Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 31

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

RR = Rpd IPV (1)

где RR (Renewal Repair) - стоимость восстановительного ремонта судна, грн,

RPD (Ratio of Physical Depreciation) - коэффициент физического износа Стоимость контракта на модернизацию судна сразу после его выхода из восстановительного ремонта без учета изменения стоимости бортового оборудования и систем:

MR = Rmd IPV (2)

где MR (Modernization Repair) - стоимость модернизации судна, грн,

RMD (Ratio of Moral Depreciation) - коэффициент морального износа Если модернизации судна осуществляется без предшествующего восстановления, то суммарная стоимость ремонта должна быть уменьшена на стоимость не проводимого ремонта демонтируемых в процессе модернизации оборудования и систем с учетом их износа и увеличена на стоимость устанавливаемого нового оборудования. При этом предполагается, что физический и моральный износ оборудования и судна в целом протекают одинаково:

MRE = (Rpd + Rmd) IPV - (Rpd + Rmd) IPE + IPNE (3)

где MRz (Summary Modernization Repair) - стоимость модернизации судна с его

восстановлением, грн,

IPE (Initial Price of Equipment) - первоначальная стоимость демонтируемого оборудования, грн,

IPNE (Initial Price of New Equipment) - первоначальная стоимость устанавливаемого оборудования, грн.

После преобразований зависимость (3) принимает вид:

MR£ = (Rpd + Rmd) (IPV IPE) + IPNE (4)

Сумма коэффициентов физического и морального износа объекта не может превышать единицы, так как суммарный износ не может превысить первоначальную стоимость объекта:

Rpd + Rmd < 1 (5) Стоимость переоборудования и переоснащения объекта определится формуле:

CR = Rcr IPAV (6)

где   CR (Conversion Repair) - стоимость переоборудования и переоснащения судна, грн, RCR (Ratio of Conversion and Re-equipment) коэффициент переоборудования и переоснащения судна

IPAV (Initial Price of Analogous Vessel) - первоначальная стоимость аналогичного судна, грн.

Так как сроки очередных ремонтов для каждого судна четко определены, и Регистры требуют их неукоснительного исполнения (в исключительных случаях может предоставляться отсрочка до 3 месяцев), зная динамику изменения во времени рыночной стоимости судна вследствие физического и морального износа, можем рассчитать ожидаемую стоимость предстоящего восстановительного ремонта RR и модернизации MR:

RR = IPV• (1 -1-1/npd) (7)

MR = IPV• (1 -1-1/nmd) (8)где npd - усредненный показатель степени физического износа (Physical Depreciation) судна, nmd - усредненный показатель степени морального износа (Moral Depreciation) судна.

Причем коэффициенты физического и морального износа могут быть выражены через усредненные показатели степени соответствующего износа:

1 -1-1/npd = Rrd (9)

1 - t -1/""d = Rmd (10)

Так как в нормальных условиях эксплуатации физический износ судна протекает быстрее, чем его моральный износ, то Rpd > Rmd . Значения показателя степени физического и морального износа судна больше нуля, в противном случае выражения (9), (10) теряют физический смысл:

npd > 0 "~|

nmd > 0 L (11)

Ожидаемая стоимость модернизации судна с учетом физического и морального износа составляет с учетом (4): MRE = [2 - (t-1/npd + t-1/nmd)] (IPV IPE) + IPNE (12)

Общий износ судна определяется как сумма физического и морального износов. В общем случае износ судна протекает неравномерно: одни системы и устройства в процессе эксплуатации изнашиваются быстрее, другие - медленнее. Также неравномерно протекает моральный износ - например, с появлением нового судового оборудования то оборудование, которое установлено на судне, переходит в разряд морально устаревшего.

Расчет показателя степени морального износа судна nmd может осуществляться с учетом нормативного срока эксплуатации судна после спуска на воду. Например, срок эксплуатации до наступления морального износа судна 50% (т.е. Rmd = 0,5) составляет t = 32 года, т.е. с учетом зависимости (10):

t = (1 - Rmd) -""d (13)

Логарифмирование числа t по основанию логарифма (1 - Rmd) дает следующий результат:

nmd = - log (1-Rmd) t = - log 0,5 32 = 5 (14)

Если физический износ судна 12% (т.е. Rpd = 0,12) наступает, например, через три года его эксплуатации t = 3 года, то значение показателя степени физического износа npd определяется из зависимостей (15), (16):

t = (1 - Rpd) —npd (15)

npd = - log (1-Rpd) t = - log (1-0,12) 3 = 8,6 (16)

В затратах на проведение восстановительного ремонта большую долю составляют сырье и материалы. При осуществлении модернизации в издержках увеличивается доля комплектующих изделий и запасных частей. Переоборудование предполагает значительную замену бортового оборудования и систем, а также дополнительные затраты на разработку и согласование уникальной конструкторско-технологической документации [6, стр. 165].

Компания, осуществляющая ремонт и переоборудование судов, в силу производственно-технологических требований не вправе произвольно менять состав выполняемых работ и услуг. В отличие от косметического салона, изменяющего состав оказываемых услуг в зависимости от структуры спроса на них, все заявленные в предварительной ремонтной ведомости работы и услуги должны быть выполнены вне зависимости от желания или нежелания исполнителя. Предприятие-исполнитель подписывает контракт на весь комплекс работ и несет ответственность перед заказчиком за их качественное и своевременное выполнение [8, стр. 74-75], [10, стр. 57], в том числе предприятиями-контрагентами. В силу этого судовладельцы предпочитают ремонтировать свои суда на крупных, хорошо оснащенных верфях, имеющих значительный опыт работы и специалистов необходимой квалификации. И это справедливо для любой отрасли [11,

стр.30].

В общем случае подразделению маркетинга судоремонтного предприятия приходится осуществлять все три вида маркетинга: маркетинг товаров, маркетинг услуг, маркетинг работ - так как в смете ремонта судна суммарная стоимость контракта складывается в том числе из издержек, обусловленных выполнением работ, оказанием услуг, закупкой сырья, материалов [5, стр. 175], комплектующих изделий, получением энергоносителей и др. Часто практикуемое верфями ценообразование по методу «издержки-плюс» уточняется с учетом соотношения спроса и предложения на рынке, интенсивности конкуренции [2, стр. 412-413], взаимоотношений исполнителя с заказчиком [1, стр. 155-157] и других факторов.

Таким образом, в результате продолжения исследования предложенного автором научного направления «маркетинг работ», проанализированы особенности операций, компенсирующих различные виды износа объектов. В дополнение к общепризнанным видам износа - физическому и моральному - рассмотрено новое понятие структурного износа, вызванного макроэкономическими факторами, а именно, необходимостью в перестройке предложения согласно изменениям в структуре спроса. Структурный износ объектов маркетинга может быть компенсирован посредством их переоборудования.

Предложена графическая интерпретация изменения рыночной стоимости судна в период жизненного цикла. В предположении плавного снижения стоимости объекта в процессе его эксплуатации и скачкообразного роста в период ремонта сформулированы математические зависимости для расчета степени износа и ремонтных издержек. Акцентировано внимание на обязательности выполнения предприятием-исполнителем полного комплекса работ по ремонту судна, заявленного в предварительной смете заказчиком.

В последующем предстоит исследовать особенности влияния маркетинга работ на ценообразование и предпочтения исполнителя при поиске заказов в судоремонте.

РЕЗЮМЕ

Проаналізовано особливості ремонтних робіт, що компенсують різноманітні види зносу об'єктів, на підставі запропонованого автором напряму «маркетинг робіт». Розглянуто нове поняття структурного зносу, викликаного макроекономічними чинниками. Вказано, що структурний знос об'єктів може бути компенсований шляхом їх переобладнання. Запропоновано графічну інтерпретацію зміни ринкової вартості судна в період його життєвого циклу, сформульовано математичні залежності для розрахунку ступеня зносу та ремонтних видатків.

Ключові слова: маркетинг робіт; відновлення, модернізація, переобладнання суден; фізичний, моральний, структурний знос; життєвий цикл судна.

РЕЗЮМЕ

Проанализированы особенности ремонтных работ, компенсирующих различные виды износа объектов, на основе предложенного автором направления «маркетинг работ», Рассмотрено новое понятие структурного износа, вызванного макроэкономическими факторами. Указано, что структурный износ объектов может быть компенсирован посредством их переоборудования. Предложена графическая интерпретация изменения рыночной стоимости судна в период его жизненного цикла, сформулированы математические зависимости для расчета степени износа и ремонтных издержек.

Ключевые слова: маркетинг работ; восстановление, модернизация, переоборудование судов; физический, моральный, структурный износ; жизненный цикл судна.

SUMMARY

On the base of proposed by the author works marketing direction have been analyzed repair works features which compensate various types of objects' deterioration. New definition of the structural deterioration has been considered which is created by macroeconomic factors. It has been pointed that objects' structural deterioration can be compensated by its conversion. Graphical interpretation of the vessel's market price during its life cycle has been proposed. Mathematical equations for calculations of deterioration degree and repair costs have been formulated. Keywords: works marketing; renewal, modernization, and conversion of vessels; physical, moral, and structural deterioration: life cycle of vessel.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Luther, William M. The Marketing Plan: How to Prepare and Implement It. - New York: Amacom, 2001. - 209 p.

2. Sandhusen, Richard L. Marketing. - New York: Barron's Educational Series, Inc., 2008. - 559 p.

3. Бондарь Н.Н. Экономика предприятия: Учеб. пособие. - К.: MAУП, 2007. 432 с.

4. Бутук А.И. Mакроэкономика: Учеб. пособие. - К.: Знання, КОО, 2003. - 520 с.

5. Економічна теорія / Під ред. В.А. Предборського - К.: Кондор, 2003. - 492 с.

6. Литвиненко Я.В. Mаркетингова цінова політика: Навч. посіб. - К.: ВД Персонал, 2008. - 244 с.

7. Нуреев Р. M. Курс микроэкономики: Учебник для вузов.-2-е изд., изм. - M.: Норма, 2005.- 576 с.

8. Погодаев С.Е. Брать ли убыточный заказ? // Логистика: Проблемы и решения. 2008. - № 2 (15). - с. 70-75

9. Погодаев С.Е. Обеспечение эффективности маркетинга крупных заказов. // Теория и практика предпринимательской деятельности: Сборник материалов третьей Mеждународной научно-практической конференции 15-18 апреля 2009 г. - Симферополь: ТНУ им. В.И.

Вернадского. 2009. - с. 78-81

10. Погодаєв С.Є. Функції підрозділу маркетингу підприємства при виконанні великих дискретних замовлень // Персонал. Науковий

журнал. 2009. - № 3. - с. 56-60

11. Ромат Е.В. Mаркетинг услуг: В чем специфика (материалы опроса экспертов) // Mаркетинг и реклама. 2008. - № 1 (137). - с. 16-30

12. Святненко В.Ю. Промисловий маркетинг: Навч. посіб. - К.: MAУП, 2001. - 257 с.

13. Шканова О^. Mаркетинг послуг: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2003. - 304 с.

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПРОДУКТИВНІСТЮ ПРАЦІ

С.І. Сергійчук, Національний університет кораблебудування ім. адм. Макарова, м. Миколаїв

Постановка проблеми. Управління продуктивністю праці - це процес, що передбачає стратегічне й оперативне планування та постійний контроль за ефективним впровадженням систем підвищення продуктивності [1, с. 133]. Це фактично частина більш широкого процесу управління підприємством, що заснована на співвідношенні кількості продукції, випущеною виробничою системою, і витратами на цю продукцію. Цей процес настільки ж важливий, як і інші контрольні функції й процеси. Управління продуктивністю нерозривно пов'язане з управлінням якістю (процесом забезпечення якості), плануванням (процесом, який визначає, що повинне бути зроблене для підвищення ефективності), виміром праце-витрат і розробкою кошторисів (процесом оцінки економічності), бухгалтерським обліком і фінансовим контролем (службами, що займаються оцінкою прибутковості) і кадровою службою. Проте, на українських підприємствах процес управління продуктивністю не використовується.

Аналіз досліджень і публікацій. Різні проблеми управління продуктивністю праці знайшли своє відображення в основоположних роботах науковців минулого: Ч. Беббіджа, Ф. Бастіа, Ф. Гілберта, Г. Емерсона, О. Конта, К. Маркса, Р. Оуена, У. Петті, Д. Рікардо, Н. Сеніора, А. Сміта, Ф. Тейлора, А. Файоля. Серед сучасних вчених-економістів суттєвий внесок у розвиток теорії управління продуктивності праці зробили такі вітчизняні вчені: М. Абрамович, О.І. Амоша, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, Р.В. Гаврилов, Б.М. Генкін, А.М. Колот, Н.Д. Лук'янченко, В.А. Плаксов, 1.1. Прокопенко; а також зарубіжні: П. Друкер, Д. Кендрик, Д. МакГрегор, Т. Пітерс, Р. Солоу, Р. Уотермен, С. Фабрикант. Структура механізму управління продуктивністю праці найбільш розкрита в роботі Д.Скот Сінка, що опублікована у 1989 році [2, с. 82], проте вона не відповідає сучасним ринковим вимогам та не використовує останні досягнення розвитку інформаційних систем.

Постановка завдання. Основне завдання полягає в удосконаленні механізму управління продуктивністю праці в промисловості.

Виклад основного матеріалу. Одним з перших кроків, з якого варто почати розробку системи, або програми управління продуктивністю, є моделювання процесу управління продуктивністю. Цей процес досить простий, хоча й вимагає ретельного осмислення й аналізу. Однак, він дає можливість серйозно подумати над продуктивністю організаційної системи, а також, є відправним пунктом для подальшої розробки конкретних методів підвищення продуктивності. Автором розроблено й запропоновано для використання в промисловості наступна структура механізму управління продуктивністю праці (рис. 1). Даний механізм можливо застосовувати, як у цілому для підприємства, так і для структурних підрозділів підприємства зокрема.

Представлений механізм складається з наступних шості етапів:

1. Усвідомлення проблеми та планування підвищення продуктивності праці.

2. Вибір системи вимірювання продуктивності.

3. Розробка або модернізація інформаційної системи.

4. Формування інформаційної бази.

5. Формування показників і нормативів продуктивності.

6. Підвищення продуктивності праці.

© Сергійчук С.І., 2O1O

1. Визначення проблеми та планування підвищення продуктивності праці

2. Вибір інструментів вимірювання продуктивності праці

Існуючі методи

(натуральний, трудовий, вартісний, нормативний, багатокритеріальний)

Існуючі моделі

(вітчизняна модель з факторним аналізом, удосконалена закор­донна багатофакторна модель).

Пропонована методика

вимірювання продуктивності праці

починаючи з робочого місця і закінчуючи підприємством в цілому

і

 

.

-

1

і

Стратегія №1

"РОЗСТИКОВАНА"

Стратегія №2

"ІНТЕГРОВАНА СТАТИЧНА"

Стратегія №3

"ІНТЕГРОВАНА ДИНАМІЧНА "

3. Розробка або модернізація інформаційної системи

н

Виробнича система

Постачання ресурсів

Змінні витрат енергії, матеріалів, капіталу, технології, даних і т.д.

Змінні витрат праці

ПРОЦЕСИ ПЕРЕТВОРЕННЯ

Змінні результатів

енергії, матеріалів, капіталу, технології, даних і т.д.

Збут продукції

Вартість або ціна ресурсів

^         ♦                      ▼                      * \

Вартість або ціна продукції

 

 

Часові ознаки

Енергетичні

ознаки

Інформаційні

ознаки

Якісні

ознаки

Ціннісні

ознаки

Кількісні ознаки

 

 

4. Формування інформаційної бази

 

5. Формування показників і нормативів продуктивності

Існуючі показники

(сурогатні, натуральні, трудові, вартісні, індекси)

Пропоновані показники з

багатофакторної моделі (цінової політики, впливу на прибутковість)

Пропоновані показники з методики оцінки індивідуальної праці, що враховують якісно-ціннісні ознаки результатів праці та енерге­тично-інформаційні складові витрат праці

 

V.

"V.

—.__ -ч.

--—,__ "ч.

--"*ч.

----- V.

--

 

6. Процес підвищення продуктивності праці

Оцінка продуктивності

Класифікація факторів, які впливають на продуктивність

Вибір або розробка методів

підвищення продуктивності

Мотивація підвищення продуктивності

Контроль підвищення продуктивності

Рис. 1. - Структура механізму управління продуктивністю праці

Кожен з етапів логічно завершений. Всі вони систематизують економічну інформацію так, щоб потім використовувати її з метою підтримки виважених управлінських рішень у виробничому процесі. Далі розглянемо кожний з етапів більш детально.

Етап 1. На даному етапі найважливішим є сильна зацікавленість у реалізації системи управління продуктивністю праці напідприємстві. Можливо, ініціатива йде від низових працівників, або, як це часто трапляється, необхідність у програмі усвідомлена ким-небудь із вищого керівництва. Таким чином, залежно від діапазону системи й одиниці аналізу необхідна підтримка й узаконення реалізації даної моделі керівництвом відповідного рівня. Також необхідно, залучення як можна більшого числа працівників для планування й реалізації програми підвищення продуктивності праці. Серед яких, ретельно відбираються фахівці різних сфер діяльності, які незалежні між собою та здатні координувати процес управління продуктивністю праці. Це допоможе виявити й зіставити індивідуальні судження та одержати рішення, до яких одна людина прийти не може.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків