Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 25

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

- прогнозування.

Будь-яка автоматизована інформаційна технологія набудовується на різні технології роботи туристичної фірми і дозволяє враховувати самі прискіпливі вимоги. Разом з тим, системи приносять в туристичну фірму світову практику управління і контролю. Результатом впровадження будь-якої автоматизованої інформаційної технології управління в туристичному комплексі є підвищення ефективності роботи, високий рівень сервісу для клієнтів і суворий фінансовий контроль. Модульність та інтеграція інформаційної технології дозволяє нарощування їхньої функціональності зі зміною потреб туристичного комплексу. Системи управління продажами туристичної фірми - це сучасний підхід до управління відділом продажів (надання послуг) і вирішення задач з організації і проведення заходів у туристичній фірмі, що ефективно управляє діяльністю комерційного відділу туристичної фірми, здійснює групові продажі, аналізує прибутковість заявок, що надходять, формує цінову політику, складає контракти і контролює їхнє виконання, здійснює бронювання, продаж і оренду конференц-приміщень, допомагає організовувати банкети і заходи. Вона сприяє збільшенню продажів при істотній економії ресурсів і часу. Створення пакету необхідних послуг для клієнтів при організації заходів різного характеру відбувається за лічені хвилини - користувач має доступ до необмеженої кількості категорій імен, описів, опцій.

Автоматизовані інформаційні технології управління туристичним комплексом функціонують, як в окремих туристичних фірмах, так і в цілих ланцюгах даної галузі. Перехресний продаж між туристичними фірмами збільшує завантаження по групових продажах. Вони оснащені могутнім інструментарієм по збереженню і управлінню всією кореспонденцією між відділом продажів туристичної фірми і клієнтами. Функціональний блок управління документацією зберігає та організує роботу з документами, відправленими клієнтами.

Сучасні автоматизовані інформаційні технології працюють не тільки в локальній мережі туристичної фірми, але і мають можливість підключення і роботи в глобальній мережі Інтернет. Переваги тут у тому, що це дозволяє проводити гнучку маркетингову і цінову політику, досягаючи максимальної прибутковості від кожної отриманої заявки чи пропозиції. Створювати високоефективну стратегію продажів, що базується на аналізі тенденцій і взаємодій на ринку, туристична фірма має можливість, контролюючи умови реалізації своїх пакетів послуг (мінімальний тариф і тривалість перебування гостя, обмеження на кількість продаваних путівок по типах, вимоги, гарантії заявок, передоплату тощо), приводячи їх у відповідність з кон'юнктурою ринків у тих або інших географічних регіонах. У такий спосіб туристична

© Кожухівська Р.Б., 201фірма одержує максимально можливу віддачу від кожного сегменту ринку. Важливою перевагою для будь-якої туристичної фірми, представленої в Інтернеті, безперечно, є своєчасність, повнота і доступність переданої інформації.

Традиційного методу оцінки економічної ефективності від впровадження автоматизовані інформаційні технології - підрахунку прибутку від капіталу, що інвестується, недостатньо. Для цього потрібна велика методика, здатна показати повну віддачу. А це кількісний і якісний ефект сервісу в туристичній індустрії. Ефективність досягається й у відділі збуту, про що свідчить підвищення продажів на 50% і зменшення вартості ліквідних угод на 15%. Ефективність для виробничого відділу - це скорочення часу технологічного циклу на 20% або зниження рівня товарних запасів на 5%. Ефективність і матеріальні вигоди від впровадження нового бухгалтерського модулю полягає в скороченні термінів пересилання платіжних документів, прискоренні поточних розрахунків і т.п., вона досягається за допомогою впровадження нового покоління автоматизованих інформаційних технології туристичних систем, що створюють, свого роду, інтерактивну інформаційну базу по туристичних фірмах загального ланцюга надання послуг, інтегровану з електронними системами бронювання. Запит кінцевого клієнта щодо туристичних послуг автоматично обробляється з урахуванням його індивідуальних переваг, дозволяючи миттєво скласти оптимальну пропозицію, і з великою імовірністю забезпечення позитивної реакції клієнта.

Маркетинг у туристичній індустрії здобуває нового відтінку. Тепер це не лише пошук нових клієнтів, але і робота з людьми, що уже коли-небудь були клієнтами тої чи іншої туристичної фірми. На сьогоднішній день практично кожен туристичний ланцюг пропонує програму заохочення постійних клієнтів. А сучасні інформаційні засоби надають можливості для ефективного управління такими програмами. Надання виняткового сервісу стає цілком реальним. Нові задачі, нові можливості інтеграції баз даних, інформаційний аналіз, двосторонній зв'язок з міжнародними системами і є остаточною моделлю інформаційних туристичних технологій. Інформаційний технологічний прогрес випереджає очікування туристичних фірм у довгостроковій адекватності впроваджених автоматизованих інформаційних технології. Якщо раніше туристичні фірми змінювали технологічне оснащення в середньому кожні 5-8 років, то сьогодні цикл скоротився до 3-4 років, і тенденція до скорочення цього терміну продовжується. Згідно проведеному на Заході компанією Microsoft дослідженню, 60-70% усіх туристичних фірм протягом найближчих п'яти років закуплять нову систему управління туристичною фірмою.

Важливо відзначити, що сам по собі факт установки сучасної системи не означає безумовного отримання віддачі від здійснених витрат. Ефективність автоматизації обумовлюється цілим комплексом скоординованих заходів щодо перегляду сформованих методів і порядку роботи, перепідготовки персоналу туристичної фірми, розробки і перетворення інформаційно-технологічної стратегії підприємства. Цінність системи можна розглядати в двох розрізах - у процесах, які система автоматизує, і даних, які акумулює система в ході своєї роботи.

Автоматизація процесів функціонування систем туристичної фірми дозволяє автоматизувати виконання щоденних задач персоналу і керівництва туристичної фірми. При цьому досягається взаємозв'язок між різними службами туристичної фірми, що значною мірою підвищує ефективність і дозволяє позбутися помилок. Разом з цим керівництво одержує могутній інструмент контролю над станом туристичної фірми і фінансових потоків, а можливості зловживань персоналом туристичної фірми, скорочуються до мінімуму. З використанням автоматизованих систем туристична фірма стає більш керованою. Керівництво туристичної фірми, одержуючи адекватні дані по стан справ на сучасний момент часу і прогнози на майбутнє, має можливість приймати коректні і своєчасні рішення. Крім функцій управління, системи пропонують додаткові можливості підвищення рівня сервісу для клієнтів. Споживач стає центром уваги та одержує індивідуально-орієнтований сервіс. Система дозволяє враховувати різноманітні побажання і переваги, а процес надання послуг робити безпроблемним для клієнта. Система зберігає дані по кожному клієнту, що коли-небудь користувався послугами туристичної фірми, і при наступному його приїзді дозволить визначити правильний тариф і випередити його побажання.

На сьогоднішній день, за яскраво вираженої невизначеності та хаотичності зовнішнього середовища необхідною властивістю туристичної фірми виступає її здатність до адаптації. Висока надійність і забезпечення стійкості - один з фундаментальних принципів її функціонування. З урахуванням конкретних умов для кожної туристичної фірми, необхідно розробляти і впроваджувати комплексні автоматизовані системи, що концентрують у собі сукупність організаційних, режимних, технічних і інших можливостей спрямованих на досягнення достатнього рівня економічної ефективності і безпеки ведення бізнесу.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій привів до того, що за останні кілька років у сервісному секторі економіки стали широко застосовуватися найрізноманітніші інформаційні технологічні рішення. Інформаційне управління пов'язане з бурхливим розвитком технологій, що забезпечують швидкі й ефективні методи передачі, обробки, збереження й одержання інформації. Автоматизація різних процесів досягається шляхом інтеграції різних інформаційних технологій, метою яких є підвищення ефективності і продуктивності роботи працівників туристичної фірми, і дає величезні потенційні можливості для підвищення ефективності управління туристичною фірмою.

Істотним елементом, від якого, буде залежати надійне функціонування всієї операційної системи туристичної фірми, є інформаційний центр, що забезпечить об'єднання процесів постачання, споживання і виробництва, перетворюючи їх у єдину високоефективну систему. Це дозволить в умовах швидкої зміни потреб і бажань клієнтів на ринку туристичних послуг оперативно і гнучко адаптувати операційну систему (рух трудових, інформаційних, матеріальних і фінансових потоків) під індивідуальні потреби різних сегментів клієнтів. Також це надасть можливість мінімізувати витрати на виробництво послуг і дозволить істотно скоротити час обслуговування і доставки товарів, прискорити процес одержання інформації різними службами і підвищити рівень сервісу.

Інформаційний центр - це складний людинно-машинний комплекс, ядром якого є інформаційна комп'ютерна система, яка орієнтована на досягнення наступних цілей:

- відстеження стану туристичного комплексу і ситуації довкола нього; - оперативний аналіз;

- виявлення, ідентифікацію та оцінку несприятливих змін стану туристичної фірми (потенційних небезпек і загроз клієнтам тощо);

- підтримку прийняття оперативних і стратегічних рішень для управління туристичною фірмою з повним врахуванням змінних умов і факторів його стану. Інформаційний центр входить до структури управління туристичної фірми і підпорядковується технічному директору.

Діяльність інформаційного центру спрямована на підвищення ефективності управління туристичною галуззю. Також робота інформаційного центру спрямована на комплексне управління матеріальними й інформаційними потоками в сфері інформаційної підтримки служб перевезення, прийому та розміщення, ресторану, обслуговування, охорони, служби протипожежної охорони та ін.

У світовій практиці інформаційний центр забезпечує моніторинг стану туристичної фірми (економічний, виробничий), роботу усіх відділів, що беруть участь у підготовці можливих варіантів оперативних і стратегічних рішень.

Автоматизована інформаційна система концентрує в собі всі результати роботи системи моніторингу і попередження подій і представляє на засобах відображення узагальнені, а також деталізовані по багатьох рівнях і аспектах дані та інформацію для ефективного управління туристичною фірмою.

Впровадження сучасних інформаційних технологій в систему управління туристичної фірми вимагає значних капіталовкладень. Оцінка економічної доцільності інвестицій - задача дуже складна, особливо тому, що метою придбання нових технологій є не лише скорочення витрат на робочу силу, але і підвищення якості і розширення асортименту послуг, скорочення термінів підготовки нових послуг і підвищення гнучкості процесу обслуговування. В силу того, що деякі з цих переваг не спричиняють прямого скорочення витрат на робочу силу, виправдати їхній вибір буває дуже складно. Крім того, стрімкий розвиток нових технологій приводить до того, що придбане устаткування застаріває протягом яких-небудь декількох місяців, що робить оцінку витрат і вигод ще більш складною задачею.

Позитивними сторонами впровадження в практику роботи туристичної фірми автоматизованої інформаційної системи з управління

є:

1) зниження тривалості операційного циклу, що дозволяє туристичній фірмі скоротити терміни надання послуг і забезпечує можливість швидко реагувати на зміни попиту. При чому збільшується кількість послуг, які надаються туристичною фірмою, поліпшується їхня якість. Однак усі ці вигоди складно точно оцінювати або прогнозувати, оскільки вони дуже сильно залежать від дійконкурентів, що практично непередбачувані. Але незважаючи на це, їх не слід ігнорувати, оскільки за своєю природою такі переваги є стратегічними і надзвичайно важливими для довгострокового успіху будь-якої компанії;

2) інформаційна система туристичної фірми дозволяє у найкоротший термін виключити з асортименту послуги, що реалізуються погано, і замістити їх новими, отримати ефект за рахунок більш точного визначення того, які категорії клієнтів отримують конкретні послуги, у який час і як змінюються їхні смаки тощо;

3) впровадження автоматизованої інформаційної системи дозволяє скоротити витрати на робочу силу приблизно на 30%, знижуючи потребу в ній, а отже й підвищити продуктивність праці. Тобто робочий час і витрати на оплату праці з надання послуг, будуть менше цих же показників при використанні старого підходу.

Таким чином, впровадження інформаційної системи відкриває нові можливості для ефективного вирішення основних задач туристичного бізнесу. Експлуатація системи дозволяє туристичній фірмі реалізувати програми ресурсозбереження шляхом зниження експлуатаційних витрат на утримання систем зв'язку, зниження енергоспоживання, уникнути пікових навантажень, збільшити продуктивність праці, поліпшити якість послуг, виконуваних робіт і підвищити кваліфікацію працівників туристичної фірми. Усе це визначає актуальність застосування інформаційних технологій в умовах розвитку ринкових відносин, координації наукової і практичної діяльності в області сучасних інформаційних технологій. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі здобуває сьогодні та туристична фірма, яка оперативніше реагує на потреби клієнтів і надає послуги за прийнятною ціною і якістю.

В умовах переходу до ринкових відносин інформаційний центр набуває першочергового значення, будучи невід'ємним елементом ефективної системи управління наданням послуг гостям. Основним елементом зниження операційних витрат, підвищення якості і швидкості виконання операцій, пов' язаних з наданням послуг є впровадження автоматизованої інформаційної системи, що сприятиме ефективному управлінню потоками інформації та їх обробкою в туристичній фірмі.

На сьогоднішній день неможливо уявити діяльність сучасної туристичної фірми без Інтернету. Інтернет використовується практично у всіх основних його бізнес-процесах, починаючи від пошуку і залучення клієнтів у якості комунікаційного і маркетингового інструмента і закінчуючи формуванням асортименту послуг.

Розвиток Інтернету дозволяє не лише здешевити засоби зв'язку, але й отримати реальну можливість налагодити працю всіх учасників ринку туристичних послуг як єдиного офісу. Робота з глобальними системами бронювання через Інтернет дозволяє туристичній фірмі не лише надавати всім учасникам ринку оперативну і достовірну інформацію про ціни та асортимент у будь-який момент часу, але і надає можливість стежити за проходженням замовлення на всіх етапах його здійснення.

Висновки. Вплив інформаційних технологій на розвиток туризму величезний, оскільки прямо пов' язаний з підвищенням ефективності роботи як кожного туристичного оператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому. Це прямо впливає на конкурентноздатність фірми на сьогоднішньому ринку. Використання комп'ютерних мереж, Інтернету та інтернет-технологій, програмних продуктів наскрізної автоматизації всіх бізнес-процесів туристичного бізнесу, сьогодні не просто питання лідерства і створення конкурентних переваг, але і виживання на ринку в найближчому майбутньому.

Інформаційно-технічна революція змінила характер і методи ведення бізнесу. Використання можливостей технічного обміну сьогодні дозволяє легше і швидше створювати і продавати пакети послуг споживачам, вирішувати задачі фінансово-операційного управління, маркетингового планування, підвищувати конкурентноздатність і кількість продажів. Кожен день приносить нові та ще більш оптимістичні прогнози щодо ролі автоматизації інформаційних технологій в туризмі. Ефективне автоматизоване інформаційне і технологічне управління - це ключова ланка в підвищенні економічної ефективності і поліпшенні якості послуг. Тому для швидкого і безпомилкового контролю, повноцінного аналізу існуючої ситуації, швидкості і повноти обслуговування клієнта, неминучим і незамінним стає впровадження автоматизованих інформаційних систем.

У сьогоднішніх економічних умовах жорсткої конкуренції і ринкової економіки жодна успішна туристична фірма не може повноцінно розвиватися й ефективно просуватися без сучасних автоматизованих інформаційних технологій.

РЕЗЮМЕ

Мета статті полягає в   розкритті суті   інформаційних технологій в туризмі. Вплив інформаційних технологій на розвиток туризму величезний, оскільки прямо пов' язаний з підвищенням ефективності роботи як кожного туроператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому. Це прямо впливає на конкурентноздатність фірми на сьогоднішньому ринку. Ключові слова: Інтернет-технології, інформаційні технології, автоматизовані інформаційні технології туризм.

РЕЗЮМЕ

Цель статьи заключается в раскрытии сути информационных технологий в туризме. Влияние информационных технологий на развитие туризма огромно, поскольку прямо связанный с повышением эффективности работы как каждого туроператора отдельно, так и всего туристического бизнеса в целом. Это прямо влияет на конкурентоспособность фирмы на сегодняшнем рынке.

Ключевые слова: Интернет-технологии, информационные технологии, автоматизированные информационные технологии туризма.

SUMMARY

The purpose of the article consists in   opening of essence   of information technologies in tourism. Influence of information technologies on development of tourism enormously, as straight related to the increase of efficiency of work of both every tourist-operator separately and all tourist business on the whole. It straight influences on the competitiveness of firm at the today's market. Keywords: internet- technology information technologies, automated information technologies tourism.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент у малому бізнесі. l Л.Д. Буряк l.- Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни l Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2002 - Бібліограф. в підрядк. примірн.- ISBN 9бб-574-397-Х

2. Герасименко В.Г. Основи туристичного бізнесу.! В.Г Герасименко!. - Одеса.: Чорномор'я, 1997 - Бібліогр.: - ISBN 928-5-248-01283-7

3. Восколович Н.А. Маркетинг туристских услуг.! Н.А. ВосколовичІ. - М.: изд-во "Теис", 2002. - Бібліограф. в підрядк. примірн.- ISBN 978­5-238-01519­4. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм. I [ Котлер Ф. Боуэн Дж., Мейкенз Дж.]і - Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Р.Б. Ноздревой. М.: ЮНИТИ, 2003 - Бібліогр.: - ISBN 978-5-2З8-012бЗ-б

5. Ополченцев И.И. Маркетинг в туризме: обеспечение рыночной позиции: I И.И. Ополченцев!.- Учеб. пособие. - М.: Советский спорт, 2003. - Бібліограф. в підрядк. примірн.-iSfW 985-445-358-5.

6. Інтернет реклама в Україні [Електронний ресурс]: (vosma mizhnarodna konferenciya internet-biznes) - Режим доступу -http:llwww.labprice.ualukrlarxivlpodijl 2008l21l305.html.- Назва з титул. екрана.

7. Огляд українського ринку реклами [Електронний ресурс]: - Режим доступу - http:llukr.m-mix.com.ualoglyad-ukrainskogo-internet-runky.html. - Назва з титул. екрана.

8. Объем рекламно-коммуникационного рынка Украины в 2009 году и прогноз на 2010 год. Экспертная оценка Всеукраинской рекламной коалиции. [Електроннийресурс]: Артем Вакалюк Аналитический обозреватель - Режим доступу - http:llwww.adcoalition.org. ualrulnewslviewl19б - Назва з екрана.

9. Брендинг и рынок услуг [Електроннийресурс]: Виктор Тамберг - Режим доступу - http:llwww.marketing.spb.rullib-speciallbranchlfacilities.htm - Назва з екрана.

МІСТОУТВОРЮЮЧІ ФАКТОРИ МОНОФУНКЦІОНАЛЬНИХ МІСТ

О. В. Кононенко, аспірант Національного інституту стратегічних досліджень

Постановка проблеми. Монофункціональні міста є невід'ємною частиною територіальної структури господарського комплексу будь-якої країни. Питома вага монофункціональних міст у загальній кількості міських поселень країни визначається історичними особливостями розвитку територіально-виробничих комплексів, у яких виробнича складова була нерозривно пов'язана із соціальною відповідальністю.

Найчастіше монофункціональність міста визначається за питомою вагою провідних галузей діяльності малих та середніх міст України в обсягах виробництва та загальній чисельності зайнятих в усіх сферах економіки міста.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.У вітчизняній та зарубіжній літературі достатньо уваги приділено вивченню багатоаспектних питань регіонального розвитку і розміщення продуктивних сил, визначенню проблем і стратегічних пріоритетів розвитку регіонів. Ці та пов' язані з ними суміжні проблеми розвитку монофункціональних міст відображені в працях Б.І. Адамова, С.О. Білої, З.С. Варналія, В.Є. Воротіна, Н.В. Васильєвої, А.І. Гаврилова, П.С. Коваленка, О.Ю. Лебединської, Ю.В. Макогона, Н.Р. Нижник, А. М. Новикова, Я.Б. Олійника та інших. Проблеми монофункціональних міст розглянуто також в нормативних документах України [1, 2]. Мета статті. Дослідити фактори, що сприяли формуванню монофункціональних міст.

Основні результати дослідження. Високий рівень урбанізації України обумовив виникнення й розвиток досить значної кількості міст, які по своїм структурним особливостям та функціональній ролі можуть у тому або іншому ступені бути віднесені до категорії монофункціональних. Історичні особливості розміщення продуктивних сил у нашій країні мали як наслідок значну концентрацію монофункціональних промислових міст як сировинних, так і виробничих на південно-сході України, переважно в Донецькій, Дніпропетровській та Луганській областях. Найчастіше ці міста розвивалися на базі заводських селищ і фабричних сіл, а також у період індустріалізації колишнього СРСР.

Дослідженню факторів розвитку міст різних типів приділяв увагу А.Гаврилов. Він відзначає, що на індустріальній стадії розвитку в місті діють закономірності, обумовлені роллю провідних галузей, що створюють мультиплікативний ефект, і визначають весь хід розвитку міста в цілому. Провідна галузь створює додаткові робочі місця, уся міська інфраструктура обслуговує основне виробництво. У цих умовах, як правило, формуються монофункціональні міста, у яких стан економіки і соціальної сфери визначаються роботою одного чи декількох підприємств однієї галузі. На постіндустріальній стадії розвитку міста визначальними чинниками розвитку стають рівень розвитку міської інфраструктури, ступінь її диверсифікованості та гнучкості [25, С. 96-97].

Сучасні малі монофункціональні міста переважно віднесені до категорії депресивних міст, тобто таких, що потребують надання державної підтримки для їх розвитку. У 122 монофункціональних містах України мешкає близько 2,5 млн. чол., що складає 8% всього населення міст України. У даний час спостерігається досить стійка тенденція спаду чисельності населення в монофункціональних містах України. За останні п'ять років чисельність населення монофункціональних міст країни скоротилася більш ніж на 6 % [4, с. 215].

Визначення монофункціонального міста наведено в постанові Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. № 521. „Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст". В цьому документі монофункціональне місто визначається як „мале місто, спеціалізацію праці економічно активного населення в якому визначають підприємства здебільшого однієї -двох профілюючих галузей економіки, що формують доходну частину бюджету міста, забезпечують функціонування соціальної інфраструктури та інших об'єктів життєзабезпечення населення", а також передбачено надання державної підтримки депресивним містам, намічені заходи щодо стабілізації в них соціальної ситуації. Особлива увага приділена формуванню ринку праці та забезпеченню зайнятості населення [2. с- .112-119].

Монофункціональність міста тим більше виражена, чим вужче набір трудової спеціалізації зайнятих, та переважна концентрація їхньої частки в одній з галузей народного господарства. Г. Лаппо поділяє міста на вузько спеціалізовані, функціонально одноманітні [5, с. 59].

Формування монофункціональних міст було обумовлено дією наступних об'єктивних умов.

1. Просторова локалізація основних видів природних ресурсів, наявність яких стала головним фактором утворення міста. У цьому випадку виникають міста, пов'язані з видобутком і переробкою природних, у тому числі мінерально-сировинних, ресурсів.

2. Просторова прив'язка місця розміщення споживачів продукції. Наприклад, формування невеликих міст текстильної, взуттєвої промисловості навколо великих населених пунктів.

3. Просторова прив'язка певних елементів економіко-географічного положення міст.

Специфічний феномен монофункціональних міст полягає в тому, що вони можуть дуже швидко із соціально забезпечених місць перетворитися в збиткові й кризові [6].

На основі порівняльного, історико-генетичного аналізу процесів генезису й еволюції монофункціональних міст світу, можна виділити три групи факторів, що сприяють їхній появі [7]. У першу групу факторів входять фактори макрорівня, що відбивають загальносвітові тенденції розвитку соціальних, економічних і політичних процесів. У другу групу факторів варто віднести фактори мезорівня, ступінь прояву яких обумовлена типом соціально-економічної системи й характером загальнодержавної соціально-економічної політики, реалізованої в конкретній країні. У третю групу факторів, що діють на мікрорівні, можна віднести фактори, вплив яких максимально проявляється на рівні міста. В узагальненому виді сукупність цих факторів і характер їхнього впливу на структуру економіки міста відображено на рис 1.Варто зазначити, що саме група мікрофакторів відрізняється найбільшою розмаїтістю. Саме на цьому рівні, рівні конкретного поселення, відбувається об'єднання факторів, що визначають галузеву специфіку функціональної спеціалізації, географічну середовище, у рамках якої відбувається взаємодія міста як штучної системи з живою природою, і масштаби міста.

Слід особливо відзначити, що максимальна концентрація монофункціональних міст на рубежі ХІ-ХХ ст. на Заході була досягнута в гірничо-металургійному Рурі (Німеччина), центральних і південних Аппалачах (США), центральній Шотландії (Великобританія). Саме в цей історичний період, на стадії економічного підйому моноспеціалізація виступає як потужний фактор, що забезпечує прискорене формування галузей, орієнтованих на національний і міжнародний ринок.

Монофункціональне місто як певна соціально-економічна система має дві підсистеми різного рівня складності: містоутворюючу і містообслуговуючу. «Найважливішою містоутворюючою основою в сучасних умовах є промисловість з властивими їй технологією й інструментом» [8, с. 49]. Містоутворюючі підприємства впливають на місцезнаходження міста в системі розселення та виробництва, а містообслуговуючі - мають значення для самого міста і є основою міського господарства. В цьому випадку економіка міста містить у собі ще й відносини, які виникають між цими двома підсистемами.

Кожна історична епоха визначала провідну роль того або іншого фактора у формуванні й розвитку монофункціональних міських поселень. Однак домінуюче значення належало переважно економічному факторові. Ріст цих міст, урбанізація в цілому пов'язана, як правило, зі зростаючою індустріалізацією, територіальною концентрацією виробництва й інших функцій. Це привело до того, що міста ставали опорними центрами виробництва й розселення як єдиного цілого, а містоутворююча база визначала їхню функцію в територіальному поділі виробництва й праці.

© Кононенко О.В., 201Рис.1 - Фактори, що сприяють формуванню монофункціональних міст

Разом з тим варто вказати й на значний вплив природних умов і різноманітних ресурсів, що сприяють утворенню міст і їхніх систем з вузькопрофільним виробництвом і сферою зайнятості людей і є природною базою формування спеціалізованого виробництва й розвитку монофункціонального міста.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків