1948 рр - Боротьба комуністичної партії словаччини за селянські маси в 1945 - страница 1

Страницы:
1  2  3 

Електронна бібліотека

видань історичного факультету

Харківського університету

Пугач Є. П. Боротьба комуністичної партії Словаччини за селянські маси в 1945 - 1948 рр. // Вісник Харківського університету. - 1967. - № 22: Історична серія. - Вип. 2. - Харків: Видавництво ордена Трудового Червоного Прапора державного університету імені О. М. Горького, 1967. -C. 68 - 77.

При використанні матеріалів статті обов'язковим є посилання на її автора з повним бібліографічним описом видання, у якому опубліковано статтю. Дана електронна копія статті може бути скопійована, роздрукована і передана будь-якій особі без обмежень права користування за обов'язкової наявності першої (даної) сторінки з повним бібліографічним описом статті. При повторному розміщенні статті у мережі Інтернет обов'язковим є посилання на сайт історичного факультету.

Адреса редакційної колегії:

Україна, 61077, Харків, пл. Свободи, 4,

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,

історичний факультет. E-mail: istfac@univer.kharkov.ua

©Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет ©Автор статті

©Оригінал-макет та художнє оформлення - зазначене у бібліографічному описі видавництво ©Ідея та створення електронної бібліотеки - А. М. Домановський; А. О. Баскакова

Випуск 2

ВІСНИК ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Історична серія

1967

БОРОТЬБА КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ СЛОВАЧЧИНИ ЗА СЕЛЯНСЬКІ МАСИ В 1945-1948 PP.

Є. П. Пугач

Святкуючи разом з радянським народом 50-річчя Великої Жовтне­вої соціалістичної революції, народи соціалістичних країн Європи під­бивають підсумки і своєї 20-річної боротьби за соціалізм.

Соціалістичні революції в країнах Східної Європи поряд із загаль­ними закономірностями, що вперше виявилися у Великій Жовтневій соціалістичній революції, мали і деякі особливості, зумовлені історич­ним та національним розвитком цих країн. Вивчення їх досвіду має ве­лике політичне значення і є одним із завдань радянських істориків.

Значний інтерес викликають особливості переростання національно-дембкратичної революції в соціалістичну в Чехословаччині. Керуючись ленінським вченням про соціалістичну революцію, чеські та словацькі комуністи у цей період вважали одним із головних своїх завдань зміц­нювати союз робітничого класу і селянства і розв'язували його, спираю­чись на досвід КПРС та враховуючи особливості національного і істо­ричного розвитку своїх народів.

Автор статті ставить собі за мету дослідити, зокрема, як розв'язує це завдання Комуністична партія Словаччини (КПС). До останнього часу ця тема ще не досить висвітлена в радянській історичній літерату­ріУ Чехословаччині опубліковано декілька монографій та статей, присвячених цьому важливому питанню. Всебічно досліджена боротьба комуністів за аграрні перетворення в Словаччині у працях М. Фалтя-на [1], С. Цамбела [2]. Окремі питання цієї, теми розглядаються в працях К. Єха [3], І. Котятка [4], К. Каплан 6, Ш. Фішери 7 та інших авторів, що досліджують історію боротьби за розв'язання аграрного питання в рес­публіці в цілому, приділяючи головну увагу чеським областям.

Ця стаття написана, головним чином, на основі матеріалів чеських і словацьких архівів8 та словацької періодичної преси за 1945—1948рр.

Словаччина, я,к відомо, була економічно слабо розвинутим, аграр­ним районом республіки. У 1945 р. 56% населення працювало в сіль­

1 О. І. Недорезов (у книзі «Аграрные преобразования в народно-демократи­ческой Чехословакии», Изд-во АН СССР, М., 1954) і К. С X а п а л о в а (Борьба КПЧ за крестьянские массы в период народно-демократической революции. «Сборник ста­тей кафедр общественных наук Московского инженерно-физического института», Изд-во МИФИ, М., 1958) висвітлюють це питання, головним чином, на прикладі че­ських областей.

Боротьба Комуністичної партії Словаччини за селянські маси..,

ському господарстві і лише 19% у промисловості Протягом бага­тьох століть селяни страждали від безземелля. Ця несправедливість не була усунута ні за часів'першої республіки в Чехословаччині, ні в пе­ріод існування т. з. Словацької держави. До 1945 р. більшість селян ли­шалися володарями невеликих наділів — близько 5 га. 310 тисяч бід­няцьких господарств (58% загальної кількості) володіли лише 15% всієї землі, в той час як 4800 поміщикам, що становили лише 1%, на­лежало 49% всієї землі[5].

Комуністична партія Словаччини (КПС) ще під час Словацького національного повстання 1944 р. висунула гасло: «Землю тим, хто на ній працює!» [6] та вимогу конфіскації і безкоштовного розподілу земель, що належали німцям, угорцям та зрадникам [7]. Здійснити цю вимогу КПС не довелось, бо повстання було придушене.

Але на території, звільненій Радянською Армією, самі селяни вису­вали аналогічні вимоги. Так, вже 27 грудня 1944 р. на районних зборах селян в Михалівцях була ухвалена резолюція, яка вимагала, щоб на­ціональні комітети відібрали землю у німців, угорців та зрадників і «...почали разом з комітетами сільськогосподарських робітників та трудящих селян безкоштовний розподіл цієї землі» [8].

Такі ж вимоги були висунуті на зборах у Гуменному 7/1 1945 [9], Сніні—,21/1 1945[10], Пряшеві 24/1 1945[11], Требішеві 1 /II 1945 [12] та ін.

Вже на початку 1945 р. у Східній Словаччині з ініціативи КПС по­чався розподіл конфіскованих земель. Головну роль при цьому відігра­вали селянські комісії, що складалися з незаможних селян та сільсько­господарських робітників [13]. Так, у Пряшївському районі на кінець бе­резня 1945 р. серед селян було розподілено 5849 га п.

У цей же період висувалась і вимога загальної земельної реформи, тобто розподілу всіх поміщицьких та церковних земель [14].

Перед КПС пбстало завдання остаточно визначити аграрну про­граму «а найближчий час. При цьому вона виходила з генеральної лі­' Cambel S. «О vzniku a upevfiovani robotnicko-rol'nickeho zvasku», «Pod zasta-vou socializmu», c. 3, 1957; «K problematike robotnicko-roPnickehp zvasku na Slovensku v etape prerastania revolucie narodnej a demokratickej v socialisticku», «Prispevky k dejinam KSC», JL 1, V958; «Agrarna otazka na Slovensku a nasa revolucia (1945— 1948)», Bratislava, 1958; «О takzvanejneutralizacii kulactva v predfebruarovom Cesko-slovensku (1945—1948)», «Historicky^ casopis», с. 1, 1960; «Revolucny" rok 1945», Ban­ska Bystrica 1965; Plevza V., Vebr L., Cambel S. «KSC a rol'nicka otazka na Slovenska*, Bratislava, 1961.

4 Jech K. «Vyvoj delnicko-rol'nickeho svazku v Letech 1945—1948», «Nova mysb, c. 5, 1959; «Probuzena vesnice», Praha, 1963.

5 Котят ко И. «Аграрная реформа в Чехословакии», Прага, 1948.

6 К а р 1 а п К. «О ziskani stredniho rolnictva pro politiku KSC v Letech 1945— 1948», «Prispevky k dijinam KSC», с. 1, 1961.

7 F і 5 e r a S, «Boj KSC za upevnovanie zvasku robotnikov a rol'nikov», «Екопо-micky Casopis», c. 3, 1961.

8 Archiv Dstavu dejin KSS v Bratislave (ADD KSS), Statni Slovensky Ostredni archiv (SSDA), Archiv Narodniho shromazdeni v Prahe (ANS), Statni archiv v Ko§i-ciach.

•ADD KSS, fond DV/4, a. j. 4.

11 «Pravda», с. 25, 20.111. 1945.нії КПЧ на завоювання більшості народу, на забезпечення мирної пе­ремоги соціалістичної революції шляхом здійснення політики Націо­нального фронту і проведення національно-демократичних перетворень-у країні. Розробляючи аграрну програму, керівництво КПЧ вважало передчасною вимогу загальної земельної реформи, вказуючи, що пер­шими кроками у розв'язанні аграрного питання повинні бути конфіска--ція та розподіл земель німців, угорців та зрадників, що само по собі мало глибоке класове та соціальне значення і в той же час сприяло зміцненню Національного фронту.

Спираючись на могутній рух селян Східної Словаччини за земель­ну реформу, КПС добилася прийняття Президією Словацької Націо­нальної Ради (СНР) постанови № 4 від 27 лютого 1945 p., згідно з якою земля німців, угорців [15] та зрадників конфіскувалася і підлягала розпо­ділу між безземельними, дрібними та середніми селянами, причому на­діл не повинен був перевищувати 10 га орної або 13 га всієї землі. Ви­куп за землю встановлювався у розмірі вартості одного-двох річних урожаїв. Питання 'конфіскації, розробку планів розподілу та визначен­ня ціни землі повинні були розв'язувати місцеві та районні селянські ко­місії, до складу яких обиралися тільки селяни, що мали право на наділ [16].

Крім постанови Президії СНР від 27 лютого 1945 p., аграрна про­грама комуністів відобразилася у Кошицькій програмі уряду: «...влада вітає конфіскацію землі ворогів і зрадників та її розподіл між дрібними землеробцями, що здійснює СНР, і розповсюдить подібні заходи на територію всієї республіки» [17].

Розгортаючи роботу, комуністи не мали великого досвіду роботи серед селянства та добре підготовлених партійних кадрів на місцях, в той час як проти них виступав досвідчений супротивник—аграрна буржуазія, згуртована у демократичну партію (ДПС).

Значної шкоди завдавали сектантські помилки частини комуністів, які не розуміли політики Національного фронту. В окремих випадках комуністи не допускали до роботи в національних комітетах та селян­ських комісіях навіть бідняків та середняків на тій підставі, що вони перебувають в ДПС або в минулому були членами людацької партії[18]. Все це відштовхувало багатьох селян і давало можливість ДПС грати роль «захисниці» інтересів селянства.

На Кошицькій конференції активу КПС 8 квітня 1945 р. були від­мічені серйозні недоліки в роботі на селі. Представник із Спішської Но­вої Весі відзначав, що комуністи недостатньо використовують земельну реформу для зміцнення свого впливу на селі, слабо пропагують свою програму, «...в той час, як програмою ДПС обліплена кожна стіна і в ній написано, що ДПС стоїть за земельну реформу» [19].

Виступаючи на цій конференції, К. Готвальд високо оцінив поста­нову Президії СНР про земельну реформу, відзначаючи, що «це річ, за яку в нормальних умовах довелось би битися на барикадах», і вод­ночас критикував словацьких комуністів за недостатнє її використання для зміцнення свого впливу на селянство[20].

Щ: 3 перших кроків здійснення земельної реформи комуністи наштовх­нулися на організований саботаж аграрної буржуазії, що мала в своїх Вуках повіренництво [21] сільського господарства та земельної реформу Вбо очолював його представник ДПС М. Кветко. Вже на початку ■травня 1945 р. він розіслав районним селянським комісіям циркуляр КМ° 298 від 12. IV 1945 p., згідно з яким «...остаточний розподіл і розме-Вкування здійснюватиметься лише після прийняття рішення про конфі-Рскацію та затвердження планів розподілу повіренництвом» [22]. Цей цир­куляр був спрямований на те, щоб вилучити з компетенції революцій-Вних органів народу — національних комітетів та селянських комісій — ^розв'язання питання про конфіскацію та розподіл земель, і Суперечив постанові Президії СНР від 27/11 1945 р. також цирку-їляр № 1128 від 8 червня 1945 р., в якому М. Кветко давав вказівку районним національним комітетам створювати селянські комісії на ^основі паритету (50% від КПС, 50% від ДПС)[23].

і При затвердженні постанови Президії СНР від 27 лютого 1945 р. ; на сесії СНР 23 серпня 1945 р. ДПС вдалося внести до неї ряд таких [ «поліпшень», які давали можливість поміщикам зберегти частину своїх земель від конфіскації і створювали додаткові бюрократичні перешко­ди здійсненню реформи. Зокрема, за пропозицією повіренництва сіль­ського ^господарства, узгодженою з повіренництвом внутрішніх справ, Президія СНР мала право вилучити з-під конфіскації до 50 га землі та залишити її одному з членів родини власника, якщо той належав до словацької чи іншої слов'янської народності або був громадянином союзницької чи нейтральної держави [24].

Верхом лицемірства «демократів» було створення влітку 1945 р. так званих «працівних груп» повіренництва сільського господарства. У цир­кулярі № 1990/45 від 31/VI 1945 р. вказувалось, що створені вони для прискорення розподілу конфіскованих земель, допомоги селянським комісіям у здійсненні технічних робіт, складанні планів розподілу, зем­лемірних роботах та ін.[25]. У дійсності ж «працівні групи» стали тим знаряддям, за допомогою якого повіренництво втручалося в роботу селянських комісій.

Спираючись на всі ці циркуляри та «поправки» до постанови про земельну реформу, повіренництво сільського господарства всіляко галь­мувало її здійснення. Наприклад, воно заборонило розподіл землі в Млинянах (район Злате Моравце), що належала угорській поміщиці А. Мікешовій, на тій підставі, що вона нібито, була румунською грома­дянкою [26]. Далі повіренництво наказало селянам у Галичі біля Лученця повернути землю угорському графові Форгачу, бо раптом виявилось, що він якимсь чином став бельгійським громадянином[27].

Воно також забороняло розподіл землі в Долних Зеленіцях (район Середь), володар якого угорець Ердьоді нібито в 1943 р. продав її сло­вацькому інженеру Паланкові, хоча цукровий завод в Середі платив орендну плату, як і раніше Ердьоді[28].

Земельна реформа заплуталась у тенетах бюрократичної тяганин^^И До листопада 1945 р. було конфісковано 159 469 га[29], а розподілниН лише 40 000 га орної земліг, тоді як залишалось ще конфіскувати пчэнад 100 000 га орної землі і 125 000 га лісу[30]. -

За таких складних обставин комуністи продовжували боротьбу щШ здійснення земельної реформи, зосередивши свої зусилля на роботі в на»|9 ціональних комітетах та селянських комісіях. Велике значення мала боротьба за створення Єдиної Спілки словацьких селян (ЄССС). Пропозиція про створення такої масової селянської організації була висунута ще на Кошицькій конференції КПС 28 лютого—1 березня 1945 р. [31]На спільній нараді представників КПС та ДПС 15 березня 1945 р. булдіИ досягнута угода про створення такої єдиної професійної організації се- я лян [32], а 12 квітня 1945 р. був затверджений перший підготовчий комітет я ЄССС[33]. Перша місцева організація ЄССС виникла 15 березня 1945 у Пряшівському районі[34], а до середини 1945 р. вже в 13 районах Схід- Щ ної Словаччини   були  створені  районні організації, що об'єднували Щ 13 000 селян[35]. Після невдалої спроби захопити керівництво новою орга- щ нізацією селян до своїх рук, «демократи» у листопаді 1945 р. відклика- М ли своїх представників з підготовчого комітету[36] і почали гальмувати щ створення ЄССС, виступати за збереження реакційної організації «Се- Щ лянської палати», створеної ще за часів так званої Словацької держави. Ш

Жилінська конференція (11 —12 серпня 1945 р.) і особливо пленум і ЦК КПС (25—26 жовтня 1945 р.) сприяли поліпшенню роботи комуні- j стів серед селянства. 1

Відзначивши відставання Словаччини з проведенням земельної ре- 1 форми, конференція поставила завдання посилити роботу серед селян- | ства, прискорити розподіл конфіскованих земель, запроваджувати си- І стему диференційованих заготівельних   цін  на   сільськогосподарську | продукцію, суть якої полягала в тому, що найнижчі ціни встановлюва- >j лиея на вироби господарств розміром понад 50 га, а найвищі — на про- \ дукцію господарств до 20 га [37]. Виступаючи на конференції, К. Готвальд знову критикував сектантські настрої в КПС: «Ми тут, у Словаччині-, не маємо досить міцної і широкої народної єдності. Ви в першу чергу бачите в ДПС реакційну верхівку, ви бачите, що це колишній аграрій або колишній людак і т. д. — і ви маєте рацію щодо цього, але ви за деревами не бачите лісу — маси трудящих..., а тому не орієнтуєтесь на ці маси — справді чесні, народно-демократичні в цій партії» п.

Виступаючи на Пленумі ЦК КПС (25—26 жовтня 1945 p.), міністр землеробства республіки комуніст Ю. Дюріш підкреслював, що даль­ший розвиток революції у Словаччині залежить від того, з ким підуть селяни, а саме тут КПС допустила серйозні недоліки: «...ми в питаннях завоювання селянства на свій бік, зміцнення його союзу"з робітничим класом багато прогаяли. До цього часу проблема, з ким піде селянствс, не розв'язана, навіть можна сказати, що ми в останні місяці дали мож-

2 SSOA, fond SNR, kr. 707, «Prejav K- Smidke na 13. zasadnuti plena SNR 13X1 1945».вість ворогам трудящих, сепаратистській реакції, задишкам фашист-ь-ких кіл у Словаччині знову завойовувати позиції на селі на шкоду сьому   господарському   та   політичному   розвитку   в Словаччині /вЧСР»[38];

Пленум остаточно відхилив вимогу загальної земельної реформи, нову висунуту влітку 1945 р. на партійних конференціях в Братіславі[39], Жиліні[40] та їн. Ю. Дюріш говорив з цього приводу: «...При розв'язанні Яштання про землю ми виходимо з необхідності забезпечення міцного .Національного фронту з участю найширших верств селянства...», а ви­мога загальної реформи «...могла викликати певну неупевненість серед­нього селянства [41] сьогодні, коли наші позиції серед селянства не досить Забезпечені, коли реакція намагається опертися на нього в боротьбі проти нас» [42].

У постанові жовтневого Пленуму ЦК КПС були сформульовані не­відкладні завдання партії щодо роботи на селі.

На перше місце висувалось зміцнення сільських партійних органі­зацій [43], посилення їх впливу серед широких верств селянства шляхом 'самовідданої  праці  в   національних комітетах, селянських комісіях, ЄССС, широка роз'яснювальна робота. Вже в листопаді 1945 р. при об­: ласних та районних комітетах партії створювались спеціальні селянські ^відділи. Культурна комісія ЦК КПС розробила широку програму агі-I таційної роботи на селі. Була видана серія брошур з окремих питань, І що викликали інтерес у селян: про ЄССС, про диференційовані заготі-t вельні ціни, про кооперативну політику, про ставлення КПС до церкви г та ін. Наприкінці 1945 — початку 1946 pp. питання про роботу серед селян розглядалося у місцевих організаціях КПС[44].

На початку 1946 р. з ініціативи комуністів скликалися збори селян, ; на яких обговорювалися результати здійснення земельної реформи. На багатьох з них було вирішено надіслати резолюції протесту проти сабо­тажників та вибиралися делегації, що мали з'ясувати у вищих словаць­ких органах влади причину повільного здійснення земельної реформи. У січні—лютому 1946 р. на адресу Президії СНР надійшло багато резо­люцій селянських зборів із районів: Топольчани, Тренчін, Бановце, Спішська Нова Весь, Лученець, Прієвідза, Велка Битча та ін.[45]. У січ­ні 1946 р. голову СНР Й. Летріха відвідали селянські делегації з райо­нів Пієштяни, Нітра, Бановце тощо, які вимагали прискорити розподіл конфіскованих земель[46]. Десятки таких делегацій відвідували повірен­ництво сільського господарства [47].

Комуністи виступали в пресі, викриваючи саботаж земельної ре­форми з боку ДПС. Повіренник внутрішніх справ комуніст Ю. Вікторі писав у «Правді», що з червня по грудень 1945 р. повіренництво сіль­ського господарства одержало 3460 проектів плану конфіскації та роз­поділу земель, з числа яких було передано на розгляд Президії СНР -~ 903, відіслано на доповнення та уточнення селянським комісіям—-555*" а 2018 взагалі не розглядалися

У той же час КПС висунула вимогу, щоб М. Кветко подав-Збору; повіренників звіт про хід земельної реформи з аналізом причин її від--ставання. Змушений подати такий звіт, М. Кветко апробував перекласти провину за повільне її здійснення на національні комітети та селянські комісії[48].

Завдяки наполегливості комуністів 14 травня 1946 р. СНР прийня­ла нову доповнену постанову про земельну реформу № 64/46, згідно, з якою передбачалось, що конфіскації підлягають усі землі німців та угорців незалежно від громадянства володарів або їх спадкоємців. Оста­точне рішення про конфіскацію та розподіл земель, згідно з постановою № 64/46, приймали конфіскаційні комісії при районних національних комітетах, до складу яких, крім представників повіренництв сільського господарства та внутрішніх справ і ради районного національного ко­мітету, входили також представники від ЄССС, районної селянської ко­місії, Спілки словацьких партизанів та інших організацій колишніх бор­ців опору[49]. Нова постанова обмежувала втручання повіренництва сіль­ського господарства у здійснення земельної реформи і надавала великі права місцевим органам влади і організаціям трудящих.

Незважаючи на значну активізацію роботи серед селянства напри­кінці 1945 — першій половині 1946 pp., КПС не змогла остаточно завою­вати його на свій бік. Про це свідчили вибори до Національних зборів республіки 26 травня 1946 p., під час яких ДПС здобула перемогу в Словаччині, бо за неї голосувала більша частина селянства [50].

Але спираючись на братерську допомогу чеських комуністів, які перемогли на виборах у чеських областях і посідали керівні пости в уря­ді республіки, КПС далі боролася за зміцнення свого впливу на селі.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

1948 рр - Антинародна діяльність католицького кліру в словаччині в 1945

1948 рр - Боротьба комуністичної партії словаччини за селянські маси в 1945