М З Бердута - Брестський мир в радянській історіографії (середина 30-х -перша половина 50-х років) - страница 1

Страницы:
1  2 

Електронна бібліотека

видань історичного факультету

Харківського університету

Бердута М. З. Брестський мир в радянській історіографії (середина 30-х -перша половина 50-х років) // Вісник Харківського університету. - 1972. -№ 75: Історія. - Вип. 6. - Харків: Видавництво ордена Трудового Червоного Прапора державного університету імені О. М. Горького, 1972. -C. 22 - 28.

При використанні матеріалів статті обов'язковим є посилання на її автора з повним бібліографічним описом видання, у якому опубліковано статтю. Дана електронна копія статті може бути скопійована, роздрукована і передана будь-якій особі без обмежень права користування за обов'язкової наявності першої (даної) сторінки з повним бібліографічним описом статті. При повторному розміщенні статті у мережі Інтернет обов'язковим є посилання на сайт історичного факультету.

Адреса редакційної колегії:

Україна, 61077, Харків, пл. Свободи, 4,

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,

історичний факультет. E-mail: istfac@univer.kharkov.ua

©Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет ©Автор статті

©Оригінал-макет та художнє оформлення - зазначене у бібліографічному описі видавництво ©Ідея та створення електронної бібліотеки - А. М. Домановський; А. О. Баскакова

БРЕСТСЬКИЙ МИР В РАДЯНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФ

(середина 30-х перша половина 50-х років)

М. 3. Бердута

Брестський мир — один з найважливіших етапів в історі дянської дёржави, який, за визначенням В. І. Леніна, зна| вав «поворотний пункт у розвитку російської і не тільки _ської,,а й .міжнародної революції»

Виключно важливе значення для вивчення історії Бії мають роботи В. І. Леніна. Саме В. І. Ленін є першим іса ком Брестського миру, він дав глибокий, всебічний аналіз] го історичного етапу. Вже у 20-і роки радянська історична] ка дістала таку основоположну базу, як перше видання тв В. І. Леніна, куди ввійшли численні документи, що відносяі безпосередньо до історії Бреста. Велике значення для под| шого плодотворного вивчення цього періоду мала публік документів і матеріалів[1], мемуарної літератури[2], спеціалй робіт [3].

У 30-і — 50-і роки, незважаючи на вплив культу особи,} вчення історії Брестського миру тривало і знайшло широке ] світлення в журнальних статтях та монографіях.

Остаточно були розгромлені антиленінські погляди троцУ стів та правих опортуністів, утвердилась марксистсько-ленінся J     концепція історичного процесу, були поставлені майже всі ні )     важливіші проблеми історії перших років існування Радянсь|

держави, в тому числі й проблема Брестського миру. 1 Однак досі ще немає спеціальних історіографічних робпЧ

;)     даній проблемі. Автор статті робить спробу розглянути вивчі : (     ня історії Брестського миру в радянській історіографії сере^ ни 30-х — першої половини 50-х років.

У досліджуваний період вийшло декілька збірників докуме тів, присвячених історії Жовтня, громадянській війні та інозе І      ній інтервенції. Містили вони і цілий ряд матеріалів, що стОЙ

1 В. І. Ленін. Твори, т. 27, стор. 144.

2 Протоколы заседаний ВЦИК II созыва. М., 1918; Стенографический < чет IV Чрезвычайного Всероссийского съезда Советов. М., 1920; Мирные 1 реговоры в Брест-Литовске, т. I, М., 1920; Брест-Литовская конференция, с седания экономической я правовой комиссий. М., 1923 та ін.

3 Л. Ступ'оченко. В Брестские дни. «Пролетарская революция № 4 (16), 1923; А. Иоффе. Брест-Литовск. «Новый мир», № 6, 1927 та і

*М. П. Павлович (Вельтман). Брестский мир и условия экоя мического возрождения России. 1918; И. Майский. Внешняя политий РСФСР (1917—1922 гг.). М., 1922; В. Волковичер. Брестский мир. Щ 1928; А. Ильи н-Ж еневский. Брестский мнр и партия. «Красная лещ пись», № 1 (25), 1928 та ін. ,

когб миру[4]. Ці матеріали відображали героїчну їеького народу з інтервентами в період Бреста на »али імперіалістичні плани Четверного союзу, по-іавжнє обличчя німецького уряду, буржуазних на-ркраїни. З появою нових документів, що відбивали Йад Бреста на місцях, значно поповнилась джере-

$ літератури цих років заслуговують на увагу ^Джорджа та архів толковника Хауза[5]. -Бреста знайшла широке висвітлення в ряді за-г .,ь, присвячених подіям, пов'язаним з історією Брест-ІІйереговорів, зовнішньополітичної діяльності Радян-їи в перші роки її існування 1. місце в цей період посідають спеціальні дослід-}ЙМрії Бреста. У 1936 році вийшла робота В. Соріна [6], "Й праць В. І. Леніна, архівного та документального Цфперше висвітлюється діяльність вождя революції від jeer-Литовських переговорів до анулювання Бресг-Іру. Зосередивши увагу на найважливіших аспектах цієї ГІ, автор показує, як у надзвичайно складній, чреватій №0ю небезпекою міжнародній та внутрішній обстановці, §|:;$а далекозора політика В. І. Леніна вивела Росію з кри-іперіалістичної війни. В. Сорін справедливо підкреслює, Вія'знає небагато моментів, які можна було б порівня­ною Брест-Литовського миру, епохою виходу нашої краї-сків   імперіалістичних   війн.   Автор   показує велич ГЛеніна, як мислителя, вождя, революціонера, який в рево-ійному настрої мас знайшов матеріал для розвитку теорії,

' Крах германской оккупации на Украине. М., 1936; Документи по исто-1 гражданской войны в СССР, т. I. M., 1940; В защиту социалистического

7 И. И. Минц. Борьба за упрочение Советской власти. Брестский мир. L, 1940; Б. Е. Штейн. Внешняя политика СССР (1917—1923 гг.). М., 1945; тория дипломатии, т. II, М., 1945; Г. А. Де бор и и. Международные от-

Ш'щщаекия и внешняя политика СССР (1917—192Э гг.). М., 1942; Його ж.

[-Международные отношения и внешняя политика СССР (1917—1945 гг.), вып. |. М., 1946; И-о г о ж. Советская внешняя политика в первые годы существо­вания Советского государства 1917—1920 гг. М., 1951; А. Е. Кун и на. Про­вал американских планов завоевания мирового господства в 1917—1920 гг.

1951. (Друге доповнене видання вийшло в 1954 р.); А. Березкин. Аме-'Ънканский империализм заклятый враг Советского государства. М., 1951; Ибго ж. США активный организатор и участник интервенции протиЕ Советской России (1918—1920 гг.). М., 1952. (Перше видання вийшло у 1949 р.) Н. Рубинштейн. Внешняя политика Советской России в период Великої Октябрьской социалистической революции (1917—1918 гг.), М., 1950 та індля обгрунтування стратегії і тактики більшовицької пі в конкретних умовах. У цій роботі йдеться також і про велич зусилля В. І. Леніна по створенню регулярної Червоної А| Хоч автору не вдалося з вичерпною повнотою розкрити всі ст ни багатогранної діяльності вождя в дні Бреста, але сама по новка цього питання має велике значення для глибокого і всё ного дослідження ленінської спадщини.

У 1938 році виходить ряд ювілейних статей, присвячених! примиренній боротьбі  В. І. Леніна  з  «лівими комуніста і троцькістами на VII з'їзді партії та IV Надзвичайному російському з'їзді Рад [7]. Значно ширше гостра внутріпартіі боротьба в період Бреста показана   в  статтях В. Ігнатьі і С. Роніна [8]. В. Ігнатьєв, спираючись на роботи В. І. Лені та документальний матеріал, викриває дії «лівих комуністі у МК та МОБ (Московське Обласне Бюро)   ЦК РСДРП (I яке перетворилося в організаційний центр  «лівих комуністі! Значне місце автор відводить висвітленню, діяльності Я. Свердлова, завдяки якій Московська обласна партійна кон<| ренція 4 березня 1918 р. більшістю голосів схвалила і затверд ла ленінську резолюцію про негайне укладення миру. Це і б| початок повного розгрому «лівих комуністів» не тільки в Мос| ві, а й в інших містах. На конкретних прикладах автор показу як «ліщ комуністи» та троцькісти в союзі з «лівими» есера» після VII з'їзду партії перейшли до відкритої боротьби пре ленінської політики миру.

У згаданій статті С. Роніна дається загальна характеристик періоду від перемоги Жовтня до анулювання Брестського дога" вору. Читач дістає цільне уявлення про боротьбу В. І. Леніні і партії більшовиків за укладення Брестського миру. С. Ронін| вдалося висвітлити основні моменти Брест-Литовських перего ворів, а також багато питань міжнародного і внутрішнього жиї тя Радянської республіки. Показуючи хижацький характер ні] мецького імперіалізму в період Брестських переговорів, автоя відзначає, що він вже з самого початку переговорів перейшов до відкритої анексіоністської, ультимативної політики щодо Радян| ської республіки. У статті наводиться цікавий матеріал про стан нашої армії на час мирних переговорів, яку автор характеризує! як величезний, стомлений натовп людей, об'єднаний прагненням:

:истов в период Бреста. «Исторический журнал», № 9, 1939; С. Р о н и н J ' Победа ленинской политики завоевания передышки. «Исторический жур-; :.: лал», № 2, 1938.

!4місце відводиться боротьбі В. І. Леніна на VII І і IV Надзвичайному Всеросійському з'їзді Рад. Йвуїтістами» і троцькістами.

укреслює, що боротьба дрібнобуржуазних партій про­Щ Брестського договору по суті була боротьбою за статті робиться висновок,  що період боротьби за ■іИр, боротьби за перепочинок, являє собою один г:І^тичних моментів в історії існування Радянської

їЯння в роботі С. Роніна висвітлюються з необхід­ні правильно. На цій, як і на інших статтях, позна-.%льту особи.

Лнтерес становить робота І. Д. Мельникова [9]. Спи­вати В. І. Леніна, залучаючи великий докумен-еріал, зокрема матеріали рейхстагу (стенографічні яікації слідчої комісії, яка майже 10 років займа-вям причин краху Німеччини в період Бреста), ав-чставить питання про тодішнє внутріполітичне ста-меччини. На конкретному матеріалі показано став-ірестського миру різних політичних угруповань. І. Д. акцентує увагу на тому, що у «верхах» Німеччини еріод дійсне співвідношення сил різко змінилося на ко-ійної партії. Свідченням цьому є той факт, що саме Жирних переговорів, аж до 19 лютого 1918 року рейх-ІЬідав, а надав свої повноваження Верховному коман-

$тті підкреслюється, що позиція німецької «мирної де~ > у Брест-Литовську була визначена задовго до початку ВОрів. Це особливо добре видно з німецької преси цьо-"0ду, яка морально готувала «загальну думку» до акту ;,,Й насильства, що повинен був здійснитися в Брест-Ли-

|ячи про назрівання революції в Німеччині і початок пційних виступів, автор справедливо відзначає їх тісний з подіями в Брест-Литовську. Вони були протестом ні-робітників проти актів насильства й грабежу на сході, '.евий страйк 1918 року — першим великим «плодом» Брест-вського грабежу [10]. І. Д. Мельников дійшов висновку, що ікризисне становище, *ому перебував державний апарат імперії  навесні—влітку

1918 року, зумовлювалось як воєнними невдачами на Захо| і Брестом.

Отже, Брестський мир замість зміцнення воєнного, по лого та економічного становища бісмарковсько-гогенщм ської імперії прискорив яаїзіріївання кризи «верхів», на<5 крах імперії.

В роки- Великої Вітчизняної війни виходить ряд статей свячених розкриттю хижацького характеру німецького ІЩ лізму [11].

Становить інтерес стаття Ф. Нотовича. Вона написаі основі документальних матеріалів радянських та зарубі архівів. У ній викривається авантюристична діяльність Л| дорфа та Гінденбурга, які неодноразово порушували Брест договір, дається яскрава картина хижацької політики «і| кого імперіалізму в період Бреста. Значне місце автор дить процесу розкладу німецької армії до осені 1918 року

Привертає увагу робота Б. Воліна. Використовуючи В. І. Леніна та архівний матеріал, автор показує героїчн^ ротьбу московського пролетаріату в дні Бреста, його згур| ність навколо РНК і РКП (б) на чолі з В. І. Леніним. Він креслює, що кількість добровольців, які записалися до Чері Армії, на кінець 1918 року досягла понад 20 тисяч чоловік|

Більш глибокі дослідження з історії Брестського' миру ляються в кінці 40-х на початку 50-х років [12].

Значний інтерес становить монографічне дослідження Коблякова, де вперше в історичній літературі подано стиі нарис радянсько-німецьких відносин в період від укладі Брестського договору до підписання Рапалльського миру.Г основі архівних матеріалів, особливо з фондів Німеччини, показує   величезну   витримку  Радянського  уряду на з В. І. Леніним, який робив все для того, щоб не дати при Німеччині для зриву мирного перепочинку. Він викриває сивну політику німецького імперіалізму, який і' при наявя «мирного» Брестського договору робив все, щоб знищити] _дянську владу, розчленувати Росію й закабалити радянс^ народ.

І. К. Кобляков показує, що в' цей час між правлячими і сами і партіями Німеччини були істотні розбіжності та вання, які зумовлювалися економічними інтересами різних

16 Б. Воли н. Вказ. робота, стор. 39.ажуазії. Крім того, автор зазначає, що вихід з по-їи в країні правлячі кола в  Німеччині знайшли з імперіалістами США та Антанти й у розриві (в ли-11918 року) дипломатичних відносин з Радянською рес-Ці дії, за визначенням автора, є завершальним ак-ичих кіл Німеччини щодо зговору з американським занцузьким імперіалізмом, в союзі з яким вони праг-йти Радянську державу. І. Кобляков підкреслює, що Мир і вихід Радянської республіки з війни в той час, щ боротьба двох імперіалістичних групувань досягла „г. нцого напруження, сприяли зміцненню міжнародного р^країни Рад. Сам факт укладення Брестського миру уе як поразку амеріикано-антантївського блоку ім-

іїаючи суть відносин  між  Радянською республікою іою в період від укладення Брестського миру, автор не два основних моменти: ііьне зміцнення Радянської держави; їення боротьби між Німеччиною і державами Антанти, 5ували німецький народ, принижували його національну

,19

Р^лоиу робота .І. Коблякова є вагомим внеском у вивчення " т Бреста і радянсько-німецьких відносин у перші роки коГ влади. Однак автору не вдалося висвітлити всі сто-їянсько-інімецвких відносин в даний період. Так, гово-|ро розбіжність  в   інтересах правлячих кіл Німеччини еЙОвідносини між партіями, він не дає їх глибокого аналі-14 помітив автор і наявності в Німеччині революційної си-№ії та її впливу на згуртованість всіх антидемократичних сил їотьбі за мир.

початку 50-х років проблема Брестського миру, різні її знаходять широке висвітлення в ряді дисертацій [13]. Та-I чином, в 30-і — 50-і роки історична наука по даній пробле-I поповнилася новими документальними джерелами та науко-дослідженнями.  В  них всебічно  показана діяльність

В. І. Леніна в період від початку мирних переговорів до] лювання Брест-Литовського договору. Глибше й повніше! глянуті питання історії Брестського миру.

Виходять роботи, де розглядається кризове становище лячої верхівки гогенцоллернівської імперії і ставлення Щ партій Німеччини до укладення Брестського миру. Крім з'являються вперше дисертації, присвячені різним аспекта» ротьби Комуністичної партії і Радянського уряду за Бресте! мир, які показують значення Бреста та використання його ді ду в подальшій зовнішньополітичній діяльності Радянської \ публіки.

Однак багато питань даної проблеми, хоча й були поста| ні, достатньо глибокого висвітлення ще не знайшли. Так, же не розроблялося питання про взаємовідносини партії шовиків з дрібнобуржуазними (партіями в період Бреста, досліджувалися класові корені дрібнобуржуазної течії в ря партії більшовиків, недостатньо відображався ідейний зв'я «лівих комуністів» і троцькістів, іноді невірно розкривалася ЦК РКП (б), очолюваного В. І. Леніним, в організації розі* му «лівих комуністів» і троцькістів, в боротьбі за мир, пой хово показувалась діяльність місцевих партійних організацій, знайшов широкого висвітлення і робітничий рух у країнах ходу, зокрема в країнах Четверного союзу в цей період.

БОРОТЬБА БІЛЬШОВИКІВ ЗА ЗАВОЮВАННЯ ХАРКІВСЬКОЇ РАДИ НАПЕРЕДОДНІ ВЕЛИКОЇ ЖОВТНЕВОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

(липень—жовтень 1917 року)

А. Ф. Ігнатов

Питання про більшовизацію Харківської Ради робітничі і солдатських депутатів в період підготовки Великої Жовтневі соціалістичної революції вивчено ще недостатньо. Окремі авт ри в своїх статтях з історії Рад України і, зокрема, Харкові

1 С. М. Королівський. Більшовизація Рад на Україні в період nj готовки Великої Жовтневої соціалістичної революції.— «Труди історичного культету Харківського державного університету», т. 4, 1956; Його ж. ротьба більшовиків України за завоювання Рад у 1917 році. Збірник стаї «Більшовики України в боротьбі за перемогу Жовтневої революції і всі новлення Радянської влади (березень 1917 р. — лютий 1918 p.)». К., 198| В. Г. Лисенко. Харківська Рада в березні—жовтні 1917 p. —«Труди ісгй ричного факультету Харківського державного університету», т. 6, Вид-во Xaj ківськ. ун-ту., 1957; А. И. С м о л и н ч у к. Большевики Украины в борьбе і Советы (март 1917 — январь 1918 г.). Вид-во Львівськ. ун-ту, 1969.


два. Сборник документов. М., 1941; Документы о разгроме германских

антов на Украине в 1918 году. М., 1942; Разгром немецких захватчи­

ки 1918 году. М., 1943 та ін.

Д. Ллойд Джордж. Военные мемуары, т. 5. М., 1938; Архив пол­

овника Хауза,'т. III. М., 1939.

[6] В. С о р и н. В. И. Ленин в дни Бреста. М., 1936.

[7] Р. Маркова. VII съезд РСДРП(б).— «Исторический журнал», № 3j •J938; В. Носов. 20-летие VII съезда партии (1918—1938).—«Книга и про-І летарская революция», № 3, 1938, И. Михеев. 20-летие исторической речи

В. И. Ленина на Чрезвычайном IV Всероссийском съезде Советов. «Книг^ ("""і пролетарская революция», № 3, 1938 та ін і 1 , 10 В. И г и а т ь е в. Московские большевики в борьбе против «левых ) гоммунистов» и троцкистов в период Бреста. «Пропагандист», № 8, 1938; і о г о ж. Московская партийная организация «левых коммунистов» и троц-5

С. Р онин. Вказ. робота, стор. 35. .» Там же, стор. 37.

4,.И. Д. Мельников. Брест-Литовский мир и «верхи» гогенцоллернов-империи. «Труды исторического факультета Киевского госуниверситета гТ. Г. Шевченко», т. I, 1940.

[10] Там же, стор. 125:

[11] Ф. Н о т о в и ч. Разгром Четверного союза в 1918 году.— «Ист<? ■ский журнал», № 7—8, 1941; Б. Во лин. Пролетарская Москва в феІ 1918 года. «Исторический журнал», № 7—8, 1S(41; И. Минц. СтеногрІ лекций, прочитанных в Высшей партийной школе при ЦК ВКП(б) в 1 .1941 гг. М., 1941 та ін. !

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

М З Бердута - Брестський мир в радянській історіографії (середина 30-х -перша половина 50-х років)

М З Бердута - Організація самостійної роботи студентів при вивченні курсу історія україни у вищих навчальних закладах

М З Бердута - Харків в роки великої вітчизняної війни