Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Розсипові родовища титану поділя­ються на прибережно-морські і контине­нтальні. Головними є прибережно-мор­ські комплексні ільменіт-рутил-цирко-нові розсипи, що бувають древніми, по­хованими і сучасними. Меншее значення мають континентальні алювіально-делю­лее100км здесь прослежена зона разлома, с которой была связана интенсивная вулка­ническая деятельность в девоне. Образо­вавшиеся туфогенно-осадочные породы Яс-требовского горизонта мощностью до 35м обогащены ильменитом, количество кото­рого доходит местами до 50% объема гру­бозернистых туфогенных разностей. Разме­ры зерен ильменита в среднем 0,25-0,3мм. Его количество резко уменьшается при уве­личении в толще терригенно-осадочного материала.

Экзогенные месторождения титана представлены титаноносными корами вы­ветривания и россыпными месторож­дениями. Современные и погребенные коры выветривания образуются на габбро-анортозитовых (Волынский массив, Украи­на) магматических и метаморфических по­родах (Украинский щит, Казахстан). При выносе щелочных и других элементов и об­разовании глинистых минералов в коре вы­ветривания происходит накопление стойких акцессорных минералов, в том числе иль­менита и рутила. Мощность кор выветрива­ния достигает нескольких десятком метров, при содержании ильменита до сотен, а ру­тила до десятков килограмм на м . Мине­ральный состав коренных пород сущест­венно влияет на состав рудных минералов в коре выветривания. Для Волынского габб-ро-анортозитового массива характерно обо-

3

гащение только ильменитом (300-500кг/м3), т. к. рутил в коренных породах отсутствует. На Кундыбаевском месторождении в Ка­захстане в корах выветривания метаморфи­ческих пород ильменита содержится до

33

180кг/м и рутила до 74кг/м .

Россыпные месторождения титана де­лятся на прибрежно-морские и конти­нентальные. Главными являются при-брежно-морские комплексные ильменит-рутил-цирконовые россыпи, которые бы­віальні розсипи ільменіту. Світовий ви­добуток з розсипів склав у 2000р. 3млн.т ільменіти і 420 тис.т рутилу, він вироб­ляється в основному із сучасних прибе­режно-морських розсипів Західної Авст­ралії, США, Індії, ПАР і Бразилії. Великі запаси ільменітових пісків виявлені на північному узбережжі Гренландії, схід­ному узбережжі Мадагаскару, Мозамбі­ку і Нової Зеландії.

В Україні і Росії головне значення ма­ють древні прибережно-морські розсипи у відкладеннях неогену і палеогену (Наддніпрянщина, Ставропольське під­няття, Зауралля та ін.) зустрічаються та­кож мезозойські і палеозойські розсипи (Урал, Тиман та ін.). Ці розсипи є ком­плексними ілменіт-рутил-цирконо-вими, характеризуються великими розмірами і великими запасами. Вони утворюють пласто- і лінзоподібні поклади потужні­стю до 10 м і більше, довжиною до декі­лькох десятків кілометрів при ширині до кілометра. Промисловий вміст ільменіту і рутилу в розсипах доходить до сотень кілограмів на м3. Джерелом прибережно-морських розсипів (чорних пісків) слу­жать кори вивітрювання метаморфічних і магматичних порід.

Континентальні розсипи як правило містять ільменіт і поширені переважно в алювіальних і елювіальних утвореннях сучасних палеогенових і неогенових від­кладеннях. Вони мають лінзоподібну фо­рму і відносяться до долин рік. Ільменіт розміром 0,1-0,25мм і більше накопичу­ється в грубоуламковому матеріалі ниж­ніх частин розсипів - плотиках, його вміст змінюється від декількох десятків до декількох сотень кілограм на кубіч­ний метр. Прикладом похованого прибе­режно-морського палеоген-неогенового комплексного  розсипу  може служити вают древними, погребенными и совре­менными. Меньшее значение имеют кон­тинентальные аллювиально-делювиальные россыпи ильменита. Мировая добыча из россыпей составила в 2000г 3млн.т ильме­нита и 420тыс. т рутила, она производится в основном из современных прибрежно-морских россыпей Западной Австралии, США, Индии, ЮАР и Бразилии. Крупные запасы ильменитовых песков выявлены у северного побережья Гренландии, восточ­ного побережья Мадагаскара, Мозамбика и Новой Зеландии.

В Украине и России главное значение имеют древние прибрежно-морские рос­сыпи в отложениях неогена и палеогена (Приднепровья, Ставропольское поднятие, Зауралье и др.) встречаются также мезозой­ские и палеозойские россыпи (Урал, Тиман и др.). Эти россыпи являются комплексны­ми илменит-рутил-цирконовыми, характе­ризуются большими размерами и крупными запасами. Они образуют пласто- и линзооб­разные залежи мощностью до 10м и более, протяженностью до нескольких десятков километров при ширине до километра. Промышленное содержание ильменита и рутила в россыпях доходит до сотен ки­лограммов на м3. Источником прибрежно-морских россыпей (черных песков) служи­ли коры выветривания метаморфических и магматических пород.

Континентальные россыпи обычно со­держат ильменит и распространены пре­имущественно в аллювиальных и элюви­альных образованиях современных палео­геновых и неогеновых отложениях. Они имеют обычно линзовидную форму и при­урочены к долинам рек. Ильменит разме­ром 0,1-0,25мм и более накапливается в грубообломочном материале нижних гори­зонтов россыпей - плотиках, его содержа­ние изменяется от нескольких десятков до

Правобережне родовище Придніпровсь­кого району, а континентальної - Іршан-ське родовище Володарсько-Волинсь­кого району Житомирської області.

Правобережне родовище відноситься до полтавських і сарматських піщано-глинистих відкладень потужністю від10 до 60м, перекритих лесоподібними суг­линками і глинами неогену й антропо­гену. Рудні поклади шароподібної форми мають значну потужність продуктивних пісків з великим скупченням у них важ­ких мінералів титану і цирконію (до 70­90%). У полтавських пісках ці мінерали розташовуються у верхній частині, а в сарматських - по всьому розрііз. Міне­рали рудоносних пісків представлені іль­менітом (44%), рутилом (16%), цирко­ном, а також ставролітом, силіманітом, дистеном, турмаліном (близько 10% ко­жного). У невеликих кількостях зустріча­ється хроміт, корунд, анатаз, ксенотим та інші, у тому числі уламки дрібних крис­талів алмазу. Мінерали, як правило, дрі­бні (0,1-0,2мм), обкатані. Продуктивні відкладення сарматського віку залягають на рудоносних пісках полтавської серії (мал. 3.8). Вони утворилися за рахунок перевідкладення останніх у прибережно-пляжній зоні середньосарматського моря.

Іршинське родовище виникло при пе-ремиві каолінових кор вивітрювання Во­лодарсько-Волинського габро-анортози-тового масиву. Розсипи антропогенового віку залягають у пісках на межиріччях і терасах у долині р. Ірші. Їхня потужність 1-15м, вміст ільменіту складає від десят­ків до 100-200кг/м3. В ільменіті Іршинсь-кого родовища містяться в кількостях, що заслуговують уваги, тугоплавкі (ніо­бій, тантал) та інші елементи.

нескольких сотен килограмм на кубический метр. Примером погребенной прибрежно-морской палеоген-неогеновой комплексной россыпи может служить Правобережное месторождение Приднепровского района, а континентальной - Иршанское месторож­дение Володарско-Волынского района Жи­томирской области.

Правобережное месторождение при­урочено к полтавским и сарматским пес-чано-глинистым отложениям мощностью от10 до 60м, перекрытых лессовидными суглинками и глинами неогена и антро-погена. Рудные залежи пластообразной формы имеют значительную мощность продуктивных песков с большим скопле­нием в них тяжелых минералов титана и циркония (до 70-90%). В полтавских песках эти минералы располагаются в верхней час­ти, а в сарматских - по всему разрезу. Ми­нералы рудоносных песков представлены ильменитом(44%), рутилом (16%), цирко­ном, а также ставролитом, силлиманитом, дистеном, турмалином (около 10% каждо­го). В небольших количествах встречается хромит, корунд, анатаз, ксенотим и другие, в том числе обломки мелких кристаллов алмаза. Минералы, как правило, мелкие (0,1-0,2мм), окатанные. Продуктивные от­ложения сарматского возраста залегают на рудоносных песках полтавской серии (рис.3.8). Они образовались за счет пере­отложения последних в прибрежно-пляжной зоне среднесарматского моря.

Иршанское месторождение возникло при перемыве каолиновых пор выветри­вания Володарско-Волынского габбро-анортозитового массива. Россыпи антро­погенового возраста залегают в песках на междуречьях и террасах в долине р. Ирши. Их мощность 1-15м, содержание ильменита

3

составляет от десятков до 100-200кг/м3. В ильмените,  разрабатываемом Иршанским

ГОК, содержатся в заслуживающих внима­ния количествах тугоплавкие (ниобий, тан­тал) и другие элементы.

Мал. 3.8. Поперечний розріз сарматського ільменітового розсипу Правобережного району

(по М. Веклич і ін.):

1 - леси і лесовидні суглинки; 2 - глини і суглинки; 3 - глини; 4,5 - піски (4-кварцьові, 5-кварц-глауконитові); 6-8 - вміст важких мінералів: 6-низький, 7-високий, 8-дуже високий. Рис. 3.8. Поперечный разрез сарматской ильменитовой россыпи Правобережного района

(по М.Веклич и др.):

1 - лёссы и лёссовидные суглинки; 2 - глины и суглинки; 3 - глины; 4,5 - пески (4-кварцевые, 5-кварц-глауконитовые); 6-8 - содержание тяжелых минералов: 6-низкое, 7-высокое, 8-очень высокое.

Метаморфогенні родовища титану поділяються на метаморфізовані, тобто, такі що утворилися при метаморфізмі древніх розсипів чи корінних первинно-магматичних руд і на метаморфічні, ви­никлі при метаморфізмі порід, збагаче­них титаном. Прикладом промислових родовищ першого типу є Отномяки у Фінляндії, які належать до амфіболітів і утворилися внаслідок регіонального ме­таморфізму рудоносного габро. У багатих рудах цього родовища в середньому 12%ТіО2. Ярегське родовище лейкоксену на Південному Тиманє представляє со­бою похований метаморфізований розсип девонського віку. Рудні мінерали пред­ставлені зернами лейкоксену (суміш сфе­ну, гідрату окису титану та ін.) і оди­ничними зернами ільменіту. У багатих пробах міститься 8-10%ТіО2.

Метаморфічні родовища утворюються внаслідок метаморфізму магматичних і

Метаморфогенные месторождения ти­тана делятся на метаморфизованные, т.е. образовавшиеся при метаморфизме древних россыпей или коренных первично-магматических руд и на метаморфические, возникшие при метаморфизме пород, обо­гащенных титаном. Примером промышлен­ных месторождений первого типа является Отномяки в Финляндии, приуроченное к амфиболитам, образовавшимся в результате регионального метаморфизма рудоносного габбро. В богатых рудах этого месторожде­ния в среднем 12%ТіО2. Ярегское месторо­ждение лейкоксена на Южном Тимане представляет собой погребенную метамор-физованную россыпь девонского возраста. Рудные минералы представлены зернами лейкоксена (смесь сфена, гидрата окиси ти­тана и др. минералов) и единичными зерна­ми ильменита. В богатых пробах содержит­ся 8-10%ТіО2.

Метаморфические  месторождения об­осадових порід, збагачених титаном. При цьому відбувається перерозподіл титану з утворенням до 20-25% рутилу в докемб­рійських хлоритових сланцях родовища Харворд у США або докембрійських гнейсах родовища Плюмо Ідальго в Мек­сиці.

разуются в результате метаморфизма маг­матических и осадочных пород, обо­гащенных титаном. При этом происходит перераспределение титана с образованием до 20-25% рутила в докембрийских хлори­товых сланцах месторождения Харворд в США или докембрийских гнейсах место­рождения Плюмо Идальго в Мексике.

3.3 Кольорові метали

Група кольорових металів включає мідь, свинець, цинк, алюміній, нікель, кобальт, вольфрам, молібден, олово, маг­ній, сурму і ртуть. Розвиток радіоелект­роніки, обчислювальної техніки, літако-, авто-, моторо-, і ракетобудування і бага­тьох інших галузей промисловості на да­ний час неможна уявити без ви­користання кольорових металів.

Руди кольорових металів відрізня­ються як правило комплексним, дуже рі­зноманітним складом, у них дуже поши­рені рідкісні і розсіяні елементи. У зв'я­зку з технічним прогресом усі ці побіжні елементи руд кольорових металів набу­вають особливої цінності. При цьому ва­рто врахувувати, що руди кольорових ме­талів є єдиним джерелом багатьох розсі­яних елементів. Наприклад, селен, телур, кадмій, частково германій, реній та інші добуваються з мідноколчеданнових, по­ліметалевих руд або їхніх концентратів. Звідси очевидним стає завдання комплек­сного використання цих руд у зв'язку з чим необхідне детальне вивчення мінера­льного і хімічного складу їх у процесі геологічної розвідки.

Руди кольорових металів відрізня­ються низьким вмістом корисних компо­нентів, часто складової частки відсотків і і рідко перевищують 10%. Металургійна промисловість, як правило, використовує 3.3 Цветные металлы

Группа цветных металлов включает алюминий, медь, свинец, цинк, никель, ко­бальт, вольфрам, молибден, олово, магний, сурьму и ртуть. Развитие радио­электроники, вычислительной техники, са-молёто-, авто-, моторо-, и ракетостроения и многих других отраслей промышленности в настоящее время немыслимо без использо­вания цветных металлов.

Руды цветных металлов отличаются обычно комплексным, очень разнообраз­ным составом, в них широко распростра­нены редкие и рассеянные элементы. В свя­зи с техническим прогрессом все эти по­путные элементы руд цветных металлов приобретают особую ценность. При этом следует учесть, что руды цветных металлов оказываются единственным источником многих рассеянных элементов. Например, селен, теллур, кадмий, частично германий, рений и др. извлекаются из медноколчедан-ных, полиметаллических руд или их кон­центратов. Отсюда очевидной становится задача комплексного использования этих руд в связи, с чем необходимо детальное изучение минерального и химического со­става их в процессе геологической развед­ки.

Руды цветных металлов отличаются низкими содержаниями полезных компо­нентов, часто составляющими доли про­центов и редко превышающими 10%. Ме­концентрати, одержувані шляхом збага­чення руд, що добуваються. Технологічна схема збагачення змінюється залежно від мінералогічного складу руд і вартості за­стосовуваних реагентів.

Нарешті, слід зазначити, що масштаби родовищ кольорових металів у порів­нянні з чорними відносно невеликі. За­паси металів навіть у великих родовищах досягають декількох сотень тисяч (рідше мільйонів тонн), причому, часто вони розподілені в декількох (іноді багатьох) рудних тілах у більшості випадків скла­дної форми і невеликих розмірів. Усе це визначає складність горнотехнічних умов відпрацьовування і необхідність солідних витрат технічних і матеріальних засобів і праці на геологічну розвідку родовищ кольорових металів.

Зростання потреби в кольорових мета­лах при відносно невеликій кількості їх­ніх запасів у багатих рудах і невеликих розмірах таких родовищах обумовлюють необхідність залучення в промисловість бідних і навіть убогих руд. Значне подо-рожання при цьому процесу збагачення (з одного боку за рахунок ускладнення тех­нології, з іншого - внаслідок різкого збі­льшення обсягів матеріалу, що перероб­ляється,) повинне компенсуватися знач­ним зниженням вартості гірничо­добувних робіт, транспортних витрат, ро­стом продуктивності праці шляхом удо­сконалювання технології гірничих робіт, механізацією і комп'ютеризацією всіх ла­нок процесу. Поставлені задачі визначи­ли тенденцію до зниження кондицій по вмісту і до переважного розвитку гірни­чодобувної промисловості на великих і дуже великих родовищах.

таллургическая промышленность, как пра­вило, использует концентраты, получаемые путём обогащения добываемых руд. Техно­логическая схема обогащения изменяется в зависимости от минералогического состава руд и стоимости применяемых реагентов.

Наконец, следует отметить, что мас­штабы месторождений цветных металлов по сравнению с чёрными относительно не­большие. Запасы металлов даже в крупных месторождениях достигают нескольких со­тен тысяч (реже миллионов тонн), причём часто они распределены в нескольких (ино­гда многих) рудных телах в большинстве случаев сложной формы и небольших раз­меров. Всё это определяет сложность гор­нотехнических условий отработки и необ­ходимость солидных затрат технических и материальных средств и труда на геологи­ческую разведку месторождений цветных металлов.

Возрастание потребности в цветных ме­таллах при относительно небольшом коли­честве их запасов в богатых рудах и обычно небольших размерах таких месторождениях обуславливают необходимость вовлечения в промышленность бедных и даже убогих руд. Значительное удорожание при этом процесса обогащения (с одной стороны за счёт усложнения технологии, с другой -вследствие резкого увеличения объёмов пе­рерабатываемого материала) должно ком­пенсироваться значительным снижением стоимости горно-добычных работ, транс­портных расходов, ростом производи­тельности труда путём совершенствования технологии горных работ, механизацией и компьютеризацией всех звеньев процесса. Поставленные задачи определили тенден­цию к снижению кондиций по содержанию и к преимущественному развитию горнодо­бывающей промышленности на крупных и очень крупных месторождениях.

3.3.1 Алюміній

Алюміній був відкритий у 1827р. ні­мецьким хіміком Ф.Велером. Однак по­чаток його промислового використання відноситься лише до кінця ХІХ сторіччя, коли був винайдений спосіб електроліти­чного одержання алюмінію. Завдяки сво­їй легкості (щільність 2,7г/см ), високої електропровідності, великій короізйній стійкості і достатній механічній міцності, особливо в сплавах з Си, Бі, М£, Ті та ін­шими металами він придбав величезне значення в промисловості. Алюміній ши­роко застосовується в авіаційній, автомо­більній, електротехнічній галузях вироб­ництва, у будівництві, вогнетривкій ке­раміці, при виготовленні пакувальних матеріалів (фольга) і предметів домаш­нього побуту. Найтонший порошок алю­мінію йде на виготовлення пальних і ви­бухових сумішей, виготовлення сріблис­тої фарби. Деякі сорти бокситів - основ­ної руди на алюміній - використовуються для виробництва корунду, наждаку й аб­разивних матеріалів.

Загальні запаси бокситів у 54 країнах світу - 70млр.т, 95% з них зосереджені в тропічному поясі, в тому числі 30% при­ходиться на Гвінею, 40% - на Австралію, Венесуелу, Бразилію, Індію, В'єтнам і Ямайку. Видобуток бокситів складає бі­льше 15 млн. т на рік, їх розробляють го­ловним чином в Австралії, Гвінеї, Ямай­ці, Бразилії, КНР та Індії. Виплавка алю­мінію досягла 20 млн.т на рік і продовжує зростати. Ціна 1 т алюмінію в 2004р. склала 1750$/т, у наступні два роки пе­редбачається її зростання до 1800-1900$/т у зв'язку з підвищеним попитом на цей метал.

Унікальними є родовища із запасами бокситів більше 500 млн.т, великими і середніми - 500-50 і дрібними - менше

3.3.1 Алюминий

Алюминий был открыт в 1827г немец­ким химиком Ф.Велером. Однако начало его промышленного использования отно­сится лишь к концу XIX столетия, когда был изобретен способ электролического получения алюминия. Благодаря своей лег­кости (плотность 2,7г/см ), высокой элек­тропроводности, большой коррозийной ус­тойчивости и достаточной механической прочности, особенно в сплавах с Си, Б1, Т и др. металлами он приобрел огромное значение в промышленности. Алюминий широко применяется в авиационной, авто­мобильной, электротехнической отраслях производства, в строительстве, огнеупорной керамике, при изготовлении упаковочных материалов (фольга) и предметов домашне­го обихода. Тончайший порошок алюминия идет на изготовление горючих и взрывча­тых смесей, изготовление серебристой краски. Некоторые сорта бокситов - ос­новной руды на алюминий - используются для производства корунда, наждака и абра­зивных материалов.

Общие запасы бокситов в 54 странах мира - 88млр.т, 95% из них сосредоточены в тропическом поясе в том числе 30% при­ходится на Гвинею, 40% - на Австралию, Венесуэлу, Бразилию, Индию, Вьетнам и Ямайку. Добыча бокситов составляет более 15 млн. т в год, их разрабатывают главным образом в Австралии, Гвинее, Ямайке, Бра­зилии, КНР и Индии. Выплавка алюминия достигла 20млн. т в год и продолжает расти. Цена 1т алюминия в 2004г составила 1750$/т, в последующие два года предпола­гается ее рост до 1800-1900$/т в связи с по­вышенным спросом на этот металл.

Уникальными являются месторождения с запасами бокситов более 500млн.т, круп­ными и средними - 500-50 и мелкими - ме­нее 50. Содержание глинозема в бокситах

50. Вміст глинозему в бокситах повинен бути більше 28%, а кремнезему - у 2,6 раізв меншее. У шламах, що утворю­ються при переробці бокситів, установ­лена можливість витягу галію, скандію, цирконію, ванадію, ніобію, рідкісних зе­мель та інших побіжних компонентів. Однак промисловий спосіб їхнього ви­тягу не розроблений.

У Росії винайдений спосіб одержання алюмінію з високоглиноземистих порід (андалузитових, сілиманітових, дистено-вих метаморфічних сланців). У Польщі і Франції успішно випробуван новий ме­тод переробки відходів вугільного ви­робництва для витягу глинозему, а в Бра­зилії і Гайані добувають каолін для виро­бництва глинозему.

Кларк алюмінію - 8,05%, він входить до складу близько 250 мінералів, але го­ловне промислове значення мають беміт і діаспор - АІ20з20 (85% АІ2О3) гібсит (гідраргіліт) -А1203-3Н20 (65,4%), а та­кож алуніт - КАІ3[БіО4]2(0Н (37%) і не­фелін ККа[А1Бі4]4 (34%). Перші три мі­нерали є головною складовою частиною бокситів, що представляють собою їхню тонку механічну суміш разом із глинис­тими мінералами, кварцом, оксидами і гідроксидами заліза, що зафарбовують, як правило, боксити в червоно-бурі ко­льори різних відтінків.

Усі промислові типи бокситових родо­вищ відносяться до екзогенних утворень. Вони поділяються на родовища вивітрю­вання й осадові. Родовища вивітрювання, у свою чергу, поділяються на залишкові латеритні і перевідкладені, а осадові - на геосинклінальні і платформні.

Залишкові латеритні родовища утво­рюються внаслідок інтенсивного хіміч­ного вивітрювання алюмосилікатних по­рід у тропічних або субтропічних умовах должно быть более 28%, а кремнезема - в 2,6 раз меньше. В шламах, образующихся при переработке бокситов установлена воз­можность извлечения галлия, скандия, цир­кония, ванадия, ниобия, редких земель и других попутных компонентов. Однако промышленный способ их извлечения не разработан.

В России изобретен способ получения алюминия из высокоглиноземистых пород (андалузитовых, силлиманитовых, дистено-вых метаморфических сланцев). В Польше и Франции успешно опробован новый ме­тод переработки отходов угольного произ­водства для извлечения глинозема, а в Бра­зилии и Гайане добывают каолин для про­изводства глинозема.

Кларк алюминия - 8,05%, он входит в состав около 250 минералов, но главное промышленное значение имеют бемит и диаспор - А1203-Н20 (85% А1203) гиббсит (гидраргиллит) -А1203-3Н20 (65,4%), а так­же алунит - КА13[8Ю4]2(0Н (37%) и не­фелин ККа[А1БЮ4]4 (34%). Первые три ми­нерала являются главной составной частью бокситов, представляющих собой их тон­кую механическую смесь вместе с глини­стыми минералами, кварцем, оксидами и гидроксидами железа, окрашивающими обычно бокситы в красно-бурые цвета раз­личных оттенков.

Все промышленные типы бокситовых месторождений относятся к экзогенным образованиям. Они делятся на месторож­дения выветривания и осадочные. Ме­сторождения выветривания, в свою очередь, делятся на остаточные латеритные и пере­отложенные, а осадочные - на гео­синклинальные и платформенные.

Остаточные латеритные месторо­ждения образуются в результате интен­сивного химического выветривания алю-мосиликатных пород в тропических или суб­при характерній зміні сухих і вологих тобто дощових сезонів. При цьому відбу­вається інтенсивне тривале промивання теплою дощовою водою, винесення лугів і кремнезему і нагромадження вільних оксидів алюмінію, заліза і титану. Лате­ритні родовища, особливо кайнозойських тропічних областей, мають величезне практичне значення.

Боке є найбільшім у світі родовищем латеритних бокситів, розташованим у пі­внічно-західній частині Гвінеї. Бокситові поклади родовища відносяться до горб­куватих височин (бовалям), облямованим долинами рік глибиною до 100м. Бокси­тові латерити утворилися внаслідок інте­нсивного вивітрювання силурійських граптолітових сланців у палеоген-неоге-новий період в умовах слаборозчленова-ної пенепленизованої рівнини. Потуж­ність латеритної кори вивітрювання 10­15 м. Боксити виходять на поверхню і, як правило, перекриті залізистими латери­тами (кірасою). На родовищі виявлено більше 100 бокситових покладів на площі понад 3500км2 (мал.3.9). Відзначається два різновиди бокситів: елювіальні і де­лювіальні. Генетично і просторово вони тісно пов'язані між собою і переходять один в одне.

Основними рудоутворюючіми мінера­лами бокситів є гібсит і гематит з доміш­кою у верхніх частинах покладу бемиту (до 10%), каолініту (2-3%) і титанових мінералів. Колір бокситів, як правило, ясно-рожевий, бурий чи червонясто-ко­ричневий, текстура брекчийова, конгло­мератова чи пориста. Вони характеризу­ються високим вмістом глинозему (51­62%), низьким вмістом кремнезему (1-2), оксидів заліза (2-6) і титану (2-3). При бортовому вмісті глинозему 50% загальні запаси родовища, доступні для відкри­тропических условиях при характерной сме­не сухих и влажных т.е. дождевых сезонов. При этом происходит интенсивная длитель­ная промывка теплой дождевой водой, вы­нос щелочей и кремнезема и накопление свободных оксидов алюминия, железа и ти­тана. Латеритные месторождения, особенно кайнозойских тропических областей, имеют огромное практическое значение.

Боке является таким крупнейшим в мире месторождением латеритных бокситов, расположенным в северо-западной части Гвинеи. Бокситовые залежи месторождения приурочены к холмистым возвышенностям (бовалям), окаймленным долинами рек глу­биной до 100м. Бокситовые латериты обра­зовались в результате интенсивного вывет­ривания силурийских граптолитовых слан­цев в палеоген-неогеновое время в условиях слаборасчлененной пенепленизированной равнины. Мощность латеритной коры вы­ветривания 10-15м. Бокситы выходят на поверхность и, как правило, перекрыты же­лезистыми латеритами (кирасой). На место­рождении выявлено более 100 бокситовых залежей на площади свыше 3500км (рис.3.9). Отмечается две разновидности бокситов: элювиальные и делювиальные. Генетически и пространственно они тесно связаны между собой и переходят друг в

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини