Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій - страница 75

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні є передумови для створення ефективної національної інноваційної системи НІС: існує значний інтелектуальний потенціал інноваційного розвитку; започатковано законодавче підґрунтя інноваційної діяльності підприємств; створені окремі елементи інноваційної інфраструктури; реалізується низка інноваційних та інвестиційних проектів [2]. Актуальною у науково-практичному плані залишається проблема економічної безпеки ефективно працюючого національного товаровиробника як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. На сучасному етапі відбувається апробація механізмів функціонування дворівневої системи державних органів влади і визначення місця регіону в системі традиційних відносин «держава - регіон». З іншого боку, у зв'язку з тим, що регіональний рівень державної кадрової політики перебуває ще на початковій стадії формування, важливо дослідити можливості регіонів в активізації інноваційної діяльності і становленні систем міжрегіональної взаємодії на засобах інноваційного розвитку щодо забезпечення економічної безпеки промислових підприємств регіону [3]. Це знайшло відображення у науковому доробку українських вчених: В. Геєця, О. Амоші, Ю. Лисенко, М. Мокія, О. Мних, Т. Васильціва Т. Бдулової, О. Гузенко, Н. Барсюкіної Т. Васильціва й інших. Проте потребує висвітлення процес модернізації механізмів нарощування інноваційної активності підприємств регіонів за рахунок об' єднання інтересів крупного середнього та малого бізнесу у формі виробничих мереж.

Мета наукової статті. Інституціональна недосконалість інноваційної інфраструктури та демотивація до промислового і комерційного використання об' єктів інтелектуальної власності у секторі малого та середнього підприємництва, недооцінка підприємствами інтелектуального капіталу призводить до зниження рівня їх економічної безпеки й спрямування ресурсів фінансової сфери на інвестування об' єктів «старопромислових галузей», а не до інноваційної активізації підприємств чи науково-дослідних розробок. Тому потрібне створення елементів цілісної інфраструктури, зорієнтованої на підтримку малих інноваційних підприємств, що створюються з метою комерціалізації інноваційних розробок на основі залучення інтелектуальної праці наукових кадрів. Такими елементами можуть стати інноваційні бізнес-інкубатори. Мета статті полягає в узагальненні теоретичного досвіду розвитку систем відтворення кадрового потенціалу регіону на рівні функціонування інноваційних систем та розробці механізму підвищення інноваційної активності регіональних підприємств малого та середнього бізнесу у сфері технологічного бізнес-інкубатору.

Результати дослідження. Теоретичне узагальнення доводить, що інноваційна система формується під впливом об'єктивних чинників, зокрема її території, наявних і набутих природних, трудових ресурсів, особливостей розвитку форм підприємницької діяльності. Ці чинники вважаються стратегічними детермінантами вектору й швидкості структурної еволюції інноваційної активності. Крім того, НІС характеризується певною структурною впорядкованістю, що забезпечує достатню стабільність інституційної взаємодії (при цьому в країні складається цілісна національна конфігурація інституцій). Інноваційний розвиток регіонів і, отже, регіональна інноваційна політика набувають вирішального значення для модернізації держави. Враховуючи специфіку просторової структури інноваційного, виробничого та інвестиційного потенціалу регіону, одним з важливих заходів створення сприятливих передумов інноваційної модернізації економіки регіону та відтворення кадрового потенціалу є розвиток міжрегіональної інтеграції [3]. Залежно від раціональності державної інноваційної політики, стану інноваційної сфери, дій органів державного управління сфера пріоритетних напрямів управління інноваційною діяльністю і заходи розвитку змінюються. Динамічне економічне зростання на основі інноваційної інфраструктури повинно здійснюватися з допомогою вдосконалення державного менеджменту в науково-дослідницькій та інноваційній сферах. Саме інновації в системі управління розвитком регіонів є пріоритетом підвищення ефективності регіональної політики та економічної безпеки.

Враховуючи важливу роль, яка відводиться науково-виробничому комплексу у вирішенні проблем технологічного розвитку України і забезпеченні національної безпеки, розробка стратегії управління інноваційним розвитком особливо актуальна.

Стимулювання процесів інфраструктурного оновлення і комплексного соціально-економічного розвитку регіонів як головне завдання задач інноваційної стратегії передбачає: 1) поглиблення інтеграції регіональних освітніх і наукових інфраструктур через посилення зв'язків між регіональними відділеннями НАНУ, НДІ, академічними установами, підприємствами; 2) стимулювання створення «академічного інноваційного поясу» навколо регіональних центрів НАНУ та вищих навчальних закладів (ВНЗ) та підприємств, що впроваджують наукові розробки; 3) збільшення інноваційно-активних підприємств надання «місцевих преференцій», посилення інноваційно-модернізаційної компоненти приватизаційних процесів, застосування системи інноваційних пріоритетів; 4) запровадження «інноваційності» як одного з основних статистичних критеріїв рейтингування регіонального розвитку, а також статистичних звітів за показниками інноваційного розвитку; 5) сприяння розробці та впровадженню регіональних та міжрегіональних цільових програм інноваційної політики в Україні на основі досвіду регіонів-лідерів; 6) впровадження єдиних стандартів і методології інтегральної оцінки показників інноваційного розвитку регіонів України з використанням досвіду ЄС.

Промислове виробництво як сфера прояву закономірностей і суперечностей системних ринкових трансформацій стала об'єктом досліджень в напрямах: стабілізація виробничої динаміки та фінансово-економічної ситуації; промислова політика і механізми її реалізації; структурні реформи; активізація інноваційних та інвестиційних процесів; державне регулювання промислового розвитку в перехідній економіці; соціально-трудові відносини та соціальні наслідки ринкових перетворень; екологічні проблеми; інформатизація виробництва як передумова зростання ефективності і конкурентоспроможності; вплив нових глобалізаційних викликів на промисловий розвиток. Динаміка провадження інновацій на промислових підприємствах Запорізької області у 2007-2011 рр. представлена на рис. 1. За даними Головного

© Цвілий С.М., 2012управління статистики в Запорізькій області питома вага підприємств, що впроваджували інновації розподілилась таким чином: у 2007 р. -

10,8% до загальної кількості промислових підприємств; у 2008 р. - 8,6%; у 2009 р. - 6,3%; у 2010 р. - 4,6%; у 2011 р. - 18,3%. З 2007 р. по

2010 р. спостерігалося скорочення питомої ваги інноваційно-активних підприємств за винятком 2011 р. Динаміці частки реалізованої інноваційної продукції промислових підприємств області також властива нестабільність змін: 2007 р. - 6,6%; 2008 р. - 8,3%; 2009 р. - 4,2%; 2010 р. - 3,1%; 2011 р. - 3,2%. Загалом з 2007 р. по 2010 р. відбулося скорочення реалізованої інноваційної продукції з 6,6 до 3,2%, що підтверджує тенденцію зниження інноваційної активності бізнес-структур.

ТО І_

ТО

ш то

о 24 21 18 15 12 9 6 3 0

 

10,8

 

 

 

 

/

6,3 /

 

.— 8,3

 

4,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і

2007

1

2008

і

2009

і

2010

і

2011

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, %

роки

Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової продукції, %

Рис. 1 - Динаміка впровадження інновацій на промислових підприємствах та кількість науковців в Запорізькій області, 2007-2011 рр.

Складено за: [5]

10,00 8,00

ю

о 6,00 о

£ 4,00 2,00

0,00

^т474— х 6,108 х-6,092

а 2,452     * 2,541     * 2,641     ' 2,784

2,852

Чисельність науковців, тис. ос.

Чисельність докторів та кандидатів наук в економіці області, тис. ос.

2007     2008     2009     2010 2011

роки

Рис. 2 - Динаміка змін чисельності науковців в Запорізькій області, 2007-2011 рр.

Складено за: [5]

Як свідчать дані рис. 2, чисельність науковців у Запорізькій області з 2007 р. по 2011 р. скоротилася на 1943 особи (з 6474 ос. у 2007 р. до 4531 ос. у 2011 р.). Подібна негативна тенденція динаміки зміни структури наукових кадрів відбувалася на тлі зростання чисельності докторів наук в економіці регіону з 287 ос. у 2007 р. до 357 ос. у 2011 р. (+24, 4%) та зростання чисельності кандидатів економічних наук з 2165 ос. у 2007 р. до 2495 ос. у 2011 р. (+15,2%). Кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки скоротилась з 35 одиниць у 2007 р. до 30 од. у 2011 р. Результати спостереження свідчать про неістотну прикладну цінність наукових розробок, недостатню вмотивованість науковців до інноваційної діяльності та скорочення замовлень на виконання досліджень та розробок у наукових організацій Запорізької області з боку бізнесу. Відсутність зв'язку між динамікою впровадження інновацій на промислових підприємствах та чисельністю наукових кадрів свідчить про недостатній розвиток інноваційної інфраструктури Запорізької області.

Запорізька область посідає 9-е місце в Україні за кількістю населення і 8-е за внеском до ВВП країни. В області проживає близько 3,9% населення України і виробляється 4,1% ВВП. В розрахунку на особу валовий регіональний продукт області становить 104% 2009 року); посіла 6-е місце за конкурентоспроможністю серед регіонів України . Її сукупний індекс (3,98) на 0,11 бала перевищив середній показник по країні (3,87) та область-аутсайдера на 0,4 бали (Херсонська - 3,58), але поступається лідеру рейтингу за індексом конкурентоспроможності 0,28 бали (м. Київ - 4,26). Порівняно з 2010 р. область покращила загальний показник конкурентоспроможності на 0,03 бала, а положення у рейтингу - на 5 позицій. За трьома субіндексами отримані рівномірні оцінки: за базовими вимогами регіон вийшов на 6-е місце в рейтингу, за двома іншими - підсилювачами ефективності і фактори розвитку та інноваційного потенціалу - на 7-і. Запорізька область продемонструвала найкращі результати за показниками «рівень розвитку бізнесу», «вища освіта і професійна підготовка» і «макроекономічне середовище». За першим область потрапила до трійки лідерів серед регіонів (3-є місце). За двома іншими показниками - посіла 4-і місця в рейтингу. Запорізька область посіла лідерські позиції за рівнем розвитку бізнесу завдяки її високим оцінкам за шириною ланцюжка доданої вартості (2-е місце в країні) та рівнем розвитку бізнес-кластерів (3-є місце). За цими чинниками область достатньо конкурентоспроможна також у світі; їх оцінки відповідають 22-у и 33-у місцям у глобальному рейтингу відповідно. Також область посіла високу 4-у позицію серед регіонів за показником «ставка на професійне управління», що означає: провідні позиції у фірмах посідають професійні менеджери.

Висока позиція області за складовою «вища освіта і професійна підготовка» пояснюється її високими кількісними показниками. За охопленням вищою освітою область посідає 3-є місце в регіональному рейтингу, середньою - 7-е. Область також увійшла до десятки лідерів за доступом до Інтернет у школах (9-е місце). Непогані позиції за складовою «макроекономічне середовище» Запорізька область

5посіла завдяки низькій різниці між депозитними і кредитними ставками в регіоні (7,2% і 4-е місце в національному рейтингу). І навіть достатньо висока інфляція в області (19-е місце) не змогла понизити позицію облас-ті за цією складовою. Оцінки приватних інституцій в області достатньо високі. Ефективність корпоративного керівництва найкраща в країні, а захист прав міноритарних акціонерів на 4-му місці. Ставка на професійне управління і співпрацю у відносинах працівник-працедавець - відносно потужні чинники складової. За їх оцінками область посіла 4-е і 7-е місця відповідно. Керівники підприємств також відзначають високу якість початкової освіти в області. Область посіла 3-є місце серед регіонів країни за оцінкою цього показника. Порівняльна характеристика складових індексу конкурентоспроможності Запорізької області із середнім значенням по Україні надана на рис. 3.

Інституції

Рис 3. Порівняльна характеристика складових індексу конкурентоспроможності Запорізької області із середнім значенням по Україні

В економіці Запорізької області найбільший потенціал, з одного боку, становлять орієнтовані на експорт виробництва і комплекси (металургійний комплекс), а з іншого - значний науково-технічний і технологічний потенціал. Але ці найважливіші галузі і сектори економіки погано структурно пов'язані і розвиваються паралельно, оскільки інноваційний сектор, який міг би стати головною сполучною ланкою між ними, перебуває ще в стадії становлення, розвивається повільними темпами і поки не впливає на безпеку економікі. У регіоні доцільно виділити господарські комплекси, пріоритетні для проведення інноваційних структурних перетворень: чорна і кольорова металургія, машинобудування, агропромисловий комплекс, харчова промисловість, охорона здоров'я та екологія, утилізація споживчих товарів. Першочергову організаційно-технічну й фінансову підтримку органів державної влади в зазначених галузях доцільно надавати в розрізі чітко окреслених напрямів і завдань інноваційній діяльності.

Беззаперечно, розробляючи стратегію економічних перетворень, необхідно враховувати, що основу національної економіки повинні становити великі підприємства, об'єднання, фірми, здатні розв'язувати сучасні проблеми науково-технічного забезпечення та розвитку, працювати у вітчизняному середовищі, виходити на міжнародні ринки і конкурувати з великими зарубіжними ТНК. Ніші вітчизняного і зарубіжного ринків, вільні від інтересів великих підприємств, повинні бути зайняті малими та середніми підприємствами. Наголосимо на визначальній ролі саме малих і середніх підприємств в реалізації кадрового потенціалу регіону, тому що саме малі форми підприємництва є ефективним напрямом активізації інноваційної діяльності і створюють у 2,5 р. більше винаходів на одиницю витрат порівняно з великими підприємствами та охоче приймають на роботу звільнених робітників-новаторів.

У структурі господарського комплексу Запорізької області за розмірами представлені великі (0,4%), середні (5,3%), малі (94,3%). При цьому в певних видах економічної діяльності активність у великих підприємств регіону взагалі відсутній (операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям) або ця діяльність є незначною (роздрібна торгівля; ремонт предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів; діяльність у сфері культури та спорту). Кількість малих підприємств коливається у межах від 86,8% у промисловості до 97,1% (оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі; діяльність готелів та ресторанів).

Нераціональна структура економіки за розмірами підприємств підтверджує необхідність розробки механізмів активізації інноваційної діяльності малих та середніх підприємств (МСП), перевага яких перед великими полягає у тому, що: 1) інновації передбачають швидкий характер запровадження нововведень, що найкраще вдається саме з урахуванням мобільності МСП; 2) масштаб фінансових потреб у МСП менший і їм легше знайти джерела фінансування, у тому числі приватного; 3) як показує практика, період життя кластерів, сформованих із залученням МСП, значно більший, ніж створених на базі існуючих підприємств, що знову ж пов' язується з інерційністю системи управління і господарювання; 4) виникнення великої кількості підприємств посилює конкуренцію і є додатковим стимулом запровадження інновацій; 5) новостворені підприємства збільшують зайнятість, зменшують соціальну напругу і сприяють прискоренню реформування соціально-економічної системи.

За досвідом розвинених країн можна стверджувати, що в Україні установи з підтримки інноваційного підприємництва, незалежно від їх назви та організаційної форми, повинні виконувати функції забезпечення науково-технічної співпраці вітчизняних МСП з європейськими партнерами, проведення технологічного аудиту, налагодження трансферу технологій від науково-дослідницьких установ до МСП, співпраці з органами влади у сфері розповсюдження інновацій, організації навчання підприємців, дослідження інноваційного потенціалу регіону, надання інформаційних, консультаційних, фінансових і освітніх послуг, співпраці з організаціями підтримки бізнесу та експертами у сфері інновацій. Стратегічно важливим заходом формування інноваційної системи регіону та країни в цілому, особливо на перших етапах, є сприяння органів державної влади організації централізованих недержавних установ координації дій та інформаційно-консультаційного обслуговування учасників інноваційних процесів на засадах рівноправного партнерства між державними структурами, представниками науково-інноваційної сфери і підприємництва. Ці установи виконують роль своєрідних «центрів кристалізації» інфраструктури регіональних інноваційних систем, а пізніше й інноваційної системи.

Перспективним і ефективним заходом розвитку процесів міжрегіональної інтеграції в інноваційній сфері повинно стати сприяння Торгово-промислових палат (ТПП) регіональних технологічних бізнес-інкубаторів. Основним завданням таких інкубаторів є підтримка бізнесу у сфері інновацій, інноваційних фірм. При цьому ставиться мета «виростити» нові інноваційні фірми, які взаємодіють з державними та приватними установами на основі угод участі у регіональному розвитку. В Запорізькій області як пілотний проект пропонуєтьсястворення за сприяння ТПП на базі Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій (ЗІЕІТ) технологічного бізнес-інкубатору, який буде вирішувати задачі підтримки МСП, нових підприємств та підприємців-початківців з інноваційними ідеями, але без фінансових можливосте розпочати власний бізнес. Головною ідеєю бізнес-інкубатору ЗІЕІТ є надання допомоги підприємцям та МСП у створенні комерційно вигідних інноваційних продуктів, ефективних виробництв та впровадженні новітніх технологій. Місією є створення та розвиток конкурентоспроможних високотехнологічних компаній, «start-up» для нових робочих місць, розвитку технологій, надання нових якісних послуг з комерціалізації технологій, проявляти інноваційну активність, внести пожвавлення та сприяти конкуренцію на ринку. До основних послуг технологічного бізнес-інкубатора відносяться: допомога у складанні бізнес-плану; інформаційна підтримка проекту в бізнес-середовищі; консультаційні послуги; заходи встановлення бізнес-контактів; маркетингова підтримка; допомога з проектного та фінансового менеджменту; засоби зв' язку та доступ до мережі Internet; презентація проектів для потенційних інвесторів; створення команди для початкової фази реалізації проекту; документальна підтримка та юридична допомога; наставництво; управління і захист інтелектуальної власності.

Перспективними проектами бізнес-інкубатора на 2013-2015 рік доцільно визначити інновації: у житлово-комунальному господарстві; у сільському господарстві, вивчення та використання досвіду інших країн у даному напрямі (канадсько-українське та австрійсько-українське співробітництво); ревітацізація промислових та громадянських будівель та споруд; енергоефективні та енергозберігаючі технології (екологічні та енергоефективні споруди). Створення такого інкубатора істотно допоможе в подоланні галузевої і просторової від'єднаності суб'єктів інноваційного процесу і сприятиме самоорганізації учасників. Поєднання принципів централізації і рівноправного ділового партнерства створить сприятливі умови для становлення інноваційного сектора економіки. Наявність на території регіонів таких інтеграційних інноваційних утворень полегшить вирішення організаційно-технічних і фінансових проблем формування регіональних інноваційних банків даних і мереж інформаційного супроводу інноваційної діяльності, державного управління інноваційними процесами.

Створення і розвиток технологічних бізнес-інкубаторів як частини масштабного загальнодержавного проекту (Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 рр.) повинно забезпечити демонстраційний ефект до 2015 р. і після аналізу даних щорічного моніторингу повинно передати створення загальнодержавної мережі технологічних бізнес-інкубаторів в складі регіональних підсистем Національної інноваційної системи. Мета створення технологічних бізнес-інкубаторів полягає у формуванні ефективної структури функціональної підтримки підприємницької інноваційної діяльності.

Організація мережі інкубаторів сприятиме комплексному вирішенню важливих для регіону завдань: внутрішньо регіональна інтеграція та розвиток ділових контактів в інноваційній сфері; формування системи інформаційного забезпечення інноваційних процесів та їх моніторингу; вирівнювання умов доступу підприємств до науково-технічних та інноваційних ресурсів; організація мобільного інформаційного каналу для аналізу ситуації в інноваційній сфері; допомога інноваційним підприємствам у розробці стратегії збуту продукції і пошуку партнерів з інноваційної діяльності; стимулювання компліментарності виробництва й інновацій; формування сприятливого психологічного клімату для структурних інноваційних перетворень регіональної економіки; створення нових робочих місць у регіонах; зміцнення економічної безпеки підприємств.

Впровадження запропонованих основних положень формування регіональної мережі технологічних бізнес-інкубаторів сприятиме: формуванню основ інноваційної системи підприємств регіону; модернізації виробничого комплексу, подоланню структурних деформацій, підвищенню частки продукції завершальних переділів у загальному випуску продукції; підвищенню конкурентоспроможності продукції підприємств; створенню на базі підприємств малого та середнього бізнесу технологічно нових виробництв; збереженню та ефективному використанню науково-технічного та інноваційного потенціалу; формуванню ефективного механізму впровадження результатів НДДКР у виробництво; прискоренню адаптації виробників військово-технічної продукції області до ринкової економіки; залученню інвестицій в інноваційну сферу; створенню нових робочих місць; підвищенню рівня економічної та екологічної безпеки, зниженню ресурсної залежності та енергоємності виробництва.

Висновки та пропозиції. Роль держави полягає у генеруванні інституцій функціонування науково-технологічних ринків та контролі дотримання їх виконання, формуванню сприятливого інституційного середовища та інноваційної інфраструктури. Важливим напрямом діяльності технологічних бізнес-інкубаторів вважаємо проведення інноваційного аудиту для МСП у регіоні, що дозволить узагальнити технологічні потреби підприємств, виконувати національні та європейські дослідницькі проекти, співпрацювати з партнерами для використання результатів досліджень чи трансферу технологій, створити програми ефективного використання кадрового потенціалу.

Пріоритетом подальших наукових досліджень повинні стати механізми інтеграції бізнес-інноваційних центрів та бізнес-інкубаторів в національні бізнес-мережі в складі: інкубаторів та бізнес-парків; торгових асоціацій; агентств регіонального розвитку; приватних компаній; промислових асоціацій; фінансових установ; торговельно-промислових палат; наукових і технологічних парків; університетів та дослідницьких центрів. При цьому головним напрямом структурної модернізації економічних комплексів регіонів України є удосконалення системи інституційного забезпечення розвитку ДПП, покращення умов для поширення концесії, створення і розбудови регіональних кластерів, становлення нових форм інноваційного співробітництва.

РЕЗЮМЕ

Обгрунтовані перспективні напрями активізації регіональної інноваційної політики. Визначені господарські комплекси промисловості регіону як пріоритетні для проведення інноваційних перетворень у контексті забезпечення економічної безпеки. Розроблений механізм підвищення інноваційної активності регіональних підприємств малого і середнього бізнесу за рахунок створення бізнес-інкубатору. Запропоновані заходи заохочення наукових кадрів до інноваційної підприємницької діяльності.

Ключові слова: інноваційна політика, державне управління, кадрова компонента, бізнес-інкубатор, інфраструктура регіону, економічна безпека.

РЕЗЮМЕ

Обоснованы перспективные направления активизации региональной инновационной политики. Определены приоритетные хозяйственные комплексы региона для проведения инновационных преобразований в контексте обеспечения экономической безопасности. Разработан механизм повышения инновационной активности предприятий малого и среднего бизнеса за счет создания бизнес-инкубатора. Предложены способы стимулирования научных кадров к инновационной предпринимательской деятельности.

Ключевые слова: инновационная политика, государственное управление, кадровая компонента, бизнес-инкубатор, инфраструктура региона, экономическая безопасность.

SUMMARY

The perspective directions of activization of regional innovative policy are proved. Priority economic complexes of the region for carrying out innovative transformations in a context of ensuring economic safety are defined. The mechanism of increase of innovative activity of the enterprises of small and medium business at the expense of business incubator creation is developed. Ways of stimulation of scientific shots to innovative business activity are offered.

Key words: innovative policy, public administration, personnel component, business incubator, region infrastructure, economic safety.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: Монографія. - Львів: Арал, 2008. -384 с.

2. Бауліна Т. В. Державна політика формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / Т. В. Бауліна / Рада по вивч. продукт. сил України НАН України. — К., 2011.

3. Державне регулювання розвитку територіальних промислових комплексів з урахуванням економічної безпеки: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / О. М. Сторчеус ; МОНМС України, Акад. муніцип. упр. - К., 2011. - 20 с.

4. Розвиток системи відтворення кадрового потенціалу регіону: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / Г.Л. Норд ; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. - К., 2001. - 19 с.

5. www.zp.ukrstat.gov.ua

УДК 331.526

ПІДВИЩЕННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МОЛОДІ ЗА РАХУНОК ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Черноіванова О.Г., аспірантка кафедри УП та ЕП Донецький національний університет

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 


Похожие статьи

Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій