1968 рр ) - Брестський мир у радянській історіографії (1956 - страница 1

Страницы:
1  2 

Електронна бібліотека

видань історичного факультету

Харківського університету

Бердута М. З. Брестський мир у радянській історіографії (1956 - 1968 рр.) // Вісник Харківського університету. - 1971. - № 62: Історія. - Вип. 5. -Харків: Видавництво ордена Трудового Червоного Прапора державного університету імені О. М. Горького, 1971. - C. 10 - 18.

При використанні матеріалів статті обов'язковим є посилання на її автора з повним бібліографічним описом видання, у якому опубліковано статтю. Дана електронна копія статті може бути скопійована, роздрукована і передана будь-якій особі без обмежень права користування за обов'язкової наявності першої (даної) сторінки з повним бібліографічним описом статті. При повторному розміщенні статті у мережі Інтернет обов'язковим є посилання на сайт історичного факультету.

Адреса редакційної колегії:

Україна, 61077, Харків, пл. Свободи, 4,

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,

історичний факультет. E-mail: istfac@univer.kharkov.ua

©Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет ©Автор статті

©Оригінал-макет та художнє оформлення - зазначене у бібліографічному описі видавництво ©Ідея та створення електронної бібліотеки - А. М. Домановський; А. О. Баскаковароботі, вміння в найвідповідальніший момент прийняти єд правильне рішення, послідовно впроваджувати в життя пр цип колегіального керівництва.. : Нові ленінські матеріали показують, як Радянська Р< у взаєминах з капіталістичними країнами неухильно до' мувалась ленінського принципу мирного співіснування дер: з різним політичним ладом. Нові ленінські матеріали пере ливо свідчать про те, як цей принцип застосовувався пар при розв'язанні конкретних завдань соціалістичного будів тва і в першу чергу питань взаємовигідного економічного робітництва з капіталістичними країнами.

БРЕСТСЬКИЙ МИР У РАДЯНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІ (1956—1968 pp.)

М. 3. Бердута

З перемогою Великої Жовтневої соціалістичної револі починається формування і становлення молодої радянської! пломатії. Одним з перших зовнішньополітичних актів Ра ського уряду було підписання Брестського миру. «Брес говорив В. І. Ленін, — знаменний тим, що вперше у маси гігантськи-великому, серед труднощів неосяжних ми зумілу користати суперечності між імперіалістами так, що вигра^ нець кінцем соціалізм»

Проблема Брестського миру в історичній літературі з| ла" широке висвітлення. Вже у 20-і роки виходять перші ти, в яких розглядаються певні питання зовнішньої , пол| Радянської держави і внутріпартійної боротьби в період та [1]. Ці роботи мали здебільшого популярний, описовий хі тер. В них майже не використовувалися першоджерела і^ ри В. І. Леніна. Зовсім не було праць, які б розкривали по ку імперіалістів США, Франції, Англії щодо Брестського

Подальше вивчення даної проблеми знайшло своє від ження в роботах 30-х — початку 50-х років. У цей періодj ляєТься ряд монографій і статей, в яких робиться спроб| світлити  політику  іноземних держав,  боротьбу Радянс

1 В. І. Ленін. Твори, т. 31, стор. 394.у за збереження і зміцнення Радянскої влади, питання ріпартійної боротьби

Але автори їх не розкривали з належною глибиною об'єк-~их труднощів нового політичного курсу партії. Одне з ос-их питань внутріпартійна боротьба в період Бреста — ітлювалося однобічно, суб'єктивно без достатнього аналі-

соціальних коренів і політичної суті «лівокомуністичного» яу в партії.

виключно благотворний вплив на дослідження проблеми стського миру мав XX з'їзд КПРС, який визначив місце ~ль історичної науки на сучасному етапі. Саме після XX з'їз-«артії почалося видання Повного зібрання творів В. І. Леніна томах, де є чимало важливих документів, які відносяться періоду Бреста. Значним досягненням  історіографії остан-років є створення великої кількості монографічних дослід-S присвячених боротьбі Радянської держави за демокра-ий мир [2].

"(одної спеціальної роботи, де б давалась докладна історіо-ія проблеми Брестського миру, ще не з'явилося. Дуже ко­й історіографічний огляд цієї проблеми подано у вступі монографій О. О. Чубар'яна та Г. Л. Нікольникова [3], а та­у ряді історіографічних досліджень загального характеру, вячених історії Жовтня [4].

озміри даної статті не дають змоги охопити всі проблеми гького миру в сучасній історіографії, тому в ній робиться 5а дослідити лише деякі з них, а саме: вивчення питань, ?відбивають хід мирних переговорів, питання внутріпартій--боротьби в період Бреста, боротьбу навколо Брестського на міжнародній арені.

■ф. Миллер. Брестский мир и Антанта. — «Историк—марксист», 1933, І) М. Лурье. Из истории борьбы с «левыми коммунистами».«Крас-етопись», 1934, № 2; В. С о р и н. Ленин в период Брестского мира. М., И. Минц. Борьба за упрочение Советской власти. Брестский мир. та ін. '

Я'. Т. Т е м к и н.  Большевики   в   борьбе   за   демократический мир 1918 гг.). М. , 1957; М". Неелов. Борьба большевиков за мир (ок-1917—март 1918 гг.). Омск, 1958; С.  М.  Майоров. Борьба Совет-ссии за выход из империалистической войны. М., 1959; А.  О.  Ч v-'*В. Брестский мир. М., 1964; В.  Д.   О з н о б и ш и н. От Бреста до М., 1966; Г.  Л.  Никольников. Победа ленинской стратегии " и но, вопросам войны, мира и революции. К., 1966; Выдающаяся а ленинской стратегии и тактики (Брестский мир от заключения до раз-'^1, 1968 та ін.

Див. Названі робота. О. О. Чубар'яна та Г. Л. Нікольнікова. Советская историческая наука от XX к XXII съезду КПСС (История ^Сборник статей.). М., 1962; Очерки по историографии советского об­а, М., 1965; Очерки истории исторической пауки в СССР, т. IV. М., 1966; Го ро д е ц к и-й. Некоторые черты современной советской историогра-.тябрьской революции. «История СССР», 1967, № 5; Г. Д. Алек­а. Октябрьская революция и историческая наука в России (1Э17Зг.). М., 1968 та ін.

Великий вплив на подальше вивчення Брестського, миру ли публікація і перевидання документів і матеріалів, Які світлюють перші роки існування Радянської держави.

У 1957 р. вийшов збірник «Переписка Секретариата РСДРП (б) с местными партийными организациями», що о лює період з березня 1917 по лютий 1918 років !.

Значний, інтерес для дослідження Брестського миру має кож перший том документів зовнішньої політики СРСР, стосуються часу від 7 листопада 1917 р. до 31 грудня 1918 Він дає повне уявлення про становлення зовнішньої полі Радянської держави, про її суть, основні етапи і найважли акти.

Цінними джерелами, що свідчать про мудрість ІДК па готовність піти на розумні компроміси з імперіалістами, зібрати сили і врятувати революційні завоювання, є переви ня «Протоколов Центрального Комитета РСДРП (б)» та с~ графічний звіт сьомого екстреного з'їзду РКП (б) 3.

Останнім часом вийшов також ряд інших збірників доку тів і матеріалів, присвячених Великій Жовтневій соціаліс ній революції4.

Значний науковий інтерес має мемуарна література5. гади державних діячів, дипломатів, старих більшовиків роз вають становище в період боротьби за Брестський мир. Та чином, названі публікації і перевидання та інші джерела с торії Жовтня дають широкі можливості для всебічного ви лення багатогранної діяльності Комуністичної партії в пе Бреста.

Цінний матеріал про історію Жовтня і боротьбу за Бре кий мир містять роботи загального характеру6.

За останні дванадцять років опубліковано кілька праць досліджуються різні сторони міжнародних відносин і зов

1 Переписка Секретариата ЦК РСДРП (б) с местными партийным ганизациями, ч. І-"-ІІ. М., 1957.

5М. Д. Бонч Бруевич. Вся власть Советам. М. , 1957; За Советов. Сборник воспоминаний бывших подпольщиков и партизан. К, П. Ходченко. Испытание зрелости. К., 1958; Этапы большого пути, поминания о гражданской войне, М., 1962 та ін.

6 История гражданской войны в СССР, т. Ш, М., 1957; Победа В Октябрьской социалистической революции. М., 1957; Очерки истории кой Октябрьской социалистической  революции. М.,  1959; История т. III, кн. I, М., 1967 та ін.

t політики Радянської держави на початку її існування '. В існій історіографічній науці значне місце посідають моно­дії, присвячені Брестському мирові. У 1957 р. вийшла книга Я. Т. Тьомкіна 2. І хоч вона має в овному науково-популярний характер, окремі питання теми, 'ливо тактика більшовиків в боротьбі за  Брестський мир, адені в ній досить докладно. Автор показує значення дек­у про мир, ленінську програму миру в дії, її вплив на між-дний пролетаріат, характеризує становище в партії під час Ііисання миру. Але, висвітлюючи боротьбу В. І. Леніна з «лі-и комуністами» і Троцьким, автор не акцентує уваги на го-ній небезпеці на шляху до миру — позиції «лівих комуніс-. Інколи в роботі даються посилання на фонди архівів, хо-*згадувані документи вже опубліковані у різних збірниках. У 1958 р. вийшла невелика робота М. М. Неєлова, де на ос-документів   показана   боротьба   Комуністичної партії, І. Леніна за вихід Росії з імперіалістичної війни і збережен-мирного перепочинку3. Автор говорить про братання солда-як могутній засіб боротьби за мир. Проте питання внутрі-ійної боротьби не дістали широкого відображення. У кни-знайшла повного висвітлення зовнішня політика Радянської жави в період Бреста.

Більш докладно ці питання розглядає С. М. Майоров 4. Йо-5ота (вперше в історичній літературі) цілком присвячена гьбі Радянської держави за Брестський мир. Старанне ви-документів, у тому числі й архівних, дозволило авторо-ЛІдтворити загальну картину боротьби партії більшовиків на З В. І. Леніним за вихід із імперіалістичної війни. Автор : ставлення народних мас до декрету про мир, докладно :ітлює хід Брест-литовських переговорів. Значне місце у кни-ідводиться діяльності Петроградської більшовицької органі-показу впливу більшовиків на солдатські маси, характе-щі ворожих планів імперіалістів США, Англії і Франції, Хованих на зрив Брестського миру.  Розглядаючи міжна-значення виходу Радянської держави з імперіалістичної і говорячи  про   перемогу  ленінської   політики миру, і. Майоров наголошує на зародженні нових принципів між-их відносин.

^_,ветская Россия и капиталистический мир в 1917— 1923 гг., М., 1957; "'"я международных отношений и внешней политики СССР, т. 1, 1917 — М., 1961; М. Э. йр а пет ян, Г. А. Д е б о р и н. Этапы внешней і СССР. М., 1961; История дипломатии, т.   Ill, М.,  1965; История политики СССР; т.' I (1917— 1945 гг.). М., 1966 та ін. Я. Т. Темкин. Большевики в борьбе за демократический мир (1914 — Чт.). М., 1957.

* М. М. Неелов. Борьба большевиков за мир (октябрь 1917 —март гг.И)мск, 1958.

СГТМ. Майоров. Борьба Советской России за выход из империалисти-войны, М., 1959.

Отже, монографія являє собою дослідження основних блем періоду Бреста. Але, на наш погляд, в ній ще недос ньо викриті   дії   імперіалістичних   урядів,   які перетво свої посольства і дипломатичні місії в Росії у штаб-квар шпіонажу і диверсій, питання внутріпартійної боротьби і ротьби на місцях також висвітлені недостатньо.

Про період становлення і формування Радянської зов ньої політики, боротьбу більшовицької партії за вихід із і ріалістичної війни написана також робота О. О. Чубар'я Щоб всебічно розглянути внутріполітичні і міжнародні асп Брестського миру, автор посилається на ряд цінних, раніш використаних джерел, а також матеріали судового процесу членом французької воєнної місії в Росії Ж. Саду що відбувся у Франції 1924—1925 pp., які допомагають зро ти в деякій мірі антирадянську політику Франції. У роботі п довно показано ставлення внутрішньої контрреволюції, пра чих кіл США і країн Антанти до декрету про мир, допо імперіалістичних держав контрреволюційним силам країни і номічні труднощі Радянської республіки в період Бреста. В увага приділяється внутріпартійній боротьбі.викриттю ( комуністів» і Троцького, які розгортали широку пропаган розрив Брестських переговорів.

Розділ монографії, присвячений боротьбі за мир на мі містить цікавий фактичний матеріал. На прикладі ряду г ній показано, як напередодні сьомого з'їзду РКП (б) біль' партійних організацій підтримала курс В. І. Леніна на н не укладення Брестського миру.

Значний інтерес становить монографія Г. Л. Ніколь ва [5]. В ній використані твори В. І. Леніна, велика кількіст кументальних джерел, мемуарна література. Все це дало рові змогу висвітлити велике коло питань. Г. Л. Ніколь показує всю складність міжнародних і внутрішніх обстави ли не тільки рядові комуністи, а й деякі керівні праців наприклад Ф. Е. Дзержинський, С. В. Косіор, В. В.' Куйб та інші не змогли відразу зрозуміти необхідність підпи Брестського миру.

У цій роботі грунтовніше, ніж у попередніх, висвітлена ріпартійна боротьба не тільки в центрі, а й на місцях, показує становище на Україні, де боротьба за мир прох в дуже складних обставинах, розкриває зрадницьку пол буржуазно-націоналістичної Центральної ради, її зло зв'язки.

Останнім часом вийшло кілька робіт, в яких аналіз зовнішньополітична діяльність  Радянської  республіки а

1 А. О. Ч у б а р ь я н. Брестский мир. М., 1964.вання Брестського миру. Цій проблемі присвячена книга ; Ахтамзяна, що з'явилася в 1963 році'. В ній на велико-рхівному матеріалі по-новому розкриваються деякі сторо-ипломатичних відносин Радянської республіки з Німеччи-після укладення Брестського миру. Монографія відбиває иток революційного руху в Німеччині і його вплив на зов-ьополітичний курс правлячих кіл. Автор звертає увагу на ення СДПН до обговорення Брестського договору, яка Ймалась при голосуванні і цим самим, як відзначив автор |ркціонувала анексіоністський мир». Розрив німецьким уря-дипломатичних  відносин з Радянською Росією восени р. А. .А. Ахтамзян характеризує як підсумок антирадянсь-|Зполітики німецького імперіалізму. ~ монографії Д. В. Ознобішина [6] зібрані і досліджені мате-и загального опитування про ратифікацію Брестського ми-що дало змогу вивчити  останнє  питання докладніше. Вяне місце в книзі відведено боротьбі В. І. Леніна з «лівими ■уністами» і троцькістами, відображена внутріпартійна бо­рьба на місцях. Автор вводить багато нових матеріалів, які «іать про підтримку ленінської лінії в боротьбі за мир на ях-

РЗроте деякі питання висвітлені недостатньо. Так, говорячи „становище Німеччини в період Бреста, автор міг би пока-її економічні труднощі, становище армії і нарешті назрі-Шя гострої революційної кризи, яка привела до революції в ропаді 1918 р. У монографії є деякі неточності, зокрема на 58 говориться, що 15 грудня 1918 р. (старого' стилю) . Ленін прийняв голову німецької делегації Мірбаха, аМір-ув убитий ще 6 липня 1918 року, ґрунтовне і всебічне висвітлення ленінської стратегії і так-періоду боротьби за Брестський мир і перепочинку подано ографії Г. Л. Нікольникова 3. На відміну від його поперед-vpo<5oTH ця праця охоплює період з часу підписання Брест-миру до його розриву. На великому документальному і йому матеріалі, частина якого наводиться вперше, автор іко висвітлює послідовну боротьбу більшовицької партії u Леніна за зміцнення мирного перепочинку, розкриває Брестського договору у зміцненні Радянської республіки, іано значення уроків ленінської стратегії і тактики в пе-'Фреста для наступної діяльності Комуністичної партії і ського уряду.

: А. А. А х т а м з я н. От Бреста до Киля. Провал антисоветской поли-Ігерманского империализма в 1918 г. М., 1963.

' Д. В. О з н о б и ш и и. От Бреста до Юрьева. Из истории внешней по-

Советской власти 1917— 1920 гг. М., 1966. Т. Л. Н и к о л ь.н и к о в.   Выдающаяся  победа  ленинской стратегии ики (Брестекий мир: от заключения до разрыва). М., 1968.

Значне місце в книзі займає висвітлення міжнародного новища, що склалось під час Брестських переговорів.

Проблема Брестського миру відбилась і в багатьох ста опублікованих у різних журналах і збірниках

А. Фомичов у своїй статті розглядає боротьбу більше кої партії за мир поетапно. Автор публікує цікаві матер розкриває антирадянську політику США, Франції і Англії ріод Брестських переговорів. У статті дається характери внутрішнього становища Четверного союзу, особливо таки го членів, як Німеччина і Австро-Угорщина, де під вп Жовтневої революції починає розвиватись революційний Проте, висвітлюючи боротьбу В. І. Леніна проти «лівих ністів» і троцькістів, які штовхали країну на революційн ну, автор глибоко не показує ставлення місцевих парт організацій до укладення Брестського миру. Твердження ра про те, що VII з'їзд партії ратифікував мирний д (стор. 73) невірне, бо цей договір був ратифікований 15 ня 1918 року на IV Надзвичайному Всеросійському з'їзді

Гострій внутріпартійній боротьбі у питанні про мир центрі, так і на місцях присвячено ряд статей останніх р Особливо інтересні роботи P. І. Маркової, Б. Ф. Ба 3. Н. Берліної та Н: Т. Горбунової.

У статті P. І. Маркової на великому документальному хівному матеріалі розкривається діяльність і боротьба В. І. на з різними течіями у партії за укладення Брестського На конкретних прикладах автор послідовно висвітлює пр ційну позицію «лівих комуністів» та їх ставлення до найв віших політичних проблем. Автор показує, як в запеклій ріпартійній боротьбі поступово починає перемагати лен' лінія навіть у тих партійних організаціях, які знаходил

1 А. Ф о м и ч е в. Борьба Коммунистической партии за демократичес я выход из империалистической войны в первые месяцы пролетарок татуры (ноябрь 1917 — март 1918 гг.)Ученые записки Псковско дарственного пединститута им. С. М. Кирова, вып. VI, 1958; И. И. Начало борьбы Советской власти за всеобщий мир (1917—1918 гг.) ные   записки   Московского   городского   пединститута,   т.   59. I истории СССР, вып. IV, 1958; А. С. Д р е м о в. В. И. Ленин во гла <5ы Коммунистической партии и Советского правительства за мир ( 1917 — март 1918 гг.). Труды Первого Московского мединститута, 1961; Ф. И. Оп'алихин. Ленинская тактика в борьбе за Брестский Известия Ленинградского электротехнического института, вып. 54, 131

st «дівих комуністів». У статті яскраво подані основні и боротьби за Брестський мир аж до його ратифікації, татті Б. Ф. Багаєва 1 робиться спроба простежити історію ьби з антипартійними   елементами в основних ройонах напередодні VII з'їзду партії. Докладно зупиняючись на ищі в Московській і Петроградській партійних організа-автор показує, як «ліві комуністи» намагались перетвори­/організації у свій фракційний центр, розколоти партію, ся тут і про становище в Смоленській, Мінській, Ураль-І-деяких інших партійних організаціях. На конкретних адах автор показує, що непохитна логіка і сила переко­рі. І. Леніна примусила багатьох делегатів VII з'їзду пар-інити свою попередню думку і проголосувати за мир. -Ф. Багаєв дійшов правильного висновку, що хоч повністю йти з х~воробою «революційної фрази» за цей короткий 'їздівський час не вдалося, партія прийшла до VII з'їзду аною навколо Центрального Комітету, ведення місцевих партійних організацій до Брестського •напередодні VII з'їзду і після нього відображено в статті Верліної та Н. Т. Горбунової2. Автори використали мате-і. 159 партійних організацій. У статті робиться висновок, И з'їздом партії завершується період гострої "боротьби ~ «іна і всієї партії за мир, тому що переважна більшість х організацій і комуністів виступили за ленінську по-миру.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

1968 рр ) - Брестський мир у радянській історіографії (1956