Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

R-squared

0.924855

Mean dependent var

4561779.

Adjusted R-squared

0.918024

S.D. dependent var

702270.0

S.E. of regression

201070.7

Akaike info criterion

27.40134

Sum squared resid

4.45E+11

Schwarz criterion

27.48825

Log likelihood

-176.1087

F-statistic

135.3834

Durbin-Watson stat

1.658001

Prob(F-statistic)

0.000000

Параболистическая зависимость

Dependent Variable: VUSA

Method: Least Squares

Date: Time:

Sample: 1998 2010

Included observations: 13

Variable

Coefficient

Std. Error t-Statistic

Prob.

T

-173418.7

13248.27 -13.08991

0.0000

t*t

7910.698

3994.503 1.980396

0.0758

C

4451029.

74730.31 59.56122

0.0000

R-squared

0.946024

Mean dependent var

4561779.

Adjusted R-squared

0.935229

S.D. dependent var

702270.0

S.E. of regression

178728.9

Akaike info criterion

27.22430

Sum squared resid

3.19E+11

Schwarz criterion

27.35468

Log likelihood

-173.9580

F-statistic

87.63389

Durbin-Watson stat

2.284617

Prob(F-statistic)

0.000000

Dependent Variable: VUSA Method: Least Squares

Логарифмическая зависимость

Date: Time:

Sample(adjusted): 2005 2010

Variable

Coefficient

Std. Error

t-Statistic

Prob.

LOG(T)

-378718.4

82216.64

-4.606347

0.0100

C

4401345.

102962.0

42.74730

0.0000

R-squared

0.841386

Mean dependent var

 

3986065.

Adjusted R-squared

0.801732

S.D. dependent var

 

273589.0

S.E. of regression

121821.7

Akaike info criterion

 

26.51971

Sum squared resid

5.94E+10

Schwarz criterion

 

26.45029

Log likelihood

-77.55912

F-statistic

 

21.21843

Durbin-Watson stat

2.499423

Prob(F-statistic)

 

0.009983

 

Логарифмическая парабола второго порядка

 

Dependent Variable: VUSA

Method: Least Squares

Sample(adjusted): 2005 2010

Included observations: 6 after adjusting endpoints

Variable

Coefficient

Std. Error

t-Statistic

Prob.

T

-215795.2

318785.4

-0.676929

0.5470

t*t

-91108.92

170895.8

-0.533126

0.6309

C

4365581.

131954.3

33.08404

0.0001

R-squared

0.855113

Mean dependent var

3986065.

Adjusted R-squared

0.758521

S.D. dependent var

273589.0

S.E. of regression

134443.1

Akaike info criterion

26.76252

Sum squared resid

5.42E+10

Schwarz criterion

26.65840

Log likelihood

-77.28757

F-statistic

8.852867

Durbin-Watson stat

2.242066

Prob(F-statistic)

0.055150

Таблица 2

Таблица 3

Таблица 4

Из полученных моделей наилучшей является модель, описывающая линейную зависимость. Поскольку Adjusted R-squared — max, критерии Akaike и Schwarz — min, Prob(F-statistic) — min, стандартная ошибка — min.

Модель линейной зависимости значима (Prob(F-stat)<0,05), фактор времени значим и теснота линейной связи высокая. Уравнение имеет вид:

VUSA = -173418.6758*T + 4561778.538

Спрогнозируем уровень производства на 2011 год, подставив в уравнение регрессии: VUSA (2011) = 3347847,81      и VUSA (2012) = 3174429,13.

Как показывает представленный прогноз, рынок автомобилей США будет сокращаться и в 2011 и в 2012 годах достаточно внушительными темпами. Что определяет необходимость быстрого реформирования отрасли. Поскольку автомобильная промышленность является одной из важнейших отраслей для экономики США, требуется выработка мероприятий по ликвидации воздействия кризиса на государственном уровне.

Таким образом, автомобильный рынок в конце 2008 года характеризуется падением продаж, сокращением производства во многих странах мира и, в первую очередь, в США и на европейских рынках.

Кризис повлиял на всю цепочку - от производства до доведения автомобиля до конечного потребителя. Падение спроса на автомобили на внутреннем рынке ряда стран повлекло за собой сокращение производства автомобилей; приостановка или закрытие заводов сказалось на социальной сфере, увеличив уровень безработицы и сократив доходы рабочих и специалистов автопрома.

Кризис автомобильного рынка неминуемо приведет пересмотру стратегии деятельности его участников, к его перекройке и развитию стратегических партнерств в сфере технологического сотрудничества и инновационных разработок.

Основной тенденцией в данном контексте является переход от стратегии дальнейшего укрупнения промышленных корпораций через слияния и поглощения к формированию сетевого типа организации производства путем рассредоточения производственных функций. Общей причиной таких организационных изменений является:

рост уровня конкуренции и появление нового типа конкурентной борьбы, которая основывается на вертикальной и горизонтальной взаимосвязи между фирмами и внутри их;

широкое использование новых информационных технологий, которые сделали возможным создание абсолютно новой сети более разрозненной, рассредоточенной и гибкой связи в экономической деятельности;

желание покупателей и продавцов снизить уровень неопределенности с помощью установления полного контроля над процессами, в том числе и через формальные контракты или рост доверия и благосклонности;

стремление получить доступ к ресурсам, контролируемым другими участниками рынка;

рост неоднородности спроса и предложения на рынке, который является результатом процесса адаптации продавцов и покупателей друг к другу, что возникает при длительном сотрудничестве;

необходимость повышения эффективности управления движением товаров, услуг и информации в каналах распределения. Это требует совершенствования и появления новых механизмов координации системы управления отдельными операциями («снабжение точно в срок», работа на индивидуальный заказ и др.).

На рис. 4 приведены модели сетей управления активами: «звезда», «пирамида», «круг», «взаимное владение».

«Взаимное владение»

Рис. 4. Модели сетевых структур управления активами [З]

Все связи между компаниями строятся на взаимной эквивалентной основе. Примером такой сетевой структуры с участием автомобильных компаний может служить представленная на рис. 5 сеть Европейского Клуба Промышленников - четырехядерная сеть между девятью компаниями Bayer, Danone, Daimler-Benz, Lyonnaise des Eaux, Pertofina, Pilkington, Societe Generale, Solvay, VEBA. Каждая из перечисленных компаний имеет прямую связь по крайней мере с четырьмя другими бизнес-сетями.

Как уже отмечалось выше, для расширения гибкой связи в современных условиях процессы транснационализации в автомобильном секторе происходят не только путем расширения внутрифирменных отношений, но и за их пределами: путем заключения межфирменных соглашений (в рамках лицензионных, субподрядных и других контрактов, через сеть стратегических альянсов).

Рис. 5. Сеть Европейского Клуба промышленников

По мнению П.О'Брайена и М. Туллису, перед лицом растущей глобальной конкуренции и волатильности глобальных рынков «даже сильные конкуренты начнут объединяться для осуществления операции, от которых в будущем может зависеть их победа друг над другом» [З].

РЕЗЮМЕ

У статті проведено аналіз диференціації наслідків глобальної економічної кризи на сегменти автомобільного ринку. Побудована регресійна модель залежності обсягів виробництва легкових автівок у США від фактора часу. Проведені прогнозні розрахунки на 2011-2012 рр. Ключові слова: економічна криза, світові товарні ринки, диверсифікація

РЕЗЮМЕ

В статье проведен анализ дифференциации последствий глобального экономического кризиса на сегменты автомобильного рынка. Построена регрессионная модель зависимости объемов производства легковых автомобилей в США от временного фактора. Произведены прогнозные расчеты на 2011 - 2012 г.

Ключевые слова: экономический кризис, мировые товарные рынки, диверсификация

SUMMARY

In the article has been analyzed differentiation of economic world crisis impacts on auto market segments. Regression model of dependence of motorcar production in the USA and time-factor has been built. Forecast calculations on years 2011 and 2012 has been made. Keywords: economic crisis, world commodity markets, diversification

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Булатов А. С. Мировая экономика: учебник для вузов І А. С. Булатов. М.: Экономист, 2007. - 277-296 с.

2. Громов А. Формирование глобальной системы мирового автомобилестроения І А. Громов ІІ МЭ и МО. 2005. № 7. С.74-82

3. Орєхова Т.В. Траснаціоналізація економічних систем в умовах глобалізації: моногр. / Т.В. Орєхова. - Донецьк: ДонНУ, 2007. -394 с.

4. http://worldautoblog.ru/category/avtomobilnaya-promyshlennost/

5. http://www.euromonitor.com/factfile.aspx?country=US

6. http://wardsauto.com/keydata/

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР В

МЕТАЛУРГІЇ

Богачов С.В., д.е.н., професор, зав. відділом економіко-правових проблем містознавства Інституту економіко-правових досліджень НАН України

Жданко Є.С., к.е.н., с.н.с. відділу економіко-правових проблем містознавства Інституту економіко-правових досліджень НАН України

У різних сферах світової економіки наголошується тенденція до укрупнення і глобалізації виробництва. Світовий досвід свідчить, що єдиний шлях, який сприятиме становленню конкурентоспроможних промислових структур, — концентрація капіталу і виробничих потужностей, їх інтеграція за вертикальним технологічним принципом. Така інтеграція підвищує ефективність виробництва, перш за все, за рахунок скорочення транзакційних витрат і зменшення непрямого оподаткування проміжних продуктів виробництва. З позицій економічної суті найбільш важливим, іманентним атрибутом промислових корпорацій є їх здатність виконувати капиталотворчу функцію, тобто не просто акумулювати вільні грошові ресурси, але фактично створювати новий, додатковий капітал для суспільства за рахунок нарощування загальної кількості доступних для продуктивного споживання ресурсів і формування нових можливостей використання їх більш ефективних комбінацій [1]. Тобто, економічний потенціал великих корпоративних структур створює можливості реалізації масштабних інвестиційних проектів, завдяки чому він відіграє позитивну роль в економічному розвитку міст, регіонів і держави в цілому.

Металургійна галузь - одна з найбільш конкурентоспроможних в українській економіці та відіграє важливу роль у формуванні макроекономічних показників економіки країни. Традиційно фінансовий результат як міст, регіонів, так і в цілому України значною мірою визначається діяльністю крупних диверсифікованих промислових підприємств та їх об' єднань, зокрема, металургійних (для прикладу: в промисловості Донецької області 76,8% прибутку забезпечено ТОВ «Метінвест холдинг», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ВАТ «МК «Азовсталь», ВАТ «Харцизький трубний завод», ЗАТ «НКМЗ», ЗАТ «Донецьксталь» - МЗ», ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» та ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод»). В той же час унаслідок кризових процесів в промисловості України відзначаються вкрай негативні тенденції практично за всіма видами діяльності. Унаслідок зниження цін і погіршення структури сортаменту експорту металургійна промисловість України вперше після 1998 р. стала збитковою галуззю. Зокрема, згідно даним Головного управління статистики в Донецькій області, за січень-травень 2009 р. сума збитків в металургії та металообробці Донецької області зросла в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. майже в 16 разів, досягнувши 2,2 млрд. грн. [2]. Орієнтовані на зовнішні ринки збуту металургійні підприємства першими відчули вплив світової економічної й фінансової кризи, внаслідок якої зменшився попит і знизилися ціни. Все це обумовлює необхідність звернення уваги на проблеми промислових підприємств, зокрема представників металургійної галузі, та пошук напрямів їх розв' язання за рахунок інтеграції підприємств.

Дослідженню теоретико-методологічних, організаційно-економічних й практичних аспектів створення та управління корпоративними структурами в класичних ринкових умовах присвячено праці зарубіжних економістів: К. Мейєра, Дж. Шпенглера, В. Феллера [З; 4]. У практиці промислово розвинених країн ці процеси отримали стрімкий розвиток, зокрема в чорній металургії. Проте, пропозиції й рекомендації зарубіжних учених, а також практика створення інтегрованих структур в промислово розвинених країнах не повною мірою адекватна умовам ринкової економіки України. Теоретичні та прикладні аспекти особливостей господарювання та тенденцій розвитку українських підприємств і їх об'єднань досліджено у розробках вітчизняних та російських учених: І. Булєєва, О. Кузьміна, В. Кузмінського, В. Точиліна [5 - 9]. Проте в їх працях досліджуються, як правило, організаційні та правові аспекти формування й господарювання корпоративних структур, тоді як специфіка окремих галузей промисловості, що багато в чому визначає мету і спрямованість інтеграційних процесів, не знайшла віддзеркалення і вимагає подальших поглиблених досліджень.

У зв' язку з цим метою даної статті є узагальнення особливостей і тенденцій розвитку інтеграційних процесів в промисловості, зокрема в ГМК України, аналіз переваг та визначення перспектив підвищення конкурентоспроможності й ефективності господарювання вітчизняних металургійних підприємств за рахунок створення інтегрованих структур (злиття й поглинань).

Найважливішою рисою сучасного світового розвитку є процес подальшої глобалізації економіки на новітній технологічній базі. Річ у тому, що в даний час транснаціональні корпорації, зосередивши величезні виробничі і фінансові ресурси, по своїй економічній потужності часто перевершують національні економіки. Об'єктивна реальність показала не тільки обмежену можливість "вільного" і "некерованого" ринку, на якому основними суб'єктами є підприємства (об'єднання, компанії, транснаціональні корпорації тощо), але і все більш демонструє взаємоув'язку і взаємозалежність поведінки окремих підприємств на ринку. У зв'язку з цим виникла концепція, в якій основним ракурсом розгляду ринкових відносин на мікрорівні стає "network" як деяка діяльність, спрямована на збереження і підтримку мережі, або самого механізму взаємодії виробництва і споживання. Від розуміння фірми як автономної ланки переходять до систем взаємовигідних контрактів, взаємодіючих фірм. Концепція "network''-маркетингу стає якісно новою фазою еволюції ринкової концепції управління. У основу "network''-підходу покладена не атомізірована концепція фірми, а концепція фірми як партнера в сталому ланцюзі господарських зв'язків. Ця мережа є достатньо стійкою ринковою структурою і визначає роль і місце в ній підприємства, що безпосередньо впливає на результати діяльності останнього і модифікує його систему управління. "Такий зсув акценту - з розгляду фірми як самостійної господарської ланки, що формує свою стратегію розвитку на основі узгодження внутрішніх ресурсів із станом зовнішнього навколишнього середовища до аналізу системи взаємодіючих фірм як єдиного ринкового утворення (структури)" витікає з трактування фірми, запропонованої в роботах Р. Коуза, Т. Еггертссона та інших авторів.

Мережева модель характеризується наступними положеннями [10]:

1. Поведінка підприємств в промисловому бізнесі обумовлюється наявністю обмеженого числа партнерів, кожен з яких унікальний і діє на ринку ради досягнення власних інтересів.

2. Підприємство (організація, фірма) вступає з партнерами в зв'язки, що постійно оновлюються, реалізуючи процес обміну. Це дозволяє спільно використовувати і акумулювати ресурси, пов'язувати дії партнерів в єдине ціле.

3. Виробничі можливості кожного підприємства (організації) мережі розвиваються через підтримку зв'язків з партнерами.

4. Відповідно до викладеного, діяльність кожного з партнерів вбудовується в мережу і визначає її як єдине ціле.

Кардинальним в такому контексті є уявлення про багато сталих понять в діяльності підприємства (організації), зокрема, питання про межі організації, внутрішні й зовнішні чинники. Особливо актуальним є питання про ефективність організації. При атомарному підході ефективність спиралася, перш за все, на внутрішні ресурси. У мережевій постановці організація все більш тяжіє до виробничих функцій, зміщується акцент з контролю над ресурсами до інтеграції ресурсів.

Все це наводить на думку про те, що тенденція сучасного розвитку підприємств і об'єднань, які еволюціонували до стадії величезних транснаціональних корпорацій, полягає в подальшому злитті капіталів (а, отже, і фірм). А це, у свою чергу, підвищуватиме роль результативної планової системи управління усередині підприємства як засіб досягнення найбільш ефективного результату функціонування не тільки окремих капіталів (підприємств), але і всієї економіки в цілому.

© Богачов С.В., Жданко Є.С., 2O1O

В даний час основу світової чорної металургії представляють декілька десятків крупних фірм (корпорацій) (Mittal Steel, ArcelorMittal, JFE Steel, Evraz Group тощо). Як правило, ці корпорації є власниками не тільки найбільших заводів з повним металургійним циклом, але і підприємств з видобутку залізняку, вугілля, вапняку та інших матеріалів, необхідних для металургійного виробництва. Окремі корпорації мають в своєму розпорядженні крупні машино- й суднобудівні підприємства, власний вантажний флот, рухомі залізничні склади, широку мережу збутових філій, що охоплює більшість країн світу, замикаючи, таким чином, не тільки виробничо-технологічний ланцюжок, але і сервісно-збутовий. Крупні фірми, за допомогою системи пайової участі (контрольний пакет акцій), контролюють діяльність ряду дрібніших металургійних підприємств. Структурна перебудова чорної металургії в промислово розвинених країнах викликала динамічний розвиток процесів злиття і поглинань підприємств, розвиток вертикально інтегрованих компаній що обумовлене, в першу чергу, їх вищою ефективністю в порівнянні з неінтегрованими підприємствами, яка досягається завдяки ефекту синергії. В цілому, синергетичні ефекти можна оцінити за наступними критеріями: збільшенню прибутку; зниженню оперативних витрат; зниженню потреби в інвестиціях при існуючих обсягах виробництва. При цьому існує два види синергетичного ефекту: агломераційний і диверсификаційний. Синергетичний ефект агломераційного типу характерний для виробничо-господарських комплексів, усередині яких взаємозв'язок виробництв грунтується на послідовній переробці природного ресурсу (як це відбувається в агропромислових, металургійних і хімічних комплексах). Даний ефект виявляється при використанні різних компонентів однієї і тієї ж природної сировини, при використанні загальної інфраструктури (електромережі, транспорт, зв'язок тощо). Синергетичний ефект цього типу виникає при поглибленні переробки природного ресурсу, використанні різних складових сировини, економії постачальницько-збутових витрат і так далі. Синергетичний ефект диверсификаційного типу виникає, коли на базі інтеграції виробництв з'являється можливість використовувати особливості їх потреби в матеріальних і фінансових ресурсах, отримати економію ресурсів за допомогою маневрування ними між виробництвами.

Отже, в даний час на світовому ринку функціонують величезні інтегровані структури, які мають на озброєнні найсучасніші технології виробництва й управління та величезні фінансові й сировинні ресурси. Очевидно, щоб конкурувати на світовому ринку в таких умовах, українські підприємства повинні відповідати його вимогам, тобто розширювати номенклатуру виробів в бік освоєння виробництва якіснішої продукції високого переділу з максимальною доданою вартістю, скорочувати витрати, домагатися стабільності виробництва, підвищення гнучкості структури і якості управління тощо, зокрема - в рамках вертикально інтегрованих об'єднань підприємств (зокрема, Корпорацією «Індустріальний союз Донбасу» створено виробничий ланцюжок, включаючи Алчевський металургійний комбінат і ДМК ім. Дзержінського в Україні, угорський комбінат Dunaferr, польський - Huta Czestochowa, а також підприємства партнерської компанії Duferco в Італії і США). При цьому необхідно констатувати, що до консолідації власності металургійні та інші промислові підприємства України відрізнялися явним техніко-технологічним відставанням від світових виробників, особливо в гірничому й збагачувальному виробництві.

Виробнича спеціалізація, що є наслідком довгострокових коопераційних зв'язків між підприємствами металургійного комплексу, забезпечує останнім стабільний збут, зменшення залежності від низки зовнішніх чинників, зниження комерційних, фінансових ризиків; можливість скоординованого розвитку. Крім того, унаслідок технологічної розбалансованості вітчизняного ринку українські металургійні підприємства виявляються неконкурентоспроможними по відношенню до зовнішніх конкурентів в можливостях інноваційного оновлення технології та продукції. Справа в тому, що більшість промислових підприємств колишнього СРСР були створені за комбінатним принципом, тобто мали вузьку спеціалізацію при низькому рівні кооперації з іншими підприємствами. В умовах централізованої планової економіки не отримала розвитку ринкова інфраструктура, що сприяє посиленню інтеграційних процесів усередині промислових комплексів, між промисловим комплексом та інноваційним (науково-технічним) сектором, між промисловим комплексом та фінансовим сектором. Протягом економічного спаду і в результаті непродуманої державної політики з демонополізації виробництва багато підприємств, що мали власну науково-дослідну та дослідно-конструкторську базу, фактично втратили її. В той же час, для фінансування інноваційної діяльності шляхом складання контрактів з науково-технічними установами або придбання патентів та ліцензій у вітчизняних підприємств коштів часто не вистачає. Так, зв'язок галузевої науки з промисловістю в даний час достатньо слабкий: наукові розробки, виконані підрозділами галузевої науки, не завжди відповідають реальним потребам промисловості та залишаються не затребуваними нею. З іншого боку, розробки, що мають новизну та корисність, але виконані за ініціативою наукових установ, а не за замовленням промислових підприємств, хоч і засновані на останніх досягненнях науки і техніки, але залишаються не реалізованими. Наукові фірми не в змозі самостійно довести їх до впровадження, позиціонувати на ринку і комерціалізувати свої новації: не вистачає фінансування та бракує кваліфікованих маркетологів в цій сфері. Все це призводить до технічного спрощення асортименту української промислової, зокрема металургійної, продукції та посиленню частки сировинного комплексу в промисловості України, з витікаючими звідси наслідками -високій залежності економіки України від кон'юнктурних коливань зовнішнього ринку. Інноваційні розробки не мають масового впровадження і достатнього фінансування. Отже, в даний час органам державної влади, перш за все, слід відобразити у відповідних урядових програмах, а також реалізувати наступні заходи в рамках комплексної стратегії забезпечення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку національної економіки, зокрема її базової галузі - металургії: збільшити обсяги державного фінансування і субсидування НДДКР та забезпечити ефективну державну підтримку інноваційної діяльності; підвищити рівень поточного фінансування державних і недержавних інвестицій в систему освіти, особливо щодо спеціальностей, які визначатимуть майбутній науково-технологічний прогрес; створити цивілізовану систему фінансування і страхування комерційної діяльності підприємств, що дозволило б значно зменшити вартість ресурсів розвитку і рівень комерційного ризику при впровадженні інноваційних проектів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків