Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 75

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

На думку більшості вчених, під визначення категорії «податкові пільги» підпадає повне або часткове звільнення платників податків від сплати податку [10]. Зокрема, М. Кучерявенко стверджує, що повне звільнення має місце, якщо платник повністю звільняється від сплати податку, а часткове - якщо знижується податкове навантаження за рахунок зменшення об' єкта або предмета або розстрочення сплати податку» [11, с. 178]. Отже, усі види податкових пільг вказаний автор розглядає як різні форми повного або часткового звільнення від сплати податку: зниження податкової ставки - часткове звільнення від сплати податку, відстрочення платежу - звільнення від оподаткування на певний строк з обов' язком сплатити податок після його спливу тощо. Однак, з наведеною позицією важко погодитись, оскільки, зокрема, розстрочення та відстрочення податкового платежу стосується саме строку сплати вже нарахованого та узгодженого податкового зобов' язання, а не звільнення суб' єкта господарювання - платника від оподаткування на певний термін. Слід підкреслити, що рішення про відстрочення або розстрочення сплати податкового боргу не зупиняє нарахування податкових зобов' язань суб' єкта господарювання на час дії угоди про розстрочення або відстрочення.

Отже, розуміння податкових пільг як повного або часткового звільнення платника від сплати податку не охоплює усіх видів переваг, які надаються суб' єктам господарювання чинним законодавством. Так, обґрунтованою видається точка зору О.Н.Пакової та Д.А. Кобильніка, відповідно до якої усі пільги, які надаються суб' єктам господарювання щодо сплати податків, можна поділити на такі групи: податкові звільнення, податкові знижки та податкові кредити [12].

До першої групи належать: податкові пільги у вигляді повного звільнення від сплати податку окремих категорій платників (ст. 12 Закону України «Про плату за землю»); податкові вилучення (ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»); податкові канікули (повне звільнення платника від сплати податку на певний період часу); зниження податкових ставок (п.п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Друга група - податкові знижки - являє собою сукупність податкових пільг більш складного ступеня, пов' язаних з різноманітними умовами для отримання прав на них. До податкових знижок можна віднести податкові відрахування (виключення з бази оподаткування окремих видатків, майна або доходів, передбачених, наприклад, пп. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Своєрідною формою податкових знижок, що має на меті стимулювання зростання інвестицій та впровадження нової техніки, виступає механізм прискореної амортизації. Деякі автори відносять до даної групи податкових пільг неоподаткований мінімум доходів громадян, однак, такий підхід видається невиправданим [13, с. 78]. Розмір вказаного мінімуму встановлюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» на одному рівні для усіх платників податків, та не є перевагою, що не дозволяє віднести дане поняття до категорії податкових пільг.

Найбільш складним елементом у системі податкових пільг є третя група переваг - податкові кредити. В законодавстві України закріплена можливість використання як власне податкового кредиту, так і таких його різновидів як відстрочення та розстрочення сплати податкових зобов'язань (п.п.1.11.4 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Наведене дозволяє дійти висновку, що обґрунтоване визначення категорії «податкова пільга» як елементу оподаткування повинно мати декілька основних ознак. Так, податкові пільги являють собою передбачені податковим законодавством переваги, які надаються окремим платникам податків у формі податкових звільнень, податкових знижок та податкових кредитів.

Як вказує О.М. Пакова, податкові пільги слід розглядати у двох основних аспектах: як елемент оподаткування та як важливий інструмент політики державного регулювання ринкової економіки та підприємницької діяльності. Предметом даного дослідження є податкові пільги як засіб державного регулювання господарської діяльності, а отже, визначаючи зміст наведеного поняття, слід звернути увагу на деякі специфічні риси, властиві вказаному явищу.

Думається, що найбільш повно та обґрунтовано сутність та зміст державного регулювання господарської діяльності відображає визначення, запропоноване В.К.Мамутовим і О.О. Чувпило, на думку яких державне регулювання господарської діяльності - це сфера діяльності держави для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринкових відносин з метою реалізації економічної політики, програм економічного та соціального розвитку за допомогою засобів державного регулювання господарської діяльності [14, с. 176].

Як вказує В.В. Добровольська, засоби державного регулювання господарської діяльності - це визначені законодавством засоби впливу на господарську діяльність з боку державних органів з метою забезпечення рівного підпорядкування всіх учасників господарських відносин правовому господарському порядку та рівного захисту державою всіх суб'єктів підприємництва з урахуванням основних напрямів економічної політики держави, результатів постійного моніторингу впливу існуючих засобів державного регулювання та необхідності забезпечення реалізації загальних принципів господарювання [15, с. 12].

Однак, думається, що специфіка податкових пільг як засобу державного регулювання господарської діяльності полягає саме у нерівному ставленні з боку держави до окремих суб' єктів господарювання, що проявляється у наданні їм податкових переваг з метою підтримки або стимулювання їхньої підприємницької діяльності. Крім того, податковим пільгам регулюючого характеру властива особливамета - забезпечення правового господарського порядку шляхом підтримання та стимулювання певних видів господарської діяльності, галузей, окремих підприємств, регіонів, регулювання цін з боку держави, забезпечення конкурентоспроможності стратегічно важливих з точки зору держави товарів перед дешевшими та якіснішими імпортними товарами.

Висновки. Таким чином, податковим пільгам у сфері господарювання властиві як загальні ознаки елементу оподаткування, так і специфічні властивості, які відображають регулюючу функцію податкових переваг. До визначальних особливостей вказаного поняття можна віднести: обмеженість кола суб' єктів, яким надаються податкові пільги; переважний характер, відступлення від встановлених правил на користь певних осіб. Крім того, податкові переваги передбачаються нормами податкового законодавства та надаються у формі податкових звільнень, податкових знижок та податкових кредитів.

Особливості податкових пільг як засобу державного регулювання у сфері господарювання полягають у нерівному ставленні з боку держави до окремих суб' єктів господарювання, що проявляється у наданні їм податкових переваг та специфічній меті - підтриманні правового господарського порядку шляхом стимулювання певних видів господарської діяльності.

Отже, враховуючи наведене вище, податкові пільги як засіб державного регулювання господарської діяльності можна визначити як закріплені податковим законодавством засоби впливу держави на господарську діяльність, які полягають у наданні певним суб'єктам господарювання переваг у формі податкових звільнень, знижок та кредитів з метою забезпечення суспільного господарського порядку, підтримання та стимулювання господарської діяльності таких суб'єктів господарювання.

Слід зазначити, що єдиний підхід до розуміння поняття податкових пільг має важливе теоретичне та практичне значення, оскільки дозволить уникнути виникнення розбіжностей при застосуванні норм податкового, господарського та бюджетного законодавства, зокрема, щодо можливості надання нових податкових пільг протягом поточного бюджетного року (ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»), встановлення податкових привілеїв окремим суб' єктам господарювання тощо.

Викладені у даному науковому дослідженні ідеї можуть бути розвинені у напрямку подальшого дослідження сутності податкових пільг як засобу державного регулювання господарської діяльності.

РЕЗЮМЕ

Метою цієї статті є встановлення поняття податкових пільг як засобу державного регулювання господарської діяльності. Ключові слова: податкова пільга, державне регулювання, господарська діяльність

РЕЗЮМЕ

Целью этой статьи есть установления понятия налоговых льгот как средству государственного регулирования хозяйственной деятельности. Ключевые слова: налоговая льгота, государственное регулирование, хозяйственная деятельность

SUMMARY

Establishments of concept of tax privileges as to means of state regulation of economic activities are the purpose of this article. Keywords: tax privilege, state regulation, economic activities

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Див.: Мамутов В. К. О сочетании госрегулирования и рыночной саморегуляции / В. К. Мамутов // Экономика Украины. - 2006. - № 1.

- С. 59-65; Чумаченко Н.Г. К проблеме сочетания государственного регулирования и рыночной саморегуляции / Н.Г. Чумаченко // Экономика Украины. - 2006. - № 8. - С. 79-81.

2. Див.: Русская фразеология. Историко-этимологический словарь / Под ред. А. К. Бирих. - М.: Хранитель, 2007. - С. 453; Великий тлумачний словник української мови / упоряд. Т.В. Ковальова. - Х.: Фоліо, 2005. - С. 378; Толковый словарь русского языка / Под ред. С. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой. - М.: Азь, 1994. - С. 238; Великий Енциклопедичний Словник / упор. І.М. Степанов. - Х.: Фоліо, 2000. - С. 459.

3. Филюк Г.М. Вплив бюджетно-податкової політики на трансформацію ринкових структур в Україні / Г.М. Филюк. // Фінанси України.

- 2009. - № 5. - С. 56-65.

4. Див.: Паєнтко Т. Шляхи оптимізації пільг у системі оподаткування доходів з урахуванням світового досвіду / Т. Паєнтко // Вісн. Нац. акад. держ. управління при Президентові України. - 2004. - № 4. - С. 18-24; Підлісна О. Теоретичні аспекти надання податкових пільг / О. Підлісна // Науковий вісник. - 1999. - № 3. - С. 6-10; Барышева Г.А.. , Арцер Т.В. Налоговые льготы как инструмент социального партнерства / Г.А. Барышева, Т.В. Арцер // Сибирская Финансовая Школа, - 2007. - №2. - C. 53-57.

5. Див.: Алексеев М.Ю., Балакина А.П., Воронков В.А., Дадашев А.3., Демяшова О.П. Налоги: Словарь-справочник. - М., 2000. - 267 с.; Гриневич С.С. Податкові пільги і справляння податку на прибуток / С.С. Гриневич // Науковий Вісник Української Державної лісотехнічної академії. - 2004. - Вип.. 14.4. - С. 184-188.

6. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 10. - Ст. 44; Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків: Наказ ДПА України від 18.09.2001 N 378 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 44. -

Ст. 1997.

7. Соколовська А., Луніна І. Визначення категорії "податкова пільга" та його практичне значення / А. Соколовська, І. Луніна // Економіка України. - 2005. - С. 21-30; Основи податкового права: Навчальний посібник /упор. Гега П.Т., Доля Л.М. - К.: "Знання", 2003. - 298 с.

8. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть первая от 31 июля 1998 г. № 146-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. - 1998. - № 31. - Ст. 3824.

9. Див.: Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2009 р. у справі № 22-а-5482/08 [Електронний ресурс]: За даними Єдиного державного реєстру судових рішень. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3211934. - Назва з екрана.; Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року № 22-а-26089/08 [Електронний ресурс]: За даними Єдиного державного реєстру судових рішень. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4585948. - Назва з екрана; Ухвала Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2007 р. № К-7853/06 [Електронний ресурс]: За даними Єдиного державного реєстру судових рішень. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1404581. - Назва з екрана; Постанова Господарського суду Сумської області від 29.03.2007 р. № АС16/75-07 [Електронний ресурс]: За даними Єдиного державного реєстру судових рішень. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/531554. - Назва з екрана.

10. Дропа Я., Чабан І. Податкове навантаження та його вплив на економіку України / Я. Дропа, І. Чабан // Формування ринкової економіки в Україні. - 2009. - Вип. 19. - С. 213-218; Корягін М.В., Гончарук І.В., Гриневич С.С. Еволюція фіскально-економічної системи в економіках перехідного типу /М.В. Корягін, І.В. Гончарук, С.С. Гриневич // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. -Вип. 19.10. - С. 176-184.

11. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. - Х.:"Консум", 1998. - С. 468.

12. Див.: Пакова О.Н. Налоговые стимулы и их регулятивный характер / О.Н. Пакова // Вестник Сев КавГТУ. - 2003. - № 3 (11). - С. 44­54; Кобильнік Д. А. Правове регулювання пільг при оподаткуванні: дис.... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Фінансове право» / Кобильнік Дмитро Анатолійович; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2002. -188 с.

13. Берлач А. І. Податкове право України: Навч. пос. - К.: Україна, 2006. - 347 с.

14. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарське право зарубіжних країн. - К., 1996. - 276с.

15. Добровольська В.В. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в Україні : дис... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право. Господарське процесуальне право» / Добро вольська Володимира Володимирівна; Одеська національна юридична академія. - О., 2007. - 225 с.

КРИЗА ЯК ОДИН З ЕТАПІВ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Н.С. Сириченко, аспірантка кафедри "Міжнародна економіка" ДонНУ

Постановка проблеми. На думку С.І. Ожегова, посилаючись на одне з його тлумачень, криза - це періодичне відносне надвиробництво товарів в капіталістичному суспільстві, що приводить до розладу економічного життя, безробіття та убозтва працюючих.[1, с.465]

Яка же сила керує періодичністю промислових криз, а саме дивною зміною оживлення та застою торгівлі, розширення та скорочення виробництва? Чому промисловий підйом з такою ж незмінністю, з якою ніч змінює день, а відлив прямує слідом за приливом, постійно приводе до промислового спаду, за яким наступає новий підйом?

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В період світової нестабільності, одним з найактуальніших питань є подолання кризи та усіх пов'язаних з нею наслідків, але для ефективного рішення цього питання необхідно спочатку знайти причини їх появи, особливо якщо вони періодичні. Багато вчених, економістів та філософів різних країн присвятили свій час пошуку походження криз, серед яких Давид Рікардо, Фрідріх Енгельс, Оверсон Сэмюэл Джонс Ллойд, Де Сісмонді Жан Шарль Леонар Сімонд та багато інших. Також хотілося би вирізнити Михайла Івановича Туган-Барановського, труд («Промислові кризи» 3-є видання) якого А. Шпитгоф охарактеризував як першу наукову монографію про кризи.

Виділення невирішеної проблеми та мета наукової статті. Виділити основні причини кризи та провести їх досконалий аналіз.

Результат дослідження. Карл Макс писав, - «Як небесні тіла, що якось почали обумовлений рух, постійно повторюють його, цілком також й суспільне виробництво, раз воно втягнуто до руху поперемінного розширення та скорочення, то й постійно повторяє цей рух. Наслідки, в свою чергу, робляться причинами, та й фази, що змінюються на протязі всього процесу, який постійно виробляє свої власні умови, які приймають форму періодичності».

Капіталістичний цикл (від греч. кукіой - круг) - це рух капіталістичного виробництва, що постійно повторюється від однієї економічної кризи до іншої. Цей цикл складається з послідовних фаз, що змінюють одна одну та мають характерні якості та ознаки: криза надвиробництва, депресія, оживлення та піднесення.[2, с. 546]

Капіталістичний цикл обіймає приблизно одне десятиріччя. Декілька років протягом кожного десятиріччя промисловість знаходиться у застої, потім відбувається оживлення, яке наростає, до тих пір поки не прийме характер ажіотажу, грюндерства (діяльність, яка складається зі створення численних підприємств, акціонерних товариств, банків та інших, що супроводжується біржовими спекуляціями, нездоровим ажіотажем та різного роду махінаціями): таке становище ринку передвіщає настання реакції, яка може супроводжуватися панікою та біржовим крахом, в залежності від ступеня спекулятивного збудження попередніх років.

Загальноприйнята думка виокремлювати в циклі ділової активності макросистем чотири фази (Рис.1):

1. Спад (криза). Триває від декілька місяців до двох років. Протягом чого відбувається скорочення виробництва, спад цін, скорочення зайнятості, зростання кількості банкрутств, зниження заробітних плат (лінія аЬ). Найбільш схильні до кризових впливів немонополізовані організації, малий бізнес. Виробники обладнання, побутової техніки. Менш залежні від кризових явищ виробники продуктів харчування та товарів широкого споживання.

2. Депресія (стагнація). Триває від одного до трьох років та становить собою процес знаходження рівноваги на новому, більш низькому рівні (за об'ємом та строком) суспільного відтворювання (лінія Ьс). Протягом цієї фази менеджмент здійснює дрібномасштабні, невпевнені, часом суперечливі дії. Інвестор затаївся. Норма відсотку падає. Суспільство, організації знаходяться в стані вичікування.

3. Оживлення (лінія сії). Для цієї фази характерне збільшення ділової активності, приріст інвестицій, зростання цін, розширення виробництва й занятості. Збільшуються відсоткові ставки. В першу чергу оживлення охоплює виробників засобів виробництва, будівельних матеріалів та конструкцій. Виникають нові підприємства. Ця фаза завершується досягненням докризового рівня (крапка сі).

4. Піднесення (бум). Для цієї фази характерне значне розширення виробництва, зростання інвестицій (лінія їе). Виникає безліч нових підприємств, впроваджуються нові технології. Зростають курси акцій, відсоткові ставки, ціни, заробітні плати. Розбухає малий бізнес. В цей же час збільшуються товарні запаси, зростає напруженість банківських балансів, збільшується закредитованість виробничих фірм, непропорційно зростають інвестиції до виробничих сфер. Збільшується потужність в пропорціях між фазами відтворювального циклу на макро- та мікрорівні. Значне зростання активності системи передвіщає різкий спад (лінія ек), а за ним - знову депресія.[3. с.72]

Рис. 1 Фази циклу активності макросистем Існує багато теорій щодо причин існування криз, деякі з них мають на цей час позбавлене глузду значення, але важливо не те що якась з ідей є неймовірною, а те що, кожна з них - це один крок до істини. Тільки методом проб та помилок, можна визначити, що є дурницею, а що істиною. Хоча що таке істина? Згідно теорії рефлективності Дж. Сороса існує двобічна взаємодія між мисленням та

© Сириченко Н.С., 201реальністю.[4, с.11] Людині властиво помилятися, тому що немає абсолютної істини, теорії або ідеальної дії. В підготуванні чи прийнятті рішення в конкретній ситуації можна отримати помилкові дані для аналізу, використати помилкову теорію, чи застосувати помилковий результат аналізу. Людині необхідно постійно аналізувати ситуацію, шукати свої помилки та мінімізувати їх наслідки.

Різноманітні теорії, які за колишні часи пропонувались в науці для пояснення проблем криз, можуть бути підрозділені на три групи. До першої групи можна віднести теорії, які виявляють причини криз в сфері суспільного виробництва (табл. 1), до другої - в сфері суспільного обміну (табл. 2), до третьої - в сфері суспільного розподілу (табл. 3).

При натуральному обміну, а саме обміну продукту на продукт без посередництва грошей. Наприклад: хліб в обмін на посуд. В разі виробництва хліба у надмірної кількості в порівнянні з посудом, то зниження вартості одного продукту буде компенсовано збільшенням вартості другого. Надвиробництво, як і падіння цін, може бути в цьому випадку тільки частковим.

При грошовому обміну, вартість хліба та посуду, буде виражатися грошима. Припустимо, що хліба виробили більше, ніж потрібно виробнику посуду; в цьому разі грошова вартість хліба знизиться. Відповідно загальна грошова виручка виробника хліба зменшиться, за більшу кількість хліба її виробник отримає менше грошей. Таким чином купівельна спроможність виробника зменшується, а так як на ці гроші виробник купує посуд. то зменшиться грошовий попит і на посуд, що в свою чергу викличе зниження цін на нього. В цьому разі відбувається загальне перевищення пропозиції товарів порівняно з грошовим попитом на них, загальне зниження цін чи товарне надвиробництво, яке непропорційне розподілу народної праці. Ми бачимо, що в разі простого товарного господарства, де накопичення капіталу не є самоціллю, споживчі потреби населення регулюють суспільне виробництво.

Таблиця 1

Теорії щодо причин періодичності криз в сфері суспільного виробництва

№ п/п

Засновник теорії

Причини періодичності криз

1.

Жан Батист Сей (1767 - 1832)

французький економіст, представник класичної

політичної економії.

«Неможливість збуту деяких товарів залежить від недостатнього виробництва товарів в інших галузях промисловості»

2.

Давид Рікардо (1772 - 1823) представник класичної політичної економії, економіст епохи промислової революції, талановитий фінансист й один з самих заможних людей лондонського фінансового світу свого часу.

«Випадкове потрясіння торгівлі, яке залежить від самих різноманітних причин, а саме: війни, укладання миру, та іншого»

3.

Джеймс Вільсон (1835 - 1920) вчений-аграрник США, професор сільськогосподарського коледжу в Айові, сприяв розвитку сільськогосподарських наук.

«У величезних коливаннях сум, які переходять до сплати за необхідності життя, або, іншими словами, у коливанні цін на їжу»

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків