Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

Методика Джека Філіпса заснована на розрахунку економічної ефективності як «повернення від інвестицій в людський капітал» за формулою:

Корисність

КОї =--100,% [3, с. 224].

Вартість навчання

Але такий підхід може бути використаний, коли економічні ефекти від навчання будуть очевидні, та піддаються вимірюванню та

оцінці.

За методикою біпараметричної оцінки МакГі досліджується результативність і ефективність навчання, зокрема їх оптимальне поєднання - продуктивність навчання. Але визначення абсолютного значення ефекту дозволяє лише з'ясувати тенденції, масштаб і напрям ефекту від навчання, тому доцільно зіставляти значення ефекту з витратами, які направлені на перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу.

Найбільш детальна та точна оцінка ефективності навчання може бути проведена лише із застосуванням комплексу методик, наприклад, методики Кіркпатріка і обчисленні показника економічної ефективності КОї (згідно з методикою Джека Філіпса).

З використанням трьох критеріїв методики Кіркпатріка для оцінки ефективності від програм навчання на прикладі ЗАТ «АСКА» здійснено вибіркове обстеження працівників (опитано 70 працівників всіх підрозділів компанії ). Вибірка репрезентативна, дозволяє вирішити поставленні завдання дослідження і зробити обгрунтовані висновки. План збору даних представлений в таблиці 1, а результати анкетування в таблиці 2.

Таблиця 1

План збору даних обстеження персоналу ЗАТ «АСКА»

Напрямок

Мета

Заплановані результати

Методи збору інформації (джерела)

Термін проведення

Відповідальний виконавець

Реакція учасників і

задоволеність

тренінгом

Забезпечити позитивну реакцію на запропоновані матеріали і зворотній зв'язок

4-5 балів- середній рейтинг задоволеності матеріалами

Анкетування (учасники семінару)

По закінченню тренінгу

Бізнес-тренер

Знання

Удосконалення знань і навичок за темами:

1. Страхове шахрайство.

2. Управління ризиками. 3. Планування страхових резервів

4 бала -середній бал за тест, 3 бала -середній бал на початок тренінгу

Тест проводиться бізнес-тренером (учасники семінару)

У перебігу тренінгу та по його закінченню

Бізнес-тренер

Поведінка

Застосування отриманих знань у відповідних ситуаціях

3 - 4 бали -середній рейтинг застосування знань на практиці

Анкетування учасників проводиться менеджером з персоналу

Після трьох місяців по закінченню тренінгу

Менеджер з персоналу головної компанії

Таблиця 2

Результати анкетування «Задоволеність працівників навчальною програмою»

Результат

Відношення працівників, %

 

 

Позитивно

Негативно

Не має значення

1.

Оснащення навчального процесу

80

-

20

2.

Практична корисність семінару

60

10

30

3.

Доступність викладання матеріалу

100

-

-

4.

Взаємозв'язок теорії та практики

70

10

30

5.

Можливість використання отриманих матеріалів на практиці

50

-

50

6.

Можливість «показати» себе

30

20

50

7.

Підвищення професійних навичок

70

-

30

Аналіз даних таблиці 2 і узагальнення результатів дослідження дають підставу стверджувати, що відношення співробітників страхової компанії до навчальних програм, які проводяться, є позитивним, оскільки загальний відсоток задоволеності від пройденого навчання складає 67% (середній показник).

Щодо страхового шахрайства, яке викликане невчасним визначенням недобросовісних клієнтів, був визначений КОї. В середньому витрати з причин страхового шахрайства однієї філії в рік складають 560 тис. грн. (у розрахунок включені показники 37 філії); витрати компанії на випадки страхового шахрайства в місяць на одну філію дорівнювали 46,67 тис. грн. [7].

З метою скорочення даного виду витрат, керівництво прийняло рішення провести навчання працівників за напрямками, що вказані у табл. 1: страхове шахрайство, управління ризиками, планування страхових резервів. Після проведення навчання очікувалось зниження витрат, обумовлених роботою з недобросовісними клієнтами, до 33,5 тис. грн. в місяць на одну філію. За підсумками перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу був отриманий наступний результат:

- З*)Ф - Ф КОї = у      ' 400%,

Ф

де З - витрати компанії, які пов' язані зі страховим шахрайством;

З* - очікуваний розмір витрат на випадок страхового шахрайства після навчання персоналу; Ф - кількість філій компанії.

Киї = (4,67-3,35)^ 37- 37       = ^

37

Загальний результат від проведення навчальної програми персоналу представлено в табл. 3.

За час навчання працівників значних змін в обсягах виробництва, скорочення інших статей витрат не відбулося. Згідно з даними табл. 3 показники за трьома напрямками оцінки за методикою Д. Кіркпатріка входять до запланованих інтервалів. Це дозволяє зробити висновок, що необхідних результатів вдалося досягти завдяки проведенню відповідної програми навчання (зниження витрат відбулося до 33,5 тис. грн., КОї = 32%).

Для оцінки зміни об'єктивних показників роботи спеціалістів після проходження навчання були проведені дослідження, в яких розглянуто взаємозв'язок між навчальними програмами і обсягом продажу страхових полюсів обов' язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСАГО). На рис. 2 відображено динаміку збору страхових премій, а на рис. 3 - проведення навчальних заходів серед співробітників компанії.

Таблиця 3

Результати проведеної програми навчання персоналу_

Напрямок оцінки

Параметри

Результати бали (за 5-бальною школою)

Реакція учасників

Нова інформація

4,3

 

Бажання застосовувати отримані знання

5,0

 

Зміст програми навчання

4,8

 

Задоволеність матеріалами навчання

3,7

 

Забезпечення умов проведення тренінгу, бал

3,5

 

Середній бал

4,3

Знання

Результати тестування по закінченню тренінгу

4,3

Поведінка

Результати анкетування працівників

3,5

Аналіз рисунків 2 і 3 показує тенденцію збільшення страхових премій після проведення заходів перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу. В структурі портфеля ЗАТ «АСКА» 47% складають договори ОСАГО, пік продажів яких приходиться на початок зимових та літніх місяців. Тому напередодні даних періодів проводитися планомірна підготовка кадрів до даного періоду. Таким чином, співробітники проходять підготовку перш, ніж зіткнутися з потребою в її проходженні, тим самим їх компетенція, знання, уміння не викликають сумніву у страхувальників, унаслідок чого збільшується кількість договорів, що укладаються, і прибуток страхової компанії

«АСКА».

Рис. 3. - Проведення навчальних заходів ЗАТ «АСКА», кількість занять

З метою всебічної оцінки ефективності внутрішнього корпоративного навчання була розроблена і реалізована за допомогою методу динамічного програмування програма розподілу інвестицій на розвиток персоналу для забезпечення здобуття максимального прибутку унаслідок здійснення даного заходу.

Завданням реалізації моделі став розподіл 28 тис. грн., які були виділені керівництвом компанії у четвертому кварталі 2008 р., на навчання між трьома відділами таким чином, щоб компанія в цілому отримала найбільший прибуток. Залежність прибутку від виділених грошових коштів приведена в таблиці 4, а результат, отриманий внаслідок реалізації моделі - в таблиці 5.

Taблиця 4

Залежність прибутку від капіталовкладень, тис. грн._

Обсяги капіталовкладень

Очікуваний розмір прибутку за окремими відділами

 

планово-фінансовий

страхування фізичних осіб

страхування юридичних осіб

7

9

12

14

14

12

17

21

18

 

Оптимальні обсяги капіталовкладень за підрозділами, тис.грн.

Taблиця 5

Підрозділ 1

Виділений обсяг вкладень.

Обсяг прибутку

Планово-фінансовий відділ

1

7

9

Відділ зі страхування фізичних осіб

14

20

Відділ зі страхування юридичних осіб

7

11

Всього

1

28

40

Taким чином, застосування практики вимірювання результату, обумовленого проведенням заходів системи перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів, направлено на своєчасне забезпечення підприємства персоналом, яке в кількісному та якісному аспектах відповідає вимогам у сфері послуг та сприяє підвищенню ефективності функціонування системи навчання. Розглянуті методики передбачають реалізацію трьох напрямків: перше - пов'язане з оцінкою кадрового потенціалу компанії та можливостями його розвитку, друге - пов'язане безпосередньо з системою навчання, а третє - з оптимальним розподілом інвестицій у перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників між підрозділами компанії. З метою вдосконалення управління навчанням керівників і спеціалістів треба застосовувати наукові принципи організації процесу підвищення кваліфікації, а також принципи та рекомендації щодо формування ефективної системи навчання, зокрема принцип системності, безперервності, цілеспрямованості, індивідуалізації, перспективності, оптимізації, економічності, адаптивності, оптимального поєднання теоретичного і практичного навчання, ритмічності і систематичної оцінки результатів діяльності персоналу після проведення перепідготовки та підвищення кваліфікації.

РЕЗЮМЕ

В статті розглядається необхідність безперервного розвитку персоналу як головного чинника забезпечення конкурентоспроможності компанії на ринку послуг. Для визначення ефективності системи навчання персоналу необхідно вимірювати результати отримані після перепідготовки та підвищення кваліфікації. Aвтopи пропонують використовувати комбінацію елементів методик Д. Кіркпатріка і Дж. Філіпса та метод динамічного програмування для комплексної оцінки системи навчання персоналу. Ефективність системи внутрикорпоративного навчання розглянуто на прикладі ЗAT «ACKA».

Ключові слова: розвиток персоналу, комплексна оцінка системи навчання персоналу, система внутрикорпоративного навчання

РЕЗЮМЕ

В статье рассматривается необходимость непрерывного развития персонала как главного фактора обеспечения конкурентоспособности компании на рынке услуг. Для определения эффективности системы обучения персонала необходимо измерять результаты, полученные после переподготовки и повышения квалификации. Aвтopы предлагают использовать комбинацию элементов методик Д. Киркпатрика и Дж. Филипса, и метод динамического программирования для комплексной оценки системы обучения персонала. Эффективность системы внутрикорпоративного обучения рассмотрена на примере ЗAО УACК «ACKA».

Ключевые слова: развитие персонала, комплексная оценка системы обучения персонала, система внутрикорпоративного обучения SUMARRY

In article the need for a steady development is consider as the labour resource, which it is a significant factor for the ensuring of competitive company on a market of services. For determination of the efficiency of the training system for the managers and the specialists is need to measure results which have been getting after retraining and raising the level of one's skill. Authors suggest using the combination of elements into methodology of D. Kirkpatrika and Dzh. Filipsa and a method of the dynamic programming to the complex estimation of the training system of the personnel. Efficiency of the training system is considered by the example of CJSC UJSCI «ASKA».

Keywords: personnel development, complex estimation of system of training to the personnel, system intracorporate training

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Борисовский В. Новые аспекты проблемы повышения квалификации руководящих кадров // Российский экономический журнал. - 2004. -№12. - C. 79-82.

2. Aгaнбегян A. Г. Управление и эффективность. - М.: Экономика, 2002. - 71 с.

3. Виноградський М.Д., Беляєва СВ., Виноградська A.M. Управління персоналом: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 200б. -504 с.

4. Звіт о фінансових результатах ЗAT {^ACK ACKA» за 2008 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.aska.com.ua/fin_activities

5. Моргунов Е. Б. Управление персоналом: исследование, оценка, обучение: Учеб. пособие / Е. Б. Моргунов. - М.: «УП», 2005 - 550 с.

6. Загальна інформація о ЗAT {^ACK ACKA» // ЗAT {^ACK ACKA». - №18. - 2008 р. - 121 с.

7. Бухгалтерський баланс ЗAT УACK «ACKA» за 2008 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.aska.com.ua:8080/m1/ru/company/balance.

8. Презентація компанії ЗAT УACK «ACKA». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.aska.com.ua/m1/ru/company/index

б2

МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Б.С .Серебренніков,к.е.н, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» І.В. Сегеда, здобувач Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Стратегічним орієнтиром екологічно безпечного сталого розвитку (ЕБСР) енергетики в ХХІ столітті є оптимізована комплексна збалансована система чотирьох "Е": енергетика - економіка - енергоефективність - екологічна сумісність [1, с.175]. Характеризуючи розвиток енергетичної сфери України, слід насамперед відмітити ту визначальну роль, яку відіграє електроенергетичний комплекс в забезпеченні ЕБСР. За даними [2, с.220] із загальних обсягів шкідливих викидів, які створюють енергопідприємства, 30% припадає на теплоенергетику. Потужні ТЕС викидають в атмосферу близько 30% твердих речовин, 63% сірчаних сполук і 57% оксидів азоту. Одним із вагомих факторів негативного впливу ТЕС на стан навколишнього природного середовища (НПС) є використання вугілля низької якості (3900-4600 ккал/кг). Погіршення якості вугілля призводить до збільшення витрати електроенергії на власні потреби на 1,0-3,5 %, використання газомазутного палива для підсвічування до 30-35 % по теплу, зниження ККД котлоагрегата на 2-3 %, прискорення зношення обладнання, погіршення екології.

Згідно основних положень «Енергетичної стратегії України до 2030 року» [3] гарантування ЕБСР енергетики можливо лише за наступними напрямами:

- зменшення рівня енергетичної залежності країни від зовнішніх поставок палива (природний газ, нафта, уран) з 54,5% у 2005 році до 11,7% - у 2030 році, у тому числі - за рахунок збільшення використання власного вугілля, урану, газу, нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, видобутку українськими компаніями нафти і газу за межами України;

- збільшення виробництва електроенергії на власному паливі з 42% у 2005 році до 91,8% - у 2030 році;

- диверсифікації джерел і маршрутів постачання природного газу та нафти в т.ч. через участь України у міжнародних проектах, зокрема розроблення нафтогазових родовищ і розвитку нафтогазової інфраструктури за кордоном;

- участі в міжнародних енергетичних проектах;

- створення в країні стратегічного резерву нафти та природного газу для використання у надзвичайних ситуаціях та ринкового регулювання цін та підвищення ефективності експортно-імпортних операцій на електроенергетичному ринку (ЕР).

Відносно останнього положення слід відмітити, що при розгляді техніко-економічних аспектів експортно-імпортних операцій на ЕР поза увагою залишається системна оцінка факторів впливу на реалізацію експортного потенціалу (ЕП). В [4] досліджуються математичні моделі визначення енергетичної дефіцитності та надлишковості енергосистеми. Разом з тим, недостатньо уваги приділено економічним проблемам експорту електроенергії (ЕЕ), зокрема ціновому фактору. Проблемам порівняльного аналізу варіантів технічного забезпечення експорту ЕЕ з України присвячена публікація [5], де наводяться переваги побудови вставок постійного струму для здійснення експорту в иСТЕ при збереженні синхронної роботи енергосистем України та Росії [5]. Разом з тим, в [6] зазначається можливий ризик економічної недоцільності інвестицій у поставки постійного струму в разі реалізації проекту інтеграції України з иСТЕ методом синхронізації енергосистем.Електоенергія вироблена Україною не відповідє загальноприйнятим стандартам: електроенергія з амплітудою коливання 1,2 Гц не користується попитом у європейських споживачів. . Зважаючи на це можливості експорту електроенергії безпосередньо залежать від можливостей доведення його якості до європейського стандарту, що не припускає відхилення від стабільної частоти 50 Гц більше ніж в 0,2 Гц (в Україні періодичне падіння частоти до критичного рівня 49,2 - 49,3 Гц). В [7] наводяться деякі елементи конкурентного механізму експорту ЕЕ, а також фрагментарно окреслено аспекти визначення рівня експортних цін. Проблеми конкуренції між Україною та Росією щодо експорту ЕЕ в країни Європи піднімаються в [8]. Разом з тим, дискусійний характер комплексу питань, пов'язаних з визначенням напрямів, механізмів розвитку та реалізації ЕП електроенергетики України потребують подальшого дослідження.

Саме тому актуальним є вирішення таких питань теоретичного та практичного характеру: визначення факторів впливу на реалізацію ЕП; розробка економічної моделі ЕП; визначення напрямів розвитку та шляхів оптимізації ЕП підприємств електроенергетичної галузі України в системі забезпечення ЕБСР.

Показники ЕП. При оцінці ЕП електроенергетики варто розрізняти дві його сторони: внутрішній та зовнішній ЕП. Під внутрішнім ЕП будемо розуміти систему техніко-економічних показників галузі, що характеризують обсяг електричної потужності (ЕЛП) та ЕЕ, який може бути експортований з країни протягом певного періоду за умов повного задоволення внутрішніх потреб. В свою чергу, внутрішній ЕП доцільно розділяти на максимальний та оптимальний характер. Оптимальний ЕП електроенергетики пропонується визначати виходячи з системи критеріїв оптимальності забезпечення ЕБСР: цільовий дохід/прибуток від експорту; бажана частка ринку в країнах-імпортерах; раціональне споживання вичерпних первинних енергоресурсів; раціональна експлуатація генеруючих та транспортувальних потужностей; мінімізація екстернальних витрат (негативних наслідків для НПС, зниження рівня енергетичної та економічної безпеки тощо) всередині країни; забезпечення певного доцільного резерву генерації ЕЛП та ЕЕ; збалансованість структури експорту ЕЕ за частками країн-імпортерів тощо. Наведений перелік не претендує на вичерпність і може бути розширений та деталізований.

Зовнішній ЕП характеризує обсяг ЕЛП та ЕЕ, який може бути імпортований потенційними країнами-імпортерами протягом певного періоду (напр., року) і є похідним від співвідношення попиту та пропозиції ЕЛП та ЕЕ в даних країнах. Разом з тим, варто зазначити, що прогнози відносно зростання виробництва ЕЕ та її експорту протягом 2015-30 рр., наведені в [9], є сумнівними навіть за песимістичним сценарієм, що пояснюється вкрай високим рівнем фізичної зношеності основних генеруючих та передавальних фондів [10]. Однією з головних причин даної проблеми є низький інвестиційний потенціал ЕП відносно необхідного обсягу капіталовкладень у техніко-технологічне оновлення. Також існують певні проблеми, пов' язані з надійним забезпеченням електростанцій паливно-енергетичними ресурсами.

Науковий та практичний інтерес представляють коефіцієнти покриття ЕП електроенергетики України (КСЕр і) відносно потенційних країн-імпортерів, які пропонується визначати як співвідношення між внутрішнім (ЕРі) та зовнішнім (ЕРЕ і) ЕП щодо і-ї країни-імпортера:

N

КСЕР і = ЕРі /ЕРЕ і. Інтегральний коефіцієнт покриття ЕП (КСЕР) розраховується за формулою К1    = Е    / ^ Е      , де N - кількість

СЕР Р'.і Р.Еі

і=1

країн, яким Україна технічно спроможна експортувати ЕЕ. Причому теоретично Ксбрі Є (0/+СО) й К^Ер є (0;+оо) . В ситуації, коли

КСЕР > 1, відсутня необхідність нарощування внутрішнього ЕП країни, принаймні в коротко- та середньостроковому періодах, навпаки, існує проблема його реалізації. Коефіцієнт реалізації ЕП електроенергетики України (Кшр) відносно країн-імпортерів, пропонується визначати як співвідношення між фактичними обсягами експортованої ЕЕ в країни-імпортери (УЕЕ) та внутрішнім ЕП: КРЕР = УЕЕ /ЕРі,

КШр є (0;1).

Фактори впливу на ЕП. Оцінку ЕП варто здійснювати на основі системного підходу, що виявляється у визначенні дерева факторів формування ЕП електроенергетики та встановленні напрямів, характеру та сили їх впливу на результуючий показник та між собою. Причому вкрай важливо здійснювати оцінку величини ЕП в натуральній та грошовій формах, що пояснюється прагненням країни-експортера, головним чином, максимізувати надходження та прибуток від експорту ЕЕ, чого можна досягти без збільшення фізичного

© Серебренніков Б.С., Сегеда І.В., 201обсягу експорту за рахунок оптимізації експортної ціни.

Факторами першого рівня, що впливають на внутрішній ЕП електроенергетики є наступні: обсяг діючих енергогенеруючих потужностей (ЕГП) (Ро); технічний стан ЕГП (Тя); запаси первинних енергоносіїв на електростанціях (£Р); втрати ЕЕ в ЕГП та лініях електропередач (ЛЕП) (Ье); обсяг внутрішніх потреб в ЕЛП та ЕЕ (С); обсяг резерву ЕГП для внутрішніх потреб (Яо); обсяг резерву первинних енергоносіїв для внутрішніх потреб (ЯР); норматив накопичення ЕЕ (Я); пропускна спроможність магістральних ЛЕП (СГ).

Зовнішній ЕП електроенергетики визначається наступними факторами: потреби в ЕЕ країни-імпортера (Се); обсяг виробництва ЕЕ в країні-імпортері (Ое); ціна (абсолютна та відносна в порівнянні з конкурентами) імпортної ЕЕ (ЯЕ); ціна на ЕЕ внутрішнього виробництва країни-імпортера (Я,); ціни на енергоресурси-замінники ЕЕ (%); курс національної валюти по відношенню до валют країн-імпортерів ЕЕ (ЯЕ); якість ЕЕ (<2Е); надійність енергопостачання (СЕ). На даному етапі абстрагуємось від технічних варіантів та параметрів організації експорту ЕЕ, зокрема фактору частоти в енергосистемі, що може непрямо впливати на реалізацію ЕП. Це пояснюється тим, що наразі Україна спроможна експортувати ЕЕ в країни Європи через Бурштинський енергетичний острів, працюючий в паралельному режимі з иСТЕ, та країни СНД, зокрема, Росію, з енергосистемою якої українська також працює в паралельному режимі. Варто зазначити, що на зовнішній ЕП також впливають геополітичні та геоекономічні інтереси (ї), які важко піддаються вимірюванню, проте характеризуються суттєвим впливом на процеси та ефективність зовнішньої торгівлі (напр., імовірні економічні конфлікти між Україною та Росією, які є конкурентами в експорті ЕЕ на ринки країн ЄС [8]); екологічні інтереси країни-імпортера (Я). Також практичний інтерес представляє аналіз передумов та ефектів в ситуації, коли країна, що характеризується надлишковими ЕГП та потенціалом виробництва ЕЕ, виступає її імпортером (наприклад, Польща) або експортером та імпортером одночасно (наприклад, Росія). Наведені фактори можуть виступати об'єктами моніторингу з метою забезпечення виваженого управління розвитком та реалізацією ЕП.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків