Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків - страница 116

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 

У вересні 2007 р. були опубліковані результати ще одного дослідження на основі даних (за період з 198б по 200З р.) для 19 країн з розвиненими фінансовими ринками і 70 країн з ринками, що формуються і розвиваються, яке підтвердило, що дисбаланс рахунків поточних операцій і дефіцит бюджету у країнах з розвиненими фінансовими ринками має значний вплив на глобальні дисбаланси. Причинами виникнення дисбалансу рахунків і дефіциту бюджету автори дослідження вважають зростання кредитів приватному сектору і збільшення капіталізації ринку акцій. Тому в країнах зі зрілими ринками підвищення обсягів фінансових ринків призводить до зростання дефіциту бюджету, а у країнах з ринками, що формуються і розвиваються, недостатній розвиток фінансових ринків призводить до накопичення заощаджень, які починають інвестуватися на розвинених ринках[22].

Глобальна фінансова криза, що почалася у 2008 р., змінила динаміку співвідношень заощаджень та інвестицій у багатьох країнах світу. Норма заощадження почала підвищуватися у тих країнах, де вона була надто низька (насамперед у США), а інвестиційна активність знизилася, оскільки криза зменшила загальні обсяги операцій на фінансових ринках. Але проблема глобальних дисбалансів залишається -криза показала важливість цієї проблеми і активізувала зусилля для її вирішення.

Висновки. Дисбаланси рахунків поточних операцій, а також заощаджень та інвестицій як важливі складові глобальних дисбалансів, що визначають тенденції розвитку світової економіки на початку ХХІ ст., є комплексним явищем, причиною якого стали зміни в структурах заощаджень та інвестицій в різних регіонах світу. У 1990-і роки в США унаслідок поєднання різних чинників почався тривалий період економічного підйому; кредити приватному сектору зростали. Індивідуальні інвестори почали активно витрачати заощадження, і норма заощаджень швидко знижувалася. Прискорений розвиток ринку цінних паперів і зростання його капіталізації призвели до зростання дефіциту рахунку поточних операцій, і цей тренд продовжувався у 2009 р.

У Китаї становлення ринкової економіки призвело до активного економічного розвитку. Можливості для внутрішнього інвестування прибутків були обмеженими з причини недостатнього розвитку фінансового ринку, і почалося зростання норми заощадження. Аутсорсинг і перенесення виробництва у Китай активізували промисловий розвиток КНР і збільшили індивідуальні та корпоративні заощадження. Накопичені заощадження активно вкладалися у цінні папери США, і Китай став найбільшим власником американських державних облігацій (цей тренд продовжувався у 2009 р.). Це призвело до виникнення комплексної взаємозалежності економіки Китаю і

США.

Зменшення глобальних дисбалансів (зокрема, дисбалансів рахунків поточних операцій, а також заощаджень та інвестицій) може бути пов' язане з розвитком інфраструктури фінансових ринків у кранах Азії та підвищенням відкритості цих ринків, що збільшить можливості для внутрішнього інвестування, після чого надмірно високі заощадження почнуть зменшуватися і витрачатися на внутрішні інвестиції в азійському регіоні. Зниження споживання у США і швидке зростання норми заощадження, яке почалося у 2009 р. унаслідок фінансової кризи, також сприятиме зменшенню глобальних дисбалансів[23]. Якщо зазначені тренди будуть продовжуватися, глобальні дисбаланси послабляться[24]. Однак проблема зменшення глобальних дисбалансів потребує також і врегулювання на рівні державної політики[25].

Перспективи зменшення глобальних дисбалансів, зокрема, дисбалансів рахунків поточних операцій, заощаджень та інвестицій є напрямом подальших досліджень автора.

РЕЗЮМЕ

У статті розглянуто питання глобальних дисбалансів, зокрема, проаналізовано причини виникнення глобального надлишку заощаджень, передумови та специфіку дисбалансу заощаджень та інвестицій, їх вплив на нестабільність світової фінансової системи. Ключові слова: глобальний фінансовий ринок, глобальні дисбаланси, глобальний надлишок заощаджень. РЕЗЮМЕ

В статье рассмотрены вопросы глобальных дисбалансов, в частности, проанализирована причины возникновения глобального излишка сбережений, предпосылки и специфику дисбаланса сбережений и инвестиций, их влияние на нестабильность мировой финансовой системы. Ключевые слова: глобальный финансовый рынок, глобальные дисбалансы, глобальный излишек сбережений.

SUMMARY

The article is devoted to global imbalances, main preconditions of global savings glut, specifics of savings and investment imbalances and their impact to global financial system instability.

Keywords: global financial market, global imbalances, global savings glut. СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Бабак А. В. Конкурентоспроможність національної економіки І Інститут економіки та прогнозування НАН України І А. В. Бабак, С. Ф. Биконя, О. Ю. Болховітінова [Б.Є. Кваснюк (ред.)]. - К. : Фенікс, 200З. - 49З с.

2. Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання І О. І. Барановський. - К.: Київ нац. торг. екон. ун-т,

2009. - 7З4 с.

3. Глава китайского центробанка: Китаю необходимо сократить норму сбережений [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llnewslenta.netl2008l05l12lglava_kitajjskogo_centrobanka_kitaju_neobkhodimo_sokratit_normu_sberezhenija.html (22.03.10). - Назва з экрану.

4. Засорина И. Л. П. К вопросу об использовании прямого инфляционного таргетирования І И. Л. Засорина, И.П. Крючкова ІІ Деньги и кредит. - 2001. - № З. - С. З8-6З.

З. Інвестування української економіки : монографія І За ред. А. І. Сухорукова. - К. : Національний інститут проблем міжнародної безпеки, 200З. - С. 17З-176.

6. Національні заощадження та економічне зростання І За ред. Кваснюка Б. Є. - К. : "Леся", 2000. - 301 с.

7. Перспективы развития мировой экономики. Институциональное строительство. - М. : Международный валютный фонд, 200З [Електронний ресурс] - С. 98-103. - Режим доступу: http:llwww.imf.orglexternallpubslftlweol2005l02ll^uslweo0905r.pdf. - (22.03.10). -Назва з экрану.

8. Ревенко В. Операційний хеджинг ризиків у логістичних системах І В. Ревенко, Є. Єнченко ІІ Економіст. - 200б. - №9. - С. Зб-З9.

9. Столярчук Я. М. Глобальні фінансові дисбаланси та їх наслідки для світової фінансової стабільності І Я. М. Столярчук ІІ Проблеми науки : міжгалузевий науково-практичний журнал І Гол. ред. Семиноженко В. П. - К. : КиївЦНТЕІ, ЦДПІН ім. Г. М. Доброва НАНУ. -

2009. - № 7. - С. 43-З0.

10. Шинкарук Л. Тенденції розвитку чистих заощаджень та їх взаємозалежність із споживанням основного капіталу [Електронний ресурс] І Л. Шинкарук ІІ Вісник Тернопільскої академії нар. господарства. - 200З. - №2. - С. 131-140 - Режим доступу: www.library.tane.edu.ualimageslnauk vydannyalGgBr9P.pdf (22.03.10). - Назва з экрану.

11. Bernanke B. The Global Saving Glut and the U.S. Current Account Deficit. Remarks at the Sandridge Lecture [Електронний ресурс] І B. Bernanke. - Richmond (Virginia): Virginia Association of Economics, 200З. - Р. З-9. - - Режим доступу: http:llwww.federalreserve.govlboarddocslspeechesl2005l200503102 (22.03.10). - Назва з экрану.

12. Bernanke B. Global Imbalances. Recent Developments and Prospects. At the Bundesbank Lecture (September 11, 2007 Berlin, Germany) [Електронний ресурс] І B. Bernanke. - Режим доступу: http:llwww.federalreserve.govlnewseventslspeechlbernanke20070911a.htm (22.03.10). - Назва з экрану.

13. Blanchard O. Global Imbalances [Електронний ресурс] І O. Blanchard. - 2007. - Режим доступу: http:llecon-www.mit.edulfilesl762 (22.03.10). - Назва з экрану

14. Blanchard O. Global imbalances: in midstream? [Електронний ресурс] І O. Blanchard, G. M. Milesi-Ferretti1 - IMF, 2009, December 22. -Режим доступу: http:llwww.imf.orglexternallpubslftlspnl2009lspn0929.pdf (22.03.10). - Назва з экрану

ІЗ. Feldstein M. US saving rate & the dollar's йітигерлектронний ресурс] І М. Feldstein. - Режим доступу: http:llwww.business-standard.comlindialnewslmartin-feldstein-us-saving-rate-l364873l (22.03.10). - Назва з экрану

16. Feldstein M. The Return of Saving [Електронний ресурс] І M. Feldstein ІІ Foreign affairs. - 200б. - Volume 8З. № 3. - Р. 87-93І - Режим доступу: - http:llwww.nber.orglfeldsteinlreturnofsaving.pdf (22.03.10). - Назва з экрану.

17. Global imbalances, saving and demand in the wake of the crisis ІІ Monetary Policy Report. - 2009. - №2. - Р. Зб-З8.

18. Gonzalez-Paramo J. M. Global imbalances and the need for policy adjustment [Електронний ресурс] І J. M. Gonzalez-Paramo. - 200б. - Р б. -Режим доступу: http:llwww.ecb.intlpresslkeyldatel200бlhtmllsp0б0425_1.en.html (22.03.10). - Назва з экрану.

19. Ishikawa T. The Household Savings Rate Paradox [Електронний ресурс]. - The Population is Aging, but Workers' Households are Saving More І T. Ishikawa, Y. Yajima - Режим доступу: http:llwww.nli-research.co.jplenglishleconomicsl2001leco0106a.pdf (22.03.10). - Назва з экрану.

20. Ito Н. East Asia and Global Imbalances. Saving, Investment, and Financial Development [Електронний ресурс] І Н. Ito, M. Chinn. - Режим доступу: http:llwww.nber.orglpaperslw13364.pdf?new window=1 (22.03.10). - Назва з экрану.

21. Naik V. Global Savings-Investment Imbalances. A Look through the Life-Cycle Model [Електронний ресурс] І V. Naik, A. Arora, S. Balakrishnan - Lehman Brothers, 200З. - Режим доступу: http:llpages.stern.nyu.edul~dbackuslCAlLehman%20global%20imbalances%20Sep%2005.pdf (22.03.10). - Назва з экрану.

22. OECD Factbook 2009. Economic, Environmental and Social Statistics. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.oecd.orglsitel0,3407,en_215713б1_34374092_1_1_1_1_1,00.html (22.03.10). - Назва з экрану.

23. Roubini N. Will the Bretton Woods 2 Regime Unravel Soon? The Risk of a Hard Landing in 200З-200б [Електронний ресурс] І N. Roubini, B. Setser ІІ Paper presented at the symposium of the Federal Reserve Bank of San Francisco and the University of California Berkeley, "Revived Bretton Woods System: A New Paradigm for Asian Development?" San Francisco, February 4, 200З. - Режим доступу: http:llwww.frbsf.orgleconomicslconferencesl0502lRoubini.pdf (22.03.10). - Назва з экрану.

24. Tacoun Y. Epargne et croissance. Analyse et Politiques Economiques Annee 1999-2000 [Електронний ресурс] І Y. Tacoun, O. Reding. -Режим доступу: http:llbeagle.u-bordeaux4.frlyildilcroissanceldos9900lepargne.html (22.03.10). - Назва з экрану.

ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ КРАЇН ЦСЄ НА ЗРОСТАННЯ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ

НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК

Д. М. Русак, асистент кафедри світового господарства І міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

А. В. Терес, аспірант Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України м. Київ

Гармонійний соціально-економічний розвиток та зростання конкурентоспроможності національної економіки ґрунтується на ефективному використанню конкурентних переваг та економічного потенціалу країни. Важливою складовою економічного потенціалу є грошово-кредитна система. Дослідження проблем нарощування фінансового потенціалу національної економіки за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел, аналіз стійкості фінансової системи набуває важливого значення для збереження швидких темпів посилення конкурентоспроможності країн ЦСЄ в умовах сучасної глобальної фінансово-економічної кризи.

Фінансовий потенціал країни залежить, по-перше, від ступеню розвиненості банківської системи країни та доступу до кредитних ресурсів. Основною характеристикою грошово-кредитної системи країн ЦСЄ на сучасному етапі є експансія іноземного капіталу та сильна залежність від зовнішніх джерел фінансування фінансово-кредитних установ (табл. 1).

Таблиця 1

Частка іноземного капіталу в банківській системі країн ЦСЄ

Країна

2001

2002

2003

2004

200З

2006

2007

Болгарія

72,7

7З,2

82,З

81,6

74,З

80,1

82,3

Чехія

89,1

8З,8

86,3

84,9

84,4

84,7

84,8

Естонія

97,3

97,З

97,З

98,0

99,4

99,1

98,7

Латвія

6З,2

42,8

ЗЗ,0

48,6

З7,9

63,3

63,8

Литва

78,2

9б,1

9З,б

90,8

91,7

91,8

91,7

Угорщина

бб,З

8З,0

8З,З

63,0

82,6

82,9

64,2

Польща

82,2

70,7

7U

71,3

74,3

74,2

7З,З

Румунія

З1,4

З2,9

З4,8

З8,З

З9,2

87,9

87,3

Словаччина

78,3

84,1

96,3

96,7

97,3

97,0

99,0

Україна

12,1

12,3

12,1

12,1

21,3

ЗЗ,0

39,4

Джерело: розраховано автором за даними European Central Bank. EU banking structures: October, 2008 // http://www.ecb.int ; даними

НБУ

У деяких країнах ЦСЄ, зокрема в Естонії, Словаччині та Чехії, більше 90% сукупних активів банківської системи належить іноземним інвесторам - транснаціональним банкам з Швеції (країни Балтії), Австрії (Чехія, Угорщина, Румунія, Словаччина, Україна, Болгарія), Італії (Угорщина, Польща, Словаччина, Болгарія), Франції (Чехія, Україна), Німеччини (Угорщина, Польща), Бельгії (Чехія) та Нідерландів (Польща). Крім того, відбувається концентрація джерел фінансування банків з обмеженої кількості держав. Швеція, наприклад,забезпечує 67% зовнішнього фінансування країн Балтії, що підвищує рівень вразливості їх банківських систем у результаті скорочення обсягів кредитів, які надходять з високорозвинених країн Європи [1].

Основною тенденцією розвитку банківських систем та фінансових ринків країн ЦСЄ в докризовий період протягом 2003-2008 рр. було збереження швидких темпів зростання кредитів та посилення залежності в багатьох країнах регіону від недепозитного фінансування (табл. 2).

Таблиця 2

Розвиток грошово-кредитного Фінансування__

Країна

Короткостроко ві кредити, % резервів (2008)4

Рівень диверсифікації джерел надходжень іноземного капіталу (2007)2

Показник заощаджень домогосподарст

в (2007

Споживче кредитування, % всіх кредитів

(2008

Питома вага іноземного капіталу в банківській системі (2007)7

Рівень інфляції (2008)2

Болгарія

З4,З

18,2

-22,68

23

82,3

12,0

Чехія

З0,0

31,8

8,8

20

84,8

6,3

Естонія

176,4

80,8

0,84

43,3

98,7

10,4

Латвія

174,З

ЗЗ,4

-4,29

42,7

63,8

1З,З

Литва

77,1

63,7

0,12

24,4

91,7

11,1

Угорщина

110,З

23,8

11,99

21,7

64,2

6,1

Польща

41,3

17,6

б,З6

20

7З,З

4,2

Словаччина

66,2

ЗЗ,4

7,7

16,3

99,0

3,9

Румунія

134,0

ЗЗ,З

-13,98

17,7

87,3

7,8

Україна

З0,б

2З,З

0,04

22,З

39,4

2З,2

Джерело: розраховано автором за даними:

1 Міжнародна енергетична агенція ІІ http:llwww.iea.org

2 Світовий банк ІІ http:llwww.worldbank.org

3 Міжнародний валютний фонд ІІ http:llwww.imf. org

4 Банк міжнародних розрахунків ІІ http:llwww.bis.org

5 Євростат ІІ http:llec.europa.euleurostat ; Державний комітет статистики України ІІ http:llwww.ukrstat.gov.ua

6 Європейський банк реконструкції та розвитку ІІ http :llwww.ebrd.com

7 Центральний Європейський Банк. EU banking structures: October, 2008 ІІ http:llwww.ecb.int

Високий рівень співвідношення між кредитами та депозитами свідчить про значну залежність країни від зовнішнього фінансування в умовах недостатньої розвиненості внутрішнього ринку капіталів та вільного доступу іноземних банків до дешевих кредитних ресурсів, які надаються материнськими компаніями.

Найбільше зростання співвідношення кредитів та депозитів спостерігалося в країнах Балтії, Угорщині та Румунії. Питома вага кредитів у ВВП у 2007 р. була високою у Латвії (104%) та Естонії (99%), що підвищує рівень фінансової вразливості цих країн від зовнішніх джерел фінансування, оскільки за рахунок депозитних ресурсів покривається приблизно половина всіх наданих позик.

Відносно безпечною є ситуація в банківських системах Чехії та Словаччині, оскільки політика центральних банків цих країн була спрямована на забезпечення достатнього рівня диверсифікації зовнішніх джерел фінансування та стабільного зростання наданих та залучених грошових ресурсів.

Однією зі складових фінансового потенціалу країни є кошти місцевих та державного бюджетів. У рамках ЄС існує консолідований бюджет, який охоплює національні бюджети країн-членів ЄС та є збалансованим. Що стосується національних бюджетів країн ЦСЄ, то валові видатки перевищують доходи, як правило, в декілька раз. Сукупні доходи національних бюджетів емерджентних країн ЦСЄ складали у 2008 р. не більше 1% від ВВП [2]. У той же час сукупні бюджетні видатки становили від 1,3% до 3,7% ВВП країн ЦСЄ. Це свідчить про дефіцитність національних бюджетів емерджентних ринків Європи (табл. 3).

Таблиця З

Обсяги доходів та видатків бюджетів країн ЦСЄ, млн. євро

Країна

2007 рік

2008 рік

 

Доходи

Видатки

Дефіцит (нрофіцит), % ВВП

Доходи

Видатки

Дефіцит (нрофіцит), %

ВВП

Болгарія

-

-

-

290,8

З91,З

-1,0%

Чехія

1 0ЗЗ,З

1 330,0

-0,3%

1 167,0

1 721,0

-0,4%

Естонія

130,3

300,0

-1,3%

176,7

376,9

-1,3%

Латвія

^,1

402,6

 

199,0

67З,0

-2,4%

Литва

233,8

799,8

-2,4%

271,0

1 043,8

-2,8%

Угорщина

782,З

1 842,2

-1,2%

870,2

2 427,6

 

Польща

2 446,6

З З0З,6

-1,1%

2 808,6

7 786,4

-1,6%

Румунія

-

-

-

1 089,4

1 602,4

0,0%

Словаччина

401,6

696,2

-0,7%

З19,2

1 082,6

-1,0%

Україна*

171,8

17З,З

-3,7%

219,9

227,6

-7,7%

Джерело: складено автором за даними: EU budget 2008: Financial Report // http://europa.eu та Державного комітету статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua Примітки: * млрд. грн.

Всі бюджети країн ЦСЄ, які є членами ЄС, збалансовуються за рахунок коштів загального бюджету ЄС. Для деяких країн розмір дотації перевищує обсяг власних доходів в декілька разів: для Болгарії, Естонії та Словаччини - в 2,1 рази, для Угорщини та Польщі - 2,8, для Латвії - 3,4, Литви - 3,9.

Дохідна частина бюджетів країн-членів ЄС формується за рахунок надходжень від сплати податку на додану вартість (17% сукупних доходів), податків на доходи (61%), зборів за використання власних ресурсів (14%), інших платежів та надходжень (8%) [2]. Акумульовані кошти спрямовуються на реалізацію пріоритетних завдань та цілей, що визначені стратегією розвитку ЄС на певний проміжок часу.

Питома вага видатків країн ЦСЄ у сукупному бюджеті ЄС складала 17,4% у 2008 р. [3]. Бюджетні кошти спрямовувалися, передусім, на стимулювання внутрішнього економічного потенціалу територій з метою наближення до рівня добробуту країн ЄС-15,підтримку сільського господарства, поширення європейських цінностей. Крім того, Болгарія та Румунія отримали додаткові кошти (компенсацію) для подолання соціально-економічних диспропорцій між регіонами у результаті інтеграції до ЄС.

Зведений бюджет України складається з державного та місцевих бюджетів. Основними бюджетоутворюючими податками вважаються ПДВ та податок на прибуток (для державного бюджету), податок на доходи фізичних осіб та плата за землю (для місцевих бюджетів). Більшість місцевих бюджетів України є дотаційними та характеризуються високим рівнем соціальної спрямованості, яка щорічно збільшується. Найбільшу питому вагу у соціально-орієнтованих видатках займають видатки на освіту (у середньому 27%), охорону здоров'я (22%), соціальний захист та соціальне забезпечення (18%). Як наслідок, інвестиційні проекти та програми фінансуються у недостатньому обсязі, що стримує інноваційний розвиток держави [4].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119 


Похожие статьи

Т В Орєхова, А Я Турчина - Диференціація наслідків глобальної економічної кризи для окремих світових товарних ринків