Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

Такий вплив тим більше є необхідним через очевидну потребу в розвитку нових напрямків діяльності українських хімічних підприємств. Одним з них є виробництво двоокису титану, 50% якого (виходячи зі світової практики) використовується в лакофарбовій промисловості й 37% при виробництві пластику [12, с. 4]. Іншим прикладом, уже з області виробництва добрив, може бути інвестиційна програма «Стиролу» з випуску гранульованого карбаміду, яка, як планується, призведе до завантаження виробничих потужностей продуктивністю 700 тис. тонн карбаміду на рік [13, с. 4].

Значення узгодженої діяльності державних організацій і підприємств хімічної галузі збільшується через зростання потреби в удосконаленні виробничої інфраструктури галузі. Сьогодні цьому питанню не приділяється належної уваги. Як правило у сучасних наукових розробках і управлінських рішеннях галузі народного господарства і виробнича інфраструктура розглядаються ізольовано друг

від друга.

Тим часом, недостатня увага до галузевих особливостей виробничої інфраструктури формує цілком реальні обмеження для виробничої сфери, часто звужуючи використання капіталу в галузях і перешкоджаючи галузевому розвитку. Так, наприклад, низьказатребуваність карбамідо-аміачної суміші на внутрішньому ринку України обумовлюється відсутністю спеціалізованого транспорту (цистерн), через що її споживач виявляється змушеним займатися самовивозом продукції.

Треба погодитися з тими, хто вважає завданням першорядної важливості посилення позицій українських підприємств-експортерів на зовнішніх товарних ринках, у тому числі й через посилення «економічної дипломатії» [14, с. 53].

Сьогодні основний обсяг роботи у цьому напрямку виконується торгово-економічними місіями, які є структурними підрозділами українських посольств. На них лягає основна відповідальність за реалізацію національних економічних інтересів на зовнішніх ринках.

У затверджених Міністерством економіки і Міністерством закордонних справ у 2GG7 р. Генеральних директивах торгово-економічним місіям передбачається сприяння українським компаніям усіх форм власності в реалізації зовнішньоекономічної діяльності й захисту їх інтересів за кордоном [15, с. 25].

Виняткового значення набуває оцінка стратегічних перспектив розвитку тих або інших ринків, які набирають силу тенденцій і закономірностей. Так, наприклад, політика країн Євросоюзу, яка спрямована на збільшення споживання так званого біопалива, відкриває певні перспективи перед українськими підприємствами.

Справа в тому, що перехід на екологічно чисте паливо рослинного походження передбачає значне збільшення посівних площ під вирощування кукурудзи і рапсу, що у свою чергу спричиняє зростання споживання мінеральних добрив. Тим самим об'єктивно складаються сприятливі умови для перегляду антидемпінгової практики на одному із самих захищених заходами протекціонізму європейських ринків.

Водночас, реалізація такого потенціалу представляється неможливою без суттєвих змін у стратегії самих підприємств і політиці держави в стандартизації продукції вітчизняних компаній. У першу чергу цей фактор заявляє про себе на європейському напрямку діяльності українських підприємств хімічної галузі. У 2GG3 р. Єврокомісія схвалила пропозиції з впровадження нової законодавчої базі ЄС у сфері хімічного виробництва. Відома як REACH, ця законодавча база регулює питання реєстрації, оцінки й авторизації хімічної продукції. Передбачається, що починаючи з 2GG9 р. дозвіл на імпорт і реалізацію на території Європейського Союзу хімічної продукції буде здійснюватися за правилами REACH, яка регламентує параметри більше 3G тис. хімічних речовин. Ключову роль у справі впровадження REACH відіграє Європейське агентство хімічних речовин (European Chemicals Agency ECHA), яке почало діяти з 1 червня 2GG7 р.

Тим часом, рівень готовності України до введення нових правил оцінюється як відносно низький. Зазначається, що Україна в даному питанні значно відстає від своїх основних конкурентів на європейському ринку — Росії, Китаю та Кореї [9, с. 4]. Дотепер не визначено державний орган, відповідальний за координацію роботи з адаптації українських підприємств новим європейським стандартам.

Це вже в короткостроковій перспективі здатне викликати серйозні зміни у структурі й обсязі експорту українських підприємств хімічної галузі. Згідно з оцінками експертів, які виходять із середньорічних обсягів українського експорту в країни Європейського Союзу, починаючи з 2GG9 р. втрати для підприємств вітчизняної хімічної і нафтохімічної промисловості можуть скласти 1,1-1,2, а для металургійної промисловості — 7GG-8GG млн дол. США [16, с. 4]. Ситуація ускладнюється ще й тим, що сукупна вартість реєстрації продукції і підприємств відповідно до правил REACH оцінюється для українських підприємств в 1 млрд євро.

Висновки даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. У рамках промислової політики державі треба визначитися з тенденцією, яка намітилася в хімічній галузі, до диверсифікації діяльності провідних підприємств. Спроби освоєння нових видів продукції (наприклад, біопалива) заслуговують набагато більшої уваги з боку держави, ніж та, яка приділяється цьому питанню сьогодні.

Іншим напрямком зростання активності держави в хімічній галузі, пов'язаним з реалізацією потенціалу галузі, який відкривається у зв'язку з особливостями попиту на внутрішньому ринку, є політика імпортозаміщення. Причому, хімічна галузь у такому разі демонструє якісну різноманітність підходів до вирішення традиційних проблем заміщення імпортних товарів вітчизняними.

Важливим напрямком стимулювання інвестицій у хімічній галузі, формування тут фондів розвитку виробництва є подальше розкриття потенціалу акціонерної форми організації виробництва. У цьому зв'язку варто зазначити, що, незважаючи на здійснене акціонування абсолютної більшості підприємств хімічної галузі, треба виділити два напрямки, у межах яких відкриваються значні перспективи для розвитку як самих підприємств, так і галузі взагалі:

1. Удосконалення корпоративного управління, під яким, як правило, розуміється впорядкування відносин між власниками підприємств. Змістовною стороною даного процесу є захист майнових прав власників і, насамперед, міноритарних акціонерів, формування механізмів протидіючих захвату власності. У сучасних умовах такий захват (який одержав назву рейдерства) широко використовується як форма так званого «поглинання» компаній і майна.

Зважаючи на те, що найбільшу активність рейдери проявляють при захопленні найбільш ліквідних активів і майна перспективних компаній, захист прав акціонерів підприємств хімічної галузі набуває особливої значимості. У цьому зв'язку вдосконалення корпоративного управління має розглядатися як самостійний напрямок діяльності Міністерства промислової політики України.

2. Використання фінансових інструментів, які полегшують доступ до позикових коштів, що дозволяють, у свою чергу, розширювати інвестиційну базу підприємств. У найзагальнішому вигляді даний ресурс може бути сформовано за рахунок трьох джерел:

• довгострокових кредитів комерційних банків, які надаються на модернізацію та розвиток виробничої бази підприємств хімічної

галузі;

• боргових зобов'язань, які мають чітку цільову орієнтацію (наприклад, корпоративні облігації, кошти від яких спрямовуються на розвиток фондів підприємств або освоєння нових напрямків діяльності);

• додаткових емісій акцій, метою яких є збільшення припливу коштів на розвиток компанії або розширення кола акціонерів за рахунок залучення так званого «стратегічного інвестора».

РЕЗЮМЕ

Аналізуються обставини, які спонукають державу до проведення такої промислової політики, зокрема в хімічній галузі України, яка б, з одного боку, стимулювала якісне удосконалення технологічних процесів у галузі, а з іншого боку — удосконалювала її структуру, диверсифікацію діяльності провідних підприємств, корпоративне управління. Ключові слова: промислова політика, хімічна промисловість, корпоративне управління

РЕЗЮМЕ

Анализируются обстоятельства, которые побуждают государство к проведению такой промышленной политики, в частности в химической отрасли Украины, которая бы, с одной стороны, стимулировала качественное усовершенствование технологических процессов в ней, а с другой стороны - совершенствовала ее структуру, диверсификацию деятельности ведущих предприятий, корпоративное управление. Ключевые слова: промышленная политика, химическая промышленность, корпоративное управления

SUMMARY

Circumstances which induce the state to the leadthrough of such industrial policy are analysed, in particular in chemical industry of Ukraine, which, from one side, would stimulate the high-quality improvement of technological processes in industry, and de autre part perfected its structure, diversification of activity of leading enterprises, corporate management. Keywords: industrial policy, chemical industry, corporate management

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Яновський, М. Нова ціна газ — це ще не вирок хімії [Текст] І М. Яновський ІІ Урядовий кур'єр. 2GG8. — 9 січня. — С. 13.

2. Гордейчук, Д. Химия на грани фола [Текст] І Д. Гордейчук ІІ Эксперт Украина. 2GG9. — № 6. С. 22-25.

3. Кучер, К. Льготы нужны, чтобы успеть модернизировать предприятия [Текст] І К. Кучер ІІ Экономические известия. — 2GG7. — 24 сентября. — С. 1, 4.

4. Тарасова, Н. Тенденції та проблеми розвитку хімічного комплексу [Текст] / Н. Тарасова // Економіка України. — 2002. — № 8. — С.

40-44.

5. Янковський, М. Куди рухатися вітчизняному хімпрому? [Текст] / М. Янковський //Урядовий кур'єр. — 2007. — 16 лютого. — С. 11.

6. Новицький, В. Хімічний комплекс України [Текст] / В. Новицький // Урядовий кур'єр. — 2008. — 24 травня. — С. 5.

7. Пропозиції Президенту — Нова хвиля реформ [Текст] // Комісія «Блакитної стрічки» — Україна. — К.: Програма розвитку ООН. — 2005. — 104 с.

8. Статистичний щорічник України за 2005 рік [Текст] / Державний комітет статистики України / За ред. О. Г. Осауленка. — К.: Вид-во «Консультант», 2006. — 575 с.

9. Як не втратити «хімічний» ринок Євросоюзу [Текст] // Урядовий кур'єр. — 2007. — 7 листопада. — С. 4.

10. Стецун, Н. Химики надеются на антидемпинговые меры против россиян [Текст] / Н. Стецун // Экономические известия. — 2007. — 4 сентября. — С. 3.

11. Самофалов, А. Северодонецкая химия плывет в столицу [Текст] / А. Самофалов // Экономические известия. — 2008. — 4 июня. — С.

4.

12. Лапин, Е. «Подходящего «Сумыхимпрому» инвестора я не вижу [Текст] / Е. Лапин, Н. Стецун // Экономические известия. — 2007. — 3 сентября. — С. 4.

13. Стецун, Н. «Стирол» заработает на гранулированном карбамиде [Текст] / Н. Стецун // Экономические известия. — 2007. — 1 ноября.

— С. 4.

14. Економіка України в післявибочий період та порядок денний для уряду [Текст] / А. Я. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін. — К.: НІСД, 2006. — 114 с.

15. Яценюк, А. Реформа для бизнеса [Текст] / А. Яценюк, Д. Рябкова // Инвестиционная газета. — 2007. — № 39. — С. 24-27.

16. Щоб не зазнали втрат експортери [Текст] // Урядовий кур'єр. — 2008. — 10 липня. — С. 4.

АНАЛИЗ ФАКТОРОВ, ОБЕСПЕЧИВАЮЩИХ ВЫСОКИЙ УРОВЕНЬ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ СТРАН МИРА.

Г.И. Фролова, к. э. н., доцент, Бердянский университет менеджмента и бизнеса В.Ю. Фролова,  Донецкий национальный университет

Развитие современного мира основано на прогрессе в научно-технологической и инновационной сферах. Этот процесс характеризуется значительной динамикой, скоростью изменений, которые подстегиваются нарастающей глобализацией экономической, политической и социокультурной жизни различных стран и регионов - независимо от уровня их развития.

Необходимость перехода к инновационной экономике, реализованная в промышленно-развитых странах, в некоторой степени признается и в нашей стране на государственном уровне. Однако на практике переход к инновационной экономике, по большому счету, не осуществляется ни на государственном, ни на региональном уровнях.

Основные причины крайне низких темпов перехода к инновационной экономике следующие: невостребованность инноваций и новых технологий отраслями экономики;

несовершенство законодательной базы для развития инновационно-технологической сферы; недостаточные усилия органов государственной власти в развитии инновационно-технологической сферы; неблагоприятная макроэкономическая среда для развития инновационных процессов; снижение потенциала науки страны (сокращение числа исследователей; уменьшение объема финансирования; уменьшение числа патентов).

Такое положение требует скорейшего изменения роли науки и инновационно-технологической сферы в социально-экономическом развитии страны. Создание условий для развития инновационно-технологической сферы определяется наличием в стране и активным использованием комплекса факторов, обеспечивающих как генерацию новых научных идей и изобретений, так и эффективную реализацию их на рынке инноваций в интересах экономического роста и повышения качества жизни.

Анализ последних исследований и публикаций. Такие     теоретико-практики   как   Питер   Ф.   Друкер,   Джеймс Воркс,

Кимберли Вотсон-Хемфилд, В.М. Анищик, А.В. Русецкий, Н.К. Толочко и др. уделяют большое внимание проблемам технологического развития.

Цель данной статьи - анализ факторов, влияющих на инновационно-технологические достижения стран, в т.ч. и в Украине.

В настоящее время в мировой экономике происходит постоянное возрастание веса и влияния высокотехнологичных разработок, в связи с чем возникает естественная задача исследования различных механизмов научно-технологического развития, которые соответствуют современным представлениям о научно-техническом прогрессе.

Совокупность показателей, оценивающих инновационно-технологические достижения страны, выглядит следующим образом: число ПК на 1000 жителей; численность пользователей Интернетом на 1000 жителей; число Интернет — хостов на 10000 жителей; экспорт высокотехнологичных товаров, % от экспорта машинно-технической продукции; число официально зарегистрированных патентов на 1 млн жителей; число радиоприемников на 1000 жителей; число телевизоров на 1000 жителей; роялти и лицензионные платежи, долл. США.

Для характеристики создания новаций используется показатель числа патентов, официально зарегистрированных резидентами

страны.

Распространение старых инноваций оценивается следующими показателями: экспорт высокотехнологичных товаров; роялти и лицензионные платежи; число бизнес — Интернет-серверов.

Для инновационно-технологического развития страны требуется развитие различных способностей как у создателей новых технологий, так и у пользователей. Пожалуй, наиболее важными являются способности организовать постоянный поток новых инноваций. В данной статье способности оцениваются: числом персональных компьютеров, числом пользователей Интернетом, числом радиоприемников, числом телевизоров. [1,с.12-15]

В качестве совокупности комплекса факторов, влияющих на показатели инновационно-технологических достижений страны, рассматриваются: суммарный показатель отражающий начальное, среднее и высшее образование, %; внутренние сбережения, % от ВВП; затраты на информационные технологии и коммуникации, % от ВВП; численность ученых и инженеров, занятых в НИОКР, на 1 млн чел.; затраты на НИОКР, % от ВНД; уровень безграмотности, % неграмотных людей старше 15 лет;численность городских жителей, % от всего населения; количество школьников на одного учителя, чел.; затраты на образование, % от ВНП; численность выпускников вузов, получивших научно-исследовательские специальности, % от общего числа выпускников; валовой национальный доход на душу населения,

долл. США по ППС.

На формирование способностей людей создавать инновации, пользоваться ими, управлять потоком новых инноваций влияют три фактора. Первый фактор касается особенностей начального, среднего и высшего образования в стране и включает в себя следующие показатели: продолжительность образования на разных уровнях, программы обучения, качество обучения в школе и в университете. Вторым важным фактором является уровень грамотности в стране или обратный ему уровень безграмотности. Естественно, что человеческие способности создавать инновации и пользоваться ими выше в той стране, где выше уровень образования. Третий фактор — это количество школьников, приходящихся на одного учителя. Уменьшение числа учеников, приходящихся на одного учителя, приближает

© Фролова Г.И., Фролова В.Ю., 201обучение к индивидуальному, что позволяет учителю уделять больше времени каждому школьнику и, следовательно, влиять на формирование способностей.

На создание новаций существенное влияние оказывает численность ученых и инженеров, занятых в НИОКР, затраты на НИОКР, численность выпускников вузов, получивших научно-исследовательские специальности. Количество изобретений, открытий и объем лицензионных платежей, получаемых страной, напрямую зависят от численности ученых и инженеров в стране, их профессионального уровня, а также затрат на НИОКР. Фактор «численность выпускников вузов, получивших научно-исследовательские специальности», также рассматривается как влияющий на создание новаций, так как выпускники вузов увеличивают потенциал создателей новаций и поддерживают процесс их воспроизводства. Среди факторов, влияющих на распространение инноваций, рассматриваются такие, как внутренние сбережения в стране, затраты на информационные технологии и коммуникации, валовой национальный доход на душу населения в стране. Названные факторы выбраны потому, что процесс распространения современных новаций требует инвестиций. Он заключается в создании малых инновационных фирм и приобретении ценных бумаг фирм, продвигающих новации на рынок, где они после признания рынком становятся инновациями. Также необходимы инвестиции и для распространения старых инноваций.

Некоторые факторы имеют двойное влияние, т. е. они влияют или на создание новаций и распространение инноваций или на формирование способностей и создание новаций. К таким факторам относятся численность городских жителей и затраты на образование в стране. Численность городских жителей отражает концентрацию населения в городах, ставших центрами развития мануфактурного производства, индустриализации, а затем центрами постиндустриального развития мира. Роль городов и в настоящий период инновационно-технологического развития мировой экономики является значимой.

Затраты на образование — это один из факторов, в наибольшей степени влияющих как на инновационно-технологические достижения страны, так и на социально-экономическое развитие. [2]

Для сопоставления стран по показателям инновационно-технологических достижений и факторам, влияющим на инновационно-технологические достижения, разделим страны на две группы по показателю ВНП на душу населения — на страны с высоким уровнем доходов и страны с низким уровнем доходов. В группу стран с высоким уровнем доходов вошли страны, имеющие значение показателя выше или равное 11456 долл. США (США, Канада, Япония, страны Западной Европы и др.) , а с низким уровнем — не более 11456 долл. США (Россия, Восточная Европа, некоторые страны Африки).

Рассмотрим первый показатель-это Патенты, выданные резидентам. По данным МБРР промышленно-развитым странам принадлежит 97% всех патентов на изделия и технологии. В табл. 1 представлена динамика получения патентов странами с высоким и низким уровнем доходов.

Таблица 1

Группа стран

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Страны с высоким уровнем доходов

3131

3260

3259

3305

3187

2776

3444

3195

Страны с низким уровнем доходов

0,53

0,61

0,53

0,76

0,92

0,65

0,27

0,58

Для стран с высоким уровнем доходов характерны незначительные изменения данного показателя в пределах трех тысяч двухсот. В странах с низким уровнем доходов он колеблется в пределах от 0,27 патентов на 1 млн. чел. в 2007 году и достиг своего максимума в 2005 году (0,92). [3]

Второй показатель- это Экспорт высокотехнологичной продукции. (Табл.2)

К высокотехнологичной продукции относится продукция следующих отраслей: полупроводниковые технологии; информационные технологии телекоммуникации; искусственный интеллект; робототехника и электроника; альтернативная энергетика; системы безопасности, контроля и автоматизации; оборонные технологии; биотехнологии. Здесь в период с 2000 по 2008 года динамика была незначительной и для стран первой группы в среднем составляла 22%, для стран второй группы- 5%.

Таблица 2

Группа стран

2000

2005

2008

Страны с высоким уровнем доходов

24

22

21

| Страны с низким уровнем доходов                                |              4              |              5              |              7 |

Следующим фактором, оказывающим влияние на показатели инновационно-технологических достижений страны являются Затраты на исследования и разработки. Исследования и разработки включают фундаментальные, прикладные исследования и опытно-конструкторские разработки. Динамика затрат на исследования и разработки отражена в табл. 3.

Таблица 3

Группа стран

2003

2005

2008

Страны с высоким уровнем доходов

2,6

2,5

2,5

Страны с низким уровнем доходов

0,5

0,7

0,7

Для стран с высоким уровнем доходов он в среднем составляет 2,5%, для стран с низким уровнем доходов-0,6% от ВВП.[3] Четвертый показатель, величина которого приведена в табл. 4 - Валовой национальный продукт на душу населения по ППС. Валовой национальный продукт на душу населения — это важнейший показатель, показывающий возможности страны в инновационно-технологическом развитии. Динамика этого показателя демонстрирует существенные различия в группах стран. Так, в странах с высоким уровнем доходов за последние 8 лет он увеличился на 11133 долл. США (с 2000 по 2008 года). В странах второй группы также наблюдается стабильный рост (по данным на 2008 год он составил 1953 долл. США).[3]

Валовой национальный продукт на душу населения по ППС в среднем в стране, долл. США.

Таблица 4

Группа стран

2000

2006

2007

2008

Страны с высоким уровнем доходов

27000

34072

36000

38133

Страны с низким уровнем доходов

1078

1601

1770

1953

В табл. 5 и табл. 6 представлены статистические данные Украины по названным показателям и статистические данные стран, имеющих максимальное и минимальное значение по показателям, оценивающим инновационно-технологические достижения и факторам, влияющим на инновационно-технологические достижения, что дает представление о месте Украины в инновационно-технологическом развитии стран мира.

Для инновационно-технологического развития страны требуется развитие различных способностей как у создателей новых технологий, так и у пользователей. Поэтому, наиболее важными являются способности организовать постоянный поток новых инноваций. Эти способности оцениваются: числом персональных компьютеров, числом пользователей Интернетом, числом телевизоров.

Для характеристики создания новаций используется показатель числа патентов, официально зарегистрированных резидентами

страны.

На формирование способностей людей создавать инновации, пользоваться ими, управлять потоком новых инноваций влияют три фактора. Первый фактор касается особенностей начального, среднего и высшего образования в стране и включает в себя следующие показатели: продолжительность образования на разных уровнях, программы обучения, качество обучения в школе и в университете. Вторым важным фактором является уровень образования в стране. Естественно, что человеческие способности создавать инновации и пользоваться ими выше в той стране, где выше уровень образования.

Третий фактор — это количество школьников, приходящихся на одного учителя. Уменьшение числа учеников, приходящихся на одного учителя, приближает обучение к индивидуальному, что позволяет учителю уделять больше времени каждому школьнику и, следовательно, влиять на формирование способностей.

Таблица 5

Значение показателей, оценивающих технологические достижения Украины и стран с минимальными и максимальными

значениями показателей.

Показатели

Украина

Страна с минимальным

значением показателей

Страна с максимальным

значением показателя

Число ПК на 1000 жителей

22

Буркина-Фасо-1,5

Сан-Марино-727

 

 

Камбоджа-1,5

 

Численность пользователей интернетом на 1000 жителей

10,9

Нигер-1,1

Новая Зеландия-530

 

 

Бангладеш-1,5

 

Число Интернет-хостов на 10000 жителей

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків