Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 

4. Разработка внутренних документов фонда.

5. Формирование первичной группы жертвователей (достижение фондом минимально установленного уровня целевого капитала)

6. Передача целевого капитала в доверительное управление управляющей компании.

7. Проведение фандрайзинговой кампании для пополнения целевого капитала до целевого уровня.

8. Утверждение финансового плана по использованию дохода от управления целевым капиталом на год.

9. Получение образовательным учреждением дохода от целевого капитала. Преимущества модели эндаумента в сравнении с другими формами пожертвований:

создает возможность для долгосрочного планирования и развития социальной сферы (механизм адекватен общей стабильной ситуации в стране);

удобна для крупных компаний, склонных к стратегическому планированию бизнеса и вложений в социальную сферу; прозрачна и обеспечивает гарантии для доноров в целевом расходовании средств;

обеспечивает для НКО возможность изменить подход к реализации социальных проектов, учиться зарабатывать средства, а не только выступать в роли просителей;

создает возможность аккумулировать средства в благотворительных целях, что делает ее привлекательной для средних и мелких компаний.

К недостаткам модели можно отнести:

риски финансового характера (малодоходность гарантированных финансовых операций, высокий уровень инфляции, незастрахованность от финансовых кризисов);

сложности с формированием целевого капитала такого размера, который гарантировал бы более или менее существенную по объему прибыль, направляемую на благотворительную деятельность;

отсутствие быстрого эффекта для благополучателя; модель рассчитана на долгосрочный эффект, но не может обеспечить сиюминутные потребности, быструю отдачу, что психологически некомфортно для некоторых жертвователей, привыкших к оказанию поддержки в традиционной форме адресной прямой помощи;

использование модели для деятельности финансовых мошенников;

отсутствие налогового стимулирования жертвователей.

Наиболее ожидаемое позитивное последствие внедрения модели эндаумента связано с его главным преимуществом создание возможности для стратегического планирования и устойчивого развития внутри сектора, создание долгосрочных проектов в социальной сфере.

Внедрение модели также:

- повысит прозрачность НКО, позитивно повлияет на их отчетность;

- как следствие, повысит доверие со стороны крупного и среднего бизнеса к НКО;

- структурирует украинскую благотворительность.

Успешная реализация данной модели зависит от целого ряда факторов и условий, надежности участников, а также особенностей среды, в которой это сотрудничество развивается. В связи с этим особую актуальность приобретает оценка возможных рисков реализации проектов партнерства с целью повышения успешности их осуществления. Анализ рисков позволяет выработать оптимальную систему управления ими. С нашей точки зрения, реализация таких проектов подвержена трем основным типам рисков: проектным, систематическим и форс-мажорным. При этом под проектными рисками предлагается понимать всю совокупность рисков присущих рассматриваемому конкретному проекту. К ним можно отнести: технологические риски и риски строительства; конкурентная позиция проекта; риски контрагентов; правовая структура проекта; движение денежных средств и финансовых рисков. Систематический риск обусловлен макроэкономической ситуацией, политическими, социальными, правовыми факторами. Основными типами данного типа риска являются: законодательные изменения; инфляция; потери связанные с изменением процентных ставок; финансовые потери в связи с нестабильностью в обществе; изменения курса иностранной валюты. А также форс-мажорные риски, связанные с приостановкой проекта на определенный период времени в силу причин, не зависящих от партнеров. Эти виды рисков и формируют в самом общем виде риски проектов партнерства. Проблемы рисков в сотрудничестве государства и бизнеса, пока еще недостаточно исследованы в отечественной научной сфере и требуют дальнейшего изучения

Выводы. Для внедрения и реализации механизма эндаумента в системе высшего образования в Украине необходимо: обеспечить информированность представителей бизнес-сообщества о сути модели эндаумента и ее отличий от схем традиционной благотворительности через проведение специальных мероприятий с донорами по разъяснению модели целевого капитала и общественных дискуссий на эту тему;

принять во втором чтении Закон Украины «О благотворительности и благотворительных организациях» № 6343 (в первом чтении был принят 17 мая 2011 года), десятая статья которого впервые посвящена эндаументу; разработать систему управления эндаумент-фондами;

осуществлять подготовку квалифицированных менеджеров, способных эффективно организовывать работу фонда, а также разрабатывать фандрайзинговую стратегию;

Вузу необходимо разработать стратегический план развития, потому что фонд целевого капитала создаётся на очень длительный промежуток времени.

РЕЗЮМЕ

Сформульовано моделі й основні принципи взаємодії соціальних партнерів держави, бізнесу й суспільств при реалізації проектів. Запропоновано основні напрями щодо розвитку механізмів та інструментів взаємодії соціальних партнерів в інституціональному середовищі України.

Ключові слова: ендаумент, інновації, соціальні послуги, управління, соціальна відповідальність, партнерство, механізми, соціальний проект

РЕЗЮМЕ

Сформулированы модели и основные принципы взаимодействия социальных партнеров государства, бизнеса и обществ, при реализации проектов. Предложены основные направления по развитию механизмов и инструментов взаимодействия социальных партнеров в институциональной среде Украины.

Ключевые слова: эндаумент, инновации, социальные услуги, управление, социальная ответственность, партнерство, механизмы,

социальный проект.

SUMMARY

Models and main principles of cooperation between the social partners of the state, business and society in the process of projects realization are formulated. The ways of developing mechanisms and instruments of cooperation between social partners in the institutional environment of Ukraine are offered.

Keywords: endowment, innovations, social services, management, social responsibility, partnership, mechanisms, social project СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Абанкина Т.В. Целевой капитал образовательного учреждения // Справочник руководителя образовательного учреждения. - 2007.- № 10.-

С. 12-18.

2. Актуальные вопросы внедрения целевого капитала некоммерческих организаций в российскую практику: Практическое пособие (на рус. яз.) /Под редакцией С.А. Рубашкиной. - М.: Общественная палата Российской Федерации, Министерство экономического развития и торговли Российской Федерации, 2008.

3. Марцинкевич В. Целевой научно-образовательный капитал на западе и в России // МЭ и МО, № 4, 2008.

4. Неприбыльный сектор США: Правовая основа, масштабы, конкурентоспособность, эффективность /Авт.-сост. Стивен Р. Блок, В. Н. Якимец. - М.: Издательство ЛКИ, 2008.

5. Рощеня Д., Рубашкина С., Владимирова Е., Кумаритова А., Белоцерковская В., Миттра Б. Цель капитала: полтора года с эндаументами //Деньги и благотворительность N 2 (67), с. 14-41.

6. Klein K. Fundraising for Social Change. Edition 5; illustrated, revised. John Wiley and Sons, 2006.

7. Lee H.-L. The Growth and Stratification of College Endowments in the United States //A Dissertation submitted to the Faculty of the Graduate School of the University of Minnesota by Hsiu- Ling Lee. July 2007.

8. Эндаумент-фонды (фонды целевого капитала) государственных и муниципальных образовательных учреждений: организация деятельности, состояние и перспективы развития: Практическое руководство/ Я.М. Миркин, К.Б. Бахтараева. - М.: Финансовый университет, 2010. - 144 с.

УДК 364.12:316.42

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ

Марценюк О. В., старший викладач кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету

Постановка проблеми. Реформування економічної сфери та становлення ринкових відносин в Україні супроводжуються значними соціальними втратами. Накопичені соціальні проблеми за своєю гостротою та вагомістю наслідків створюють несприятливі умови задля людського розвитку. Низьким залишається рівень та якість життя громадян України. За світовими стандартами небезпечно вагомою залишається частка населення, що живе за порогом бідності. Відсутнє просте відтворення населення, скорочується тривалість життя, зростає смертність та знижується народжуваність, виникає загроза вимирання нації. Це є наслідком дії несприятливих умов життєдіяльності, низького рівня життя, зниження можливостей отримання достатніх та якісних соціальних послуг, незорієнтованості соціального управління на профілактику виробничих та побутових ризиків, поширення серед населення нездорового способу життя та погіршення екологічного стану в країні. Посилюється нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів України. За більшістю показників диференціація у 2-3 рази перевищує їх порогове значення, що за світовими стандартами не повинно бути вищим за 1,5 рази. Навіть регіони з найвищим рівнем соціально-економічного розвитку мають соціальні проблеми, гострота і глибина яких створюють загрози соціальній безпеці країни. Необхідність розв' язання зазначених проблем потребує підвищення ефективності державного управління процесами соціальної безпеки та визначає вагомість і значущість розробки теоретичних засад соціальної безпеки з урахуванням регіонального аспекту.

Актуальність та гостра потреб вирішення визначених проблем обумовила активізацію досліджень цієї спрямованості. Над ними працюють вітчизняні фахівці О. Амоша, О. Білорус, В. Близнюк, О. Власюк, З. Герасимчук, В. Гошовська, І. Гнибіденко, Е. Лібанова, В. Мандибура, І. Миценко, В. Мунтіян, О. Новікова, В. Паламарчук, Г. Ситник, В. Скуратівський, Л. Червова, М. Чумаченко. Серед фахівців країн СНД найбільш відомими є праці З. Біктімової, О. Гранберга, В. Лєксіна, А. Прохожева, Г. Севрюкової, В. Серебряннікова, Г. Сілласте, А. Хлоп'єва, О. Швєцова. Проте особливості управління соціальною безпекою та забезпечення людського розвитку залишаються недостатньо розробленими. Незначною мірою ураховуються й вимоги людського розвитку при формуванні і реалізації державної та регіональної соціальної політики.

Мета статі полягає у полягає у розробці механізму управління соціальної безпеки людського розвитку, який має враховувати постійне дослідження та редагування визначених цілей людського розвитку.

Основний матеріал. Сьогодні у світі існує дуже велика кількість соціально-економічних глобальних проблем, які перешкоджають людському розвитку. Їх необхідно найближчим часом вирішувати, однак не кожній окремо узятій країні вирішення цих проблем під силу і тому країни повинні об' єднатися у вирішенні визначених проблем і виконанні поставлених цілей.

Задля вирішення вищезазначених проблем та механізму їх вирішення спочатку необхідно виокремити чинники, що впливають на людський розвиток, які слід згрупувати за основними признаками (табл. 1). Доцільно чинники впливу розділити на економічні, соціальні, екологічні, культурні, інституціональні та правові. Оскільки це досить широке розмежування вважаємо необхідним розбити вищезазначені групи на основні напрями впливу на людський розвиток стимулюючого та дестимулюючого характеру.

За кожною групою факторів слід також відобразити вплив соціальної безпеки на людський розвиток, що можна зробити за допомогою вимірювання людського розвитку.

На сучасному етапі науковцями розроблено значну кількість методик, які оцінюють людський розвиток, соціальний стан, рівень та якість життя населення. І хоча вони безпосередньо не розглядають соціальну безпеку людського розвитку, однак так чи інакше стосуються цієї проблеми.

Найбільш поширеним у світі є Індекс людського розвитку (ІЛР), який був запропонований ПРООН. Для обчислення індексу запроваджено такі граничні величини для кожного з показників [1, с.91]: очікувана тривалість життя при народженні; рівень грамотності серед дорослого населення; ВВП на душу населення.

ІЛР хоч і спирається на три показники, однак він комплексно характеризує умови і стан людського розвитку. Тривалість життя - це показник поліфонічний, оскільки він обумовлюється низкою чинників: рівнем життя, якістю харчування, поширеністю хвороб, станом навколишнього середовища, доступністю медичних послуг, загальним станом системи охорони здоров' я тощо.  Показник ВВП на душу

© Марценюк О.В., 2O12населення свідчить про рівень життя та матеріальний статок в країні. Однак в ньому не відбивається диференціація доходів. Показники освіти свідчать про можливості розвитку дорослого населення і підростаючого покоління.

Таблиця 1.

Групування чинників впливу на людський розвиток _ Групи чинників__Стимулюючі_\_Дестимулюючі_

Економічні

Загальні економічні умови

Економічні реформи, рівень фінансування людського розвитку державним та місцевими бюджетами, відсутність інфляційних процесів

Економічні реформи, недостатній рівень фінансування людського розвитку державними та місцевими бюджетами, інфляційні процеси

 

Матеріальні умови життєзабезпечення

Гідний рівень оплати праці та соціальних виплат, рівень диференціації заробітної плати, наявність додаткових джерел доходу

Низький рівень оплати праці та соціальних виплат, наявність заборгованості з виплати заробітної плати, відсутність додаткових джерел доходу

 

Якість життя

Забезпеченість житлом; рівень благоустрою житла; забезпеченість приватними автомобілями та предметами тривалого користування

Відсутність житла, незадовільний благоустрій житла, відсутність можливості придбати предмети тривалого користування

Соціальні

Ринок праці

Рівень зайнятості, наявність гарантій зайнятості, збалансованість ринку праці, наявність можливостей працевлаштування за спеціальністю

Рівень безробіття, вимушена неповна зайнятість, незбалансованість на ринку праці, відсутність можливості працювати за фахом

 

Освіта

Можливості та умови отримання початкової та вищої освіти, перепідготовки, підвищення кваліфікації

Відсутність можливостей отримати початкову, неповну і повну базову вищу освіту, відсутність можливості підвищити кваліфікація

 

Соціальна захищеність

Достатній рівень соціальних виплат, матеріальної допомоги, задовільний стан системи медичного обслуговування та страхування, охорони здоров' я, гідний рівень пенсійного забезпечення

Низький рівень або взагалі відсутність отримання соціальних виплат, незадовільний стан системи медичного обслуговування та страхування, охорони здоров' я, низький рівень пенсійного забезпечення

 

Культурний розвиток

Наявність театрів, музеїв та можливість відвідувати культурні заклади

Обмежена кількість культурних закладів, незадовільний стан і неможливість відвідувати культурні заклади

Екологічні

Екологічний стан

Задовільний стан навколишнього середовища, граничнодопустимі викиди шкідливих речовин у повітря, відсутність важких металів у стічних водах, задовільний рівень забруднення питної води

Незадовільний стан навколишнього середовища, високий рівень викидів шкідливих речовин у повітря, наявність важких металів у стічних водах, високий рівень забруднення питної води

Інституційні, правові

Правове забезпечення

Дієвість і якість захисту прав людини і свободи вибору

Недієвість захисту прав людини і можливостей свободи вибору

 

Державна політика

Ефективність державного управління освітньою та соціальною сферою, наявність національної стратегії людського розвитку та її впровадження

Неефективність державного управління освітньою та соціальною сферою, відсутність національної стратегії людського розвитку та її впровадження

 

Громадські об'єднання

Розвиненість громадянського суспільства, ефективність діяльності профспілок, партій, громадських об'єднань з проблем людського розвитку

Нерозвиненість громадянського суспільства, неефективність діяльності профспілок, партій, громадських об'єднань з проблем людського розвитку

За кожною групою факторів слід також відобразити вплив соціальної безпеки на людський розвиток, що можна зробити за допомогою вимірювання людського розвитку.

На сучасному етапі науковцями розроблено значну кількість методик, які оцінюють людський розвиток, соціальний стан, рівень та якість життя населення. І хоча вони безпосередньо не розглядають соціальну безпеку людського розвитку, однак так чи інакше стосуються цієї проблеми.

Найбільш поширеним у світі є Індекс людського розвитку (ІЛР), який був запропонований ПРООН. Для обчислення індексу запроваджено такі граничні величини для кожного з показників [1, с.91]: очікувана тривалість життя при народженні; рівень грамотності серед дорослого населення; ВВП на душу населення.

ІЛР хоч і спирається на три показники, однак він комплексно характеризує умови і стан людського розвитку. Тривалість життя - це показник поліфонічний, оскільки він обумовлюється низкою чинників: рівнем життя, якістю харчування, поширеністю хвороб, станом навколишнього середовища, доступністю медичних послуг, загальним станом системи охорони здоров' я тощо. Показник ВВП на душу населення свідчить про рівень життя та матеріальний статок в країні. Однак в ньому не відбивається диференціація доходів. Показники освіти свідчать про можливості розвитку дорослого населення і підростаючого покоління.

В Україні авторським науковим колективом Інституту демографії та соціальної політики під керівництвом д.е.н., професора Е.М. Лібанової було розроблено вітчизняну методику вимірювання людського розвитку регіонів України [2, с. 55]. Колектив науковців виходив з того, що механічне використання запропонованої ПРООН методики є недоцільним з огляду на специфіку інформаційної бази України. Цей підхід враховує диспропорції за регіональним розвитком за допомогою запропонованих 98 показників людського розвитку.

З точки зору управління соціальною безпекою людського розвитку (рис.1) цей процес можна представити у вигляді механізму, на першому етапі якого слід виокремити існуючі соціальні ризики, загрози, потреби та інтереси населення задля розробки стратегії соціальної безпеки, яка має включати мету, ціль, тактику та інструментарій. Також слід враховувати, зміни що відбуваються у суспільстві країни та світі. На етапі розробки заходів щодо підтримки людського розвитку необхідно ураховувати можливості або існуючи ресурси держави та людини. Процес підготовки заходів стратегії пропонуємо розбити на наступні етапи: планування, організація, управління, стимулювання та моніторинг. Слід зазначити, що все ці етапи мають носити замкнутий характер, а саме виконувати по колу.

15Sоціальні

оціальні

Структура соціальної безпеки

оціальні

визначаєт

гія

Страте

 

 

Підгото

вка заходів визначених стратег;єю

У

рахування

І—

Рис. І. Механізм управління соціальною безпекою людського розвитку

С

С

Таким чином, завершуючи останній етап слід знову приступати до першого, що дозволить постійно враховувати зміни, які відбуваються у суспільстві та світі та своєчасно реагувати на ці зміни.

Висновки. Забезпечення соціальної безпеки людського розвитку - процес реалізації функціональних складових соціальної безпеки з метою запобігання загроз і можливих негараздів та досягнення максимального рівня соціальної безпеки людського розвитку у теперішній час і у майбутньому, визначальними напрямами якого мають бути:

забезпечення виконання державних соціальних програм, спрямованих на вирішення пріоритетних соціальних проблем регіонів, забезпечення збалансованості та координації їх положень із регіональними програмами на етапах формування та здійснення, організації належного контролю за виконанням цих програм;

поліпшення якості розробки стратегій регіонального розвитку; здійснення пошуку нових ефективних нетрадиційних механізмів подолання соціальних проблем депресивних територій;

забезпечення орієнтації регіональної політики на сталість соціально-економічного розвитку та саморозвиток регіону,

запровадження ефективної регіональної програми сприяння розвитку підприємництва та соціальної відповідальності бізнесу;

організація соціального моніторингу діяльності державних та регіональних органів та органів місцевого самоврядування;

створення регіональної соціологічної служби, забезпечення її ефективної діяльності;

підвищення правової компетенції та економічної культури населення;

забезпечення підвищення ролі територіальних громад та органів місцевого самоврядування, створення ефективних механізмів їх участі у формуванні та реалізації регіональної політики.

РЕЗЮМЕ

В статті розроблено механізм управління соціальною безпекою людського розвитку, що враховує необхідність постійного моніторингу та редагування визначених цілей людського розвитку

Ключові слова: людський розвиток, соціальна безпека, соціальні ризики, соціальні інтереси

РЕЗЮМЕ

В статье разработан механызм управления социальной безопасностью человеческого развития, учитывающая необходимость постоянного мониторинга и редактирования определенных целей человеческого развития

Ключевые слова: человеческое развитие, социальная безопасность, социальные риски, социальные интересы

SUMMARY

This article is designed mechanism management of social security of human development, taking into account the need for continuous monitoring and editing of certain human development goals

Key words: human development, social security, social risk, social interests

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки і сучасний стан І Е.М. Лібанова, Н.С. Власенко, О.С. Власюк та ін. - К., 2002. - 110 с.

2. Людський розвиток в Україні: Можливості та напрями соціальних інвестицій (колективна науково-аналітична монографія І Лібанова Е.М., Макарова О.В., Черенько Л.М., Шишкін В.С та ін. - К.: інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України. -2006. -355 с.

УДК 331.6

ПРИКЛАДНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ ОПЛАТЫ ТРУДА В УСЛОВИЯХ ОРГАНИЗАЦИЙ НЕГОСУДАРСТВЕННОЙ ФОРМЫ СОБСТВЕННОСТИ

Мороз О.С., к.э.н., заместитель директора по персоналу ОАО "Запорожсталь", доцент кафедры менеджмента организаций Запорожской Государственной Инженерной Академии (г.Запорожье) '

Постановка проблемы. Мотивированный персонал — это залог успешной работы и поступательного движения любой организации для реализации её стратегии и упрочения её положения на рынке. Поэтому мотивация персонала является универсальной темой, актуальность которой не уменьшается, несмотря на постоянное внимание теоретиков и практиков менеджмента.

Системы оплаты труда многих современных предприятий и организаций представляют собой изобретения, «ноу-хау» самих организаций. При этом чётко прослеживается общая тенденция расширение систем повременной оплаты труда с установлением, на усмотрение руководства организации, определённых уровней базовой зарплаты и с увеличением её с учётом доходов организации или за достижение иных показателей, отражающих наиболее актуальные для компании проблемы. Данная тенденция вызывает насущную необходимость определения объективного подхода к формированию этой базовой зарплаты с соблюдением действующего трудового законодательства (например, статей 21, 32, 33, 72, 96, 97, 100, 103-114 и других КЗоТ Украины). Кроме того, остаётся проблема более точного определения тех факторов, которые организация предполагает компенсировать своим сотрудникам в виде составных частей мотивационного (компенсационного) пакета, предоставляемого наёмным работникам.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 


Похожие статьи

Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій