Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

Лясковець Г.М., старший викладач кафедри міжнародної економіки ДонНУ Жукова Д.В., Донецький національний університет

Постановка проблеми. З отриманням незалежності перед Україною постала проблема розбудови власної валютно-фінансової системи, яка б змогла забезпечити ефективне функціонування національної економіки. Особливо важливою в цьому аспекті стала роль зваженої грошово-кредитної політики, першочерговим завданням якої є підтримання стабільності національної грошової одиниці - гривні. Крім того, Україна стала самостійним учасником міжнародних відносин, а отже потребувала спеціальних коштів, необхідних для здійснення платежів, що опосередковують ці відносини. У зв' язку з цим виникла необхідність формування офіційних золотовалютних резервів та раціонального управління ними.

Невід' ємною частиною політики Національного банку України, пов' язаною з формуванням та управлянням золотовалютними резервами, стало визначення їх оптимальної структури та диверсифікації фінансових активів у їх складі. Актуальність цього питання особливо загострилася в умовах розгортання кризових явищ в масштабах світової економіки, нестабільності світових фінансових ринків та несталості курсів національних валют. Все це призвело до погіршення економічної ситуації в Україні, скорочення обсягів та вартості офіційних резервних активів. Саме тому важливим завданням Національного банку України є вибір оптимального співвідношення між окремими компонентами золотовалютних резервів.

Аналіз останніх публікацій. Підходи до формування оптимальної структури золотовалютних резервів почали розроблятися наприкінці 90-х років ХХ сторіччя. Цій тематиці були присвячені праці Боринця С.Я., Гальчинського А.С., Журавки Ф.О., Костіної Н.І.,

© Лясковець Г.М., Жукова Д.В., 2O!O

ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.!, 2O!O

Лупіна О.Б., Мороза М.А., Савлука М.І., Стельмаха В.С., Ющенка В.А. та інших. Однак єдиної точки зору на вирішення даної проблеми особливо в умовах світової кризи не було вироблено. Це викликає потребу в додатковому її дослідженні.

Ціллю дослідження є аналіз існуючої структури золотовалютних резервів України та пошук шляхів її оптимізації з урахування досвіду розвинутих країн світу і особливостей української економіки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Золотовалютні резерви (офіційні резервні активи) - зовнішні активи, що контролюються державними фінансовими установами та за першою вимогою можуть бути використані для прямого фінансування дефіциту платіжного балансу, непрямого впливу на обсяги цього дефіциту за допомогою інтервенцій на валютному ринку, що впливають на обмінний курс гривні до іноземних валют, та з іншою метою. [1, С. 97]

Стратегічно важливим завданням для кожної держави є включення до складу національного золотовалютного резерву різних активів таким чином, щоб мінімізувати ризики знецінення та, при можливості, забезпечити їх нарощування. Тобто виникає необхідність диверсифікації офіційних резервів. Саме тому структура золотовалютних резервів усіх держав світу є достатньо складною та містить низку загальноприйнятих обов' язкових елементів. Так, сучасні золотовалютні резерви складаються з чотирьох компонентів: золотого запасу, вільно конвертованих валют, резервної позиції у МВФ та SDR (спеціальних прав запозичення). [3, С.1б7]

Співвідношення між цими компонентами, а також вибір конкретних напрямків та засобів їх зберігання і застосування є специфічним для кожної держави і повинно відповідати особливостям економічної ситуації та обраної державою політики. Але загально прийнятою є практика збереження значної частки офіційних резервів у високоліквідних активах, щоб забезпечити можливість швидко реагувати на виклики, що потребують миттєвого втручання держави для вирішення завдань першочергової важливості. (Рис.1)

Японія

Польща

Депозит и та кор. рахунки ; 90,56%

Інше;

0,04%

Цінні папери;

4,50%

Золото;

2,52%

Резервн а позиція

та СПЗ;

Інше;

11,92%

Золото;

4,21%

Вільно конверт. валюта;

80,93%

Резервна позиція та

СПЗ;

0,26%

Україна

СПЗ;

2,44%

Резервна позиція;

0,50%

Золото;

3,75%

Депозити та кор. рахунки;

40,55%

Цінні папери;

55,44%

Рис.1 Структура золотовалютних резервів у різних країнах світу станом на січень 2010 р. [5]

Протягом останнього часу лідером за обсягами золотовалютних резервів є Японія. Станом на початок 2010 р. обсяг її офіційних резервів становив 1053070 млн. дол. США. При цьому частка депозитів та кореспондентських рахунків у вільно конвертованих валютах в японських офіційних резервах складає майже 90,5% їх загальної вартості. Сусідня для України держава, що входить до складу Європейського Союзу - Польща, - володіє резервними активами в обсязі 85087,0 млн. дол. США. [5] Частка вільно конвертованих валют у них дещо менша від показників Японії і складає майже 81%. Це відображає меншу ступінь ліквідності резервів Польщі, а також свідчить про спрямованість політики цієї держави на збільшення їх обсягів шляхом вкладень у менш ліквідні активи, які гарантують стабільний дохід і менший ступінь ризику: похідні фінансові інструменти, кредити небанківським установам. Такі активи складають майже 12% золотовалютних резервів Польщі.

Офіційні золотовалютні резерви України на початок 2010 р. складають 25285,57 млн. дол. США, що значно нижче за обсяг резервів навіть сусідньої Польщі. За даним показником Україна знаходиться поруч з такими країнами, як Казахстан (23218 млн. дол. США), Бельгія (23985 млн. дол. США) та Колумбія (24991 млн. дол. США). [5] При цьому структура офіційних резервів України характеризується наявністю значної частки вільно конвертованої валюти, обсяг якої майже співпадає з обсягом аналогічного показника в Японії і складає 9б% загальної вартості золотовалютних резервів.

Слід зазначити, що з метою диверсифікації вільно конвертована валюта може зберігатися кількома способами. В Україні це:

• готівкові кошти на кореспондентських та поточних рахунках в надійних іноземних банках;

• вимоги НБУ до нерезидентів у вигляді короткострокових депозитів;

• ринкові ліквідні фінансові інструменти - цінні папери, що були емітовані нерезидентами.

На відміну від Японії Україна зберігає значну частку своїх резервних активів у цінних паперах і, перш за все, в боргових зобов' язаннях нерезидентів. Тенденцією останніх років стало те, що даний показник навіть перевищує обсяги резервів, що зберігаються на рахунках та депозитах у іноземних банках. Це зумовлено тим, що строкові депозити в іноземних банках знижують рівень ліквідності золотовалютних резервів та підвищують кредитний та операційний ризики. Саме тому загальноприйнятим в іноземних центральних банках є операції з цінними паперами, а також операції "репо" та "своп". І хоча НБУ здійснює переорієнтацію зберігання офіційних резервів з урахуванням світових тенденцій, механізм здійснення таких операцій в Україні ще не розвинений, а отже їх обсяг незначний. Це дещо знижує ефективність управління ліквідністю золотовалютних резервів країни та збільшує кредитні ризики.

Слід зазначити, що протягом останнього часу Національний банк України почав нарощувати обсяги цінних паперів, номінованих у євро, а саме: купонних облігацій урядів країн ЄС. Це, перш за все, облігації Великої Британії, Германії, Франції, частка яких у 2008 році складала майже 20% загального обсягу золотовалютних резервів України. На цьому фоні спостерігається зниження обсягів українських офіційних резервів, вкладених у американські цінні папери, - казначейські облігації уряду США Treasury bonds. Це зумовлено світовими тенденціями зниження частки долара США і номінованих у ньому цінних паперів. Деякі експерти пояснюють це так званим «китайським синдромом», пов'язаним з тим, що уряд Китаю повідомив про намір зменшення частки американських облігацій у структурі своїх золотовалютних резервів. [2. С.75]

Характерною особливістю формування структури золотовалютних резервів залишається прагнення до мінімізації обсягів готівкової їх частини. Це має об' єктивну причину, оскільки такі активи не забезпечують державу надходженнями певних доходів. Метою їх наявності є забезпечення поточних потреб у готівкових коштах на внутрішньому ринку. Саме ця частина офіційних резервів першою використовується для стабілізації ситуації на валютному ринку та регулювання курсу національної валюти шляхом інтервенцій. Що стосується України, то більша частина резервних готівкових коштів, а також депозитів у вільно конвертованих валютах зберігається у

Федеральному резервному банку Нью-Йорку (Federal Reserve Bank of New York) і французькому банку BNP Paribas - відповідно 4% і 3% загального обсягу офіційних резервів України.

Найбільш складним у процесі формування структури золотовалютних резервів є вибір резервних валют. Ключовими чинниками в цьому аспекті є страхування резервів від знецінення та одержання додаткових доходів і збільшення їх обсягів. Саме тому золотовалютні резерви звичайно тримають у

кількох найбільш сталих валютах, що найширше використовуються як міжнародні платіжні засоби. У сучасній структурі офіційних резервів України переважає долар США (приблизно 60% резервів), обсяги якого поступово зменшуються, значною є також частка євро (приблизно 30%). Серед інших валют слід відзначити англійський фунт стерлінгів та швейцарський франк. Оскільки в майбутньому очікується поступове ослаблення позицій американського долару, то керівництво НБУ планує подальше вдосконалення валютної диверсифікації офіційних резервів України. Залежно від формування структури зовнішньої торгівлі можливе збільшення частки китайських юанів та японських єн.

Характерною особливістю зміни обсягів золотовалютних резервів України є тісна її залежність від зміни валютної складової. Найбільш яскраво це відображають тенденції останнього року. Так, зміна обсягів українських офіційних резервів була зумовлена, перш за все, отриманням чергових траншів стабілізаційного кредиту МВФ за угодою "Stand-by", що була підписана в листопаді 2008 р. Цей кредит надається у доларовому еквіваленті. Хоча отримані кошти надовго не залишаються в структурі резервів, вони все ж таки обумовлюють незначні «стрибки» обсягів резервів в момент отримання чергового траншу (Рис.2)

35GGG 3GGGG

25GGG 2GGGG 15GGG 1GGGG 5GGG G

Отримання першого траншу МВФ

V  V V

2008

Отримання другого траншу

Отримання третього траншу МВФ

^ JT ^ J* JT     J* -J" J9 J9 J9 J? f ** А .</

<*>   & & j0

2009

□ Всього резервів ЕЗ Резерви в іноземній валюті

Рис. 2 Динаміка вартості золотовалютних резервів України та їх валютної складової в 2005-2009 рр. [4]

Особливе місце у структурі офіційних резервів України займає резервна позиція в МВФ, яка визначається як різниця між квотою України в МВФ та її внесками в національній валюті. Тобто, за своєю сутністю, це та частина внесків України, що зроблена у вільно конвертованій валюті та СПЗ. Україна може за першою вимогою одержати валюту у межах своєї резервної позиції. При цьому, коли МВФ використовує частину національної валюти України, резервна позиція України зростає. Поступове збільшення резервної позиції України спостерігається з липня 2007 р., а в вересні 2008 р. цей показник досяг свого максимального значення, на якому знаходиться і зараз, - 0,03 млн. дол. США. [4] Через те, що українська гривня обмежено використовується під час міжнародних розрахунків та інших міжнародних економічних відносин, резервна позиція України в МВФ незначна. Для порівняння, резервна позиція США становить 11287 млн. дол. США, а позиція Європейської Союзу - 13981 млн. дол. США. [5] Це обумовлено тим, що валюти даних суб'єктів міжнародних відносин є вільно конвертованими і найбільш розповсюдженими при здійсненні міжнародних розрахунків та надаванні кредитів МВФ.

У структуру золотовалютних резервів України входять також запаси, що виражені у Спеціальних правах запозичення (СПЗ) на рахунках НБУ в Скарбниці МВФ. СПЗ являють собою міжнародні кредитні резервні та платіжні кошти, випущені Міжнародним валютним фондом та розподілені між країнами-членами пропорційно до їхніх квот. Періодично МВФ проводить додаткове розподілення СПЗ між державами-учасницями. Достатньо масштабний розподіл СПЗ відбувся у серпні 2009 р. В результаті цього міжнародні резерви України в СПЗ збільшилися на 1598 млн. дол. США та досягли значення в 1599 млн. дол.. [4] Ці кошти є частиною установчого фонду МВФ і лише формально виступають як зобов' язання України. Нарахування відсотків на цю суму починається у разі їх використання країною.

Традиційними є також запаси монетарного золота. Ця частина офіційних резервів України розміщена у іноземних банках та у сховищі Державної скарбниці НБУ. Вони являють собою високо чисте золото у формі монет, злитків та брусків не нижче 995 проби. Особливістю цих резервів є те, що вони не приносять прибутку, а їх утримання вимагає певних витрат. Під час оцінки золотих резервів зараз орієнтуються на ринкову вартість золота. У зв'язку з постійними коливаннями цієї ціни необхідно періодично переоцінювати золоті запаси. Крім того, можливе істотне знецінення цієї складовою резервів. Саме тому зараз частка золотих запасів не є домінуючою в загальній їх структурі та створюється як резервний фонд коштів для здійснення міжнародних платежів, оскільки в разі потреби вони можуть бути реалізованими на ринку в обмін на вільно конвертовану валюту.

За офіційними даними станом на початок 2010 р. золотий резерв України складає 0,869 тройських унцій, що дорівнює 949 млн. дол. США. Цей показник включає також контракти «своп», що достатньо часто здійснюються НБУ у разі гострої потреби покриття дефіциту платіжного балансу. За цих умов продаж золота за вільно конвертовану валюту здійснюється за умови одночасного здійснення зворотного його придбання через певний період часу. При цьому право власності на це золото залишається за НБУ. Тобто в даному випадку золото використовується як застава для одержання зовнішніх валютних кредитів.

В силу суб' єктивних та об' єктивних причин протягом останнього десятиліття керівництво НБУ здійснювало достатньо активне перетворення частини валютних надходжень у резерви, в тому числі й золоті. Але з лютого 2008 р. спостерігається їх суттєве скорочення, що зумовлено початком кризових явищ, необхідністю стабілізації курсу національної валюти, здійснення безперервного розрахунку за своїми зовнішніми зобов' язаннями (перш за все, за енергоносії, що імпортується з-за кордону). Все це потребувало значних коштів, яких катастрофічно не вистачало. Це обумовило звертання державних органів до наявних резервних активів. Як наслідок - суттєве скорочення їх обсягів, яке до сих пір не ліквідовано, незважаючи на залучення додаткових коштів із зовнішніх джерел.

Висновки. Таким чином, формування оптимальної структури золотовалютних резервів є першочерговим завданням для будь-якої країни. Аналіз сучасної структури офіційних резервів України та їх порівняння з резервами провідних країн світу дає можливість зробити висновки, що вона не є досконалою. Основними проблемами можна назвати наступні.

• Рівень диверсифікації резервних активів не є достатнім, що створює загрозу істотних кредитних ризиків.

• Значна частка резервів припадає на строкові депозити, що знижує рівень ліквідності золотовалютних резервів та ще більше підвищує кредитний та операційний ризики Національного банку України.

• Практична відсутність в НБУ загальноприйнятих у світі операцій з цінними паперами типу «репо» та «своп», що дещо знижує ефективність управління ліквідністю офіційних резервів.

• Низький рівень валютної диверсифікації, оскільки переважна частина міжнародних резервів України номінована у доларах

США.

Перспективними шляхами вирішення існуючих проблем може стати збільшення частки інших окрім долара валют, збільшення обсягів операцій з цінними паперами, що забезпечить умови для хеджування валютних ризиків, а також надасть можливість отримання доходів і додаткового нарощування резервів. Все це стане можливим у разі розробки зваженої політики НБУ у сфері формування і управління золотовалютними резервами, розрахунку оптимального для сучасної ситуації співвідношення між окремими компонентами резервів, створення більш досконалої правової бази у сфері регулювання діяльності НБУ та здійснення ним операцій з валютними цінностями та цінними паперами. Не слід також забувати і про необхідність золотих резервів як важливих стабілізуючих активів. Але слід враховувати, що цей процес не повинен бути надмірним і може призвести до заморожування необхідних для ефективного функціонування економіки коштів.

РЕЗЮМЕ

Ціллю дослідження є аналіз існуючої структури золотовалютних резервів України та пошук шляхів її оптимізації з урахування досвіду розвинутих країн світу і особливостей української економіки.

Ключові слова: золотовалютні резерви України, оптимізація резервів, обмінний курс

РЕЗЮМЕ

Целью исследования является анализ существующей структуры золотовалютных резервов Украины и поиск путей ее оптимизации из учет опыта развитых стран мира и особенностей украинской экономики.

Ключевые слова: золотовалютные резервы Украины, оптимизация резервов, обменный курс

SUMMARY

Research objective is the analysis of existing structure of gold and exchange currency reserves of Ukraine and search of ways of its optimisation from the account of experience of the developed countries of the world and features of the Ukrainian economy. Keywords: gold and exchange currency reserves of Ukraine, optimisation of reserves, the exchange rate

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Бєляєв Д.О. Оптимальний обсяг золотовалютних резервів України // Економічний простір. - 2009. - №23/2. - С. 95-102.

2. Журавка Ф.О. Проблемні аспекти вибору резервної валюти при формуванні та управлінні золотовалютними резервами: світові тенденції та Україна // Вісник СевДТУ, Вип. 92: Економіка і фінанси: зб. наук. пр. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2008. - С. 72-77.

3. Лупін О.Б. Золотовалютні резерви як фактор забезпечення стабільності та економічного зростання // Матеріали Міжнар. конф. «Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?». - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2001. - ТЛ. - С. 167-171.

4. Золотовалютні резерви Національного банку України // Бюлетень Національного банку України. - 2009. - №10. - С.79

5. Data Template on International Reserves and Foreign Currency Liquidity - Reporting Countries [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.imf.org/external/np/sta/ir/colist.htm

ОЦЕНКА СООТВЕТСТВИЯ ПРАКТИКИ УПРАВЛЕНИЯ СТРОИТЕЛЬНЫМИ ОРГАНИЗАЦИЯМИ ПРИНЦИПАМ

СОВРЕМЕННОГО МЕНЕДЖМЕНТА

Малиненко В.Е., аспирант, Донецкий государственный университет управления

Введение. Система менеджмента, построенная на основе требований и рекомендаций международных стандартов серии ISO 9000, включает все сферы деятельности организации. Она обеспечивает минимальную вероятность появления непреднамеренных случаев брака продукции за счет точного выполнения документированных процедур.

Анализ эффективности внедрения системы менеджмента качества, выполненный специалистами в этой отрасли, показывает, что более 80% предприятий и организаций после сертификации их систем менеджмента качества на соответствие требованиям стандарта ISO 9001 не получили должной отдачи от этих нововведений и затраченных людских и финансовых ресурсов [1]. Обычно на первый план выдвигают две причины:

формальный подход, проявленный руководством при создании и сертификации системы качества. Основные усилия при этом направлены на выполнение требований стандарта в части наличия необходимых документов, а также предотвращения нарушений в сфере их обращения;

применяемые методы аудита, состоящие в основном в анализе состава и качества документации, своевременности ее обновления и доведения до персонала.

Анализ публикаций. На мой взгляд, существует еще одна причина, заключающаяся в невозможности как-либо количественно оценить степень соответствия между применяемыми методами управления и принципами менеджмента, изложенными в стандарте ISO 9000 и формально не используемыми при сертификации системы [2]. В результате этого исчезает то, что можно рассматривать как дух документа, как мотивацию и питательную среду для непрерывного совершенствования. О крайне важном значении внедрения в сознание каждого работника принципов и подходов, именуемых философией качества, многократно писали Шухарт, Деминг, Джуран, Кросби, Фейгенбаум, Исикава, Тагути и другие «гуру» качества.

Постановка задачи. Целью настоящей работы является разработка метода оценки соответствия практики управления, сложившихся традиций и подходов основополагающим принципам менеджмента, а также готовности предприятия к применению современных методов управления в ряде малых и средних строительных предприятий.

Результаты. Наиболее крупные строительные организации Украины, функционирующие в столице и некоторых областных центрах, во время подъема активности в отрасли внедрили в практику управления современные подходы, основанные на принципах TQM и требованиях международного стандарта ISO 9001. Это позволило им существенно повысить качество возведения новых объектов, наладить взаимодействие подразделений на основе процессного подхода и т.д.

В то же время подавляющее число малых и средних строительных организаций по ряду причин не проявляют заинтересованности в разработке и внедрении системы менеджмента качества, а также интегрированной системы менеджмента более высокого уровня на основе международных стандартов ISO9001, ISO 14001 и OHSAS 18001. Это связано, во-первых, с отсутствием реальных шансов на участие в международных проектах, требующих сертификации системы менеджмента, и, во-вторых, с невостребованностью на внутреннем рынке соответствующего сертификата и затратностью процесса его получения. При этом организация деятельности на основополагающих принципах менеджмента имеет весьма важное значение для создания эффективной системы стимулирования и мотивации, причем, не столь

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків