1948 рр - Боротьба комуністичної партії словаччини за селянські маси в 1945 - страница 1

Електронна бібліотека

видань історичного факультету

Харківського університету

Пугач Є. П. Боротьба комуністичної партії Словаччини за селянські маси в 1945 - 1948 рр. // Вісник Харківського університету. - 1967. - № 22: Історична серія. - Вип. 2. - Харків: Видавництво ордена Трудового Червоного Прапора державного університету імені О. М. Горького, 1967. -C. 68 - 77.

При використанні матеріалів статті обов'язковим є посилання на її автора з повним бібліографічним описом видання, у якому опубліковано статтю. Дана електронна копія статті може бути скопійована, роздрукована і передана будь-якій особі без обмежень права користування за обов'язкової наявності першої (даної) сторінки з повним бібліографічним описом статті. При повторному розміщенні статті у мережі Інтернет обов'язковим є посилання на сайт історичного факультету.

Адреса редакційної колегії:

Україна, 61077, Харків, пл. Свободи, 4,

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,

історичний факультет. E-mail: istfac@univer.kharkov.ua

©Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет ©Автор статті

©Оригінал-макет та художнє оформлення - зазначене у бібліографічному описі видавництво ©Ідея та створення електронної бібліотеки - А. М. Домановський; А. О. Баскакова

Випуск 2

ВІСНИК ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Історична серія

1967

БОРОТЬБА КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ СЛОВАЧЧИНИ ЗА СЕЛЯНСЬКІ МАСИ В 1945-1948 PP.

Є. П. Пугач

Святкуючи разом з радянським народом 50-річчя Великої Жовтне­вої соціалістичної революції, народи соціалістичних країн Європи під­бивають підсумки і своєї 20-річної боротьби за соціалізм.

Соціалістичні революції в країнах Східної Європи поряд із загаль­ними закономірностями, що вперше виявилися у Великій Жовтневій соціалістичній революції, мали і деякі особливості, зумовлені історич­ним та національним розвитком цих країн. Вивчення їх досвіду має ве­лике політичне значення і є одним із завдань радянських істориків.

Значний інтерес викликають особливості переростання національно-дембкратичної революції в соціалістичну в Чехословаччині. Керуючись ленінським вченням про соціалістичну революцію, чеські та словацькі комуністи у цей період вважали одним із головних своїх завдань зміц­нювати союз робітничого класу і селянства і розв'язували його, спираю­чись на досвід КПРС та враховуючи особливості національного і істо­ричного розвитку своїх народів.

Автор статті ставить собі за мету дослідити, зокрема, як розв'язує це завдання Комуністична партія Словаччини (КПС). До останнього часу ця тема ще не досить висвітлена в радянській історичній літерату­ріУ Чехословаччині опубліковано декілька монографій та статей, присвячених цьому важливому питанню. Всебічно досліджена боротьба комуністів за аграрні перетворення в Словаччині у працях М. Фалтя-на [1], С. Цамбела [2]. Окремі питання цієї, теми розглядаються в працях К. Єха [3], І. Котятка [4], К. Каплан 6, Ш. Фішери 7 та інших авторів, що досліджують історію боротьби за розв'язання аграрного питання в рес­публіці в цілому, приділяючи головну увагу чеським областям.

Ця стаття написана, головним чином, на основі матеріалів чеських і словацьких архівів8 та словацької періодичної преси за 1945—1948рр.

Словаччина, я,к відомо, була економічно слабо розвинутим, аграр­ним районом республіки. У 1945 р. 56% населення працювало в сіль­

1 О. І. Недорезов (у книзі «Аграрные преобразования в народно-демократи­ческой Чехословакии», Изд-во АН СССР, М., 1954) і К. С X а п а л о в а (Борьба КПЧ за крестьянские массы в период народно-демократической революции. «Сборник ста­тей кафедр общественных наук Московского инженерно-физического института», Изд-во МИФИ, М., 1958) висвітлюють це питання, головним чином, на прикладі че­ських областей.

Боротьба Комуністичної партії Словаччини за селянські маси..,

ському господарстві і лише 19% — у промисловості Протягом бага­тьох століть селяни страждали від безземелля. Ця несправедливість не була усунута ні за часів'першої республіки в Чехословаччині, ні в пе­ріод існування т. з. Словацької держави. До 1945 р. більшість селян ли­шалися володарями невеликих наділів — близько 5 га. 310 тисяч бід­няцьких господарств (58% загальної кількості) володіли лише 15% всієї землі, в той час як 4800 поміщикам, що становили лише 1%, на­лежало 49% всієї землі[5].

Комуністична партія Словаччини (КПС) ще під час Словацького національного повстання 1944 р. висунула гасло: «Землю тим, хто на ній працює!» [6] та вимогу конфіскації і безкоштовного розподілу земель, що належали німцям, угорцям та зрадникам [7]. Здійснити цю вимогу КПС не довелось, бо повстання було придушене.

Але на території, звільненій Радянською Армією, самі селяни вису­вали аналогічні вимоги. Так, вже 27 грудня 1944 р. на районних зборах селян в Михалівцях була ухвалена резолюція, яка вимагала, щоб на­ціональні комітети відібрали землю у німців, угорців та зрадників і «...почали разом з комітетами сільськогосподарських робітників та трудящих селян безкоштовний розподіл цієї землі» [8].

Такі ж вимоги були висунуті на зборах у Гуменному — 7/1 1945 [9], Сніні—,21/1 1945[10], Пряшеві — 24/1 1945[11], Требішеві — 1 /II 1945 [12] та ін.

Вже на початку 1945 р. у Східній Словаччині з ініціативи КПС по­чався розподіл конфіскованих земель. Головну роль при цьому відігра­вали селянські комісії, що складалися з незаможних селян та сільсько­господарських робітників [13]. Так, у Пряшївському районі на кінець бе­резня 1945 р. серед селян було розподілено 5849 га п.

У цей же період висувалась і вимога загальної земельної реформи, тобто розподілу всіх поміщицьких та церковних земель [14].

Перед КПС пбстало завдання остаточно визначити аграрну про­граму «а найближчий час. При цьому вона виходила з генеральної лі­' Cambel S. «О vzniku a upevfiovani robotnicko-rol'nickeho zvasku», «Pod zasta-vou socializmu», c. 3, 1957; «K problematike robotnicko-roPnickehp zvasku na Slovensku v etape prerastania revolucie narodnej a demokratickej v socialisticku», «Prispevky k dejinam KSC», JL 1, V958; «Agrarna otazka na Slovensku a nasa revolucia (1945— 1948)», Bratislava, 1958; «О takzvanejneutralizacii kulactva v predfebruarovom Cesko-slovensku (1945—1948)», «Historicky^ casopis», с. 1, 1960; «Revolucny" rok 1945», Ban­ska Bystrica 1965; Plevza V., Vebr L., Cambel S. «KSC a rol'nicka otazka na Slovenska*, Bratislava, 1961.

4 Jech K. «Vyvoj delnicko-rol'nickeho svazku v Letech 1945—1948», «Nova mysb, c. 5, 1959; «Probuzena vesnice», Praha, 1963.

5 Котят ко И. «Аграрная реформа в Чехословакии», Прага, 1948.

6 К а р 1 а п К. «О ziskani stredniho rolnictva pro politiku KSC v Letech 1945— 1948», «Prispevky k dijinam KSC», с. 1, 1961.

7 F і 5 e r a S, «Boj KSC za upevnovanie zvasku robotnikov a rol'nikov», «Екопо-micky Casopis», c. 3, 1961.

8 Archiv Dstavu dejin KSS v Bratislave (ADD KSS), Statni Slovensky Ostredni archiv (SSDA), Archiv Narodniho shromazdeni v Prahe (ANS), Statni archiv v Ko§i-ciach.

•ADD KSS, fond DV/4, a. j. 4.

11 «Pravda», с. 25, 20.111. 1945.нії КПЧ на завоювання більшості народу, на забезпечення мирної пе­ремоги соціалістичної революції шляхом здійснення політики Націо­нального фронту і проведення національно-демократичних перетворень-у країні. Розробляючи аграрну програму, керівництво КПЧ вважало передчасною вимогу загальної земельної реформи, вказуючи, що пер­шими кроками у розв'язанні аграрного питання повинні бути конфіска--ція та розподіл земель німців, угорців та зрадників, що само по собі мало глибоке класове та соціальне значення і в той же час сприяло зміцненню Національного фронту.

Спираючись на могутній рух селян Східної Словаччини за земель­ну реформу, КПС добилася прийняття Президією Словацької Націо­нальної Ради (СНР) постанови № 4 від 27 лютого 1945 p., згідно з якою земля німців, угорців [15] та зрадників конфіскувалася і підлягала розпо­ділу між безземельними, дрібними та середніми селянами, причому на­діл не повинен був перевищувати 10 га орної або 13 га всієї землі. Ви­куп за землю встановлювався у розмірі вартості одного-двох річних урожаїв. Питання 'конфіскації, розробку планів розподілу та визначен­ня ціни землі повинні були розв'язувати місцеві та районні селянські ко­місії, до складу яких обиралися тільки селяни, що мали право на наділ [16].

Крім постанови Президії СНР від 27 лютого 1945 p., аграрна про­грама комуністів відобразилася у Кошицькій програмі уряду: «...влада вітає конфіскацію землі ворогів і зрадників та її розподіл між дрібними землеробцями, що здійснює СНР, і розповсюдить подібні заходи на територію всієї республіки» [17].

Розгортаючи роботу, комуністи не мали великого досвіду роботи серед селянства та добре підготовлених партійних кадрів на місцях, в той час як проти них виступав досвідчений супротивник—аграрна буржуазія, згуртована у демократичну партію (ДПС).

Значної шкоди завдавали сектантські помилки частини комуністів, які не розуміли політики Національного фронту. В окремих випадках комуністи не допускали до роботи в національних комітетах та селян­ських комісіях навіть бідняків та середняків на тій підставі, що вони перебувають в ДПС або в минулому були членами людацької партії[18]. Все це відштовхувало багатьох селян і давало можливість ДПС грати роль «захисниці» інтересів селянства.

На Кошицькій конференції активу КПС 8 квітня 1945 р. були від­мічені серйозні недоліки в роботі на селі. Представник із Спішської Но­вої Весі відзначав, що комуністи недостатньо використовують земельну реформу для зміцнення свого впливу на селі, слабо пропагують свою програму, «...в той час, як програмою ДПС обліплена кожна стіна і в ній написано, що ДПС стоїть за земельну реформу» [19].

Виступаючи на цій конференції, К. Готвальд високо оцінив поста­нову Президії СНР про земельну реформу, відзначаючи, що «це річ, за яку в нормальних умовах довелось би битися на барикадах», і вод­ночас критикував словацьких комуністів за недостатнє її використання для зміцнення свого впливу на селянство[20].

Щ: 3 перших кроків здійснення земельної реформи комуністи наштовх­нулися на організований саботаж аграрної буржуазії, що мала в своїх Вуках повіренництво [21] сільського господарства та земельної реформу Вбо очолював його представник ДПС М. Кветко. Вже на початку ■травня 1945 р. він розіслав районним селянським комісіям циркуляр КМ° 298 від 12. IV 1945 p., згідно з яким «...остаточний розподіл і розме-Вкування здійснюватиметься лише після прийняття рішення про конфі-Рскацію та затвердження планів розподілу повіренництвом» [22]. Цей цир­куляр був спрямований на те, щоб вилучити з компетенції революцій-Вних органів народу — національних комітетів та селянських комісій — ^розв'язання питання про конфіскацію та розподіл земель, і Суперечив постанові Президії СНР від 27/11 1945 р. також цирку-їляр № 1128 від 8 червня 1945 р., в якому М. Кветко давав вказівку районним національним комітетам створювати селянські комісії на ^основі паритету (50% від КПС, 50% від ДПС)[23].

і При затвердженні постанови Президії СНР від 27 лютого 1945 р. ; на сесії СНР 23 серпня 1945 р. ДПС вдалося внести до неї ряд таких [ «поліпшень», які давали можливість поміщикам зберегти частину своїх земель від конфіскації і створювали додаткові бюрократичні перешко­ди здійсненню реформи. Зокрема, за пропозицією повіренництва сіль­ського ^господарства, узгодженою з повіренництвом внутрішніх справ, Президія СНР мала право вилучити з-під конфіскації до 50 га землі та залишити її одному з членів родини власника, якщо той належав до словацької чи іншої слов'янської народності або був громадянином союзницької чи нейтральної держави [24].

Верхом лицемірства «демократів» було створення влітку 1945 р. так званих «працівних груп» повіренництва сільського господарства. У цир­кулярі № 1990/45 від 31/VI 1945 р. вказувалось, що створені вони для прискорення розподілу конфіскованих земель, допомоги селянським комісіям у здійсненні технічних робіт, складанні планів розподілу, зем­лемірних роботах та ін.[25]. У дійсності ж «працівні групи» стали тим знаряддям, за допомогою якого повіренництво втручалося в роботу селянських комісій.

Спираючись на всі ці циркуляри та «поправки» до постанови про земельну реформу, повіренництво сільського господарства всіляко галь­мувало її здійснення. Наприклад, воно заборонило розподіл землі в Млинянах (район Злате Моравце), що належала угорській поміщиці А. Мікешовій, на тій підставі, що вона нібито, була румунською грома­дянкою [26]. Далі повіренництво наказало селянам у Галичі біля Лученця повернути землю угорському графові Форгачу, бо раптом виявилось, що він якимсь чином став бельгійським громадянином[27].

Воно також забороняло розподіл землі в Долних Зеленіцях (район Середь), володар якого угорець Ердьоді нібито в 1943 р. продав її сло­вацькому інженеру Паланкові, хоча цукровий завод в Середі платив орендну плату, як і раніше Ердьоді[28].

Земельна реформа заплуталась у тенетах бюрократичної тяганин^^И До листопада 1945 р. було конфісковано 159 469 га[29], а розподілниН лише 40 000 га орної земліг, тоді як залишалось ще конфіскувати пчэ|И над 100 000 га орної землі і 125 000 га лісу[30]. -

За таких складних обставин комуністи продовжували боротьбу щШ здійснення земельної реформи, зосередивши свої зусилля на роботі в на»|9 ціональних комітетах та селянських комісіях. Велике значення мала боротьба за створення Єдиної Спілки словацьких селян (ЄССС). Про-д позиція про створення такої масової селянської організації була вису-и нута ще на Кошицькій конференції КПС 28 лютого—1 березня 1945 р. [31].я На спільній нараді представників КПС та ДПС 15 березня 1945 р. булдіИ досягнута угода про створення такої єдиної професійної організації се- я лян [32], а 12 квітня 1945 р. був затверджений перший підготовчий комітет я ЄССС[33]. Перша місцева організація ЄССС виникла 15 березня 1945 у Пряшівському районі[34], а до середини 1945 р. вже в 13 районах Схід- Щ ної Словаччини   були  створені  районні організації, що об'єднували Щ 13 000 селян[35]. Після невдалої спроби захопити керівництво новою орга- щ нізацією селян до своїх рук, «демократи» у листопаді 1945 р. відклика- М ли своїх представників з підготовчого комітету[36] і почали гальмувати щ створення ЄССС, виступати за збереження реакційної організації «Се- Щ лянської палати», створеної ще за часів так званої Словацької держави. Ш

Жилінська конференція (11 —12 серпня 1945 р.) і особливо пленум і ЦК КПС (25—26 жовтня 1945 р.) сприяли поліпшенню роботи комуні- j стів серед селянства. 1

Відзначивши відставання Словаччини з проведенням земельної ре- 1 форми, конференція поставила завдання посилити роботу серед селян- | ства, прискорити розподіл конфіскованих земель, запроваджувати си- І стему диференційованих заготівельних   цін  на   сільськогосподарську | продукцію, суть якої полягала в тому, що найнижчі ціни встановлюва- >j лиея на вироби господарств розміром понад 50 га, а найвищі — на про- \ дукцію господарств до 20 га [37]. Виступаючи на конференції, К. Готвальд знову критикував сектантські настрої в КПС: «Ми тут, у Словаччині-, не маємо досить міцної і широкої народної єдності. Ви в першу чергу бачите в ДПС реакційну верхівку, ви бачите, що це колишній аграрій або колишній людак і т. д. — і ви маєте рацію щодо цього, але ви за деревами не бачите лісу — маси трудящих..., а тому не орієнтуєтесь на ці маси — справді чесні, народно-демократичні в цій партії» п.

Виступаючи на Пленумі ЦК КПС (25—26 жовтня 1945 p.), міністр землеробства республіки комуніст Ю. Дюріш підкреслював, що даль­ший розвиток революції у Словаччині залежить від того, з ким підуть селяни, а саме тут КПС допустила серйозні недоліки: «...ми в питаннях завоювання селянства на свій бік, зміцнення його союзу"з робітничим класом багато прогаяли. До цього часу проблема, з ким піде селянствс, не розв'язана, навіть можна сказати, що ми в останні місяці дали мож-

2 SSOA, fond SNR, kr. 707, «Prejav K- Smidke na 13. zasadnuti plena SNR 13X1 1945».вість ворогам трудящих, сепаратистській реакції, задишкам фашист-ь-ких кіл у Словаччині знову завойовувати позиції на селі на шкоду сьому   господарському   та   політичному   розвитку   в Словаччині /вЧСР»[38];

Пленум остаточно відхилив вимогу загальної земельної реформи, нову висунуту влітку 1945 р. на партійних конференціях в Братіславі[39], Жиліні[40] та їн. Ю. Дюріш говорив з цього приводу: «...При розв'язанні Яштання про землю ми виходимо з необхідності забезпечення міцного .Національного фронту з участю найширших верств селянства...», а ви­мога загальної реформи «...могла викликати певну неупевненість серед­нього селянства [41] сьогодні, коли наші позиції серед селянства не досить Забезпечені, коли реакція намагається опертися на нього в боротьбі проти нас» [42].

У постанові жовтневого Пленуму ЦК КПС були сформульовані не­відкладні завдання партії щодо роботи на селі.

На перше місце висувалось зміцнення сільських партійних органі­зацій [43], посилення їх впливу серед широких верств селянства шляхом 'самовідданої  праці  в   національних комітетах, селянських комісіях, ЄССС, широка роз'яснювальна робота. Вже в листопаді 1945 р. при об­: ласних та районних комітетах партії створювались спеціальні селянські ^відділи. Культурна комісія ЦК КПС розробила широку програму агі-I таційної роботи на селі. Була видана серія брошур з окремих питань, І що викликали інтерес у селян: про ЄССС, про диференційовані заготі-t вельні ціни, про кооперативну політику, про ставлення КПС до церкви г та ін. Наприкінці 1945 — початку 1946 pp. питання про роботу серед селян розглядалося у місцевих організаціях КПС[44].

На початку 1946 р. з ініціативи комуністів скликалися збори селян, ; на яких обговорювалися результати здійснення земельної реформи. На багатьох з них було вирішено надіслати резолюції протесту проти сабо­тажників та вибиралися делегації, що мали з'ясувати у вищих словаць­ких органах влади причину повільного здійснення земельної реформи. У січні—лютому 1946 р. на адресу Президії СНР надійшло багато резо­люцій селянських зборів із районів: Топольчани, Тренчін, Бановце, Спішська Нова Весь, Лученець, Прієвідза, Велка Битча та ін.[45]. У січ­ні 1946 р. голову СНР Й. Летріха відвідали селянські делегації з райо­нів Пієштяни, Нітра, Бановце тощо, які вимагали прискорити розподіл конфіскованих земель[46]. Десятки таких делегацій відвідували повірен­ництво сільського господарства [47].

Комуністи виступали в пресі, викриваючи саботаж земельної ре­форми з боку ДПС. Повіренник внутрішніх справ комуніст Ю. Вікторі писав у «Правді», що з червня по грудень 1945 р. повіренництво сіль­ського господарства одержало 3460 проектів плану конфіскації та роз­поділу земель, з числа яких було передано на розгляд Президії СНР -~ 903, відіслано на доповнення та уточнення селянським комісіям—-555*" а 2018 взагалі не розглядалися

У той же час КПС висунула вимогу, щоб М. Кветко подав-Збору; повіренників звіт про хід земельної реформи з аналізом причин її від--ставання. Змушений подати такий звіт, М. Кветко апробував перекласти провину за повільне її здійснення на національні комітети та селянські комісії[48].

Завдяки наполегливості комуністів 14 травня 1946 р. СНР прийня­ла нову доповнену постанову про земельну реформу № 64/46, згідно, з якою передбачалось, що конфіскації підлягають усі землі німців та угорців незалежно від громадянства володарів або їх спадкоємців. Оста­точне рішення про конфіскацію та розподіл земель, згідно з постановою № 64/46, приймали конфіскаційні комісії при районних національних комітетах, до складу яких, крім представників повіренництв сільського господарства та внутрішніх справ і ради районного національного ко­мітету, входили також представники від ЄССС, районної селянської ко­місії, Спілки словацьких партизанів та інших організацій колишніх бор­ців опору[49]. Нова постанова обмежувала втручання повіренництва сіль­ського господарства у здійснення земельної реформи і надавала великі права місцевим органам влади і організаціям трудящих.

Незважаючи на значну активізацію роботи серед селянства напри­кінці 1945 — першій половині 1946 pp., КПС не змогла остаточно завою­вати його на свій бік. Про це свідчили вибори до Національних зборів республіки 26 травня 1946 p., під час яких ДПС здобула перемогу в Словаччині, бо за неї голосувала більша частина селянства [50].

Але спираючись на братерську допомогу чеських комуністів, які перемогли на виборах у чеських областях і посідали керівні пости в уря­ді республіки, КПС далі боролася за зміцнення свого впливу на селі.

Похожие статьи

1948 рр - Антинародна діяльність католицького кліру в словаччині в 1945

1948 рр - Боротьба комуністичної партії словаччини за селянські маси в 1945