Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

Також варто зауважити, що макроекономічна політика, спрямована на відносне скорочення внутрішнього боргового фінансування бюджетного дефіциту за використання рахунок зовнішніх джерел, тільки при певних умовах може відновити загальне рівновагу платіжного балансу в короткостроковому плані, але не обов'язково усуне дефіцит рахунку поточних операцій. Більш того, зовнішнє боргове фінансування бюджетного дефіциту в довгостроковій перспективі збільшує зовнішню заборгованість і актуалізує проблему її обслуговування. Оскільки торговий баланс з часом фактично виявляє тенденцію до погіршення, всім перехідним економікам, що використовують цей спосіб фінансування, доводиться дедалі більше покладатися на експортні галузі, щоб запобігти загрозі боргової кризи.

Разом з тим зовнішнє фінансування бюджетного дефіциту виявляється менш інфляційним, ніж його монетизація, тому що пропозиція товарів на внутрішньому ринку збільшується у тій мірі, в якій зовнішні позики сприяють розширенню імпорту. При цьому чим більш відкритою є перехідна економіка і чим більш жорстким - її валютний курс, тим меншою мірою зовнішнє боргове фінансування виявиться інфляційним, але тим сильнішим буде його вплив на стан платіжного балансу.

У цілому, залучення коштів з іноземних джерел для фінансування бюджетного дефіциту може виявитися щодо привабливим варіантом для перехідних економік переважно в тих випадках, коли:

• на внутрішньому ринку відчувається дефіцит капіталу при високій внутрішній нормі прибутку;

• торговий баланс відносно благополучний при наявність сприятливих перспектив розширення ринку;

• початкові розміри зовнішнього боргу незначні;

• першочерговим завданням макроекономічної політики є зниження ймовірної інфляції;

У всіх цих випадках іноземні інвестори отримують «долю» в капіталі даної країни, а її зовнішня заборгованість при цьому зменшується. У різних країн з перехідною економікою можливості вибору пріоритетних способів фінансування бюджетного дефіциту не однакові, хоча й обмежені. Можливості для переважно безінфляційної стабілізації бюджету, як правило, незначні та фінансування здійснюється за активної участі Центрального Банку, особливо на початковому етапі економічних перетворень.

В цілому, фінансова та макроекономічна система України, як і світова економіка, потребує нових підходів до регулювання. Так криза української гривні в кінці 2008 року підтвердила абсолютизації законодавчої вимоги до центральних банків, щодо стабільності курсу національної валюти. Не випадково коливання курсу національної валюти НБУ пояснював слабкістю економіки і динамікою платіжного балансу.

Як бачимо, криза спонукає до посилення ролі держави там, де її втручання було мінімальним - у фінансовій сфері. Але не можна і не варто рятувати всіх. Адже економічна криза, яка супроводжує фінансову кризу, набрала оберти лише тому, що держава рятувала «погані» активи.

У майбутньому діятиме нова еконономічна політика: регулююча роль держави підвищиться. Певною мірою зросте роль соціалістичних підходів. Але не можна при цьому ставити хрест на ліберальних засадах економіки. Реальну оцінку економічних цінностей має давати ринок. Сучасна криза виникла всупереч логіці ринку: економічні функції держави у фінансовій сфері були передані кільком

1Сколотяний Ю. Дефіцит «довгих рішень» [Електронний ресурс] / Ю. Сколотяний, О. Дубинський // Зеркало тижня. - 2009. - № 48 (776). -Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/2040/68016/

ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.!, 2O!O

монопольним гігантам, які не були ринковими агентами.

Пробуємо oxaрaктeризувaти бажану економічну політику української влади па період кризи. Визначимо спочатку цінності, які пeoбxiдпo зберегти в цей нелегкий для економіки час. Наша основна мета - недопущення спаду в економіці та посилення соціальної поляризації. Про поліпшення eкoпoмiчпиx параметрів порівняно з до кризовим рівпем наразі не йдеться.

Тепер oxaрaктeризуємo основні зaxoди економічної політики у п'яти сфeрax: грошово-кредитна, податкова, бюджетна політика, накопичення та інвестиції, зайнятість.

На пашу думку, основу грошово-кредитної політики НБУ має становити плаваючий ринковий курс гривні щодо долара і євро, що визначатиметься па роздрібному та оптовому рипкax. Xoрoшим інструментом оптового рипку є система бірж з обов'язковою участю як банків, так і велики гoспoдaрськиx суб'єктів. У цьому разі НБУ повинен прагнути утримати зовнішні резерви країни па рівпі 5-6 місячного імпорту: коштами поза цими межами могла б вільно оперувати держава па валютному рипку. При цьому, завдання НБУ полягало б у стабілізації не курсу гривні, а його динаміки. Курс гривні міг би плавно знизитися до певної точки рівноваги експорту й імпорту

Кредитна політика НБУ, з урaxувaппям прагнення до мінімізації безробіття,має бути спрямована па стимулювання інвестицій. Ссповпим напрямком кредитування мають стати інвестиційні та інноваційні програми. Відповідно і економічні нормативи НБУ для кoмeрцiйпиx банків повиппі бути у двox рiзпoмiрпoстяx: інвестиційне та звичайне кредитування. При цьому інвестиційні проекти з дешевим кредитуванням слід обов'язково узгоджувати з НБУ та КМУ [2] .

Податкову політику пeoбxiдпo змінити, зменшивши рівень національного податкового тягаря. До діючої податкової системи слід застосувати гнучкий пидад. Щоб не допустити різкого спаду поточного споживання і стимулювати національного виробника, доцільно було б знизити споживчі податки па внутрішні товари, за які розплачується масовий споживач. Для мінімізації безробіття варто було б розглянути питання щодо зниження прибуткового податку із невисокої заробітної плати [3].

Бюджетна політика повинна топко реагувати па виклики кризи. Держава має знайти кошти па фінансування стрaтeгiчпиx інвестицій, не допускати серйозні заборгованості сoцiaльпиx виплат, заробітної плати розширити продаж державна цiппиx паперів.

Накопичення та інвестиції. У період кризи недопустимі будь - які соціально - популістські обіцянки за будь - якого значення інфляції па пaйближчиx 6 - 12 місяців. Треба ясно усвідомлювати: зафіксовані па даний момент соціальні виплати і так уже під загрозою. За таки умов неминучими є відносне розширення частки і значення дeржaвпиx інвестиції, застосування зaxoдiв щодо збільшення вaлoвиx накопичень, участь держави в інвестиційна прoгрaмax. У рeгioпax із порівняно високим рівпем безробіття слід здійснювати інвестиції в інфраструктуру.

Зайнятість. Для зниження і утримання безробіття пeoбxiдпo не допустити масового скорочення у державному секторі , розширити сферу застосування громадськи робіт, активізувати роботу служби зайнятості, посилити боротьбу з практикою пeoбґруптoвaпиx звільнень з боку привaтпиx компапій[4].

Як бачимо, Україна може подолати цю кризу. Для цього в неї є достатньо впутрiшпix ресурсів, а крім того, підтримку в подоланні падає МВФ та Cвiтoвий банк. По-перше, УкраЇпі варто, суттєво скоротити соціальні програми, та максимально мопетизувати ті, що залишаться. По-друге, варто відновити пільгове кредитування, проте не споживачів, а iпвeстицiйпиx програм, що не лише дасть змогу перебудувати структуру економіки, а й дасть пoштoвx економіці в умoвax кризи. По-третє, докорінної зміни вимагає податкова політика, яка має бути спрямована па зниження податкового тягаря та виxoду з тіні. Проте, обов'язковою умовою виxoду з кризи є скоординована діяльність всix оргапів влади, що в пипiшпix пoлiтичпиx умoвax здається майже неможливим.

РЕЗЮМЕ

В статті розглядаються погляди українськи економістів та громадськи діячів па шляxи виxoду з кризи та нову макроекопомічпу політику, яка могла б бути ефективною в пoсткризoвиx умoвax.

Ключові слова: економіка, макроекопомічпа політика, обмінний курс, промислове виробництво

РЕЗЮМЕ

В статье рассматриваются взгляды украински экономистов и общественный деятелей па пути вывода из кризиса и новую макроэкономическую политику, которая могла бы быть эффективной в постфиксный услoвияx. Ключевые слова: экономика, макроэкономическая политика, обменный курс, промышленное производство

SUMMARY

In article sights of the Ukrainian economists and public figures on ways of an exit from crisis and the new macroeconomic policy which could be effective in post crisis conditions are considered.

Keywords: economy, macroeconomic policy, exchange rate, industrial production

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Беліпська А. Можливості та наслідки валютно- фінансової лібералізації в Україні/І Вісник Національного банку УкраЇпи. - 200S. -№11. с. 11 - 2S

2. Дзюблюк С. Монетарна політика НБУ.ІІ. Банківська справа. - 200S - №3. с. 39 - 41

3. Дубинський С. Чи є життя без МВФ [Електронний ресурс] І С. Дубинський, Ю. Cкoлoтяпий, Н. Яцепко І/ Зеркало тижня. - 2009. - № 44 (772). - Режим доступу: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.

4. Міщепко В. Доларизація: пропозиції та наслідки для економіки УкраЇпи І/ Вісник Національного банку УкраЇпи. - 2007. - №5. с. 2S -

32

5. Николайчук C. Монетарний трансмісійний мexaпiзм в УкраЇпі. Аналіз дії трансмісійного мexaпiзму грошово- кредитної політики. І/ Вісник Національного банку УкраЇпи. - 2007. - №11. с. 10 - 17

6. Проскуряков К. І. Ссобиливості шляxу подолання кризи: модель макроекопомічпого політики УкраЇпи в кризовій ситуації [Електронний ресурс]/ К.І.Проскуряокв, М.С. Гловач І/ Вінницький торговельпо-екопомічпий інститут КНТЕУ. - 2009. - Режим доступу: http:ІІintkonf.orgІproskuryakov-k-i-ktn-glovach-mo-osoblivosti-shlyahu-podolannya-krizi-model-makroekonomichnoyi-politiki-ukrayini-v-krizoviy-situatsiyi/

Cкoлoтяпий Ю. Дефіцит «дoвгиx рішень» [Електронний ресурс] І Ю. Cкoлoтяпий, С. Дубинський І/ Зеркало тижня. - 2009. - № 4S (776). -Режим доступу: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.

1Міщенко В. Доларизація: пропозиції та наслідки для економіки України // Вісник Національного банку України. - 2007. - №5. с. 28 - 32 2Дзюблюк О. Монетарна політика НБУ.//. Банківська справа. - 2008 - №3. с. 39 - 41

3Белінська А. Можливості та наслідки валютно- фінансової лібералізації в Україні// Вісник Національного банку України. - 2008. - №11. с. 11 - 28

4Проскуряков К. І. Особиливості шляху подолання кризи: модель макроекономічного політики України в кризовій ситуації [Електронний ресурс]/ К.І.Проскуряокв, М.О. Гловач // Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. - 2009. - Режим доступу: http://intkonf.org/proskurvakov-k-i-ktn-glovach-mo-osoblivosti-shlvahu-podolannva-krizi-model-makroekonomichnovi-politiki-ukravini-v-krizoviv-situatsivi/

НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ОТНОСИТЕЛЬНО МОТИВАЦИИ ПЕРСОНАЛА В УСЛОВИЯХ КРИЗИСА

И.В. Гришина, к.э.н., доцент кафедры менеджмента ДонНУ Т.А Пронченко, специалист ПЭО ОАО «Донецкоблэнерго»

Экономический кризис в Украине находится в активной стадии, что актуализирует необходимость повышения эффективности развития социально-ориентированной рыночной экономики, которая все в большей мере определяется состоянием использования трудового потенциала, ростом роли и значения человеческого капитала как определяющего элемента расширенного воспроизводства товаров и услуг. Это, в свою очередь, требует трансформации системы мотивации персонала предприятия, обеспечения ее адекватности современным реалиям хозяйствования в условиях кризиса.

Теоретические и практические аспекты мотивации персонала рассматривались в работах психологов, социологов, экономистов, управленцев. Значительным вкладом в изучение данной проблемы являются работы зарубежных и отечественных авторов: К. Альдерфера, Ф. Герцберга, Э. Лоулера, Д. МакКлеланда, А. Маслоу, Д. Богини, В. Гриневой, М. Дорониной, А. Еськова и др.

Отдавая должное научной и практической значимости трудов вышеназванных авторов, необходимо отметить, что определенный круг задач, связанных с научно-практическими аспектами мотивации персонала предприятия в условиях кризиса, не достаточно сформирован и требует дальнейшего развития.

Целью статьи является обоснование научно-практических рекомендаций относительно мотивации персонала предприятия в условиях

кризиса.

В условиях кризиса действия высшего руководства предприятия в области управления персоналом должны быть оперативными и эффективными. Содержание этих действий может быть представлено тремя блоками (рис. 1).

Остановка найма Сокращение рабочего времени Неоплачиваемый отпуск Удаленная работа Сокращение персонала Изменение системы денежной мотивации

Сокращение расходов на дополнительные льготы Сокращение затрат на обучение - изменение форматов обучения

Повышение качества персонала Оптимизация структуры Анализ текущих обязанностей сотрудников, расширение обязанностей

Внедрение системы оценки результатов

Переподготовка и ротация

персонала на более

востребованные направления

деятельности

Быстрый обмен опытом и

лучшими практиками

Управление корпоративной культурой

Учет психологических аспектов мотивации Управление временем

Рис. 1. Антикризисные приоритеты в области управления персоналом

Анализ показал, что одним из основных антикризисных приоритетов является снижение затрат на персонал, в то время как будущая организационная жизнеспособность требует реструктуризации и создает дополнительную напряженность в коллективе [1]. Кроме того, процесс сокращения ведёт не только к большим разовым финансовым затратам, предусмотренным положениями КЗоТ, но, в первую очередь, к ухудшению социально-психологического климата, возникновению конфликтов в коллективе. Отсюда - снижение мотивации, производительности, текучесть кадров и т.д. Это должно побуждать к использованию других способов сокращения персонала, например, возможно ориентироваться на реорганизацию рабочих мест, естественную утечку или недирективные (нежесткие) формы сокращения.

Снизить затраты можно также отменив компенсации, не связанные с результатом деятельности (премии к отпуску, за выслугу лет, оплату санаторно-курортных путевок), а часть этих средств направить на премирование ключевого персонала. При этом необходимо учитывать, что люди достаточно лояльно воспринимают отмену вариативного социального пакета и дополнительных выплат.

С точки зрения управления персоналом кризисная ситуация сложна тем, что персонал, теряя уверенность в успешности осуществляемых изменений, оказывается вовлечен в обсуждение слухов, поэтому одним из элементов антикризисной программы должна стать разъяснительная работа с персоналом, в соответствии с которой информация должна содержать [2]:

характеристику ситуации, в которой находится предприятие;

наиболее вероятный вариант развития событий в случае, если не будут приняты антикризисные меры; запланированные меры по преодолению кризиса и ожидаемые результаты от их реализации; программу вывода предприятия из кризиса и роль сотрудников в ее успешной реализации.

При этом информация должна быть адресной, то есть соответствовать по форме и содержанию той категории и группе персонала, для которой она предназначена.

В кризисный период особое внимание следует обратить на неэффективные затраты времени. Причина может быть в том, что перед сотрудниками не корректно поставлены цели, либо объем задач недостаточен. Решением данной проблемы может стать планирование рабочего времени. С этой точки зрения для всех видов деятельности, которые предполагают циклические операции, формулируется стандарт. За основу берется деятельность сотрудников, которые имеют самый высокий уровень результативности. Объем их работы при выполнении определенного круга операций умножается на поправочный коэффициент, учитывающий средний уровень сотрудников. При этом, как показывают исследования [3, 4], стандарт корректно устанавливать выше среднего, но существенно ниже лучшего результата. Данный стандарт является ориентиром при определении уровня заработной платы. На выполнение какой-либо операции закладывается определенное время. Таким образом, сотрудник за фиксированное время должен выполнить целевой объем работ [3].

© Гришина И.В., Пронченко Т.А., 201В бизнесе, особенно в кризисный период, успех во многом определяют правильные люди на правильном месте. Для выявления данного соответствия необходимо осуществить оценку работника, которую можно получить с помощью «Карты талантов» [5]. Оценка сотрудника осуществляется по двум шкалам — «Компетентность» и «Результативность». В итоге каждый получает свое место на карте. При этом выделяется группа наиболее компетентных и результативных работников («золотой фонд» предприятия). Параллельно с данной работой разрабатывается «Карта ключевых позиций» (в том числе определяются должности, эффективная работа на которых особенно важна для предприятия). Затем проводится оценка того, в какой мере ключевые должности предприятия заняты работками из «золотого фонда». Главное, чтобы «Карта талантов» максимально совместилась с «Картой ключевых позиций» [5].

Все важнейшие шаги, касающиеся управления персоналом в условиях кризиса, целесообразно представить в единой схеме поведения предприятия (рис. 2).

Цели системы управления персоналом, актуальные в кризисный период

Снижение затрат на персонал; оптимизация численности

Повышение эффективности труда; стимулирование большей производительности

Удержание ключевых кадров, повышение их лояльности

Повышение согласованности работы подразделений

Оптимизация расстановки кадров

Вовлечение персонала в реализацию антикризисных мероприятий

Рис. 2. Поведение предприятия в условиях кризиса

В условиях кризиса задачи управления персоналом вынужденно трансформируются. Особенности их реализации связаны с ограниченностью финансовых средств, неизбежностью организационных мер, связанных со свертыванием ряда программ социального развития, сокращением численности персонала, повышенной социально-психологической напряженностью в коллективе. В такой ситуации особое значение приобретает нематериальная мотивация.

Анализ литературных источников [6, 7, 8] позволил определить совокупность существующих инструментов и технологий в рамках системы нематериальной мотивации персонала, направленных на выявление и использование внутренних побуждений и целей работника для достижения стратегических целей предприятия. Выбор этих инструментов и технологий зависит от множества факторов: статуса работника, форм организации труда, требований, предъявляемых к результатам выполняемой работы, состояния нормирования труда и учета трудовых затрат, особенностей технологического процесса, конкретной социально-экономической ситуации и прочих.

В связи с этим рассмотрим совокупность инструментов нематериальной мотивации персонала предприятия, соответствующих современным требованиям науки и практики хозяйствования, характеризующуюся ситуативностью использования в условиях кризиса и тесной взаимосвязью с миссией, целями предприятия, компонентами его внутренней среды, факторами прямого и косвенного влияния внешней среды (рис. 3).

Инструменты нематериальной мотивации персонала

Совокупность ценностей и норм предприятия Пакет атрибутов морального поощрения Корпоративный стиль Формирование «духа улья» Имидж предприятий

Изменение времени перерыва на отдых Мотивация свободным временем

Обеспечение возможности установления индивидуальных графиков работы по отдельным должностям

 

Обеспечение мест отдыха

 

Участие в отборе новых сотрудников

 

 

Индивидуальный подход

Обеспечение возможности раскрытия творческого потенциала

Учет

 

психологических

Повышение разнообразия работы

аспектов мотивации

Передача управленческих функций низкого уровня

 

подчиненным

 

Общественное признание профессиональных достижений и

 

заслуг

 

Участие в процессе принятия управленческих решений

 

Повышение важности работы

Рис. 3. Инструменты нематериальной мотивации персонала в условиях кризиса

Следует учитывать, что современное предприятие - это сложный и многоуровневый механизм, успешная работа которого прямо зависит от того, как организована его структура, внутренние и внешние информационные потоки, а также от того, насколько чётко поставлены задачи и согласована работа подразделений. В условиях кризиса на предприятии важно сократить дистанцию между сотрудником и руководителем, регулярно осуществлять обратную связь (в том числе посредством коротких ежедневных совещаний). Этому может способствовать и определённая корпоративная культура, в которой принято обсуждать проблемы, генерировать идеи [5, 9].

В условиях кризиса руководство, в ходе подбора вариантов нежестких форм сокращения персонала, имеет возможность использовать различные инструменты управления временем своих сотрудников. При этом удовлетворяется одна из первичных потребностей человека, а именно, потребность в безопасности, поскольку сотруднику дается возможность самостоятельно определить время сокращения своего рабочего дня либо индивидуальный график работы под изменившийся объем обязанностей и т.д. Таким образом, сотрудник ощущает себя не просто элементом системы, а личностью, являющуюся частью организации, а сложившиеся усложнившиеся условия воспринимает как временные.

Учет психологических аспектов мотивации персонала предприятия предполагает активное использование совокупности психологических механизмов, технологий, процедур, принципов их применения и закономерностей функционирования человека с целью оптимизации эргономических, организационных, информационных, гигиенических предпосылок деятельности персонала предприятия в условиях кризиса. При этом большое значение приобретает достижение управленческой эмпатии, то есть способности руководителя проникать в духовный мир своих подчиненных и адекватно определять свою позицию в конкретных ситуациях общения посредством управленческой рефлексии, то есть способности руководителя видеть самого себя глазами своих подчиненных и опережающими темпами определять их реакцию на свои прогнозируемые действия. Заслужив доверие персонала легче претворять в жизнь даже самые суровые меры по выходу из кризиса.

Таким образом, рассмотренные рекомендации относительно мотивации персонала в условиях кризиса основываются на научно-практических положениях антикризисного управления и управления персоналом, что дает возможность синтезировать накопленный опыт в области решения данной проблемы для его дальнейшего ситуационного применения.

Направлением дальнейших исследований должна стать разработка методики и критериев, необходимых для оценки эффективности различных инструментов мотивации персонала в условиях кризиса.

РЕЗЮМЕ

У статті обґрунтовано науково-практичні рекомендації відносно мотивації персоналу в умовах кризи. Ключові слова: мотивація персоналу, економічна криза, управлінське рішення

РЕЗЮМЕ

В статье обоснованы научно-практические рекомендации относительно мотивации персонала в условиж кризиса. Ключевые слова: мотивация персонала, экономический кризис, управленческое решения

SUMMARY

The article proved scientific and practical advice on motivating staff in a crisis. Keywords: motivation to the personnel, an economic crisis, administrative decisions

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Жданов В. Управление персоналом в условиж антикризисного управления [Текст] І В. Жданов ІІ Управление персоналом. - 2004. - №4.

- C. 22-28.

2. Черни В.М. Как мотивировать персонал в услoвияx кризиса [Текст] І В.М. Черни ІІ Финансовый директор. - 2005. - № 11. - C. 34-37.

3. Еськов А.Л. Мотивационный мexaпизм в системе производственного менеджмента: проблемы и решения [Текст] : монография І А.Л. Еськов ; Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. - 390 с. - ISBN 7-231-14733-3.

4. Доронина M.C. Управление мотивацией [Текст] : монография І M.C. Доронина, Е.Г. Наумик, С.В. ^ловьев ; Xaрькoв: Изд. XHЭУ,

2006. - 240 с. - ISBN 657-231-143-8.

5. Caмoукипa Н.В. Эффективная мотивация персонала при минимальный финансовый зaтрaтax [Текст] : монография І Н. Caмoукипa. ; М.: Вершина, 2006. - 224 с. - ISBN 348-1467-408-2.

6. Верещагина Л.А. Псиxoлoгия потребностей и мотивация персонала [Текст] : Научное издание І Л.А. Верещагина, И.М. Карелина. ; X.: Изд. Гуманитарный центр, 2002. - 152 с. - ISBN 152-5143-784-9.

7. Демипг Э. Выкод из кризиса: Новая парадигма управления людьми, системами и процессами [Текст] : монография І Э. Демипг ; М. : Альпипа Бизнес Букс, 2007. - 370 с. - ISBN 978-5-9614-0567-5.

8. Попов Д. Мотивация руководителей [Текст] І Д. Попов ІІ Управление компанией. - 2003. - №5. - C. 84-92.

9. Богиня Д.П. Coцiaльпo-eкoпoмiчпий мexaпiзм регулювання ринку праці та заробітної плати [Текст]: Монографія І Д.П. Богиня, Г.Т. Куліков, В.М. Шамота та іп. - К.: Іп-т економіки НАН України, 2001. - 420 с. - ISBN 483-2711-418-4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків