Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 45

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

26,62

158928

26,32

добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних

16848

2,69

17057

2,79

17501

2,90

Переробна промисловість

365300

58,37

357212

58,43

354642

58,74

виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

40588

6,49

40366

6,60

40439

6,70

текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів із хутра

4779

0,76

3909

0,64

3986

0,66

виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

437

0,07

557

0,09

594

0,10

обробка деревини та

виробництво виробів з деревини, крім меблів

1056

0,17

631

0,10

881

0,15

целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

3883

0,62

3933

0,64

3800

0,63

виробництво коксу, продуктів нафтопереробки

19250

3,08

17947

2,94

17526

2,90

хімічне виробництво

7030

1,12

9851

1,61

9352

1,55

виробництво гумових та пластмасових виробів

3191

0,51

3709

0,61

4185

0,69

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

24931

3,98

23182

3,79

22912

3,79

металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

155212

24,80

152060

24,87

152712

25,29

виробництво машин та устаткування

72839

11,64

67738

11,08

65455

10,84

виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування

7909

1,26

7200

1,18

6770

1,12

виробництво транспортних засобів та устаткування

19914

3,18

21295

3,48

20522

3,40

інші галузі промисловості

4281

0,68

4834

0,79

5508

0,91

Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води

73017

11,67

74266

12,15

72634

12,03

Промисловість

625821

100,00

611384

100,00

603783

100,00

Підприємство відноситься до наведеного у табл. 3 виду «виробництво та розподіл електроенергії, газу та води». Кількість штатних працівників у цьому виді у 2006 р. зросла на 1249 чол. (0,48%), у 2007 р. скоротилася на 1632 чол. (0,12%). У двох інших видах промислової діяльності були різні напрями динаміки чисельності у відносному виражені: у видобувній промисловості вона скорочувалася, а у переробній підвищувалася. Навіть у межах виду у підвидах тенденції зміни чисельності штатних працівників були різними. Так, у двох підвидах видобувної промисловості чисельність зменшувалася, а в одному - зростала. Не дивлячись на збільшення відносної чисельності у переробній промисловості, тільки у п'яти підвидах з чотирнадцяти спостерігалося зростання чисельності на двох відрізках. У шести підвидах на одному відрізку було зростання, а на інших - скорочення. У трьох підвидах чисельність щорічно скорочувалася. Отже, професійно-кваліфікаційну потребу в робочій силі необхідно надавати у розрізі підвидів (якщо це можливо) або видів промисловості.

Про реалізацію цього завдання можна судити з кількості суб'єктів господарювання у кожному виді економічної і промислової діяльності. У табл. 4 подано кількість суб'єктів ЄДРПОУ за правовим статусом та видами економічної діяльності [10, с.68].

Таблиця 4

Кількість суб'єктів ЄДРПОУ за правовим статусом та видами економічної діяльності на початок 2008 р._

Вид економічної діяльності

КВЕД

Усього

У тому числі

 

 

 

із статусом юридичної особи

без статусу юридичної особи

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

А

3895

3736

159

Рибальство, рибництво

в

127

108

19

Промисловість

с,б,е

 

 

 

Видобувна промисловість

с

660

563

97

Переробна промисловість

б

8836

8493

343

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

е

340

216

124

Будівництво

 

7134

6804

330

Торгівля;   ремонт  автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

о

30042

28878

1164

Діяльність готелів та ресторанів

Н

1303

1242

61

Діяльність транспорту та зв'язку

I

2703

2335

368

Фінансова діяльність

]

1238

764

474

Операції   з   нерухомим   майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

к

11457

10882

575

Державне управління

ь

2627

2384

243

Освіта

м

2593

2402

191

Охорона  здоров'я  та  надання соціальної допомоги

N

2027

1906

121

Надання   комунальних   та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту

о

11739

11446

313

Усього

 

87598

82975

4623

Дані табл. 3.4 свідчать, що у підгалузі «виробництво та розподіл електроенергії, газу та води» є 340 підприємств. Якщо взяти до уваги кількість працівників на них у 2007 р. (табл. 3), то в середньому на одному підприємстві працювало 214 чол. Чисельність штатних співробітників Підприємства на цьому часовому відрізку складала 522 чол., що більш ніж у два рази перевищувало середню чисельність за видами промисловості. Провівши розрахунок середньої чисельності штатних працівників для видів економічної та промислової діяльності, можна зробити висновок про реалізовуваність професійно-кваліфікаційної карти регіонального ринку праці у розрізі видів економічної або промислової діяльності.

Класифікатор професій ДК 003:2005 надає можливість привести до «загального знаменника» штатні розклади усіх підприємств регіону. Галузеву специфіку відображено у довідниках кваліфікаційних характеристик працівників за окремими видами промислового виробництва. Наприклад, «Довідник кваліфікаційних характеристик працівників. Випуск 23. Загальні професії хімічних виробництв», затверджений Наказом Міністерства промислової політики України від 15.04.2008 № 229 [11].

Вигляд професійно-кваліфікаційної карти виду діяльності наведено у табл. 5. Усі види робіт у професійно-кваліфікаційній карті згруповано за розділами класифікації професій, наведених у частині 4 Класифікатора професій ДК 003:2005 [7]. Оскільки штатний розклад може неодноразово змінюватися протягом календарного року, то дані повинні збиратися і систематизуватися на певну дату. Простота формування подібного масиву інформації не зажадає значних трудовитрат, оскільки створивши одного разу базу даних, кадрова служба підприємства буде щорічно її обновляти. Разом з тим користь від такого роду роботи для підприємства безперечна. Адже створення карти неодмінно зажадає приведення у відповідність штатного розкладу з нормативними документами, що у масштабах регіонального ринку праці сприятиме поліпшенню соціально-трудових відносин на внутрішньофірмовому ринку праці. Проте набагато більшою є значущість професійно-кваліфікаційної карти для осіб, які вибирають професію або працевлаштовуються.

Таблиця 5

Професійно-кваліфікаційна карта виду діяльності

Професійна назва роботи

Рівень освіти

Кількість штатних посад

Примітка

Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)

Професіонали

Фахівці

Технічні

Працівники сфери

службовці_

торгівлі та послуг

Кваліфіковані

робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства

Кваліфіковані робітники з інструментом

Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання роботи технологічного устаткування, складання устаткування та машин

_і_

Найпростіші професії

На дрібних і середніх приватних підприємствах рівень кадрової роботи низький. Це значить, що, як правило, штатний розклад і посадові інструкції працівників відсутні або мають низьку якість, оскільки їх наявність не закріплена законодавчо. У більшості випадків функції кадрової служби виконують секретарі-референти або економічна служба в особі бухгалтера, оскільки в їх руках зосереджений облік заробітної плати і пов'язаних з нею платежів. Консолідація дій працедавців зі створення професійно-кваліфікаційної карти дозволить змінити відношення даної категорії працедавців до соціально-трудових відносин. З державних позицій відносно приватних підприємств робота над картою підвищить грамотність працедавців за принципом «якщо не можливо примусити, то необхідно навчити». Користь від такого роду роботи для підприємства безперечна. Адже створення карти неодмінно зажадає приведення у відповідність штатного розкладу з нормативними документами, що в масштабах регіонального ринку праці сприятиме поліпшенню соціально-трудових відносин на внутрішньофірмовому ринку праці. Проте набагато більшою є значущість професійно-кваліфікаційної карти для осіб, які вибирають професію або працевлаштовуються.

Висновки та пропозиції. Таким чином, створення професійно-кваліфікаційної карти регіонального ринку праці дозволить таке. По-перше, органам Державної служби зайнятості різних рівнів запроваджувати в життя програми залучення фахівців з інших регіонів, тобто активно використовувати міжрегіональну міграцію робочої сили з метою підвищення ПКЗ. По-друге, знання ситуації працедавцями приведе до усвідомлення необхідності об'єднання зусиль у частині вироблення сумісної програми дій, спрямованої на підготовку і перекваліфікацію кадрів. По-третє, надання даних за декілька років дозволить аналізувати ряди динаміки і тим самим виявляти тенденції в зміні професійно-кваліфікаційного складу регіонального ринку праці. Згодом на основі аналізу можливо прогнозування регіональної потреби в тій або іншій професії і кваліфікації. По-четверте, сучасні комп'ютерні технології дозволяють довести інформацію до широких кіл громадськості, а також до зацікавлених організацій, якими є установи професійної освіти. Доступність такого роду інформації дозволить особам, що вибирають професію та кваліфікацію, прийняти аргументоване рішення.

РЕЗЮМЕ

Стаття містить науково-методичні рекомендації стосовно побудови професійно-кваліфікаційної карти регіонального ринку праці. Карта містить відомості щодо кількісного та якісного складу працівників у видах економічної (промислової) діяльності у регіоні. У контексті діалектики окремого і загального професійно-кваліфікаційна збалансованість внутрішньофірмового ринку праці ілюструє професійно-кваліфікаційну збалансованість регіонального ринку. Застосування карти дозволить знизити професійно-кваліфікаційний дисбаланс регіонального ринку праці.

Ключові слова: професійно-кваліфікаційна карта, регіональний ринок праці, якісний склад

РЕЗЮМЕ

Статья содержит научно-методические рекомендации относительно построения профессионально-квалификационной карты регионального рынка труда. Карта содержит сведения относительно количественного и качественного состава работников в видах экономической (промышленной) деятельности в регионе. В контексте диалектики отдельного и общего профессионально-квалификационная сбалансированность внутрифирменного рынка труда иллюстрирует профессионально-квалификационную сбалансированность регионального рынка. Применение карты позволит снизить профессионально-квалификационный дисбаланс регионального рынка труда. Ключевые слова: профессионально-квалификационная карта, региональный рынок работы, качественный состав

SUMMARY

The article contains scientific-methodical recommendations in relation to construction of professional-qualifying card of regional labor-market. A card contains information in relation to quantitative and high-quality composition of workers in the types of economic (industrial) activity in a region.

In the context of dialectics of separate and general the professional-qualifying balanced of labor-market enterprise illustrates professional-qualifying balanced of regional market. Application of card will allow lowering the professional-qualifying misbalance of regional labor-market. Keywords: vocational card, regionallabour market, qualitative structure

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Вишневский Д.М. Профессионально-квалификационная структура рабочей силы в странах с развитой рыночной экономикой (опыт и перспективы) І Д.М. Вишневский ІІ Труд за рубежом. - 2003. - №1(З7). - С.19-ЗЗ.

2. Капелюшников Р. Структура российской рабочей силы: особенности и динамика І Р. Капелюшников ІІ Вопросы экономики. - 200б. -№10. - С. 19-40.

3. Гимпельсон В. Дефицит квалификации и навыков на рынке труда ІВ. Гимпельсон ІІ Вопросы экономики. - 2004. - № 3. - С. 7б-94.

4. Маршавін Ю. Шляхи врегулювання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці І Ю. Маршавін ІІ Україна: аспекти праці. -

200б. - №1. - С.2б-29.

З. Гільорме Т.В. Інноваційні зрушення у кваліфікаційно-професійному складі регіонів: регіональний аспект І Т.В. Гільорме ІІ Економічний вісник національного гірничого університету. - 2004. - №1(З). - С.17-23.

6. Волкова О.Д. Використання матриці оцінки трудових ресурсів підприємства при дослідженні регіональних ринків праці України І О.Д. Волкова ІІ Економіка та право. - 200З. - №2(12). - С.22-2З.

7. ДК 00З:200З Національний класифікатор України. Класифікатор професій ІІ Українська інвестиційна газета. - Травень 200б р. - №19.

8. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності. Розділ 1. Професії керівників, професіоналів, спеціалістів та технічних службовців І Уклад. Я. Кавторєва . - З вид., перероб. і доп. - Харків: Фактор, 2007. - 384 с.

9. Праця Донецької області за 2007 рік: Статистичний збірник № 13І2б7/ Держкомстат України; Головне управління статистики у Донецькій області І Відп. за вип. О.Л.Волкова. Донецьк, 2008. - 327 с.

10. Статистичний щорічник Донецької області за 2007 рікІ Держкомстат України; Головне управління статистики у Донецькій області І Відп. за вип. Л.О.Мішина. - Донецьк, 2008. - 4б0 с.

11. Довідник кваліфікаційних характеристик працівників. Випуск 23. Загальні професії хімічних виробництв, затверджений Наказом Міністерства промислової політики України від 1З.04.2008 № 229.

ТЕОРЕМА Р.КОУЗА: СУЩНОСТЬ, СОДЕРЖАНИЕ, ЗНАЧЕНИЕ ДЛЯ СОВРЕМЕННОЙ ЭКОНОМИКИ

Чаусовский А.М., д.э.н., профессор, ДонНУ

Глушко E.G., ассистент, Автомобильно-дорожный институт ДонНТУ

Связь между понятиями внешних эффектов (экстерналии)1, прав собственности, трансакционных издержек и контрактных отношений раскрывается в знаменитой теореме Р. Коуза2.

Существование экстерналий приводит к расхождению между частными и социальными издержками (по формуле: социальные издержки равны сумме частных и экстерналий, т.е. возлагаемых на третьих лиц). В случае отрицательных внешних эффектов частные издержки оказываются ниже социальных, в случае положительных эффектов - наоборот, социальные издержки ниже частных. Такого рода расхождения исследовались ещё А. Пигу в книге «Теория благосостояния» (1920). Он характеризовал их как «провалы рынка», т. к. ориентация лишь на частные выгоды и издержки приводит либо к перепроизводству благ с отрицательными экстерналиями, либо недопроизводству благ с положительными экстерналиями. Указания на «провалы рынка» служили для Пигу теоретическим обоснованием государственного вмешательства в экономику: он предлагал налагать на деятельность, являющуюся источником отрицательных внешних эффектов, штрафы (равные по величине экстернальным издержкам) и возмещать в форме субсидий эквивалент экстернальных выгод производителям благ с положительными внешними эффектами. Против позиции Пигу о необходимости государственного вмешательства была направлена теорема Коуза: с точки зрения эффективности общественного производтсва не имеет значения как первоначально распределяются права собственности, при условии, что существует свободный обмен правами; трансакционные издержки равны 0; обмен происходит в условиях совершенной конкуренции.

Теорему Коуза можно проиллюстрировать на следующем примере. Пивоваренный завод «Емельян Пугачёв» использует для производства пива воду из реки. Выше по течению расположен химический завод «Красный богатырь», сбрасывающий отходы своего производства в реку. Объём этих стоков прямо зависит от объёма выпуска продукции «Красного богатыря». Это означает, что затраты на производство пива зависят от выбора химическим предприятием объёма выпуска продукции, а также от количества вредных веществ, которые должны быть удалены из воды перед тем, как приступить к производству фирменного пива «Емельян Пугачёв». Если «Красный богатырь» не несёт ответственности за сброс отходов своего производства, то частные издержки будут меньше социальных. Казалось бы, есть все основания для вмешательства государства. Однако Коуз доказывает обратное: если закон разрешает двум субъектам экономики вступать в контрактные отношения по поводу выброса отходов химического производства, тогда вмешательство государства не потребуется, всё разрешится само собой.

Допустим, оптимальные условия производства , при которых оба участника достигают максимума совокупного благосостояния, заключаются в следующем: пивоваренный завод производит 10000 бутылок фирменного пива «Емельян Пугачёв», а химический завод производит 10000т минеральных удобрений. Но «Красный богатырь» может установить объём выпуска на уровне 11000т, исходя из максимизации собственной прибыли и не будет учитывать воздействия загрязнения на прибыль пивоваренного завода. Чистый доход от производства дополнительных 1000т минеральных удобрений составит 200 долларов. Одновременно из-за этих дополнительных 1000т минеральных удобрений пивоваренный завод «Емельян Пугачёв» вынужден будет сократить объемы производства на 1000 бутылок пива, что дало бы ему 300 долларов чистого дохода. Рассмотрим два возможных законодательных режима установления прав собственности на загрязнение и предоставляемые ими варианты решения проблемы.

1). Запретительный законодательный режим. «Красный богатырь» не имеет законного права сбрасывать вредные вещества, а «Емельян Пугачёв» имеет право запретить любые выбросы. В этом случае «Емельян Пугачёв» будет контролировать уровень загрязнения

© Чаусовский А.М., Глушко Е.С., 2010

1 Внешние эффекты (экстерналии) - издержки или выгоды от рыночных сделок не получившие отражения в ценах. Различают отрицательные и положительные внешние эффекты. Отрицательный внешний эффект - это эффект, возникающий в случае, когда деятельность одного экономического агента вызывает издержки других. Примеры отрицательных экстерналий: дым из фабричной трубы, которым вынуждены дышать окружающие, загрязнение рек сточными водами и т.д. Положительный внешний эффект - эффект, возникающий в случае, когда деятельность одного экономического агента приносит выгоды другим. Примеры положительных экстерналий: частные цветники, лужайки, которыми могут пользоваться прохожие, мощение улиц за свой счёт и др.

2 Американский экономист, лауреат Нобелевской премии. Положения, называемые теоремой Коуза изложены в его статье «Проблема социальных издержек» (1960). Однако сам Р. Коуз так и не дал формулировку этой теоремы. Само выражение «теорема Коуза», равно как и первая её формулировка, были введены в оборот Дж. Стиглером в работе «теория цены». Сегодня теорема Коуза считается одним из наиболее ярких достижений экономической мысли послевоенного периода.и потребует от химического завода компенсацию, не меньшую, чем 300 долларов. А прибыль от производства дополнительной 1000 т минеральных удобрений - только 200 $. Вывод: «Красный богатырь» откажется от роста производства минеральных удобрений на 1000т и структура производства останется прежней (а, значит, и эффективной) - 10000 бутылок пива «Емельян Пугачев» и 10000т минеральных удобрений, производимых фирмой «Красный богатырь».

2). Разрешительный законодательный режим. «Красный богатырь» имеет законное право сбрасывать любое количество вредных веществ, и никто не может ему в этом помешать. В этом случае пивоваренному заводу будет выгодно предложить «Красному богатырю» компенсацию за отказ от производства дополнительных 1000т минеральных удобрений. Размер «выкупа», по Коузу, будет лежать в пределах от 200 долларов (прибыль химического завода от производства дополнительной 1000т минеральных удобрений) до 300 долларов (прибыль пивоваренного завода от 1000 бутылок пива). При такой компенсации оба участника окажутся в выигрыше и химический завод опять-таки откажется от роста производства минеральных удобрений на 1000т. Структура производства не изменится.

Конечный вывод Коуза таков: и в том случае, когда «Емельян Пугачев» имеет право взыскать штраф с «Красного богатыря», и в том случае, когда «Красный богатырь» имеет законное право сбрасывать вредные вещества (т. е. при любом распределении прав собственности), исход оказывается одним - права все равно переходят к той стороне, которая ценит их выше, а структура производства остается неизменной и оптимальной. Сам Коуз по этому поводу пишет следующее: «Если бы все права были ясно определены и предписаны, если бы трансакционные издержки были равны нулю, если бы люди соглашались твердо придерживаться результатов добровольного обмена, то никаких экстерналий не было бы» [1, с.49]. «Провалов рынка» в этих условиях не происходило бы, и у государства не оставалось бы никаких оснований для вмешательства с целью корректировки рыночного механизма. Из теоремы Коуза следует несколько важных теоретических и практических выводов.

Во-первых, закон создает изначальное распределения прав, рынок же определяет их конечное распределение. Независимо от первоначального распределения прав «Емельян Пугачев» и «Красный богатырь» заинтересованы в продолжении обмена правами до тех пор, пока можно получить выигрыш от торга. Так же как это имеет место с обычным товаром, выигрыш от обмена законными правами можно получать до тех пор, пока каждое из этих прав не окажется в руках стороны, которая больше всего его ценит, потенциальная выгода от обмена исчерпывается, когда права распределены эффективно. Следовательно, если работает рынок, то равновесное распределение законных прав будет эффективным. Таким образом, у государства не оказывается никаких оснований для вмешательства с целью корректировки рыночного процесса. Его роль является «дорыночной»: оно призвано четко специфицировать и защищать права собственности участников сделки.

Во-вторых, согласно Р. Коузу, экстернами появляется лишь тогда, когда права собственности определены нечетко, размыты. Когда права определены четко, тогда все экстернами «интернализируются» (внешние издержки становятся внутренними). Не случайно главным полем конфликтов в связи с внешними эффектами оказываются ресурсы, которые из категории неограниченных перемещаются в категорию редких (вода, воздух) и на которые до этого прав собственности в принципе не существовало.

В-третьих, теорема Коуза отводит обвинения рынка в «провалах» (несостоятельности). Путь к преодолению экстерналий лежит через создание новых прав собственности в тех областях, где они нечетко определены. Поэтому внешние эффекты и их отрицательные последствия порождаются дефектным законодательством. Если кто здесь и «проваливается» так это государство. Теорема Коуза по существу снимает стандартные обвинения в разрушении окружающей среды, выдвигаемые против рынка и частной собственности. Из нее следует обратное заключение: к деградации внешней среды ведет не избыточное, а недостаточное развитие частной собственности.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків