Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 77

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

2. Советский энциклопедический словарь / [А.М. Прохоров, И.В. Абашидзе, П.А. Азимов и др.]; глав. ред. А.М. Прохоров. - Изд. 4-ое, испр. и доп. - М.: Издательство «Советская энциклопедия», 1989. - 1632 с. - ISBN 5-85270-001-0.

3. Попов Р.А. Антикризисное управление: [учебное издание] / Попов Р.А.; [Под ред. Л.М. Лисицина]. - М.: ФГУП «Издательство «Высшая

школа», 2006. - 429 с. - ISBN 5-06-004494-7.

4. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности / Сорос Дж.; пер. с англ. С.К. Умрихина, М.З. Штернгерц. -М.: «Издательский Дом ИНФРА-М», 1999. - XXVI, 262 с. - ISBN 1-891620-27-4 (англ.), - ISBN 5-16-000002-х (русск.)

5. Туган-Барановский М.И. Избранное. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов: [научное издание] / Туган-Барановский М.И.; Российская академия наук, Институт экономики, ответственный редактор Л.И. Абалкин. - М.: «Наука», «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1997. - 574 с. - (Серия «Памятники экономической мысли». - ISBN 5-02­012263-7. - ISBN 5-86004-101-2.

ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ НОВОГО СВІТОВОГО МЕХАНІЗМУ ГРУПИ ДВАДЦЯТИ (G-2O) ТА МІЖНАРОДНИХ

ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

Приліпко М. О., Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Світова фінансова криза, яка триває з 2006 року поставила нові геополітичні та геоекономічні виклики перед світом. Так, не викликає жодних сумнів теза, що вже не можливо повернутися в «докризовий» час. І керівники семи найбільш економічно розвинених країн не можуть вирішувати долю світової економіки.

Відповідно, головним світовим геополітичним регулятором стає група вже 20 найбільш розвинених країн. Проте, незважаючи на те, що G20 провела вже три саміти на рівні керівників держави, її перспективи як міжнародного економічного та фінансового регулятора поки що під питанням.

Дослідження проблеми «післякризового» устрою світу та місцем в ньому України займаються такі українські вчені як В. Геєць, С. Гриневецький, І. Дорошенко, А. Гальчинський. Проте, роль «великої двадцятки» у новому геополітичному устрої є мало дослідженою в українській економічній думці.

Дослідити роль групи 20 найбільш розвинених країн світу в розвитку світової економіки в умовах світової фінансової кризи Вже очевидно, що світова фінансова криза може призвести до радикальної зміни геополітичного ландшафту світу. Яскравим свідченням цього є поступове підвищення ролі G20, в якій поряд з традиційними провідними країнами світу - «великою вісімкою» - все більшої ваги набувають нові економіки, що розвиваються. G20 - це 19 найбільших національних економік і Європейський Союз (ЄС), 90% світового валового національного продукту, 80% світової торгівлі (включаючи торгівлю всередині ЄС) і дві третіх населення світу. [1] У G20 увійшли як розвинені, так і країни, що розвиваються, лідери за обсягом ВВП. У G20 можна виділити три основні групи:

1. Англосаксонські країни (США, Великобританія, Канада, Австралія, ПАР). Їх взаємний торговельний оборот приблизно дорівнює 70% обороту країн, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Історично сформувалися на базі одних національно-культурних, економічних зв'язків і правової системи. До цього блоку має пряме відношення і Мексика, оскільки поряд з Канадою виступає найбільшим промислово-торговим агентом США. До групи із застереженням можна віднести Японію і Корею, політично залежних від Сполучених Штатів. Але, потрібно враховувати і ту обставину, що Японія ще й є регіональним економічним лідером у Південно-Східній Азії.

Неформальний «союз» англосаксів - безумовний економічний лідер у світі. Основний стратегічний інтерес групи - збереження докризового status quo в тій чи іншій формі. Їхня економічна система базується на принципах відкритої світової економіки: вільного транскордонного руху капіталів і товарів.

2. Розвинені країни континентальної Європи (Німеччина, Франція, Італія). Франко-німецьке співробітництво склалося в реаліях повоєнного світоустрою. Дії та заяви лідерів цих країн останнім часом говорять про те, що у них є зацікавленість у зміні принципів цього світоустрою, тим більше економіко-фінансовий базис зробити це дозволяє. Німеччина - найбільша економіка Євросоюзу і п'ята економіка у світі. На відміну від США і Великобританії частка промислової продукції в структурі ВВП ФРН ніколи не падала нижче третини і складає 86% експорту. З нею схожа і економіка Італії (27% ВВП - високотехнологічне виробництво).

Крім цього, у країнах континентальної Європи єдина валюта, а отже, схожі інтереси. Частка міжнародних розрахунків у євро становить близько 25% і, на думку аналітиків Deutsche Bank, буде, ймовірно, в найближчі роки збільшуватися.

3. БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай). Не зовсім вдала, з точки зору врахування інтересів найбільших країн, що розвиваються, поспішна перша зустріч G20 і непереконлива друга, підштовхнула керівників Бразилії, Росії, Індії та Китаю (БРІК) до спільних дій і заяв з основних питань в рамках G20. У червні лідери країн провели перший саміт в Єкатеринбурзі, а міністри фінансів зустрічалися у вересні в Лондоні.

За обсягом ВВП ($ 15,4 трлн) формат БРІК випереджає і США ($ 14,2 трлн) і ЄС ($ 15,2 трлн), до того ж динаміка його щорічного приросту до кризи була набагато вище, і, як очікується, тенденція збережеться.

У той же час заяви лідерів країн БРІК свідчать: стратегії цих держав мають на увазі скорочення технологічного та економічного відставання від найбільших розвинених держав у найближчому майбутньому і світову рецесію вони розглядають не як перешкоду, а як можливість здійснити цей якісний перехід швидше. Для прикладу: у витратах на дослідження та розвиток науки Китай, за даними ОЕСР, обігнав Японію ще в 2006 році і вийшов на 2-е місце після США, з їх майже $350 млрд. на рік. До 2020 року Китай збирається довести їх до астрономічної цифри 2,5% ВВП, що в сьогоднішніх показниках дорівнює приблизно $ 180 млрд. Намагається не відставати і Індія, незважаючи на економічний спад, що збільшила витрати по R&D на 17% на 2009-2010 роки. Однак треба розуміти, що світові технологічні ринки обмежені і збільшення частки для країн БРІК буде неодмінно скорочувати вплив розвинених країн з перших двох груп.

4. Група аутсайдерів (Аргентина, Туреччина, Індонезія). Країни прямо не відносяться ні до однієї з перерахованих вище «фракцій», однак вони замкнуті в світові технологічні ланцюги, а Аргентина виступає постачальником ресурсів, у тому числі продовольчих. Окремо стоїть Саудівська Аравія - найбільша нафтова держава в світі, основний гравець в об'єднанні країн-експортерів нафти OPEC, а також один з найбільших покупців американських облігацій.

«Великій сімці» поки що відводиться обговорення геополітичних питань. Можна констатувати, що формально передав «великої двадцятки» статус всесвітнього керманича, «сімка» знову стала елітним клубом, «привілейованої кастою» всередині двадцятки, фракцією, яка виробляє ключові рішення і представляє їх на затвердження «рядових» членів G20. По суті, G7 тепер виступає як президія «великої двадцятки». [2]

Блоковість двадцятки - не тільки кращий спосіб відстоювати власні для країн інтереси, а й адекватний механізм підвищення ефективності роботи «двадцятки», за допомогою попереднього обговорення питань. Між нарадами проводяться зустрічі міністрів фінансів і голів Центробанків країн G20 і G7 (8). Крім того, працює рада з фінансової стабільності (FSB). Основним операційним інструментом

1 Гриневецький С. Два сценарія для посткризової України. [Електронний ресурс] / С. Гриневецький // Дзеркало тижня. - 2009. - № 41 (769).

- Режим доступу: http://www.dt.ua/1000/1550/67552/

2 Рубченко А. Президиум «Большой двадцатки» . [Електронний ресурс] / А. Рубченко // Экспертный канал «Открытая экономика». - 2010.

- Режим доступу: http://www.opec.ru/1153966.htmlпроцесу залишається Міжнародний валютний фонд. [1].

Основне стратегічне завдання, яке стоїть перед 020 - це пошук шляхів виходу з світової фінансової кризи і розробка заходів, спрямованих на недопущення подібного в майбутньому. Незважаючи на позитивні підсумки антикризових заходів в більшості країн світу, необхідність підтримки економіки все ще залишається, а тому згортати антикризові заходи регулювання занадто рано. Лідери країн визнають необхідність прийняття регулюючих заходів, спрямованих на подальше зміцнення економічного зростання, перш за все, координації дії у фінансовому секторі. Найважливішою мірою фінансової стабілізації та забезпечення стабільності зростання є завдання зміцнення довгострокового потенціалу зростання, вироблення моделі зростання всіх країн, забезпечення прогресу в частині структурних реформ на основі підвищення приватного попиту і зміцнення довгострокового потенціалу зростання/

Саме для цього вже третій рік проводяться саміти 020. Останній саміт на рівні глав держав пройшов у вересні 2009 року в Пітсбурзі, на якому формат «групи двадцяти» був визначений як головний форум з міжнародного економічного співробітництва. Саміт завершився прийняттям підсумкової заяви, що містить стратегію безкризового розвитку країн світу на основі угоди про впевнений, стійкий і збалансований ріст економік. Для цього 020 заснувала Раду з фінансової стабільності (РФС), яка покликана розробити правила наднаціонального фінансового регулювання і нагляду, і відтепер саме вона буде займатися «координацією та моніторингом заходів фінансового регулювання». Основним завданням ради, відповідно до документів саміту, є «координація на міжнародному рівні роботи національних органів фінансової влади та встановлення стандартів міжнародних організацій зі створення ефективної наглядової та регуляторної політики у світовому фінансовому секторі». Важливо, і те, що у РФС явиться право проводити «по мірі необхідності» стрес-тести.

Узгоджені на міжнародному рівні правила щодо поліпшення величини і якості банківського капіталу будуть вводитися поступово і остаточно вступлять в дію до кінця 2012 року. Контрциклічні заходи, зростання вимог до високоризикових продуктів і позабалансових активів, вимоги до капіталу за стандартами «Базель-2» та вимоги щодо ліквідності покликані знизити надмірні ризики для банків і підвищити стійкість фінансової системи. Також на цьому саміті було підтримано рішення про введення такого показника, як співвідношення рівня позикового капіталу до власного, в якості додаткового інструменту в рамках угоди «Базель-2» з оцінки ризиків.

РФС займеться і регулюванням ринку деривативів: відповідно до прийнятих у Пітсбурзі рішенням, всі стандартні контракти деривативів повинні торгуватися на традиційних біржах або електронних майданчиках і проводитися через центральних агентів найпізніше до кінця 2012 року. Контракти, що проводяться не через центральних агентів, повинні стати об'єктом для більш високих вимог щодо достатності і якості капіталу.

В частині реформування фінансової системи 002 бачить 4 пріоритету.

Це, по-перше, посилення пруденційного нагляду. Базельський комітет повинен розробити більш жорсткі стандарти такого нагляду до кінця 2010 року, з тим щоб ввести їх в дію, коли фінансові умови покращаться і відновлення економіки буде гарантованим. При цьому «двадцятка» закликала регуляторів забезпечити, щоб банки направляли все більшу частину своїх прибутків для поповнення капіталу.

По-друге, 020 знову наголосила на необхідності впровадити на національному рівні правила виплати бонусів, спрямовані на фінансову стабільність і увезення з довгостроковими цілями збільшення вартості компаній. Про те, як реалізуються ці цілі, Рада з фінансової стабільності доповість в березні 2010 року.

По-третє, «двадцятка» хотіла б запровадити механізми щодо зниження ризиків, пов'язаних з великими фінансовими інститутами. На наступній зустрічі «двадцятка» має намір обговорити пропозиції, які підготує МВФ, як фінансовий сектор міг би полегшити тягар держав, що зробили значну допомогу банківській системі під час кризи. Одним з таких пропозицій є введення податку на фінансові операції для створення фонду, з якого могли б фінансуватися операції з порятунку «великих» банків.

Четвертий пріоритет - боротьба з ухиленням від податків і офшорними зонами. Так, більшість учасників «двадцятки» готові застосовувати заходи впливу до податкових «офшорів» вже з березня 2010 року і доручили БАТБ опублікувати список високоризикових юрисдикцій до кінця лютого 2010 року. Однак, з цього питання немає єдиної думки, оскільки немає єдиних світових податків, що дозволяє бізнесу реєструвати структури в державах з більш вигідним податковим режимом. [2]

На пітсбургському саміті лідери країн 020 прийняли рішення про необхідність подальшого фінансового стимулювання економіки, так як передчасний вихід з антикризової політики може спровокувати черговий виток кризи (інфляція, невиправдано високий обсяг державного боргу, вплив на економіку сусідніх країн і світову економіку в цілому). Період виходу з кризи також вимагають узгодженості дій країн.

З метою забезпечення ефективності заходів стимулювання економіки прийнято рішення про суттєве зміні розподілу квот у МВФ та Світовому банку. Так, на саміті зобов'язалися перерозподілити квоти МВФ на користь динамічно формуються ринків країн, що розвиваються, передавши не менше 5% від представлених країн до недопредставлених країнам, використовуючи як стартову основу поточний розрахунок квот. На думку глави МВФ Домініка Стросс-Кана «реформування (фінансової) моделі - це поворотний момент, який приведе до посилення легітимності та ефективності МВФ». [3]

З ідею посилення ролі МВФ згоден і голова Банку Англії. Так, на його думку, 020 повинна розвивати процедури голосування і провести перетворення для того, щоб стати керівним органом для Міжнародного валютного фонду (МВФ), посилюючи його легітимність і сприяючи збалансованості зростання світової економіки. Він висловив стурбованість тим, що відновлення глобальної економіки почало збільшувати дисбаланс у торгівлі, і попередив, що сили протекціонізму піднімуться, якщо країни не займуться питаннями незбалансованості зростання і диспропорції реальних курсів валют. [4]

Також на саміті було прийнято рішення про суттєве розширення права голосу в розмірі не менше 3% для країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою у Світовому банку. Реформований Світовий банк повинен реагувати на проблеми, що вимагають глобальних спільних дій, створити цільовий фонд на підтримку нової ініціативи в області продовольчої безпеки для країн з низьким рівнем прибутковості, який був анонсований влітку 2009 року.

Варто зазначити, що крім обгорнення геополітичних питань, 020 виступає місцем, в якому здійснюється активний процес в генерації прикладних знань: обговорюються причини кризи, роль міжнародних фінансових організацій, проблеми ризик-менеджменту, прозорості роботи фінансових ринків, хибних стимулів розвитку фінансового менеджменту, і т.п. Майданчиками для наукових дискусій стають експертні мережі та засоби масової інформації. Найчастіше саме тут формулюються нові фінансові ідеї, які фундаментальним дослідженням належить вивчати.

Висновок

«Велика двадцятка» є новим механізмом регулювання світової економіки та фінансової системи провідними країнами світу. До кризи цю роль успішно здійснювала спочатку «велика сімка», а потім «велика вісімка». Проте, фінансова криза змусила розширити коло учасників.

На нашу думку, «велика двадцятка» безповоротно прийшла на місце «великої вісімки», і саме їй в майбутньому належатиме роль головного світового економічного форуму. Крім того, створення таких органів як РФС означає, що «велика двадцятка» хоче формально закріпити за собою статус головного світового регулятора.

1 G20: работоспособный альянс. [Електронний ресурс] // Інтернет-портал «Финанс.». - 2009. - Режим доступу: http://www.finansmag.ru/95264/

2 G20 отложила exit strategy [Електронний ресурс] // Інформаціне агентство «Інтерфакс». - 2009. - Режим доступу: http://www.ifx.ru/txt.asp?id=1331729

3 Джангабаева К. Итоги саммита G20 в Питсбурге. [Електронний ресурс] / К. Джангабаева // Институт мировой экономики и политики. -2009. - Режим доступу: http://iwep.kz/index.php?option=com content&task=view&id=3713&Itemid=63

4 G20 должна стать руководящим органом для МВФ - глава Банка Англии. [Електронний ресурс] // ІА «Фінмаркет» - 2010. - Режим доступу: http://www.finmarket.ru/z/nws/news.asp?id=1393704

Головною перешкодою «великій двадцятці» на цьому шляху є внутрішні протиріч між групами країн. Це може призвести до того, що після зникнення спільної цілі (подолання кризи), кожна група відстоюватиме виключно свої інтереси, а отже саміти закінчуватимуться або загальними рішеннями, або взагалі безрезультатно.

РЕЗЮМЕ

В статті розглядається суть групи G-20, що складається з найбільш економічно розвинених країн світу, а також роль цієї групи в побудові нової світової економічної та фінансової систем. Також в статті аналізуються рішення останнього саміту лідерів країн у Пітсбурзі. Ключові слова: G20, ЄС, США, БРІК, світова фінансова криза, нова економіка

РЕЗЮМЕ

В статье рассматривается суть группы G-20, что состоит из наиболее экономически развитых стран мира, а также роль этой группы в построении новой мировой экономической и финансовой систем. Также в статье анализируются решение последнего саммита лидеров стран в Питсбурге.

Ключевые слова: G20, ЕС, США, БРИК, мировой финансовый кризис, новаяэкономика

SUMMARY

In article group G-20 essence that consists of most economically developed countries of the world, and also a role of this group in construction of new world economic and financial systems is considered. Also in article are analyzed the decision of last summit of leaders of the countries in Pittsburg. Keywords: G20, EU, USA, BRIC, world financial crisis, new economy

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Гриневецький С. Два сценарія для посткризової України. [Електронний ресурс] / С. Гриневецький // Дзеркало тижня. - 2009. - № 41 (769). - Режим доступу: http://www.dt.ua/1000/1550/67552/

2. Джангабаева К. Итоги саммита G20 в Питсбурге. [Електронний ресурс] / К. Джангабаева // Институт мировой экономики и политики. - 2009. - Режим доступу: http://iwep.kz/index.php?option=com content&task=view&id=3713&Itemid=63

3. Рубченко А. Президиум «Большой двадцатки» . [Електронний ресурс] / А. Рубченко // Экспертный канал «Открытая экономика». -2010. - Режим доступу: http://www.opec.ru/1153966.html

4. G20 должна стать руководящим органом для МВФ - глава Банка Англии. [Електронний ресурс] // ІА «Фінмаркет» - 2010. - Режим доступу: http://www.finmarket.ru/z/nws/news.asp?id=1393704

5. G20: работоспособный альянс. [Електронний ресурс] // Інтернет-портал «Финанс.». - 2009. - Режим доступу: http://www.finansmag.ru/95264/

6. G20 отложила exit strategy [Електронний ресурс] // Інформаціне агентство «Інтерфакс». - 2009. - Режим доступу: http://www.ifx.ru/txt.asp?id=1331729

НОВІ ФОРМИ РОЗВИТКУ ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УМОВАХ КРИЗИ

Кутрань К.В., аспірантка Донецького національного університету

Венчурне інвестування, яке впродовж двох останніх десятиліть було одним з основних двигунів розвитку таких сфер економіки як комп' ютерні технології, квантові обчислення, альтернативна енергетика, біогенетика, надзвичайно суттєво постраждало від економічної кризи. Недостатність вільних коштів та важкість виходу зі стартапу суттєво обмежують бажання та можливості власників капіталу інвестувати його у різноманітні проекти. Відповідно, пошук нових можливостей інвестування та виходу зі стартапу є ключовою задачею венчурних капіталістів у всьому світі.

Найбільша увага розвитку венчурного інвестування в кризових та посткризових умовах приділяється в таких країнах як США, Великобританія, Німеччина та Японія. Це пов' язано, не лише з тим, що ці країни є лідерами по кількості та об' ємам венчурних інвестицій, але й з тим, що саме в цих країнах скорочення традиційних ринків фінансового капіталу та можливостей публічного продажу акцій (IPO) найбільш суттєво впливає на венчурних капіталістів. Тому, основні дослідження здійснюються американськими та англійськими вченими, такими як Н.Білтон, Д.Галлагхер, К.К.Міллер, Д.Вейлд, У.Подд.

Дослідити останні тенденції стану венчурного інвестування в умовах економічної кризи, та визначити потенційні шляхи розвитку венчурного інвестування в посткризовій економіці.

Не викликає сумнівів той факт, що індустрія венчурного інвестування знаходиться в кризі. Так, спад в операціях M&A та IPO призводить до зниження прибутковості інвесторів та зменшення кількості робочих місць. Відповідно, пошук шляхів виходу з неї є першочерговою задачею економістів у всьому світі [1]. Наприклад, на щорічній нараді Національної асоціації венчурного капіталу (NVCA) в Бостоні в грудні 2009 року був представлений план вирішення цієї проблеми, що складається з чотирьох етапів. Також свої пропозиції має Гарвардська школа бізнесу.

Ці шляхи виходу з кризи можна розділити на три напрямки: нові типи інвестицій, нові шляхи успішного виходу з стартапу, що є невід' ємною частиною венчурного інвестування та зміна підходів до інвестиційного бізнесу в цілому. Щодо альтернативних шляхів інвестицій, то останнім часом успішно працюють в кризових умовах такі типи інвесторів як «бізнес-ангели».

Оскільки «бізнес-ангели» працюють в умовах нинішнього економічного спаду, вони повинні реалізовувати стратегії, спрямовані на зниження наслідків кризи та досягнення в таких умовах прибутку. Також ці інвестори повинні оцінити на ранньому етапі можливості підприємства і порівняти з іншими можливостями ринку капіталу, такими, як інвестування в акції або ринок нерухомості, на основі співвідношення ризику до винагороди. В цілому «бізнес-ангелам» необхідно обмежити свої інвестиції лише в ті компанії, які демонструють чіткий шлях до істотного виходу, але інвестори також повинні бути готові надати додаткові вливання капіталу при потребі.

З метою залучення капіталу, починаючі компанії вдаються до суттєвого зменшення своїх оцінок. Ангельське інвестування, з його історичною стратегією «високий ризик - висока винагорода» може надати можливість для значного прибутку для заможних інвесторів, як частини стратегії розподілу активів. Індивідуальні інвестори і менеджери фондів, які зацікавлені в отриманні значних результатів від інвестування, можуть створити групу «бізнес-ангелів», в яку також увійдуть і досвідчені інвестори, що можуть допомогти визначити «кращу з кращих» компанію, а також допоможуть оцінити і зменшити ризики [2].

Історично, венчурне інвестування на перших етапах передбачає значно більший ризик, ніж інвестування в будь-які інші можливості на ринках капіталу, оскільки основний ризик полягає в можливості втратити всі інвестиції в підприємство. Стартапи можуть не мати досвідченої команди менеджерів, ключових клієнтів і значного доходу, а також гарантій додаткового залучення капіталу. Власне, «стартапом» називають недавно створену компанію, яка будує свій бізнес на основі інновації або інноваційних технологій. Ключовою особливістю «стартапу» є непублічність компанії (відсутність її акції на ринку у вільному продажі, або взагалі неакціонерний тип

1 Gallagher D.F. No Recovery in I.P.O.'s Yet. [Електронний ресурс ] / David F. Gallagher // Business. Innovation. Technology. Society. - 2009. -Режим доступу: http://bits.blogs.nytimes.com/2009/10/01/no-recovery-in-ipos-yet/

2 Bilton N. Sales of Start-Ups Plummet, Along With Prices [Електронний ресурс ] / Nick Bilton // The New York Times. - 2009. - Режим доступу: http://bits.blogs.nytimes.com/2009/04/01/sales-of-start-ups-plummet-along-with-prices/власності), а також обмеженість матеріальних ресурсів. [1] Тому інвестування в таку компанію завжди є високо ризикованим фінансовим вкладенням. Але цей ризик може бути компенсований значним прибутком, що може в 5-10 раз перевершувати початкові інвестиції в акції, у разі якщо компанія досягає успішного виходу.

Відповідно, ключовим питанням є вибір тієї «кращої з кращих» компаній, що найбільш ймовірно призведе до успішного виходу. В першу чергу, «бізнес-ангели» опираються на неформальні мережі, що складаються зі своїх членів, адвокатів, бухгалтерів та венчурних капіталістів, і які надають початкові можливості для старту. І хоча ці місцеві та регіональні мережі будуть залишатися життєво важливим для «бізнес-ангелів», вони повинні мати доступ до угод кращої якості. В даний час багато інвесторів планують інвестувати кошти виключно в компанії, що знаходяться в годині їзди від їх місцезнаходження. Проте, «бізнес-ангели» повинні бути готові відкинути ці обмеження, і бути більш гнучкими у пошуках майбутніх лідерів ринку, які в кінцевому рахунку забезпечать суттєвий прибуток.

В даний час венчурні капіталісти в основному інвестують на більш пізніших етапах, тому «бізнес-ангели» можуть використовувати можливості, які лишилися поза їх увагою. У нинішніх умовах економічного спаду інвестори можуть знайти фірми, які мають високі потенційні можливості, і при цьому дуже мало коштують. Відповідно, є шанс отримати суттєву винагороду при скромних інвестиціях в капітал.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків