Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 48

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

Таблиця 1.

Основні показники зовнішньої торгівлі Волинської області з Польщею (млн. дол. США)

Показники

2000 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008

2009 р.

Експорт товарів

19,2

21,2

28,6

30,6

42,7

41,6

36,5

Імпорт товарів

13,3

42,0

63,2

73,5

91,0

165,7

91,5

Сальдо

5,9

-20,8

-34,6

-42,9

-48,3

-124,1

-55,0

Імпорт давальницької сировини

1,2

6,4

6,7

1,1

1,6

1,7

1,6

Експорт продукції, виготовленої з давальницької сировини

2,5

5,1

9,4

2,7

3,1

3,2

3,0

Експорт послуг

0,2

0,5

1,1

1,6

3,0

7,0

2,9

Імпорт послуг

0,3

1,2

2,5

4,4

5,4

12,0

5,3

Сальдо

-0,1

-0,7

-1,4

-2,8

-2,4

-5,0

-2,4

У 2009 році господарюючими суб' єктами Волинської області експортовано в Польщу товарів та послуг на 39,4 млн. дол. США, на 19% менше, ніж у 2008 р., проти 2000 року - в 2 рази більше. Імпорт зменшився на 46% відносно 2008 року та зріс у 7,1 рази відносно 200 року і становив 96,8 млн. дол. США. Як наслідок сальдо зовнішньої торгівлі залишилось від'ємним (-57,4 млн. дол. США) і зменшилось на 44,5%. Протягом 2009 року зовнішню торгівлю товарами з Польщею здійснювали 180 підприємств і 91 підприємець. Серед 67 країн в які експортували товари з Волині, господарюючі суб' єкти, Польща входить в трійку основних країн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами області, після Німеччини і Російської Федерації. З 74 країн-партнерів, що здійснювали імпорт в область, Польща знаходиться на третьому місці після Кореї і Російської Федерації. Експортні поставки товарів в Польщу визначаються стабільністю, динамічністю і високим темпом

© Журба І.Є., 201росту. Так, в порівнянні з 2000 роком, експорт в Польщу виріс в 2,2 рази, але враховуючи, що 2008-2009 роки - це період глобальної фінансової кризи, показники погіршились, зокрема, з 2007 р. - зменшився на 14% і 2008 р - зменшився на 19% і у 2009 році досяг 39,4 млн. дол. США (10,1% загального експорту області).

200,0 150,0 100,0 50,0 0,0 -50,0 -100,0 -150,0

9Г,5 ♦ 365

-55,0

2000 2001

2002      2003      2004      2005      2006      2007      2008 2009

Сальдо

Рис. 1. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами з Польщею (млн. дол. США)

В товарній структурі експорту в Польщу основу становили поставки рослинної продукції - 25,7%, або 11 млн. дол. США, деревини та виробів з неї - 24% (10,2 млн. дол. США), а також машини, механізми - 9,3% (4 млн. дол. США), продукції хімічної промисловості -7,5% (3,2 млн. дол. США), рослинні жири - 7% (3 млн. дол. США).

Зокрема, в Польщу експортовано 2,5 тис. тонн лісових ягід на 9,6 млн. дол. США, а також 135,3 тис. тонн деревини та виробів з неї (10,2 млн. дол. США), 1009 тонн підшипників (3,9 млн. дол. США), 430 тонн казеїну (3,2 млн. дол. США), 3,8 тонн рослинної олії (2,9 млн. дол. США). Вагому частку має текстильний одяг (2,6 млн. дол. США), а також патока, якої відвантажено 28,6 тис. тонн на суму 2,5 млн.

дол. США.

Імпортні надходження товарів з Польщі в порівнянні з 2000 роком зросли у 7 разів, проти 2008 року - зменшились на 45% і становили 91,5 млн. дол. США (8,6% загального імпорту області). Серед різноманітних товарів найбільшу питому вагу (14% польського імпорту, або 12,7 млн. дол. США) займали вироби з деревини, зокрема, столярні вироби, яких одержано на 6,2 млн. дол. США, деревоволокнисті (2,8 млн. дол. США) і деревостружкові плити (2,7 млн. дол. США). Машини, пристрої, обладнання становили 13,3% на 12,1 млн. дол. США, частка полімерної сировини та виробів з пластмас дорівнює 12,1%, їх надійшло 3,6 тис. тонн на 11 млн. дол. США, транспортних засобів та частин і пристроїв до автомобілів - 9,3% на 8,5 млн. дол. США, меблів та частин до них - на 7% на 6,4 млн. дол. США, паперу та картону - 5,8% на 5,2 млн. дол. США, будівельних матеріалів - 4,4% на 4 млн. дол. США, виробів з чорних металів - 3,4% на 3,1 млн. дол. США. Традиційно суб'єкти господарювання Волині закуповували в Польщі яйця - 16,5 млн. шт. на 4,3 млн. дол. США (4,7%) і курчата 9,4 млн. шт. на 2,9 млн. дол. США (3,2%), а також продукти для приготування соусів - 599 тонн на 2,1 млн. дол. США

(2,3%).

Зовнішньоторговельний оборот Львівської області з Республікою Польща за 2008 рік склав 3806,7 млн. дол. США, що на 86,6% більше у порівнянні з 2006 року.

На перспективи перетворення західного прикордонного регіону України в зону найбільш активного співробітництва з ЄС, у тому числі зі своїми безпосередніми сусідами - новими членами цього інтеграційного союзу, суттєво впливає їх менш високий загальний рівень економічного розвитку порівняно із багатьма східними та південними областями країни. За показником ВВП на душу населення Львівська та Закарпатська області перебувають посередині списку всіх областей України, а Волинська та Чернівецька області є серед замикаючих такий список. Відповідно й за рівнем експортного потенціалу вони відстають від загальнодержавних показників, а невисока динаміка відновлення виробництва та низька купівельна спроможність населення негативно впливають на їх позиції серед інших областей -імпортерів.

Таблиця 2.

Зовнішня торгівля Львівської та Волинської областей України (млн. дол. США)_

Вид торгівлі

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 до 2006, у %

Україна

Експорт

38368,0

49296,1

66967,3

174,5

Імпорт

45038,6

60618,0

85535,3

189,9

Оборот

83406,6

109914,1

152502,6

182,8

Сальдо

-6670,6

-11321,9

-18568,0

-

Волинська область

Експорт

354,5

447,8

505,9

142,7

Імпорт

673,0

1082,0

1365,3

202,9

Оборот

1027,5

1529,8

1871,2

182,1

Сальдо

-318,5

-634,2

-859,4

-

Львівська область

Експорт

877,6

1129,8

1128,4

128,6

Імпорт

1162,4

1532,2

2678,3

230,4

Оборот

2040,0

2952,0

3806,7

186,6

Сальдо

-284,8

-402,4

-1549,9

-

-Експорт —■—Імпорт

Як наслідок, ця найбільш розвинута із західних прикордонних областей спромоглася лише зберегти свої позиції у загальному рейтингу учасників зовнішньої торгівлі України, а за обсягами торговельних зв'язків із зарубіжними партнерами на душу населення за минулі десять років суттєво втратила свої позиції порівняно із Закарпатською і навіть Волинською областями. Найбільш складною є ситуація з динамікою експортно-імпортної діяльності Чернівецької області, яка за ці роки навіть погіршила (особливо по експорту) свій рейтинг порівняно з іншими областями західного регіону, має найменший приріст зовнішньої торгівлі на одного мешканця, що здебільшогопов'язане з уповільненими темпами загального економічного розвитку цієї прикордонної області. Усі ці тенденції достатньо повно характеризує таблиця 3.

Таблиця 3.

сть

Позиції Львівської та Волинської областей у зовніші

Питома вага у зовнішній торгівлі України

ній торгівлі України

Місце серед 27 адміністративно-територіальних одиниць України

 

1995 р.

2007 р.

2008 р.

1995 р.

2007 р.

2008 р.

Експорт

0,6 %

0,8 %

0,9%

25

18

17

Імпорт

0,5 %

1,2 %

1,5%

23

14

13

Оборот

0,5 %

1,0 %

1,2%

24

15

14

Експорт

2,3 %

1,8 %

2,3%

11

11

9

Імпорт

2,4 %

2,6 %

2,6%

8

8

7

Оборот

2,4 %

2,2 %

2,4%

10

10

9

Експорт

100,0 %

100,0 %

100,0 %

-

-

-

Імпорт

100,0 %

100,0 %

100,0 %

-

-

-

Оборот

100,0 %

100,0 %

100,0 %

-

-

-

Волинська

Львівська

Україна

Загальне відставання західних прикордонних областей від середніх показників економічного розвитку України негативно впливає на активність їх участі в співробітництві з партнерами на світовому ринку, в тому числі з ЄС, його новими членами -безпосередніми сусідами та їх східними прикордонними регіонами. Необхідно також враховувати, що в цих чотирьох областях переважає виробництво готової продукції, тоді як світовий ринок до цього часу орієнтується на отримання з України напівфабрикатів та сировинних товарів, які експортують підприємства Донецького та Придніпровського регіонів. Разом із тим, можливості виробничої кооперації досліджуваних областей у машинобудуванні, хімії, легкій промисловості з підприємствами по інший бік кордону практично не використовуються.

Зовнішньоторговельний оборот Карпатського єврорегіону з Республікою Польща за 2008 рік склав 1372,2 млн. дол. США, що на 29,1 % більше ніж у 2006 році.

Аналіз стану українсько-польського торговельно-економічного співробітництва дозволяє зробити висновок про те, що основними бар'єрами, котрі негативно впливають на нарощування взаємного товарообігу, є наступні:

- експорт товарів українських підприємств до Польщі відповідним чином не забезпечений належною фінансовою підтримкою (існує нагальна потреба у створенні в Україні відповідної державної структури по страхуванню експорту та наданню експортних кредитів),

- нестабільність українського законодавства у сфері зовнішньоекономічної та інвестиційної політики, його невідповідність вимогам і нормам світових стандартів,

- труднощі в проведенні розрахунків по контрактах, спричинені недостатнім розвитком міжбанківських зв'язків, а також проблеми, пов'язані з нестабільною фінансовою ситуацією підприємств,

- повільність у впровадженні в життя установами стандартизації обох країн угоди про взаємне визнання результатів випробовувань товарів (взаємна акредитація випробувальних центрів, лабораторій тощо).

- низька маркетингова активність українських підприємств на польському ринку (мається на увазі участь в ярмарках і виставках, практична відсутність представництв українських підприємств в РП).

- відсутність в Україні визнаних міжнародних агентств, здатних оперативно підтвердити «standing» українського партнера по трансакції та незначна кількість запитів від українських підприємств щодо перевірки надійності їхніх польських контрагентів,

- недостатнє використання українською стороною загальноприйнятого інструментарію господарювання в ринкових умовах (наприклад, маркетингу, міжнародного менеджменту і т. п.),

- труднощі, пов'язані з організацією двосторонніх робочих зустрічей представників українських міністерств і відомств у Польщі та Україні, які з приводу ініційованих українською стороною багаторазових змін і перенесення термінів візитів та складу делегацій, часто зриваються або втрачають свою актуальність.

Крім того, на обсяги товарообігу має також вплив:

- орієнтація багатьох польських підприємств тільки на реалізацію власної продукції (часто не найвищої якості) та закупівлю в Україні високоліквідних сировинних матеріалів, які користуються попитом на світовому ринку (зокрема, металобрухту, заготовок з чорних і кольорових металів, деревини, целюлози, хімпрепаратів тощо),

- поява в Україні продукції високої якості (особливо в галузі харчової промисловості та товарів широкого вжитку), які витіснили з ринку аналогічну продукцію польського виробництва,

- достатньо високий рівень митних ставок та акцизних зборів на окремі групи товарів імпортного виробництва (у т.ч. тютюнових виробів та алкоголю, що виробляється в Україні),

- низька купівельна спроможність українських громадян та відсутність зацікавленості польських покупців у придбанні не розрекламованої продукції, виробленої в Україні.

Одним з пріоритетних напрямків двосторонніх відносин є розбудова на нових засадах транскордонного співробітництва, яке відіграє суттєву роль як чинник процесу європейської інтеграції та створення Європи без внутрішніх кордонів.

На основі статті 6 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво від 24.05.93 була створена Українсько-Польська Міжурядова Координаційна Рада з питань міжрегіональної співпраці (МКР). Діяльність Ради спрямована на прискорення здійснюваної в Україні роботи з адаптації' національної регіональної політики до регіональної політики ЄС, опрацювання спільної Програми планування прикордонних територій України і Польщі, створення сприятливих законодавчих, економічних та організаційних умов для спільної підприємницької діяльності у прикордонних регіонах двох країн, розбудови відповідної інфраструктури на прилеглих до спільного кордону територіях тощо.

В рамках МКР діють такі спільні комісії як: Комісія у справах співробітництва в рамках програм ЄС PHARE, TACIS, INTERREG, Комісія з питань контрольно-пропускних пунктів і прикордонної інфраструктури, Комісія з питань міжрегіонального співробітництва, Комісія з питань облаштування прикордонних територій. Діяльність перелічених Комісій спрямована на сприяння синхронізації дій української та польської сторін при розробці спільних транскордонних проектів. Із вступом Польщі до Європейського Союзу у міжрегіональному співробітництві зростає роль ініціативи ЄС INTERREG. За ініціативою польської сторони Україна була залучена до розробки Програми сусідства "Польща-Білорусь-Україна".

На основі опису і аналізу транскордонного регіону, вивчення спільної стратегії, а також беручи до уваги Комунікацію ЄС визначені наступні пріоритети співробітництва в рамках Програми сусідства:

а) підвищення конкурентоспроможності прикордонних територій шляхом модернізації і розвитку транскордонної інфраструктури: модернізація і розвиток існуючої транскордонної транспортної мережі для збільшення пропускної спроможності; розробка спільної системи захисту транскордонного навколишнього середовища; розвиток бізнес інфраструктури та туризму;

б) розвиток людського капіталу і інституційної транскордонної співпраці включаючи безпеку на кордонах Європейського Союзу: зміцнення транскордонної інституційної співпраці та підвищення якості людського капіталу; підтримка ініціатив місцевих громад (фонд мікро проектів);в) технічна підтримка (технічна допомога): управління, впровадження і контроль; програмне інформування, інформаційна політика, оцінка програми.

Українська сторона разом з представниками країн-партнерів Програм сусідства завершила формування відповідних органів управління. Також завершено формування Спільних технічних секретаріатів, одним із завдань яких (відповідно до вимог Європейської Комісії) с надання сприяння аплікантам у підготовці проектних пропозицій для участі у Програмах сусідства. Формування зазначених комітетів відбувалося в офіційному порядку, до їх складу включено представників як місцевих, так і центральних органів влади згідно з рекомендацією Європейської Комісії.

В рамках Програми сусідства "Польща-Білорусь-Україна" 10 червня 2005 року Європейською Комісією було оголошено конкурс на подачу заявок на участь у програмі, тривалість якого складає 60 днів. Діяльність органів влади України та Польщі у сфері транскордонного та міжрегіонального співробітництва вже принесла вагомі результати, головними з яких стало створення сприятливих передумов для подальшого зближення народів двох країн, налагодження не лише контактів на рівні державних структур, а й людських стосунків, заклала міцний фундамент для інтенсивного співробітництва на засадах рівноправного і взаємовигідного партнерства та подолання бар'єрів, породжених національними кордонами.

Однак, ці результати є недостатніми з огляду на потенційні можливості учасників українсько-польського міжрегіонального співробітництва та у значній мірі залежать від вирішення найбільш актуальних завдань і проблем, які представляють обопільний інтерес. З огляду на це, зусилля сторін в подальшому будуть зосереджені на:

- розробці оптимальної моделі співробітництва (зокрема, в рамках єврорегіонів) у світлі нових політичних та економічних реалій, пов'язаних з розширенням Європейського Союзу на схід, а відтак, й застосуванням положень законодавства, торгових режимів і стандартів ЄС;

- пошуку можливих шляхів подолання суттєвих труднощів в отриманні фінансової допомоги через європейські структурні фонди і програми, пов'язаних з різними процедурами і підходами до виділення коштів в рамках програм TACIS та INTERREG;

- активізації інвестиційної діяльності та потреби у розробці такої моделі інвестиційних відносин, які б стимулювали впровадження нових обопільно корисних форм співробітництва, насамперед, перехід від торгової до виробничо-торговельної діяльності;

- облаштуванні українсько-польської ділянки державного кордону, зокрема модернізації вже діючих пунктів пропуску, відкритті нових кордонних переходів, а також будівництві автомобільних магістралей та відповідних об'єктів транспортної інфраструктури;

- мобілізації коштів для проведення комплексу природоохоронних заходів з одночасною активізацією роботи у напрямку ширшого залучення технічно-фінансової допомоги, що виділяється міжнародними фінансово-кредитними установами Новим Незалежним Державам та Центральній і Східній Європі через спеціалізовані ініціативи і програми.

Висновок. Базуючись на результатах проведеного аналізу транскордонного торговельно-економічного співробітництва Україна-Польща, можна зробити такі висновки:

1. Було досліджено та визначено ефективність спільних транскордонних проектів Україна-Польща. Найбільш успішним проектом є «Українсько-Польська транскордонна агенція - разом у майбутнє», де головними цілями є вдосконалення інституційної основи транскордонного співробітництва.

2. Для визначення перспектив транскордонного торговельно-економічного співробітництва Україна-Польща, здійснено аналіз тенденцій динаміки зовнішньої торгівлі Волинської та Львівської областей з Польщею за 2000 - 2009 рр.

3. На основі здійснення аналізу реалізації Програми сусідства «Польща-Білорусь-Україна», були запропоновані основні пріоритети співробітництва в рамках даної програми.

4. Проаналізований стан українсько-польського торговельно-економічного співробітництва за 2000 - 2009 роки, визначені основні перешкоди нарощування взаємного товарооброту.

5. Досліджено перспективи соціально-економічного співробітництва України з країнами Європейського Союзу, що дозволяє виділити та обгрунтувати шляхи та напрямки подальшого вдосконалення транскордонного торговельно-економічного співробітництва Україна-Польща.

РЕЗЮМЕ

Проаналізовано економічне та торговельне транскордонне співробітництво України та Польщі. Визначені подальші шляхи та напрями удосконалення транскордонного співробітництва України та Польщі в умовах Східноєвропейського партнерства. Ключові слова: транскордонне співробітництво, торговельне співробітництво, Європейський союз

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків