Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 103

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

Закон про реєстрацію [З] став чинним після видання Міністерством юстиції України наказу про затвердження Тимчасового положення [4], має вищу юридичну силу ніж наказ Мін'юсту, та повинен застосовуватись працівниками КПТІ у частині обов'язків реєстрації прав власності на об' єкти нерухомого майна. Зокрема, частиною 1 ст.4 Закону про реєстрації встановлено, що «обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав». Тобто законодавець не розрізнює необхідність реєстрації права власності на нерухоме майно, від того, чи є закінченим будівництво споруди чи ні. Законом про реєстрацію чітко встановлено, якщо об' єкт є нерухомістю (незалежно від стадії), право власності на цей об' єкт підлягає обов' язковій реєстрації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням спільного підприємства «Мукачівський плодоовочевий консервний завод» про офіційне тлумачення положення пункту 10 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (справа про виконання рішень третейських судів) від 24 лютого 2004 року №З-рнІ2004. справа № 1-8І2004. встановлено, що рішення третейських судів водночас є виконавчими документами.

Сутність колізійної проблеми зазначеної у статті полягає у двоякості трактування юридичних норм, пов' язаних з регулюванням правової реєстрації прав власності на нерухоме майно. Проблеми, які постають перед юридичними особами, що звертаються до КПТІ з реєстрацією права власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду можливо вирішити лише при наявності нормативної бази з чітким регламентуванням даного питання.

Таким чином, у зв' язку з колізією норм ЦК України, Закону про реєстрацію та Тимчасового положення, затвердженого Мін' юстом, посадова особа КП БТІ повинна керуватись нормами законів, а не підзаконними актами. Тому, пропонуємо, підзаконні нормативні акти привести відповідно до норм законів, які пов' язані з регулюванням правової реєстрації прав власності на нерухоме майно.

РЕЗЮМЕ

У статті досліджуються проблеми правової регуляції реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду. РЕЗЮМЕ

В статье исследуются проблемы правовой регуляции регистрации права собственности на недвижимое имущество на основании решения третейского суда.

SUMMARY

The problems of the legal adjusting of registration of right of ownership on the real estate on the basis of decision of court of arbitration are explored in the article.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Закон України «Про третейські суди» від 11.0З.2004р. № 1701-Гу\

2. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XW.

3. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від ІЗ. 11.2007р. № 04-ЗІ216.

4. Наказ Мін' юсту України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від

07.02.2002р. № 7ІЗ.

З. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. № 19З2-№.

6. Лист Мін'юсту України «При реєстрації права власності на нерухоме майно...» від 09.01.2007р. № 19-З2І1.

7. Указу Президента України «Про єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.0б.199б року № 4б8І9б.

8. Указ Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України», від ЗО. 12.1997 року №1З96І97.

9. Конституція України від 28.0б.199бр. № 2З4кІ9б-ВР.

10. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.0З.1997р. № 280І97-ВР.

11. Рекомендації президії Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України «Про третейські суди» від 11.04.200З року №04-ЗІ6З9.

12. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІV.

ЗЗ7

ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАГЛЯДУ ДАІ МВС УКРАЇНИ ЗА СТАНОМ ДОРІГ

Холмянський Я.Д., доцент кафедри ОСДП ДАІ, канд. техн. наук, доцент, підполковник міліції Ларіонова Є.А., юрисконсульт ООО «Дорбуд»

Смолін О.О., курсант факультету БДР ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, старший сержант міліції

Законодавство про дорожній рух в частині нагляду ДАІ МВС України за станом доріг потребує подальшого вдосконалення з метою підвищення ефективності. Це обумовлене по-перше поганим станом доріг в Україні, а по-друге - відсутністю дієвої системи державного управління процесами проектування, будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг.

Дослідженням зазначених проблем в Україні у той чи іншій мірі займаються такі вчені, як Проценко Т.О., Щамрай В.О., Доненко В.В., Мисливий В.А., Григоришин О.М., Сочавський З.О., Іщенко Ю.В., Галюк О.В., Новиков М.М., Салманова О. Ю., Онищук О.О., Мельникова О.П., Кравченко О.П., Стефаненко П.В. та інші. Але жоден з цих вчених у своїх наукових працях не торкався саме сегмента нагляду ДАІ МВС України за станом доріг. Оскільки ж, на наше переконання, саме цей сегмент є вирішальним у процесі підвищення безпеки дорожнього руху, ми вирішили детально дослідити його стан і подальші заходи вдосконалення. Саме на вирішення зазначених проблем і спрямована дана наукова стаття.

Висока суспільна значущість мети підвищення безпеки дорожнього руху і комплексний багатогалузевий характер проблеми визначають необхідність постійного вдосконалення нормативно-правового регулювання суспільних відносин у цій сфері. Така необхідність обумовлена ще й тим, що саме спеціальні, орієнтовані на підвищення безпеки дорожнього руху державні дії можуть привести до значного скорочення дорожньо-транспортного травматизму. Метою даної наукової статті є накреслення шляхів створення дієвої системи державного управління сферою дорожнього руху, проектів відповідних нормативно-правових та інших актів державного управління, що дозволить суттєво підвищити безпеку дорожнього руху в Україні, зокрема-знизити кількість дорожньо-транспортних пригод із важкими наслідками.

Дослідниками сфери дорожнього руху та його безпеки неодноразово наголошувалося, що одним з принципових недоліків системи нормативного регулювання суспільних відносин у цій сфері є те, що вони регламентуються багатьма нормативно-правовими актами різної юридичної сили та спрямованості, не мають чіткого взаємозв'язку між собою, і нерідко містять суперечливі вимоги. Це ускладнюється юридичною безграмотністю виконавців та вкорінившимся в їх підсвідомості пріоритетом відомчої нормотворчості над державною.

Не дивлячись на те, що починаючи з 70-х років юридична наука регулярно зверталася до дослідження питань ефективності правового регулювання відносин у сфері дорожнього руху та його безпеки, вивчення державної політики управління в цій сфері все ще перебуває у стадії постановки проблеми. Значна кількість нормативних джерел різної юридичної сили ускладнює можливість правильно орієнтуватися в чинному законодавстві й застосовувати його на практиці.

У цій ситуації доцільно було б законодавчо передбачити, що Державтоінспекція МВС України є спеціально уповноваженим державним органом управління у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, надати їй необхідні контрольно-розпорядчі повноваження і привести структуру служби у відповідність до покладених на неї додаткових функцій.

Значний вплив на високий рівень аварійності на автотранспорті має незадовільний стан вулично-дорожньої мережі країни, її інженерних споруд та обладнання через їх застарілість, розпорошеність капіталовкладень на ремонт і утримання, відсутність належного контролю за їх використанням, безвідповідальне ставлення до безпеки руху багатьох керівників відомств та органів місцевої влади, від яких залежить виконання необхідних робіт.

Державна програма підвищення безпеки дорожнього руху на період до 2012 року визначила стратегічні цілі і пріоритети розвитку, а саме:

- удосконалення нормативно-правових та організаційних основ державної системи забезпечення безпеки дорожнього руху;

- підвищення експлуатаційних показників автомобільних доріг і вулиць;

- удосконалення організації руху транспорту і пішоходів у містах;

- підвищення рівня інформаційно-технічного забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху;

- поліпшення дорожньої інфраструктури.

Фінансування заходів Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, бюджетів місцевих державних адміністрацій, власних коштів підприємств, а також позабюджетних джерел, не заборонених законодавством.

Передбачений комплекс законодавчих і організаційних заходів та завдань щодо реалізації Програми має врегулювати суперечливі норми нормативного та правового регулювання у сфері дорожнього руху до 2012 року. Насамперед передбачається внесення змін та доповнень до чинного законодавства в частині регламентації діяльності і організації взаємодії центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, громадських об'єднань, інших юридичних осіб у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Також на законодавчому рівні передбачається здійснення оснащення підрозділів ДАІ сучасними приладами та устаткуванням для контролю та нагляду за дорожнім рухом, створення єдиної автоматизованої системи обліку об'єктів дорожнього сервісу з метою інформування учасників дорожнього руху про розміщення цих об'єктів на вулично - дорожній мережі та забезпечення контролю за дотриманням вимог правил, норм і стандартів з безпеки дорожнього руху.

Програма передбачає координування робіт з виконання заходів і завдань Міністерством внутрішніх справ України. З метою забезпечення якісного управління ходом виконання Програми та повної реалізації її положень передбачається створити в МВС України підрозділ супроводження зазначеної програми за рахунок додаткових посад у структурних підрозділах ДАІ та укомплектування їх досвідченими фахівцями, здатними ефективно організувати виконання заходів програми як на державному рівні, так і на рівні місцевих органів виконавчої влади.

На сьогодні законодавчо не відпрацьований механізм притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства в сфері дорожнього руху вищих посадових осіб органів місцевого самоврядування. Вважаю необхідним встановити порядок залучення органів управління до відповідальності за неправомірні дії і неналежне виконання обов'язків щодо убезпечення дорожнього руху.

Спираючись на викладене вище, вважаємо, що для вдосконалення нормативно - правового регулювання в досліджуваному напрямку необхідно уніфікувати чинне законодавство в сфері дорожнього руху шляхом його нової редакції в більш чіткій регламентації щодо ефективних дій кожного об'єкта системи державного управління безпекою дорожнього руху з метою підвищення безпеки останнього.

Суспільство та держава очікували від Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» законотворчої та юридичної досконалості щодо регулювання суспільних відносин у сфері безпеки дорожнього руху. Але, нажаль, ці сподівання справдились лише частково. Кількість дорожньо-транспортних пригод із підвищенням розміру штрафів за порушення ПДР зменшилась, але принципового системного впливу на підвищення безпеки руху Закон не виявив.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586 - УІ(далі - Закон), котрий мав би, перш за все, підвищити державно -управлінський статус ДАІ МВС України щодо нагляду за станом доріг, було підготовлено недосконало, без залучення відповідних фахівців. Тому, на наш погляд, Закон має ряд суттєвих недоліків в аспекті регулювання розглядуваної сфери діяльності ДАІ МВС України щодо нагляду за станом доріг. Наведемо головні з них та надамо власні пропозиції щодо вдосконалення наведених нижче статей Закону.

© Холмянський Я.Д., Ларіонова Є.А., Смолін О.О., 201ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.1, 2010 Стаття 3. Державне управління у сфері дорожнього руху

«Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на Державну автомобільну інспекцію (далі -Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України), яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України».

Згідно даної статті державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюють навіть органи місцевого самоврядування, а відповідальність за безпеку дорожнього руху покладена на Державтоінспекцію Міністерства внутрішніх справ України. Саме тому службам організації дорожнього руху Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України складно співпрацювати з органами місцевого самоврядування, бо згідно Закону статус останніх у розглядуваній сфері є вищим. Це не дозволяє ДАІ диктувати свої законні вимоги щодо забезпечення безпеки дорожнього руху відповідним посадовим особам органів місцевого самоврядування.

Щодо другого абзацу статті 3, то ієрархічне місце ДАІ в системі органів Міністерства внутрішніх справ України є дуже низьким. Департамент Державтоінспекції МВС України є одним із 20 Департаментів, якими керує Міністр Внутрішніх Справ України. Цей департамент підпорядковується одному з п'яти заступників Міністра - начальникові міліції громадської безпеки. При цьому Департамент Державтоінспекції МВС України в управлінській вертикалі стоїть на нижчому щаблі, ніж Департамент громадської безпеки. Таке місце в системі органів Міністерства внутрішніх справ України та в системі державного управління загалом не дає можливості Державтоінспекції МВС України ефективно виконувати ті складні завдання, що покладені на неї в сфері дорожнього руху та його безпеки.

Стаття 27. Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах

«Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів та автоматизованих систем керування дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України. До вказаних проектів і схем за приписами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України можуть бути внесені зміни та доповнення.

Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - органом державного управління автомобільними дорогами загального користування; на залізничних переїздах - відповідними територіальними органами Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються.

У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.

При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються позачергово».

У частині першій даної статті слова «а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України» необхідно замінити словами «у суворій відповідності до проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України». Сучасна редакція Закону дозволяє досить вільне трактування можливості виконання всіх вимог, що мають дотримувати проектні організації під час складання розділів «Організація безпеки дорожнього руху» проектів будівництва автомобільних доріг.

Останнє речення першої частини цієї статті «До вказаних проектів і схем за приписами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України можуть бути внесені зміни та доповнення» треба замінити на таке: «До вказаних проектів і схем за приписами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України мають бути внесені зміни та доповнення, що є обов' язковими до виконання проектною організацією - розробником». Таке доповнення дасть можливість службам організації безпеки дорожнього руху ДАІ більш ефективно впливати на якість складання проектів у частині організації безпеки дорожнього руху.

Частину третю статті «Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються» необхідно викласти у такій редакції: «Державтоінспекція МВС України здійснює контроль за неможливістю змін в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху».

Частину п' яту «При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються позачергово» необхідно викласти в такій редакції: «Державтоінспекція МВС України контролює позачергове виконання власниками доріг усіх заходів щодо ліквідації причин та умов виникнення місць концентрації дорожньо-транспортних пригод».

Звичайно, подібні норми закладено у відповідні відомчі накази МВС України. Але норми відомчих наказів МВС України жодним чином не розповсюджуються на той же Укравтодор. Тому наведені у коментарі до даної статті пропозиції дозволили б більш ефективно регулювати діяльність із забезпечення безпеки дорожнього руху всіх суб' єктів управління даним процесом.

Стаття 52. Органи, що здійснюють контроль у сфері безпеки дорожнього руху

«Контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».

З даної статті випливає, що й державне управління, й контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюються одними й тими ж органами: Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Тобто всі ці органи самі керують розглядуваною сферою, самі себе й контролюють. Це є абсурдним із точки зору теорії управління, й призводить до бездіяльності й безвідповідальності. Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України поставлена тут на передостанню позицію перед іншими спеціально уповноваженими на те державними органами. А мало б бути навпаки - контроль у сфері безпеки дорожнього руху необхідно покласти перш за все на Державтоінспекцію Міністерства внутрішніх справ України, або на потенційне міністерство безпеки дорожнього руху.

Закон України «Про дорожній рух» було доповнено статтею 52-1 такого змісту:

Стаття 52-1. Повноваження Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

«До повноважень Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

належать:

участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовка проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасників;

забезпечення безпеки дорожнього руху, державний контроль, у тому числі шляхом проведення перевірок за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законів, правил і нормативів у цій сфері;

погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів, проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;

ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та використання відомостей про об'єкти дорожнього сервісу;погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, розміщення у смугах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг рекламоносіїв та інших споруд, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядок проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху».

У частині першій цієї статті фразу «участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху...» необхідно замінити на таку фразу: «участь у реалізації державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху...». Не треба боятися повноважень ДАІ та того, що вона може вийти за її межі. Повноваження ДАІ й так є мізерними у порівнянні з покладеною на неї відповідальністю за безпеку дорожнього руху.

У частині третій даної статті фразу «погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів, проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг.» доповнити словом «обов' язкове», нова фраза буде такою: «обов' язкове погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів, проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг.». Таке доповнення унеможливить випадки непогодження з ДАІ відповідних документів, і дасть змогу запобігти будівництва об' єктів із порушенням вимог безпеки дорожнього руху.

У частині п' ятій даної статті фразу «погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху.» з тією ж метою, що і в попередній частині, замінити фразою «обов' язкове погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху», додавши слово «обов' язкове».

У якості загальних пропозицій доцільно було б запропонувати більш ретельно готувати законопроекти щодо вдосконалення регулювання сфери дорожнього руху та його безпеки, а також внесення змін і доповнень до чинного законодавства про дорожній рух. Залучати до цієї роботи якомого ширше коло не тільки фахівців - практиків, але й вчених, які проводять наукові дослідження даної проблематики.

З метою вирішення розглянутих вище проблем, подальшого підвищення безпеки дорожнього руху, надання сфері дорожнього руху належного державного статусу пропонуємо такі зміни в системі державного управління сферою дорожнього руху та його безпеки. У складі Кабінету Міністрів ввести посаду Міністра безпеки дорожнього руху та створити відповідне міністерство, а також посаду віце-прем' єрміністра з питань безпеки дорожнього руху. Міністр мав би відповідати за безпеку дорожнього руху й роботу міністерства в цілому, а на віце-прем' єрміністра покласти обов' язки з координації дій інших центральних органів виконавчої влади щодо ефективного вирішення проблем безпеки дорожнього руху. Департамент ДАІ МВС України треба було б ввести саме в склад Міністерства безпеки дорожнього руху. Такі перетворення в системі державного управління безпекою дорожнього руху, на наше переконання, дозволили б у найкоротші терміни вивести сферу безпеки дорожнього руху на належний рівень, який відповідав би найкращім світовим стандартам.

Сьогодні на Державтоінспекцію МВС України покладено основний тягар відповідальності за стан безпеки дорожнього руху, а її статус і можливості в системі управління сферою дорожнього руху є явно недостатніми для ефективного вирішення покладених завдань.

Враховуючи недоліки в законодавстві про дорожній рух, пропонуємо такі напрямки його вдосконалення:

1) з метою удосконалення управління дорожнім рухом необхідно визначити у законодавстві мінімально необхідні обов' язкові вимоги до регулятивного та інформаційного забезпечення дорожнього руху.

2) переглянути та ввести в законодавство вимоги щодо безпечного для дорожнього руху розміщення об' єктів реклами, враховуючи вимоги Закону України «Про рекламу», який потребує удосконалення певних положень в частині притягнення до відповідальності за порушення чинного законодавства.

3) запровадити постійний вихід радіопередач з інформацією та рекомендаціями ДАІ щодо стану аварійності, стану дорожнього покриття на певних ділянках доріг, завантаженості магістралей, «заторів», маршрутів можливого об' їзду і т. ін.

4) створити єдиний нормативний документ, який забезпечив би повний обсяг правової регламентації діяльності служби організації дорожнього руху ДАІ в системі МВС України.

Потребує вдосконалення законодавство у сфері безпеки дорожнього руху в частині забезпечення реалізації державної політики, спрямованої на охорону життя та здоров'я громадян, поліпшення умов безпеки на вулично-дорожній мережі країни. Фактично не визначені шляхи реалізіції аналізу відповідної нормативної бази та внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, гармонізованих з європейськими вимогами. При цьому з'являється необхідність у внесенні змін і доповнень до нормативно-правових актів стосовно вдосконалення організації дорожнього руху, забезпечення безпечних умов руху на вулично-дорожній мережі та підвищення ефективності контролю за виконанням вимог правил, норм і стандартів у сфері дорожнього руху. Так, після внесення останніх змін до законодавства про дорожній рух, доводиться констатувати, що механізм залучення правопорушників до відповідальності все ще є недосконалим. Лише кожен четвертий із них сплачує штрафи за порушення правил дорожнього руху.

Слід законодавчо передбачити, що Державтоінспекція є спеціально уповноваженим державним органом управління у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, надати їй необхідні контрольно-розпорядчі повноваження і привести структуру служби у відповідність до покладених на неї додаткових функцій.

Одним із принципових недоліків системи нормативного регулювання суспільних відносин у досліджуваній сфері є те, що вони регламентуються багатьма актами різного рівня, не мають чіткого взаємозв' язку між собою і нерідко містять суперечливі вимоги. Недосконалість правового регулювання слід вважати одним з основних чинників, які зумовлюють низьку ефективність забезпечення організації дорожнього руху підрозділами ДАІ в Україні. Для виправлення такого становища, пропонуємо законотворчім органам більш ретельно готувати законопроекти щодо вдосконалення регулювання сфери дорожнього руху та його безпеки, а також внесення змін і доповнень до чинного законодавства про дорожній рух. Залучати до цієї роботи якомого ширше коло не тільки фахівців - практиків, але й вчених, які проводять наукові дослідження даної проблематики.

Подальшими кроками у напрямку проведеного дослідження вважаємо створення моделі ефективної системи державного управління сферою дорожнього руху та його безпеки, розробку відповідних законопроектів, інших актів державного управління, необхідних для її практичної реалізації.

РЕЗЮМЕ

Научная статья посвящена исследованию современного законодательства о дорожном движении, его узких мест, юридических коллизий, коллизий, и влиянию этих недостатков на безопасность дорожного движения. На основе проведенного научного анализа действующего законодательства в части регулирования процессов надзора ГАИ за состоянием дорог авторы предлагают пути усовершенствования этого законодательства в аспекте повышения безопасности дорожного движения. Предлагается также соответствующее усовершенствование действующей системы государственного управления безопасностью дорожного движения.

Ключевые слова: безопасность дорожного движения, надзор ГАИ за состоянием дорог, дорожно-транспортные происшествия, улично-дорожная сеть

РЕЗЮМЕ

Наукова стаття присвячена дослідженню сучасного законодавства про дорожній рух, його вузьких місць, юридичних колізій, та впливу цих недоліків на безпеку дорожнього руху. На основі проведеного наукового аналізу діючого законодавства в частині регулювання процесів нагляду ДАІ за станом доріг автори пропонують шляхи вдосконалення цього законодавства в аспекті підвищення безпеки дорожнього руху. Пропонується також відповідне вдосконалення діючої системи державного управління безпекою дорожнього руху.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків