Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 79

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

Назарова Г.В. виділяє наступні складові трудового потенціалу робітника: кваліфікаційний потенціал, психофізіологічний потенціал та особистий потенціал. [1,С. 35] Під кваліфікаційним потенціалом вона пропонує розуміти - обсяг, глибину і різноманітність загальних і спеціальних знань, трудових навиків і вмінь, що обумовлює здібність працівника до праці певного змісту і складності.

Назарова Г. В. кваліфікаційну складову трудового потенціалу розглядає наступним чином (рис. 1.):

До особистого потенціалу Назарова Г.В. відносить рівень цивільної свідомості і соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби і запити у сфері праці, виходячи з ієрархії потреб людини. [1,С. 37]. Ядранський Д.М. вважає що особистий потенціал працівника промислового підприємства слід розраховувати за системою показників які наведено у табл. 1.

Таблиця 1.

Показник

Інструмент, що характеризує

Механізм розрахунку

Складові аналізу

Кількість працівників, що одружені

Коефіцієнт родинності

Крод = Чод Чзаг

Ч„і, - чисельність одружених працівників; Чзаг - загальна чисельність працівників.

Середня кількість дітей в родині працівників

Коефіцієнт плідності персоналу

п

Кпл = г=1

Чзаг

Ді - чисельність дітей у і-того працівника; Чзаг - загальна чисельність працівників.

Кількість династій що працюють на підприємстві

Коефіцієнт дина стійності

п

Кдин = — Чзаг

Чі - чисельність працівників, що працюють і знаходяться у родинних стосунках; Чзаг - загальна чисельність працівників.

Стан та перспективи розвитку трудових ресурсів

Коефіцієнт вікової стабільності

Квс = Ст СВ

Ст - середній по підприємству стаж роботи; СВ - середній вік працівника.

Стабільність персоналу

Коефіцієнт постійності

п

Е Стзаг/

Кп = г=1     / ф п

Стзаг - загальній стаж роботи працівника;

СТф - фактичний стаж роботи на даному

підприємстві;

п - чисельність працівників на підприємстві.

Під психологофізичним потенціалом Ядранський Д.М. розуміє - здатність і схильність людини, стан її здоров'я, працездатність, витривалість, тип нервової системи, тощо. [2,С. 35]

Але, на думку Ядранського Д.М., до складових трудового потенціалу робітника, які надає Назарова Г.В., потрібно додати ще й комунікативний потенціал, творчий потенціал, мотивацію, тощо . [2,С. 23]

Кіндзерський Ю.В. [3,С. 744] виділяє чинники які на його думку вказують чому робота на промислових підприємствах не є привабливою для людини, до них він відносить наступні:

1. Поширеність несприятливих умов праці - серед працівників промислових підприємств найвища часта осіб, зайнятих в умовах,що не відповідають санітарно - гігієнічним нормам (34,9 % облікової кількості штатних працівників). Промислова діяльність найбільш пов' язана з техногенним середовищем, де працівники піддаються шкідливому впливу одразу кількох несприятливих чинників, найбільш поширеним серед яких є перевищення шуму на підприємстві, інфразвуку, важкість і напруженість праці, шкідливі хімічні речовини та багато іншого.

2. Низька заробітна плата, яка не відповідає важкості та складності праці яка не компенсує вплив несприятливого виробничого середовища.

3. Обмежений соціальний пакет, тобто майже його повна відсутність. Відсутність повного медичного страхування, яке дало б змогу заздалегідь попередити і виявити тяжкі захворіння та своєчасно їх вилікувати.

4. Зміна суспільної парадигми розвитку.

Для того щоб поліпшити якість трудового потенціалу на думку Кіндзерського Ю.В. слід приділити увагу наступним аспектам на ринку праці:

- формування стійкого попиту на високоосвідченних спеціалістів, здатних до сприяння нових знань та підвищення рівня кваліфікації;

- підвищення попиту на представників «наскрізних професій», пов'язаних з інформаційними змінами в суспільстві;

- зниження ролі жорстко регламентованої праці, характерної для індустріального етапу розвитку суспільства;

- зростання рівня професійної мобільності на міжнародному ринку праці, розширення можливостей залучення кваліфікованої іноземної робочої сили. [3,С. 752]

Але, на думку автора, слід не залучати іноземну робочу силу, а створювати умови для формування власної високо кваліфікованої робочої сили і перш за все через збільшення величини заробітної плати і доведення її рівня до існуючого у розвинутих країнах.

Ядранський Д. М. пропонує кількісну чисельність носіїв трудового потенціалу підприємства ( Ч

ЧП   = Ч     + Ч   + Ч   + Ч    + Ч    + Ч   + Ч

НТП

)

де,

ЧПОС - чисельність працівників облікового складу промислового підприємства; ЧТП - чисельність тимчасових працівників;

ЧКР - чисельність працівників кадрового резерву, з якими на поточний період не укладено трудову угоду; Чбвф - безробітних фахового спрямування, які зареєстровані безробітними у службі зайнятості; ЧВГО - чисельність працівників, що виконують громадянські обов'язки;

ЧВН - чисельність молодих людей, відправлених на навчання за кошти підприємства, які мають повернутися після закінчення терміну навчання на підприємство;

ЧПР - середньорічна чисельність практикантів, які проходять практику на підприємстві.

П

ПPOБЛEMЫ И ^PC^KT^!!! RA^B^M COTPУДПИЧECTBA MEЖДУ CTPAПAMИ ЮГO-BOCTOЧПOЙ EBPOПЫ B PAMKAX ЧEPПOMOPCKOГO ЭKOПOMИЧECKOГO COTPУДПИЧECTBA И TCAM Блонська В.І. виділяє наступні засоби підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства, а саме:

- засоби спрямовані на підвищення ефективної кадрової роботи: покращення укомплектованості штату та їх відповідності потребам; раціональних рух кадрів, формування ефективної системи ротації кадрів, визначення основних напрямів підвищення кваліфікації персоналу підприємства, застосування системи нормування та стандартизації праці, формування системного підходу та загальної стратегії розвитку трудового потенціалу;

- засоби направлені на покращення показників продуктивності та ефективності праці - формування взаємозв'язку між показниками ефективності праці на рівні окремого працівника та загалом по підприємству з матеріальними та соціальними засобами стимулювання праці;

- застосування ефективної системи матеріального стимулювання, що супроводжується підвищенням обсягу середньої заробітної плати до ринкового рівня та відповідним зростанням економічних показників діяльності підприємства;

- соціальний розвиток трудового потенціалу, що ґрунтується на застосуванні соціальних факторів стимулювання праці, створення позитивної атмосфери у колективі, мінімізації конфліктних ситуацій у робочому процесі, а також створення умов, що сприяють прояву індивідуально-кваліфікаційного потенціалу і професійних характеристик працівника;

- підвищення якості трудових ресурсів шляхом навчання та підвищення кваліфікації наявного персоналу, а також залучення нових висококваліфікованих спеціалістів, забезпечення стабільності складу колективу;

- покращення показників організаційної та управлінської діяльності, а саме використання постійної системи планування, підвищення ефективності оперативного планування, підвищення професійного рівня керівників та спеціалістів, раціональності оргструктури; забезпечення необхідної інформаційної бази, технологій управління та інше.

Найгострішими проблемами, які перешкоджають розвитку і спричиняють руйнування трудового потенціалу через зниження ефективності його використання на виробничому рівні, Шаульська Л.В. визначила такі:

- занепад виробництва, низька ефективність систем управління підприємствами;

- неефективність системи стимулювання і мотивації до продуктивної праці;

- недосконалість соціально-трудових відносин, низький рівень продуктивності праці, неефективна зайнятість;

- низький рівень використання отриманих знань у праці, невідповідність спеціальності виконуваним трудовим функціям, відсутність умов і механізмів забезпечення професійного та кар' єрного зростання на виробництві;

- низький рівень трудової та інноваційної активності працюючих;

- несприятливі, небезпечні умови праці, високий рівень травматизму і захворюваності;

- соціально-трудова конфліктність, нерозвиненість системи соціального партнерства.

Bиснoвoк. Складовими трудового потенціалу промислового підприємства вважаємо: кваліфікаційний потенціал, психофізіологічний потенціал та особистий потенціал, комунікативний потенціал, творчий потенціал, мотивацію, тощо. Трудовий потенціал промислового підприємства визначається переліком показників які найбільш повного його розкривають, до яких належать загальна кількість працівників, рівень освіти, кваліфікація, рівень заробітної плати, рівень вікова структура та ін..

На підставі проведених теоретичних досліджень автором пропонується визначати «трудовий потенціал підприємства» як сукупність індивідуальних та організаційних властивостей (освіта, кваліфікація, стан здоров' я, вік, знання та вміння, творчість, наснага до нового, психічний та нервовий стан, моральні якості, комунікабельність, тощо) кожного працівника підприємства і управлінських здібностей керівництва підприємства, які повною мірою дозволяють забезпечити ефективне і конкурентне становище підприємства на ринку.

CT^OK ДЖ^ЕЛ:

1. Назарова Г. В. Управління розвитком діяльності промислових підприємств: Монографія I Г.В. Назарова, О.В. Іванісов, О.Ф.

Доровськой. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2010. - 240 с.

2. Ядранський Д.М., Мішковець Л.В. Трудовий потенціал в системі ринкових перетворень. - Дніпропетровськ: Моноліт, 2007. - 196 с.

3. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку I [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. - К., 2009. - 928 с.

4. Блонська В. І., Лега О. М. Засоби підвищення ефективності використання трудового потенціалу I В. І. Блонська, О. М. Лега ИНауковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.18. - 400 с.

5. Шаульська Л.В. Стратегічне управління розвитком і ефективним використанням трудового потенціалу підприємства !Л.В. Шаульська [Електронний ресурс] Режим доступу: http:IIdspace.nbuv.gov.uaIdspaceIbitstreamIhandleI123456789I4408Ist_26_28.pdI?sequence=1

PI/ilOME

В статті розглянуто складові трудового потенціалу промислового підприємства, визначені найгостріші проблеми розвитку які спричиняють руйнування трудового потенціалу.

Kлючoвi слoва: трудовий потенціал, промислове підприємство, кваліфікаційний потенціал, психофізіологічний потенціал, особистий

потенціал, комунікативний потенціал, творчий потенціал, мотивація.

PE3IOME

В статье рассмотрены составляющие трудового потенциала промышленного предприятия, определены острейшие проблемы развития которые вызывают разрушение трудового потенциала.

Юпочевые слoва: трудовой потенциал, промышленное предприятие, квалификационный потенциал, психофизиологический потенциал, личный потенциал, коммуникативный потенциал, творческий потенциал, мотивация.

SUMMARY

The article deals with the components of the labor potential of industrial enterprises, defined severe problems that cause the destruction of the labor potential.

Keywords: labor potential, industrial plant, qualifying potential psychophysiological potential personal potential communicative potential, creativity, motivation.

ИППOBAЦИOППOE PA^B^^ KAK CПOCOБ ПOBЫШEПИЯ KOПKУPEПTOCПOCOБПOCTИ BИПOДEЛЬЧECKOЙ

ПPOMЫШEППOCTИ APK

Pywminarii A.O., к.э.н., ст. преподаватель кафедры „Международная экономика" экономический факультет, Таврического национального университета им. В. И. Вернадского

Конкурентоспособность государств в значительной степени зависит от конкурентоспособности национальных производителей. Вследствие чего исключительно важным является решение проблемы продвижения товаров винодельческой отрасли АРК на внутренний и внешние рынки, для управления внешнеэкономической специализацией предприятий в современных условиях. Однако до сих пор не выработано четкой реалистичной и эффективной программы преобразований, нацеленной на управление созданием и продвижением отечественных товаров на внешние рынки. Решение теоретико-методологических и методических вопросов, связанных с развитием торговых

© Pудницкий A.O., 2012коммуникаций с внешнеэкономической направленностью обеспечит научно-обоснованный подход к формированию экспортной стратегии винодельческих предприятий, учитывающей современные тенденции и цели экономического развития.

Исследованием данной темы занимаются такие отечественные ученые:

Авидзба А.М., Иванченко В.И., Антипов В.П.,,Матчина И.Г., Бузни А.Н., Черемисина С. Г., Степанов А.А., Пучкова Е.Е., Авдокушина Е.Ф., Батизи Э.Э., Богомолова О.Т. и др.

Среди зарубежных ученых следует отметить: Аакер Д., Азоев Г.Л., Варне Б., Бэрри К., Паркер Л.М., Смит П., Траут Д., Шульц Д. и др.

Целью работы является выявление проблем и обоснование перспектив функционирования украинских производителей на отечественном и мировом рынке а также способы повышения эффективности за счет инновационной деятельности.

Современная ситуация в Украине свидетельствует о сложном процессе изменения модели экономики и принципов функционирования хозяйственных формирований. Развитие агропромышленного комплекса, повышение эффективности его отраслей в значительной мере определяются способностью и темпами адаптации предприятий к рыночной среде, интеграционным связям, инновациям материально-технической базы и системе научно-методического обеспечения производствА. Эта проблема особенно актуальна для Автономной Республики Крым.

Среди разнообразия сельскохозяйственных культур, которые выращиваются в регионе, виноградарство, технологические процессы дальнейшей переработки винограда и производства винодельческой продукции имеют особенное значение как для экономики Крыма, так и в целом для Украины.

Виноделие является достаточно развитой и бюджетообразующей отраслью нашего государства. Перспективными направлениями развития винодельческой отрасли Автономной Республики Крым являются [1, с 16]:

- техническое перевооружение предприятий отрасли;

- перепрофилирование производств неперспективных видов продукции;

- внедрение инновационных, эколого и энергосберегающих технологий;

- повышение экономической эффективности работы предприятий отрасли.

Рынок алкогольной продукции Украины представлен следующими напитками: водка, пиво, вино, шампанское, коньяк. Продукция виноделия в общем объеме алкогольной продукции занимает около четверти.

Промышленным виноградарством в АРК занимаются 73 винодельческих предприятий различных организационно-правовых форм собственности и хозяйствования. Среди производителей винограда наибольшую часть (36%) занимают государственные предприятия (см. рис. 1)

11% 2%

20%

ГЛ Открытые акционерные общества

□ Закрытые акционерные общества

□ Общества с ограниченной ответственностью ез Государственные предприятия

□ Сельскохозяйственные кооперативы

□ Дочерние предприятия

Рис. 1. Распределение производителей винограда в АР Крым по формам собственности Источник: составлено автором на основе [2, с 8].

За период 1991-2010гг. общая площадь виноградников в АР Крым сократилась на 56,8% (с 62,6 тыс.га в 1991г. до 26 тыс. га в 2010г.), площадь виноградников в плодоносном возрасте уменьшилась на 52,2% (см. рис. 2.2).

Доля площади виноградников в регионе от общей площади виноградников по Украине сократилась с 36,5% в 1991 г. до 33,0% в 2010 г., в том числе плодоносящих виноградников - с 37,1 до 35,2%.

70 60 50 40 30 20 10

0

1991 1995 1999 2003 2005 2007 2010

И Общая площадь виноградных насаждений О Общая площадь плодоносных виноградных насаждений

Рис. 2. Динамика площади виноградных насаждений в АР Крым 1991-2010 гг., тыс. га. Источник: составлено автором на основе: [3, с.111]

Относительно региональной структуры площадей виноградников в АР Крым, следует отметить, что только в пяти районах Крыма общая площадь виноградников превышает 2000 га, из них г. Севастополь, Бахчисарайский и Симферопольский районы, г. Судак, г. Феодосия, где производством винограда продолжают заниматься преимущественно сельскохозяйственные предприятия. Что касается таких регионов Крыма как г.Симферополь, г.Евпатория, г.Керчь, Красноперекопский и Первомайский районы, то площади под виноградниками в них не превышают 100 га и полностью находятся в собственности хозяйств населения.

Урожайность винограда за анализируемый период возросла с 45,9 до 50ц/га (см.рис.2.3). В последние 10 лет урожайность винограда по АР Крым составляла 20-25% потенциально возможного уровня.

60

50

1111

Рис. 3. Динамика средней урожайности виноградных насаждений в АР Крым, 1991-2010 гг., ц/га Источник: составлено автором на основе: [3, с 114]

Валовой сбор винограда за анализируемый период сократился на 48,7%. г. (см.рис. 2.4)

800 700 600 500 | 400 300 200 100 |

0

1991

1995

1998

2003

2005

2008

2010

Рис. 4. Динамика валового сбора винограда в АР Крым в 1991-2010 гг., тыс. т. Источник: составлено автором на основе: [3 с. 131]

Сокращение площадей и несоответствие масштабов обновления виноградников установленным нормам приводит к снижению производства, дестабилизации базы отечественного виноделия.

Однако, следует отметить что существенное сокращение сырьевой базы отрасли не отразилось на общих объемах производства винодельческой продукции в регионе. Тенденции производства винопродукции в АР Крым даже несколько улучшились. С 2003 по 2010гг. производство вина в Крыму возросло с 3006 до 7377,1 тыс. дал.., Так же возросли объёмы производства шампанского и коньяка (см.рис.2.5)

8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000

0

 

 

 

7?

 

 

[73

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

р

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

___

 

 

1

 

 

1-1

 

ш

ш

 

 

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

30

20

0

0

1991

1995

1998

2003

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам