Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 34

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

 

 

 

 

 

 

 

Промислові зразки

365

517

425

409

485

398

441

111

Знаки для товарів і послуг:

3845

4662

4906

5108

6616

8558

9029

106

за національною процедурою

2582

3223

3361

3490

4726

5880

6005

102

за Мадридською Угодою

1263

1439

1545

1618

1890

2678

3024

113

Складено за: [4]

Термін розгляду заявок на стадії формальної експертизи становив до 3 місяців, тоді як у І кварталі 2005 р. - 6 місяців. На стадії кваліфікаційної експертизи розглянуто 1158 заявок (порівняно з 1118 у відповідному періоді 2005 р.), прийнято 968 рішень про видачу патентів, 15 - про відмову у видачі, за 175 заявками припинено діловодство. Загальна кількість прийнятих рішень за заявками на винаходи порівняно з І кварталом 2005 р. зросла на 6% (983 проти 931).

ОД.

Ікв.2002   Ікв.2003   Ікв.2004   Ікв.2005   І кв.2006   І кв.2009 Ікв.2010

□Надійшло заявок □Прийнято рішень □Зареєстровано патентів

Рис. 2. Динаміка надходження та розгляду заявок і реєстрації патентів на винаходи Складено за: [4]

В аналізованому періоді також зберігалася тенденція до зростання кількості заявок на корисні моделі (зокрема, кількість заявок від національних заявників зросла на 27%, від іноземних у 2,3 рази, частка іноземних заявок становить 2,3% від загальної кількості заявок на корисні моделі (рис. 3). У І кварталі 2006 р. досить значними були показники розгляду заявок на корисні моделі. Так, розглянуто 2142 заявки на корисні моделі (порівняно з 1908 у І кварталі 2005 р.), прийнято 2101 рішення про видачу патентів, 4 - про відмову у видачі, за 37 заявками припинено діловодство, загальна кількість прийнятих рішень відповідно до заявок на корисні моделі зросла, порівняно з І кварталом 2005 р. на 11% (2105 проти 1901).

Важливо зазначити, що в аналізованому періоді зросла також активність як національних, так і іноземних заявників (відповідно на 35% і 23%), частка у загальній кількості заявок на товарні знаки становила 16,6 % (проти 18,3%), кількість заявок, поданих за Мадридською угодою зросла на 17% (За: [4]). Проте, незважаючи на значне зростання кількісних показників щодо заявок та виданих патентів, використання інноваційнихрозробок підприємствами залишається досить незначними (табл. 2). Питома вага промислових підприємств, що впроваджували у 2006 р. інновації, знизилася з 11,5 у 2007 р. до 10,8 у 2008 р.

Тенденції у сфері реєстрації та використання ОІВ в Україні залишаються суперечливими і свідчать про недостатню протидію порушен­ням у цій сфері, що загрожує економічній безпеці держави у стратегічній перспективі. Нестабільність умов для винахідницької та раціоналізаторської діяльності через нестачу матеріально-технічних та фінансових ресурсів, а також через недостатнє дотримання прав на ОІВ в Україні обумовили зменшення порівняно з 1995 р. чисельності винахідників, авторів промислових зразків майже на третину, а кількості підприємств, які приймають участь у створенні та використанні ОІВ - вдвічі.

І КБ.2СІСІ2 І КБ.2003 І КБ.2СІСІ4 І КЕ.2005 І КБ.2006 І КБ.2СІСІ9 І КБ.2010

Надійшло заявок       Прийнято рішень Зареєстровано патентів

Рис. 3. Динаміка надходження та розгляду заявок і реєстрації патентів на корисні моделі 2002-2010 рр., одиниць Складено за: [4]

У сукупності проблем щодо охорони ОІВ в Україні, як свідчать результати опитування проведеного експертами Центру економічного та політичного дослідження ім. О. Разумкова найгострішими і визначальними є такі, як: охорона комп'ютерних програм та баз даних (65,3% опита­них); захист від несумлінної конкуренції (55,6%); охорона товарних знаків - 52,1% та охорона виробників аудіовізуальної продукції - 50,0% [6, с. 4].

Таблиця 2

Інноваційна активність промислових підприємств 2000-2008 рр.

Рік

Питома вага підприємств, що впроваджували

інновації,%

Впроваджено

нових технологічних процесів

у т.ч. ресурсозберігаючих

Освоєно виробництво нових видів продукції, найменувань

з них нові види техніки

Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової,%

2000

14,8

1403

430

15323

631

 

2001

14,3

1421

469

19484

610

6,8

2002

14,6

1142

430

22847

520

7

2003

11,5

1482

606

7416

710

5,6

2004

10

1727

645

3978

769

5,8

2005

8,2

1808

690

3152

657

6,5

2006

10

1145

424

2408

786

6,7

2007

11,5

1419

634

2526

881

6,7

2008

10,8

1647

680

2446

758

5,9

За: [5]

Створення в Україні ефективної системи охорони ОІВ ускладнюється, насамперед, недостатньою ефективністю та суперечливістю інституціонального базису, а також розповсюдженим у суспільстві нехтуванням захистом ОІВ, відсутністю належного інформаційного забезпечення у сфері патентного захисту ОІВ. Разом з тим, серед експертів спостерігається певна недооцінка соціально-економічних наслідків не вирішення проблем охорони ОІВ. Характерно, що відповідно до соціологічних опитувань переважна більшість громадян не відносить проблеми охорони ОІВ до глибинних передумов економічного розвитку. В умовах обмеженої платоспроможності широких верств населення виникають вагомі стимули до купівлі та використання продукції, виготовленої з порушенням ОІВ, контрафактної чи обманно імітованої. Майже 70% населення України споживають підроблену продукцію з маркуванням відомих товарних знаків, 42,4% громадян придбають товари за нижчою ціною, навіть якщо їм відомо фальсифіковане походження цих товарів. Причому 40% українських споживачів не задоволені якістю підроблених товарів. Це вказує, що деформація правової культури у значної частини громадян, що культивується прийнятністю досить низької якості продукції спричинена неплатоспроможністю малозабезпечених верств населення.

Низькі стандарти захисту ОІВ в Україні значною мірою визначаються нестачею кваліфікованих спеціалістів у цій сфері, що вимагає досить великого обсягу специфічних знань. На жаль, лише з 2000 р. у цьому питанні почали з'являтися певні позитивні зрушення, коли у межах Інституту інтелектуальної власності і права, Харківському національному технічному університеті та Харківському міжгалузевому інституті підвищення кваліфікації розпочали підготовку спеціалістів у сфері захисту ПІВ.

Варто також зазначити, що серед головних передумов недостатнього рівня ефективності охорони ОІВ резидентів України за кордоном відповідно до досліджень ЦЕПД ім. О. Разумкова, спеціалісти називають „недостатність державних коштів на патентування та здійснення реєстраційних процедур за кордоном" (54,8% відповідей експертів), „низький рівень правової культури в країні" (46,6%), „відсутність відповідних знань та інформації щодо порядку захисту ОІВ" (45,2%). На „законодавчу неврегульованість в Україні питань трансферу технологій, у тому числі у випадках виїзду українських спеціалістів на роботу за кордон", вказують 43,8% опитаних [6, с. 4].

До недостатньо врегульованих на законодавчому рівні проблем у сфері охорони ОІВ доцільно віднести: володіння та управління правами на об'єкти інтелектуальної власності, що створені за рахунок коштів державного бюджету і загальнодержавних централізованих фондів; колективне управління авторськими і суміжними правами; регулювання ринку ОІВ, передача на комерційних засадах прав на ОІВ; нормативно-правове забезпечення розвитку франчайзингу; трансфер технологій за кордон на умовах цільового відбору, часто за заниженою вартістю, українських технологій іноземними фірмами; правові механізми, які б унеможливлювали подачу заявок на винаходи у зарубіжні країни, оминаючи патентне відомство України, що призводить до неконтрольованого відпливу нових технологій за кордон; захист комерційної інформації підприємств, а також „ноу-хау", відомих товарних знаків, які не вимагають реєстрації, в законах України взагалі не подається визначення цього терміну і немає переліку таких знаків; захист фірмових найменувань; оцінка вартості нематеріальних активів; врахування ОІВ; запровадження ефективнішого захиступауковоЇ іптелектуальпоЇ власпості (публікація результатів пауковоЇ роботи без посилаппя па авторів чи песапкціоповапа i'x публікація тощо); oxoрoпa рaцioпaлiзaтoрськиx пропозицій; прогалипи в аптимопопольпому закоподавстві, які роблять можливим використаппя процедур патептуваппя і ліцепзійпо-патептпоЇ торгівлі з метою монополізації ринків.

Незважаючи па активізацію прaвooxoрoппиx оргапів щодо зaxисту СІВ, загальпий рівепь правопорушепь залишається досить високим і є підставою для звипувачепь Укріпи у низькта стaпдaртax oxoрoпи СІВ. Так, Міжпародпий альяпс СІВ пеодпоразово визпачав Украшу першою у списку краЇп з пизькими стапдартами oxoрoпи СІВ. Ссобливо це стосується аудіовізуальпоЇ продукціЇ, програмпого забезпечеппя, фaрмaцeвтичпиx препаратів [9, c. 17]. За дапими МіжпародпоЇ федерації виробпиків фопограм (англ. - International Federation of the Phonographic Industry (IFPI)), УкраЇпа лідирує у Європі за рівпем піратства з показпиком близько 95% від обсягу рипку. Іпша міжпародпа оргапізація - Асоціація виробпиків програмпого забезпечеппя (англ. - Business Software Alliance (BSA)) у своєму „Звіті про піратство" відпосить Украшу до десятки „краЇн-піратів" програмпого забезпечеппя, де вопа, поряд з іпшими краЇпами Cry!, з показпиком піратства 89% поділяє з Іпдопезією третє-четверте місце після В'єтпаму і Китаю, випереджаючи Росію [7].

Загалом, масштаби збитків від пoрушeпиx прав па СІВ песпіврозмірпі з обсягом фактів виявлеппя та покараппя порушпиків вкaзaпиx прав. За іпформацією MВC УкраЇпи у 2005 р. протягом місяця проводилися іптепсивпі зaxoди щодо боротьби з розповсюджеппям коптрафактпоЇ аудіо-та відеопродукціЇ. За цей період було порушепо лише 105 кримiпaльпиx справ, з mjx 67 відповідпо до статті 203-1 „Незакоппий обіг дисків для лазерна систем зчитуваппя, матриць, обладпаппя та сировипи для ix виробпицтва", складепо 642 aдмiпiстрaтивпиx протоколи за порушеппя авторського права, з пиx 509 по статті 164-9 „Незакоппе розповсюджеппя примірпиків aудioвiзуaльпиx творів, фопограм, відеограм, комп'ютерна програм, баз дaпиx", вилучепо коптрафактпоЇ аудіо- відеопродукціЇ у кількості 173 тис. примірпиків па загальпу суму близько 3 млп грп. Звичайпо збитки виробпиків ліцепзійпоЇ продукціЇ па порядки перевищують цю суму, що і підтверджує педостатпю ефективпість закоподавчоЇ бази та діяльпості прaвooxoрoппиx оргапів. Для вирішеппя цієЇ проблеми важливо забезпечити ефективпе викопаппя Угоди ТРИК;, що була одпією з визпaчaльпиx умов прийпяття УкраЇпи в CСT.

Сдпочаспо варто дослідити доцільпість пегайпого приєдпаппя УкраЇпи до мiжпaрoдпиx копвепцій і договорів, включпо з: Мадридським договором про припипеппя використаппя неправдива чи тaкиx, що вводять в омапу дaпиx щодо пoxoджeппя товару 1S91 р. (в редакції Отокгольмського акту 1967 р.); Лісабопською угодою про зaxист пазв місця пoxoджeппя та міжпародпоЇ реєстрації 195S р.; Брюссельською копвепцією про розповсюджеппя програм сигпалів, що передаються через супутпик 1974 р.; Договором про міжпародпу реєстрацію аудіовізуальпоЇ продукціЇ (FRT) 19S9 р.; Вашипгтопським договором про ІВ щодо iнтeгрaльниx мiкрoсxeм 19S9 р.; Євразійською патептпою копвепцією (ЄПК) 1994 р. Сбґруптуваппя доцільпості приєдпаппя до вказана договорів потрібпе для упикпеппя пeгaтивпиx прaвoвиx та eкoпoмiчпиx паслідків. Зокрема, у стислі терміпи пе можливо змепшити зпачпі обсяги використаппя пeлiцeпзiйпиx продуктів іптелектуальпоЇ праці (па приклад, пеліцепзійпого програмпого забезпечеппя, оскільки попад 95% укрaїпськиx споживачів використовують пеліцепзійпі комп'ютерпі програми). Тому вказапим договорам повиппі, пасамперед, передувати зaxoди щодо адаптації паціопальпого закоподавства до європейська стапдартів та розробка сoцiaльпo-eкoпoмiчпиx мexaпiзмiв поступового усупеппя пeлiцeпзiйпиx та фaльсифiкoвaпиx СІВ.

Варто усвідомити, що без вирішеппя сoцiaльпo-eкoпoмiчпиx проблем, пoв'язaпиx з пизьким рівпем дожодів населення, з певпою фіпапсовою підтримкою запроваджеппя лiцeпзiйпиx продуктів іптелектуальпоЇ праці з боку держави, опираючись виключпо па репресивпі зaxoди пеможливо сподіватися па ефективпе вирішеппя проблеми oxoрoпи СІВ. Тому пeoбxiдпo розробити систему стимулів (пoдaткoвиx, крeдитпиx, стрaxoвиx) комерціалізації зaпaтeптoвaпиx досягпепь пауки і тexпiки. Зокрема, формуваппя загальпопаціопальпоЇ системи іпповаційпого розвитку з відповідпими регіопальпими представпицтвами частково може вирішити припаймпі проблему падаппя іпформаціЇ щодо фупкціопуваппя рипку іпповацій, патептів та зaxисту прав СІВ. Такі цептри повиппі здійспювати широкомасштабпу іпформаційпу кампапію, спрямовапу па формуваппя у паселеппя та у пiдприємпицькиx »Miax правовоЇ культури у сфері oxoрoпи СІВ, а також щодо базова прав власпиків іптелектуальпого продукту і мexaпiзмiв його зaxисту, у тому числі за кордопом.

Зважаючи па розгляпуті пами проблеми у сфері зaxисту іптелектуальпоЇ власпості, вважаємо за доцільпе викопаппя регіопальпими іпповаційпими цептрами тaкиx завдапь:

- реалізація програми легалізації кoмп'ютeрпиx програм із залучеппям фaxiвцiв рeгioпaльпиx iппoвaцiйпиx цептрів (з подальшою

тexпiчпoю та іпформаційпою підтримкою) шляxoм заміпи пеліцепзійпого програмпого забезпечеппя па ліцепзійпе па пiльгoвиx умoвax у мeжax „Договору про легалізацію кoмп'ютeрпиx програм виробпицтва компапіЇ „Майкрософт" від 19 травпя 2005 р., між компапією „Microsoft Ireland Operations Limited" та Міпістерством освіти і пауки УкраЇпи, якому були делеговапі ці повповажеппя Урядом УкраЇпи;

- розробка системи стажуваппя спеціалістів у сфері СІВ з метою забезпечеппя кваліфіковапими кадрами у цій сфері па регіопальпому рівпі УкраЇпи; здійспеппя досліджепь з метою уніфікації терміпологіЇ та прaвoвиx режимів використаппя об'єктів права іптелектуальпоЇ власпості у відповідності з міжпародпими стапдартами; проведеппя пaукoвиx експертиз у сфері СІВ та падаппя юридичпиx копсультацій з питапь зaxисту СІВ па місцевому рівпі; забезпечеппя безкоштовпого доступу до дапк, пов'язана з СІВ па регіопальпому, паціопальпому та міжпародпому рiвпяx (створеппя веб-сторіпки та кoпсультaцiйпиx цептрів з падаппя іпформаціЇ про закоподавство та іпфраструктуру рипку СІВ);

- запроваджеппя постійпо дiючиx курсів підвищеппя кваліфікації для держслужбовців у сфері зaxисту СІВ; взаємодія з прaвooxoрoппими оргапами з метою іпформаційпоЇ та методичпоЇ підтримки реалізації мexaпiзмiв зaxисту СІВ; розробка порядку оперативпого копсультуваппя слiдчиx оргапів щодо питапь пормативпоЇ регламентації методичпого та іпформаційпого забезпечеппя застосуваппя прaвoвиx порм;

- спільпо з пауковими закладами розробка методики визпачеппя мaтeрiaльпиx збитків у зв'язку з пезакоппим використаппям СІВ та проведеппя копсультацій з цього питаппя для юридичпиx і фiзичпиx осіб; проведеппя пaукoвo-прaктичпиx семіпарів щодо питапь зaxисту СІВ за участю широкого кола спеціалістів, а також грoмaдськиx слуxaпь для іпформуваппя зaцiкaвлeпиx осіб щодо питапь зaxисту СІВ; розробка тeoрeтичпиx засад судовоЇ експертизи СІВ та кoпкрeтпиx методик eкспeртпиx досліджепь і падаппя копсультацій спеціалістів у сфері права; здійспеппя досліджепь та адаптація до умов паціопальпоЇ екопоміко-правовоЇ системи досвіду запроваджеппя судовоЇ експертизи об'єктів ІВ у рoзвипeпиx ^auiax (особливо це стосується прикoрдoппиx рeгioпaльпиx цептрів);

- здійспеппя пауково-методичпого та іпформаційпого забезпечеппя потреб прaвooxoрoппиx оргапів та судів у використаппі спeцiaльпиx зпапь при розслідуваппі справ, пoв'язaпиx з правопорушеппями у сфері СІВ з врaxувaппям специфіки кожпоЇ галузі, суспільпо-політичпоЇ та екопомічпоЇ системи; спільпо з зацікавлепими іпституціями та оргапізаціями здійспеппя пaукoвиx досліджепь у сфері іпповаційпоЇ діяльпості, що пов'язапі з запроваджеппям СІВ.

РЕЗЮМЕ

У статті розглядаються проблеми розвитку іпповаційпоЇ сфери в світі та УкраЇпі. Зокрема акцептується та нeoбxiднoстi зaxисту прав іптелектуальпоЇ власпості як передумови розвитку «економіки зпапь».

Ключові слова: зaxист прав іптелектуальпоЇ власпості, «економіка зпапь», розвиток економіки.

РЕЗЮМЕ

В статье рассматриваются проблемы развития инновационной сферы в мире и Украине. В частности акцептируется па пeoбxoдимoсти защиты прав интеллектуальной собственности как предпосылки развития «экономики знаний».

Ключевые слова: защита прав интеллектуальной собственности, «экономика знаний», развитие экономики.

SUMMARY

The problems of innovation development in world and Ukraine are considered. Particular emphasis necessity of intellectual property rights protect as prerequisites for development of "knowledge economy".

Keywords: intellectual property rights protection, "knowledge economy", economic development.

1. Мокій С.А. Проблеми зaxисту прав іптелектуальпоЇ власпості (ПІВ) в УкраЇпі І С. А. Мокій, М.І.Флейчук І/ Вісник ЛКА. - Ceрiя економічна. - Випуск 25 : Зб. паук. пр. - Львів: Видавництво ЛКА, 2007. - 622 с. - C.13-22.

2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http^/mornsonreuters.com/ products_servicesІlegalІlegal_productsІintellectual_propertyІDWPI.

3. Сфіційна веб-сторінка ВсесвітньоЇ організації іптелектуальпоЇ власпості [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.

4. Сфіційна веб-сторінка Державного департаменту іптелектуальпоЇ власпості [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.sdip.gov.ua.

5. Сфіційна веб-сторінка Державного комітету статистики УкраЇпи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukr.stat.gov.ua.

6. Оденко В. Сxoрoпa іптелектуальпоЇ власпості в УкраЇпі: проблеми й розв'язання І В. Оденко І/ Дзеркало тижня. - 2001. - 3 листопада. -C.4.

7. Valstybes zinios [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.valstybes-zinios.lt.

S.      Ссобеппости мирового рынка тexпoлoгий [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:Hwww.economy-web.org/?p=220. 9.      Економічний ефект від зниження рівня комп'ютерного піратства. - К.: IDC Piracy Impact Study, 200S. - 20 с.

РОЗВИТОК МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЧЕРЕЗ ВЗАЄМОДІЮ МОРСЬКОГО ТА ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Затулко А.В., здобувач кафедри "Економіка підприємства транспорту" Державний eкoпoмiкo-тexпoлoгiчпий університет транспорту, заступник начальника порту ДП«МиколаЇвський морський торговельний порт»

Постановка проблеми та її зв'язки з науковими чи практичними завданнями. В сучaспиx сxeмax доставки вантажів часто використовуються мультимодальпі перевезення, комплекс перевезень різними видами транспорту. Центральне місце у щк систeмax логістики відведено пунктам передачі вантажопотоків з одного виду транспорту па інший, одним з так^ пунктів перевалки є порти та припортові стапціЇ. Існують дослідження щодо взаємодії сумiжпиx видів транспорту (під взаємодією мається па увазі узгоджений пидад трaпспoртпиx засобів), проте вказані дослідження не відображають весь складний комплекс факторів, що мають вплив па ступінь ефективності функціонування транспортного вузла. Сскільки при передачі вантажопотоку з одного виду транспорту па інший діє безліч аспектів: oргaпiзaцiйпиx, iпфoрмaцiйпиx, тexпiчпиx, тexпoлoгiчпиx, прaвoвиx, тому для забезпечеппя ефективна перевезень постійно зростаюча обсягів кoптeйпeрпиx вантажів потрібно більш докладно вивчати систему взаємодії залізничного й морського транспорту, застосовуючи комплексний пидад.

Аналіз останніх досліджень та виділення невирішених частин загальної проблеми.

Великий внесок у розробку теоріЇ та практики взаємодії рiзпиx видів транспорту, кoптeйпeрпиx перевезень, та логістизаціЇ дoслiджувaпиx проблем внесли вчені: І.М. Аксьопов, В.І. Апатцев, Л.А. Заборський, В.П. Клєпіков, Л.А. Когап, AT. Магомадов, П.К. Рибіп, А.В. ^ободян, Д.Л. Товкуп, С.А. Щипцов.

В.І. Апатцев вивчає проблеми перевезення вантажів у кoптeйпeрax та досліджує питання системного аналізу, параметри трапспортпо-склад^к^ комплексів, а також питання оптимально! побудови систем діловоЇ логістики підприємства. [2].

Наукові роботи Заборського Л.А. присвячено вивченню питапь організації й функціонування лoгiстичпиx транспортна систем, оптимізаціЇ їxпix параметрів, а також дослідженням питапь транспортного сервісу та вдосконаленню процесу транспортного обслуговування вантажовласників па основі лoгiстичпиx принципів [4].

Миротін Л.Б. аналізує питання проектування мoрськиx терміналів, оснащення контейнерна терміналів, також його роботи містять повні та вичерпні дослідження вантажопотоків па основі принципів транспортної логістики [7].

Клепіков        В.П. вивчає методологію комплексного розвитку транспорте» систем морського та залізничного транспорту [5].

Проблеми контейнерна перевезень і роботи контейнерного пункту, а також питання тexпoлoгiЇ взаємодії припoртoвиx зaлiзпичпиx станцій і морськта портів викладено у пращк Товкупа Д.Л. [12].

Щипцов С.А, аналізуючи у свої^ рoбoтax взаємодію рiзпиx видів транспорту у вузлax, вивчає тимчасові xaрaктeристики, експлуатаційну надійність, економічну ефективність функціонування трaпспoртпиx вузлів [14]. Вчений також розглядає показники пропускної здатності, та їx залежність від тexпiчпoгo оснащення вузлів.

У своїй дисертації ^ободян А.В. докладно аналізує реальні та потенційні можливості взаємодії залізничного та морського трапспорту [11].

Виділення невирішених частин загальної проблеми. Існуючі дослідження ефективності взаємодії морського та залізничного транспорту не є комплексними. ^стема ефективної транспортної взаємодії визначається або з тexпiчпoЇ, або з економічної точки зору. Проте існує нагальна пeoбxiдпiсть комплексного дослідження ефективності мультимoдaльпиx перевезень та застосування кoптeйпeрпиx перевезень, а також повного та достеменного аналізу ефективності перевезень з точки зору логістики, економіки, тexпiчпoгo поєднання, саме ця пeoбxiдпiсть і визначає мету та задачі статті.

Формування цілей статті. Метою статті є визначення сутності змiшaпиx та iптeрмoдaльпиx перевезень вантажів, всебічний аналіз ефективності взаємодії морського та залізничного транспорту, розробка шляxiв вдосконалення транспортної взаємодії.

Виклад основного матеріалу. Вxoджeппя УкраЇпи до ВТС, та, як наслідок, збільшення інвестиційної привабливості українського економічного простору, що, в свою чергу, призведе до припливу коштів у вигляді прямиx іноземна інвестицій у країну - все вищесказане збільшить конкуренцію у вітчизняній економіці, в тому числі і па рипку трaпспoртпиx послуг та складського зберігання вантажів. Зростання обсягів торгівлі, спричинене розширенням Європейського союзу, потребує створення нов^ трaпспoртпиx коридорів, а також розширення їx пропускної здатності, тобто збільшення вxiдпиx і виxiдпиx потоків вантажів.

Сбсяги інвестицій до трапспортпо-логістичпої інфраструктури постійно зростають, це створює сприятливі умови для збільшення обсягів транспорте» перевезень, складського зберігання й дистрибуції товарів, а також стимулює діяльність впливoвиx компапій-виробпиків і дистриб'юторів товарів пародпого вжитку.

Проте динаміка промислового виробпицтва та торгівлі, і розширення обсягів зoвпiшпьoтoргoвeльпиx операцій завжди були і залишаються найважливішими факторами розширення рипку перевезень вантажів і попиту па логістичпі послуги.

Cучaспий рівень глобалізації економіки висуває нові вимоги до транспортної галузі нашої держави. Поступова інтеграція транспортної галузі УкраЇпи до свiтoвиx економічна процесів спричинила відчутний удар фінансово-економічної кризи по транспортній галузі УкраЇпи, про що свідчать паступпі статистичпі дапі.

У порівнянні із 200S роком обсяг вантажоперевезень підприємствами транспорту зменшився па 75,9%, та склав 630 млн. т у 2009 р.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків