Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 51

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

) Швиданенко О.А. Управління інвестиційними ризиками// Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів.- Вип.2.- К.: КНЕУ.- 1998.- с.130-136.

2) Іванова В.М. Економічна безпека України в міжнародній системі взаємодії національних та іноземних інвестиційних відносин // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Вип. 230: У 3 т. - Т. ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2007. - С. 812-823.

Взаємодія національних та іноземних капіталів у рамках реалізації національних інвестиційних моделей обумовлюється різними чинниками: в розвинених країнах - потребою оптимізації регіональної структури та рівня безробіття, а в країнах - нових ринкових економіках - стратегією інтеграції у світову економіку і забезпечення виходу на світові ринки. Останні все більше залучають не тільки горизонтальні іноземні інвестиції, спрямовані на забезпечення їх власних внутрішніх ринків, а й вертикальні, що сприяють інтеграції місцевого виробництва до європейської виробничої мережі.

З метою забезпечення економічної безпеки урядами багатьох країн запроваджено відповідне законодавство, що передбачає обмеження чи заборону на залучення іноземних інвестицій у певні галузі. Такими сферами діяльності, наприклад у сусідніх з Україною державах, є: у Російській Федерації - нафтохімія, оборонна промисловість, космічна галузь, авіакомпанії та ін.; у Польщі - авіаперевезення, національне телебачення та радіомовлення, оборонна промисловість, управління морськими портами та аеропортами, рибний промисел та ін.; у Чеській Республіці - галузі телекомунікації, нафтохімія та пивоварство; в Угорщині - сектори, пов' язані з оборонною промисловістю, деякі стратегічні холдинги, перелік яких визначається урядом, авіакомпанії; у Болгарії - стратегічно важливі галузі, зокрема, виробництво зброї і видобуток мінералів та ін.

Згідно доповіді ООН, світовий обсяг інвестицій у 2009 році в середньому скоротився на 39%. Китай втратив 2,6%, США - 57%. Експерти прогнозують відновлення інвестицій.

У 2008 році світовий об'єм іноземних інвестицій склав 1,7 трлн. доларів. Економісти ІЖСТАБ відзначили нерівномірний характер зниження: на 41% для розвинутих країн і на 39% для країн з економікою, що розвивається. Найнижче зниження було зафіксовано у Китаї -тільки 2,6% щодо рівня 2008 року, у той час як в США обсяг іноземних інвестицій скоротився на 57%. Найбільший обсяг іноземних інвестицій і надалі припадає на США, при цьому Китай піднявся на другу сходинку, випередивши Францію і Велику Британію. Велика Британія при цьому стала рекордсменом за темпами зниження обсягів інвестицій, які за результатами минулого року скоротились на 92,7%, тобто більш ніж у 13 разів.

Інші країни БРІК не почували себе настільки ж впевнено, як Китай: інвестиції в економіку Бразилії скоротились на 49,5%, в індійську економіку - на 19%, в економіку Росії - на 41%. Найбільший приріст інвестицій зафіксовано у Німеччині, обсяг вкладених в економіку країни коштів у минулому році виріс на 40,7%. Ірландія у 2008 році переживала відтік іноземного капіталу в розмірі 20 млрд. доларів. Обсяг коштів, вкладених в економіку країн Африки, склав 55,9 млрд. доларів, що на 36,2% більше, ніж у 2008 році. Інвестиції в країни Латинської Америки і Карибського басейну зменшились на 40,7% - до 85,5% млрд. доларів (рис. 1) 1)

У той же час експерти ідаСТАБ визнають, що світова економіка встала на шлях відновлення, і оскільки прибутки компаній знову зростають, слідом за ними повинно розпочатись і збільшення обсягів іноземних інвестицій. Разом з тим у доповіді конференції відзначається, що відновлення, хоча і розпочалось, залишається доволі крихким, тому що багато в чому залежить від перехідного характеру спеціальних заходів стимулювання, в результаті зростання обсягів інвестицій буде помірним.

Латинська Америка Африка Німеччина

Бразилія Китай Великобританія

Країни, що розвиваються Розвинуті країни У світі

-1СС

-ВС

-60

-40

-2С

20

40

60

Зміна обсягів іноземних інвестицій у 2009 р. щодо 2008 р (у %)

Рис. 1. Зміна обсягів іноземних інвестицій у світі у 2009 році (%)

За прогнозами UNCTAD, обсяг прямих іноземних інвестицій в 2010 р. складе $1,4 трлн. Разом з тим, відновлення зростання відбудеться не раніше 2011 р., коли прямі іноземні інвестиції очікуються в обсязі $1,8 трлн 2). Для України, що також постраждала від кризи роком відновлення зростання інвестицій називають 2012-й 3).

Фінансова криза, що бере свій початок з обвалу іпотечного ринку США, отримала глобальний характер і зачепила практично всі ринки розвинених і країн, що розвиваються, починаючи від локальних фондових ринків і ринків нерухомості до валютних ринків, ринків сировинних товарів, до міжнародного ринку капіталу.

Головними дестабілізуючими факторами розвитку світової економіки, що вже призвели до банкрутства найбільших світових банківських структур (у тому числі таких гігантів, як Lehman Brothers, Bear Stearns, Техасі Guaranty Bank), істотного зниження темпів розвитку економік світу і, як наслідок, загальносвітового падіння рівня інвестування, є наступні.

1. Дисбаланс між спекулятивним і реальним секторами економіки. Поточні масштаби транскордонної міграції короткострокових спекулятивних капіталів в десятки разів перевищують потреби світової торгівлі та науково-технологічної сфери, а ліберальні правила руху капіталів, слабкість фінансових регуляторів і спекулятивні інтереси фінансових інститутів створили прецедент істотного перекосу між

1)[3] Investment policy monitor - UNCTAD: 4 December 2009 // www.unctad.org

2)

Investment policy monitor - UNCTAD: 4 December 2009 [Електронний ресурс]: www.unctad.org 3) Сколотяний Ю., Дубинський О. Антикризові стратегії для України: державні фінанси, заощадження, інвестиції / Ю. Сколотяний, О. Дубинський // Дзеркало тижня. - 2010. - № 9.потребами світової економіки та апетитами спекулятивного сектору. Тільки за три передкризові роки (2005-2008 рр.) загальні обсяги торговельних операцій з кредитними та товарними деривативами зросли у дев'ять разів 1). У свою чергу, завдяки активному використанню світовими хедж-фондами, великими інвестиційними банками та інтернет-трейдерами віртуальних фінансових інструментів були сформовані спекулятивні піраміди з не підкріплених реальними активами боргових зобов'язань, які аж до сьогоднішнього дня призводять до масових неповернень іпотечних кредитів.

2. Зростаючий торговельний дисбаланс в економіці США і девальвація національної валюти. Негативні тенденції розвитку економіки США провокують гострі побоювання світового економічного співтовариства щодо перспектив стабільності основної світової валюти, що забезпечує 64% від загального обсягу міжнародних резервів, 65% міжнародних торговельних розрахунків, 78% валютно-обмінних операцій, 41% похідних інструментів та акцій фондових бірж, 42% банківських активів 2). Катастрофічні наслідки для світових економік через крах долара США все ще стимулюють країни-лідери підтримувати в рівновазі американський фінансовий сектор. У той же час показники розвитку економіки США все частіше починають породжувати панічні настрої в інвесторів щодо довіри до американської економіки. Підстави для девальвації долара США підтверджуються низкою взаємопов'язаних факторів: щорічне від'ємне сальдо торговельного балансу, дефіцит платіжного балансу з поточних операцій, високий дефіцит державного бюджету і державний борг, що росте високими темпами, емісія долара та доларових фінансових інструментів, не підкріплених економічним зростанням.

3. Диспропорції між ринковою і реальною вартістю міжнародних корпорацій. Надмірні потоки спекулятивних капіталів протягом останніх років необґрунтовано роздували вартість корпорацій на світових фінансових біржах. Завдяки державній підтримці фінансового та промислового секторів США і необгрунтованому зростанню доларової маси певним чином вдалося відновити зростання фондових індексів. Зокрема, індекс Dow Jones Industrial Average, починаючи з березня 2009 р., показав впевнене зростання, його значення зросло з позначки 6500 і досягло 10500 в 2009 р. 3). У той же час навіть поверхневий аналіз ціни акцій найбільших американських корпорацій свідчить про завищення їх вартості, виходячи зі стану бухгалтерських балансів промислових компаній. Прямі борги корпорацій покриваються в основному істотно переоціненими брендами, дилерськими мережами, фінансовими активами інших компаній, а також підконтрольною їм нерухомістю, вартість якої продовжує знижуватися. У той же час рівень прибутковості корпорацій не дозволяє судити про реальну можливість покриття величезних боргів навіть в довгостроковій перспективі.

Незважаючи на наявність сприятливих тенденцій (підвищення темпів економічного зростання, широкомасштабна державна підтримка банківського сектору), що свідчать про значну нейтралізацію негативних наслідків фінансової кризи, все ще існує загроза глобальній фінансовій стабільності і передумови для рецидиву кризових явищ.

В опублікованому ЮНКТАД Огляді перспектив світових інвестицій, 2008-2010 роки, паралельно з тенденцією до збільшення в середньостроковому плані відзначається менш оптимістичний настрій у порівнянні з попереднім оглядом і більше обережний підхід в інвестиційних планах ТНК, чим в 2007 році.

Основним одержувачем прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у світі в 2008-2011 р., за прогнозами EIU, залишаться США - 17% світових інвестицій, або в середньому 250,9 млрд. дол. США. Слідом за США йдуть: Великобританія - 112,9 млрд. дол. США (7,5% світових ПІІ), Китай - 86,8 млрд. дол. США (5,8% світових ПІІ) і Франція - 78,2 млрд. дол. США (5,2% світових ПІІ). Росія, згідно із прогнозом, займе 13-е місце серед 86 країн за обсягом світових ПІІ в 2008-2011 р. - 31,4 млрд. дол. США в середньому (2,1% світових ПІІ), будучи сусідами в рейтингу з Австралією (37 млрд. дол. США) і Бразилією (27,5 млрд. дол. США).

На обсяги інвестицій в усім світі значно може вплинути інформація, надана провідними міжнародними рейтинговими агентствами й визнаними фінансовими журналами. Щорічний рейтинг кращих країн для бізнесу (Forbes), доповідь «Ведення бізнесу» Всесвітнього банку, Індекс глобальної конкурентоспроможності від World Econormc Forum, Індекс сприйняття корупції від Transparency Іnternatіonal, Індекс захисту прав власності від Property Rіghts AlHance, індекс економічної волі від Heritage Foundation, рейтинг журналу Foragn PoHcy, BER!, Euromoney, рейтинг ^йт^ю^! mvestor - такий список основних рейтингів, до яких у першу чергу звертаються інвестори, ставши перед вибором країни, у якій найбільше повно зможуть реалізувати свої інтереси.

Згідно із дослідженнями UNCTAD World Investment Survey 2009-2011, перспективи відновлення інвестиційної активності в сфері прямого інвестування залишаються невтішними. Близько 58% інвесторів заявили про скорочення потоків інвестування в 2009 р. проти 22%, які планують збільшити обсяги, в 2010 р. така пропорція становить 41% до 33%. У 2011 р. близько 50% респондентів планують посилити інвестиційну діяльність, в той же час інша частина - зменшити інвестиційні потоки або ж дотримуватися поточного рівня інвестування [3]4).

Найбільш вагомими факторами ризику для інвесторів є наступні: волатильність обмінних курсів (77% респондентів), волатильність цін на нафту і сировину (66%), зростаючий протекціонізм і зміна інвестиційних режимів (62%), інфляція і дефляція (59%) , загальне падіння економічного зростання (56%), зростаюча фінансова нестабільність (50%), зміна кліматичних умов (29%), загрози збереження бізнесу (тероризм, криміналітет) (25%), продовольча криза (21%), військова та політична нестабільність (20%) (рис. 2).

Волатильність обмінних курсів

Волатильність цін на нафту і сировину Зростаючий протекціонізм і зміна

інвестиційних режимів

Інфляція і дефляція

Загальне падіння економічного зростання

Зростаюча фінансова нестабільність

Зміна кліматичних умов Загрози збереження бізнесу (тероризм,

криміналітет)

Продовольча криза

Військова та політична нестабільність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

і       і       і       і       і       і       і і 0     10    20    30    40    50    60    70    80 90

Рис. 2. Найбільш вагомі для інвесторів фактори ризику (у %)

) Тенденції та прогнози розвитку світової економіки [Електронний ресурс] / В.А. Копилов, Т.І. Єфименко, І.В. Богдан, Є.Л. Черевиков: http://www.openeconomy.at.ua

2) Skidelsky R. The World Finance Crisis & the American Mission / R. Skidelsky // The New York Review of Books.- 2009.- Nr. 12.- Vol. 56.

3) Skidelsky R. The World Finance Crisis & the American Mission / R. Skidelsky // The New York Review of Books.- 2009.- Nr. 12.- Vol. 56.

4) [3] Investment policy monitor - UNCTAD: 4 December 2009 [Електронний ресурс]: www.unctad.org

Серед найбільш перспективних регіонів інвестори виділили: Китай (56%), США (47%), Індію (34%), Бразилію (25%), Росію (21%), Великобританію(18%), Німеччину (17%), Австралію (13%), Індонезію (11%), Канаду (9%) (Рис. 2.3). Найбільш уразливими в частині скорочення потоків ПІІ інвесторами названі наступні регіони в порядку зниження ризику: Північна Америка, ЄС-15, Південна і Східна Азія, Південна і Східна Європа і СНД, Латинська Америка, ЄС-12 (нові члени), Західна Азія.

Рис. 3. Найбільш перспективні для інвесторів країни світу (у %)

иКіСТАБ хоч і прогнозує зниження темпів надходження ПІІ в Україну в 2009-2011 рр.. у зв'язку з падінням експорту та внутрішньою кризою фінансової системи, але все ж Україна залишається в переліку 30 країн, перспективних для залучення капіталу [3]1).

Найбільш привабливі фактори для інвестування: розмір внутрішнього ринку (17%), темпи зростання ринку (+16%), наявність постачальників і партнерів (10%), доступ до міжнародних та регіональних ринків (10%), стабільність інвестиційного клімату (8%), наявність висококваліфікованої робочої сили (8%), рівень інфраструктури (6%), дешева робоча сила (5%) (рис. 4).

Розмір внутрішнього ринку Темпи зростання ринку

Наявність постачальників і партнерів

Доступ до міжнародних та регіональних ринків

Стабільність інвестиційного клімату Наявність висококваліфікованої робочої сили Рівень інфраструктури Дешева робоча сила

0     2     4     6     8    10    12    14    16 18

Рис. 4. Найбільш привабливі фактори для інвестування (у %)

У галузевому розрізі найбільш оптимістичні перспективи для інвестиційних вливань в первинний сектор економіки і сектор послуг, ніж у виробничий. Більшість галузей економіки, найбільш чутливих до бізнес-циклів (автомобілебудування, хімічна промисловість, металургія), швидше за все, будуть відчувати суттєву нестачу інвестицій з боку стратегічних інвесторів.

У той же час слід очікувати прихильності інвесторів до галузей з меншою циклічністю і тих, які відчувають фазу динамічного зростання (телекомунікації, бізнес-послуги, фармацевтика, харчова промисловість і загалом сектор послуг). Що стосується первинного сектора, то в короткостроковій перспективі, у зв'язку з падінням цін, прогнозується різке обмеження інвестицій, в той же час у середньостроковій перспективі для цих галузей відкриються багатообіцяючі перспективи.

1)[3] Investment policy monitor - UNCTAD: 4 December 2009 [Електронний ресурс]: www.unctad.org

У зв'язку з прогресуванням світової продовольчої кризи слід передбачити підвищення інтересу інвесторів до сільськогосподарського бізнесу. У списку глобальних економічних ризиків (World Economic Forum 2009) загроза волатильності цін на продукти харчування протягом найближчих років буде посилюватися, а збитки світової економіки наближаються до позначки $1 трлн.

У перспективі найближчих років також зберігається загроза зростання кризових проблем з боку відносно стабільних в даний час азіатських економік, спричинених стимулюючими урядовими програмами підтримки внутрішнього попиту (за рахунок значного збільшення банківського кредитування), що провокують при цьому зростання кредитних бульбашок в банківській та інвестиційній сферах. Обсяг виданих кредитів в Китаї в 2009 р. перевищив 9 трлн. юанів ($1,3 трлн.) проти 4,2 трлн. юанів ($615 млрд.) в 2008 р.

Що стосується України, то в цей час економіка країни перебуває у пригніченому стані, а перед політичною елітою стоїть проблема вибору - або проводити непопулярні системні реформи, щоб у довгостроковій перспективі все-таки вийти на модель конкурентного зростання, або увійти в стан довгострокової стагнації з поступовою втратою українськими товаровиробниками як зовнішніх, так і внутрішніх ринків.

РЕЗЮМЕ

У статті розглянуто іноземне інвестування національної економіки в контексті розвитку глобальних трансформаційних процесів. Ключові слова: іноземне інвестування, національна економіка, трансформаційні процеси

РЕЗЮМЕ

В статьи рассмотрены иностранное инвестирование национальной экономики в контексте развития глобальных трансформационных процессов.

Ключевые слова: иностранное инвестирование, национальная экономика, трансформационные процессы

SUMMARY

In articles are considered foreign investment of national economy in a context of development of global transformation processes. Keywords: foreign investment, national economy, transformation processes

НАСЛІДКИ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ РИНКІВ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ У ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ В УМОВАХ ЕКСПАНСІЇ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО ФІНАНСОВОГО КАПІТАЛУ

Батрименко B.B., к.е.н., доцент, докторант Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Годунова Ю.Ю., бакалавр Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Вихідною позицією трансформування організаційних структур в країнах з ринками, що формуються, є їх інтеграція у світову економічну систему, що супроводжується посиленням конкуренції з боку іноземних компаній. Для забезпечення захисту національних інтересів в умовах посилення глобальної конкуренції необхідне інтеграційне трансформування національної фінансово-кредитної системи, спрямоване на створення розгалуженої системи спеціалізованих фінансових інститутів, відповідного інфраструктурного забезпечення для ефективного функціонування всіх секторів фінансового ринку та формування сучасної регуляторної системи.

Стійкість та ефективність банківської, фінансової та платіжної систем є необхідною вимогою для належного проведення грошово-кредитної політики, а отже, для збереження конкурентних позицій національної економіки та успішної валютно-фінансової взаємодії з транснаціональними банками. Здатність і готовність держаних регулятивних органів підтримувати та прискорювати темпи реформ у економіці, виробництві та законодавчій сферах є найважливішими умовами довгострокового економічного зростання України. Для ефективного виконання ролі фінансового посередника банкам необхідна стабільна економіка (низький рівень інфляції і процентних ставок) і дієвий корпоративний сектор.

Теоретичною і методологічною основою взаємодії експансії транснаціональних банків на фінансові ринки, що формуються, стали праці вітчизняних і російських учених по загальних питаннях теорії (насамперед інституціональної і неокласичний), проблемам економіки і перехідного періоду, зокрема, розглядаються в роботах таких закордонних учених, як Р. Айзенвейтс, І. Ансофф, Д. Айтман, Дж. Бенстон, Дж.Бхагвати, Т.Веблен, Х.-В.Геттингер, М.Дэн, Р. Келлер, Я.Корнаи, І.Лаферман, С.Майєрс, М.Пебро, П.Роуз, Д.Севедж, Л.Уолл, Ф.Хайек, Р.Хілі, М.Хітт, М.Хол та ін.

Також можна вказати монографії і статті таких українських та російських вчених присвячених формуванню інституціональних та господарських механізмів підвищення конкурентоспроможності кредитно-фінансової системи в умовах транснаціоналізації банківської діяльності, як А.Андросов, О.Богданов, А.Гальчинський, М.Дєрябина, В.Кісєльов, А.В.Колосов, М.Єршов, Л.Красавіна, О.Лаврушин, З.Луцишин, А. Мовсеян, А. Молчанов, О. Олексієнко, О.Рогач, А.Мороз, Г. Панова, В. Усоскін, В.Федосов, С.Циганов та ін.

Однак переважна більшість наукових праць, присвячених розгляду даної проблематики, зорієнтована на дослідження переваг і недоліків інтеграції національних фінансових ринків у міжнародні ринки капіталів. Фінансові ж сектори трансформаційних економік є банково-центрованими в силу відносного слабкого розвитку небанківських фінансових інститутів, як наслідок, інтернаціоналізація фінансових систем та міжнародна конкуренція за фінансові ринки трансформаційних економік зосереджується на банківському секторі. Саме тому, на сучасному етапі найважливішим завданням наукового пошуку є виявлення економічних форм експансії транснаціональних банків на фінансові ринки, що формуються та їх впливу на конкурентні позиції трансформаційних економік.

Показовим для України є досвід країн ЦСЄ, які протягом 1990-х рр. в ході інтеграції до ЄС впроваджували політику лібералізації своїх фінансових ринків, при чому основний акцент у даній політиці робився на глибокій взаємодії з міжнародними банківськими групами. Швидкість і послідовність лібералізації доступу транснаціональних банків на фінансовий ринок була різною, залежно від стартових умов і макроекономічного розвитку тієї чи іншої країни протягом перехідного періоду. МВФ і ЄС загалом заохочували проведення такої політики, однак її специфіка визначалась більшою мірою баченням керівників країн, що часто мало ідеологічне підґрунтя [8, с. 94].

Різною була стратегія і мотивація діяльності іноземних банків у новому регіоні, яка визначалась насамперед причинами, що спонукали конкретну міжнародну фінансову групу для входження на цей ринок, а саме:

• деякі банки (наприклад, ING Bank) виходили на ринки ЦСЄ лише тому, що там розгорнули свою діяльність їхні традиційні клієнти, з якими в країнах походження налагоджені тісні стосунки, проте, як показує практика, їх вплив на господарство країни перебування є мінімальним;

• відкриття представництв, дочірніх компаній, філій в країнах ЦСЄ було наслідком не лише інтересів обслуговування своїх найбільших глобальних клієнтів (до таких банків можна віднести ABN AMRO) , а й для розширення своєї клієнтської бази за рахунок найпривабливіших регіональних підприємств;

• певні транснаціональні банки (наприклад, CITY Bank, HSBC) мали на меті всебічну інтеграцію у внутрішній ринок банківських послуг країни перебування як корпоративний, так і споживчий [6, с. 95].

Загальними ж наслідками міжнародної фінансової інтеграції країн ЦСЄ в інвестиційно-банківській сфері може суттєво вплинуло на конфігурацію всієї системи ринкових відносин, їх секторів, підприємств. Особливу роль експансія транснаціональних банків в регіоні відіграла у формуванні конкурентного середовища, становленні бізнес-клімату та інвестиційного іміджу країн.

© Батрименко В.В., Горюнова Ю.Ю., 2O1O

За методологією ВЕФ індикатор конкурентного середовища фінансового ринку характеризується як суто вартісними, кількісними показниками, так і показниками є важливими для конкурентоспроможності економіки країни на всіх її стадіях розвитку, що формує як необхідні умови для макроекономічної стабільності, так і умови для ефективного виробництва товарів та послуг, а також умови для виробництва та адаптації інновацій (табл. 1).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків