зокрема, властива структурна упередженість стосовно країн, що розвиваються та відведення їм другорядної ролі у процесі формування і перетворення міжнародної фінансової архітектури. Що ж до керованості міжнародної валютної системи у найближчому майбутньому, то країни БРІКС відстоюють посилення ролі спеціальних прав запозичення з метою забезпечення багатосторонньої заміни долара. Країни неформального об'єднання оголошують про намір придбати облігації МВФ, деноміновані в СПЗ на суму, еквівалентну 70 млрд. дол. США [3]. Таке співробітництво може знизити ризики криз, проте, водночас, здатне посилити ризики загострення конкуренції між трьома блоками країн.

Втім, відв'язка від долара США в межах БРІКС не розглядається можливою у найближчі 10 років через необхідність вирішення цими країнами цілої низки структурних проблем, а саме таких:

• валюта, що виступатиме у якості базового резерву, не повинна мати обмежень з валютним контролем;

• проблема розміщення активів, що не будуть деноміновані у доларах США;

• низька розвиненість фінансових інститутів країн БРІКС.

Завдяки узгодженому підходу країнам БРІК у вересні 2009 р. на саміті «Двадцятки» в Пітсбурзі вдалося провести рішення про перерозподіл 5% голосів в МВФ і 3% голосів у Всесвітньому банку на користь нових економік, що розвиваються. Чотири країни - КНР, Росія, Бразилія та Індія - увійшли до десятки впливових акціонерів МВФ. Таким чином, на 2012 рік сукупна частка країн БРІКС у Всесвітньому банку становила 47%, а в МВФ - 42,25% [4].

Цілком прогнозовано, що країни БРІКС готові брати участь у програмі збільшення ресурсів Міжнародного валютного фонду лише за умови розширення їхніх повноважень у рамках структури. Попри те, що конкретні цифри ще не визначені, глава МВФ К. Лагард у березні 2012 року озвучила потребу МВФ в додатковому фінансуванні у розмірі 400 млрд. дол. США [5]. Ці кошти необхідні фонду, щоб успішно справлятися з ситуацією в єврозоні, охопленій борговою кризою, втім, країни Європи та Японія вже засвідчили готовність надати 320 млрд. дол. США. Отже, БРІКС може претендувати на поповнення коштів фонду лише на 80 млрд. дол. США в обмін на збільшення голосуючих прав у МВФ.

У свою чергу, МВФ розраховує, що угода про перерозподіл квот буде укладена до січня 2013 року, а запланований 15-й перегляд квот завершений до січня 2014 року. За інформацією МВФ, в результаті перегляду квот КНР стане третьою за розміром квоти державою-членом МВФ [4].

Щодо власне азійського регіону, зауважимо, що азійські країни утримують переважну частину світових валютних резервів (так, резерви АСЕАН+3+2 складають 54% сукупного обсягу валютних резервів світу [4]).Частка долара США в резервах азійських країн становить близько 65%, однак частка євро в резервах цих країн перевищує аналогічний показник у сукупному обсязі світових валютних резервів [6]. Крім того, долар США є домінуючою валютою прив'язки для більшості азійських країн, втім останні перебувають у постійному пошуку альтернативних моделей курсоутворення.

Попри досить відчутний спад в обсягах експорту у більшості економіках Східної Азії, нинішня криза не справила на них такого негативного впливу як попередня (1997-1998 рр.) через два чинники: превентивне створення запобіжних механізмів та збільшення частки внутрішньо-регіональних торговельно-економічних операцій, що послужило приводом для висновків експертів щодо зниження залежності країн Азії від ринків розвинутих країн. Одним із механізмів на цьому шляху і стала Чіангмайська багатостороння ініціатива (ЧБІ) щодо створення спільного валютного пулу для протидії кризі і зменшення залежності від міжнародних фінансових інститутів, зокрема, МВФ [6]. Так, угоди з валютного свопування було підписано між КНР та 16 країнами та регіонами, зокрема Південною Кореєю, Малайзією, Гонконгом, Аргентиною та Австралією (терміном на 3 роки) на загальну суму близько 1,5 трлн. юанів [6] (табл.1).

Таблиця 1.

Країна

Внесок

Максимальна користь

 

Кількість (млрд.дол.США)

Частка (%)

Співвідношення

Кількість (млрд.дол. США)

Південна Корея

19,2

16,0

1

19,2

КНР + Гонконг

38,4

32,0

0,5

19,2

Японія

38,4

32,0

0,5

19,2

Всього

96,0

80,0

-

57,6

Великий АСЕАН

Індонезія

4,77

3,97

2,5

11,92

 

Малайзія

4,77

3,97

2,5

11,92

 

Таїланд

4,77

3,97

2,5

11,92

 

Сінгапур

4,77

3,97

2,5

11,92

 

Філіппіни

3,68

3,07

2,5

9,2

 

Всього

22,76

18,9

-

56,9

Малий АСЕАН

Бруней

0,03

0,02

5

0,15

 

Камбоджа

0,12

0,10

5

0,6

 

Лаос

0,03

0,02

5

0,15

 

М'янма

0,06

0,05

5

0,3

 

В'єтнам

1,00

0,83

5

5,0

 

Всього

1,24

1,0

-

6,2

АСЕАН

24,0

20,0

-

63,1

Всього

120,0

100

-

120,7

Джерело: [6].

Крім того, керівництво КНР докладає зусиль щодо реалізації заходів пов'язаних з розвитком виражених в юанях фінансових продуктів, відкриттям нових можливостей для інвестування юанів закордоном, а також із інвестування в межах країни юанів із закордонних рахунків (тобто із розвитку ринку офшорних юанів).

Найважливішим чинником, що впливає на інтернаціоналізацію валюти, являються масштаби зовнішньої торгівлі країни. Окрім обсягів експорту й імпорту країни, суттєве значення також відіграє ступінь необхідності у використанні цієї валюти як валюти ціни, тобто валюти в якій встановлюються ціни. Частка зовнішньої торгівлі КНР у світі виросла з менше 1% в 1978 р. до 10% в 2010 р. В 2010 р. Китай став світовим лідером за обсягами експорту і другим у світі за обсягом імпорту. За обсягом зовнішньої торгівлі за період 10 років членства у СОТ Китай піднявся з шостого місця у світі в 2001 р. до 2 місця в 2011 р [6].

Таблиця 2.

Обсяги торгівлі між БРІК, США та ЄС (млрд. дол. США)

 

^ргівля з CIIIA

^ргівля з ЄC

^ргівля з БPIK

 

Експорт Імпорт

Експорт Імпорт

Експорт Імпорт

БPIK

296,З 112,2

З13,9 288,З

- -

CIIIA

- -

244,9 3З3,6

112,2 296,З

ЄC

3З3,6 244,9

- -

288,З З13,9

Джерело: складено на основі [7; 8].

Торгівля та інвестиції між США, ЄС та БPIК складають значну частину їх відповідних глобальних потоків. Приблизно чверть експорту США припадає на зону євро, і чверть - на країни БPIК, у той час як 16 відсотків загального обсягу експорту з країн БPIК спрямовані в США, а 29 - в країни зони євро (табл. 2).

У найближчі роки прогнозується орієнтація зовнішньої торгівлі КОТ саме на ринки, що формуються, зокрема країн АСЕА^ партнерів з БPIКC та Мексики. До 2С1З року обсяг зовнішньої торгівлі Китаю з цими країнами зросте з нинішніх 3,6 трлн. дол. США до З трлн дол. США [1С]. Крім того, на 2С13-2С1З рр. понад ЗС% торговельного обороту КОТ, переважно з країнами що розвиваються, обслуговуватимуться розрахунками в юанях. Таким чином,обсяг міжнародних торговельних розрахунків в юанях сягне 2 трлн. дол. США, що перетворить юань на третю валюту, яка використовується в міжнародній торгівлі [11].

В кризових умовах керівництво КОТ активізує реалізацію завдань, пов'язаних з диверсифікацією зовнішньоторговельних потоків, а також заходами із подальшої інтернаціоналізації юаня.

Снуючі темпи міжнародних платежів у юанях виявили прогалини в діючій платіжній системі Китаю CNAPS, унаслідок яких вартість міжнародних розрахунків в юанях виявилася вищою, ніж аналогічних переказів в інших валютах. У зв' язку з чим, у жовтні 2С12 року планується запуск системи CNAPS другого покоління, яка дозволить миттєво здійснювати міжбанківські розрахунки в юанях в межах країни та поліпшить проведення валютно-обмінних операцій в режимі реального часу [1С]. Крім того, з метою подальшої інтернаціоналізації юаня Шродний банк Китаю почав розробку нової платіжної системи CIPS, запуск якої планується в найближчі 2-3 роки. Система буде сумісна із системою SWIFT і пов'яже закордонних та китайських учасників міжнародних розрахунків в юанях, що дозволить наблизити перспективи перетворення юаня на повноцінну світову валюту.

Висновки. Попри помітне укріплення юаня в ролі потенційної світової резервної валюти, процес інтернаціоналізації китайської валюти перебуває на початковому етапі. ^близити перспективи інтернаціоналізації китайської валюти можливо за наступних умов.

У першу чергу, поступово задовольняючи ринковий попит, необхідно стабільно розширювати сфери та масштаб застосування юаня в міжнародній торгівлі та інвестиціях. Шразі не існує чіткої програми поетапної інтернаціоналізації юаня. Стратегія стабільного просування юаня враховує реальний стан національної економіки та ринковий попит. Ш тлі тривалого періоду нестабільності міжнародної економічної та фінансової системи пріоритетним завданням для китайського уряду стає розвиток юаня як резервної валюти.

По-друге, тенденції та закономірності регіонального поширення міжнародних валют ведуть в майбутньому до ще більшого територіального охоплення, що фактично свідчить про зростаюче використання юаня. В сучасних умовах юань як регіональна валюта дедалі ширше використовується в країнах АСЕА^ Центральної Азії, в Монголії, Pосiйськiй Федерації. У своєму розвитку юань пройшов першу фазу, набувши поширення в сусідніх країнах та регіонах. Так, понад 18С країн і регіонів у прикордонних з КОТ зонах здійснюють розрахунки в юанях. Шразі триває етап регіоналізації юаня, втім, перспективи набуття ним статусу світової валюти є віддаленими.

По-третє, враховуючи функціональну ескалацію провідних міжнародних валют, юаню потрібно набути додаткових валютних функцій. Для розвитку юаня необхідно, передусім, подальше удосконалення його функцій як розрахункової валюти в міжнародній торгівлі. Крім того, необхідно поступово створювати умови для набуття статусу валюти ціноутворення на міжнародному фінансовому ринку. Для цього повинен визріти внутрішній ринок юаня, а закордонний офшорний ринок юаня повинен мати достатній діапазон та глибину. Політика розширення офшорних операцій в юанях дійсно сприяла посиленню його глобальної ролі без загрози потенційно негативних наслідків лібералізації рахунку операцій з капіталом. Проте повний потенціал застосування валюти Китаю в міжнародних операціях не може бути розкритий без активнішої внутрішньої діяльності. Зрештою, буде важко повністю розвинути валютні ринки і ринки похідних фінансових інструментів без істотної лібералізації рахунку операцій з капіталом.

Темпи перетворення юаня в міжнародну валюту залежатимуть від її використання в міжнародних фінансах, а не лише в торгівлі. Відомо, що саме обсяг валютного ринку виступає репрезентативним показником потенціалу валюти стати провідною валютою трансграничних операцій торгівлі товарами і фінансовими активами. Усе це тісно пов' язане з реформою у галузі курсоутворення юаня, виходу на ринковий рівень відсоткової ставки і курсу обміну валюти. З іншого боку, це вимагає відносної відкритості внутрішнього ринку і стабільної підтримки ним обороту юаня. Так, на початок 2С11 р. на долю юаня припадало менше 1 % усього обороту, зареєстрованого на валютних ринках в 2С1С році, втім аналізуючи ці дані слід враховувати використання Китаєм CАP Гонконгу в якості важливого фінансового центру для проведення валютних операцій, на який в 2С1С році доводилося З % обороту глобального валютного ринку [12]. В цьому контексті варто підкреслити, що CАP Гонконг виступає важливою платформою, забезпечуючи конкурентоспроможність юаня порівняно з валютами інших країн з ринком, що формується, в плані досягнення статусу міжнародної валюти.

Більшість ринків похідних фінансових інструментів в КОТ, як і раніше, знаходяться у стадії формування, але три з його товарно-сировинних бірж ф'ючерсів входять в двадцятку бірж деривативів за числом укладених ф'ючерсних і опціонних контрактів. Проте з точки зору сприяння міжнародному використанню валюти, наявність великого ринку товарно-сировинних похідних інструментів не така важлива, як наявність більш диверсифікованих і ліквідних ринків похідних фінансових інструментів. Варто визнати, що за останнє десятиліття відбулося певне розширення і поглиблення фінансових ринків Китаю на тлі підвищення їхньої ліквідності. Втім, враховуючи відставання КОТ за ключовими показниками розвитку фінансового ринку, саме слабкість фінансової системи, ймовірно, перешкоджатиме заходам щодо посилення міжнародної статусу юаня.

CIIIICOK flaCEPEJI:

1. Zhou Xiaochuan. Reform the International Monetary System [Electronic resource] / Zhou Xiaochuan // Speech by the Governor of People's Bank of China, 23 march 2009. - Mode of access: http://www.pbc.gov.cn/publish/english/956/2009/20091229104425550619706/20091229104425550619706 .html.

2. Eichengreen B. The Dollar Dilemma: The World's Top Currency Faces Competition [Electronic resource] / B. Eichengreen // Foreign Affairs. -2009. - Vol. 88. - № 5. - Mode of access: http://www.foreignaffairs.com/articles/65241/barry-eichengreen/the-dollar-dilemma.

3. Liu Junhong. BRIC building road to global economic recovery [Electronic resource] / Liu Junhong // China.org.cn. - 2009. - June 18. - Mode of access: http://www.china.org.cn/international/2009-06/18/content_17971901.htm.

ПPOБЛEMЫ И ^PC^KT^!.! PAЗBИTИЯ COTPУДПИЧECTBA МЕЖДУ CTPAПAMИ ЮГO-BOCTOЧПOЙ EBPOПЫ В PAMKAX ЧEPПOMOPCKOГO ЭKOПOMИЧECKOГO COTPУДПИЧECTBA И

4. Gangopadhyay A. BRICs urges World Bank, IMF to review quota system [Electronic resource] І Gangopadhyay A. ІІ MarketWatch. - 2С12. -March 29. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

З. IMF chief Christine Lagarde calls for '$400 billion plus' in new funding [Electronic resource] І The Economic Times. - 2С12. - April 17. -Mode of access: http:ІІeconomictimes.indiatimes.comІnewsІinternational-businessІimf-chief-christine-lagarde-calls-for-4СС-billion-plus-in-new-fundingІarticleshowІ127СС721.cms.

6. Choong Yong Ahn. Can Asia Save the Sinking World Economy? [Electronic resource] І Choong Yong Ahn ІІ Global Asia. - 2011. - Vol. 6. -№ 4. - Mode of access: httpJОшибка! Недопустимый объект гиперссылки. Winter 201UChoong Yong Ahn.html.

7. Havlik P. EU's trade with the BRICs and competitiveness challenges [Electronic resource] І P. Havlik, R. St6llinger ІІ The Vienna Institute for International Economic Studies. - Mode of access: http:ІІpanda.hyperlink.czІcestapdfІhavlik.pdf.

8. World_Economic_Outlook_Database:_[Electronic_resource]._- Mode of access:

http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

9. Peзнiковa H. В. Проблеми трансформації міжнародної валютної системи в умовах багатополярності глобальної економіки І H. В. Peзнiковa, М. М. Відякіна ІІ Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2011. - Т.2. - С. 2З6-262.

1С.   China Daily: [Electronic resource]. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

11. The Rise of a Redback [Electronic resource] І The Economist. - 2011. - January 20. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

12. Прасад Э., Йи Л. Будет ли править юань? [Electronic resource]. - Mode of access: Іhttp:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.

PI/ilOME

Аналізуються тенденції валютної інтеграції в межах об'єднання БPIКC. Pозкpито передумови регіоналізації юаня. Шводяться перспективи інтернаціоналізації китайської валюти та шляхи прискорення цього процесу в умовах багатополярності міжнародної валютної системи. Юпочові слова: БPIКC, інтеграція, міжнародна валютна система, багатополярність, юань. PE3IOME

Анализируются тенденции валютной интеграции в рамках объединения БPИКC. Paскpыты предпосылки регионализации юаня. Исследуются перспективы интернационализации китайской валюты и пути активизации данного процесса в условиях многополярности международной валютной системы.

Kлючевые слова: БPИКC, интеграция, международная валютная система, многополярность, юань.

SUMMARY

The paper examines the BRICS countries' monetary integration trends. It defines the yuan regionalization preconditions and includes the analysis of the Chinese currency internationalization prospects along with the ways of its acceleration in the context of the international monetary system multipolarity.

Keywords: BRICS, integration, international monetary system, multipolarity, the yuan.

CKj^OBI TPУДOBOГO ПOTEПЦIAЛУ ПPOMИCЛOBИX ПІДОТИЄМСТВ

Poвенська В.В., ст. викладач, Донбаська державна машинобудівна академія, м.Краматорськ

Постановка проблеми. Трудовий потенціал підприємства є багатомірною категорією яка визначає перспективи розвитку і функціонування промислового підприємства. Тому визначення складових елементів трудового потенціалу є вагомою проблемою для ефективного функціонування промислового підприємства, визначення напрямків управління підприємства тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні наукові дослідження трудового потенціалу промислового підприємства викладені в наукових працях провідних українських та закордонних вче них таких як: як Д. Богиня, В. Брич, О. Власюк, І. Гнибіденко, О. Грішнова, М. Долішній, С. Злупко, А. Колот, Е. Лібанова, Н. Лук'янченко, В. Новіков, В. Приймак, М. Семикіна, Л. Шевчук, Л. Шаульська, Г. Назарова, Д. Ядранський, Ю. Кіндзерський, Якубовський М.М., В. Блонська, М. Армстронга, С. Сінка, М. Слезінгера, Ф. Тейлора, І. Шумпетера. Однак аналіз опублікованих праць, матеріалів наукових конференцій і дискусій щодо дослідження цієї багатогранної проблеми, показав, що вона є ще недостатньо дослідженою як у теоретичному, так і в практичному аспектах.

Метою статті є визначення складових елементів трудового потенціалу промислових підприємств, та їх місця у формуванні трудового потенціалу.

Викладення основного матеріалу дослідження. Назарова Г. В., вважає, що трудовий потенціал працівника не є величиною постійною, він безперервно змінюється. Працездатність людини підвищується у міру розвитку і вдосконалення знань і навиків, зміцнення здоров' я, поліпшення умов праці і життєдіяльності, які можуть і знижуватися, якщо погіршується стан здоров' я працівника, посилюється рижим праці, погіршується екологія навколишнього середовища. Трудовий потенціал працівника є сукупною з датністю фізичних і духовних властивостей окремого працівника досягти в заданих умовах певних результатів його виробничої діяльності, з одного боку, і здатністю вдосконалюватися у процесі праці, вирішувати нові завдання, що виникають у результаті змін у виробництві, - з іншого. [1,С. 35]

Рівень підготовки:

- рівень базової освіти:

- широкий профіль:

- вузька спеціалізація.

Творчі здіоності:

- організатор:

- експериментатор:

- теоретик:

- змішаний тнп.

Кваліфікаційна складова трудового потенціалу робітника

Прагнення до підвищення:

- знання:

- навики;

- вміння:

- вік:

- стаж роботи (загальний і за спеціальністю).

Результативність праці:

- якість праці

- кількість праці:

- ефективність праці:

- раціональність праці.

Трудова мобільність:

- макромобільний

- мікромобшьннй.

Трудова активність

- творчий робітник:

- виконавець

Pro. 1. Структура кваліфікаційної складової трудового потенціалу працівника. [1,С. 36]

© Poвенська В.В., 2012

Трудовий потенціал підприємства Шаульська Л.В. визначає у кількісному вимірі - це зайняті в його діяльності, тобто персонал підприємства. Потенційна сутність цієї категорії розкривається в якісних характеристиках персоналу, в його невикористаних інтелектуальних, комунікативних, психофізіологічних можливостях, які формують творчий, інноваційний, освітній потенціал підприємства.[5]

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам