Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 87

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

РЕЗЮМЕ

В статье определенны основные недостатки механизма налогообложения физических лиц, рассмотрен опыт развитых стран в разрешении данной проблемы и выдвинуты предложения по основным направлениям совершенствования данной сферы налоговой системы. Ключевые слова: наследование физических лиц, опыт развитых стран, размер налога

SUMMARY

There is determined main shortage of machinery of the tax collection from individuals, it is also considered the experience of developed country in resolving this problem and is put forward proposals on major directions of improving the scope of the tax system. Keywords: inheritance of physical persons, experience of the developed countries, size of the tax

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1) http:Hzakon.rada. gov.uaІcgi-binІlawsІmain.cgi?nreg=889-15

2) Современные тенденции в политике налогообложения юридических и физических лиц І Соколов М. ІІ Экономика Украины -2009 - № 8 - с.30-41.

3) Світовий досвід оподаткування доходів громадян і його використання в Україні І Катрук H. ІІ Схід - 2009 - №2 (93) - с. 11-15.

4) Оценка налоговой нагрузки и детенизации фонда оплаты труда І А. Скрипник, Г. Гендер ІІ Экономика Украины. - 2007. - №5. - С.

17-25.

5) Податок з доходів фізичних осіб у системі державних доходів І Демченко Т. М. ІІ Регіональна економіка - 2007 - № 2 - с.270-27б.

6) Податок із доходів фізичних осіб у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів І Субботович Ю. Л. ІІЕкономіка АПК - 2009

- № 4 - с.78-82.

7) Податкові важелі формування фінансового потенціалу держави І Чуницька І. І. ІІАктуальні проблеми економіки - 2008 - № 9(87)

- с.197-206.

8) Реформування податкової системи в умовах трансформації економіки України І Савка В. ІІ Схід - 2009 - №2 (93) - с. 8-11.

9) Застосування непрямих методів визначення об' єкта оподаткування з податку на доходи фізичних осіб - Мельник В. ІІФормування ринкових відносин в Україні - 2007 - Вип. 5(72) - с.10б-109.

10) Використання іноземного досвіду при оподаткуванні доходів фізичних осіб І Шкітішин А. О. ІІФормування ринкових відносин в Україні - 2007 - Вип. 6(73) - с.80-83.

СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ

ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Озаріна О.В., к.е.н. доц.

Ширмук Е. С. Кольцова Ю.

Постановка проблеми. В умовах міжнародної фінансової кризи країнам доводиться звертатися за допомогою до міжнародних фінансових організацій (МФО). Ресурси МФО, за умови їхнього ефективного використання є важливим джерелом ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних проектів і завдань економічного й соціального розвитку, інструментом інституціональних перетворень і міжнародної інтеграції. Економічного розвитку досягають країни, здатні ефективно акумулювати й використовувати фінансові ресурси із збалансованим співвідношенням іноземного й національного капіталу.

Аналіз останніх публікацій. Проблемі притоку іноземного капіталу в національну фінансову систему, у т.ч. України, приділяють увагу наступні економісти й практики: М.Хазін, Е.Снєжко, А.Яшина, С.Циганов, В.Салтинський, І.Аверін, В.Кашин та інші.

Метою дослідження є аналіз діяльності МФО в умовах фінансової кризи, виявлення наслідків кредитування МФО, а також пошук шляхів подолання негативних наслідків.

Основні результати дослідження. В 2008 р., коли світова економіка виявилася охопленою фінансовою кризою, МФО мобілізували зусилля для підтримки своїх держав-членів, збільшивши обсяг кредитування, використовуючи досвід роботи з іншими країнами для надання рекомендацій з заходів економічної політики, й проводячи реформи, покликані модернізувати їх діяльність, щоб забезпечити більш оперативне реагування на потреби держав-членів.

За два кризових роки (2008-2009 рр.) як антикризова організація розглядався в першу чергу МВФ. Звичайно, в даній ситуації значну роль відіграє обсяг капіталу в розпорядженні МВФ. З 2008-2009 рр. обсяг капіталу МВФ збільшився в три рази, тепер він складає 800 млрд. дол. США., в порівнянні з 131 млрд. дол. США у Світового банку станом на 2009 р. (рис. 1)

1000

^ ш

І

 

 

 

 

2008

 

 

*Т 2009

 

0 Л

СБ

МВФ

J 2008

2009

Рисунок 1 - Капітал, який перебуває у розпорядженні СБ і МВФ, млрд. дол. США [3]

В 2008 р. МВФ переглянув принципи кредитування, для того щоб вони більшою мірою відповідали потребам країн, і раціоналізував умови, пропоновані при наданні позик. Його зобов'язання по наданню позик досягли рекордного рівня в 160 млрд. дол. при різкому зростанні пільгового кредитування найбідніших країн світу.

© Озаріна О.В., Ширмук Е.С. , Кольцова Ю., 2O1O

Нова основа кредитування МВФ тепер включає: подвоєння доступу держав-членів до ресурсів МВФ, нова гнучка кредитна лінія для країн, що демонструють добрі економічні результати. Реформа припускає відмову від «твердих» пропонованих умов відносно структурних перетворень, а також новий упор на цілі, а не на конкретні міри [1].

В 2008 р. Виконавча рада затвердила використання ресурсів Фонду на суму 65,8 млрд. СДР для 15 країн, у рамках своїх непільгових кредитних механізмів. Станом на 30 квітня 2009 р. підтримку по домовленостях фонду одержали 28 держав-членів із загальною сумою зобов'язань 1,8 млрд. СДР, у порівнянні з 25 державами-членами й 1,1 млрд. СДР на кінець 2008 р. В 2009 р. Виконавча рада затвердила першу домовленість на превентивній основі в рамках нової гнучкої кредитної лінії Фонду для Мексики (31,5 млрд. СДР), а на початку 2010 р. були затверджені зобов'язання про надання кредитів Польщі (13,7 млрд. СДР) і Колумбії (7 млрд. СДР) [2].

Діяльність Світового банку включає надання довгострокових інвестицій у сфери, що сприяють економічному росту. Це освіта, охорона здоров'я, пенсійна система, енергоефективність [4].

В умовах кризи (2008-2009 рр.) Світовий банк активізував свої зусилля, виділивши найбільшу за увесь час суму засобів у порядку фінансової допомоги - 59 млрд дол. США. Обсяг засобів, зарезервованих МБРР, збільшився майже в три рази до 33 млрд дол. США. Кредитування МАР також досягло рекордно високого рівня - 14 млрд дол. США. Обсяг фінансування в підтримку інфраструктури досяг 21 млрд дол. США. Сума засобів, виділених у підтримку систем соціального забезпечення й інших програм соціального захисту населення, збільшена до 4,5 млрд дол. США [3]._

Латинская Америка и Карибский бассейн

Европа п Центральная Азия

н Восточная Азия и Тихоокеанский регион ш Африка

Южная Азия

в Ближний Восток и Северная Африка

Рисунок 2 - Розподіл кредитів МБРР и МАР за регіонами,% [2].

Але якщо МБРР буде продовжувати кредитування в нинішньому обсязі, то до середини 2010 р. у нього виникнуть труднощі в плані наявності достатнього капіталу. Прибуток від основної діяльності значно зменшився в порівнянні з 2006 р.,темп росту складає 32,87%, а непогашені позики залишилися приблизно на тому ж рівні: темп росту складає 102,61%, що не свідчить про фінансове поліпшення ситуації

(табл 1) [2].

Таблиця 1 - Основні фінансові показники діяльності МБРР 2006-2009 р.р.[2]

Показники діяльності МБРР

2006

2007

2008

2009

Темпи росту,%

Прибуток від основної діяльності

1740

1659

2271

572

32,87

Непогашені позики

103004

97805

99050

105698

102,61

Сукупні активи

212326

208030

233311

275420

129,71

Сукупний власний капітал

36474

39926

41548

40037

109,76

Державам, що отримують фінансові ресурси від МАР, загрожує істотний дефіцит фінансування, необхідного для покриття підданих ризику найважливіших державних витрат на охорону здоров'я, утворення, соціальну захист і інфраструктуру, становить порядку 11,6 млрд. дол. (табл. 2).

Проблеми з фінансуванням і в цілому діяльність СБ під час кризи виявили найуразливіші місця в самій системи Групи СБ і підтвердили необхідність термінового її реформування. СБ підвищує ставки за позиками, співробітничає з державами, щоб використати акції, куплені за національну валюту, вибірково збільшує участь на паях у своєму капіталі відповідно до розподілу голосів і підтримує тверду бюджетну дисципліну. У деяких випадках банк навіть підвищує ставки за позиками з більш тривалими строками погашення. Але все-таки єдиним виходом у сформованій ситуації є збільшення загального статутного капіталу.

Таблиця 2 - Основні фінансові показники діяльності МАР 2006-2009 р.,млрд. дол. США [4].

Фінансові показники діяльності МАР

2006

2007

2008

2009

Темпи росту,%

Непогашені кредити на цілі розвитку

127028

102457

113542

112894

88,7

Сукупні джерела ресурсів на цілі розвитку

102871

110212

123619

127950

124,4

Завдяки кризі деякі держави нарощують бюджетні дефіцити. Усього на боротьбу із кризою дев'ять найбільших економік світу витратять за 2008- 2011 р. р. 3,4% річного ВВП, що підрахували ще в лютому економісти бюджетного департаменту МВФ. Це допомога реальному сектору, без обліку фінансового. Максимуму бюджетні стимули досягнуть 2009 р. - 1,6% ВВП і 2010 р. - 1,3% ВВП (в 2008 -

0,6%) [4].

Структура стимулюючих пакетів у найбільших країнах досить подібна, як підраховує МВФ. У середньому країни 020 витрачають на розвиток інфраструктури 0,7% ВВП (кумулятивно за три роки), на соцпрограми - 0,34%, на житлове будівництво - 0,06%, допомога і малим підприємствам - 0,02%, і стільки ж - на підтримку стратегічних секторів [3].

На зростання державного боргу крім витрат на стимулювання економіки й підтримку фінансового сектора буде впливати скорочення бази оподаткування через зниження виробництва й торгівлі, падіння цін на цінні папери, нерухомість, а в країнах-експортерах - і через зниження цін на сировину. Значний удар нанесе зниження ціни нафти по її основних експортерах.

Сполучивши вплив антикризових заходів і довгострокових тенденцій, експерти МВФ одержали, що в результаті кризи (за вісім років, з 2006 по 2014 р.) середній державний борг країн 020 виросте з 62,7% до 76,8% ВВП. При цьому в розвинених країнах державний борг збільшиться з 77,6% до 103,5% ВВП, а в країнах що розвиваються - зменшиться з 37,6% до 32% ВВП [4].

2006

2014

Розвинені країни

Країни, що розвиваються

Рисунок 2-Динаміка державного боргу країн світу за прогнозами МВФ (2006-2014рр), % [4].

З найбільшим бюджетним дефіцитом в 2009-2010 р., по оцінці МВФ, зштовхнуться США (9-12% ВВП), Великобританія й Індія (по 7­8%), Японія (близько 7%), Іспанія (6%) і Франція (5-6%).

Україна також належить до країн, що активно використовують кошти МФО для стабілізації внутрішнього ринку. Стан світової економічної кон' юнктури 2008-2010 рр. також став поштовхом для поглиблення такої співпраці.

Зміни, які відбулися в економічному середовищі України під впливом фінансової кризи зумовили необхідність концентрації ресурсів МФО, в першу чергу, на таких пріоритетах, як оздоровлення фінансового сектору та розвиток інфраструктури.

Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями розпочалося у червні 1992 року, з прийняттям Закону України № 2402-ХІІ "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" [15].

На 1.01.2010 в Україні на стадії реалізації знаходиться 21 проект МФО на загальну суму - понад 3 млрд. дол. США. Очікується, що до кінця 2010 р. портфель діючих проектів МФО може збільшитись до 5 млрд. дол. США, передусім за рахунок збільшення фінансування сектору транспорту (до 34%) та енергетики (до 35%) [16].

На сучасному етапі МВФ є головним партнером України з питань подолання світової фінансової кризи. Взаємодія України з МВФ базується на головній функції організації, а саме - наданні кредитів країнам, які мають проблеми з дефіцитом платіжного балансу, що дає можливість національним органам грошово-кредитного регулювання реструктуризувати власні міжнародні резерви, стабілізувати грошову одиницю, здійснювати виплати по імпорту та відновити стабільність на грошово-кредитному ринку

З початку відкриття кредитної лінії stand-by в 2008 р. Україна отримала від МВФ три транші на суму більше 11 млрд. дол. із запланованих 16,4 млрд. дол. Четвертий транш на суму 3,8 млрд. не був отриманий, через порушення Україною статей Меморандуму про економічну й соціальну політику

6 грудня 2007 р. Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила нову Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 рр. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги. У рамках програми передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 млрд. дол. США протягом чотирьох років.

Головною проблемою співробітництва з МФО є залежність держави від кредитора через зобов' язання щодо погашення заборгованності, яка призводить до збільшення державного боргу країни.

Рисунок 3 - Обсяг зовнішнього боргу України протягом 2005-2010 рр., млн. дол. [10].

Протягом 2005-2010 рр. спостерігається стале зростання обсягів державного боргу України, та збільшення в ньому частки коштів наданих МФО (рис. 3).

 

31.12.2005

31.12.2006

31.12.2007

31.12.2008

31.12.2009

Темпи приросту,

%

Загальна сума державного та гарантованого боргу

15474,56

15950,20

17573,21

24598,75

37759,89

244,0

Державний борг

12504,04

13091,83

14117,67

16972,68

26502,71

212,0

Зовнішній борг

8704,38

9803,18

10591,66

11171,83

15097,57

173,4

Заборгованість за позиками, наданими МФО

2639,3

2538,5

2483,67

3189,09

8486,43

321,5

Частка позик МФО у державному боргу України,

%

21,11

19,39

17,59

18,79

32,02

-

Гарантований борг

2970,52

2858,36

3455,53

7626,06

11257,17

379,0

Зовнішній борг

2970,33

2852,17

3257,32

7366,2

9496,01

319,7

Заборгованість за позиками, наданими МФО

1409,36

1010,98

665,09

5020,31

6441,08

457,0

Частка позик МФО у гарантованому боргу України, %

47,44

35,37

19,25

65,83

57,22

-

Державний борг України протягом 2005-2009 рр. років збільшився на 244%. Частка позик МФО у державному боргу України збільшилася з 21,11% до 32,02%, у гарантованому - з 47,44% до 57,22%, що свідчить про збільшення ролі ресурсів МФО в підтримці економіки України та зниження ефективності використання внутрішніх коштів країни для стабілізації економічного становища [15]. Таблиця 4 - Державний та гарантований державою борг України щодо МФО, млн одиниць [15].

 

31.01.2008

31.01.2009

31.01.2010

Зміна структу-ри,

%

 

Дол. США

Структу-ра, %

Дол. США

Структу-ра, %

Дол. США

Структу- ра,

%

Дол. США

Загальна сума боргу

24598,75

100

37759

100

37686,69

100

-

Державний борг

16972,68

69,00

26502

70,2

26512,67

70,3

1,3

Заборгованість за позиками, наданими МФО

3189,09

12,96

8486

22,5

8403,22

22,3

9,34

ЄБРР

265,8

10,8

342

0,9

334,05

0,89

-9,91

Європейський Інвестиційний Банк

-

-

97

0,3

95,19

0,25

-

МВФ

-

-

4899

13,0

4856,85

12,89

-

Світовий Банк

2902,84

11,8

3147

8,3

3117,12

8,27

-3,53

Гарантований борг

7626,06

31,00

11257

29,8

11174,01

29,65

-1,35

Заборгованість за позиками, наданими МФО

5020,31

20,41

9496

25,1

6397,88

16,98

-3,43

ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.1, 2010

ЄБРР

158,22

0,64

173

0,5

76,42

0,2

-0,44

Європейський Інвестиційний Банк

-

-

-

-

175,86

0,47

-

МВФ

4709,04

19,14

6074

16,1

6022,49

15,98

-3,16

Світовий Банк

78,8

0,32

115

0,3

123,09

0,33

0,01

У 2010 р. найбільшим кредитором України є МВФ, його частка у державному борзі становить 12,89%, у гарантованому - 15,98%, частка Світового Банку - 8,27% та 0,33%. Порівняно з 2008 р. частка заборгованості України перед Світовим Банком в загальному обсязі державного боргу зменшилась на 3,53%, тоді як його грошова складова збільшилась на 214,28 млн. дол., а у гарантованому борзі на 1313,45 млн. дол. Державний борг перед ЄБРР протягом 2008-2010 рр. збільшившився на 68,25 млн.дол., тоді як гарантований став менше на 81,8 млн. дол. Загальна державна заборгованість України перед МФО за останні 2 роки збільшилась на 9539,99 млн. дол., а гарантована - на 1377,57 млн. дол..

Протягом 2009 р. сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася на 59,18% в основному за рахунок отримання другого траншу позики МВФ (на 32,9%), отримання першої програмної позики Світового банку на реабілітацію фінансового сектора (на 2,9%) та зростання курсів іноземних валют до гривні (на 5,3%) [15].

Збільшення державного боргу призводить до зменшення рівня боргової безпеки. Боргова безпека - це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи [11].

Головним показником рівня боргової безпеки є відношення державного боргу країни до ВВП, згідно з МВФ він не повинен перевищувати 60%.

Рисунок 4 - Відношення державного боргу України до ВВП протягом 2005-2010 рр.

Значення показника співвідношення державного боргуі до ВВП свідчить про економічно безпечний розмір державного боргу і відповідає критеріям, визначеним Бюджетним кодексом України (критичний рівень показника не повинен перевищувати 60%). Так, у 2005 р. співвідношення державного боргу до ВВП зменшилося до 14,3%, у а у 2009 р. становило 32,9%.

Сучасний період можна назвати періодом загрози втрати боргової безпеки. Україна знаходиться у ситуації значного зростання боргових зобов'язань, здатних в найближчому майбутньому істотно підвищити фінансові ризики й посилити депресивний тиск на всі економічні суб'єкти країни. Данний період характеризується економічною кризою, спричиненою політичною нестабільністю. Подальше позичання коштів Україною може призвести до втрати боргової безпеки. В економіці держави протягом 2008-2009 рр. відбувся ряд негативних явищ: падіння попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках, що призвело до сповільнення темпів зростання вітчизняної економіки; стрімке звуження внутрішнього споживчого попиту через падіння доходів у населення і посилення девальваційних тенденцій; зростання цін через поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію, що призвело до зростання боргових зобов'язань [19].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків