Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій - страница 98

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 

М^Рг" (ш) - р" (ш)  ЬігіСіЯі(ш)|Яі(ш)Г^ ^ 0,   г є N

4 ,

(5)

(6)

(7)

(8)

(9)

М^Яі(ш)-      ХХЬігіЯг(ш)-   ХЬі„Яг(ш)[ = 0,  і єМк иЬк

гєМ^ иЬк22 иN^2 гєЬк21 и^1

при двосторонніх обмеженнях: на витрати регіональних продуктивних сил

< М{я;(ш)}< я|,   і є Ьк

і на соціально-економічні наслідки відновлення міського житлового фонду

(10)

(11)

(12)

де система рівнянь (5)ч(10) визначає стохастичну модель системи відновлення міського житлового фонду на регіональному рівні;     ц (Т)

1/11

математичне

очікування суми надлишкових витрат регіональних ресурсів на відновлення і -го об'єкта к -го міста регіону на інтервалі часу Т ; .Г^ (Т) -вірогідність того, що ймовірність витрат продуктивних сил на відновлення житлового фонду к -го міста на і -й об'єкт, знаходитиметься в межах їх наявності на інтервалі часу Т ; ..^(Т) - вірогідність виникнення дефіциту регіональних ресурсів на і -му об'єкті к-го міста регіону на інтервалі часу Т; Яг(ш) - витрата регіональних ресурсів в Г-й гілці (хорді) дерева графа процесу відновлення житлового фонду; Рп ((X)) - наявність регіональних ресурсів в кінці гілки дерева, що є початком процесу відновлення міського житлового фонду; Рг (ш) - наявність регіональних ресурсів в кінці хорди дерева, що є початком процесу відновлення міського житлового фонду; Сі - використання 1 -го ресурсу на відновлення житлового фонду; Ьщ - елемент цикломатичної матриці        графа об'єкта Е) ; МІ, 2, - множини індексів, що відповідають дільницям житлового фонду к-го

міста; М{}- символ математичного очікування; (x > 0, Р ^ 0 - граничні значення відповідних критеріїв.

Задача (1)ч(12) відноситься до класу багатокритеріальних задач нелінійного стохастичного програмування з такою, що не диференціюється, неявно заданою цільовою функцією, розв' язок якої знаходиться у вигляді вирішального правила нульового порядку - детермінованого вектора х* _ (рг стр Я" аЯ    \/і є Ьк \/к є К), компонентами якого є математичні очікування та дисперсії регіональних ресурсів і витрат на всіх об'єктах кожного

з к є К міст регіону.

На основі наведеної моделі можна визначити оптимальну структуру розподілу навантаження на регіональні продуктивні сили в процесі відновлення міського житлового фонду. Виконані дослідження дають змогу визначити алгоритм приоритетних напрямів функціонування механізму відновлення житлового фонду і розробити методичні рекомендації з його реалізації, що дозволяє цьому механізму визначити:

- який елемент середовища механізму має потребу в першочерговій увазі в процесі забезпечення економічної результативності механізму;

- на які фактори середовища передусім необхідно звертати увагу для забезпечення економічної результативності виробничої діяльності;

- який сукупний вплив всіх факторів середовища на процес забезпечення результативності виробничої діяльності механізму відновлення житлового фонду;

- набір дій, здійснення яких необхідно для успішної реалізації обраного напряму удосконалення механізму відновлення житлового фонду при оптимальних соціально-економічних наслідках.

Виходячи із вищесказаного і керуючись основами здійснення результативного підходу до управління діяльністю механізму відновлення  житлового   фонду   міського   комплексу,   нами  розроблено   алгоритм  реалізації  процесу  забезпечення економічної

22результативності функціонування механізму відновлення житлового фонду міського комплексу в умовах України (рис.і). Використання такого алгоритму при управлінні житлово-комунальним господарством міського комплексу України забезпечує: основну систему управління, яка заключається у визначенні результатів, оперативному управлінні і контролі за ним; облік при управлінні особливостей стану середовища житлово-комунального господарства; прогнозування змоги виникнення проблем шляхом постійного моніторингу стану середовища житлово-комунального господарства міського комплексу в умовах України; здійснення постійного проміжкового контролю; оцінку кінцевих результатів з урахуванням обраних критеріїв.

Мають місце відхилення від обраного напряму

Аналіз внутрішнього середовища механізму фінансового забезпечення відновлення житлового фонду. Комплексний

аналіз результативності діяльності

Аналіз зовнішнього середовища механізму фінансового

забезпечення відновлення житлового фонду. Визначення

можливостей і погроз з боку зовнішнього середовища

Рис. 1. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку процесу відновлення міського житлового фонду регіону Практична реалізація цього механізму вимагає розробки методичних рекомендацій для здійснення таких етапів, як:

- комплексний аналіз економічної результативності механізму відновлення житлового фонду;

- визначення шансів і погроз із боку середовища;

- оцінка адаптованості напрямків діяльності механізму відновлення житлового фонду міських комплексів України до умов середовища;

- виявлення причин відхилень від поставлених цілей.

Виконання вищезгаданого неможливо без детального дослідження змісту такого складного явища, як економічна результативність забезпечення фінансування діяльності житлово-комунальних господарств міських комплексів України.

В результаті проведених в дисертації досліджень розкрито взаємозв' язок критеріїв результативності діяльності механізмів відновлення житлового фонду і визначена послідовність звертання до них в процесі управління цими системами на стратегічному й тактичному рівнях. В якості складового елемента результативності загалом виділена економічна результативність систем фінансового забезпечення, включаючи в себе такі стратегічні критерії, як прибутковість, продуктивність, економічність, положення на ринку і дієвість. Економічна результативність лежить в основі будь-якої результативності функціонування житлово-комунального господарства, а точніше її розрахунок потрібен завжди, оскільки саме вона дозволяє оцінити як правильність, так і рівень досягнення поставлених цілей, а звідси, успіх житлово-комунальних господарств у період часу, який нас цікавить.

Процес формування ознакового простору кожного із критеріїв відрізняється тільки базою порівняння, що визначається відповідно до його сутті, а саме:

- критеріїв прибутковості, продуктивності й економічності систем показників, кожний із яких являє собою відношення фактичних результатів функціонування механізму відновлення житлового фонду за звітний період до аналогічних даних за попередній період;

- критерію положення механізму відновлення житлового фонду на ринку - системи показників, кожний із яких являє собою відношення фактичних результатів функціонування за звітний період до аналогічних даних функціонування пріоритетного конкурента;

- критерію дієвості - відношення фактичних результатів функціонування за звітний період до планових за аналогічний період.

Вищенаведені результати характеризують відповідно правильність і рівень досягнень поставлених цілей в проекті удосконалення організаційно-економічного механізму відновлення житлового фонду. Порівняльний аналіз даних досліджень між собою дозволяє одержувати комплексний аналіз економічного результату функціонування механізму відновлення житлового фонду, оскільки він дає не тільки кількісну оцінку результатів (рівня досягнень поставлених цілей), а й дозволяє оцінювати правильність їх постановок. Порівняльний аналіз управління проектом удосконалення механізму відновлення житлового фонду пропонується здійснювати шляхом вибору мінімального елемента із масиву аналогічних показників, створеного елементами ознакових факторів, які характеризують критерії економічної результативності. У результаті формується ознаковий простір економічної результативності, який віддзеркалює відсутність слабких сторін у формуванні і реалізації напряму роботи механізму відновлення житлового фонду, що виконується. Аналіз кожного із критеріїв необхідно здійснювати за такими етапами:

1. Oбґpyнтyвaння і відбір кількісних показників , що характеризують багатосторонню діяльність механізму відновлення житлового

фонду.

2. Розробка матричної моделі, впорядкування матриці економічної результативності.

3. Розрахунок коефіцієнтів взаємозалежності похідних показників в матриці - таблиці кожного об'єкту порівняння.

4. Формування ознакового простору.

5. Вивчення ступеню впливу різних факторів на величину зміни елементів ознакового простору критерію економічної результативності.

6. Кількісна оцінка критеріїв економічної діяльності механізму відновлення житлового фонду і якісні сторони процесу досягнення

мети.

Використання цієї методики при розробці системи управління механізмом відновлення житлового фонду дозволить вирішити низку першочергових задач, які стоять перед законодавчими і виконавчими органами влади в умовах ринку, а саме: виявляти й об' єктивно характеризувати результати діяльності; з' ясовувати пріоритетні шляхи свого розвитку з урахуванням умов середовища, зокрема конкурентів, постійно контролювати хід виконання поставлених цілей шляхом встановлення відхилень і причин їх виникнення; розкривати резерви удосконалення організаційно-економічного забезпечення житлово-комунального господарства; імітувати можливі результати при зміні умов роботи; своєчасно коригувати стратегію і тактику розвитку систем механізму; усебічно й об'єктивно вивчати сильні і слабкі сторони в умовах української дійсності порівняно з іншими, визначати причини недоліків у фінансовому забезпеченні житлового фонду і структурних підрозділів житлово-комунального комплексу; визначати місце кожного будинку в середовищі механізму відновлення житлового фонду в умовах розвитку економіки регіонів України.

РЕЗЮМЕ

В статті побудовано економіко-математичну модель соціально-економічної безпеки відновлення міського житла в контексті регіонального розвитку. Розроблено практичні пропозиції щодо методичного забезпечення процесу відновлення житла на регіональному рівні.

Ключові слова: міське господарство, житловий фонд, механізм відновлення житла, соціально-економічна безпека відновлення житла. РЕЗЮМЕ

В статье построена экономико-математическая модель социально-экономической безопасности обновления городского жилья в контексте регионального развития. Разработаны практические предложения по методическому обеспечению процесса обновления жилья на региональном уровне.

Ключевые слова:  городское хозяйство, жилищный фонд,  механизм обновления жилья,  социально-экономическая безопасность

обновления жилья.

SUMMARY

In article the economic-mathematical model of social and economic safety of updating of city housing in a context of regional development is

constructed. Practical offers on methodical ensuring process of updating of housing at regional level are developed.

Keywords: municipal economy, housing stock, mechanism of updating of housing, social and economic safety of updating of housing.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Амоша А. И. Теоретические и прикладные аспекты функционирования производственного комплекса региона І А. И. Амоша, Е. Т. Булеев, Н. Д. Прокопенко І НАН Украины; Институт эконом. пром.; Институт эконом.-прав. исслед. - Донецк, 2004. - 119 с.

2. Ачкасов А. Є. Житловий фонд Харківського регіону як капітал та об'єкт інвестування І А. Є. Ачкасов, Є. M. Гелеверя, А. П. Косяк ІІ Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - № 935. - Харків: ХНУ, 2011. - С. 81-91.

3. Бабаєв В. M. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти І В. M. Бабаєв І Національна академія держ. управління при Президентові України. Харківський регіональний ін-т. - Х.: Видавництво ХарР! НАДУ, 2004. - 204 с.

4. Гелеверя Є^. Opгaнiзaцiйнo-фiнaнcoвi аспекти відновлення міського житлового фонду регіону І Є. M. Гелеверя, А. П. Косяк ІІ БизнесИнформ. - 2011. - №1. - С.75-79.

5. Oнищyк Г. I. Проблеми розвитку міського комплексу України: теорія і практика І Г. I. Oнищyк І НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К.: Науковий світ, 2002. - 439 с.

6. Шутенко Л. M. Mi^ratf житловий фонд: його життєвий цикл і радіаційна безпека І Л. M. Шутенко. - К.: Техніка, 2002. - 251 с.

7. Финагин В. В. Экономика города: теория, практика, перспективы І В. В. Финагин. - К.: Наукова думка, 1983. - 1б4 с.

УДК 369.03

СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ЦЕЛИ СТРАХОВОГО ОБЩЕСТВА В КОНТЕКСТЕ ФИНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТА

Крастев Л.Б., гл. асс. д-р кафедра „Финансы и кредит", Хозяйственная академия им. Д. А. Ценова, г. Свиштов, Болгария '

В статье рассмотрены основные цели страхового общества в контексте финансового менеджмента. Менеджмент страхового общества в принципе фокусируется не на одной конкретной цели, а на комплексе целей. Цели, предварительно заложенные менеджментом страхового общества, обычно связываются с конкретными количественными финансовыми показателями.

Поставленные менеджментом страхового общества цели могут быть однонаправленными, независимыми одна от другой или в конфликте. Так, например, рост премиального дохода за счет более высоких расходов, связанных с осуществлением страховой деятельности, может привести к уменьшению рентабельности общества. В настоящей статье акцентируется на конфликте между целями, поставленными менеджментом страхового общества.

Менеджмент страхового общества направлен не только на одну конкретную цель, а на комплекс целей. Эти цели связываются с определенными количественными показателями, которые имеют, прежде всего, финансовые измерения и ассоциируются с развиваемой страховым обществом деятельностью. Одна из основных целей, которую менеджеры страхового общества стремятся реализовать - это более высокий оборот, соответственно более высокий премиальный доход. В долгосрочном плане достижение этой цели приводит и к увеличению рыночной доли общества. Реализация подобной цели улучшает конкурентные позиции общества на страховом рынке. Акцентирование только на одной из целей - росте премиального дохода и рыночной доле, несет в себе определенные риски, связанные в основном с рентабельностью и эффективностью страховых операций.

В настоящей статье выдвигается тезис о том, что рост премиального дохода без учета риска и последствий его реализации -выплаченных возмещений, является необоснованным. Следовательно, при управлении страховым обществом кроме целей, каковыми являются оборот и рыночная доля, следует принимать во внимание и цели, связанные с эффективностью работы страхового общества. Эти цели находят выражение в повышении рентабельности от продаж страховых продуктов, увеличении прибыли страхового общества, уменьшении квоты ущербов[1], уменьшении расходов на содержание страхового общества.[2]

Проблема рентабельности страховых операций становится все более актуальной, учитывая факт, что последствия экономического кризиса в Болгарии привели к сужению рынка страховых услуг и к уменьшению премиального дохода страховых обществ. По этой причине цели, поставленные менеджментом страхового общества, следует направлять на повышение рентабельности доходов от продаж страховых продуктов.

В настоящей статье принципиально рассмотрены основные цели, которые стоят перед менеджментом страхового общества.

В специализированной страховой литературе указывается определенный круг целей, которые стоят перед менеджментом страхового общества. Эти цели направлены на: увеличение прибыли общества; увеличение его платежеспособности; рост премиального дохода; поддержание хорошей репутации. Далее рассмотрим коротко каждую из указанных целей. [3]

Увеличение прибыли страхового общества. Прибыль дает возможность выплаты дивидендов акционерам и обеспечивает средства на развитие общества. В случае имеется в виду рост прибыли страхового общества в долгосрочный период. Здесь нужно отметить, что страховые общества продают свои страховые продукты, не имея возможности достаточно надежно предусмотреть фактический размер возникших выплат по заключенным договорам страхования. Расходы общества зависят от двух факторов - развития рисков, которым подвержены объекты застрахованной совокупности (влияние на размер выплаченных страховых возмещений) и изменения цены услуг, которыми общество пользуется (влияние на административно-хозяйственные расходы). Точное прогнозирование этих двух факторов возможно только в рамках толерантных границ. Следовательно, прогнозирование финансового результата в страховании является сложным процессом, требующим значительной информации. Это именно так по той причине, что данный результат получается вследствие сопоставления между генерированными страховым обществом (известными) доходами и возникшими за соответствующий период (заранее неизвестными) расходами.

Рост премиального дохода. Доходы общества формируются за счет страховой деятельности (страховых взносов) и за счет его инвестиционной деятельности. Доход от страховых взносов является известной величиной, так как калькуляция этих взносов осуществляется самим обществом. Доход от инвестиций зависит в определенной степени от состояния рынка капитала.

Основная цель, поставленная перед менеджерами страхового общества - это рост его премиального дохода и увеличение его рыночной доли в долгосрочный период. Возможно, однако, возникновение конфликта между поставленными целями. Как уже было отмечено, рост премиального дохода не является единственным условием увеличения прибыли страхового общества. В определенных случаях, при ухудшившемся варианте развития риска, увеличение премиального дохода может привести к реализации отрицательного финансового результата для общества. Менеджеры общества должны разработать эффективную программу управления риском, соответственно контроля расходов в нем. Следовательно, они должны стремиться, наряду с увеличением премиального дохода сохранить или увеличить прибыль страхового общества. Интересы акционеров общества будут удовлетворены только тогда, когда рост премиального дохода будет рассматриваться через призму реализованной обществом прибыли.

Платежеспособность страхового общества. Платежеспособность страхового общества рассматривается в двух аспектах. С одной стороны, ее можно сформулировать как цель общества, а с другой - как условие, продиктованное контрольными органами, соответственно Комиссией финансового надзора. Когда платежеспособность сформулирована как цель страхового общества, тогда она может быть реализована или не реализована менеджментом. Однако в случае, когда платежеспособность продиктована контрольным органом как условие, тогда менеджеры страхового общества обязаны выполнить это условие, т.е. должны обеспечить достаточно собственных средств, соответствующих границе платежеспособности, определенной для конкретного страхового общества.

Поддержание хорошей репутации. Хорошая репутация, поддерживаемая страховым обществом посредством его корректных действий при заключении и поддержании договора страхования и при урегулировании страховых случаев, приводит к улучшению взаимоотношений с застрахованными лицами. То же самое касается и взаимоотношений с остальными субъектами окружающей среды общества - кредиторами и поставщиками услуг. Поддержание хорошей репутации среди лиц окружающей среды страхового общества приводит к уменьшению расходов общества (например, расходов на рекламу), увеличению его премиального дохода и улучшению его финансового результата.

В страховой литературе встречается и другая классификация целей страхового общества. Она также построена в контексте финансового менеджмента общества. Эти цели рассмотрены коротко ниже.[4]

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106 


Похожие статьи

Л С Ляхова - Ефективність раціонального використання та відтворення рекреаційно-туристичних територій