Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 111

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

Ключові слова: поняття робочого часу, інститут робочого часу, неповний і скорочений робочий час, ненормований режим робочого часу,

трудове законодавство.

РЕЗЮМЕ

В статье сквозь призму анализа проекта Трудового кодекса Украины проанализировано специальный понятийный аппарат отраслевого правового института трудового права - института рабочего времени. Отдельное внимание уделено проблемным вопросам нормативной структуризации составляющих указанного правового института, а также сравнительному анализу соответствующих международных трудовых стандартов, положений действующего КЗоТ Украины и проекта нового Трудового кодекса Украины.

Ключевые слова: понятие рабочего времени, институт рабочего времени, неполное и сокращенное рабочее время, ненормированное режим рабочего времени, трудовое законодательство.

SUMMARY

In article modern processes of consolidation and codification of the legislation of Ukraine about work are analysed from the point of view of available problems and prospects of development of the new Labour code of Ukraine. Is argued affirms, that the legislation on service of workers IAB is organic making system of the labour legislation that is why acts as a subject consolidated and codified works in modern conditions. Key words: mncept working hours, institute working hours, the incomplete and reduced working hours, working hours not normalized a mode, the labour legislation.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права І М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. - К. : Кондор, 200б. - 477 с.

2. Хуторян Н. М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин : монографія І Н. М. Хуторян. - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. - 2б4 с.

3. Соболев С. А. Метод трудового нрава и методология нрава: вопросы теории, истории І С. А. Соболев ІІ Российский ежегодник трудового нрава. - 200З. - № 1. - С. 83-89.

4. Головина С. Ю. Загадки и парадоксы Трудового кодекса РФ І С. Ю. Гловина ІІ Российский ежегодник трудового права. - 200З. -№ 1. - С. 178-183.

З.     Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької роботи І В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. - К. : Знання, 200б. - 178 с.

6. Трудове право України І за ред. П. Д. Пилиненка. - К. : Ін Юре, 2003. - ЗЗб с.

7. Мукcинова Л. А. Проблеми регулирования рабочего времени в СССР : монография І Л. А. Муксинова. - М. : Юрид. лит., 1969. - 216 c.

8. Гинцбург Л. Я. Проблеми рабочего времени в СССР : монография І Л. Я. Гинцбург. - М. : Юрид. лит., 1968. - 184 с.

9. Островский Л. Я. Законодательство о рабочем времени и времени отдыха и повьшение эффективности общественного производства : монография І Л. Я. Островский. - М. : Наука, 1972. - 242 с.

10. Процевский А. И. Рабочее время и рабочий день но советскому трудовому нраву І А. И. Процевский. - М. : Госюриздат, 1963, - 238 с.

11. Венедиктова В. М. Правове регулювання неповного робочого часу в умовах ринкової економіки І В. М. Венедиктова. - Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. - 36 с.

12. Гордієнко М. І. Щодо визначення понятійного апарату інституту робочого часу працівників органів внутрішніх справ І М. І. Гордієнко ІІ Право і безпека. - 2004. - № 33. - С. 106-109.

13. Лавріненко О. В. Правове регулювання робочого часу працівників ОВС України: напрями удосконалення І О. В. Лавріненко, Д. А. Неізмайлов ІІ Розвиток наукових досліджень '200З : мат-ли Міжн. наук.-практ. конф., (м. Полтава, 7-9 листопада 200З р.). - Полтава : ІнтерГрафіка 200З. - Т. 3. - С. 46-47.

14. Лавріненко О. В. Порушення трудових прав працівників ОВС на належну оплату праці під час несення служби понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні І О. В. Лавріненко ІІ Розвиток наукових досліджень '2007 : мат-ли III Міжн. наук.-нракт. конф., (м. Полтава, 26-28 листопада 2007 р.). - Полтава : ІнтерГрафіка, 2007. - Т. 3. - С. З4-

З8.

1З. Лавріненко О. В. Проблеми реалізації конституційних гарантій права працівників органів внутрішніх справ на щорічну відпустку: аналіз судової практики І О. В. Лавріненко ІІ Форум права. - 2007. - № 3. - С. 147-162 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.nbuv.gov.uale-journalslFPl2007-3l07ovasp.pdf.

16. Лавріненко О.В. Правове регулювання робочого часу та часу відпочинку науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації: дискусійні питання наукової доктрини І О. В. Лавріненко ІІ Aplikovane vedecke novinky - 2009 : mat-ly V Мezinarod. vedeck.-prakt. konf., (Praha 27.07.2009-0З.08.2009 r.). - Praha : Publishing House «Education and Science» s.r.o., 2009. - Dil 3. -Stran. 21-2З.

17. Гаращенко Л. П. Проблеми правового регулювання робочого часу та часу відпочинку за проектом Трудового кодексу України ІІ Кодифікація трудового законодавства України : монографія І за ред. Н. М. Хуторян, М. І. Іншина, С. М. Прилипка та О. М. Ярошенка. - Х. : ФІНН, 2009. - C. 211-220.

18. Хуторян Н. М. Удосконалення порядку надання відпусток в проекті Трудового кодексу України І Н. М. Хуторян, Л. П. Гаращенко ІІ Кодифікація трудового законодавства України : монографія І за ред. Н. М. Хуторян, М. І. Іншина, С. М. Прилипка та О. М. Ярошенка. - Х. :

ФІНН, 2009. - С. 220-242.

19. Проект нового Трудового кодексу України від 04.12.07 за реєстраційним номером 1108 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : gska2.rada.gov.ualplslzweb_nl webproc4_1? id=&pf3

20. Стичинський Б. С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю І Б. C. Стичинський, I. B. Зуб, В. Г. Ротань. -К. : А.С.К., 2000. - 1072 с.

21. Маврин С. П. Трудовое право России І С. П. Маврин, Е. Б. Хохлов. - М. : Норма, 2007. - бЗб с.

22. Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: постанова Кабінету Міністрів України від 2З.08.04 № 1112 ІІ Офіційний вісник України. - 2004. - № ЗЗ. - Ст. 2337.

23. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів: наказ Міністерства транспорту України від 17.01.02 № 18 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon1.rada.gov.ualcgi-binllawslmain.cgi?nreg=z0097-02

24. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 0З.0З.96 ІІ Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № ЗІ. - Ст. З4З.

2З.   Про деякі аспекти організації робочого часу: Директива Європейського парламенту і Ради від 04.11.03 № 200ЗІ88ІЄЕС [Електронний

ресурс]. - Режим доступу : eurodocs.sdla.gov.ualDocumentViewltabidl28lctllEditlmidl27lIDl10004763lLanglDefault.aspx

26.   Конвенція МОП про робочий час у торгівлі та установах від 10.06.30 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon.nau.ua.

З8З

27. Конвенція МОП про робочий час на борту суден і склад суднового екіпажу від 24.10.36 № 57 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon.nau.ua.

28. Лавріненко О. В. Законодавча уніфікація процедури атестування різних категорій найманих працівників: концептуальні аспекти / О. В. Лавріненко // \¥іас!ото8сі паико\уе) туйіі - 2007 : таї-іу III Міескупагосі. паик.-ргакї. копі"., (Ргеетуйі, 1-15 іійгораСа 2007 г.). - Ргеетуйі : вр. z о.о. «Майка і єйіСіа», 2007. - Тут 4. - втг. 63-65.

29. Лавріненко О. В. Законодавчі гарантії реалізації атестованими працівниками ОВС України права на щорічну відпустку: міф чи реальність? / О. В. Лавріненко // WiaComosci паико\те] тувіі - 2007 : таї-іу III МieCzynaгoC. паик.-ргакї. коп£, (Ргеетуйі, 1-15 іійІораСа 2007 г.). - Ргеетуві : вр. z о.о. «Майка і йгшііа», 2007. - Тут 4. - 8тг. 65-67.

30. Трудовое право в вопросах и ответах / под ред. В. В. Жернакова. - Х. : Одиссей, 2000. - 624 с.

31. Трудовое право России / отв. ред. Р. З. Лившиц и Ю. П. Орловский. - М. : Инфра-М-Норма, 1998. - 480 с.

32. Словарь по трудовому праву / отв. ред. Ю. П. Орловский. - М. : БЕК, 1998. - 600 с.

33. Трудовое правое / отв. ред. В. С. Бердычевский. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. - 512 с.

34. Трудове право України / за заг. ред. Н. М. Хуторян. - К. : А.С.К., 2004. - 608 с.

35. Пустозерова В. М. Комментарий КЗоТ РФ / В. М. Пустозерова. - М. : ПРИОР, 1998. - 496 с.

36. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины / В. С. Венедиктов. - Х. : Консум, 2006. - 304 с.

КРЕДИТНІ СПІЛКИ ЯК УЧАСНИКИ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ (ВНЕСКІВ): ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Н.О.Славова, старший викладач кафедри державно-правових дисциплін Донецького національного університету

За часи реформування соціально-економічного ладу, фінансового ринку в Україні сформована нормативно-правова база, впроваджений міжнародний досвід у сфері правового регулювання фінансової діяльності. Формування фінансової системи країни - складний і суперечливий процес, пов'язаний, перш за все, із стабільністю фінансових установ. Останнє є занадто тенденційно-поширеною проблемою, оскільки фінансово-правове положення установ, особливо кредитних спілок (далі - КС) на сьогоднішній день в умовах світової економічної кризи є актуальним.

Значну увагу розробці різних аспектів фінансової надійності кредитних спілок приділяли такі вчені, як А. Гамбург [1], А. Оленчик [2], О. Тавасієв [3], С. Хорунжий [4], та ін. Розгляд фінансової стійкості кредитних спілок як сукупності інструментів, що забезпечують тотальну організацію фінансової рівноваги КС, неможливий без такого показника, як якість депозитної бази КС. Депозитна політика, в свою чергу, залежить від Фонду гарантування вкладів - державної спеціалізованої, самостійної установи, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів.

Таким чином, мета статті - обґрунтувати пропозиції щодо захисту заощаджень членів КС через Фонд гарантування вкладів (внесків) членів кредитних спілок, надати відповідні пропозиції, які сприятимуть подальшому ефективному розвитку кредитно-кооперативної системи.

Необхідно відзначити, що депозитну базу створюють засоби юридичних та фізичних осіб, акумульовані фінансовими інститутами у вигляді розрахункових рахунків у депозитних та ощадних вкладах. Критерієм якості депозитів є їхня стабільність. Чим більше стабільна частина депозитів, тим вище ліквідність та платоспроможність фінансового інституту [5, с. 142]. Депозитна політика - не просте завдання, при його вирішенні необхідно враховувати інтереси економіки країни в цілому, фінансової установи як суб' єкта економіки та клієнта [6, с. 76]. У роботі кредитних спілок із залучення вкладів (внесків) членів на депозитні рахунки важливу роль відіграє (1) процентна політика, оскільки успіх методу залучення вкладів (внесків) членів залежить від потенційних вкладників, які в свою чергу мають намір одержати привабливий відсоток за свій внесок та (2) потенційні фінансові можливості для забезпечення більшої стійкості ресурсів кредитних спілок, які б дали змогу мінімізувати ризики та «захистити» вклади (внески) своїх членів. При цьому, розмір процентів визначається кредитною спілкою самостійно, тобто сама КС є регулятором депозитної програми, що стосується гарантування вкладів, то в даному випадку необхідно враховувати дві сторони - саме бажання кредитної спілки бути гарантом повернення вкладів (внесків) та законодавче підґрунтя, яке формує систему гарантування вкладів (внесків) членів кредитних спілок та визначає її функціонування. На сьогодні, діюче законодавство не містить правових норм, які «гарантують» повернення вкладів (внесків) членів КС, що обумовлює дестабілізацію господарської діяльності кредитних спілок.

В умовах сучасного економічного, політичного та соціального стану в Україні проблема захисту вкладів посідає особливе місце. Захист вкладів (внесків) членів КС є важливою складовою формування і збереження довіри до національної фінансової системи. Пройшло майже чотирнадцять років з часу, як Україна зробила крок у напрямку створення системи захисту вкладів, а через декілька років з прийняттям Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» [8] були встановлені засади функціонування фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів та ін.. Варто наголосити, що система, створена на початку 2000-х років, була націлена на такі фінансові інститути як банки, вважалася великим досягненням часу, але з розвитком фінансової системи, інфраструктури, економіки в цілому, частина вкладів населення є не захищеною (маються на увазі вклади (внески) членів кредитних спілок на депозитні рахунки). Зауважимо, що чинним законодавством не врегульовано питання захисту вкладів (внесків) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, проте кредитні спілки України займають провідне місце у фінансової системі країни та зосереджують значну частку грошей населення [9]. Отже, діючий Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є гарантом повернення заощаджень банківських депозитів, вклади (внески) членів кредитних спілок стають за межами закону.

Беручи до уваги факт необхідності запровадження системи стабілізації та фінансового оздоровлення для всіх кредитних спілок України, 12 червня 2007 року було зареєстровано об' єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів» - добровільне об' єднання КС, метою діяльності якої є: забезпечення фінансової стабільності КС, введення норм і стандартів пруденційного нагляду для кредитних спілок, проведення аналізу фінансового стану тощо. Поставлені цілі досягатимуться на кількох рівнях:

1. Базовий рівень (орієнтація КС на стабільний розвиток, забезпечення діяльності органів управління у відповідності до законодавства України та кооперативних принципів).

2. Рівень забезпечення фінансової стабільності (збір, обробка звітності КС, моніторинг дотримання правил надання фінансових послуг, аналіз фінансового стану).

3. Рівень гарантій (страхування депозитів) [7, с. 8 - 9].

Отже, прагнучи захистити інтереси КС, їх членів та взагалі фінансовий стан країни, необхідно розробити внутрішні та зовнішні правові інструменти, які б захищали заощадження населення та гарантували його повернення. Так, у світі існує три підходи до створення організацій гарантування (страхування) вкладів:

1) функції страхування покладаються на вже існуючу організацію державного нагляду шляхом створення в ній окремого підрозділу. Головна проблема такого підходу - складність при відокремленні вже існуючих функцій та інтересів організації від функцій по гарантуванню (страхуванню) вкладів. Проте перевагою такого способу є те, що орган, на який додатково покладаються обов' язки по гарантуванню (страхуванню) вкладів, вже має достатню кількість досвідчених та висококваліфікованих фахівців, які одразу можуть включитися в роботу;

2) другий - існуюча організація державного нагляду реформується в організацію страхування вкладів;

© Славова Н.О., 2013) третій - створюється нова організація, на яку покладаються функції страхування (гарантування) вкладів. Такий спосіб є найбільш прийнятним, хоча і найбільш складним та затратним [10]. Беручи до уваги, що у Німеччині, Польщі, Литві та інших країнах розроблений захист вкладів членів кредитних спілок, вважаємо за доцільне виділити окремий інститут у системі кредитно-кооперативного руху «Фонд захисту вкладів (внесків) членів кредитних спілок» (державна спеціалізована установа, яка виконує функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб).

На нашу думку, створення та діяльність такої установи є необхідним елементом кредитно-кооперативної системи, де кредитні спілки повинні бути обов' язковими учасниками фонду, оскільки стан фінансового ринку країни залежить від стабільної депозитної системи. Крім того, сучасне зростання масштабів «заморожування» вкладів з боку фінансових установ, зокрема кредитних спілок (кредитна спілка «Добробуд» м. Донецьк, кредитна спілка «Перше кредитне товариство» м. Одеса, кредитна спілка «Паралель» м. Красний луч), викликало широкий діапазон думок щодо обов'язкового страхування (гарантування) вкладів членів кредитних спілок. Як приклад обов'язкових систем страхування можна назвати Страховий фонд депозитів, що діє у Великобританії, Фонди гарантування депозитів (Франція, Фінляндія, Швеція, Польща), Федеральну корпорацію із страхування депозитів (США), Фонди страхування депозитів (Угорщина, Болгарія, Казахстан), Державну компанію «Страхування депозитів та інвестицій» (Литва) тощо. Водночас, протилежним прикладом можуть виступати такі країни як Македонія або Тайвань, де передбачено створення добровільних систем страхування вкладів. Як зазначають фахівці, добровільні системи несуть у собі великі ризики фінансової нестійкості [11, с. 30].

Не викликає сумнівів, що обов' язковий підхід до гарантування (страхування) вкладів є стратегічно необхідним, оскільки це є стимулюючим фактором довіри населення та зближення українського законодавства з законодавством ЄС. Так, захист вкладів у ЄС ґрунтується на Директиві 94/19 ЄС Європейського Парламенту і Ради «Щодо схем гарантування депозитів» від 30 травня 1994 року [12], де відповідно до статті 3 кожна держава - член забезпечує, що на її території запроваджується і офіційно визнається одна або більше схем гарантування депозитів і якщо кредитна установа не виконує покладених зобов' язань як на члена схеми гарантування депозитів, компетентні органи застосовують всі відповідні заходи, включаючи накладення санкцій.

Слід зазначити, що у ЄС існують різні програми страхування внесків з різним ступенем державної участі. Національні агентства зі страхування внесків можуть створюватися на приватній основі і повністю фінансуватися кредитними організаціями, але вони можуть також існувати у формі державної установи, підтримуваної або забезпечуваної державою, також створюються самостійні схеми страхування вкладів кредитних установ («альтернативні схеми гарантування депозитів»), які офіційно зареєстровані та відповідно до законодавства гарантують вкладникам належний рівень захисту [13, с. 22]. Отже, усі кредитні установи ЄС зобов'язані вступити до схеми гарантування депозитів, але мають право вибору до установи, яка забезпечує гарантування вкладів до їх повернення.

Варто відзначити, в розпал фінансової кризи фінансисти справедливо побоюються, що може відкритися «фронт масового вилучення грошей з фінансових установ», особливо це стосується кредитних спілок, де вклади (внески) членів КС є незахищеними. Отже, фонд гарантування вкладів КС - важливий і потрібний елемент інфраструктури системи кредитної кооперації.

З метою захисту кредитних спілок від ризиків розроблені перспективні нормативно - правові акти, а саме: проект закону «Про фонд гарантування вкладів кредитних спілок» [14], проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Фонд гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки» [15], які підготовлені за ініціативою Всеукраїнської асоціації кредитних спілок та Програми захисту вкладів. Юридична техніка викладення зазначеного законопроектного матеріалу потребує вдосконалення з огляду на те, що залишається незрозумілим, чи ведеться мова про внески (вклади) членів кредитної спілки або тільки про вклади. Адже ці поняття є не тотожними, оскільки внески членів кредитних спілок залучаються без укладання договорів та є різноманітними (обов' язковими зворотними; необов' язковими зворотними та ін.), а вклади членів кредитної спілки це - грошові кошти в готівковій або у безготівковій формі внесені до кредитної спілки її членами на договірних умовах.

Таким чином, проект Закону встановлює засади функціонування Фонду вкладів членів кредитних спілок та обмежує захист внесків членів КС. Проте проект Постанови розроблений щодо створення саме Фонду гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки. Крім того, переваги європейського підходу до захисту вкладів можна аргументувати тим, що страхування (гарантування) вкладів є обов' язковою нормою для всіх фінансових установ. Положення щодо участі кредитних спілок у відповідному Фонді також мають розбіжності, проект закону наголошує (ст. 2), що участь у Фонді кредитних спілок є обов' язковою, а проект постанови Кабінету Міністрів України (п.п. 2.2) підкреслює зворотнє. Також необхідно відзначити, що контрольні функції Фонду відповідно до проекту Закону обмежуються перевіркою розрахунків та своєчасністю перерахування зборів кожним учасником (тимчасовим учасником), за несвоєчасне або неповне перерахування зборів Фонд нараховує пеню. Також Фонд має право притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб КС у разі неподання кредитною спілкою до Фонду балансових звітів, аудиторських висновків, що необхідні для виконання Фондом передбачених законодавством функцій та за наявності достатніх підстав переводити кредитні спілки до категорії тимчасових учасників Фонду та взагалі виключати кредитні спілки з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду. Якщо виявлені інші порушення норм цього Закону з боку КС, Фонд може лише вносити пропозиції до Уповноваженого органу про застосування заходів впливу. У зв' язку з цим постає питання: чи буде ефективним контроль, якщо контролюючий орган, який виявив порушення, не має заходів впливу на порушника - суб' єкта господарювання. На нашу думку, Фонд є гарантом для кожного вкладника щодо відшкодування коштів за його вкладами, тому обов' язковою функцією Фонду є контроль КС за виконанням умов закону, а сутність контролю залежить від повноважень контролюючого органу щодо здатності застосування заходів впливу на учасників (тимчасових учасників) Фонду. Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [16] тільки Уповноважений орган обирає та застосовує заходи впливу до фінансових установ на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та застосування таких норм, але не є логічним і те, що Фонд має право тільки порушувати питання перед Уповноваженим органом щодо застосування відповідних заходів впливу.

На нашу думку, Фонд як самостійна юридична особа, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, не повинен обмежитися лише зауваженнями щодо виявлених порушень, а надати матеріали перевірки (акт перевірки, висновки) Уповноваженому органу з метою застосування заходів впливу. Отже, обов' язком Уповноваженого органу буде негайне здійснення заходу впливу, а правом - диференційовано, вибірково підходити до застосування видів заходу впливу.

Для забезпечення стабілізації КС, виведення кредитно-кооперативної системи на загальноєвропейській рівень, гармонізації з вимогами ЄС необхідно:

- п. 2.2 розділу ІІ проекту Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про Фонд гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки» викласти у наступній редакції: «Участь у фонді є добровільною, якщо кредитна спілка уклала договір із страховою компанією на страхування депозитів відповідно до чинного законодавства»;

- назву проекту Закону України «Про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок» викласти у наступній редакції «Про Фонд гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок»;

- у тексті проекту Закону України «Про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок» назву «Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок» у всіх відмінках замінити на «Фонд гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок»;

- речення перше абзацу 2 статті 2 проекту Закону України «Про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок» після слова «обов' язковою» доповнити словами «якщо кредитна спілка не входить до однієї із схем гарантування депозитів, що запроваджується на території України відповідно до чинного законодавства»;

- статтю 27 проекту Закону України «Про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок» викласти у наступній редакції:

«Стаття 27. Заходи впливу на учасників (тимчасових учасників) Фонду Фонд зобов' язаний повідомити Уповноважений орган про застосування до учасника (тимчасового учасника) Фонду заходів впливу у разі порушення ним норм цього Закону.

У разі невиконання учасником (тимчасовим учасником) Фонду вимог частини третьої статті б цього Закону посадові особи кредитної спілки підлягають адміністративній відповідальності відповідно до закону.

В разі виявлення учасником порушень норм цього Закону Фонд зобов'язаний надати Уповноваженому органу акт перевірки з висновками про порушення законодавства для застосування Уповноваженим органом до такого учасника заходів впливу.

Фонд має право застосовувати до учасників Фонду такі заходи впливу:

1) переводити учасників до категорії тимчасових учасників Фонду;

2) виключати кредитні спілки з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду»;

- пункт 2 статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» після слів «таких заходів» доповнити словами «якщо інше не передбачено законодавством».

Отже, у ринкових умовах господарювання провідне місце належить економічним та правовим інструментам, які орієнтують діяльність суб' єкта господарювання на досягнення найкращих результатів в умовах жорстокої конкуренції та динамічних змінах у зовнішньому та внутрішньому політичних, соціальних, економічних середовищах. Перегляд певних інструментів правового режиму господарської діяльності кредитних спілок, а саме реальне утворення захисту вкладів (внесків) членів кредитних спілок; удосконалення перспективного законопроектного матеріалу про Фонд гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки є правовими основами забезпечення фінансової стійкості кредитних спілок.

РЕЗЮМЕ

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків