Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 87

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

102,37

*розраховано за даними Державного комітету статистики України

Дані табл. 2 показують, що темпи зростання кількості іноземних громадян, які відвідали Україну після здобуття Україною права на проведення Євро-2012 почали скорочуватися. Але з 2010 року спостерігається позитивна динаміка, і темп зростання склав 101,95%.

У Україні на 1 лютого 2012 року до прийому Євро-2012 введено в експлуатацію 75% готелів від числа запланованих. Так, сьогодні в Україні сертифіковано 2573 готелі, із них 503 мають категорію; зокрема, 5 зірок - 15 готелів, 4 зірки - 77 готелів, 3 зірки - 215 готелів, 2 зірки - 100 готелів, 1 зірка - 96 готелів. Для цільових груп УЄФА законтрактовано 12396 номерів, у тому числі 5993 - у Києві, 2052 - у Донецьку, 2165 - у Харкові, 2186 - у Львові. Для вболівальників законтрактовано 52275 номерів в готелях категорії 1-2 зірки, гуртожитках, санаторіях і турбазах. Зокрема, 20737 номерів законтрактовано у Києві, 13676 - у Донецьку, 10162 - у Харкові, 7700 - у Львові. Основним чинником, який сприяв здачі більшості готелів в експлуатацію в строк, стало звільнення готельного бізнесу від податку на прибуток на 10 років. За допомогою пільгового оподаткування не лише знизилися витрати на будівництво готелів, але це сприятиме формуванню демократичної цінової політики в готелях на час проведення Чемпіонату Європи [8].

Співвідношення бюджетного і приватного капіталу при підготовці до фінальної частини Євро-2012 в місті Донецьку змінилося в порівнянні з плановими показниками. Витрачено фактично 50-55% коштів з державного бюджету, а не 80%, як планувалося раніше. Інша частина - фінансування інвесторів за програмами державно-приватного партнерства. У містах Харкові і Львові доля приватних інвестицій склала 25%, кошти яких направлені на будівництво готелів. Останні 75% - бюджетне фінансування інфраструктури і комунікацій [1].

Розглянемо інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності, яві пов'язані з проведенням Євро-2012.

Таблиця 3.

_Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності, які пов'язані з проведенням Євро-2012*_

Вид

економічної діяльності

У фактичних цінах, млн грн.

Темп зростання, %

 

2007

2008

2009

2010

2010

(січень-вересень)

2011

(січень-

вересень)

2008

2009

2010

2011

(січень-вересень)

Будівництво

9107

12469

5324,9

4966

3472,6

4863,7

136,92

42,70

93,26

140,06

Діяльність готелей

1232

1511

1423,2

1624

497,4

1673,4

122,58

94,21

114,10

336,43

Діяльність транспорту і зв'язку

31709

32558

24555

29085

16142,2

21496,6

102,68

75,42

118,45

133,17

Діяльність у сфері

культури і спорту,

відпочинку і розваг

2894

4054

3642,4

3320

1788,4

3676,6

140,10

89,84

91,14

205,58

* розраховано за даними Державного комітету статистики України

Дані табл.З показують, що в цілому за видами економічної діяльності, пов'язаної з проведенням Євро-2012, спостерігався позитивний приплив інвестицій, окрім 2009 року в період загострення кризової ситуації в Україні. Найбільший підйом спостерігається в 2011 році в період з січня по вересень, коли темп зростання діяльності готелів склав ЗЗ6,4З в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року.

Що стосується комерційної програми УЄФА, Євро-2012 складається з 10 спонсорів з глобальними правами, а також національних спонсорів: чотири польських і чотири українських. Український держбюджет нічого не отримає від генеральних спонсорів Євро-2012, якими вже стали Adidas, Castrol, Coca-cola, Orange, Hyundai-kia, Carlsberg, Mcdonald's i Sharp. Національні спонсори - це компанія «Епіцентр» в Україні, ВАТ «Укртелеком» і ВАТ «Укрсоцбанк». Спонсорські привілеї в 2012 році дозволять фірмам збільшити свій товарообіг на 30%. Крім того, національні спонсори отримають від УЄФА від 1 до 2 тисяч квитків.

Висновки:

1. В Україні активно розвивається фізична культура і спорт. Уряд підтримує нові програми, направлені на поширення активного способу життя, створює сучасну спортивну інфраструктуру. Також Україна в 2014 році планує подати заявку на участь у конкурсі на право проведення зимової Олімпіади 2022 року в Карпатах. Але для цього необхідно реалізувати заходи щодо підготовки, вартість яких заздалегідь оцінена близько 12 млрд дол. Також Україна отримала право на проведення Чемпіонату Європи з баскетболу в 2015 році. Бюджет підготовки до турніру складе близько 180 млн дол. Необхідно створити умови для залучення коштів інвесторів, щоб надалі здійснення інших масштабних проектів не лягало значною частиною на бюджет держави. Проведення Євро-2012 стане підставою для успішного здійснення інших проектів.

2. Позитивним ефектом є розвиток соціальної інфраструктури країни, її оптимізація і модернізація. Продовжується будівництво доріг, підходять до завершення проекти реконструкції чотирьох сучасних аеропортів. Шість поїздів виробництва компанії Hyundai Rotem будуть надано «Укрзалізниці» до початку Євро-2012, з'єднавши Київ, Львів, Харків і Донецьк. До Євро-2012 в місті Донецьку будуть відкриті автомобільні стоянки на 6500 паркувальних місць. Чемпіонат принесе Україні прибуток в довгостроковому періоді.

3. Завдяки інвестиціям в розвиток об'єктів соціальної інфраструктури, створено багато робочих місць, що сприятливо відбилося на економіці країни.

4. За допомогою заходів щодо підготовки до Чемпіонату Європи здійсниться популяризація України як туристичного об'єкту, що з часом може приносити постійний дохід. Віддача від інвестицій очікується в довгостроковому періоді, розвиток інфраструктури допоможе збільшити число туристичних потоків в Україні.

ПPOБЛEMЫ И ПEPCПEKTИBЫ RA^B^M COTPУДПИЧECTBA MEЖДУ CTPAПAMИ ЮГO-BOCTOЧПOЙ EBPOПЫ B PAMKAX ЧEPПOMOPCKOГO ЭKOПOMИЧECKOГO COTPУДПИЧECTBA И TCAM

5. Слід врахувати, що економічна криза, яка охопила європейську економіку, може надати негативну дію на успішне проведення Чемпіонату Європи. Оскільки у зв'язку з фінансовою кризою можуть не виправдатися прогнозні оцінки окупності проекту, пов'язані з кількістю вболівальників, які приїдуть до нашої країни.

6. Дохід, отриманий від трансляції матчів, буде отриманий УЄФА, що теж є джерелом збитків для України.

7. Слід врахувати, що крупні проекти не можуть бути з коротким терміном окупності. Отже, в прогнозному майбутньому Євро-2012 зробить позитивний вплив на розвиток економіки України, якщо проведення Чемпіонату Європи пройде на гідному рівні.

CПИCOK ДЖEPEЛ:

1. В  Донецке   подготовку  к  Евро-2012   почти   наполовину   оплатили   инвесторы   [Електронний  ресурс].   -   Режим доступу: http:llwww.komitet12.org.ualekonomikalv-donetske-podgotovku-k-evro-2012-pochti-napolovinu-oplatili-investori-mer

2. Офіційний сайт ФК «Металіст» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llmetalist.ualmanagement.html

3. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.ukrstat.gov.ual

4. Евро-2012:   государство  -   в  убытке.   Кто  получит дивиденды?   [Електронний  ресурс]:   І  П.   Черных.   -  Режим доступу: http:llnews.finance.ualrul~l2l0lalll2011l01l30l225860

5. За четыре года подготовки к Евро-2012 государство потратило 42 млрд грн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:ll2012.ualza-chetyre-goda-podgotovki-k-evro-2012-gosudarstvo-potratilo-42-mlrd-grn.html#more-7493

6. Кавтиш О.П. Сучасний стан та перспективи розвитку інноваційної інфраструктури національного господарства І О. П. Кавтиш ІІ Економіка та держава.-2011.-№12.-с.39-42

7. Проектний аналіз І В.С. Рижиков, М.М. Яковенко, О.В. Латишева та ін. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 384 с.

8. Украинская     инфраструктура     по-европейски     [Електронний     ресурс]:     І     X.R     Коновалова     -     Режим доступу: http:llfinance.obozrevatel.comlanalytics-and-forecastsl30652-ukrainskaya-infrastruktura-po-evropejski.htm

9. Цифры и факты [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:lldonbass-arena.comlrularenalcharl

PEilOME

У роботі розглянуто інвестиційну ситуацію в Україні у зв'язку з проведенням Євро-2012. Проведено аналіз інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності. Охарактеризовано напрями розвитку об'єктів інфраструктури України. Kлючoвi cлoвa: ефективність Євро-2012, інвестиції, інфраструктура, прибуток, проект. PEilOME

В работе рассматривается инвестиционная ситуация в Украине в связи с проведением Евро-2012. Проведен анализ инвестиций в основной капитал по видам экономической деятельности. Охарактеризованы направления развития объектов инфраструктуры Украины. Kлючeвыe cлoвa: эффективность Евро-2012, инвестиции, инфраструктура, прибыль, проект.

SUMARRY

The article considers an investment situation in Ukraine in connection with realization of Euro - 2012. The analysis of investments into fixed capital by kinds of the economic activities is made. Directions of development of infrastructure objects of Ukraine are characterized. Keywords; efficiency of Euro-2012, investments, infrastructure, profit, project.

ПPЯME mO^EMM IПBECTУBAППЯ I Ж>ГО BrnfflB HA EKOПOMIKУ УKPAЇПИ

Typiянcькaя M.M., д.е.н. професор, зав. кафедри менеджменту, Донецький інститут туристичного бізнесу

Пocтaнoвкa пpoблeми. Протягом останніх років інвестиційні ринки дедалі більше набувають характеру глобальних та міжнаціональних на тлі тенденції до інтеграції національних економік.

У сучасному світі практично не залишилось країн, не залучених у процеси міжнародного інвестиційного співробітництва. Стало аксіомою, що сталий економічний розвиток неможливий без ефективної участі у світогосподарських процесах, у тому числі без активного використання переваг від залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Міжнародна міграція капіталу полегшується тим, що за останні десятиліття здобули поширення уніфіковані норми регулювання інвестиційних процесів. Вони містяться як у двосторонніх міждержавних угодах про захист і заохочення капіталовкладень, так і в багатосторонніх, чинних у межах міжнародних економічних організацій, зокрема, Всесвітньої торговельної організації

(ВТО).

І тим не менше стверджувати про формування у світовому господарстві глобального інвестиційного простору, що функціонує за однаковими для всіх правилами гри, було б спрощенням ситуації.

Існує багато економічних теорій, які пояснюють мотиви здійснення ПІІ: теорії різниці в рівні прибутковості, гіпотеза відносно розміру ринку, теорія циклу продукту і теорія валютних зон. Найбільш важливою і розвинутою для використання на практиці стала теорія недосконалості ринку, яка була сформульована Гімером [1] і розвинута Даннінгом [2].

У даний час не існує єдиної міжнародної організації, що займалася б регулюванням іноземних інвестицій. Якщо в області міжнародної торгівлі з часу закінчення Другої світової війни існує ГАТТІВТО, чиїм глобальним правилам торгівлі підкорюються компанії всіх країн, то стосовно прямих іноземних інвестицій поки не прийнято жодного такого правила.

Виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що традиційно прийнята в науці модель світової економіки, яка базується на пріоритеті торговельних зв' язків, недооцінює значення інвестиційного співробітництва між країнами. Між тим нинішній стан речей дозволяє говорити про те, що в глобальному економічному просторі формується новий тип економіки, оснований на пріоритеті інвестиційних зв' язків у міжнародних відносинах.

Aнaлiз ocтaннiх дocлiджeнь pa пyблiкaцiй. Аналіз наукових публікацій за 2009-2012 роки показав, що аспектам проблем прямих іноземних інвестицій приділяється значна увага вченими-економістами - В. В. Гурочкіною, О.Ю. Казаком, Т.В. Мірзоєвою, Я.Мурадовим, М.М. Одинцовим, В.В.Пилипів, В.П. Приходько, С.Н. Растворцевою, С.О. Савелко, В.М. Xобтою [2-12]. Найбільш ґрунтовними науковими трудами є монографії О.Ю. Казак [4], С.Н. Растворцевої, В.В. Фаузера, В.Н. Задорожного, В.А. Залевського [10], В.М. Xобти [12].

Привертає увагу монографія російських вчених С.Н. Растворцевої, В.В. Фаузера, В.Н. Задорожного, В.А. Залевського "Внешнеэкономическая деятельность российских предприятий в условиях глобализации" [10]. У монографії визначено теоретико-методологічні основи зовнішньоекономічної діяльності російських підприємств, викладені методичні підходи до оцінки ефективності їх зовнішньоекономічної діяльності, дана оцінка стану і динаміки залучення іноземних інвестицій в економіку регіонів. У монографії російського вченого О. Ю. Казака [4] «Иностранные инвестиции в системе финансово-кредитного регулирования международного движения капитала (вопросы теории)» розглядаються сучасні підходи до комплексного вирішення проблем залучення іноземного капіталу в російську економіку. Науковий інтерес має розробка фінансового механізму та умови залучення іноземних інвестицій в економіку країни. У монографії українського вченого В.М. Xобти "Управління інвестиціями"[12] розкрито складові механізму управління інвестиціями, які забезпечують цілеспрямований вплив на об' єкти з використанням сучасних методів та інструментів. Містяться матеріали з фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, особливостей використання окремих джерел, розробки інвестиційних планів, оптимізації умов залучення капіталу, розробки інвестиційного бюджету. Розкрито питання регулювання лізингових процесів, оцінки та підвищення інвестиційної привабливості підприємств, управління інвестиційними ризиками Визначено рушійні мотиви, що спонукають учасників до

© Typiянcькaя M.M., 2012активізації та підвищення ефективності капіталовкладень.

Між іншим, проблемі впливу прямих іноземних інвестицій на економіку України присвячується тільки наукова стаття Т.В. Мірзоєвої та О.А. Томашевської «Прямі іноземні інвестиції в Україні: сучасний стан, проблеми та шляхи їх вирішення» [5], в якій проаналізовано динаміку надходження прямих іноземних інвестицій в економіку держави, досліджено географію надходжень та напрями вкладання зовнішніх коштів, окреслено основні проблеми іноземного інвестування в Україні.

Актуальність проблеми прямого іноземного інвестування пов'язана з необхідністю подолання розриву між потенційними і реальними інвестиційними ресурсами, визначення заходів щодо активізації інвестиційної діяльності, яка на сучасному етапі розглядається в контексті розгортання глобальних світових процесів, і потребує наукової розробки стратегії залучення прямих іноземних інвестицій та практичних рекомендації щодо їх ефективного використання.

Метою наукової статті є обґрунтування необхідності розробки стратегії залучення прямих іноземних інвестицій.

Результати дослідження. Глобалізація знижує, а в кінцевому рахунку ліквідує всякого роду бар'єри на шляху транскордонного переміщення товарів, капіталу і послуг, що позитивно відображається на взаємовідносинах між країнами. Глобалізація виявляється і в уніфікації регулювання, що полегшує доступ на закордонні ринки, забезпечує стандартизацію вимог до переміщення капіталу і платіжно-розрахункових операцій.

У табл. 1 перераховані основні риси нової моделі світової економіки, що зароджується у даний час, і ми можемо спостерігати її прояви як в глобальному, так і локальному вигляді.

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика двох моделей світового господарства

Економічні показники

Модель, основана на перевазі торговельних зв'язків у міжнародних відносинах (60-80-ті рр. ХХ ст.)

Модель основана на перевазі інвестиційних зв'язків у міжнародних відносинах (90-ті рр. ХХ ст. до даного часу)

Панівний вид міжнародних відносин            | Експорт товарів і послуг                      | Прямі іноземні інвестиції

Синхронність темпів росту економік різних країн

Темпи росту більшості країн збігаються, але можливий і асинхронний розвиток

Високий ступінь синхронності темпів росту   економік   різних    країн, що призводить        до        їх більшої взаємозалежності

Зростання    обсягів    прямих іноземних інвестицій

Швидке зростання, випередження міжнародної торгівлі приблизно в 2,5 рази

Безпрецедентне зростання, випередження    міжнародної торгівлі майже в 9 разів

Розвиток мережі філій ТНК

Повільними темпами

Швидкими темпами

Зміна в розстановці сил на міжнародній арені

Держави - основні суб'єкти міжнародних відносин, зростаюча роль міжнародних організацій

Послаблення ролі національних держав на   міжнародній   арені   на користь міжнародних фірм

Поширення в світі єдиних стандартів у соціальній та економічній сферах

Повільне

Дуже широке

Поширення інформаційних технологій

Витрати на придбання інформації й інформаційних технологій стали зростати у 80-ті рр. ХХ століття

Витрати   на   придбання   інформації й інформаційних  технологій перевищують витрати    на    придбання виробничих технологій і основних фондів

Розвиток     бізнесу     через електронні телекомунікаційні мережі

Не мало місця

Набуває широких масштабів

Рівень інфляції

Помірний

Дуже низький

Співвідношення    росту    споживання і збереження

Помірне зростання особистого споживання порівняно зі збереженням

Випереджувальне зростання особистого споживання порівняно зі збереженням

Позитивні аспекти нової моделі тісно зв' язані з перевагами, які несе в собі глобалізація.

Розглянемо переваги, що визначають схильність фірми, галузі чи країни бути іноземним інвестором чи реципієнтом іноземних інвестицій за Даннінгом [2]:

переваги власності - чинники, що дають можливість окремій фірмі розширити свою діяльність, мати переваги порівняно з іноземними конкурентами (краща технологія, управління, маркетинг, організація виробництва, доступ до сировини, ринків збуту і джерел фінансування);

переваги інтернаціоналізації - чинники, що ведуть до здійснення іноземних інвестицій самою фірмою без використання послуг інших фірм (вони значні, коли існують більші витрати на здійснення операцій іншими фірмами, особливо на ведення з ними переговорів і невпевненості відносно виконання домовленостей щодо здійснення контролю за нематеріальними активами);

переваги місця здійснення інвестицій, що визначають в якій країні переваги власності й переваги інтернаціоналізації можуть бути найкращим чином використані (це питання порівняльних переваг).

Для аналізу можливостей України із залучення ПІІ найважливішим є розгляд останньої групи переваг, що визначає мотиви, згідно з якими окрема фірма для здійснення іноземних інвестицій обирає саме Україну.

При аналізі пропозиції інвестування розглядаються групи чинників місця здійснення інвестицій (табл. 2):

Таблиця 2.

Чинники місця здійснення інвестиції для інвестора

Характеристики країни, яка залучає інвестиції (місце інвестування)

І. Собівартість виробництва в країні. Характеристика ринків продукції

1. Собівартість виробництва в країні

Значущість цього чиннику залежать від галузі, в якій здійснюється інвестування

2. Обсяг   ринків   продукції   в країні інвестування й інших можливих країнах збуту. Рівень росту ринків

Характеризує обсяг ринку продукції в Україні й можливості його зростання, а також інші можливі ринки експорту продукції

3. Можливості   використання економії масштабу

Залежить від характеристики галузі, в якій здійснюється інвестування

4. Ресурсна база країни і ринок робочої сили

Наявність ресурсної бази і кваліфікаційної робочої сили в Україні

ІІ. Витрати відстані

1. Транспортні витрати

Відстань між Україною і головними ринками закупівлі сировини і збуту продукції

2. Психологічна різниця

Різниця культури, традицій, мови в країні інвестора і країні інвестування

ІІІ. Державне регулювання

ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ СОТРУДНИЧЕСТВА МЕЖДУ СТРАНАМИ ЮГО-ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ В РАМКАХ ЧЕРНОМОРСКОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО СОТРУДНИЧЕСТВА И ГУАМ

1. Тарифні бар'єри

Важливі для визначення галузі й країни інвестування

2. Оподаткування

Відмінність оподаткування в Україні й інших можливих країнах інвестування. Наявність угод про усунення подвійного оподаткування і податкових пільг

3. Політика       стосовно іноземних інвестицій

Політичні й економічні зв'язки між Україною і країною інвестора, «відкритість» економіки. Стосунок влади до здійснення запланованої інвестиції

IV. Чинники ризику

1. Загальна   тенденція   до залучення іноземних інвестицій

Характеристика рівня ризику інвестиційного середовища, ставлення до іноземних інвесторів в Україні. Загальний рівень політичного ризику

2. Валютний ризик

Характеризує змінність реального обмінного курсу валюти

3. Географічний розподіл інвестицій

Порівнює   ризикованість   інвестицій   в   Україні   й   інших   можливих країнах інвестування

На думку автора необхідно задіяти спеціальну ПІІ-стратегію для залучення іноземних інвестицій. В основу розробки ПІІ-стратегії повинна бути покладена динамічна модель економічного розвитку з урахуванням процесів глобалізації.

Стратегічну ПІІ-стратегію можна розробляти в комплексі з суміжними областями політики, наприклад, із промислової (як в Індії) або інвестиційної (як у деяких штатах США), або окремо, як незалежну політику, наприклад, для України, що дозволило б послідовно використовувати довгострокові фактори економічного росту.

Реалізація ПІІ-стратегії може бути здійснена на основі п' ятикрокового режиму (табл.3).

Таблиця 3.

_Основні етапи реалізації ПІІ-стратегії_

Назва етапу Крок 1. Орієнтація ПІІ-стратегії

_Заходи, що реалізуються на кожному з етапів_

Вибір загальної ПІІ-стратегії: оборонна, наступальна, секторальна, горизонтальна, комбінована. Визначення   довгострокової   орієнтації   Піі-політики,    підтримуваною   всіма основними політичними і промисловими силами України і її регіонів.

Вивчення і моніторинг зовнішнього оточення: економічні, промислові і технологічні тенденції в передових економіках (країнах-донорах), глобальні ПІІ-тенденції і потоки, корпоративні стратегії й інвестиційні мотивації ведучих ТНК (явні «сховані» чемпіони).

Аналіз конкурентного оточення: ПІІ-політика, законодавство і промоутерські механізми, прийняті основними країнами-конкурентами, і їхній промисловий процес.

Оцінка внутрішнього потенціалу («національний фактор»): національні ресурси і промислові

активи і можливості в порівнянні з конкурентами._

Формулювання реалістичних, досяжних ПІІ-цілей (щорічні надходження, надходження на душу населення, співвідношення ПІІ/ВВП і ПІІ/національні інвестиції).

Вибір пріоритетних галузей, які необхідно розвивати за допомогою ПІІ. Визначення стратегічних, технологій і інноваційних ТНК у ПІІ країнах, що експортують. Гарантії непротиріччя національним інтересам.

Крок 2.

ПІІ-розвідка

Крок 3. Цілі ПІІ

Оцінка стратегічних альтернатив промислової модернізації: цільове розміщення бюджетних ресурсів, промислова спеціалізація (диверсифікованість, побудова кластерів, реструктуризація корпорацій, скорочення витрат, експансія через ПІІ).

Оптимізація умов для ПІІ: фіскальна і монетарна політика, правова база, зовнішньоторговельне і трудове законодавство.

Розробка привабливих спонукальних механізмів. Формування зон промислового розвитку.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам