Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 80

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

2005

2008

2010

□ Вино виноградное ■ Коньяк О Игристые вина

Рис. 5. Объемы производства винодельческой продукции в АР Крым 2003 - 2010 гг., тыс. дал.

Источник: составлено автором на основе: [3]

Основной рост производства наблюдается в районе города Евпатория - почти в 19 раз, в Красногвардейском и Сакском районах - в 14 и 2,3 раза соответственно, так же в Белогорском, Джанкойском, Кировском, Ленинском районах. В районе города Симферополь производство увеличилось в 2,2 раза по сравнению с данными 2003 года.

В Автономной республике Крым вино производят 43 предприятия, из них 14 - винодельческие заводы, специализирующиеся на производстве вин и частичном производстве виноматериалов и 29 предприятий, - структурные подразделения, находящиеся во власти непромышленных организаций, из которых 19 заняты переработкой винограда и производством виноматериалов, а 10 - производством вина.

Предприятиями АР Крым выпускается пятая часть производимого на Украине вина. Основными производителями являются: Национальное производственно-аграрное объединение "Массандра", ООО "Инкерманский завод марочных вин", ДП "Крымский винный дом", ЗАО "Бахчисарайский винзавод", ГП "Севастопольский винзавод" и другие.

В 2010г. предприятиями отрасли экспортировалось 745 тыс. дал. винопродукции. Наибольшими экспортерами в Крыму являются НПАО Массандра (65,6% общего объема экспорта винопродукции), ООО Инкерманский завод марочных вин (16,3%), ДП Крымский винный дом (7,6%) (рис. 2.6).

ЕЗ НПАО"Массандра"

0 ООО "Инкерманский завод марочных вин" П ДП "Крымский винный дом" 3 ГП "Севастопольский винзавод" ПООО "Сатера-трейд"

Рис. 6. Экспорт винодельческой продукции по производителям, 2010г., тыс. дал. Источник: составлено автором на основе: [2, с. 16]

За последние 4 года экспорт винопродукции из Крыма увеличился на 62,6%, в т.ч. в страны ближнего зарубежья - на 79,2%. На страны дальнего зарубежья приходится незначительная часть экспорта продукции (2-3%). Экспортные поставки совершаются в 15 стран мира - Россию (95%), Беларусь (4%)   олдову, Литву и др.

Анализ рынка виноградного вина за 2006-2010 гг. свидетельствует об увеличении объёма импорта данного продукта в натуральных единицах измерения, которое имело место в первые два года исследуемого периода. Так, максимальный темп роста импорта виноградного вина наблюдается в 2006 г. по отношению к 2005 г. (2, 7 раза). В 2007 г. по сравнению с 2006 г. импорт виноградного вина возрос на 24%. Во второй половине исследуемого периода динамика показателя приобрела обратную направленность. В 2008 г. по отношению к 2007 г. импорт виноградного вина сократился на 43%, а в 2009 г. по сравнению с 2008 г. сокращение импорта данного продукта составило 47%. В 2010 г. отмечается существенный прирост данного показателя, темп которого практически достиг 100% [2, с. 24].

На сегодняшний день существует ряд факторов, негативно влияющих на состояние винодельческой отрасли Украины [4]:

1) снижение объемов сырья для производства;

2) рост себестоимости;

3) низкая покупательная способность;

4) увеличение объёмов выпуска теневого алкоголя;

5) проблема налогообложения;

6) запрет наименований винодельческой продукции, содержащих географические обозначения других стран ("мадера", "херес", "кальвадос", "портвейн"), согласно требованиям Европейского Союза, в рамках вступления Украины в Зону свободной торговли.

Из проблемы снижения объемов сырья вытекает другая проблема - рост себестоимости винодельческой продукции. Другими предпосылками роста себестоимости являются: рост стоимости энергоносителей, логистики и комплектующих [5, с. 26].

Кроме этого с внесениями изменений в Закон Украины с 2009 года увеличены ставки акцизного сбора на некоторые виды вин [6]. Это повлекло за собой рост цен на готовую продукцию и дальнейшее снижение потребительского спроса.

Еще одним фактором, обуславливающим нестабильность винодельческой отрасли является запрет использования наименований винодельческой продукции, которые содержат географические указания других стран, инициатором которого является Европейский Союз. Это касается таких слов, как: шампанское, портвейн, мадера, херес, малага, кальвадос и некоторых других. Дело в том, что ЕС рассмаривает данные наименования продукции как название географического района, специфического места или территории, которая используется для выращивания винограда и и получения из него продукта, качество которого будет отличаться от подобного типа за счет почвенно-климатических условий, присущих данной местности. Таким образом ЕС ставит своей целью защитить качественную винопродукцию для обеспечения честной конкуренции и недопущения введения потребителя в заблуждение.

С учетом данных обстоятельств, возможными последствиями для винодельческой отрасли, без учета существующих, станут:

- падение уровня продаж;

- резкое сужения сегмента рынка вина;

- снижение конкурентоспособности продукции;

- материальные убытки в краткосрочном периоде;

Однако, удовлетворение данного условия послужит своеобразным точком для дальнейшей интеграции Украины в Европейский союз, а это, в свою очередь, является одним из приоритетных направлений развития конкурентной стратегии экспортоориентированных отраслей, в числе которых винодельческая отрасль.

Анализ ситуации на винном рынке АР Крым показал, что в последнее время ситуация в некоторой степени улучшается: вследствие усилий виноделов (проведения рекламных кампаний, дегустаций) повышенным спросом начали пользоваться марочные вина, а также вина, имеющие свой бренд.

В целом по республике, в 2010 году выработано - 7377 тыс.дал. вина виноградного, что соответственно на - 968 тыс.дал. больше, чем было выпущено за 2008 год [3].

В 2010 году производство виноградного вина в АРК осуществляли 43 предприятия, из них 25 специализированных предприятий (винодельческие заводы). Наиболее известными из них являются: НПАО «Массандра», «Инкерманский завод марочных вин», ГП «Агрофирма «Магарач» НИВиВ «Магарач», ДП «Крымский винный дом», ООО «Винодельческое предприятие «Дионис LTD», ОАО «Солнечная долина», ЗАО «Бахчисарайский винодельческий завод», ЗАО «Бурлюк», ГП «Симферопольский винодельческий завод» и

другие.

Необходимо указать, что в развитых странах продовольственный рынок, в том числе и рынок виноградарско-винодельческой продукции, является объектом постоянного внимания ученых и практиков. Для этого рынка характерно наличие конкурентной борьбы разного характера и интенсивности. Именно конкуренция на внутреннем рынке способствует образованию сильнейших брендов мировых масштабов [7, с.157].

Рассмотрим инновационный потенциал предприятий винодельческой отрасли АРК. Ответственным этапом в системе управления инновациями является оценка экономической эффективности инновационных разработок и продуктов. Объективность и многосторонность проведения этого процесса влияет на сроки возврата инвестиционных вложений, варианты альтернативного их использования, дополнительные финансовые поступления организации в будущем. Основная задача оценки инноваций и главная предпосылка контроля за их эффективностью для сельскохозяйственных предприятий заключается в определении критериев оценки нововведений и экономического показателя (группы показателей, агрегатов), которые позволяют принимать решение о целесообразности данной инновации и при необходимости сравнивать между собой различные варианты нововведений. Окончательный вариант оценки, как правило, остается за руководителем предприятия и экономистами-менеджерами. Предприятие, которое внедрило в производственный процесс любые инновационные разработки, составляет определенную систему оценочных показателей, характеризует эффективность производства по отраслевому признаку, а также сильные и слабые стороны деятельности организации. Это позволяет определить перспективы, прогнозировать рост расходов, необходимых для получения прибыли [8].

Необходимо также оценить систему факторов, способствующих росту эффективности инновационных процессов на предприятиях отрасли. Обобщающим показателем инновационного развития является экономическая эффективность, представляет собой систему относительных и абсолютных показателей, а также соотношение затрат и результатов на основе которых можно делать вывод об экономической эффективности производства продукции и целесообразности внедрение новой технологии. Методологический подход к определению экономической эффективности отраслевых технологий производства продукции должен обеспечивать возможность их комплексной сравнительной оценки с альтернативными вариантами и учитывать все составляющие дополнительных расходов (в том числе и инвестиционные вложения) и ожидаемого эффекта. Конечным показателем оценки экономической эффективности технологии является годовой экономический эффект за счет роста производства, повышения качества и снижения себестоимости продукции. Показатели инвестиционной деятельности должны отражать уровень эффективности адаптации технологии к производству и рациональность привлечения и освоения инвестиционных ресурсов.

Анализ результатов внедрения и применения в промышленности Крыма новейших технологий, выявил наличие критериев и показателей экономического эффекта.

Так, экономический эффект от применения усовершенствованной технологии хранения винограда, плодов и овощей в замороженном виде, колеблется от 945 до 5091 грн / т, в зависимости от срока хранения. Эта технология используется четырьмя предприятиями Крыма на протяжении 10 лет [9, с. 98]

Усовершенствованная технология стабилизации коньяков используется ведущими коньячными заводами Крыма и Украины. Ориентировочный эффект в расчете на бутылку вина состоит из расходов на возвращение и доработку рекламационной продукции. Он может колебаться от 0,02 до 1% общей суммы себестоимости производства конечной продукции коньячного производства.

Новые методы определения розливостойкости виноматериалов и вин внедрены на предприятиях, АР Крым еще в 2002 г. В последнее время эти технологические приемы лишь развивались и совершенствовались. Они позволяют оценивать стабильность винопродукции для ее поставки на внутренний и внешний рынки Украины. Ориентировочный (минимальный) эффект от их использования составляет 1,2 грн на бутылку винопродукции.

В испытательно-аналитических лабораторий центров метрологии, стандартизации, сертификации Украины передано методы обнаружения фальсификации вин, которые дают точность определения подлинности продукции 90-94%. Они чрезвычайно актуальны в современных условиях, когда объемы производства фальсифицированной продукции из года в год катастрофически растут. С помощью этих методов можно выявить следующие виды фальсификации: разведение вин водой и приготовления вин из виноградных выжимок, выдача ординарных столовых вин за марочные, сокращение сроков выдержки марочных вин.

Годовой экономический эффект от внедрения разработок значительно колеблется - от 15 до 450 тыс. грн. Главным критерием становления новой парадигмы технологического развития является характер взаимодействия науки с производством, повышение наукоемкости производственных технологий и формирование высшего технико-экономического уклада. Наукоемкость технологии отражает степень ее связи с научными исследованиями и разработками [9, с. 100-112].

Анализ основных производственных показателей предприятий отрасли до и после внедрение научно-технической продукции, свидетельствует о наличии экономического эффекта от внедрения инноваций в производственный процесс. Так, в предприятиях, где внедрена научно-техническая продукция, имеет место рост среднегодового объема производства виноградно-винодельческой продукции, снижение материальных затрат и средней себестоимости произведенной с применением новой техники (технологии).

Результативность научной и научно-инновационной деятельности зависит от достигнутого технологического уровня производства. Отметим, что существует вероятность того, что научные результаты, полученные на уровне новейших достижений мирового научно-технического прогресса, а тем более вышестоящих него, могут быть не востребованы производством с отсталой технической и технологической базой. Производители предприятий отрасли не ставят перед учеными весьма высоких требований, а довольствуются получением от них таких прикладных исследований и разработок, которые реально могут быть использованы в производстве [10].

Вместе с этими разработками в хозяйственной деятельности виноградо- винодельческих предприятий используется много изобретений, внедрены новые стандарты производственного процесса в отрасли.

Неотъемлемой составляющей виноградарско-винодельческой отрасли Крыма должно стать ее научное обеспечение. В Крыму инновационной деятельностью в области виноградарства и виноделия занимаются: НИИВиВ "Магарач", Государственный проектно-конструкторский институт "Плодпищепром", Институт "Укргипросад" по проектированию и закладке садов и виноградников, НПО "Плодмашпроект", а также Крымский агроуниверситет, готовящий специалистов в области виноградарства и виноделия. Проводимые ими научные исследования и разработки на наш взгляд, не всегда востребованы, большая их часть остаётся не реализованной на практике. Углубление сферы теоретических исследований в области виноградарства и виноделия, а также повышение уровня эффективности применения их результатов на практике возможно только тогда, когда научные учреждения станут непосредственными участниками рынка, а производители будут заинтересованы в скорейшем внедрении достижений научных исследований в производство и сферу рынка.

Организация виноградарско-винодельческого производства Крыма требует повышения его эффективности, и должно быть направлено на решение следующих проблем:

1. Проведение предприятиями виноградарско-винодельческой отрасли систематического изучения внешних рынков с целью увеличения экспорта, в особенности, в развитые страны.

2. Совершенствовать структуру каналов сбыта продукции, путем сокращения промежуточных посреднических звеньев, а так же увеличения фирменной и оптовой торговли.

3. Повысить конкурентоспособность производимой продукции, путем улучшения качества вина (в соответствии с международными стандартами по качеству) и их дизайна.

4. Защитить винопродукцию от фальсификации введением фирменных колпачков, фирменных бутылок, этикеток со средствами защиты.

CПИCOK ИCTOЧПИKOB:

1. Авидзба А.М. Экономика виноградарства Крыма: теория и практика функционирования I А. М. Авидзба, С. Г. Черемисина. - Ялта :

Адонис, 2009. -247 с.

2. Обзор рынка вина и виноделия в АРК: [Экономический доклад] I Главное управление статистики в Автономной Республике Крым -C.: 2011 г. - 26 с.

3. Автономная республика Крым в цифрах в 2010 году. Краткий статистический сборник ГУС в АР Крым, 2011 - 612 с.

4. Подгорная Д.Н. Пути преодоления кризиса виноградо-винодельческой отрасли на Украине I Д.Н. Подгорная I I Вино и виноград России - № 6 - 2002 - С. 6-9

З.     Андреев   Д.   Конкурентоспособность   сельскохозяйственной   продукции   и   ее   оценка   I   Д.   Андреев   II Международный сельскохозяйственный журнал. - 200З. - № 4. - С.39-41

6. Закон України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" від 16.02.2009 № 4067 2З

7. Сидоренко О. Економіка виноградно-виноробного господарства в ринкових умовах України I О. Сидоренко, І. Матчина, А. Бузні. -Миколаїв: Видавництво МДАУ, 2006. - 312 с.

8. Мармуль Л.А. Стратегическое управление устойчивым развитиемвиноградарства в регионе I Л. А. Мармуль II Вісник аграрної науки Причорномор' я. - Миколаїв : Миколаївський держ. аграр. ун-т, 2006. -Вип. 32. С. 61-78.

9. Авидзба А.М., Иванченко В.И., Антипов В.П. Стратегия и перспектива развития виноградарства Крыма I А.М. Авидзба, В.И. Иванченко, В.П. Антипов - Миколаїв: МДДА, 2001. -281 с.

10. . Гаркуша О.М. Проблеми розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу України I О. М. Гаркуша II Економіка АПК. - 2008. -№ 11. - С. 3-8

PEHOME

Проаналізований сучасний стан, виявлені проблеми і намічені перспективи розвитку конкурентоспроможності виноградорско-винодельческой промисловості АРК.

Kлючoвi слoва: світовий ринок вина, виноградно-виноробний підкомплекс, експортний потенціал, конкуренція, виноматеріали. PEHOME

Проанализировано современное состояние, выявлены проблемы и намечены перспективы развития конкурентоспособности виноградорско-винодельческой промышленности АРК.

Kro^e^M: стова: мировой рынок вина, виноградно-винодельческого подкомплекс, экспортный потенциал, конкуренция, виноматериалы.

SUMMARY

Современное государство Крымского выращивания винограда и winemaking проанализировано, проблемы и перспективы развитие конкурентоспособности winemaking промышленности выявлено.

Keywords: world wine market, viniculture and winemaking agriculture of Ukraine, export potential, competition, wine materials.

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН СИРІЇ

Салута Х., аспірант кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протягом останньої декади Сирія проводить активну інтеграцію в глобальну систему міжнародних економічних відносин. Лібералізація зовнішньої торгівлі, підписання цілого ряду угод про вільну торгівлю, створення митних союзів тощо є, наразі, вагомою передумовою включення Сирії на вельми вигідних стартових позиціях до сучасної системи міжнародних економічних відносин. Характерним прикладом успішної співпраці в сфері розширення зовнішньоторговельних зв'язків з окремими країнами світу є досвід співробітництва між Сирією та Іраном, детально проаналізований автором.

Пріоритетним напрямком розвитку економіки Сирії на сучасному етапі є здійснення комплексної інтеграції економіки держави з іншими країнами арабського світу та розвиток міжнародних економічних відносин з ними. В рамках системи економічних реформ, які, наразі, реалізуються в країні, досить багато зусиль зосереджено на лібералізації зовнішньої торгівлі, що здійснюється з метою, в першу чергу, комплексної інтеграції Сирії як невід' ємної частини світової економіки. Сирія має намір приймати активну участь в реалізації дво- та багатосторонніх угод, міжнародних конвенцій, роботі різного роду міжнародних організацій та функціонуванні міжнародних та регіональних блоків.

До недавнього часу економіка Сирії характеризувалась централізацією управління та плановістю діяльності та розвитку, що призвело до існування цілого ряду митних та іншого роду захисних бар' єрів, які, наразі, виявились серйозною перепоною інтеграції Сирії в систему міжнародних економічних відносин. Однак, з початку 1990-х років, коли урядом країни було розпочато системне реформування економіки, було прийнято цілу низку законодавчих актів, основною метою яких є відкриття Сирії для міжнародного бізнесу в найрізноманітніших формах його прояву. Так, зокрема, Закон №10 від 1991 року стосувався стимулювання іноземних та вітчизняних інвестицій шляхом скорочення податків та забезпечення вільного руху капіталу. В подальшому було прийнято ряд законодавчих актів, які передбачали юридичний захист іноземних інвесторів та їх капіталовкладень на території Сирії, а також відкривали ряд галузей для інвестицій, які до цього вважались виключно державною прерогативою діяльності. [3]

Крім того, здійснюється полегшення проходження митних процедур та знижується податковий тягар, що протягом довгого періоду часу гальмувало розвиток зовнішньої торгівлі Сирії. Зазнає суттєвої лібералізації й сама структура системи зовнішньої торгівлі Сирії. Зокрема, до недавнього часу існували такі обмеження, як необхідність діяти через національних торгових агентів з метою здійснення імпорту на територію країни; виключно державний контроль окремих галузей, а також монополізація деяких секторів економіки. Подолання саме цих перепон лібералізації та розвитку зовнішньої торгівлі є, наразі, пріоритетними завданнями діяльності уряду Сирії.

Активно реформуються також сектори фінансових та страхових послуг. Протягом багатьох десятиліть банківські та страхові компанії, які створювались та могли здійснювати діяльність на території країни, були виключно державними. На сьогоднішній день, на території країни дозволено створювати та проводити діяльність банківських та страхових структур, які належать приватному сектору, а також іноземним представництвам або філіям міжнародних компаній на території Сирії.

© Cалyта X., 2012

З 1997 року Сирія здійснює активну політику лібералізації торгівлі з країнами арабського регіону. Зокрема, на сьогоднішній день знято цілий ряд тарифних та нетарифних бар'єрів у здійсненні зовнішньої торгівлі між Сирією та країнами даного регіону; з багатьма країнами підписано різного роду двосторонні угоди про вільну торгівлю, створення митних союзів тощо.

Наступним пріоритетним кроком лібералізації зовнішньої торгівлі Сирії є вирішення поза регіональних проблем. Зокрема, у 2004 році було підписано першу угоду про партнерство між Сирією та Європейським Союзом, у 2007 році - угоду про вільну електронну комерцію між Сирією та Туреччиною. В результаті заяви від 2001 року, з 2010 року Сирія отримала статус спостерігача у ВТО. [5]

Наразі ведуться активні переговори з Росією, Білорусією та Казахстаном про можливість створення митного союзу. На стадії переговорного процесу знаходяться проекти торговельних угод з Бразилією, Аргентиною, Уругваєм та Парагваєм. На цій же стадії знаходиться процес підписання двосторонньої торговельної угоди між Сирією та Україною. В 2010 році Сирія підписала угоду з Китаєм про широкомасштабне укріплення торгово-економічного та технічного співробітництва, а також уникнення подвійного оподаткування та спільну скоординовану політику в сфері запобігання уникнення оподаткування з боку обох країн.

Станом на травень 2011 року Сирія також уклала 80 двосторонніх інвестиційних угод, в першу чергу з арабськими країнами, 41 міжнародну угоду, 33 угоди, що стосуються уникнення подвійного оподаткування, а також 6 іншого роду міжнародних інвестиційних угод.

В рамках інтеграції в світову економіку уряд Сирії також приділяє достатньо уваги врегулюванню питань, пов' язаних з охороною навколишнього середовища, побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки тощо. Нині діючий п' ятирічний план соціально-економічного розвитку країни містить, зокрема, наступні пріоритетні завдання:

~ зниження митних зборів; недопущення їх використання виключно з метою захисту національного товаровиробника, що саме

по собі суперечить задекларованому країною курсу лібералізації зовнішньої торгівлі;

~ досягнення збалансованого сальдо торговельного балансу з метою досягнення стійкого розвитку економіки держави;

~ за можливості (при умові існування двосторонніх договорів та міжнародних угод з певними країнами) застосовувати до

іноземних контрагентів національний митний режим, який би дозволив уникнути дискримінаційного характеру регулювання діяльності іноземних контрагентів на ринку Сирії, який широко застосовувався до недавнього часу;

~ досягти широкої диверсифікації експорту з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг та

розширення присутності сирійської продукції на іноземних ринках;

~ надання широких преференцій імпортерам як один з першочергових кроків лібералізації зовнішньої торгівлі;

~ активізація переговорного процесу з рядом пріоритетних країн - провідних торговельних партнерів з метою підписання

договорів про створення зон вільної торгівлі;

~ відкриття ряду приватних банків та страхових компаній, зокрема ісламських;

~ подолання існуючої монополізації ряду секторів економіки та встановлення натомість законодавчих норм сприяння розвитку

здорової конкуренції;

~ створення сприятливого для іноземного інвестування середовища з першочерговою метою розширення торговельних зв' язків

Сирії з іноземними контрагентами;

~ побудова інтегрованої та взаємно скоординованої системи державних органів регулювання, які б реалізовували єдину

цілеспрямовану політику лібералізації та подальшого розвитку зовнішньої торгівлі Сирії;

~ розробка нормативної бази з метою створення єдиного митного союзу арабських держав;

~ розробка та впровадження єдиної концепції якості товарів, яка б відповідала світовим стандартам якості, з метою підвищення

технічних та якісних характеристик вітчизняної продукції та, відповідно, підвищення рівня її конкурентоспроможності на світовому ринку; ~ спрощення митних процедур шляхом створення «єдиного вікна» для митного оформлення товарів;

~ створення необхідної розвинутої та розгалуженої інфраструктури, яка б включала водний, наземний та повітряний транспорт,

та була достатньою для забезпечення задовільного рівня торговельних потоків через територію Сирії;

~ розвиток мережі телекомунікацій; створення конкурентоспроможних операторів в сфері мобільного зв' язку, Інтернету,

інших провідних та безпровідних мереж;

~ розвиток маркетингових комунікацій та відповідного інструментарію з метою ефективного просування сирійської продукції

на іноземні ринки;

~ підготовка кадрів відповідної кваліфікації в сфері економіки, менеджменту, маркетингу та програмування з метою

забезпечення належного комплексу реалізації поставлених стратегічних та оперативних завдань розвитку сфери зовнішньої торгівлі Сирії.

[1]

Ефективне вирішення цілого ряду поставлених завдань стане свідченням успішної реалізації нового курсу економічних реформ, пріоритетним напрямком яких є лібералізація торгівлі та інвестування. Актуальним залишається питання спрощення імпорту, збільшення обсягів експорту, а також регулювання транзитної торгівлі.

Позитивним є наявність складової, що стосується економічного, соціального та загально людського стійкого розвитку, в усіх дво- та багатосторонніх міжнародних торговельних та економічних угодах. Окрім підвищення конкурентних позицій Сирії на світових товарних ринках, збільшення показників та покращення структури зовнішньої торгівлі, Сирія сподівається, в результаті даних кроків, подолати внутрішні проблеми, пов' язані з розвитком інституційної системи країни, інфраструктури, людського потенціалу та інших факторів, подолання яких дозволило б максимізувати вигоду Сирії від подібного співробітництва.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам