Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам - страница 93

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 

То есть, для общей (можно сказать, укрупненной) ретроспективной оценки транспортной инфраструктуры прежде всего необходим системный мониторинг программ модернизации транспортной инфраструктуры для обеспечения объективного принятия управленческих решений и своевременного прогнозирования необходимости внесения изменений за счет определения трех сценариев: предупреждающие действия, корректировка и улучшение программ модернизации.

Совершенствование транспортной системы региональных и городских транспортных коммуникаций заключается, главным образом, в снижении затрат времени населением на ежедневные передвижения и повышении доступности объектов различного назначения. Все эти преобразования возможны на основе системы комплексной автоматизации транспорта. Эта система призвана повысить качество транспортного обслуживания населения, обеспечить автоматизированный учёт работы всех городских перевозчиков и улучшить организацию дорожного движения в условиях растущей автомобилизации. Она позволяет осуществлять постоянный контроль передвижения общественного транспорта, в частности, автобусов, по территории города (региона) с возможностью наблюдения за транспортными средствами на экране мониторов. Для этого необходим Центр управления городским пассажирским транспортом. Если сегодня после возвращения автобуса с маршрута можно говорить только о факте выполнения задания, то эта система позволит знать полную информацию о том, с какой точностью оно выполнено. Так называемый трек движения покажет всю историю перемещений автобуса за выбранный промежуток времени. Отчёт по конкретному транспортному средству помогает точно оценить его пробег, отклонение от маршрута и время простоя. Так, эта система позволит отслеживать нежелательные скопления транспорта, выявлять и предотвращать возможные случаи выезда на дороги и улицы, запрещённые для движения пассажирского транспорта, а также следить за соблюдением скоростного режима, что будет способствовать повышению безопасности дорожного движения. Данная система включает в себя еще ряд преимуществ, таких как голосовая связь, т. е. прямое общение между диспетчером и водителем, для предотвращения непредвиденной ситуации или оперативного устранения их последствий, социальные сервисы в сети Интернет информирующие о работе городского и междугороднего пассажирского транспорта, услуга $М$-информирования о движении транспортных средств.

Выводы и предложения:

Транспорт является одной из крупнейших системообразующих базовых отраслей, имеющей тесные связи со всеми элементами экономики и социальной сферы. По мере дальнейшего развития страны, расширения ее внутренних и внешних транспортно-экономических связей, роста объемов производства и повышения уровня жизни населения значение транспорта и его роль как системообразующего фактора будут только возрастать. В этих условиях формирование стратегических направлений развития транспорта должно осуществляться на базе всестороннего анализа современного состояния и проблем развития транспортной системы в тесной взаимосвязи с общими направлениями и масштабами социально-экономического развития страны, а также глобальными общемировыми стратегическими тенденциями экономики. Транспортные коммуникации объединяют все районы страны, что является необходимым условием ее территориальной целостности, единства ее экономического пространства, а также связывают страну с мировым сообществом, являясь материальной основой обеспечения внешнеэкономических связей Украины и ее интеграции в глобальную экономическую систему.

Транспортная политика должна быть направлена на использование и развитие логистических систем автоматизации управления транспортного комплекса, что позволит максимально использовать перевозочный потенциал предприятий транспортной инфраструктуры [5; С. 58].

Эти направления должны быть основаны на рациональном использовании производственных мощностей транспортной инфраструктуры, осуществлении крупномастабного строительства транспортных коммуникаций за счет как собственных, так и привлеченных средств. Поэтому, центральное место в инвестиционных проектах должны занять реконструкция, техническое перевооружение и модернизация транспортной сети, устранение диспропорций в действующем комплексе, что позволит при минимальных затратах получить наибольший прирост перевозочной способности.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Мищенко В. В. Экономика регионов. Учебное пособие. Экономика региона как единый хозяйственный комплекс. Понятие, структура и экономический потенциал хозяйства региона / В.В. Мищенко. - М.: Дело и Сервис, 2007. - С. 112.

2. Бутко М.П. Транспортна інфраструктура як складова туристичного потенціалу України. Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ііпр:// www.economy.nayka.com.ua/ іпсіех.ріір

3. Автодороги України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://euro2012highway.blogspot.com/

4. В. Г. Сосновский. Роль и значение системы общественного транспорта на современном этапе социально - экономического развития Республики Белорусь// Общественный транспорт Республики Белорусь: состояние и перспективы развития: Материалы республиканской конференции, г. Минск, 29-30 июня 2011. - С. 5-9.

5. Логистика: Теория, ситуации, практические задания: Учебное пособие. - К.: «Хай-Тек Пресс», 2008. - 320 с.

РЕЗЮМЕ

У статті розглянуті основні тенденцій комплексної модернізації транспортної інфраструктури на регіональному рівні. Проаналізовані напрями модернізації транспортної інфраструктури регіону з виявленням шляхів підвищення якості, безпеки транспортного забезпечення і локальної доступності на регіональному рівні.

Ключові слова: транспортна інфраструктура, системи громадського транспорту, безпека транспортного забезпечення, регіональна транспортна політика.

РЕЗЮМЕ

В статье рассмотрены основные тенденций комплексной модернизации транспортной инфраструктуры на региональном уровне. Проанализированы направления модернизации транспортной инфраструктуры региона с выявлением путей повышения качества, безопасности транспортного обеспечения и локальной доступности на региональном уровне.

Ключевые слова:  транспортная инфраструктура,  системы общественного транспорта,  безопасность транспортного обеспечения,

региональная транспортная политика.

SUMMARY

The article describes the main trends of the comprehensive modernization of transport infrastructure at the regional level. Analyzed the direction of modernization of transport infrastructure in the region to identify ways to improve the quality, safety, vehicle maintenance and local access at the regional level.

Keywords: transport infrastructure, public transport systems, security transportation, regional transportation policy.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ МЕТАЛУРГІЙНОГО

ПІДПРИЄМСТВА

Чабаненко І.Л., магістр, старший викладач кафедри фінансів Донбаського державного технічного університету, м. Алчевськ

Постановка проблеми. До загальних факторів, що забезпечують синергетичний ефект, належить економія за рахунок зниження умовно-постійних витрат (наприклад, зміна методу нарахування амортизації з метою її зменшення, збільшення обсягів виробництва при незмінній сумі умовно - постійних витрат та ін.), але сьогодні не всі підприємства взагалі приділяють увагу розподілу витрат на умовно-постійні та умовно-змінні, хоча згадуваний фактор дозволяє більш ефективно та вміло управляти витратами з метою формування оптимальної виробничої програми металургійного підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність згаданих проблем підтверджується дослідженнями вітчизняних і зарубіжних фахівців, зокрема І. Бєлоусовою [1], С. Головим [2], Л. Д. Буряк [3], М. Бакановим [4], м. Мескон [5], Д. Р. Хенсен [6], А. Ходус [7], Ю. Цал - Цалко [8] та іншими. В роботах та дослідженнях наведених авторів приділено увагу теоретичному та практичному висвітленню поняття умовно - змінних та умовно - постійних витрат, зниження їх за допомогою різноманітних методів при одночасному висвітленні різних підходів до розподілення витрат.

Виділення проблеми. Стаття присвячена вирішенню вказаної проблеми з врахуванням особливостей виробництва на металургійних підприємствах.

Метою статті є обгрунтування необхідності розподілу витрат на постійну та змінну частини на металургійному підприємстві. Результати дослідження. Структуру оперативного управління витратами можна представити у вигляді схеми, яка включає в себе послідовність дій, спрямованих на підвищення загальної ефективності діяльності підприємства за рахунок раціоналізації витрат (рис. 1).

Інвентаризація витрат

Розрахунок ефективності витрат

Оперативне управління витратами

Розподіл витрат на умовно - постійні та умовно -змінні

Оптимізація виробництва та реалізації

Визначення точки беззбитковості

Рис. 1. Схема оперативного управління витратами

Для забезпечення виконання наведеного алгоритму необхідно контролювати всі його кроки, але особливої уваги потребують розподіл витрат на умовно - постійні та умовно - змінні, визначення точки беззбитковості, оптимізація виробництва. Розглянемо їх далі більш докладно.

Саме для прийняття управлінських рішень необхідно розподіляти витрати на умовно-постійні та умовно-змінні з метою їх подальшого зниження. Але для підприємства головною метою не завжди є власне зниження витрат. Для складних виробничо-господарських комплексів більше значення має підвищення якісних показників при фіксованому рівні витрат. Підприємства з безперервним циклом виробництва, в тому числі й металургійні, мають на меті досягнення безперебійності виробництва, що вирішується, як правило, за рахунок збільшення витрат, або - при їх постійному рівні - шляхом управління їх структурою. Зміна структури витрат виконується на довгостроковий період і є результатом планомірної політики. Для оптимального управління витратами велике значення має достовірна та точна інформація. Частіше при управлінні використовують фінансову звітність підприємства, де узагальнюється інформація про операційну діяльність підприємства.

Операційна діяльність є основним видом діяльності металургійних підприємств (виробництво металопродукції і реалізація готової продукції), з метою якої й створені ці підприємства. Результати операційної діяльності цих підприємств є основою для формування їх кінцевих (чистих) фінансових результатів та їх загального фінансового становища. Тому оцінка операційної діяльності є дуже важливою для виявлення негативних тенденцій в роботі металургійних підприємств та своєчасного прийняття управлінських рішень для їх усунення.

Велику роль в обгрунтуванні цих управлінських рішень відіграє операційний або маржинальний аналіз, методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: «витрати - обсяг виробництва (реалізації) -прибуток» та прогнозуванні величини кожного з цих показників при заданому значенні інших. Даний метод управлінських розрахунків був запропонований у 1930 році американським інженером Уолтером Раутенштрахом під назвою графіка критичного обсягу виробництва та надалі використовувався в працях багатьох провідних економістів.

В основу цієї методики покладено розподіл операційних витрат в залежності від зміни обсягу операційної діяльності підприємства на умовно - змінні (пропорційні) і умовно - постійні та використання категорії маржинального доходу [2; 4].

Операційна діяльність підприємства складається із низки етапів, які здійснюються послідовно (як правило, закупівля — виробництво — реалізація). Їх характер визначається галузевими особливостями. Операційна діяльність постійно поновлюється і здійснюється за замкнутим циклом. З урахуванням послідовності здійснення операційної діяльності, її циклічності, особливостей формування доходів і витрат та інших чинників, процес формування операційного прибутку може бути зображений в наступному вигляді (рис. 2).

У фінансовому менеджменті діють два основних підходи до визначення оптимальної маси і темпів нарощування прибутку: співставлення граничної виручки з граничними витратами та співставлення виручки від реалізації з загальними, а також зі змінними та постійними витратами. Комбінування цих двох підходів в залежності від цілей дає позитивні результати [11; 12; 13; 14].

Операційна діяльність підприємства з моменту його створення пов'язана зі здійсненням різноманітних витрат трудових, матеріальних та фінансових ресурсів в процесі виробництва і реалізації продукції. За своїм характером ці витрати поділяються на два основних види -

© Чабаненко ГЛ., 2012

33Зпоточні та довгострокові. З формуванням операційного прибутку пов'язані поточні витрати підприємства, які називаються операційними. Операційні витрати підприємства, що здійснюються ним в процесі постачальної, виробничої, збутової операційної діяльності представлені в основному його витратами на виробництво або собівартістю продукції [10].

Валовий дохід (виручка) від реалізацій продукції

Чистий дохід (виручка) від

реалізацій продукції

Маржинальний дохід (валова маржа)

Податок на додану вартість,

акцизний збір та інші податки, що входять до ціни продукції

Умовно - змінні операційні витрати

Операційний прибуток (від

реалізації продукції)

Умовно - постійні операційні витрати ні

ій ці

а р

е

п о ні

п

у к у и

ати

витр

в

Рис. 2. Схема формування операційного прибутку підприємства

До того ж слід відзначити, що багато видів витрат для одних підприємств можуть розглядатися як умовно - змінні, а для інших - як умовно - постійні витрати. Отже список змінних та постійних витрат для кожного підприємства свій, але критерії класифікації універсальні: залежність або незалежність від розміру обсягів виробництва.

Існують також змішані витрати, які складаються із постійної та змінної частин. При конкретних розрахунках для точності результатів необхідно виділяти постійну та змінну частки в змішаних витратах та відносити ці частки відповідно до постійних та змінних витрат [14].

Оскільки при розділі витрат на умовно - постійні та умовно - змінні завжди залишається похибка, тобто при розподілі однаково залишаються суми витрат, які в той чи інший період часу в залежності від розміру в той чи іншій мірі відноситимуться або на умовно -постійні, або на умовно - змінні (також це залежить від самих підприємств, так, для одних витрати можуть розглядатися як умовно -постійні, а для інших - як умовно - змінні), більш точно буде називати їх умовно-змінними та умовно-постійними. При цьому слід пам'ятати про характер руху витрат в залежності від зміни обсягів продажів, тобто враховуючи релевантний діапазон.

Але, враховуючи релевантний діапазон, для класифікації витрат варто встановити обмеження, які для кожного підприємства є індивідуальними. Наприклад, чавун перероблений на АМК виготовляють на протязі року в межах 200 - 300 тис.т. Якщо відбудеться стрімке зростання, або, навпаки, спад виробництва, класифікація витрат має бути переглянута (перерахована з подальшим використанням), тому як «релевантний діапазон - це діапазон діяльності, в межах якого зберігається взаємозв'язок між розміром витрат та їх фактором» [2]. Звідси, виробництво чавуна в межах 200 - 300 тис.т можна назвати нормальним очікуваним діапазоном, а за межами його умовно - змінні витрати не будуть лінійною функцією обсягу внаслідок понаднормових виплат, знижок на обсяг закупівлі матеріалів, неефективного використання ресурсів тощо. Умовно - змінні витрати можна представити в вигляді прямої лише на короткий проміжок часу. При цьому умовно - постійні витрати будуть такими лише в релевантному періоді. Наприклад, стаття витрат «амортизація» буде збільшуватись якщо додаткове виробництво потребує введення нових основних засобів і навпаки. В даному аспекті варто приділити більше уваги саме питанню розподілу витрат з метою їх подальшого зниження.

Таблиця 1.

Динаміка виробничої собівартості на ПАТ «АМК» за 2010 р. по офлюсованому агломерату, грн. / т_

Місяць

Сировина та матеріали

Коксовий дріб'язок вологий

Вугілля вологе

Газ природний та коксовий

Енерговитрати

Оплата праці робітників

Відрахування на соціальне страхування

Змінне обладнання

Поточний ремонт

Капітальний ремонт

Утримання основних засобів

Транспортні витрати

Амортизація

Загальновиробничі витрати

Виробнича собівартість

Січень

500958

13,12

0,47

5,46

19,24

4,57

1,74

2,71

0,06

0,57

192

8,32

1,46

1,52

562,118

Лютий

537,04

12,78

153

4,76

1631

4,17

1,6

4,7

0,18

0,18

124

9,27

1,53

1,77

597,06

Березень

558,18

14,12

092

3,58

1435

4,02

1,54

3,42

0,15

0,08

194

5,89

123

121

610,63

Квітень

656,22

14,58

135

3,45

1596

4,1

1,57

3,56

02

0,18

1,49

8

126

1,14

713,06

Травень

463

17,78

0,72

3,36

1731

43

1,65

4,91

0,48

0,27

196

9,43

13

098

527,45

Червень

469,78

8,43

0

3,86

19,65

6,28

2,4

5,56

0,29

0,14

2,07

12,41

1,84

159

5343

Липень

362,69

11,73

0

5,62

29,54

9,1

3,48

9,63

0,29

0,49

3,63

1253

1,89

2,69

453,31

Серпень

460,34

9,54

0

6,61

20,3

494

1,89

238

0,19

0,45

287

8,61

125

121

520,58

Вересень

526,49

1025

0

7,51

22,45

5,11

196

3,11

0,35

0,18

198

9,07

1,4

233

592,19

Жовтень

615,98

1425

0

10,74

21,04

534

204

4,7

0,59

0,08

3

10,24

229

204

69233

Листопад

674,78

11,74

0

6,23

20,49

5,47

2,1

6,99

0,28

1433

2,54

10,44

3,24

201

760,64

Грудень

714,24

14,97

0

3,88

19,16

4,29

1,64

43

0,15

9,18

223

8,48

2,52

099

786,03

Всього за рік

6539,698

153,29

499

65,06

235,8

61,69

23,61

55,97

3,21

26,13

26,87

112,69

2121

19,48

7349,698

У літературі висвітлюється три методи розподілу витрат на умовно-постійні та умовно-змінні: метод максимальної та мінімальної точки, графічний (статистичний) метод та метод найменших квадратів [9; 13; 15; 16; 17]. Диференціація витрат методом найменших квадратів вважається найбільш точною, оскільки використовуються всі дані про загальні витрати.

Отже, для розподілу операційних витрат на умовно - постійні та умовно - змінні, необхідно простежити залежність конкретних видів витрат від змін обсягу виробництва продукції (табл. 1), в якій представлено витрати за елементами.

Також слід зазначити, що інші операційні доходи і витрати (операційна курсова різниця; штрафи, пені, неустойки; утримання об' єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення тощо) виключені з розрахунків, оскільки вони не пов' язані з виробництвом та реалізацією продукції.

З метою спрощення розрахунків нами запропоновано узагальнити статтю витрат «сировина та матеріали», до якої відноситься: аглоруда (Кривбасруда 59%, СтойлГок), концентрат (СевГОК, ІнГОК 63,7% та 66%, ЦГОК, ЮГОК), пил доменна, окалина, металовідходи (МОС - 1), вапняк, крейда, відсів вапняка.

З табл. 1 видно, що витрати за всіма елементами мали значні зміни по місяцях, але жоден з елементів витрат підприємства не мав прямої залежності від змін обсягів виробництва готової продукції. Таким чином, жоден із зазначених елементів витрат не можна відразу точно віднести до змінних чи постійних витрат. Це може бути пов' язано з тим, що у підприємства багато витрат змішаного типу. Тому, як вже зазначалось, необхідно виділяти постійну та змінну частки по кожному елементу витрат та відносити ці частки відповідно до постійних та змінних витрат. Але, як зазначено вище, найбільш точною є диференціація витрат методом найменших квадратів, оскільки в ній використовуються всі дані про загальні витрати. Тому в нашому випадку для диференціації витрат будемо використовувати саме цей метод.

Зазначений метод заснований на використанні кореляційного аналізу, хоча самі коефіцієнти кореляції не визначаються. Лінія загальних витрат визначається рівнянням першого ступеня:

У = а + Ь * X, тис. грн. (1)

де У - загальні витрати,

а - рівень умовно - постійних витрат,

Ь - ставка умовно - змінних витрат,

Х - обсяг виробництва фізичних одиниць.

Тоді ставка змінних витрат розраховується в такий спосіб:

СЗВ

S

ПВ

K

(2)

де $сер - середньомісячні загальні витрати;

ПВсер - середньомісячні умовно - постійні витрати;.

Ксер - середньомісячний обсяг виробництва [18].

Алгоритм диференціації витрат методом найменших квадратів представимо на прикладі енерговитрат. Для цього побудуємо табл. 2.

Таблиця 2.

Розрахунок даних для диференціації енерговитрат по офлюсованному агломерату методом найменших квадратів за 2010 р.

Місяць

Обсяг виробництва (Х), тис. т

Х - Хср., тис. т

Витрати (Y), тис. грн.

Y - Yср., тис. грн.

(Х - Хср.)л2

(X - Хср.) * (Y -Yср.), млн. грн.

Січень

361,513

4,2373

6955,51012

80,0077

17,9550

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101 


Похожие статьи

Л И Антошкина - В рамках черноморского экономического сотрудничества и гуам