Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій - страница 85

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 

2. Аббасов Ч. Экономика Азербайджана на путях глобализации.- Б.: Эльм, 2007.- 384 с.

3. Бородулина Л.П., Кудряшова И.А., Юрга В.А. Международные экономические организации: Учеб. пособие.- М.: Экономист, 200З. - 298 c.

4. Косов Н.Н. Международные валютно-кредитные отношения ІІ Деньги и кредит. - 200З. - №7. - c. 79-99.

З. Красавина Л.Н. Meждунарoдныe валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник.- М.: Финансы и статистика , 2008. -З76 с.

6. Лукина И.В. Международный валютный фонд: история и современность ІІ Деньги и кредит. - 2007. - №4. - c.76-80.

7. Стиглиц Д. В тени глобализации ІІ Deutschland.-2002.-№4. - с. 36-43.

8. Суэтин А. А. О причинах современного финансового кризиса ІІ Вопросы экономики. - 2009. - №1. - с. 40-З1.

9. Уолтер Ф.А. МВФ: измените или распустите его ІІНезависимая газета. - 2001. - март. №8.

10. Международные исламские организации ІІ Отечественные записки. - 2003. - № З (14).

11. Раджабов X. Специализированные организации ООН и Азербайджан (на азербайджанском языке) І Раджабов X. - Баку, 1997.

12. Xалафoв X. Международные экономические организации в системе международно- правового регулирования І Xалафoв X. - Баку, 200З.

13. Шрепле X. А. Международные экономические организации : справочник І Шрепле X. А. - М., 1999.

14. Ясин       Е.       Нефть,       темпы       и       инфляция      ІІ       Вопросы      экономики.       —       200З.       —      № 8.

УДК 339.9 (479.24)

ЭКОНОМИКА АЗЕРБАЙДЖАНА В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ (В РАМКАХ ОРГАНИЗАЦИИ ЧЕРНОМОРСКОГО

ЭКОНОМИЧЕСКОГО СОТРУДНИЧЕСТВА)

Баширов Р.А., к.э.н., доцент, заведующий кафедрой «Банковское дело», Азербайджанский государственный экономический университет '

Экономика отдельно взятой страны развивается в той мере, в какой население специализируется и участвует в разделении труда. То же самое происходит и в глобальном масштабе. Глобализация, т. е. углубляющаяся специализация и разделение труда за пределами государственных границ, это ключ к пониманию современной экономической истории. Рост возможностей по осуществлению операций и принятию риска в любом месте земного шара ведет к формированию подлинно глобальной экономики. Производство все более приобретает международный характер. Значительная доля конечной продукции собирается из компонентов, произведенных на разных континентах. Поиск наиболее конкурентоспособных источников труда и исходных материалов в глобальном масштабе не только сокращает себестоимость и снижает цены, но и повышает отношение стоимости произведенного продукта к затратам, т.е. широкий показатель производительности труда и индикатор уровня жизни.

С другой стороны повышение концентрации доходов, проявившееся в условиях глобализации, вновь разожгло сражение между культурой государства всеобщего благосостояния и культурой капитализма, которое казалось, завершилось после крушения системы централизованного планирования. В мире разгорелись споры о будущем глобализации и капитализма, от исхода которых зависит облик мирового рынка и образ нашей жизни в последующие десятилетия.

Во многих отношениях очевидная стабильность глобальной торговли и финансовой системы служит подтверждением простого и проверенного временем принципа, сформулированного Адамом Смитом в 1776 году: свободная торговля между людьми, преследующими собственную выгоду, ведет к появлению растущей устойчивой экономики. Модель саморегулирования рынка работает только при наличии определенных фундаментальных предпосылок: люди должны иметь свободу действий в преследовании собственной выгоды, не ограниченную внешними воздействиями или экономической политикой. Неизбежные ошибки и эйфория участников глобального рынка и связанная с их оплошностями неэффективность приводят к экономическим дисбалансам. [1] Тем не менее даже после кризиса экономика неизбежно самовосстанавливается.

Таким образом, нам необходимо сконцентрировать усилия на преодолении страха перед темной стороной процесса созидательного разрушения, а не на изобретении ограничений для экономический системы, от которой зависит процветание всего мира.

Таблица I.

Динамика внешне - торговых отношений Азербайджанской Республики_

Годы

 

В млн. долларах США

 

 

 

Торговый оборот

импорт

экспорт

сальдо

2007

11771,7

5713,5

60З8,2

344,7

2008

З4926,0

7170,0

477З6,0

40З86,0

2009

20824^

6123,1

14701,4

8З78,3

2010

27960,8

6600,6

21360,2

147З9,6

2011

36326,9

9756,0

26З70,9

16814,9

Международные финансовые организации в

последние годы дают высокую оценку

экономике

Азербайджанской Республики. В

рейтинге конкурентоспособности мировых экономик на 2012-2013 годы, составляемом ежегодно Всемирным экономическим форумом

© Баширов Р.А., 2012

(ВЭФ), Азербайджан вошел в число 50 наиболее конкурентоспобных экономик мира и стал 46-м среди 144 стран. По сравнению с прошлогодним отчетом Азербайджанская Республика улучшила свои позиции на 9 позиций. По индексу конкурентоспособности Азербайджан уже четвертый год является лидером на пространстве СНГ. Индекс конкурентоспособности Азербайджана вырос за год с 4,3 до 4,41.

По показателю макроэкономической стабильности Азербайджан находится в первой двадцатке (на 18-м месте).

Наибольший рост по сравнению с прошлым годом у Азербайджана был зафиксирован по показателю эффективности товарного рынка на 19 позиций. [2] Динамика внешне - торговых отношений Азербайджанской Республики является положительной и наблюдается устойчивый рост.

Как видно из таблицы I объем внешне - торговых операций с каждым годом растет. Пиком внешне - торговых операций стал 2008 год, т.е. год в котором начался глобальный финансовый кризис. Следует отметить, что в общем объеме внешне - торговых операций более быстрыми темпами растут экспортные операции и составляющие львиную долю в совокупном торговом обороте (конечно за счет нефти и нефтепродуктов).

А внешне - торговые отношения в рамках Организации Черноморского Экономического Сотрудничества (ОЧЭС) Азербайджанской Республики выглядят следующим образом.

Таблица II.

Внешне - торговые отношения по группе Организация Черноморского Экономического Сотрудничества_

Годы

В млн. долларах США

В процентах

 

импорт

экспорт

Удельный вес импорта в совокупном объеме импорта

Удельный вес экспорта в совокупном объеме экспорта

2007

2211,0

2173,9

38,7

35,9

2008

2846,5

2526,9

39,7

5,3

2009

2577,7

1801,3

42,1

12,3

2010

2486,3

2736,9

37,7

12,8

2011

3656,0

3761,9

37,5

14,2

Данные за последние пяти лет свидетельствуют о том, что темп внешне - торговых операций Азербайджана в рамках ОЧЭС отстают от динамики совокупных внешне - торговых отношений. Однако удельный вес импорта за указанный период составляет более 1/3 от совокупного объема импорта, что является хорошим показателем и почти не меняется в процентном отношении.

Безусловно во внешне - торговых отношениях имеют значение операции по видам валют (операций) и структура импорта и экспорта. Рассмотрим данные показатели в следующих таблицах.

Таблица III.

Внешнеторговые отношения по видам операций_

 

В млн. долларах США

Годы

Расчеты по национальной

Расчеты по СКВ,

Расчеты по национальной

Расчеты по СКВ,

 

валюте, импорт (А2№)

импорт

валюте, экспорт (А2>))

экспорт

2007

14,5

4233,7

2,1

4981,1

2008

17,8

5666,3

1,0

18408,2

2009

35,2

5177,2

477,4

13484,9

2010

12,9

5179,6

35,8

20406,7

2011

9,9

7791,8

117,8

25515,3

Как усматривается из таблицы III доля расчетов по импорту и экспорту по национальной валюте Азербайджанской Республики (Л2>)) составляет незначительна. Так доля расчетов по национальной валюте в совокупном объеме импорта за 2011 год составила 0,9 процентов, а доля расчетов по национальной валюте в совокупном объеме экспорта за 2011 год составила 3,1 процентов. А доля расчетов по импорту и экспорту за 2011 год по СКВ составила соответственно 76 процентов и 93 процентов.

На наш взгляд было бы целесообразно увеличить расчеты по национальным валютам по импорту и экспорту стран ОЧЭС. Поскольку кроме Греции, все страны ОЧЭС имеют свои национальные валюты.

Ситуация по структуре импорта и экспорта следующая.

Таблица IV.

Структура основной доли товаров импорта и экспорта по международному стандарту торговой классификации (в процентах)

Годы

Удельный вес импорта машин и транспортных

Удельный вес экспорта нефти и нефтепродуктов в совокупном

 

средств в совокупном импорте

экспорте

2007

45,7

81,4

2008

47,5

97,1

2009

47,4

92,8

2010

40,6

94,2

2011

48,4

94,4

На наш взгляд структура импорта по основной доли товаров приходящаяся на машины и транспортные средства является оптимальной. Поскольку эта ситуация создает предпосылки для обновления и модернизации производства. Однако структура экспорта по основной доли товаров приходящаяся на нефть и нефтепродукты является не оптимальной. На наш взгляд следовало бы решить проблему увеличения доли не нефтяного сектора в структуре ВВП и дальнейшего экспорта диверсифицированной продукции в страны ОЧЭС.

Выводы и предложения

Процесс глобализации носит необратимый характер. Экономики стран интегрированы и эта интеграция углубляется. Приведенные данные свидетельствуют, что интеграция Азербайджанской Республики в группе стран ОЧЭС необходима и имеются все предпосылки для дальнейшего углубления, расширения внешне - торговых операций. По данной теме выдвигаем следующие предложения:

1. Целесообразно увеличить объем расчетов по импорту и экспорту с национальными валютами, создав при этом валютный блок.

2. Принять меры по увеличению доли ненефтяного сектора в структуре ВВП.

РЕЗЮМЕ

Глобалізація, це спеціалізація і розподіл праці, що поглиблюється, за межами державних кордонів, яка є ключем до сучасної економіки. Інтеграція Азербайджанської Республіки в групі країн ОЧЕС необхідна і в подальшому доцільно цю інтеграцію розвивати в межах наявних можливостей.

Ключові слова: чорноморське економічне співробітництво, зовнішньоекономічні зв'язки, зовнішня торгівля

РЕЗЮМЕ

Глобализация, это углубляющаяся специализация и разделение труда за пределами государственных границ, которая является ключом к современной экономике. Интеграция Азербайджанской Республики в группе стран ОЧЭС необходима и в дальнейшем целесообразно этуинтеграцию развивать в пределах имеющихся возможностей.

Ключевые слова: черноморское экономическое сотрудничество, внешнеэкономические связи, внешняя торговля

SUMMARY

Globalization is deepening specialization and division of labor across national boundaries, which is the key to a modern economy. Integration of the Republic of Azerbaijan in the group of the BSEC countries is necessary and appropriate to further develop this integration to the extent possible. Keywords: Black Sea economic cooperation, foreign economic relations, foreign trade

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Алан Гринспен, Эпоха потрясений, Москва, 2009.

2. Газета Зеркало, 8 сентября, 2012 год, № 163, Баку 2012.

3. Внешняя торговля Азербайджана, статистический сборник, Государственный Комитет по Статистике Азербайджанской Республики, Баку, 2012.

УДК 339.138: 796.032

ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕТИНГУ У ОЛІМПІЙСЬКОМУ РУСІ: ШЛЯХ ДО КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ

Братко О.С., Тернопільський національний економічний університет Сохацький О.Ю., Тернопільський національний економічний університет '

Актуальність теми та постановка проблеми. У сучасному світі олімпійський рух відіграє достатньо вагому роль, що обумовлено його основною метою, закріпленою в Олімпійській хартії: "...становлення спорту на службу гармонічного розвитку людини з тим, щоб сприяти створенню мирного суспільства, яке піклується про збереження людської гідності". [4, с.7].

Однак, для реалізації вказаної мети, олімпійський рух, так як і спорт в цілому, має єдину можливість повноцінного розвитку - шлях подальшої комерціалізації, що в свою чергу передбачає використання елементів маркетингу.

Актуальність розвитку та використання маркетингу обумовлюється:

- його виключною можливістю у забезпеченні прибутковості та фінансової незалежності від дії зовнішніх факторів;

- в наданні олімпійському руху конкретних шляхів щодо формування та підтримання високого іміджу олімпізму, який є найбільш важливим нематеріальним активом Міжнародного олімпійського комітету.

В сучасній науці певною мірою склалася система знань про спортивний маркетинг, зокрема варто відмітити роботи науковців Гуськова С.,[1] Шаафа Ф., [7] Томича М., [6] Метью Шенка [8] тощо). Однак, в зв'язку з тим, що в нашій країні тривалий час вважалося, що спорт є сферою некомерційною і закони ринку на нього не поширюються, значна кількість питань спортивного, а також олімпійського маркетингу залишається практично недослідженою.

Виклад основного матеріалу. Варто зазначити, що олімпійський маркетинг, так само, як і спортивний, маючи свою відповідну специфіку, базується на основних положеннях теорії загального маркетингу. Загалом постулати щодо знання та задоволення потреб покупця, сегментації, позиціонування та формування комплексу інструментів маркетингу використовуються в різних сферах та галузях, як комерційними, так і некомерційними організаціями. Існує безліч визначень маркетингу, в тому числі спортивного та олімпійського. Найбільш лаконічне - «прибуткове задоволення клієнта». Американська асоціація маркетингу містить більш розширене визначення, в тому числі олімпійського маркетингу.

Зовнішні фактори маркетингового середовища

Процес маркетингу

Планування

1. Розуміння потреб споживачів:

а) маркетингові дослідження;

б) споживачі як учасники;

в) споживачі як покупці.

2. Розробка стратегії маркетингу:

а) сегментація;

б) вибір цільових ринків;

в) позиціонування.

3. Розробка маркетинг-мікса:

а) спортивний продукт;

б) ціноутворення;

в) канали розподілу;

г) просування.

Впровадження Контроль

Внутрішні фактори маркетингового середовища

Організаційна місія

Організаційні та маркетингові цілі

Організаційні

стратегії

Організаційна

культура

Рис. 1. Основні елементи спортивного маркетингу [розроблено на основі 8].

«Олімпійський маркетинг - це процес планування і реалізації концепцій ціноутворення, просування і розподілу ідей, товарів та послуг з використанням прямих або побічних асоціацій з олімпійським рухом, спрямований на здійснення обмінів, які задовольняють як індивідуальні, так і організаційні цілі» [2].

© Братко О.С., Сохацьки й О.Ю., 2012

Олімпійська хартія визначає олімпійський маркетинг як концепцію фінансово-економічної роботи олімпійського руху, спрямовану на залучення джерел фінансування власної діяльності [5].

Схематично процес спортивного та відповідно олімпійського маркетингу можна представити наступною схемою(рис 1.):

Таким чином, як видно з наведеної схеми, маркетингова діяльність включає вивчення та розуміння своїх споживачів, формуванням відповідної стратегії по роботі з ними та комплексу інструментів (4Р) із задоволення їхніх цілей та потреб.

Найбільш складним концептуальним питанням для спортивних маркетологів є розуміння спортивного продукту, адже саме він в маркетингу є джерелом отримання доходів. В загальному і цілому спортивний продукт - це товар або послуга, які повинні забезпечувати потреби спортивного споживача. Одна з класифікацій - це:

- спортивні події, під якими розуміють змагання, для якого і виготовляють всі продукти у спортивній індустрії;

- спортсмени. Жодне спортивне змагання не існує без спортсменів. Останні також є спортивним продуктом. Приклад тому - безліч спортсменів, що беруть участь в рекламі товарів різних фірм та мають багатомільйонні контракти;

- арена для проведення змагань. На сьогоднішній день це поняття є ширшим, ніж просто стадіон. Це цілий комплекс, в якому можуть розташовуватися ресторани, бари, VIP-ложі;

- ліцензований мерчандайзинг. Великий спорт завжди відігравав у житті суспільства важливу роль і можна сказати, що ліцензійні товари були і є своєрідним провідником, завдяки якому покупці відчувають себе причетними до нього. До речі, в США більше 2000 компаній мають ліцензійні контракти з спортивними групами коледжів та університетів. Слід зазначити, що ліцензування є не тільки вагомим і перспективним джерелом фінансування професійного спорту, але й допомагає підтримувати імідж виду спорту, ліги, команди серед вболівальників і широкого загалу населення, що, у свою чергу, позитивно позначається на успішності спортивного бізнесу в цілому.

Всі ці продукти призначені для споживачів та будуть приносити дохід за умови задоволення їх потреб.

Основними категоріями споживачів, як в спортивному, так і олімпійському маркетингу, є: глядач, якого можна поділити на два сектори - фізичні особи та компанії або корпоративні клієнти. Важливий сегмент корпоративних клієнтів - медіа компанії, що купують права на трансляцію спортивних матчів.

Наступна група споживачів - це учасники. Все більше людей стають активними учасниками різних спортивних подій, що також підвищує роль маркетингу при роботі з ними.

Третя група споживачів - спонсори. В спортивному спонсорстві споживач обмінює гроші або продукт на право асоціюватися з тією чи іншою спортивною подією.

В зв' язку з цим олімпійський маркетинг передбачає розробку маркетингових програм з орієнтацією на потреби та цілі кожного з цих сегментів. Показовими в цьому плані є шість основних програм МОК: партнерство з телерадіокомпаніями, міжнародне спонсорство, національне спонсорство, програми ліцензування і програма постачальників. Відповідно до цих програм формується і бюджет МОК:

- кошти від ТВ-компаній за права на трансляцію Олімпійських ігор - 52%;

- спонсорство від корпорацій - 32%;

- продаж білетів - 14%;

- ліцензування - 2% [3].

Розповсюдженою є думка про те, що олімпійський маркетинг виник в 1980 р. з приходом на пост президента МОК Хуана Антоніо Самаранча.

Однак, якщо прослідкувати історію розвитку Олімпійських ігор, то можна стверджувати, що він зародився ще під час підготовки Перших Олімпійських ігор сучасності у 1896 р. в Афінах. Ряд джерел відзначають, що вже на І-их Олімпійських іграх були спонсори, хоча все ж фінансування в основному йшло за рахунок членських внесків і від продажу білетів на змагання, а також коштів барона П' єра де Кубертена.

Першими іграми, які принесли дохід олімпійському руху, стали Ігри 1932 р. в Лос-Анджелесі. На тих же іграх сформувалася ідея комерційного використання «Олімпійського селища» - його розпродаж по завершенню Олімпійських Ігор.

Наступний історичний крок в розвитку маркетингу - 1936 р. - Ігри в Берліні. Вперше вони були показані по телебаченню, і таким чином був покладений початок практики співробітництва з телевізійними компаніями, яка потім принесла мільйонні прибутки. Організаційний комітет Олімпійських ігор 1952 р. в Хельсінкі залучив спонсорів і постачальників по різних категоріях з 11 країн. Цей рік можна вважати відправним в процесі створення міжнародної спонсорської програми. Цей рік знаменний ще й появою олімпійських монет. До Мюнхенської Олімпіади 1972 р. монетна програма вже принесла 52,8% доходів в Оргокомітет'72, або 206 млн. 200 тисяч доларів США в абсолютному виразі.

1960 р. знаменний початком продажу прав на телетрансляцію Олімпійських ігор, які, як зазначалося, сьогодні є основним джерелом

доходів.

Необхідно виділити і Олімпійські ігри 1964 р. в Токіо. Оргкомітет продав право на використання слова «Олімпія» на сигаретах за 1 млн. доларів США, що стало першим комерційним доходом ліцензійної програми олімпійського руху.

З приходом в 1980 р. на пост президента МОК Хуана Антоніо Самаранча розпочалась нова епоха олімпійського руху, і в першу чергу зміни стосувалися олімпійського маркетингу. «На сьогоднішній день маркетинг набуває все більшого значення для всіх нас в Олімпійському русі. Доходи, які отримуються від телебачення, спонсорів і в цілому від системи накопичення коштів, допомагають руху забезпечити його фінансову незалежність. Однак в процесі реалізації цих програм ми повинні завжди пам' ятати, що саме спорт повинен керувати своєю долею, а не комерційні інтереси» - ці слова в точності відображають основні напрямки розвитку олімпійського руху останніх десятиліть.

Аналіз маркетингової діяльності МОК та олімпійського маркетингу дозволяє виділити основні ключові напрямки:

1. Програма TOP (The Olympic Program). Концепція цієї програми ув' язує інтереси бізнесу та спорту та дозволяє великим компаніям впроваджувати в свідомість споживачів позитивний образ товарів та послуг через олімпійський спорт. Реалізація цієї програми постійно вдосконалюється. Так, при проведені ХІХ Олімпійських зимових Ігор у Солт-Лейк-Сіті оргкомітетом проведення Ігор та НОК США було засноване спільне підприємство для забезпечення широкої спонсорської підтримки, яке встановлювало контакти та забезпечувало координацію діяльності представників ділового світу США, що виявили готовність надати фінансову, матеріальну й іншу підтримку організаторам Ігор. Сьогодні створення таких підприємств стало вже правилом.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 


Похожие статьи

Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій