Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 64

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

5. Примачев Н. Т. Принципы интеграции в торговом судоходстве / Н. Т. Примачев, А. Н. Примачев. - Одесса: Фенікс, 2006. - 360 с.

6. Винников В. В. Проблемы комплексного развития морского транспорта / В. В. Винников. - Одесса: Фенікс, 2005. - 300 с.

7. Баффетт У. Эссе об инвестициях, корпоративных финансах и управлении компаниями / Баффет Уоррен: Пер. с англ. - М.: Альпина, 2009. - 268 с.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ДЛЯ ПРОЕКТІВ ТОВАРНИХ ІННОВАЦІЙ

О.О. Міцура, к.е.н., асистент каф. маркетингу Сумського державного університету

Постановка проблеми. Зважаючи на той факт, що сучасним підприємствам доводиться працювати в умовах надгнучкого ринку, складно прогнозованої поведінки споживачів інноваційної продукції, постійного тиску конкурентного середовища, з урахуванням особливостей асортиментної політики самих підприємств, їх схильності до проведення інноваційної діяльності, обмеженості ринку доступних інвестиційних ресурсів та підвищеного ступеня ризику впровадження товарних інновацій, питання інвестиційного забезпечення товарної інноваційної політики є багатоплановим та зазвичай достатньо складним. Проекти товарних інновацій зазвичай розраховані на кілька років, вимагають великої підготовчої роботи й інвестицій, які на відміну від торгівельно-закупівельних операцій почнуть приносити віддачу далеко не відразу. У цьому контексті важливого значення для обґрунтованого прийняття управлінських рішень набуває проблема достовірності прогнозних розрахунків та адекватності підходів до визначення розміру майбутніх відтоків та надходжень грошових коштів в залежності від умов реалізації проектів товарних інновацій. Особливістю останніх є неможливість використання для процесу прогнозування даних попередніх періодів та проектів. Саме це і зумовлює необхідність більш виваженого підходу до розрахунку розміру грошових потоків за проектами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями оцінки економічної ефективності проектів загалом та зокрема підходів до визначення грошових потоків займалось багато науковців як іноземних так і вітчизняних, серед них слід відзначити роботи Бланка І.А. [1], Брігхема Є.Ф.[2], Бочарова В.В., Віленського П.Л.[3],

Завліна П.Н.[4, 5], Казанцева А.К.[5], Коссова В.В. та Ліпсіца І.В.[б], Лівшица В.Н.[3], Савчука В.П., Смоляка С.О.[3,7-9] та інших.

Також великий внесок у розвиток теорії й практики оцінки ефективності інвестиційних проектів, елементи яких є ключовими для даного дослідження, внесли Ю.В. Богатин, В.Н. Бурков, А.В. Воронцовський, М.В. Грачова, В.А. Долятовський, В.В. Ковальов, В.Д. Шапіро, А. Г. Шахназаров і ін. Серед іноземних учених, чиї роботи визначили сучасну теорію й практику оцінки ефективності інвестиційних проектів у країнах з ринковою економікою слід відзначити Г.Александера, Дж. Бейлі, Г. Бірмана, Ф.Блека, Р.Брейлі, М.Бреннана, Л.Гапенскі, А.Діксіта, Дж.Кокса, С.Майерса, Г.Марковіца, С.Мейсона, В.Мергрейба, У.Шарпа, С.Шмідта і ін.

Виділення невирішеної проблеми. Праці зазначених науковців створюють підґрунтя для аналізу та оцінки економічної ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності, створюють математичний та організаційний базис для прийняття обґрунтованих інвестиційних та проектних рішень управлінським апаратом. Але майже всі вони в якості ключової проблеми розглядають альтернативні підходи до розрахунку результуючого показника ефективності проекту та критеріїв прийняття управлінського рішення стосовно проекту. Визначальним для даного дослідження є той факт, що майже всі існуючи підходи до оцінки економічної доцільності реалізації проекту

товарної інновації будуються на використанні грошових потоків, що визначають суму надходжень від реалізації проекту (CF?) та суму

відтоку грошових коштів для реалізації цього проекту (CF^ ). Іншими словами, потоки CFi + та CF t- формують інформаційну базу для

розрахунку ефективності інноваційного проекту, що структуровано може бути представлена у вигляді балансової динамічної моделі грошових потоків портфелю товарних інновацій.

Що ж до самих потоків, то майже всі дослідження гуртуються навколо питання складових, що мають бути враховані при розрахунку їх величини, та методів їх урахування, а також часового обліку. Але на нашу думку, іншим суттєвим моментом є необхідність врахування факторів, що створюють умови для непередбаченого коливання розміру потоків інвестиційних коштів та зумовлюють їх ймовірнісний характер для проектів товарних інновацій, що не можуть бути враховані у нормі дисконтування (як це розглядається деякими вченими [б, 8, 10]) та не знаходить ґрунтовного висвітлення у наукових працях. У сучасній практиці господарювання невизначеність, що притаманна інноваційним проектам, обліковується за допомогою методів аналізу чутливості проекту, аналізу сценаріїв та імітаційного моделювання (методом Монте-Карло)[11]. Але жоден з них не надає можливості кількісно оцінити ступінь впливу того чи іншого фактору на розмір коливання величини грошового потоку.

Мета наукової статті. Метою даного дослідження є розробка методичного підходу для визначення розміру грошових потоків для проектів товарних інновацій з використанням методів багатофакторної оцінки.

Результати дослідження.

Зазвичай балансова динамічна модель будується відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності IAS і складається з трьох розділів, що повинні враховувати грошові потоки за такими видами діяльності підприємства:

1 операційна діяльність - основна діяльність підприємства: виробництво продукції, надання послуг таІабо продаж товарів (у цьому розділі відбиватимуться всі надходження (доходи) та відрахування (видатки) безпосередньо пов' язані з діяльністю підприємства);

2 фінансова діяльність - операції по залученню та поверненню капіталу (отримання та погашення позик і процентних виплат по ним, залучення інвестицій, збільшення капіталу, виплата дивідендів, розміщення цінних паперів);

3 інвестиційна діяльність - операції з придбання активів та їх реалізації (тут повинні відображатися всі надходження та відрахування пов' язані з придбанням та продажем виробничих, фінансових, інвестиційних активів).

У таблицях 1 та 2 представлені всі основні статті балансової моделі згруповані за розділами.

Для кожного окремого проекту формується власна динамічна балансова модель залежно від умов його реалізації.

Таблиця 1

Формування додатних потоків інвестиційних коштів_

Вид діяльності

Джерела надходження коштів від реалізації проекту (СР+)

Операційна діяльність

- дохід від реалізації інноваційної продукції;

- інші позареалізаційні доходи

Фінансова діяльність

- грошові надходження від емісії акції або інших цінних паперів;

- грошові надходження від кредитів та позик;

- грошові надходження від інвестицій;

- грошові надходження від цільового і державного фінансування;

- грошові надходження від розширення уставного капіталу

Інвестиційна діяльність

- доходи від реалізації майна (верстатів, устаткування, меблів, офісної техніки, будівель та споруд) й фінансових, інвестиційних і інших нематеріальних активів

Таблиця 2

Формування від' ємних потоків інвестиційних коштів

© Мыцура О.О., 2O1O

Вид Діяльності І Видатки на реалізацію проекту ((І< )

Операційна діяльність

- заробітна плата;

- податки та нарахування на заробітну плату;

- сировина та матеріали;

- орендні платежі;

- накладні витрати;

- електроенергія, опалення та вода;

- бюджет маркетингу;

- податкові виплати

Фінансова діяльність

- процентні виплати по кредитам та позикам;

- виплата дивідендів;

- повернення кредитів, позик і інвестиційних коштів;

- лізингові платежі

Інвестиційна діяльність

- придбання та монтаж верстатів і устаткування;

- придбання будівель та споруд, ремонт приміщень;

- придбання офісних меблів та оргтехніки;

- придбання фінансових та інвестиційних активів

Однак, при розрахунку суми грошових потоків для проектів товарних інновацій, особа, що приймає рішення, завжди спирається на дані, що є прогнозними. Особливість саме інноваційних проектів, складається в тому, що достовірно спрогнозувати суму вкладень та надходжень - завдання достатньо складне, оскільки спиратись на досвід минулих періодів або ж аналогічних проектів не є можливим за таких умов.

Величина інвестиційних потоків залежить від певних чинників, які нами пропонується групувати за такими ознаками [12]:

1 група суб'єктивних чинників, що характеризують проект товарної інновації ступінь розроблення та обґрунтованості проектів товарних інновацій, ступінь відповідності поставлених проектних завдань стратегічним цілям підприємства-інноватора, умови сертифікації та стандартизації товарної інновації, умови ліцензування тощо;

2 група суб'єктивних чинників, що характеризують підприємство-інноватора та його внутрішнє середовище (Б2): потенціал інноваційного розвитку, фінансово-економічний стан, організаційно-економічна структура, інфраструктура підприємства, психологічний клімат тощо;

3 група об'єктивних чинників, що характеризують ринкове середовище (Б3): попит на окремі товарні інновації, зміна ринкової кон' юнктури, конкурентне середовище, діяльність економічних контрагентів підприємства-інноватора тощо;

4 група об'єктивних чинників, що характеризують макросередовище (Б4): зміни у економічному, політичному та соціальному середовищі, дії органів влади, інституціональні чинники, форс-мажорні обставини тощо.

Таким чином, варіювання величини грошових потоків інвестиційних коштів є функцією від зазначених чинників:

АСБ = / (Б1; Б2; Б3; Б4).

(1)

Дія виділених груп факторів та можливі непрогнозовані їх зміни визначають необхідність врахування різних сценаріїв розвитку подій. Так, наприклад, у [11] та [13] пропонується розглядати три основних сценарії: оптимістичний, нормальний та песимістичний. За допомогою врахування можливості справдження того чи іншого варіанту розраховується середньозважене за ймовірностями очікуване значення підсумкового результату.

Основними недоліками цієї методики є суб' єктивність процесу визначення ймовірностей та інтервалу варіації кінцевого результату, що базується на використанні узагальнення експертних думок, а також невизначеність сутності самих сценаріїв, що зумовлює неможливість зрозуміти, які саме чинники їх формують. Як свідчить практика, зазвичай в якості основного чинника виступає можливість економічного спаду, стабілізації чи піднесення, що, нажаль, не враховує особливості створення, реалізації та впровадження самого проекту, дію ринкових чинників, потенціал підприємства тощо.

Вирішити це проблемне питання можна за допомогою використання табличної моделі багатофакторної оцінки сценаріїв розвитку подій. Оцінку пропонується проводити для кожної групи чинників (Б1-Р4) (табл. 3 - 7).

Таблиця 3

_Таблична модель багатофакторної оцінки сценаріїв визначення грошових потоків для проекту товарної інновації для групи 1

Номер

Чинники

Можливі наслідки

Ступінь впливу чинника за періодами

 

 

 

1

2

3

 

Т

 

Повне/неповне розроблення проекту товарної інновації

 

 

 

 

 

ДСБ1[Т)

 

Достатнє/недостатнє обґрунтування проекту товарної інновації

 

ДСБ1(21)

 

 

 

дс^(2Т)

Б1.3

Повна/неповна відповідність поставлених проектних завдань стратегічним цілям підприємства-інноватора

 

 

ДСБ132)

ДСБ133)

 

ДСБ13Т)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДСБ (Т)

Загальний показник для П

 

ДСБ1(2)

 

 

 

Таблиця 4

Таблична модель багатофакторної оцінки сценаріїв визначення грошових потоків для проекту товарної інновації для групи 2

Номер

Чинники

Можливі

Ступінь впливу чинника за періодами

 

 

наслідки

1

2

3

 

Т

 

Достатність виробничо-збутового потенціалу

 

 

дсб2(12)

дсб2<3)

 

дсб21т)

 

Достатність інтелектуального потенціалу

 

дсб2(21)

дсб222)

дсб223)

 

дсб22т)

 

Достатність науково-дослідного потенціалу

 

дсб

 

дсб

 

 

Продовження таблиці 4

Номер

Чинники

Можливі наслідки

Ступінь впливу чинника за періодами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний показник для ¥2

Дсб2(1)

Дсб2(2)

Дсб2(3)

 

Дсб2(т)

Таблиця 5

Таблична модель багатофакторної оцінки сценаріїв визначення грошових потоків для проекту товарної інновації для групи 3

Номер

Чинники

Можливі наслідки

Ступінь впливу чинника за періодами

 

 

 

1

2

3

 

Т

Б3.1

Обмежений/

необмежений попит на товарну інновацію

 

 

Дсб3(2)

Дсб3(3)

 

Дсб31т)

Б3.2

Узгодженість/

неузгодженість   дій учасників інноваційного (інвестиційного) процесу

 

 

аср322)

Дсб323)

 

Дсб32Т)

Б3.3

Кількість конкурентів на ринку

 

Дсб3(31)

Дсб3(32)

Дсб3(33)

 

Дсб3(3т)

 

 

 

 

 

 

 

 

Б3.Ь

 

 

 

 

 

 

Дср£)

Загальний показник для ¥3

Дсб3(1)

Дсб3(2)

дсб3(3)

 

Дсб3(т)

Таблиця 6

Таблична модель багатофакторної оцінки сценаріїв визначення грошових потоків для проекту товарної інновації для групи 4

Номер

Чинники

Можливі наслідки

Ступінь впливу чинника за періодами

 

 

 

1

2

3

 

Т

Б4.1

Зміна чинного законодавства у певній сфері

 

 

дсб412)

дсб4(1)

 

дсб*)

 

Наявність/відсутність кризових явищ в країні (регіоні, галузі, світі)

 

 

дсб422)

дсб4(23)

 

А сб 4(2Т)

Б4.3

Зміна керівного складу країни (регіону)

 

 

 

дсб4(33)

 

дсб4(3Т)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

асб£ )

Загальний показник для ¥4

дсб4(1)

дсб4(2)

дсб4(3)

 

дсб4(т)

Таблиця 7

Розрахунок інтегрального показника сценаріїв визначення грошових потоків для проекту товарної інновації

Група чинників (П-Б4)

Ступінь впливу групи за періодами

 

1

2

3

 

T

Група 1

ДCF1(1)

ДCF1(2)

ДCF1(3)

 

ДCF1(T)

Група 2

ДCF2(1)

ДCF2(2)

ДCF2(3)

 

ДCF2(T)

Група 3

ДCF3(1)

ДCF3(2)

ДCF3(3)

 

ДCF3(T)

Група 4

ДCF4(1)

ДCF4(2)

ДCF 4(З)

 

ДCF4(T)

Інтегральний показник

ДCF(1)

ДCF(2)

ДCF(3)

 

ДCF(T)

Можливі наслідки визначаються як зменшення або зростання величини надходжень, чи зменшення або зростання розміру відтоків грошових коштів.

Значення АСР пропонується вимірювати у частках або процентах до прогнозованого обсягу грошових потоків за незмінних умов реалізації проектів товарних інновацій.

Розрахунок загального показника для кожної окремої групи можна проводити виходячи з таких міркувань:

якщо події є незалежними і дії визначених чинників не пов'язані між собою загальний показник може бути визначено, як суму часткових значень ДСР. Так, наприклад, для першої групи П АСР,(1) може бути розраховано у такий спосіб:

1

ДCF1(1) = 2>CF1

и=1

аналогічним чином проводиться розрахунок для інших трьох груп чинників; (2) 2     якщо відмічено наявність кореляції між дією чинників, у такому випадку може бути використаний підхід, що базується на використанні дерева рішень і правил комбінування коефіцієнтів упевненості за методикою наведеною у [13]. В якості коефіцієнтів упевненості пропонується розглядати часткові значення ДСР. Аналогічним є підхід до розрахунку інтегрального показника сценаріїв визначення розмірів варіювання грошових потоків для проекту товарної інновації.

Запропонований підхід дозволяє розглядати різні сценарії формування грошових потоків в залежності від сформованої сукупності чинників. Кожен набір чинників формує окремий сценарій, і таких сценаріїв може бути сформовано множину А={а7}.

Ймовірність розвитку подій за тим чи іншим сценарієм із множини А (р) може бути визначена експертним шляхом, оскільки

використовувати досвід попередніх періодів не є можливим з огляду на інноваційний характер проектів.

Врахування ймовірностей сценаріїв перебігу подій дозволяє отримати очікуване значення величини надходжень або відтоків грошових коштів за такими формулами:

E(CF+) = YJCFi+'•(1 + дCF.+) р;

Y=1 G

E(CF-) = JJCF7 - (1+ uCF;- ) -P ;

(3) (4)

Y=1

+

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків