Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій - страница 89

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 

Однак, в останній час можна виявити тенденцію підвищення інтересу законодавців до проблем захисту та підтримки вітчизняних товаровиробників у сфері держзакупівель і спроб їх вирішення. Підтвердженням даного положення є внесення на розгляд до Верховної Ради України (далі - ВРУ) двох нових законопроектів від 20.12.11 р. № 9623 [11] та від 23.08.12 р. № 11100 [12]. Так, першим пропонується внести зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» шляхом доповнення його новою статтею щодо підтримки національного виробника та доповнення закону терміном «вітчизняний виробник», яким визначено коло суб' єктів державних преференцій. Такі преференції полягають: по-перше, у встановленні преференційної поправки у розмірі 15% ціни пропозиції конкурсних торгів, поданої вітчизняним товаровиробником; по-друге, у встановленні права замовника вимагати від іноземного учасника, який бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняних сировини, матеріалів та робочої сили у разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України.

Другий законопроект від 23.08.12 р. № 11100 мав своєю передумовою доручення Президента України та Прем'єр-міністра України Міністерству економічного розвитку та торгівлі максимально використати можливості Закону України "Про здійсненя державних закупівель" для підтримки вітчизняного товаровиробника. На думку Прем' єр-міністра, за бюджетні кошти не можна закуповувати імпортні вироби, якщо є вітчизняні аналоги, або замовлення можна розмістити на вітчизняному виробництві [12]. Дану проблему можна розглянути на прикладі закупівлі швидкісних потягів при реалізації державної програми підготовки до Євро 2012 р. Перевагу було надано іноземному виробнику потягів «Hyundai» за наявності вітчизняного ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», що може виготовити аналогічні потяги та здійснювати їхнє технічне обслуговування, і який крім того, поставляє свою продукцію у 20 країн світу [13]. Взагалі, при здійсненні вибору між іноземними та вітчизняними постачальниками, особливо щодо високотехнологічних товарів, слід враховувати не тільки критерій найменшої ціни, але й «витрати володіння» предметом закупівель, що включає в себе технічне обслуговування, ремонт, кількість простоїв через несправності тощо. І чи вигідно буде отримувати зазначені послуги від іноземних постачальників, слід аналізувати у кожному випадку закупівель.

Законопроектом від 23.08.12 р. №11100 пропонується змінити конкурсні умови проведення державних закупівель. Xоча текст документу доки не оприлюднений, на сайті уряду повідомляється, що зміни вносяться до ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель». У цій статті в перелік кваліфікаційних критеріїв буде додано одну вимогу: для участі в держзакупівлях компанія повинна буде мати або виробництво в Україні, або сервісний центр. Цю умову встановлять тимчасово - до кінця 2015 року.

Однак, деякі експерти висловлюють неоднозначне відношення до такої пропозиції, зазначаючи, що на практиці виробникам постійно потрібні обігові кошти, і вони не беруть участь у конкурсних торгах, поступаючись посередникам. По-друге, можна погодитись з висловленою думкою про те, що компанії, які пропонують унікальне устаткування, роблять сервісне обслуговування за місцем виробництва. І український ринок для них може бути закритий [14]. Дійсно, на практиці виникають випадки необхідності закупівель товарів або їх складових частин, які не виробляються вітчизняними товаровиробниками, тобто предмет закупівель не є товаром широкого вжитку, є вузько спеціалізованим. Або якість та пропозиція іноземних виробників є набагато вигіднішою поряд з українськими.

Більш слушним з позиції підтримки вітчизняного товаровиробника є положення, що раніше існувало у Постанові КМУ «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 17.10.08 р., і якою було встановлено зобов'язання першочергової закупівлі товарів, робіт і послуг у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистриб'юторів, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - у виробників товарів, виконавців робіт і послуг - нерезидентів або їх представників, дилерів, дистриб'юторів. Але слід зазначити, що така пропозиція не є досконалою, адже не враховує випадки, коли ціни вітчизняних товаровиробника є значно вищими у порівнянні з цінами іноземних виробників, що ставить замовника у край невигідне становище. Прикладом такої ситуації є нещодавнє проведення розкриття чотирьох пропозицій конкурсних торгів на великому підприємстві ВАТ "Турбоатом" щодо закупівлі вузько спеціалізованої продукції, де пропозицію надіслав учасник з Німеччини, який запропонував найменшу ціну - 2 млн 241 тис. грн, при цьому поряд з двома українськими учасниками ця вартість була удвічі меншою, які у свою чергу подали наступні пропозиції - 4 млн 500 тис. грн та 5 млн 393 тис. грн [15, с.19]. І при вирішенні даної проблеми є доцільним знову звернутися до досвіду країни зі значним сектором державної власності - КНР, яка також взяла на себе зобов'язання щодо приєднання до УДЗ, та обсяги закупівель якої становлять приблизно 90 млрд доларів [16]. Ринок державних закупівель КНР на сьогодні є найбільш привабливим для іноземних постачальників, однак він залишається для них важкодоступним [17].

У Китаї основним актом, що регулює відносини з державних закупівель є Закон про держзакупівлі, який встановлює, що урядові установи та юридичні особи КНР мають купувати вітчизняні товари і послуги, за винятком тих випадків, коли необхідні товари або послуги не можуть бути закуплені в Китаї на «прийнятних комерційних умовах», тобто якщо вони коштують на 20% дорожче, ніж за кордоном, а також коли купуються товари, призначені для використання за кордоном, або в інших випадках, передбачених законом чи адміністративними регламентами [16]. При цьому, важливу роль відіграє термін саме "вітчизняні товари", що тривалий час був підставою для виникнення проблемних питань щодо товарів іноземних постачальників, які були, наприклад, зібрані або навіть вироблені на території КНР. Але нещодавно здійснено роз'яснення, згідно якого «внутрішній» продукт — це продукт, який «вироблений у межах кордонів Китаю і для якого внутрішні виробничі витрати перевищують певний відсоток від кінцевої ціни». І ще пізніше було представлене інше роз' яснення щодо такого відсотку, який становить 50% [16]. Крім того, нещодавно китайська влада заборонила закуповувати державним організаціям для службових потреб автомобілі іноземних марок. Був опублікований список, у який включено 412 автомобілів: седани, позашляховики, мінівени тощо, але тільки ті, що є продукцією китайських компаній. Наприклад, моделі Chery, Geely, BYD, Roewe та Dongfeng складали більшу частину списку [18].

У пропозиціях щодо внесення змін до законодавства України про державні закупівлі визначальним терміном є саме "вітчизняний товаровиробник", який згідно законопроекту від 20.12.11 р. № 9623 є резидентом, що здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України. Надання вирішального значення саме "вітчизняному виробнику", а не "вітчизняним товарам" є більш доцільним, адже визначення, що саме підпадає під термін "вітчизняні товари" може бути достатньо проблематичним. А з досвіду КНР для України є доцільним брати до уваги не лише статус виробника, а і його цінову пропозицію. Є необхідним встановлення відсотку, за перевищення якого за відповідності всім іншим вимогам конкурсної документації, перевага може бути надана іноземному постачальнику.

Отже, на підставі вищезазначеного, пропонується здійснювати державні закупівлі товарів, робіт та послуг першочергово тільки у вітчизняних виробників або їх представників, крім випадків: по-перше, коли такі товари роботи та послуги не виробляються (виконуються, надаються) на території України; по-друге, необхідно враховувати цінові пропозиції, тобто відсоток, за перевищення якого переваганадається саме іноземному постачальнику. Щодо підтвердження статусу вітчизняного товаровиробника, то замовник може сам в кожному окремому випадку закупівель визначати у документації конкурсних торгів перелік документів, які необхідні для такого підтвердження.

Як вже було зазначено, вищевказані пропозиції не є новими у законодавстві України про державні закупівлі. Протекціоністські норми, що спрямовані на захист та підтримку вітчизняних товаровиробників під час здійснення державних закупівель існували до прийняття діючого Закону України "Про здійснення державних закупівель". Однак, 27 лютого 2009 р. Україна стала спостерігачем у багатосторонній УДЗ, основними принципами якої є недискримінація по відношенню до іноземних постачальників. Якщо проаналізувати статистичні дані з державних закупівель за 2011 р., можна зробити висновок, що кількість іноземних учасників-переможців є невеликою -253, у порівнянні із вітчизняними, кількість яких становила 66015. Це свідчить поки що про не значну активність іноземних постачальників на вітчизняному ринку закупівель [1]. Але у майбутньому, особливо у разі приєднання до УДЗ, зростаюча активність іноземних постачальників на ринку державних закупівель України може негативно вплинути на національних товаровиробників.

Основною перевагою приєднання України до УДЗ, як зазначають багато науковців та політичних діячів, є можливість розширення доступу вітчизняних товаровиробників до ринків державних закупівель Сторін даної Угоди. Аналізуючи можливі наслідки приєднання України до УДЗ, слід вказати, що багато вітчизняних підприємств промислового сектору мають низьку конкурентоздатність у порівнянні з іноземними виробниками, а, отже, можливості доступу на ринок державних закупівель не завжди гарантують укладення контрактів на їх здійснення як у себе в країні, так і за кордоном. Щодо цієї проблеми, необхідно зазначити, що на даний момент УДЗ включає 15 сторін, які представляють 43 члени СОТ (оскільки Євросоюз як сторона включає 27 країн). Сторонами виступають в основному розвинені країни, наприклад, такі як США, Сінгапур, Японія, Канада та багато розвинених країн ЄС [19]. Отже, у контексті низької конкурентоздатності вітчизняних виробників, постає питання, чи матиме доступ Україна на ринки закупівель зазначених потужних держав. Навіть за наявності такої участі, виникає ще одне питання щодо об' ємів цих закупівель вітчизняними виробниками. І чи не буде це фактично одностороннім відкриттям ринку держзакупівель лише з боку України. Існує ризик того, що економічний ефект від надання безперешкодного доступу до такого ринку для іноземних країн, не компенсує витрат, які можливі від втрати вітчизняного ринку держзакупівель.

УДЗ внаслідок важливості та значних обсягів ринку державних закупівель, є не обов'язковою для всіх членів СОТ, що надає право країні самій робити вибір, аналізувати можливі наслідки приєднання до Угоди та, чи є це вигідним для економіки країни. Отже, Україна може використовувати протекціоністську політку по відношенню до вітчизняних товаровиробників саме у сфері державних закупівель, не будучи стороною УДЗ і не порушуючи взятих зобов' язань як країни-учасниці СОТ.

Крім того, США навіть як Сторона УДЗ та головний ініціатор відкриття міжнародних ринків державних закупівель, у прийнятому в 2009 р. Законі "Про відновлення та реінвестування американської економіки" має норму, що встановлює вимогу "купувати американське". Було прийняте рішення про надання 787 млрд дол. фінансової допомоги за умови «купуй американське». Отже, дані федеральні кошти могли витрачатися тільки для будівництва громадських будівель та проведення громадських робіт з використанням товарів, виготовлених у США (передусім, це стосується виробів із заліза, сталі та промислових товарів, а також певних предметів одягу та обладнання для Департаменту Національної безпеки). Для вирішення конфлікту з міжнародними торговельними зобов'язаннями США до тексту закону було додано пункт, що законодавчий акт «не повинен застосовуватися способом, який суперечив би зобов' язанням США за міжнародними угодами». Така протекціоністська політика викликала дискусії та невдоволення з боку торговельних партнерів [7, с 40]. Однак, з цього питання були розроблені тлумачення, та багато науковців дійшли спільної думки про те, що даний акт про відновлення та реінвестування американської економіки відповідає взятим США зобов'язанням за УДЗ. Дана Угода є виключенням з дії даного закону. Тобто на закупівлі саме Сторонами УДЗ протекціоністські норми не розповсюджуються. Для багатьох інших країн, які є крупними експортерами сталі, такі як Бразилія, Китай, Росія, але не є сторонами Угоди, вищезазначений сектор закупівель є закритим [9, с.782].

З цього можна зробити висновок, що протекціоністську політику у сфері державних закупівель проводять навіть деякі найбільші сторони міжнародних зобов'язань у сфері державних закупівель. Однак, мова йде більш про політичний вплив та роль таких країн на міжнародній арені, адже навряд чи Україні буде дозволено при приєднанні до УДЗ вимагати підтримки вітчизняних товаровиробників, або окремих галузей економіки, що потребують захисту.

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що приєднання України до УДЗ є важливим рішенням, що потребує зваженого та продуманого підходу, і на даному етапі, для захисту та підтримки національних товаровиробників, таке приєднання поки що можна вважати недоцільним. Це надасть можливість використовувати систему державних закупівель в умовах постійного зниження бар'єрів у торгівлі відповідно до ГАТТ та ГАТС, в якості прихованого інструменту захисту та підтримки вітчизняних товаровиробників. З метою прийняття остаточного рішення, на даний момент є необхідним подальше детальне вивчення практики здійснення державних закупівель країнами-учасницями УДЗ, особливо країн з перехідною економікою, наприклад таких як Вірменія, яка нещодавно стала учасницею даної Угоди. А до остаточного рішення щодо приєднання до Угоди, враховуючи визначальну роль державних закупівель для економіки країни, слід забезпечити реалізацію механізму захисту вітчизняного товаровиробника в Україні.

РЕЗЮМЕ

У статті обґрунтовано пропозиції щодо захисту вітчизняних товаровиробників під час здійснення державних закупівель. Встановлені можливі наслідки для національних товаровиробників, виходячи із намірів України приєднатися до Угоди Світової організації торгівлі з державних закупівель.

Ключові слова: державні закупівлі, вітчизняний товаровиробник, СОТ, національний режим.

SUMMARY

Suggestions on protection of domestic manufacturers are substantiated in the article. Possible implications for domestic manufacturers, based on Ukraine's intentions to join the World Trade Organization on Government Procurement, were determined. Keywords: government procurement, domestic manufacturer, WTO, national treatment.

РЕЗЮМЕ

В статье обоснованы предложения по защите отечественных товаропроизводителей при осуществлении государственных закупок. Установлены возможные последствия для национальных товаропроизводителей, исходя из намерений Украины присоединиться к Соглашению ВТО по государственным закупкам.

Ключевые слова: государственные закупки, отечественный товаропроизводитель, ВТО, национальный режим.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти в Україні за січень-грудень 2011 року : статистичні дані Державного комітету статистики України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:llwww.ukrstat.gov.ual.

2. Порошенко хоче СОТ із держзакупівель ll Економічна правда. - 2012. - 29 серпня. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http:llwww.epravda.com.ualnewsl2012l08l29l333232l.

3. Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми імпортозаміщення на період до 2015 року : Проект Розпорядження Кабінету Міністрів України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:llwww.me.gov.ualcontrolluklpublishlprintable_article?art_id=166838.

4. Кирсанова И. А. Проблемы доступа на рынок государственных закупок Китая l И.А. Кирсанова, Ч. ТяньТянь ll [ Електронний ресурс] ll Сборник научных трудов "Беларусь-Китай", подготовленный в рамках 3-й Международной конференции "Китай в современном мире" (21­23 октября 2010, БГУ) Выпуск 9. - Режим доступу : http:llwww.bsu.bylmain.aspx?guid=141903.

5. Зубар В.В. Надання преференції вітчизняним виробникам у сфері державних закупівель. - 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http:llwww.nbuv.gov.ualportallsoc_gumldtrldul2009_4lfileslDU_04_09_Zubar_9.pdf

6. Бабанін О. Угода СОТ про державні закупівлі. - 2011. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:llwww.deputat.org.ualvr_analit_1546.htm.

7. Anderson R., Arrowsmith S. The WTO regime on government procurement: past, present and future l R. Anderson, S. Arrowsmith ll The WTO regime on government procurement: Challenges and Reforms. - Great Britain : Cambridge University Press, 2011. - p.3-58

8. Arrowsmith S. The WTO regime on government procurement: Challenges and Reforms l S. Arrowsmith, R. Anderson. - Great Britain : Cambridge University Press, 2011. - 830 p.

9. Linarelli J. Global procurement law in times of crisis: new Buy American policies and options in the WTO legal system l J. Linarelli ll The WTO regime on government procurement: Challenges and Reforms. - Great Britain : Cambridge University Press, 2011. - p. 773 - 802 p.

10. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 1 липня 2010 р. №2289 VI (станом на 04.07.2012) ll Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 33. - Ст. 1140.

11. Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо економічної підтримки вітчизняних підприємств) : Законопроект від 20.12.2011. - № 9623. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:llw1.c1.rada.gov.ualplslzweb2lwebproc4_1 ?id=&pf3511=42152.

12. Правительство предлагает поддержать отечественного производителя в тендерах. - 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:llwww.protorgi.infolrulaccentl2012l08lart2302178.html.

13. Азаров усвідомив, що українські поїзди не гірші «хюндаю». - 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http:lltyzhden.ualNewsl57967

14. «Закритий клуб» держзакупівель. - 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:llwww.procurement.in.ualrulpagesl3406l.

15. Напередодні змін ІІ Редукціон. - 2012. - №7(77). - С.19.

16. China's Government Procurement Policies - Fair or Discriminatory? An Expert Weighs In. - 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:llchinalawandpolicy.comltaglchina-government-procurement-lawl].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 


Похожие статьи

Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій