Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Рис. 3.6. Геологический разрез Никопольского месторождения марганца (по И.М.Варенцову): 1 - пески харьковской свиты; 2 - пески, глины и песчаники харьковской свиты; 3 - глины и мерге­ля харьковской свиты; 4 - окисные руды марганца; 5 - смешанные окисные и карбонатные руды марганца; 6 - карбонатные марганцевые руды; 7 - глины, мергели и песчаники киевской свиты; 8 -пески, глины и угли бучакской свиты; 9 - кора выветривания; 10 -коренные породы (гнейсы), граниты и кристаллические сланцы.

Широко розвинуті осадові родовища марганцю, пов'язані з морськими карбо­натними відкладеннями. Найбільше ціка­вими в практичному відношенні предста­вниками цього типу є родовища Маро­кко, особливо район Імини. Тут лінзопо­дібні тіла псиломеланових руд (48% мар­ганцю) залягають серед доломітів крей­дового віку. Інша група родовищ Бу-Арфа у відрогах Атласних гір відно­ситься до вапняків пермотриаса.

До цього ж генетичного типу відно­сяться родовища Китаю, з яких найбі­льше значне родовище Шаньвуту (прові­нція Хунань). Псиломелан-піролюзитові руди у вигляді пластоподібного покладу потужністю в середньому 1 м залягають серед силурийських вапняків. Тут основ­ний інтерес представляють руди, част­ково окислені і вдруге збагачені, які міс­тять понад 40% марганцю. До вапняних морських опадів відносяться марганцеві руди Усинського родовища в Кузнецьком Алатау. Серед вапняків і доломітів ви-

Широко развиты осадочные месторо­ждения марганца, связанные с морскими карбонатными отложениями. Наиболее ин­тересными в практическом отношении представителями этого типа являются ме­сторождения Марокко, особенно район Имини. Здесь линзообразные тела псило-мелановых руд (48% марганца) залегает среди доломитов мелового возраста. Другая группа месторождений Бу-Арфа в отрогах Атласных гор приурочена к известнякам пермотриаса.

К этому же генетическому типу отно­сится месторождение Китая, из которых наиболее значительно месторождение Шаньвуту (провинция Хунань). Псило-мелан-пиролюзитовые руды в виде пла-стообразной залежи мощностью в среднем 1 м залегают среди силурийских из­вестняков. Здесь основной интерес пред­ставляют руды, частично окисленные и вторично обогащенные, содержащие свыше 40% марганца. К известковым морским осадкам приурочены марганцевые рудыділяються пласти, збагачені марганцем (понад 10% марганцю), головним чином, у вигляді родохрозиту і магнокальциту. Уся товща характеризується крутим майже вертикальним падінням. Інтерес представляють псиломеланові руди, по­клади яких просліджуються на сотні мет­рів по простяганню при ширині десятки метрів до 40м по падінню.

Залізо-марганцеві конкреції, відкриті на дні Тихого океану більше 100 років тому англійською експедицією на судні «Челенджер», на даний час є об'єктом ви­вчення й активного видобутку у США, Японії, Німеччині. Концентрація конкре-цій на ділянках, які відпрацьовуються і знаходяться на глибині до 7км на дні Ти­хого, Індійського й Атлантичного океанів

3

складає 10-20кг/м3. У конкреціях міс­титься (у % мас.): Мп-25-30; Бе-10-12; N1-1-2; Со-0,3-1,5; Си-1-1,5. На рік до­бувається 1-2 млн. т, заявки на промис­ловий видобуток конкрецій зробили Ін­дія, Росія, Франція. Витяг марганцевих конкрецій із дна океанів набагато еконо­мніше, ніж розробка руд марганцю на суші.

3.2.4. Хром

Хром відкрито у 1797р. французьким хіміком Л. Вокеленом, а його руди впе­рше виявлено на Уралі. Їхня загальна фо­рмула (Бе, М§)(Сг, А1, Бе)204, співвідно­шення вмісту елементів є різне: Сг203 (у %мас.) складає 18-65; Бе203 -БеО - до 48; М§ - до 16; А1203 - до 33. Найбільшее значення має магнохроміт (М§,Бе)Сг204 з 50-60% Сг203. Найбільш часто зустріча­ються магнохроміт (М§,Бе)Сг20^ хром-пикотит (М§,Бе)(Сг,А1)204 і алюмохроміт (Бе,Мв)(Сг,А1)204.

Усинского месторождения в Кузнецком Алатау. Среди известняков и доломитов выделяются слои, обогащенные марганцем (свыше 10% марганца), главным образом в виде родохрозита и мангокальцита. Вся толща характеризуется крутым почти вер­тикальным падением. Интерес представля­ют псиломелановые руды, залежи которых прослеживаются на сотни метров по про­стиранию при ширине десятки метров до 40м по падению.

Железо-марганцевые конкреции, от­крытые на дне Тихого океана более 100 лет назад английской экспедицией на судне «Челенджер», в настоящее время являются объектом изучения и активной добычи США, Японии, ФРГ. Концентрация кон­креций на отрабатываемых участках, нахо­дящихся на глубине до 7км на дне Тихого, Индийского и Атлантического океанов со­ставляет 10-20кг/м . В добываемых конкре­циях содержится (в % мас.): Мп-25-30; Бе-10-12; N1-1-2; Со-0,3-1,5; Си-1-1,5. В год добывается 1-2млн. т, заявки на промыш­ленную добычу конкреций сделали Индия, Россия, Франция. Извлечение марганцевых конкреций со дна океанов намного эконо­мичнее, чем разработка руд марганца на суше.

3.2.4. Хром

Хром открыт в 1797г. французским хи­миком Л.Вокеленом, а его руды впервые выявлены на Урале. Их общая формула (Бе, М§)(Сг, А1, Бе)204, соотношение содержа­ния элементов различно: Сг203 (в %мас.) составляет 18-65; Бе203 -Бе0 - до 48; М§0 -до 16; А1203 - до 33. Наибольшее значение имеет магнохромит (М§,Бе)Сг204 с 50-60% Сг203. Наиболее часто встречаются магно-хромит (М§,Бе)Сг20/4 хромпикотит (М§,Бе)(Сг,А1)204 и алюмохромит (Бе,Мв)(Сг,А1)204.

Залежно від кількісного співвідно­шення названих мінералів змінюється якість руд. Найбільше цінними є магнох-ромітові руди, що містять близько 50% і більше Сг203 при відносно низькому вмі-сті Бе (близько 15-18%).

Хроміт використовується в металургії (65%), у виробництві вогнетривів (18%) і хімічній промисловості (17%). Додавання ферохрому (Сг-65-70%; С-5-7%, інше Бе) до сталей підвищує їхню в'язкість, твер­дість і стійкість до короізї. Сплави хрому з кобальтом, чи вольфрамом та молібде­ном використовуються як антикороізйні покриття (хромування). Використовуєть­ся хром як вогнетривкий матеріал для футеровки металургійних печей, одер­жання фарб і дубителів шкір. У металур­гійній промисловості використовуються руди, що містять не менше 49%Сг203 при відношенні Сг203-БеО не нижче 3. Руди з 32%Сг203 при високому вмісті глинозему (15% і більше), при низькому вмісті БіО2 (менше 6%) застосовні для виробництва вогнетривів. Хімічна промисловість ви­користовує руди, що містять 49% і бі­льше Сг203, але не більше 14%Бе і менше 5% БіО2.

Світові запаси хромітів у 27 країнах складають 3,5млр.т, з них близько 80% зосереджені в Казахстані і ПАР з їх уні­кальними родовищами в сотні млн. т. На ці країни приходиться 60% видобутку. Великі і середні родовища хромітів із за­пасами десятки мільйонів тонн знахо­дяться в Зімбабве, Індії, Туреччині, Фі­ліппінах і Фінляндії. Щорічний видобу­ток хромітової руди досягає 13млн.т. Ва­ртість хроміту для металургії складає 110-140$ за тону, для вогнетривкої і хі­мічної промисловості 60-80$ за тону, ва­ртість металу складає до 1000$ за тону. В Україні детально розвіданих і розроблю-

В зависимости от количественного со­отношения названных минералов в рудах изменяется качество руд. Наиболее цен­ными являются магнохромитовые руды, содержащие около 50% и более Сг203 при относительно низком содержании Бе0 (около 15-18%).

Хромит используется в металлургии (65%), в производстве огнеупоров (18%) и химической промышленности (17%). До­бавка феррохрома(Сг-65-70%; С-5-7%, ос­тальное Бе) к сталям повышает их вязкость, твердость и устойчивость к коррозии. Сплавы хрома с кобальтом, вольфрамом или молибденом используется как антикор­розионные покрытия (хромирование). Ис­пользуется хром в качестве огнеупорного материала для футеровки металлургических печей, получения красок и дубителей кож. В металлургической промышленности ис­пользуются руды, содержащие не менее 49%Сг203 при отношении Сг203-Бе0 не ни­же 3. Руды с 32%Сг203 при высоком содер­жании глинозема (15% и более), при низком содержании Б102 (менее 6%) применимы для производства огнеупоров. Химическая промышленность использует руды, содер­жащие 49% и более Сг203, но не более 14%Бе0 и менее 5%8102

Мировые запасы хромитов в 27 странах составляют 3,5млр.т, из них около 80% со­средоточены в Казахстане и ЮАР с их уни­кальными месторождениями в сотни млн. т. На эти страны приходится 60% добычи. Крупные и средние месторождения хроми­тов с запасами десятки миллионов тонн на­ходятся в Зимбабве, Индии, Турции, Фи­липпинах и Финляндии. Ежегодная добыча хромитовой руды достигла 13млн.т. Стои­мость хромита для металлургии составляет 110-140$ за тонну, для огнеупорной и хи­мической промышленности 60-80$ за тонну стоимость металла 1000$ за тонну. В Ук­вальних родовищ хрому немає. Перспек­тивним є Капітановський масив ультра-основних порід у Середньому Побужжі Кіровоградської області, де виявлені дрі­бні родовища промислових хромітових руд із вмістом від 20 до 40% Сг203. Кларк хрому 0,0083%, підвищений його вміст відзначається в ультраосновних (0,2%) й основних (0,02%) породах.

В ендогенних умовах хром майже ціл­ком концентрується в ультраосновних магмах і при їхній кристалізації утворює шліроподібні виділення вкраплених хро-мшпінелідових руд. На пізніх стадіях становлення масиву гіпербазитів залиш­ковий розплав із хромітом проникає в ослаблені зони розкристалізованих порід, де формуються жильні, трубоподібні чи неправильні гілчасті рудні тіла масивних руд. Оскільки формування родовищ хро­мітів відбувається в ході магматичного процесу, то рудні тіла завжди залягають усередині масивів ультраосновних порід (перидотитів, дунітів, часто серпентизо-ваних). Вони відносяться до групи маг­матичних і підрозділяються на ранньома-гматичні та пізньомагматичні. В екзоген­них умовах внаслідок руйнування корін­них родовищ чи хромітоносних порід ви­никають елювіальні і делювіальні роз­сипи, що мають різко другорядне проми­слове значення.

Ранньомагматичні родовища характе­ризуються переважно лінзоподібними чи пластоподібними покладами вкраплених і масивних руд, пов' язаних з породами, що вміщують, поступовими переходами. Найбільше великі родовища цієї групи знаходяться в ПАР (Бушвельдський ком­плекс) і Родезії (Велика дайка). Бушве-льдський комплекс представляє собою величезний лополіт (460х250км) дифере­нційованих   ("стратифікованих") порід раине детально разведанных и разрабаты­ваемых месторождений хрома нет. Пер­спективным является Капитановский мас­сив ультраосновных пород в Среднем По-бужье Кировоградской области, где выяв­лены мелкие месторождения промыш­ленных хромитовых руд с содержанием от

20 до 40% Сг203. Кларк хрома 0,0083%, по­вышенное его содержание отмечается в ультраосновных (0,2%) и основных (0,02%) породах.

В эндогенных условиях хром почти це­ликом концентрируется в ультраосновных магмах и при их кристаллизации образует шлирообразные выделения вкрапленных хромшпинелидовых руд. На поздних стади­ях становления массива гипербазитов оста­точный расплав с хромитом проникает в ослабленные зоны раскристаллизовавшихся пород, где формируются жильные, трубо-образные или неправильные ветвящиеся рудные тела массивных руд. Поскольку формирование месторождений хромитов происходит в ходе магматического процес­са, то рудные тела всегда залегают внутри массивов ультраосновных пород (перидоти­тов, дунитов, часто серпентизированных). Они относятся к группе магматических и подразделяются на раннемагматические и позднемагматические. В экзогенных усло­виях в результате разрушения коренных (эндогенных) месторождений или хромито-носных пород возникают элювиальные и делювиальные россыпи, имеющие резко подчиненное промышленное значение.

Раннемагматические месторождения ха­рактеризуются преимущественно лин­зообразными или пластообразными зале­жами вкрапленных и массивных руд, свя­занных с вмещающими породами посте­пенными переходами. Наиболее крупные месторождения этой группы находятся в ЮАР (Бушвельдский комплекс) и Родезииосновного й ультраосновного складу, що впровадився в товщу кварцитів і ефузивів протерозою. Хроміти просліджуються у вигляді слоєподібних виділень потуж­ністю від 2см до 2м серед комплексу чер-гуючихся шарів дунітів, піроксенітів і перидотитів. По простяганню ці компле­кси хромітових порід просліджуються на відстані до 100-200км, майже безупинно зберігаючи промислове зруденіння із вмістом Сг203 вище 40%. Аналогічні ро­довища Великої дайки, що перетинають центральну частину Зімбабве з півночі на південь. Довжина Великої дайки 560км, ширина 3-13км, загальні запаси хромітів складають 200млн. т. Руди високої якості.

Пізньомагматичні (гістеромагматичні) характеризуються лінзо-, жило-, трубо­подібними формами покладів переважно масивних високоякісних руд. Найбільше великі хромітові родовища цього класу знаходяться в Казахстані, Індії, Туреч­чині, Філіппінах, Фінляндії, Албанії, Греції, Болгарії, Кубі.

Серед цих родовищ особливий інтерес представляє Кемпирсайська група в Ка­захстані, що відноситься до масиву сла­бко диференційованих гіпербазитів. Хромітові руди пов' язані з дунітами, се­ред яких вони залягають у вигляді лінзо­подібних покладів, що іноді складно роз-галуджуються, розбитих післярудними руйнуваннями на блоки. Руди відрізня­ються високою якістю, містять платину і паладій (перші грами на тонну). Розміри рудних тіл змінюються від десятка метрів до півтора кілометрів по довжині при по­тужності від одиниць до десятка метрів.

(Великая дайка). Бушвельдский комплекс представляет собой огромный лополит (460х250км) дифференцированных ("стра­тифицированных") пород основного и ульт­раосновного состава, внедрившийся в толщу кварцитов и эффузивов протерозоя. Хроми­ты прослеживаются в виде слоеподобных выделений мощностью от 2см до 2м среди комплекса чередующихся "слоев" дунитов, пироксенитов и перидотитов. По прости­ранию эти комплексы хромитовых пород прослеживаются на расстояния до 100­200км, почти непрерывно сохраняя про­мышленное оруденение с содержанием Сг203 выше 40%. Аналогичные месторо­ждения Великой дайки, пересекающие цен­тральную часть Зимбабве с севера на юг. Протяженность Великой дайки 560км, ши­рина 3-13км, общие запасы хромитов со­ставляют 200млн.т. Руды высокого качества.

Позднемагматические (гистеромагма-тические) характеризуются линзо-жило, трубообразными формами залежей пре­имущественно массивных высококачест­венных руд. Наиболее крупные хромитовые месторождения этого класса находятся в Казахстане, Индии, Турции, Филиппинах, Финляндии, Албании, Греции, Болгарии, Кубе.

Среди этих месторождений особый ин­терес представляет Кемпирсайская группа в Казахстане, приуроченная к массиву слабо дифференцированных гипербазитов. Хро-митовые руды связаны с дунитами, среди которых они залегают в виде линзообраз­ных, иногда сложно разветвляющихся за­лежей, разбитых послерудными разруше­ниями на блоки. Руды отличаются высоким качеством, содержат платину и палладий (первые граммы на тонну). Размеры рудных тел изменяются от десятка метров до полу­тора километров по протяженности при мощности от единиц до десятка метров.

3.2.5 Титан

Відкритий англійським хіміком У. Грегором у 1791р., титан тривалий час не мав практичного застосування. Лише із середини ХХст. завдяки дослідженню властивостей чистого титану, отриманого в 1925р., що показали його пластичність, тугоплавкість (17250С), високу міцність, короізйну стійкість та інші цінні власти­вості, почав широко застосовуватися як конструкційний метал в авіаційній, суд­нобудівній, космічній техніці, залізнич­ному транспорті, кольоровій металургії та інших галузях промисловості. Найго­ловніше значення мають високоміцні ти­танові сплави, карбід титану застосову­ється для виготовлення надтвердих мате­ріалів, а діоксид титану при виробництві стійкого титанового білила, паперу і пла­стмас. Застосування діоксиду титану як пігменту постійно зростає і склало в 2004р. 4,5 млн.т, з яких на частку США і Західної Європи приходиться 3,3 млн.т. Загальні запаси діоксиду титану в 20 кра­їнах світу оцінюються в 420млн.т, близь­ко 90% цих запасів зосереджені в Украї­ні, Австралії, США, Бразилії, ПАР, Індії, КНР, Норвегії і Канаді. Сумарні запаси і ресурси титану України, де є одне уніка­льне і 23 найбільших і середніх родовищ, перевищує світовий потенціал цього виду сировини. Добуваються мінерали титану на 70% в основному з розсипів, що міс­тять головним чином ільменіт і в значно меншій мірі рутил. Річний їхній видобу­ток складає більше 5млн.т на рік: Авст­ралія (2,5 млн.т у 2000р.), США (510 тис.т), Індія (400 тис.т), Україна (300 тис. т), ПАР (120 тис. т), Бразилія (100 тис. т) і т. п. Ціни на ільменітовий концен­трат у 2004р. складали в середньому бли­зько 80, а на рутиловий - 470$/т. Уні­кальні корінні родовища мають запаси

3.2.5 Титан

Открыт английским химиком У. Грего-ром в 1791 г, но долгое время не находил практического применения. Лишь с середи­ны ХХв благодаря исследованию свойств чистого титана, полученного в 1925г, пока­завших его пластичность, тугоплавкость (17250С), высокую прочность, коррозийную стойкость и другие ценные свойства, начал широко применятся как конструкционный металл в авиационной, судостроительной, космической технике, железнодорожном транспорте, цветной металлургии и других видах промышленности. Главнейшее зна­чение имеет высокопрочные титановые сплавы, карбид титана применяется для из­готовления сверхтвердых материалов, а ди­оксид титана при производстве стойких ти­тановых белил, бумаги и пластмасс. При­менения диоксида титана в качестве пиг­мента все время растет и составило в 2004г 4,5млн.т, из которых на долю США и За­падной Европы приходится 3,3млн.т в год. Общие запасы диоксида титана в 20 странах мира оцениваются в 420млн. т, около 90% этих запасов сосредоточены в Украине, Ав­стралии, США, Бразилии, ЮАР, Индии, КНР, Норвегии и Канаде. Суммарные запа­сы и ресурсы титана Украины, где имеется одно уникальное и 23 крупнейших и сред­них месторождений, превышает мировой потенциал этого вида сырья. Добываются минералы титана на 70% в основном из россыпей, содержащих главным образом ильменит и в значительно меньшей мере рутил. Годовая их добыча составляет более 4млн.т в год: Австралия (2,5млн.т в 2000г), США (510тыс.т), Индия (400тыс.т), Украи­на (300тыс.т), ЮАР (120тыс.т), Бразилия (100тыс.т) и др. страны. Цены на ильмени-товый концентрат в 2004г составляли в среднем около 80, а на рутиловый - 470$/т. Уникальные коренные месторождения об­більше 50млн.т, великі і середні від 50 до 10, дрібні - менше 10 млн. т діоксиду ти­тану. Для розсипових родовищ порядок цифр удвічі меншее. Промислові родо­вища містять у корінних рудах більше 10% ТіО2 і в розсипах більше 10% ільме­ніту або 1,5% рутилу. Шкідливими домі­шками в металургійній сировині є сірка і фосфор, для виробництва білила - хром.

Кларк титану 0,45%, підвищені його концентрації в основних породах (0,9%). Мінерали титану стійкі при вивітрюванні й утворюють значні скупчення в розси­пах. Серед відомих на даний часу 70 мі­нералів титану промисловими є ільменіт - БеТіО3 (31,6%Ті) і рутил ТІО2 (60%Ті). Частково титан здобувають з лейкоксену, що утворюється при зміні ільменіту, і сфену (титаніту) СаТі8іО5, а також лопа-риту (Na, Са)ТіО3.

Промислові родовища титану утворю­ються внаслідок магматичних, вулкано­генно-осадових, екзогенних і метаморфо­генних процесів. Магматичні родовища відносяться до великих інтрузивних ма­сивів анортозитів (плагіоклазитів) пло­щею в сотні і тисячі км2. Найбільше ве­ликі родовища цього типу Лак-Тіо із за­пасами 125млн.т гематит-ільменітових руд знаходяться у провінції Квебек. Воно дає близько 80% видобутку ільменітових концентратів Канади, що містять 35%ТіО2 і 40%Бе. Родовище відноситься до анортозитового масиву овальної фор­ми розміром 150х50км і складається з трьох полого падаючих рудних тіл шаро-подібної форми. Головне рудне тіло пло­щею в 1 км має потужність до 90м. Багаті руди складені ільменітом (75%) і гемати­том (25%), у них міститься ТіО2-32-38%, Бе-39-43%. Родовище пізньомагматично-го генезису і пов'язане з нагромадженням залишкового рудного розплаву і його ладают запасами более 50млн.т, крупные и средние от 50 до 10, мелкие - менее 10млн.т диоксида титана. Для россыпных месторо­ждений порядок цифр вдвое меньше. Про­мышленные месторождения содержат в ко­ренных рудах более 10% Т102 и в россыпях более 10% ильменита или 1,5% рутила. Вредными примесями в металлургическом сырье являются сера и фосфор, для произ­водства белил - хром.

Кларк титана 0,45%, повышены его кон­центрации в основных породах (0,9%). Ми­нералы титана устойчивы при выветрива­нии и образуют значительные скопления в россыпях. Среди известных в настоящее время 70 минералов титана промышленны­ми являются ильменит - БеТ103 (31,6%Т1) и рутил Т1О2 (60%Т1). Частично титан извле­кают из лейкоксена, образующегося при изменении ильменита, и сфена (титанита) СаТ1Б105, а также лопарита (№, Са)Т103.

Промышленные месторождения титана образуются в результате магматических, вулканогенно-осадочных, экзогенных и ме-таморфогенных процессов. Магматические месторождения приурочены к крупным ин­трузивным массивам анортозитов (плагиок-лазитов) площадью в сотни и тысячи км2. Наиболее крупное месторождения этого типа Лак-Тио с запасами 125млн.т гематит-ильменитовых руд находится в провинции Квебек. Оно дает около 80% добычи иль-менитовых концентратов Канады, содер­жащих 35%Т102 и 40%Бе. Месторождение приурочено к анортозитовому массиву овальной формы размером 150х50км и со­стоит из трех полого падающих рудных тел пластообразной формы. Главное рудное тело площадью в 1 км2 имеет мощность до 90м. Богатые руды сложены ильменитом (75%) и гематитом (25%), в них содержится Т102-32-38%, Бе-39-43%. Месторождение позднемагматического генезиса и связано свпровадженням у тектонічні ослаблені зони анортозитових порід.

Стремигородське родовище апатит-ільменітових руд відноситься до найбі­льшого в Європі Іршанського титаново-рудного району Українського щита. Ро­довище розташоване в південній частині Чеповицького габроїдного масиву, що є складовою частиною великого Коростен-ського плутону гранітів і габро-анортози-тів середнього протерозою. Рудне тіло овальної у плані форми розмірами 2,3х1 км має форму воронки і занурюєть­ся на глибину до 1200м. Ільменітові руди містять ТіО2 6,9-8,2%, Р2О5 2,8-4,5%, а також - значну кількість скандію і вана­дію. Особливо продуктивні на титан га-бро і габро-перидотити, у яких кількість ільменіту може досягати 25%. Ільменіт представлений зернами діаметром до 1 мм і їхніми скупченнями до 2-3см. У корі вивітрювання потужністю 5-40м, вміст ільменіту - 300-500кг/м3. Стремигород-ське комплексне родовище за своїми ма­сштабами відноситься до унікального.

Мало-Тагульське родовище Іркутської області ільменіт-титано-магнетитових руд розташовується в однойменному ма­сиві габро-анортозитів площею близько 200км . На шести ділянках зустрінуті крутопадаючі рудні поклади довжиною від 100 до 850м. На глибині вони просте-жені до 300м. Вміст ТіО2 у титано-магне-титових концентратах 12-16%, заліза в

рудах 20-33%.

Вулканогенно-осадові родовища утво­рилися в мілководних морських басей­нах у зв'язку з підводною вулканічною діяльністю. Прикладом може служити родовище Нижній Мамон на півдні Во­ронезької області. Протягом більше 100 км тут простежена зона розламу, з яким була пов' язана інтенсивна вулканічна накоплением остаточного рудного расплава и его внедрением в тектонические ослаб­ленные зоны анортозитовых пород.

Стремигородское месторождение апа-тит-ильменитовых руд приурочено к наи­большему в Европе Иршанскому ти-тановорудному району Украинского щита. Месторождение расположено в южной час­ти Чеповичского габброидного массива, являющегося составной частью крупного Коростенского плутона гранитов и габбро-анортозитов среднего протерозоя. Рудное тело овальной в плане формы размерами 2,3х1 км имеет форму воронки и погружает­ся на глубину до 1200м. Ильменитовые ру­ды содержат ТіО2 6,9-8,2%, Р2О5 2,8-4,5%, а также вмещают значительное количество скандия и ванадия. Особенно продуктивны на титан габбро и габбро-перидотиты, в ко­торых количество ильменита может дос­тигать 25%. Ильменит представлен зернами диаметром до 1 мм и их скоплениями до 2­3см. В коре выветривания мощностью 5-40м, содержание ильменита - 300-500кг/м3. Стремигородское комплексное месторож­дение по своим масштабам относится к уникальным.

Мало-Тагульское месторождение Ир­кутской области ильменит-титано-магне-титовых руд располагается в одноименном массиве габбро-анортозитов площадью около 200км . На шести участках встречены крутопадающие рудные залежи протяжен­ностью от 100 до 850м. На глубине они прослежены до 300м. Содержание ТіО2 в титано-магнетитовых концентратах 12-16%, железа в рудах 20-33%.

Вулканогенно-осадочные месторождения образовались мелководных морских бас­сейнах в связи с подводной вулканической деятельностью. Примером может служить месторождение Нижний Мамон на юге Во­ронежской области. На протяжении бо­діяльність у девоні. Туфогено-осадові породи Ястребовського горизонту поту­жністю до 35м збагачені ільменітом, кі­лькість якого доходить місцями до 50% обсягу грубозернистих туфогених різно­видів. Розміри зерен ільменіту в серед­ньому 0,25-0,3мм. Його кількість різко зменшується при збільшенні в товщі те­ригенно-осадового матеріалу.

Екзогенні родовища титану представ­лені титаноносними корами вивітрю­вання і розсиповими родовищами. Су­часні і поховані кори вивітрювання утво­рюються на габро-анортозитових (Во­линський масив, Україна) магматичних і метаморфічних породах (Український щит, Казахстан). При винесенняі лужних та інших елементів і утворенні глинис­тих мінералів у корі вивітрювання від­бувається нагромадження стійких акце­сорних мінералів, у тому числі ільменіту і рутилу. Потужність кор вивітрювання досягає декількох десятком метрів, при вмісті ільменіту до сотень, а рутилу до десятків кілограмів на м . Мінеральний склад корінних порід істотно впливає на склад рудних мінералів у корі вивітрю­вання. Для Волинського габро-анортозитового масиву характерне зба­гачення тільки ільменітом (300-500кг/м ), тому що рутил у корінних по­родах відсутній. На Кундибаєвському родовищі в Казахстані в корах вивітрю­вання метаморфічних порід ільменіту міститься до 180кг/м3 і рутилу до 74кг/м3.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини