Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 115

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

Італія

20,3

20,3

20,9

20,4

20,З

20,7

21

21,1

Канада

19,2

19,6

19,З

19,6

20,3

21,3

22,3

22,6

Китай

34,3

34,6

36,3

39,2

40,6

41

40,7

40

Корея

31,1

29,З

29,1

29,9

29,З

29,3

29

28,8

Люксембург

20,8

22,6

22,6

22,2

21,1

20,4

18,З

19,6

Мексика

21,4

20

19,3

18,9

19,7

20,1

20,8

20,8

Нідерланди

21,9

21,1

20

19,З

18,8

18,9

19,7

20

Німеччина

2U

20

18,3

17,9

17,З

17,4

18,2

18,7

Нова Зеландія

20,4

20,8

21,4

22,6

23,4

24,1

23

22,9

Норвегія

18,4

18,1

17,9

17,3

18

18,8

19,6

21,3

Польща

23,7

20,7

18,7

18,2

18,1

18,2

19,7

21,7

Португалія

27,1

2б,З

22,9

22,6

22,2

21,7

21,8

Росія

16,9

18,9

17,9

18,4

18,4

17,7

18,З

21,1

Словаччина

2З,8

28,6

27,4

24,8

24

2б,З

2б,З

26,1

США

19,9

19,2

17,9

17,9

18,З

19,2

19,3

18,4

Туреччина

20,4

1З,9

16,7

17

20,3

21

22,3

2U

Угорщина

23

23

23

22

22,З

2З,З

21,6

21

Фінляндія

19,4

19,З

17,9

18,1

18,2

18,9

19,3

20,3

Франція

19,З

19,З

18,8

18,8

19,3

20

20,8

2U

Чехія

28

28

27,З

26,7

2З,8

24,9

24,6

24,3

Швеція

17,6

17,З

16,8

16,3

16,4

17,4

18,2

19

Швейцарія

22,7

21,9

21,3

20,З

20,8

21,2

21,4

22

Україна

19,7

21,8

20,2

22

21,2

22,6

24,8

 

Японія

2З,2

24,7

23,3

22,8

22,7

23,3

2З,З

23,2

Показники норми заощадження у різних країнах наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Норма заощаджень у різних країнах (у відсотках до валового доходу домогосподарств)2.

 

2GGG

2GG1

2GG2

2GG3

2GG4

2GG5

2GG6

2GG7

Австралія

2,2

0,6

-2,7

-3,2

-2,1

-0,2

0,8

 

Австрія

8,4

7,З

7,6

8,7

8,9

9,3

9,7

 

Бельгія

10,9

11,8

11,1

9,6

8,2

7,З

8

8,6

Данія

-1,9

3,7

4,1

4,1

0,7

-4

-3,1

 

Греція

-6

-7,З

-8

-7,3

-7,2

-8

-7,3

 

Ірландія

 

 

З,4

З,4

8,3

З,б

3,8

2,7

Іспанія

З,9

З,б

З,б

6

4,9

4,7

4,2

3

Італія

8,З

10,З

11,3

10,3

10,4

10

8,7

 

Канада

4,8

З,З

З,З

2,7

3,2

2,1

3,2

2,7

Китай

38,2

З8,З

43

44,З

4З,З

46

46

49,9

Корея

10,7

6,4

2,2

3,9

6,3

4,7

3,4

2,З

Нідерланди

6,9

9,7

8,7

7,6

7,4

6,3

6,4

 

Німеччина

9,2

9,4

9,9

10,3

10,4

10,6

10,З

10,8

Нова Зеландія

-3,8

 

 

 

 

 

 

 

Норвегія

4,3

3,1

8,2

8,9

7,2

10,1

0,1

-1,2

Польща

8,4

9,9

6

З,2

4,7

4,7

4,1

 

Португалія

3,8

4,6

4,1

4

3,1

2,З

1,1

-0,6

Росія

 

 

12,8

13,2

11,8

12

12,6

 

Словаччина

6,1

3,9

3,6

1,4

0,7

1,4

0,7

2,7

Угорщина

8,9

8,7

6,6

4,4

7

6,9

7,3

 

Україна

-1,3

-0,8

-0,4

-0,2

0,0

0,4

0,6

0,7

Фінляндія

-0,1

0,1

0,6

1,4

2,З

0,З

-2

 

Франція

11,8

12,З

13,7

12,З

12,4

11,4

1U

12,3

Чехія

3,3

2,2

3

2,4

0,З

3,2

4,З

4,3

Швеція

4,8

9,3

9,1

9

7,7

6,8

7,8

9,3

Швейцарія

11,7

11,9

10,7

9,4

9

9,9

12

 

Японія

8,9

З,2

З,1

3,9

3,6

3,8

3

 

1 OECD Factbook 2009. Economic, Environmental and Social Statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llОшибка! Недопустимый объект гиперссылки. (22.03.10). - Назва з экрану.

2 OECD Factbook 2009. Economic, Environmental and Social Statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.oecd.orglsitel0,3407,en 21З71З61 34374092 1 1 1 1 1,00.html (22.03.10). - Назва з экрану.

Загальною тенденцією є скорочення заощаджень у країнах з англо-американською моделлю фінансового ринку (США, Велика Британія, Канада, Австралія тощо), орієнтованої на фінансування через ринки цінних паперів, і порівняно незмінний рівень цього показника у країнах з європейською моделлю фінансового ринку, яка орієнтована на банківське фінансування. Крім того, з середини 1990-х років норми заощаджень знизилися у Японії та Кореї. Однак відсоткові ставки залишилися низькими у багатьох країнах світу.

У країнах Східної Європи з фінансовими ринками, що формуються та розвиваються, чітко виявленої загальної тенденції немає. В Україні норма заощадження постійно зростала від —1,3% у 2000р до 0,7% у 2007 р. (табл. 2). Сукупний розмір чистих номінальних заощаджень також загалом зростав, хоча ефективний механізм трансформації заощаджень на інвестиції поки що не сформувався[11].

Обсяги глобальних заощаджень залишалися на стабільному рівні до середини 1990-х років. Зниження норми заощаджень після 1997 року у деяких країнах з розвиненими фінансовими ринками пояснювалося скороченням приватних заощаджень і збільшенням корпоративних, чому сприяв активний розвиток сфери фінансових послуг. Ця тенденція особливо виявилася у США (рис. 1), менше — у країнах зони євро (рис. 2, 3).

У США тривалий період економічного підйому і активності на ринках цінних паперів призвів у цей час до збільшення можливостей інвестувати заощадження на ринку цінних паперів через систему інституційних інвесторів. Це спонукало витрачати заощадження на інвестиції та споживання, чому сприяла доступність вигідних кредитів.

Норма заощаджень та норма інвестування в США (у відсотках до ВВП)

Норма інвестування Норма заощаджень

2000  2001  2002  2003  2004  2005 2006 2007

Рис. 1. Норма заощаджень та норма інвестування у США (у % до ВВП)[12].

Обсяг особистих заощаджень знижувався до кінця 1990-х років, і почав збільшуватися з 2001-2002 рр. під час періоду економічної нестабільності в США. У 2005-2006 рр. унаслідок буму на ринку нерухомості, який передував іпотечній кризі в середині 2007 р., обсяг заощаджень знову почав знижуватися - вони активно витрачалися на придбану в кредит нерухомість. Однак з початку 2009 р. заощадження у США різко зросли до 6,9%. Цей показник, найбільший після 1992 р., не є високим для інших країн, але для США в останнє десятиріччя він нетиповий[13].

У країнах зони євро тенденція до скорочення заощаджень загалом не виявлена (табл. 1), у Німеччині та Франції вони повільно зростають (рис. 2, 3). В Японії норма заощаджень у передкризовий період досить швидко знижувалася, що пояснюється загальним старінням населення і динамікою накопичення і витрачання заощаджень протягом життєвого циклу[14].

Норма інвестування та норма заощаджень у Німеччині (у відсотках до ВВП)

25

20 І 15

10 -]

Норма

інвестування

Норма заощаджень

<& #

Рис. 2. Норма заощаджень та норма інвестування у Німеччині (у % до ВВЩ[15].

5

Рис. 3. Норма заощаджень та норма інвестування у Франції (у % до ВВП)1.

У країнах Східної Європи з фінансовими ринками, що формуються та розвиваються, норми заощадження та інвестування відрізняються і зумовлені внутрішніми чинниками. В Україні (рис. 4) норма заощадження постійно зростала від -1,3 у 2000 р. до 0,7 у 2007 р., а норма інвестування зросла від 19,7% у 2000 р. до 25% у 2007 р.

Рис. 4. Норма заощаджень та норма інвестування в Україні (у % до ВВП)2. В Росії (рис. 5) норма заощаджень залишалася приблизно на одному рівні, у діапазоні 11,8-13,3%, а норма інвестування зросла з 16,9% у 2000 р. до 21,1% у 2007 р.

Рис. З. Норма заощаджень та норма інвестування в Росії3.

У країнах Азії з ринками, що формуються і розвиваються, після короткочасного спаду під час фінансової кризи 1997—1998 рр. норма заощаджень продовжувала зростати, а норма інвестування — знижуватися, що пояснюється як невпевненістю у стабільності азійського фінансового ринку після кризи 1997—98 рр., так і конкуренцією з боку Китаю, який поглинав більшу частину іноземних інвестицій. Норма інвестування у Китаї, що досягла свого максимального значення (28%) в 1991—1993 рр. знизилася під час кризи в Азії 1997—1998 рр. до 7—8%, а потім знову почала зростати і підвищилася з 34,3% у 2000 р. до 40% у 2007 р. (Табл. 1, 2; Рис. 5).

1 OECD Factbook 2009. Economic, Environmental and Social Statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.oecd.orglsitel0,3407,en 21З71З61 34374092 1 1 1 1 1,00.html (22.03.10). - Назва з экрану.

2 OECD Factbook 2009. Economic, Environmental and Social Statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.oecd.orglsitel0,3407,en_215713б1_34374092_1_1_1_1_1,00.html (22.03.10). - Назва з экрану.

3 OECD Factbook 2009. Economic, Environmental and Social Statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.oecd.orglsitel0,3407,en 21З71З61 34374092 1 1 1 1 1,00.html (22.03.10). - Назва з экрану.

Норма інвестування та норма заощаджень у Китаї (у відсотках до ВВП)

60

50

40

30 20

10

0

Норма інвестування Норма заощаджень

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Рис. З. Норма заощаджень та норма інвестування в Китаї[16].

Унаслідок посилення на початку ХХІ ст. тенденції аутсорсингу (перенесення виробництва з країн зі зрілими економічними системами в інші регіони світу з дешевою робочою силою) у Китаї з 2000 року швидко зросли обсяги виробництва, а недостатній розвиток фінансового ринку і обмежений за умов планової економіки КНР доступ підприємств до цього ринку став причиною зростання заощадження, зокрема корпоративних. Норма заощаджень зросла з 38,2% у 2000 р. до 49,9% у 2007 р. (табл. 1).

У передкризовий період дисбаланс рахунків зовнішніх операцій, так само як дисбаланс заощаджень та інвестицій між США і країнами Азії став максимальним. Для того, щоб виявити причини та економічну сутність глобальних дисбалансів заощаджень та інвестицій, потрібно уточнити причини дисбалансів рахунків поточних операцій, найбільших в економіці США.

Основними показниками, на основі яких роблять висновки про глобальні дисбаланси, є сальдо рахунків поточних операцій різних країн. Дані щодо балансу рахунків поточних операцій свідчать, що у 200б р., перед початком кризових процесів, найбільший дефіцит державного бюджету відзначався у США (-124,8 млрд. дол. у 2002 р., -417,4 у 2003 р., -640,2 у 2004 р., -764,8 у 200З р., - 811,З у 200б р.) і Великій Британії (дефіцит зростав за період 2002-200б рр. від -10,З до -88, 3 млрд. дол. приблизно такими самими темпами, що і в США). У Німеччині в 200б р. був зростаючий профіцит (+14б,4 млрд. дол.), так само як і в Росії (+9б млрд. дол.). Показники інших країн Європи значно відрізняються (дефіцит мали Іспанія, Франція, Італія, Туреччина, Греція, Португалія), що свідчить про наявність місцевих чинників, не пов' язаних між собою. Серед країн Азії з фінансовими ринками, що формуються і розвиваються, з 2002 по 200б р. профіцит бюджету Китаю зріст з +7,2 млрд. дол. у 2002 р. до +249,9 у 200б р. (випередивши Японію, яка мала профіцит бюджету +174 млрд. дол.)[17]. Показники для інших країн з ринками такого типу також значно відрізняються і не виявляють чіткої тенденції.

Дефіцит бюджету США і недостатність інвестиційних ресурсів створив потребу у зовнішніх джерелах інвестицій, які стали надходити з країн Азії, переважно з Китаю, оскільки там відзначався великий обсяг накопичених заощаджень. Цей інвестиційний потенціал сформував глобальний надлишок заощаджень, який став причиною зниження відсоткових ставок у всьому світі. Дефіцит державного бюджету США продовжував зростати в наступні роки і за даними 2008-2009 фінансового року досяг рекордних 1,417 трлн. дол. (10% ВВП), більше, ніж у три рази перевищивши дефіцит 2007-2008 рр. (-4ЗЗ млрд. дол.). У Китаї унаслідок глобальної фінансової кризи профіцит бюджету змінився дефіцитом (-111 млрд. дол. у 2008 р., -140 млрд. дол (2% ВВП) у 2009 р.).

Дефіцит державного бюджету пояснюється декількома чинниками: значним підвищенням продуктивності праці на основі технологічних інновацій (що створює впевненість у резервах економічної системи); збільшенням адміністрацією президента Дж. Буша запозичень з бюджету на військові витрати; використання для покриття дефіциту бюджету інвестицій у державні облігації США заощаджень з країн Азії (переважно, з Китаю). Крім того, зростанню попиту на цінні папери США сприяла політика центральних банків деяких країн (Китаю, Японії, Росії) на штучне зниження курсу національної валюти, що свідчить не тільки про фінансові, а й політико-економічні міркування[18]. Хоча дефіцит державного бюджету США не мав впливу на швидке зростання заощаджень у Китаї (що пояснювалося переважно внутрішніми причинами), наявність цих заощаджень і готовність вкладати їх в економіку США вплинули на швидке зростання дисбалансу поточних рахунків дефіциту бюджету. Таким чином, накопичення у Китаї та деяких інших країнах Азії великого обсягу потенційних інвестиційних ресурсів і виникнення глобального надлишку заощаджень стало основною причиною зниження відсоткових ставок у світовому масштабі.

Дисбаланси рахунків поточних операцій стали відображенням загальних глобальних дисбалансів, які посилюються підвищеною інтегрованістю світової економічної системи. Одним з найважливіших у комплексі цих дисбалансів є глобальний дисбаланс заощаджень та інвестицій, пов' язаний з тим, що динаміка економічного розвитку країн Азії, насамперед Китаю (до 7% за рік у докризовий період) почала значно випереджати цей показник у країнах з розвиненими фінансовими ринками (3% за рік). У країнах Азії швидко зростали заощадження (норма заощадження у Китаї досягала перед початком кризи З0%, що не має аналогів серед інших країн). Китай, Японія, Сінгапур перейшли від дефіциту до профіциту бюджету і стали на початку ХХІ ст. важливим джерелом інвестиційних ресурсів, а країни з розвиненими фінансовими ринками, де норма заощаджень швидко знижувалася, стали реципієнтом інвестицій з країн Азії (у США надходить до 80% всього обсягу загальносвітових заощаджень)[19].

Такі тенденції важко пояснити з погляду традиційної економічної теорії, згідно з якою надлишок капіталу мають країни з розвиненими фінансовими ринками, і саме вони інвестують капітал у країни з ринками, що формуються та розвиваються, де фінансових ресурсів не вистачає, а робоча сила дешевша[20].

Для виявлення чинників, що впливають на глобальні дисбаланси заощаджень та інвестицій, МВФ було проведено дослідження на основі даних за 1972-2004 рр. для 4б країн (як з розвиненими фінансовими ринками, так і з ринками, що формуються та розвиваються). Дослідження показало, що на підвищення норм інвестування впливає зростання обсягу виробництва, а збільшення інвестиційної активностіпризводить до більшої доступності кредитів (зокрема, приватному сектору). Разом із зростанням продуктивності виробництва і активізацією торгівлі заощадження збільшуються. Зменшуються вони унаслідок доступності кредитів приватному сектору та загального старіння населення (особи пенсійного віку мають схильність витрачати заощадження). На динаміку заощаджень не впливає норма прибутку, хоча можна припускати, що між нормою заощаджень і відсотковими ставками існує зв'язок[21].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків