Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 78

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

На додаток до здійснення стратегії зменшення ризику і максимізації винагороди, «бізнес-ангели» повинні дотримуватися основних правил інвестування, що включають пошук компаній з сильними, досвідченими управлінськими командами, які працюють на привабливих ринках, і очевидна їх конкурентна перевага.

Недостатність капіталу є одним з основних факторів ризику ранньої стадії інвестування. «Бізнес-ангели» починають займати цей пробіл, по суті заповнюючи собою ті сфери, які раніше фінансувалися традиційним венчурним капіталом. Однак, для забезпечення наявності додаткового капіталу для захисту своїх початкових інвестицій в акції, у разі, якщо традиційний капітал буде не доступний або недостатньо привабливий, «бізнес-ангели» повинні розширити резерви капіталу, завдяки партнерству з новим класом інвесторів -сімейними офісами та управителями капіталу. Ці керуючі активами мають більшу ліквідність, ніж індивідуальний окремий «бізнес-ангел», який може зіткнутися з більш гострим обмеженням капіталу. [2]

У співпраці з досвідченими групами «бізнес-ангелів» управителі капіталу та їх інвестори з значними вільними коштами можуть використовувати науково-дослідний потенціал і промислові зв'язки «бізнес-ангелів» та досвід груп у виборі «кращої з кращих» угод. Крім того, управителі капіталом та їх інвестори можуть співпрацювати з групою «бізнес-ангелів», щоб звести до мінімуму свої майбутні внески капіталу.

Групи «бізнес-ангелів» можуть співпрацювати з іншими подібними групами та створювати синдикати, як і венчурні фонди. Формування інвестиційних синдикатів з груп «бізнес-ангелів» може бути корисним на етапах значних інвестицій, і забезпечить справедливу співпрацю в подальших етапах. Важливо відзначити, що синдикація може також надати можливість «бізнес-ангелу» підвищити свою диверсифікацію, і інвестувати ту ж суму капіталу в більше число компаній.

Щодо оцінки можливостей для виходу зі стартапу, то «бізнес-ангели» приділяють цьому значну увагу, підшукуючи найбільш сприятливі варіанти. Оскільки можливості для IPO останнім часом суттєво зменшилися, «бізнес-ангели» змушені зосередитися на операціях злиття і поглинання, як стратегії, що є обов'язковою для забезпечення прибутку. Інвестори почали приділяти більше значення кількості потенційних покупців у сегменті ринку компанії і відносинам, що компанія може мати з цими покупцями, для визначення ймовірності майбутніх придбань. Також «бізнес-ангели» повинні опиратися на відносини з венчурними капіталістами, щоб допомогти оцінити сильні і слабкі сторони угоди, і визначити, чи є компанія привабливою для інституціональних інвесторів на наступних етапах розвитку.

Зміни в стратегії «ангельського» інвестування є результатом як значного спаду в економіці, так і прагнення до покращення минулих доходів від інвестицій. У результаті значних втрат на публічних фондових ринках, більшість інвесторів мають менший капітал, щоб інвестувати на початковій стадії стартапу. Тим не менш, вони можуть знайти привабливі можливості «ангельського» інвестування в знецінені компанії, в яких, тим не менше, є потенціал для отримання істотної віддачі.

Проте «бізнес-ангелам» все ж таки необхідно адаптувати свої стратегії до нинішніх економічних умов. Вони повинні бути спрямовані на пошук компаній з сильним інвестиційним менеджментом, інноваційною продукцією, значними ринками, грошовим потоком, незначною конкуренцією та перспективним виходом. Вони також можуть отримати користь з поточних тенденцій в «ангельському» інвестуванні, які надають можливість знайти вищу якість угод в інших регіонах, співпрацювати управителями капіталом, отримати доступ до додаткових джерел капіталу та синдикувати інвестиції для досягнення диверсифікації портфеля і забезпечення наявності вільних коштів. І хоча «ангельське» інвестування продовжує мати свої ризики, винагорода теж залишається достатньо привабливою у разі дотримання цих стратегій.

Другим кроком виходу з кризи є поширення нових форм виходу зі стартапу, таких як SecondMarket та інших бірж, де стартапи можуть продати акції на приватному ринку. [3] До недавніх пір засновники стартапів та венчурні капіталісти, які їх фінансують мали два способи отримати свої гроші з компанії: продати її іншій або продати акції на відкритій біржі. Проте, в сучасних умовах ринок первинних публічних розміщень фактично вичерпний. З іншої сторони, за три квартали 2009 року у США було продано лише 96 компаній, що є лише половиною від аналогічної кількості операцій у минулому році. Крім того, кількість ІРО за цей період у 2009 році теж дуже мізерна.

SecondMarket, яка працює на ринку онлайн-торгівлі неліквідними активами, фактично створила ринок для торгівлі акціями приватних компаній. Вона зводить інвесторів разом з акціонерами, за що отримує комісійні в розмірі 2% з кожної сторони. Як правило, венчурні стартапи продаються або стають публічними протягом п'яти-семи років, але останнім часом цей період суттєво зріс. Через затримку з виходом венчурні капіталісти не в змозі отримати готівкові кошти, і відповідно не можуть повернути гроші своїм інвесторам або інвестувати їх в нові проекти. Крім того, впродовж цього часу працівникам усередині стартапів, виплачується низька заробітна плата, а інколи навіть із затримками [4].

Проблеми з виходом "є однією з найбільших трагедій нашого часу" на думку Девіда Вейлда, колишнього віце-голови Nasdaq і старшого консультанта SecondMarket. Джерело інноваційної діяльності та конкурентоспроможності США було згублено традиційними ринками капіталу.

SecondMarket була заснована в 2004 році колишнім інвестиційним банкіром, який спеціалізувався у фінансовій реструктуризації, у тому числі у справі про банкрутство Enron. Проте, з часом він вирішив створити ринок неліквідних активів, який був би актуальним для компаній, що отримали за рішенням суду акції збанкрутілих компаній.

В даний час компанія працює на інших семи ринках неліквідних активів, у тому числі для публічних акцій, які знаходяться під судовою забороною, і вимог щодо банкрутства. Компанія відкрила ринок для банків, які б хотіли вивільнитися від проблемних активів, включаючи іпотечні цінні папери та забезпечені боргові зобов'язання.

1 Nesheim J. High Tech Start Up, Revised and Updated: The Complete Handbook For Creating Successful New High Tech Companies / John Nesheim. - N.Y.: Free Press, 2000. - 342 p. - ISBN-13: 978-0684871707

2 Podd W.S. Alternative Investments: Angel Investors Confront the Economic Crisis. [Електронний ресурс ] / William S. Podd // Wealth Management Excahnge. - 2009. - Режим доступу: http://www.wealthmanagementexchange.com/articles/140/1/Alternative-Investments-Angel-Investors-Confront-the-Economic-Crisis/Page1.html

3 NVCA 4-Pillar Plan to Restore Liquidity in the U.S. Venture Capital Industry. [Електронний ресурс ] // National Venture Capital Association. -2009. - Режим доступу: http://www.slideshare.net/NVCA/nvca-4pillar-plan-to-restore-liquidity-in-the-us-venture-capital-industry-1360905

4 Miller C.C. What Will Fix the Venture Capital Crisis? [Електронний ресурс ]/ Claire Cain Miller // Business. Innovation. Technology. Society. -2009. - Режим доступу: http://bits.blogs.nytimes.com/2009/05/04/what-will-fix-the-venture-capital-crisis/

Про існування попиту на ринок неліквідних активів свідчить той факт, що в другій половині 2009 року компанія здійснювала операції для акціонерів, співробітників, засновників та інвесторів, які хочуть продати свої частки в таких стартапах, як Facebook, Twitter, Glam Media, LinkedIn та Tesla Motors.

На думку засновників SecondMarket, його перевага в тому, що він успішно створив ринок і в інших класах неліквідних активів. Так, його послугами вже скористалося понад 3000 інвесторів, а загальна сума операцій склала понад 1,5 млрд. дол. США. В компанії працює понад 100 співробітників, які обробляють фінансові та юридичні дані фірм.

Тим більше, у зв' язку з кризою на традиційних ринках виходу, потреба в альтернативних варіантах стала ще гострішою, а тому багато венчурних капіталістів згодні користуватися послугами SecondMarket. Підприємці не будуть створювати компанії, а інвестори не будуть вкладати в них кошти, якщо не існуватиме гарантованого шляху до ліквідності акцій компанії. Відповідно, вторинний ринок для приватних акціонерних товариств може заповнити пробіл, що створився за відсутності ринку IPO.

Проте, є також експерти, що сумніваються в перспективах динамічного ринку незареєстрованих цінних паперів приватних компаній, про які є мізерна кількість фінансової інформації. Так, на думку Роджера Еренберга, колишнього інвестиційного банкіра і головного директора хедж-фонду, який зараз управляє власним інвестиційним фондом, «це не є третім виходом, по крайній мірі в найближчому часі».

По-перше, це може бути вузьким ринком для обох сторін торгівлі. Комісія по цінним паперам та біржам (SEC) може дозволити торгувати незареєстрованими цінними паперами, але лише для деяких інвесторів. Відповідно, новий ринок буде відкритий тільки для акредитованих інвесторів та кваліфікованих інституціональних покупців, які SEC визначить як достатньо сильні фінансово, щоб інвестувати кошти в цінні папери з високим ризиком, про які мало публічної інформації. До числа цих інвесторів відноситимуться особи, чиста вартість яких перевищує $1 млн., та інститути, які управляють не менше $100 мільйонами у цінних паперах.

По-друге, навіть якщо окремі акціонери та венчурні капіталісти здійснюватимуть торгівлю на такій біржі, цього може виявитися недостатньо для її зростання. Існує значна кількість багатих та схильних до ризику інвесторів, тоді як згідно законодавства, в компанії не може бути більше 500 акціонерів, інакше вона змушена подати інформацію в SEC про свій публічний статус.

Потреба ринку неліквідних паперів потребує зміни правил, проте уряд США здійснює прямо протилежні кроки. Так, позиція SEC направлена не на зростання кількості покупців неліквідних незареєстрованих інвестиції, а навпаки - на досягнення максимальної прозорості.

По-третє, як і на публічних ринках, інвестори будуть визначувати, скільки компанія коштує, але при цьому змушені користуватися набагато меншою кількістю інформації, ніж вони мають від публічних компаній. SecondMarket збирає оприлюднені дані для покупців і продавців, і компанії-покупці можуть отримати більше детальну інформацію. Але все одно малоймовірно, що багато приватних компаній показують значну кількість даних.[1]

А деякі венчурні капіталісти взагалі сумніваються у необхідності такого ринку. Так, за словами Терези Ранзетти, яка інвестувала в Facebook і Glam Media, справді перспективні компанії розуміють, що вони мають більші можливості при традиційних виходах і в традиційних IPO.

Гарвардський план виходу з кризи, в свою чергу, складається з трьох пунктів. По-перше, це зміна сучасної патентної політики. В даний момент патентні судові витрати настільки великі, і тривають так довго, що це занадто обтяжливо для малих компаній. Крім того, принципи патентної політики у США мають свої особливості, на відміну від європейських принципів. У Європі винахідники можуть оскаржити патенти в Патентному відомстві до затвердження патенту, тоді як у США більшість патентів видаються швидко, а протестуючі можуть оскаржити їх лише в суді. Тим більше, за останні два десятиліття побільшала кількість розглядів патентних справ у суді присяжних, хоча патентні спори настільки технічно і юридично складні, що присяжним стає дуже важко винести справедливе рішення по даній справі протягом короткого періоду часу, і вони майже завжди виносять рішення на користь патентовласника [2].

По-друге, пропонується використовувати федеральні кошти на підтримку підприємців-початківців, а не лише великих компаній, які перебувають у скруті. В першу чергу необхідно використовувати кошти на підтримку перспективних компаній, а не тих, що знаходяться на стадії спаду.

По-третє, США повинні більш залучати закордонних вчених та інвестиційних підприємців. Постійний потік іммігрантів, в першу чергу з Китаю та Індії, в останні роки суттєво зменшився. Причина цьому - зростання багатства цих країн, а отже і підвищення їх можливостей по утриманню своїх кадрів. Тому, в найближчому часу США може зіткнутися з новими інтелектуальними конкурентами: Китаєм, Індією, а в майбутньому і з Малайзією, Індонезією та іншими країнами, що розвиваються.

Також, на думку гарвардських вчених, американські університети мають стати більш відкритими і більш активно поширювати технологічні ідеї, що виникли та розвинулися в їхніх стінах. Статистично, лише одна з тисячі технологій виявляється успішною, проте університети ведуть себе так, ніби успішними виявляться всі. Крім того, венчурні підприємці можуть підписати контракт на інтелектуальну власність з деякими зарубіжними університетами протягом 30 хв., в той час як аналогічні угоди можуть укладатися два роки в США.

ВИСНОВКИ

Отже, венчурне інвестування розвивається у світі навіть в кризових умовах. Фактично, економічна криза лише підштовхнула венчурних капіталістів до пошуку нових форм залучення та інвестування капіталу, а не відвернула їх від цієї галузі в цілому.

Набуває все більшого поширення така форма інвестування як «бізнес-ангели», що дозволяє інвестувати капітал в проекти вже на самому початку. Це дозволяє не лише контролювати розвиток компаній у вірному руслі, але й суттєво збільшує прибуток в кінці - до 500­1000% на початкові інвестиції. Хоча криза теж внесла свої корективи до цього напрямку, і все частіше «ангельські» інвестори створюють групи та синдикати, та залучають кошти з нетипових джерел: сімейних фондів та управителів капіталу.

Крім нових форм інвестування розвиваються також і форми виходу зі стартапу. Так, поступово розвивається ринок неліквідних активів, якими часто в сучасних умовах є акції стартапів, які не вийшли на біржу. Такий ринок, з однієї сторони, дозволяє одним інвесторам вийти зі стартапу та повернути свої інвестиції, а іншим навпаки - вдало про інвестувати кошти з можливістю їх подальшого повернення після відновлення економіки.

Для України розвиток нових форм інвестування за кордоном теж має значення, оскільки, не зважаючи на місцеві особливості, венчурне інвестування в Україні теж розвивається за загальними правилами. А отже, подібні ринки та подібні інвестори можуть розвиватися в Україні вже за 2-3 роки.

РЕЗЮМЕ

В статті розглядається проблема розвитку венчурного інвестування в західних країнах у сучасних кризових умовах, а також шляхи його розвитку після кризи.

Ключові слова: венчурне інвестування, бізнес-ангели, вторинний ринок неліквідних активів, непублічні компанії.

РЕЗЮМЕ

В статье рассматривается проблема развития венчурного инвестирования в западных странах в современных кризисных условиях, а также пути его развития после кризиса.

Ключевые слова: венчурное инвестирование, бизнес-ангелы, вторичный рынок неликвидных активами, непубличные компании.

1 Miller C.C. With Private Trades, Venture Capital Seeks a New Way Out [Електронний ресурс ]/ Claire Cain Miller // The New York Times. -2009. - Режим доступу: http://www.nytimes.com/2009/04/23/technology/start-ups/23vc.html?_r=1

2 Helft M. A New Venture Firm's 'Secret Plan' / Miguel Helft // The New York Times. - 2009. - Режим доступу: http://bits.blogs.nytimes.com/2009/07/06/andreessen-horowitzs-secret-plan/

In article the problem of development of venture investment in the western countries in modern crisis conditions, and also a way of its development after crisis is considered.

Keywords: venture investment, business-angels, secondary marke of t long-term assets, non-public companies. СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Bilton N. Sales of Start-Ups Plummet, Along With Prices [Електронний ресурс ] / Nick Bilton // The New York Times. - 2009. - Режим доступу: http://bits.blogs.nytimes.com/2009/04/01/sales-of-start-ups-plummet-along-with-prices/

2. Gallagher D.F. No Recovery in I.P.O.'s Yet. [Електронний ресурс ] / David F. Gallagher // Business. Innovation. Technology. Society. - 2009.

- Режим доступу: http://bits.blogs.nytimes.com/2009/10/01/no-recovery-in-ipos-yet/

3. Helft M. A New Venture Firm's 'Secret Plan' / Miguel Helft // The New York Times. - 2009. - Режим доступу: http://bits.blogs.nytimes.com/2009/07/06/andreessen-horowitzs-secret-plan/

4. Miller C.C. What Will Fix the Venture Capital Crisis? [Електронний ресурс ]/ Claire Cain Miller // Business. Innovation. Technology. Society.

- 2009. - Режим доступу: http://bits.blogs.nytimes.com/2009/05/04/what-will-fix-the-venture-capital-crisis/

5. Miller C.C. With Private Trades, Venture Capital Seeks a New Way Out [Електронний ресурс ]/ Claire Cain Miller // The New York Times. -2009. - Режим доступу: http://www.nytimes.com/2009/04/23/technology/start-ups/23vc.html?_r=1

6. Nesheim J. High Tech Start Up, Revised and Updated: The Complete Handbook For Creating Successful New High Tech Companies / John Nesheim. - N.Y.: Free Press, 2000. - 342 p. - ISBN-13: 978-0684871707

7. Podd W.S. Alternative Investments: Angel Investors Confront the Economic Crisis. [Електронний ресурс ] / William S. Podd // Wealth Management Excahnge. - 2009. - Режим доступу: http://www.wealthmanagementexchange.com/articles/140/1/Alternative-Investments-Angel-Investors-Confront-the-Economic-Crisis/Page1.html

8. NVCA 4-Pillar Plan to Restore Liquidity in the U.S. Venture Capital Industry. [Електронний ресурс ] // National Venture Capital Association.

- 2009. - Режим доступу: http://www.slideshare.net/NVCA/nvca-4pillar-plan-to-restore-liquidity-in-the-us-venture-capital-industry-1360905

ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЯК РЕГУЛЯТОРА СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Б.П. Адамик, Тернопільський національний економічний університет

Вступ. Сьогодення перед суспільством ставить багато питань щодо подальшого розвитку світогосподарських зв'язків і моделі економічного розвитку окремих країн. Розвиток процесів фінансової глобалізації, дисбаланси в світовій економіці, а також світова фінансова криза зумовили необхідність перегляду багатьох теоретичних концепцій регулювання економіки як окремих держав, так і світової економіки у цілому. При цьому акцентується увага на можливому зменшенні ефективності національного потенціалу держави, на підпорядкованості національної економічної політики впливу глобалізації, навіть якщо це суперечить волі чи інтересам громадян держави.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків