З Мамчур - Бріоіндикація забруднення повітря у місті львові та на його околицях - страница 2

Страницы:
1  2 

Третя зона (ІІІ) - слабкозабруднена (ІЧП = 5,3-9,8). Вона охоплює великі зелені насадження: парки та міські лісопарки. У лісопарках Погулянка, "Залізна Вода", Сноп-ківський переважанє вид Fagus sylvatica L. (епіфітні мохоподібні через гладкість кори слабко колонізують цей вид форофіту), тому там низький ступінь видового розмаїття епіфітної бріофлори.

Угруповання, представлені переважно видами Acer platanoides, A. pseudoplatanus, Quercus robur L., а також вкрапленнями Robinia pseudoacacia L., Tilia cordata, Populus alba, P. nigra, Fraxinus excelsior (сквер на вул. Замарстинівській, парки "Піщані озера",

Таблиця 2

Характеристика бріоіндикаційних зон забруднень повітря у Львові та його околицях

Ізотоксична

 

 

 

бріоіндикаційна зона

Характеристика зони

Мохи-індикатори

ІЧП

 

Високий ступінь антропогенного

 

 

Сильно

впливу, умови відповідають поліге-

Leskea polycarpa, Pylaisia polyantha

 

забруднена

меробним ступеням окультуреності

 

0-0,9

І

[10]; поодиноко трапляються токси-котолерантні види

 

 

Середньо забру­днена

ІІ

Умови, які відповідають полі-, ев-

 

 

 

мезогемеробним ступеням; наявні

 

 

 

токсикотолерантні, нема високочут­ливих видів;

 

 

ІІа

а) насадження вздовж автотрас -три-п'ять видів

Amblystegium serpens,

A. varium, Platygyrium repens

1,2-2,9

 

 

Orthotrichum affine,

 

ІІб

б) сквери - трапляються чотири-

O. pumilum, Brachythecium

1,6-4,8

 

дев' ять видів

salebrosum, Hypnum cupressiforme

 

 

 

Brachythecium velutinum,

 

Слабко

Умови ев-, мезо-, інколи олігогеме-

Orthotrichum diaphanum,

 

забруднена

робних ступенів; висока частка се-

O. anomalum, Plagiothecium

5,3-9,8

ІІІ

редньо чутливих видів

curvifolium, P.nemorale, Hypnum pallescens

 

Незабруднена ІУ

Умови мезо-, олігогемеробного сту-

Homalia trichomanoides, Anomodon viticulosus

 

 

пенів; наявні чутливі до забруднен­ня види

 

11,4-25,6

Стрийський, Культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького, Студентський, Високий За­мок, Шевченківський гай, Личаківське кладовище) мають значно більшу кількість епіфітних мохоподібних (13-25 видів). Поряд із токсикотолерантними та деякими сере-дньочутливими видами, характерними для другої зони, тут трапляються Radula complanata, Lophocolea heterophylla, Metzgeria furcata, Dicranum montanum, Plagiothecium laetum, P. denticulatum, P. cavifolium, P. nemorale, Brachythecium rutabulum, B. populeum, Orthotrichum obtusifolium, O. anomalum, O. patens, O. pumilum, O. diaphanum (див. табл. 1). Загалом у цій зоні знайдено 38 видів епіфітів.

Четверта зона (ІУ) - незабруднена (ІЧП = 11,4-25,6). Вона розташована у межах лісопарків і лісів на околицях міста (лісопарки "Зубрівський", Білогорща, ліси Сихівський, Винниківський, Брюховицький) та дещо далі від Львова (Басівський, Обро-шинський ліс) (див. рисунок). Тут простежується зменшення антропогенного впливу, що позитивно позначається на розвитку епіфітної бріофлори: видовий склад сягає 53 видів, з'являються високочутливі види Homalia trichomanoides, Anomodon viticulosus, A. attenuatus, хорологічні та геоботанічні показники (частота трапляння, проективне покриття) яких виявляють чітко виражену антропофобну реакцію. Токсикотолерантнівиди мають значно нижче значення частоти трапляння і проективного покриття, ніж у попередніх зонах.

На підставі ліхенологічних досліджень у м. Львові, С.Я. Кондратюк та інші виді­лили чотири ліхеноіндикаційні зони, місцерозташування яких, головно, збігається з брі-оіндикаційними зонами [5]. Наприклад, дуже забрудненою зоною, згідно з цими дослі­дженнями, є центрально-північна частина міста, де сконцентровані промислові об' єкти, та невелика ділянка на заході. Середньо забруднена ліхеноіндикаційна зона оточує центральну частину і займає досить значну площу міста. Слабко забруднена зона, яка охоплює великі зелені насадження та зелені коридори, розташована у південній та схід­ній частинах міста. Четверта зона, незабруднена, - на околицях міста. Як бачимо, межі зон сильного і середнього забруднення, визначені за допомогою епіфітних мохоподіб­них і лишайників, збігаються майже на 70%. Це ще раз підтверджує необхідність прове­дення спільних індикаційних досліджень.

Отже, своєрідні кліматичні умови та різні ступені антропогенного пресу в центрі міста й на околицях створили певні умови для розвитку епіфітних мохоподібних. За умов зменшення площ зелених масивів та внаслідок інтенсивного розвитку транспорту простежується загальне зменшення частоти трапляння, проективного покриття, кількос­ті місцезнаходжень епіфітних мохоподібних аж до зникнення видів. Аналіз отриманих даних підтверджує висновок про необхідність створення як мережі парків і скверів у центральній частині міста Львова, так і лісозахисних смуг довкола міста і промислових підприємств.

1. Вірченко В.М. Епіфітні бріофіти зеленої зони м.Львова // Актуальні проблеми вивчення фітобіоти західних регіонів України: Тези доп. наук. конф. Львів, 1991. С. 24-26.

2. Горшков В. В. Влияние атмосферного загрязнения окисламы серы на эпифитный лишайниковый покров северотаежньгх сосновых лесов // Лесные экосистемы и ат­мосферное загрязнение. Л.: Наука, 1990. С. 144-159.

3. Калда А.О. О распространении эпифитных мхов в промышленных районах север­ной Эстонии // Лесоводственные исследования. 1983. Т. 18. № 1. С. 67-76.

4. Канукене Л.Р., Тамм К.Э. Мхи как индикаторы загрязнения атмосферного возду­ха // Индикация природных процессов и среды. Вильнюс, 1976. С. 42-44.

5. Кондратюк С.Я., Кучерявий В.О., Крамарець В.О. та ін. Ліхеноіндикація забруд­нення повітря у м. Львові // Укр. ботан. журн. 1991. Т. 48. № 2. С. 72-76.

6. Лийв С.Э. Влияние городской среды на распространение лишайников // Тез. докл. У конф. по споровым растениям Ср. Азии и Казахстана. Ашхабад, 1974. С. 217-218.

7. Малышева Т.В. Использование мохообразных и лишайников для индикации антро­погенных и зоогенных нарушений лесных фитоценозов // Современные проблемы биоиндикации и биомониторинга: Междунар. симпозиум по биоиндикаторам. Сы­ктывкар, 2001. С. 118-199.

8. Мамчур З.І. Епіфітні мохоподібні промислових міст Львівської області: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. К., 1997. 21с.

9. Мамчур З.І. Епіфітні мохоподібні м.Львова й околиць // Укр. ботан. журн. 1998.

Т. 55. № 3. С. 279-287.

10. Мамчур З.И., Демкив О. Т. Анализ эпифитных обрастаний парков города Львова // Бриология в СССР, ее достижения и перспективы: Конф., посвящ. 90-летию со дня рождения А.С. Лазаренко. Львов, 1991. С. 143-147.

11. Мартин Ю.Л. Биогеохимическая индикация загрязнения среды при помощи споро­вых растений // Изв. АН ЭССР. Сер. биол. 1985. Т. 34. № 1. С. 1-15.

12. Мэннинг У.Д., Федер У.А. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помощью рас­тений. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 142 с.

13. Парибок Т.А., Сазыкина Н.А. и др. Мхи как индикаторы загрязнения среды мета­ллами в сравнении с другими растениями // Биогеохимические аспекты криптоин-дикации. Таллинн, 1982. С. 5-18.

14. Рыковский Г.Ф. Эпифитные мхи как экологическая группа экстремальных местоо­битаний // Проблемы бриологии в СССР. Л.: Наука, 1989. С. 190-201.

15. Слука З. А. Влияние городской среды на бриофлору в зеленых массивах г. Моск­вы // Вестн. Москов. ун-та. 1996. Сер. 16. № 2. С. 153-429.

16. Тамм К. Э. Эпифитные бриофиты как индикаторы загрязнения воздуха в Таллин­не // Флора и группировки низших растений в природных и антропогенных экстре­мальных условиях среды. Таллинн, 1984. С. 203-220.

17. Трасс Х.Х. Классы полеотолерантности лишайников и экологический монито­ринг // Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. 1985. № 7. С. 122-137.

18. Трасс Х.Х. Трансплантационные методы лихеноиндикаций // Проблемы экологичес­кого мониторинга и моделирования экосистем. 1985. № 8. С. 140-144.

19. Улычна К.О., Гапон С.В., Кулык Т.Г. К методике изучения эпифитных моховых обрастаний // Проблемы бриологии в СССР. Л.: Наука, 1989. С. 201-206.

20. Bargagli R., Monaci F., Borghini F. et al. Mosses and lichens as biomonitors of trace metals. A comparison study on Hypnum cupressiforme and Parmelia caperata in a former mining district in Italy // Environ. Pollut. 2002. Vol. 116. N 2. P. 279-287.

21. Barkman I.I. The influence of air pollution on bryophytes and lichens // Air Pollution. Proc. congr. on influence of air pollution on plants and animals. 1969. P. 197-209.

22. Buch H. fiber die Wasser- und Mineralstoffversorgung der Moose // Soc. Sci. Fenn. Comm. Biol. 1945 (pub. 1947). Bd. 9. S. 1-61.

23. Blume H.-P., Sukopp H. Okologische Bedeutung anthropogener Bodenveranderungen. Schriftenr. Vegetationskunde. 1976. 10. S. 75-90.

24. Corley M.F.V., Crundwell A.C., Dull R. et al. Mosses of Europa and the Azores; an annotated list of Species, with synonyms from the recent literature // J. Bryol. 1981. Vol. 11. P. 609-689.

25. De Sloover J., LeBlanc F. Mapping of atmospheric pollution on the basis of lichen sensitivity // Proc. Symp. Recent Adv. for Tropical Ecology. 1968. P. 42-56.

26. Grodzinska K. Mosses as bioindicators of heavy metal pollution in Polisch national parks // Water, Air and Soil Pollution. 1978. Vol. 9. P. 83-97.

27. Grolle R. Hepatics of Europe including the Azores; an annatated list of species, with synonyms from the recent literature // J. Bryol. 1983. Vol. 12. N 3. P. 403-459.

28. LeBlanc F. & De Sloover J. Relation between industrialization and the distribution and growth of epiphytic lichens and mosses in Montreal // Rev. Canad. Biol. 1970. Vol. 48. P. 1485-1496.

29. Maschke J. Moose als Bioindikatoren von Schwermetall Immissionen // Bryophyt. Biblioth. 1981. Bd. 22. S. 15-21.

30. Rao D.N. Responses of bryophytes to air pollution // Bryophyte Ecol. London, New Jork, 1982. P. 445-471.

31. Schubert R. Bioindikation in terrestrischen Okosystemen Jena: Gustav Fischer Verlag, 1991. S. 116-201.

32. Soria A., Ron M. Datos para el conocimiento de la flora briologica urbana de la ciudad de Logrono // Anales Jard. Bot. Madrid. 1990. Vol. 46. P. 427-432.

33. Steinnes E. A critical evaluation of the use naturally growing moss to monitor the deposition of atmospheric metals // Sci. Total environ. 1995. Vol. 77. P. 243-249.

34. Taoda H.  Mapping of atmospheric pollution in Tok^o based upon epiphytic bryophytes // Jap. J. Ecol. 1972. Vol. 22. P. 125-133.

BRYOINDICATION OF AIR POLLUTION OF LVIV CITY AND SURROUNDINGS

Z. Mamchur

Ivan Franko National University of Lviv Hrushevskogo Str., 4, 79005 Lviv, Ukraine, e-mail: z_mamchur@franko.lviv.ua

The results of indication studies of epiphytic bryoflora are presented. Four isotoxis zones are divided and mapped using the atmosphere purity index (IAP). The connection between species composition, frequency of occurrence, cover of epiphytic mosses and degree of air pollution is determined. The indicator species for every zone are identified. The comparison of bryological and lichenogical is presented.

Key words:  bioindication,  epiphytic  mosses, bryoindicational mapping, atmosphere purity index, Lviv.

Стаття надійшла до редколегії 15.02.2005 Прийнята до друку 18.03.2005

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

З Мамчур - Бріоіндикація забруднення повітря у місті львові та на його околицях

З Мамчур - Урбанофільні епіфітні мохи у м львові