Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 

Із наведених даних видно, що в 2012 році в порівнянні з 2010 роком, місячний прожитковий мінімум підвищився в середньому по всіх соціальних (демографічних) групах у першому кварталі на 192 грн., у другому на - 198 грн., у третьому на - 301 грн. і в четвертому кварталі на 199 грн.

Таблиця 4

Розмір місячного прожиткового мініму на одну особу в Україні (грн.)_

 

Соціальні та демографічні групи населення

Дата

Діти у віці 6 років

Діти у віці від 6 до 18 років

Прцездат-ні особи

Особи, що втратили працездат-ність

Всі соціальні групи населення (в середньому)

2010 рік

на 1 січня

755

901

869

695

825

на 1 квітня

767

917

884

706

839

на 1 липня

771

921

888

709

743

на 1 жовтня

787

941

907

723

861

2012 рік

на 01.01

893

1112

1073

822

1017

на 01.04

911

1134

1094

838

1037

на 01.07

917

1144

1102

844

1044

на 01.10

930

1161

1118

856

1060

Відхилення 2012р. до 2010р. (+)

на 01.01

138

211

204

127

192

на 01.04

144

217

210

132

198

на 01.07

146

223

214

135

301

на 01.10

143

220

211

133

199

В Україні спостерігається тенденція зростання державних витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення населення. За попередніми даними на вказані цілі в 2012 році буде виділено близько 80780 млн. грн. або ж 25% до загальних видатків.

Політика держави направлена на вирішення проблем суттєвого підвищення соціальних стандартів та гарантій для всіх верств населення на ліквідацію бідності людей, покращення їх добробуту.

Одним із напрямів забезпечення соціального захисту населення є підвищення пенсій. На початок 2010 року більшість пенсіонерів країни (72,25%) одержали пенсію в розмірі до 1000 грн. в місяць.

В цей же час лише 15,96% одержували пенсію від 1001 до 1500 грн. У решти пенсіонерів (більше як 1,5 млн. осіб або 11,79% від загальної кількості) розмір пенсії перевищував 1500 грн. в місяць (табл. 5).

Із наведених даних можна зробити висновок про значну соціальну нерівність, що існує між різними верствами населення України. Це можна підтвердити також і тим, що середній розмір пенсій здійснюється Пенсійним фондом за різними нормативно - правовими актами (Законами, Положеннями тощо), яких в даний час налічується 17. А кожен із цих актів регламентує свій розмір пенсії.

Зокрема, у 2010 році мінімальний розмір пенсії (648 грн.) одержували пенсіонери згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». Державні службовці одержали пенсію в середньому розмірі 2958 грн. згідно Закону України «Про державну службу».

В той же час в галузі науки і освіти, де сконцентровано основний склад вчених та науковців, середній місячний розмір пенсії складає лише 2378 грн. згідно Закону України «Про наукову і науково технічну діяльність».

Пенсіонери, яким призначено пенсію по Закону України «Про статус народного депутата України» одержували в 2010 році у середньому розмірі 15622 грн.,що приблизно в 24 рази більше від середнього розміру пенсій, призначених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Із всього викладеного випливає необхідність реформування всієї пенсійної системи, яка перш за все буде в якійсь мірі вирівнювати соціальні і матеріальні умови всіх груп населення.

Таблиця 5

Розподіл пенсіонерів, які одержують пенсії в органах Пенсійного фонду, за розмірами місячних пенсій на 01.01.2010 року

Розмір призначеної пенсії

Кількість пенсіонерів, які одержують пенсію, осіб

У % до загальної кількості пенсіонерів

Всього, грн.

у % до прожитково­го мінімуму

 

 

до 500 грн. включно

не вище 87

149236

1,14

від 501 грн. до 600 грн.

87-105

69829

0,53

від 601 грн. до 700 грн.

105-122

3494878

26,66

від 701 грн. до 800 грн.

122-140

3553387

27,10

від 801 грн. до 900 грн.

140-157

1307836

9,98

від 901 грн. до 1000 грн.

157-175

896112

6,84

від 1001 грн. до 1100 грн.

175-192

662360

5,05

від 1101 грн. до 1200 грн.

192-209

517689

3,95

від 1201 грн. до 1300 грн.

209-227

372047

2,84

від 1301 грн. до 1400 грн.

227-244

307187

2,34

від 1401 грн. до 1500 грн.

244-262

233880

1,78

понад 1500 грн

понад 262

1545973

11,79

Мінімальний розмір пенсії повинен бути переглянутий в сторону його підвищення на новій законодавчій базі, що буде також залежати від бюджетних можливостей держави.

Слід також відмітити, що нині діюча солідарна пенсійна система має певні недоліки і не відповідає сучасним вимогам. Ця система забезпечує в країні виплати приблизно в межах 40 відсотків від середньої заробітної плати. А тому в країні повинні бути використані всі резерви щодо надходження грошових коштів до Пенсійного фонду. Слід погодитись з теоретичними положеннями А. Ткаченко [9] в тому, що до основних заходів з мобілізації надходження коштів слід відносити, зокрема, наступні: перерозподіл навантаження зі сплати пенсійного збору від роботодавця до працівника (причому, працівник має сплачувати не менше чверті його загального розміру); розширення участі населення у пенсійному страхуванні шляхом реструктуризації зайнятості та мотивації активності населення; удосконалення порядку призначення та індексації пенсій; законодавче регулювання гарантованої мінімальної пенсійної виплати; визначення пріоритетів розвитку пенсійної системи тощо.

Процесу наповнення Пенсійного фонду будуть сприяти також подовження працездатного віку; скорочення чисельності безробіття; практичне здійснення детінізації економіки.

Отже система пенсійного забезпечення повинна докорінно вдосконалитись, а її основні напрями повинні включати:

реформовану державну систему соціального забезпечення;

обов'язкове персоніфіковане накопичення коштів кожного громадянина;

добровільне накопичення заощаджень населення.

Національна пенсійна система повинна складатись як з державного, так і недержавного забезпечення. Все це буде сприяти покращенню всієї системи соціальних виплат населенню.

Крім розглянутих вище соціальних чинників на позитивний розвиток людей (включаючи їх тривалість життя) впливає і має надзвичайно велике значення система здорового і активного способу життя (ЗАСЖ). Раціональне поєднання чотирьох складових ЗАСЖ (біг; фізичні вправи; загартування холодною водою; раціональне харчування) - запорука високої працездатності та життєвого тонусу людини (рис.1).

Оздоровчий біг - це фізична вправа, більш інтенсивна в порівнянні з ходьбою. Під час виконання цієї вправи з' являються додаткові навантаження на мускули та серцево - судинну систему.

Відомий фізіолог, професор К. Косицький писав, що нашого далекого предка годували ноги. Він (предок) безжалісно заставляв працювати мускули, щоб здобувати свій хліб насущний.

Повільний оздоровчий біг

Загартування холодною водою «моржування»

Рис. 1 Складові здорового та активного способу життя (ЗАСЖ)

Професор В. Горіневський вважав рух одним із самих ефективних засобів боротьби зі старістю. Він вказував, що фізкультурний активний відпочинок є прекрасний засіб відновлення організму, боротьби зі стомленням та старістю.

Відомі нам люди, довгожителі Л. Толстой, І. Павлов, Бернард Шоу, А. Амосов займались активним способом життя. Як засвідчують окремі літературні джерела, бігуни (треновані люди) мають частоту пульсу приблизно на 20% менше, ніж нетреновані. Це означає, що серцеві м'язи бігуна працюють більш економічно.

В таблиці 6 наведені досить важливі показники фізичного стану людини в залежності від ступеня тренованості. Таким чином, тренована людина (марафонець) здатна забезпечити зростання швидкості рухів та сили в 1,5 рази, хвилинного обсягу крові - в 2,5 рази, поглинання кисню - в 1,7 рази. Ємкість легенів у спортсменів приблизно в 2 рази більша в порівнянні з нетренованими людьми. Таким чином, якість здоров' я та інші показники людини залежать від рівня фізичного тренування людини.

Наведені показники фізичного стану людини по другому варіанту можливо досягти при систематичних тренуваннях впродовж 10­12 місяців. А що стосується показників по третьому варіанту, то їх можливо досягти при умови тривалості тренувань близько 2-3 років.

Крім оздоровчого бігу слід систематично виконувати будь - який комплекс фізичних вправ. Останні виконуються щоденно тривалістю 20-30 хвилин.

Таблиця 6

Показники людини в залежності від ступеню фізичної підготовки (в % до І варіанту)_

Показники

І варінт

ІІ варіант

ІІІ варіант

 

нетренована людина

середнього ступеня тренованості людина

добре тренована людина (марафонці)

Частота пульсу

100

90

80

Підвищення швидкості руху

100

120

150

Підвищення сили

100

125

150

Збільшення хвилинного обсягу крові

100

200

250

Збільшення обсягу поглинання кисню

100

130

170

Ємкість легенів

100

165

200

Досить ефективним методом оздоровлення людини є загартування холодною водою («моржування»). Досвід засвідчує, що «моржування» в комплексі з іншими факторами (швидка ходьба або біг; фізичні вправи) є досить потужними профілактичним засобом проти простудних захворювань. Із досвіду тренованих людей можливо зробити такий висновок: раціональна система класичного загартування в комплексі з біговим навантаженням, фізичними вправами дає можливість створити надійний щит від багатьох захворювань людини.

Для успішного загартовування необхідно дотримуватись основних принципів: подолання психологічного бар' єру по загартуванню холодною (льодяною) водою; систематичність проведення загартування; комплексний характер загартування;

дотримання поступовості загартування людського організму; врахування індивідуальних особливостей людського організму; дотримання норм, що відносяться до фізіологічної системи терморегуляції.

Велике значення для здоров'я людини має також і раціональне харчування. Треба забезпечити збалансоване харчування, що означає оптимальне співвідношення продуктових і біологічно активних компонентів. Мова про оптимальні пропорції основних елементів -білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин.

Збалансоване харчування передбачає також раціональне співвідношення амінокислот, білків, жирів і жирних кислот, крохмалу і вуглеводів.

Правильний режим харчування є важливою складовою раціонального харчування, що включає такі елементи:

кратність харчування;

час прийому їжі протягом доби;

розподіл добового раціону.

Наукою і практикою доказано, що порушення правильного режиму харчування є причиною різних захворювань людей. Добовий раціон (по калорійності) рекомендується розподіляти таким чином (у відсотках): сніданок - 30; обід - 36; вечеря - 30;

харчування перед сном - 4.

Виконання рекомендацій раціонального харчування людини сприятиме разом з іншими чинниками здоровому і активному способу

життя.

Висновки. Держава повинна проявляти турботу про охорону здоров'я своїх співвітчизників. За період аналізу в Україні на 2 тисячі збільшилась кількість лікарських амбулаторно - поліклінічних закладів. В той же час зменшилась кількість лікарняних закладів, а також лікарняних ліжок. Рівень медичного обслуговування разом з іншими матеріальними та соціальними чинниками впливають на формування тривалості життя. Частка витрат на охорону здоров'я в структурі ВВП складала в 2010 році 3,9%.

Охорона здоров' я людей залежить від обсягів доходів населення за рахунок заробітної плати та інших джерел надходження грошових ресурсів. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників по Україні складає 2633 грн. Серед десяти основних галузей та видів діяльності в галузі охорони здоров' я та соціальної допомоги середньомісячна заробітна плата в 2011 році була найнижчою - 1778 грн.

Одним із додаткових джерел надходження доходів до сімейного бюджету є надання державою субсидій, які надаються у відповідності з чинним законодавством. Окремим соціальним (демографічним) групам населення щомісячно виплачується прожитковий мінімум, розмір якого в 2012 році збільшився.

Забезпечення соціального захисту окремих верств населення здійснюється також на основі підвищення розмірів пенсій. Проте існує соціальна нерівність, адже значна частина населення одержує пенсії в розмірі до 1200 грн. в місяць. Пенсії встановлюються Пенсійним фондом за різними нормативно - правовими актами, яких в даний час налічується 17.

Крім матеріальних та соціальних чинників на позитивний розвиток людей впливає і має велике значення система здорового і активного способу життя. Досвід засвідчує, що добре фізично треновані люди забезпечують зростання швидкості рухів та сили в 1,5 рази, хвилинного обсягу крові - 2.5 рази, поглинання кисню - в 1.7 рази. Ємкість легенів у тренованих людей (спортсменів) в 2 рази більша в порівнянні з нетренованими.

РЕЗЮМЕ

Аналізується мережа закладів охорони здоров' я, стан заробітної плати в окремих галузях, прожиткового мінімуму та пенсійного забезпечення громадян.

Ключові слова: охорона здоров Пя, соціальний захист, система здорового і активного способу життя

РЕЗЮМЕ

Анализируется сеть заведений здравоохранения, состояние заработной платы в отдельных отраслях, прожиточного минимума и пенсионного обеспечения граждан.

Ключевые слова: охрана здоровья, социальная защита, система здорового и активного способа жизни

SUMMARY

Analyzes the network of health care institutions, as wages in certain industries, a living wage and pension provision of the citizens. Keywords: health protection, social protection, system of a healthy and active way of life

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Балтачеєва H. Сучасні проблеми формування соціальної політики на підприємствах Донецької області. I H. Балтачеєва II Україна: аспекти праці. - 2010. - № 1. - с. 16-22.

2. Баранник Л. Соціальне партнерство в системі соціального захисту населення в Україні I Л. Баранник НУкраїна: аспекти праці. - 2011. -

№ 7. - с.39-46.

3. Баранова А. Комплексна система моніторингу та прогнозування соціальних виплат як інноваційна соціальна технологія I Баранова А., Федірко H. II Україна: аспекти праці. - 2012.- № 5. - с.3-10.

4. Вітер В. Зростання рівня життя населення України як ключова державна проблема. I В. Вітер II Україна: аспекти праці. - 2012. -№ 6. -с.19-29.

5. Лук'янченко Н.Д. Управління системою оплати праці на промисловому підприємстві: монографія! Н.Д. Лук'янченко, О.А. Дороніна.-

Донецьк, 2006-235с.

6. Людський потенціал: механізм збереження та розвитку: мoнoгpафiяI О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П.Антонюк та інУ HAH України. Інститут економіки промисловості.- Донецьк, 2008-468с.

7. Методологія та прикладні аспекти праці та соціальної політики II за ред. к.е.н., проф., академіка АЕНУ, заслуженого економіста України Т.М. Кір'ян. - К.: 2007.- 384с.

8. Мотивація та соціальний захист персоналу: монографія Иза заг. редакцією д.е.н., професора А.Г. Бабенка. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2011-400с.

9. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом європейської інтеграції» II Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут економічного прогнозування НАН України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України . - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004.-416с.

10. Ткаченко А. Резерви збільшення доходів пенсійної системи України I А. Ткаченко II Україна: аспекти праці - 2009. - №5. - с.15-19.

11. Шаповал М. Забезпечення фінансоввої стабільності солідарної пенсійної системи України в умовах фінансово - економічної кризи I М. Шаповал II Праця і зарплата. -2009.-№ 13(641).-с.4-5.

УДК 364.3+364.6

СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ: СУТНІСНО-КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ

БалтачеєваН.А., д.е.н., доцент, професор кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету '

Позитивні демократичні зміни в європейському суспільстві, економічне зростання призвели до посилення процесів гуманізації і підвищення ролі загальнолюдських цінностей у суспільстві. Створення систем соціального страхування, їх подальший розвиток і перетворення на системи соціального забезпечення, а потім виникнення практично універсальної системи соціального захисту є однією з характеристик соціального розвитку XX ст. Цей процес став можливим завдяки бурхливому економічному зростанню, зміцненню демократичних основ суспільства за принципами солідарності й розвитку ефективних державних інститутів.

Аналіз публікацій і досягнень останніх років показав, що дослідженню проблем соціального захисту приділяють увагу такі учені, як О. Амоша, А. Бабенко, Н. Борецька, М. Волгін, Г. Еспінг-Андерсен, Т. Заславська, А. Колот, С. Корецька, В. Куценко, Е. Лібанова, В. Новіков, О. Новікова, У. Садова, Дж. Стігліц, Р. Тітмус, Є. Холостова та інші.

Ставлячись з повагою до безперечних досягнень вітчизняної та зарубіжної економічної думки варто зазначити, що сучасний етап соціально-економічного розвитку України потребує корегування і подальшого поглиблення розроблених ними теоретико-методологічних і концептуальних положень щодо системи соціального захисту населення з урахуванням особливостей сьогодення, що і визначило мету даної статті.

Термін «соціальний захист» (social security) був уперше використаний у США, де була прийнята державна соціальна програма допомоги малозабезпеченим верствам населення в рамках політики «нового курсу» Ф. Рузвельта в 1935 р. Потім цей термін був запозичений МОП і став основою практично всіх її конвенцій і рекомендацій з питань соціальної політики. Система соціального захисту стала універсальним механізмом захисту всіх груп населення за рахунок гарантії забезпечення державою мінімальних стандартів соціальної допомоги.

Теорія соціального захисту вперше була розроблена англійським ученим і державним діячем У. Беверіджем у 1942 р. Вона будувалася на трьох принципах [1]:

1. Система соціального захисту має розглядатися як одна з частин загальної політики забезпечення соціального прогресу. Метою нової політики держави має стати ліквідація основних проблем у суспільстві: нужденність, хвороби, безграмотність, убогість, вимушене неробство.

2. Система соціального захисту має будуватися на основі кооперації між державою та індивідом, при якій держава забезпечує лише мінімальні соціальні стандарти. Передбачалося поєднання соціального страхування і соціального забезпечення. Соціальне страхування формувалося на основі внесків застрахованих, соціальне забезпечення - за рахунок податкових відрахувань.

3. Основою системи соціального захисту є соціальне страхування. Поняття «соціальне страхування» в проекті У. Беверіджа припускало його обов'язковість для всіх, а також об'єднання і зрівнювання всіх соціальних ризиків. Система будувалася на принципах одноманітності, універсальності й загальності. Проголошувався принцип «рівні допомоги за рівні внески». Цей принцип у соціальній політиці розглядався як прогресивний, звернений до людини.

У 1952 р. МОП опублікувала Конвенцію № 102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення», де було обгрунтовано концепцію соціального захисту, який є загальною базовою соціальною підтримкою всіх громадян незалежно від внесків або тривалості їх трудового стажу, хоча ці чинники продовжують виконувати помітну роль при визначенні величини окремих допомог. Основні положення цієї конвенції існують і сьогодні. У ній було виділено дев'ять напрямів: медичне обслуговування; допомога з хвороби; допомога з безробіття; пенсії через старість; пенсії з виробничого травматизму; допомога у зв'язку з народженням дитини; сімейні допомоги; допомога з інвалідності; допомоги з нагоди втрати годувальника [2].

У даний час виділяється три підходи до аналізу поняття «соціальний захист» і його складових [3, с. 117]:

політекономічний - припускає дослідження сутності відносин, що входять у дане поняття, їх взаємозв' язки, виділення принципів, видів і організаційно-правових форм соціального захисту;

© Балтачеєва Н.А., 2O12методологічний - передбачає розгляд соціального захисту як способу забезпечення соціальних прав і гарантій суспільства, регулювання соціальних відносин. Він розглядає соціальні послуги як з позиції суспільного блага, так і з точки зору товару. Відповідно до першої концепції соціальний захист сприймається як необхідне явище для всього суспільства, хоча видатки з соціального обслуговування перекладаються на забезпечену частину суспільства. Згідно з другою концепцією соціальні послуги можна купувати і продавати на ринку;

інституційний - припускає дослідження соціальних відносин з точки зору суспільного інституту, в рамках якого об' єкти можуть відстоювати власні інтереси.

Відповідно до підходу МОП система соціального захисту - комбінація різних інститутів соціального страхування і соціальної допомоги.

Фахівці Міжнародного бюро праці у своїй діяльності використовують два підходи до визначення предмета і змісту поняття «соціальний захист»:

1. Широкий підхід, що охоплює практично всю сферу життєдіяльності людини в процесі праці.

2. Вузький підхід, що включає соціальне страхування і соціальну допомогу.

Вивчення теоретичних поглядів сучасних учених на визначення сутності та змісту соціального захисту дозволяє виділити деякі його особливості.

Так, І. Чернін вважає, що «соціальний захист як цінність і як система є характеристикою взаємопов'язаних законодавчих, економічних і соціальних умов, за яких дотримуються основні права людини і соціальних груп, і відображає ступінь їх опори на інститути держави» [4, с. 113].

О. Новікова визначає соціальний захист як «комплекс заходів щодо виявлення причин, які викликають соціальний ризик, оцінки і реалізації можливостей впливу на ці причини на різних етапах їх виникнення і розвитку, а також щодо забезпечення соціальних гарантій на рівні припустимого ризику для даних економічних умов суспільного розвитку» [5, с. 15].

Колектив авторів під керівництвом А. Кібанова характеризує соціальний захист як найважливішу сферу життєдіяльності суспільства і «систему заходів, здійснюваних державою, об' єднаннями підприємців і працівників, громадськими організаціями і рухами з метою гарантування певного рівня і якості життя населення, дотримання відповідних прав і привілеїв громадян, страхування від ризику опинитися в скрутному матеріальному становищі, соціальну допомогу тим, хто особливо потребує підтримки» [6, с. 337-338].

М. Білик вважає, що до теперішнього часу в Україні не існує чіткого і налагодженого механізму соціального захисту населення взагалі та найманих працівників зокрема від негативних наслідків проведення структурної перебудови економіки, упровадження нових форм організації внутрішнього ринку, підвищення цін, інфляції, масового безробіття, соціальних негараздів тощо [7, с. 25].

На думку В. Капильцової, створення системи соціального захисту потребує, перш за все, вживання профілактичних заходів щодо попередження негативних наслідків, які виникають у результаті функціонування різних форм власності, зміни організаційних структур управління економікою, скорочення і зміни способів державного втручання в господарську діяльність підприємств в умовах переходу до ринку [8, с. 179].

Більш повне визначення соціального захисту можна знайти у Н. Борецької: «соціальний захист - система соціальних та економічних прав та гарантій, що закріплюються законодавчо державою і реалізуються її соціальною політикою на основі механізмів забезпечення життєвого рівня, достатнього для відтворення і розвитку особистості на всіх етапах життєдіяльності людини» [9, с. 22]. У даному визначенні простежується взаємозв' язок системи соціального захисту населення з соціальною політикою.

Для забезпечення соціального захисту держава в законодавчому порядку встановлює основні соціальні гарантії, механізм їх реалізації і функції надання соціальної підтримки [10, с. 502].

До складу соціального захисту стосовно соціальних гарантій і механізму їх реалізації слід включати і право людини на якісні блага і послуги, а не розглядати це тільки як одну з умов підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Отже, в систему соціального захисту має включатися і правове забезпечення, і механізм реалізації прав людини. Таким чином, формування сучасної системи соціального захисту має випливати з орієнтації на людину як багатогранну особистість, а також передбачати розробку концепції мінімальної соціальної безпеки [3, с. 116].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 


Похожие статьи

Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій