Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

У природі молібден відносно мало розповсюджений (кларк молібдену 1,7-10-4%), у багатих рудах, що добува­ються, вміст металу перевищує 0,5%, у рядових і бідних складає 0,5-0,1%, а з комплексних руд витяг його здійснюєть­ся і при більше низьких вмістах (0,1­0,02%). Головним промисловим мінера­лом (95% видобутку молібдену) молібде­нових руд і концентратів є молібденіт МоБ2 (60% Мо), другорядну роль відіграє молібдошеєліт Са(Мо, \У)04, в окремих випадках виявляється доцільним викори­стовувати повелліт СаМо04 і вульфеніт РЬМо04 однак технологія витягу металів з них складна.

Молібден накопичується в кінцевих продуктах магми. В окремих випадках дрібна вкрапленість молібденвміщуючіх мінералів відзначається в гранітах, аплі­тах, пегматитах. Помітні скупчення молі­бденіту в парагенезисі з вольфрамітом, каситеритом, вісмутином спостеріга­ються іноді в пегматитах (Канада, ПАР, Скандинавія). Утворення такого типу мають в основному мінералогічне зна­чення. Головне промислове значення ма­ють скарнові і плутоногенні гідротерма­также в качестве микроэлемента удобрений.

Общие запасы молибдена оцениваются более 12млн.т. Уникальные месторождения США (Клаймакс, Гендерсон) содержат бо­лее 500тыс.т металла, мелкие промышлен­ные - менее 25тыс.т. Кроме США наиболее крупными запасами обладают КНР, Чили, Казахстан, Армения, Канада, Перу, Россия. По добыче молибдена США, КНР и Чили занимают первые три места в мире. Из до­бытого в конце ХХв 140тыс.т рудного мо­либдена на долю этих стран приходится, соответственно, 55;35 и 20тыс.т металла. Цена 1кг молибдена на мировом рынке со­ставила в 2004г. 90 долларов. В природе молибден относительно мало распростра­нен (кларк молибдена 1,7-10-4%), в добы­ваемых богатых рудах содержание металла превышает 0,5%, в рядовых и бедных со­ставляет 0,5-0,1%, а из комплексных руд извлечение его осуществляется и при более низких содержаниях (0,1-0,02%). Главным промышленным минералом (95% добычи молибдена) молибденовых руд и концен­тратов является молибденит Мо82 (60% Мо), второстепенную роль играет молиб-дошеелит Са(Мо, \У)04, в отдельных случа­ях оказывается целесообразным использо­вать повеллит СаМо04 и вульфенит РЬМо04 однако технология извлечения ме­таллов из них сложна.

Молибден накапливается в конечных продуктах магмы. В отдельных случаях мелкая вкрапленность молибденсодер-жащих минералов отмечается в гранитах, аплитах, пегматитах. Заметные скопления молибденита в парагенезисе с вольф­рамитом, касситеритом, висмутином на­блюдаются иногда в пегматитах (Канада, ЮАР, Скандинавия). Образования такого типа имеют в основном минералогическое значение. Главное промышленное значение имеют скарновые и плутоногенные гидро­льні родовища молібдену.

У скарнових чи контакотово-метасо-матичних родовищах молібденіт утворює у парагенезисі із шеєлітом тонку вкрап-леність, але часто спостерігається також у вигляді дрібних кварц-молібденових прожилків за межами скарнів. Цікавим у геологічному і промисловому значеннях є родовище Тирниауз, розташоване на Центральному Кавказі в зоні перетинання регіональних структур близ широтного і меридіонального напрямів. Зруденіння контролюється антиклінальною структу­рою, у ядрі якої залягають мармуровані вапняки, а крила складені піроксеновими роговиками (мал.3.25). Складка усклад­нена скидами. Породи прорвані інтруізєю неогенових (20млн.років) гранітів, з яки­ми пов'язується рудоутворення. Морфо­логічно зруднілі скарни розділяються на два типи: тонкі пластоподібні тіла вздовж контакту вапняків із гранітами і велике штокверкоподібне тіло в тріщинуватій зоні контакту вапняків з роговиками, що їх перекривають. Головний поклад у го­ризонтальному перетині має серповидний обрис шириною в центрі до 200м і на флангах близько 2м. Молібденове зруде-ніння накладене на вольфрамове і поши­рюється за межі скарнів, де контури руд­них тіл установлюються на основі хіміч­ного випробування за мінімальним вміс­том металу. Поряд з молібденітом розпо­всюджений молібдошеєліт, що тут вико­ристовується промисловістю. Родовище відпрацьовується відкритим, а також під­земними способами.

Подібні родовища відомі в КНР (Ян-цзи-Чжанзи), США (Пайн-Крик), Узбеки­стані (Лянгар, Койташ), Бразилії (Кун-хаба) та ін.

термальные месторождения молибдена.

В скарновых или контакотово-метасоматических месторождениях мо­либденит образует в парагенезисе с шеели­том тонкую вкрапленность, но часто наблю­дается также в виде мелких кварц-молибденовых прожилков за пределами скарнов. Интересным в геологическом и промышленном месторождении является Тырныауз, расположенное на Центральном Кавказе в зоне пересечения региональных структур близширотного и меридионального направлений. Оруденение контролируется антиклинальной структурой, в ядре которой залегают мраморизованные известняки, а крылья сложены пироксеновыми роговика­ми (рис.3.25). Складка осложнена сбросами. Породы прорваны интрузией неогеновых (20млн. лет) гранитов, с которыми связыва­ется рудообразование. Морфологически оруденелые скарны разделяются на два типа: тонкие пластообразные тела вдоль контакта известняков с гранитами и крупное шток-веркообразное тело в трещиноватой зоне контакта известняков с перекрывающими роговиками. Главная залежь в горизонталь­ном сечении имеет серповидное очертание шириной в центре до 200м и на флангах око­ло 2м. Молибденовое оруденение наложено на вольфрамовое и распространяется за пре­делы скарнов, где контуры рудных тел уста­навливаются на основании химического оп­робования по минимальным содержаниям металла. Наряду с молибденитом распро­странен молибдошеелит, который здесь ис­пользуется промышленностью. Месторож­дение отрабатывается открытым, а также подземными способами.

Подобные месторождения известны в

КНР (Янцзы-Чжанзы), США (Пайн-Крик),

Узбекистане (Лянгар, Койташ), Бразилии (Кунхаба) и другие.

Мал. 3.25. Геологічний розріз скарнового родовища Тирниауз (по А.В.Пеку): 1 - мармуризовані вапняки; 2 - біотитові роговики; 3 - лейкократові гранітоїди; 4 - ліпарити; 5 - скарнові утворення. Рис. 3.25. Геологический разрез скарнового месторождения Тырныауз (по А.В.Пэку): 1 - мраморизованные известняки; 2 - биотитовые роговики; 3 - лейкократовые гранитоиды;

4 - липариты; 5 - скарновые образования.

У гідротермальних плутоногенних ро­довищах, що складають основу мінера­льно-сировинної бази, виділяються штокверкові мідно-молібден-порфірові (68% запасів світу) і власне молібден-порфірові (24% запасів). Обидва типи ха­рактеризуються унікальними концентра­ціями молібдену: у родовищах Клаймакс і Гендерсон (США) молібден-порфірових руд зосереджено більше 13% запасів, а мідно-молібденові родовища Чилі - Чу-кикамата і Ель-Тенієнте - більше 12% світової кількості молібдену. Середній вміст молібдену в молібден-порфірових

В гидротермальных плутоногенных ме­сторождениях, составляющих основу мине­рально-сырьевой базы, выделяются шток-верковые медно - молибден - порфировые (68% запасов мира) и собственно молибден-порфировые (24% запасов). Оба типа харак­теризуются уникальными концентрациями молибдена: в месторождениях Клаймакс и Гендерсон (США) молибден-порфировых руд сосредоточено более 13% запасов, а медно-молибденовых месторождения Чили - Чукикамата и Эль-Тениенте - более 12% мирового количества молибдена. Среднее содержание молибдена в молибден-порфи­родовищах складає від 0,05 до 0,5, а в мі-дно-молібден-порфірових - від 0,005 до 0,025%. У рудах у промислових кількос­тях містяться золото, срібло, реній, селен, телур, вісмут. Зруденіння пов' язане із штоками порфірових інтруізй і локалізо­ване в ендо- і екзоконтактових зонах. Ру­дні тіла представлені штокверками, так що границі рудних тіл проводяться за да­ними випробування. Для родовищ харак­терна метасоматична і рудна зональність. Розміри штокверків, що мають концент­ричну форму, складають у поперечнику від сотень метрів до перших кілометрів. Потужність кварц-молібденитових і кварц-сульфідних прожилків буває від 1­2мм до 2-3см, нерідко зустрічається вкраплене зруденіння сульфідів і моліб­деніту.

Молібден-порфірові і мідно-молібден-порфірові родовища США (Клаймакс, Гендерсон), Канада (Логан-Лейк), Чилі (Чукикамата, Ель-Тенієнте та ін.) відно­сяться до Східно-Тихоокеанського руд­ного поясу і розташовані в гірських ра­йонах Кордильєр і Анд. Вони пов'язані з молодими (кайнозойськими) інтруізями, що проривають докембрійські кристалі­чні утворення. Відомі родовища у Вірме­нії - Каджаран, Агарак та інші, у Казах­стані (Коунрад, Каратас), Росії (Сорське, Жирекен, Шахтама та ін.).

Родовище Коунрад уже багато років є базою міднорудного Балхашського ком­бінату. Район складений осадовими, вул­каногенно-осадовими й ефузивними по­родами нижнього палеозою, прорваними інтруізєю гранодіорит-порфірів і дайками кислого складу, що утворюють кільцеву систему. Гранодіорит-порфіри у верхній частині інтрузиву і його породи гідроте­рмально перетворені в кварц-серицит-ан-далузитові породи - вторинні кварцити.

ровых месторождениях составляет от 0,05 до 0,5, а в медно-молибден-порфировых -от 0,005 до 0,025%. В рудах в промышлен­ных количествах содержатся золото, сереб­ро, рений, селен, теллур, висмут. Орудене-ние связано со штоками порфировых ин­трузий и локализовано в эндо- и экзокон-тактовых зонах. Рудные тела представлены штокверками, так что границы рудных тел проводятся по данным опробования. Для месторождений характерно метасоматиче-ская и рудная зональность. Размеры шток­верков, имеющих концентрическую форму, составляют в поперечнике от сотен метров до первых километров. Мощность кварц-молибденитовых и кварц-сульфидных про­жилков бывает от 1-2мм до 2-3см, нередко встречается вкрапленное оруденение суль­фидов и молибденита.

Молибден-порфировые и медно-молиб-ден-порфировые месторождения США (Клаймакс, Гендерсон), Канада (Логан-Лейк), Чили (Чукикамата, Эль-Тениенте и др.) приурочены к Восточно-Тихоокеанс­кому рудному поясу и расположены в гор­ных районах Кордильер и Анд. Они связаны с молодыми (кайнозойскими) интрузиями, прорывающими докембрийские кристалли­ческие образования. Известны месторожде­ния в Армении - Каджаран, Агарак и другие, в Казахстане (Коунрад, Каратас), России (Сорское, Жирекен, Шахтама и др.).

Месторождение Коунрад уже много лет является базой меднорудного Балхашского комбината. Район сложен осадочными, вул-каногенно-осадочными и эффузивными по­родами нижнего палеозоя, прорванными интрузией гранодиорит-порфиров и дайка­ми кислого состава, образующими кольце­вую систему. Гранодиорит-порфиры в верх­ней части интрузива и вмещающие его по­роды гидротермально преобразованы в кварц-серицит-андалузитовые породы, на-

Область змінених порід за формою поді­бна до перекинутої чаші. Інтрузія форму­валася в близькоповерхневих умовах, при її остиганні і кристалізації в апікальній частині й у породах покрівлі відбулося осідання, внаслідок якого утворилися си­стеми тріщин, у тому числі кільцевих. Надалі ці тріщини служили шляхами просування розплавів, розкристалізова-них у вигляді даєк, і розчинів, що пере­творили породи й обумовили рудоутво­рення. Мідне і молібденово-мідне зруде-ніння у вигляді дрібних кварцово-сульфідних прожилків і вкраплеників відноситься до вторинних кварцитів і зо­середжено переважно в апікальній части­ні інтрузиву. У цілому родовище пред­ставляє собою величезний штокверк. У характері зруденіння виявляється зональ­ність: периферійні частини штокверку збагачені молібденітом, кількість якого до центра різко знижується. По вертикалі інтенсивність мінералізації знижується й у ядрі структури розкриті майже не змі­нені гранодіорит-порфіри. Перехід між зонами поступовий, якісно склад рудних мінералів майже не змінюється. Голо­вними рудними мінералами є: халькопі­рит, халькозин, пірит, молібденіт. На ро­довищі чітко виражена вторинна зональ­ність, пов' язана з екзогенними процеса­ми, у ході яких виникла зона окислюван­ня і вторинного збагачення.

У Вірменії комплексні мідно-молібде­нові родовища утворюють Памбак-Занге-зурський металогеничний пояс. У струк­турному відношенні пояс представляє собою великий антиклінорій загальнока-вказького напряму, складений вулкано­генно-осадовою товщею палеозойського віку і незгідно перекритий подібними по складу породами верхньої крейди і па­леогену. Усі породи прорвані багатофаз­зываемые вторичными кварцитами. Об­ласть изменённых пород по форме подобна опрокинутой чаше. Интрузия формирова­лась в близповерхностных условиях, при ее остывании и кристаллизации в апикальной части и в породах кровли произошло осе­дание, вследствие которого образовались системы трещин, в том числе кольцевых. В дальнейшем эти трещины служили путями продвижения расплавов, раскристаллизо-вавшихся в виде даек, и растворов, преобра­зовавших породы и обусловивших рудооб-разование. Медное и молибденово-медное оруденение в виде мелких кварцево-сульфидных прожилков и вкрапленников приурочено к вторичным кварцитам и со­средоточено преимущественно в апикаль­ной части интрузива. В целом месторожде­ние представляет собой огромный шток­верк. В характере оруденения проявляется зональность: периферические части шток­верка обогащены молибденитом, количест­во которого к центру резко снижается. По вертикали интенсивность минерализации снижается и в ядре структуры вскрыты поч­ти не измененные гранодиорит-порфиры. Переход между зонами постепенный, каче­ственно состав рудных минералов почти не меняется. Главными рудными минералами являются: халькопирит, халькозин, пирит, молибденит. На месторождении четко вы­ражена вторичная зональность, связанная с экзогенными процессами, в ходе которых возникла зона окисления и вторичного обо­гащения.

В Армении комплексные медно-мо-либденовые месторождения образуют Пам-бак-Зангезурский металлогенический пояс. В структурном отношении пояс представ­ляет собой крупный антиклинорий обще­кавказского направления, сложенный вул-каногенно-осадочной толщей палеозойско­го возраста и несогласно перекрытый сход­ною інтруізєю, складеною габро, монцо-нитами, гранітами і гранодіоритами.

Рудне поле найбільше великого в цьо­му поясі родовища Каджаран належить до масиву монцонитів. Внаслідок пере­міщень по великому розлому в масиві виникла система сколових тріщин, у яких згодом сформувалися дайки кислих по­рід. Рудоутворення також контролюється сколотими тріщинами, але найбільш ін­тенсивно воно проявилося поблизу даєк і в метамосматично змінених монцонитах, при цьому утворилися прожилки, вкрап-леність і окремі великі кварцово-молібденові жили. У цілому рудне тіло представляє собою штокверк із гори­зонтальним перетином близько 1,5х2км, однак згадані жили можуть розглядатися самостійно і їхня роль із глибиною збі­льшується.

Руди комплексні, містять мідь до 1% і молібден 0,05-1%. При збагаченні одер­жують істотно мідні (халькопіритові) концентрати і молібденитові. У перших крім міді містяться Ві, Л§, Бе, Те, Аи, у других - Яе, Бе, Те. Родовище відпрацьо­вується відкритим і шахтним способами.

Одним з найбільших родовищ світо­вого значення є Кляймакс, у штаті Коло­радо (США). У древні докембрійські гра­ніти поблизу великого розриву (крайова зона масиву Колорадо) інтрудував тре­тинний порфіровий шток. Цей шток ото­чений зоною окварцьовування й зруде-ніння, що замикаються пластоподібно догори і відрізняються інтенсивністю і характером мінералізації. Потужність зо­ни зруденіння змінюється від 100 до 200м. У той час як внутрішня зона майже цілком окварцьована, зона зруднення, яка прилягає до неї зверху, пронизана не­зліченними малопотужними кварц-молі-бденовими прожилками. Середній вміст ными по составу породами верхнего мела и палеогена. Все породы прорваны много­фазной интрузией, сложенной габбро, мон-цонитами, гранитами и гранодиоритами.

Рудное поле наиболее крупного в этом поясе месторождения Каджаран приуро­чено к массиву монцонитов. Вследствие подвижек по крупному разлому в массиве возникла система сколовых трещин, в кото­рых впоследствии сформировались дайки кислых пород. Рудообразование также кон­тролируется сколовыми трещинами, но наиболее интенсивно оно проявилось вбли­зи даек и в метамосматически измененных монцонитах, при этом образовались про­жилки, вкрапленность и отдельные крупные кварцево-молибденовые жилы. В целом рудное тело представляет собой штокверк с горизонтальным сечением около 1,5х2км, однако упомянутые жилы могут рассматри­ваться самостоятельно и их роль с глубиной увеличивается.

Руды комплексные, содержат медь до 1% и молибден 0,05-1%. При обогащении получают существенно медные (халько-пиритовые) концентраты и молибденито-вые. В первых, кроме меди содержатся Ві, Бе, Те, Аи, во вторых - Яе, Бе, Те. Ме­сторождение отрабатывается открытым и шахтным способами.

Одним из крупнейших мирового зна­чений месторождений является Кляймакс, в штате Колорадо (США). В древние докем-брийские граниты вблизи крупного разрыва (краевая зона массива Колорадо) интруди-ровал третичный порфировый шток. Этот шток окружен зоной окварцевания и оруде-нения, которые замыкаются пластоподобно к верху и отличаются интенсивностью и характером минерализации. Мощность зо­ны оруденения изменяется от 100 до 200м. В то время как внутренняя зона окварцова-на почти нацело, примыкающая к ней свер­молібдену в зоні зруденіння складає 0,5%. Відпрацьовування ведеться кар'є­рами, а також підземними гірськими ви-роботками. Запаси оцінюються в кілька сотень мільйонів тонн.

3.3.8 Магній

Металевий магній набув значення в останні десятиліття, хоча уперше він був отриманий хіміком Деви в 1808 р. Колись магній застосовувався лише для феєрвер­ків і у фотографії (порошок для спалаху). Зараз він широко використовується для виготовлення легких сплавів разом з алюмінієм, міддю і цинком (у літако- й автомобілебудуванні), а також для виро­бництва вогнетривких виробів, кислото­тривких судин, у технологічних проце­сах, а мінерал бішофіт — у медичних ці­лях. Світове виробництво магнію складає 300тис. т на рік, ціна металевого магнію -2250$/т. Кларк магнію 1,87%. Магній -один з  найлегших  металів (щільність

1,74г/см3)

Поклади магнезиту можуть виникати при гідротермальному метасоматоіз вап­няків, проходячи стадію доломітизації. При цьому магнійвміщуючі розчини ви­луговують з вапняків кальцій, заміщуючи його магнієм. Такі магнезитові руди у ви­гляді покладів заміщення виникли, на­приклад, у палеозойських вапняках у схі­дних Альпах (Австрія).

У родовищах разом з магнезитом зу­стрічається тальк, як правило, в талько­вих сланцях. Найбільше великі родовища (Вайг, Трибен, Радентейн) відносяться до граувакової зони східних Альп і утворю­ють пояс широтного простягання. Від­працьовування здійснюється відкритим ху зона оруденения пронизана бес­численными маломощными кварц-мо­либденовыми прожилками. Среднее со­держание молибдена в зоне оруденения со­ставляет 0,5%. Отработка ведется карь­ерами, в настоящее время также подзем­ными горными выработками. Запасы оце­ниваются в несколько сотен миллионов тонн.

3.3.8 Магний

Металлический магний приобрел зна­чение в последние десятилетия, хотя впер­вые он был получен химиком Дэви в 1808 г. Прежде магний применялся только лишь для фейерверков и в фотографии (порошок для вспышки). Сейчас он широко использу­ется для изготовления легких сплавов вме­сте с алюминием, медью и цинком (в само­лето- и автомобилестроении), а также для производства огнеупорных изделий, кисло­тоупорных сосудов, в технологических процессах, а минерал бишофит — в меди­цинских целях. Мировое производство маг­ния составляет 300тыс.т в год, цена метал­лического магния - 2250$/т. Кларк магния 1,87%. Магний один из самых легких ме­таллов (плотность 1,74г/см )

Залежи магнезита могут возникать при гидротермальном метасоматозе известня­ков, проходя стадию доломитизации. При этом магнийсодержащие растворы выще­лачивают из известняков кальций, замещая его магнием. Такие магнезитовые руды в виде залежей замещения возникли, напри­мер, в палеозойских известняках в восточ­ных Альпах (Австрия).

В месторождениях вместе с магнезитом встречается тальк, обычно в тальковых сланцах. Наиболее крупные месторождения (Вайг, Трибен, Радентейн) приурочены к грауваковой зоне восточных Альп, образуя пояс широтного простирания. Отработка осуществляется открытым способом.способом.

Дуже великі родовища магнезиту в ка­рбонатних товщах відомі в КНР, КНДР, Канаді і США. Подібні родовища знахо­дяться також у Карпатах (Кошице в Сло­ваччині) і на півдні Уралу (Сатка біля мі­ста Златоуста).

При вивітрюванні ультраосновних по­рід магній виділяється з верхніх частин і у вигляді карбонату випадає в більше глибоких частинах зони вивітрювання, перехідних до первинних порід. Такі утворення магнезиту іноді з тальком чи нікелевими силікатами відносяться, як правило, до серпентинітів, що утвори­лися по ультрабазитах. В Україні є не-розроблювальне Правдинське талько-ма-гнезитове родовище в Дніпропетровській області, а також перспективне Веселян-ське родовище в Запорізькій області. Аналогічні більше великі родовища маг­незиту відомі в межах серпентинітових масивів Середнього Уралу і Казахстану, на Кубі, в Індії. Осадові родовища карна­літу та інших солей відомі в Росії (Верх-ньокамське на Уралі), Білорусії (Соле-горське), Україні (Стебниковське, Калу­зьке), Німеччині, Франції та інших країн.

Унікальні родовища бішофіту вияв­лені в породах кунгурського ярусу ниж­ньої пермі в Прикаспійській синеклііз (Росія) і Дніпровсько-Донецькій впадині

(ДДВ) України.

Волгоградське родовище із запасами більше 200 млрд.т бішофіту простежене на 400 км. 4 пласта бішофіту в асоціації з карналітом, сильвіном, галітом й іншими мінералами мають потужність 10-40м і більше. Вони залягають на глибинах 1000-1800м.

У ДДВ на території 5 областей — від Донецької на південному сході до Черні­гівської на північному заході пласт бі-

Очень крупные месторождения магне­зита в карбонатных толщах известны в

КНР, КНДР, Канаде и США. Подобные ме­сторождения находятся также в Карпатах (Кошице в Словакии) и на юге Урала (Сатка около города Златоуста).

При выветривании ультраосновных по­род магний удаляется из верхних частей и в виде карбоната выпадает в более глубоких частях зоны выветривания, переходных к первичным породам. Такие образования магнезита иногда с тальком или никелевы­ми силикатами приурочены обычно к сер­пентинитам, образовавшимся по ультраба-зитам. В Украине имеется неразрабатывае­мое Правдинское талько-магнезитовое ме­сторождение в Днепропетровской области, а также перспективное Веселянское место­рождение в Запорожской области. Анало­гичные более крупные месторождения маг­незита известны в пределах серпентинито-вых массивов Среднего Урала и Казахстана, на Кубе, в Индии. Осадочные месторож­дения карналлита и иных солей известны в России (Верхнекамское на Урале), Бе­лоруссии (Солигорское), Украине (Стеб-никовское, Калушское), ФРГ, Франции и других странах.

Уникальные месторождения бишофита обнаружены в породах кунгурского яруса нижней перми в Прикаспийской синеклизе (Россия) и Днепровско-Донецкой впадине

(ДДВ) Украины.

Волгоградское месторождение с запа­сами более 200млрд.т бишофита просле­жено на 400км. 4 пласта бишофита в ассо­циации с карналлитом, сильвином, галитом и другими минералами имеют мощность 10-40м и более. Они залегают на глубинах 1000-1800м.

В ДДВ на территории 5 областей - от Донецкой на юго-востоке до Черниговской на северо-западе пласт бишофита мощно­шофіту потужністю від 3-5 до 25-30м розкритий на глибині від 200 до 700м. Сумарні запаси бішофіту в ДДВ, за да­ними А.Є. Лукіна, складають не менше 50км3 бішофітового розсолу, що виво­дить Україну на одне з перших місць у світі за цим видом сировини.

Магній є важливою складовою части­ною морських вод і може в значних кіль­костях накопичуватися в сучасних водо­ймах. На Сивашському родовищі в Кри­му солі магнію добуваються попутно з видобутком повареної солі, а в Перед-карпатті — при видобутку калійних со­лей.

3.3.9 Ртуть і сурма

Ртуть і сурма відомі з доісторичних часів. Сліди розробок у кам'яному віці головного мінералу ртуті - яскраво-чер­воної кіноварі для ритуальних цілей ви­явлені на Нікітовському родовищі в Дон­басі. За 2-2,5 тис. років до н.е. китайці використовували ртуть у лікувальних ці­лях, а також знали про її здатність розчи­няти золото і срібло. У древньому Вави-лоні за 3тис. років до н.е. робили сосуди із сурми, вона застосовувалася в старода­вності як барвник («сурьмянити брови»). Незвичайні властивості ртуті (єдиний рі­дкий при нормальній температурі метал, здатність амальгамувати, тобто розчи­няти золото, срібло, інші метали і т. д.) дозволяють використовувати її в хімічній промисловості (45%) для одержання хло­ру і каустичної соди, фарб, різних ка­талізаторів. Електронна й електротехні­чна галузь промисловості, медицина і ви­бухова справа, енергетика і термоядерна техніка, сільське господарство - сфери застосування ртуті. Через її високу ток­сичність застосування ртуті вимагає осо­бливих запобіжних заходів.

Сурма застосовується у сплавах при стью от 3-5 до 25-30м вскрыт на глубине от 200 до 700м. Суммарные запасы бишофита в ДДВ по данным А. Е. Лукина составляют не менее 50км3 бишофитового рассола, что выводит Украину на одно из первых мест в мире по этому виду сырья.

Магний является важной составной ча­стью морских вод и может в значительных количествах накапливаться в современных водоемах. На Сивашском месторождении в Крыму соли магния добываются попутно с добычей поваренной соли, а в Предкарпатье при добыче калийных солей.

3.3.9 Ртуть и сурьма

Ртуть и сурьма известны с доистори­ческих времен. Следы разработок в ка­менном веке главного минерала ртути - яр­ко-красной киновари для ритуальных целей обнаружены на Никитовском ме­сторождении в Донбассе. За 2-2,5 тыс. лет до н. э. китайцы использовали ртуть в ле­чебных целях, а также знали о ее спо­собности растворять золото и серебро. В древнем Вавилоне за 3тыс. лет до н.э. де­лали сосуды из сурьмы, она применялась в древности в качестве красителя («сурь-мянить брови»). Необычные свойства ртути (единственный жидкий при нормальной температуре металл, способность амальга­мировать, т. е. растворять золото, серебро, другие металлы и т. д.) позволяют использо­вать ее в химической промышленности (45%) для получения хлора и каустической соды, красок, различных катализаторов. Электронная и электротехническая отрасль промышленности, медицина и взрывное дело, энергетика и термоядерная техника, сельское хозяйство - области применения ртути. Ввиду ее высокой токсичности при­менение ртути требует особых мер предос­торожности.виготовленні акумуляторів, оболонках кабелів, типографській справі, при виро­бництві фарб, гуми, сірників, боєприпа­сів, пластмас, кераміки і скла. На даний час більш ніж половина сурми викорис­товується для одержання вогнестійких з'єднань.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини