Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 25

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Россыпные месторождения распро­странены практически во всех золоторудных районах мира, из них добывается в разных странах до 50% золота. Оно концентрирует­ся в различных по своему происхождению россыпях, среди которых наибольшее прак­тическое значение имеют аллювиальные и прибрежно-морские россыпи.

Аллювиальные россыпи Бодайбинского (Ленского) района являлись самыми круп­ными в мире. Россыпь Бодайбо вытянута на 80км при длине самой реки Бодайбо, впа­дающей в р. Витим, 90км. Район представ­ляет собой глубоко расчлененное нагорье с глубиной долин 200-500м. В долине р.Бодайбо установлено восемь террас. Наи­более крупные россыпи являются погре­бенными. Источником золота служили чер-носланцевые толщи протерозоя с прожил-ково-вкрапленным оруденением золота и сульфидов. Золото в россыпях Бодайбин-ского района крупное (2-4мм), встречаются самородки.

Аллювиальные россыпи широко развиты в других местах Сибири, Якутии, Приаму­рье, Северо-Востока России, а также встре­чены в КНР, Бразилии и др. странах.

Прибрежно-морские россыпи обычно содержат мелкое и тонкое золото, обла­багато десятків і перших сотень кіломет­рів. Найбільше типовим представником цього типу золота є родовище Ном на Алясці (США). Воно утворено з делювіа­льних відкладень, частково перемитих у пляжні розсипи. Золотоносна смуга витя­гнута вздовж узбережжя Берингова моря на 25км при ширині до 10км. Довжина окремих розсипів 1-2км, ширина 100-150м. Потужність золотоносного шару до 1,5 м. Вміст золота від 100 до 1000мг/м3. На родовищі добуто 155т золота.

Останнім часом геологами встанов­лена золотоносність морських опадів. Ро­ботами Є.Ф.Шнюкова золото виявлене в осадах Азовського моря. Золотини мають розміри в основному 0,01-0,67мм, лише іноді 0,15мм. Золотоносна площа простя­гається від Таганрозької затоки до Бер­дянської коси і далі до заходу, отже мо­жна говорити про Азовську розсипову золотоносну провінцію з великими запа­сами золота.

3.4.2 Срібло

Срібло, як і золото, використовується з доісторичних часів (поділ срібла і золота в Єгипті було відоме вже в 2000р. до н.е.). На даний час 2/3 срібла, що добува­ється, застосовується для технічних цілей (фотографія, електротехніка і хімічна промисловість), а також для ви­готовлення прикрас і предметів мистец­тва. Срібло є найважливішим валютним металом. Запаси срібла оцінюються у 800тис.т, з них у США 88тис.т, Польщі 81т, Мексиці і Канаді по 60т. Великі за­паси срібла є в Австралії, Болівії, Перу, ПАР, Чилі, Росії. Наприкінці ХХст. сума­рний видобуток срібла у світі складав близько 18тис.т (Мексика - 2,9тис.т, Пе­дающее способностью перемещаться ре­ками на многие десятки и первые сотни ки­лометров. Наиболее типичным пред­ставителем этого типа золота является ме­сторождение Ном на Аляске (США). Оно образовано из делювиальных отложений, частично перемытых в пляжные россыпи. Золотоносная полоса вытянута вдоль побе­режья Берингового моря на 25км при ши­рине до 10км. Длина отдельных россыпей 1-2км, ширина 100-150м. Мощность золо­тоносного пласта до 1,5м. Содержание зо­лота от 100 до 1000мг/м3. На месторожде­нии добыто 155т золота.

В последние годы геологами установ­лена золотоносность морских осадков. Ра­ботами Е.Ф.Шнюкова золото обнаружено в осадках Азовского моря. Золотины имеют размеры в основном 0,01-0,67мм, лишь ино­гда 0,15мм. Золотоносная площадь протя­гивается от Таганрогского залива до Бер-дянской косы и далее к западу, так что можно говорить об Азовской россыпной золотоносной провинции с крупными запа­сами золота.

3.4.2 Серебро

Серебро, как и золото, используется с доисторических времен (разделение серебра и золота в Египте было известно уже в 2000г до н.э.). В настоящее время 2/3 добы­ваемого серебра применяется для техниче­ских целей (фотография, электротехника и химическая промышленность), а также для изготовления украшений и предметов ис­кусства. Серебро является важнейшим ва­лютным металлом. Запасы серебра оцени­ваются в 800тыс.т, из них в США 88тыс.т, Польше 81 т, Мексике и Канаде по 60т. Крупные запасы серебра имеются в Авст­ралии, Боливии, Перу, ЮАР, Чили, России. В конце ХХв суммарная добыча серебра в мире      составляла      около 18тыс.тру - 2,0, США - 2,0, Австралія - 2,1 та

ін.). Вимоги промисловості до срібних руд залежать від типу родовищ. Для вла­сне срібних родовищ кількість металу повинна бути не менше 100г/т. З компле­ксних родовищ срібло добувають при більш низькому вмісті (10-100г/т). Дуже великими є родовища з запасами 10000­30000т і вище, великими і середніми - до 3000-1000т, дрібними вважаються родо­вища з запасами 100-300т срібла. Ціни на срібло наприкінці 90 років ХХст. мали тенденцію до росту від 0,18 до 0,26$ за 1р, у 2004 р. склали 0,3$. Кларк срібла складає 6-10-6%.

У геохімічному відношенні срібло бі­льше рухливе в порівнянні з золотом. Це виявляється чітко в умовах осадового кругообігу, де срібло на відміну від зо­лота може переміщатися у виді карбо­нату.

Найважливіші родовища срібла відно­сяться до гідротермальних, серед яких виділяються такі групи:

а) РЬ-2п-Л§ (Фрейберський тип)

б) 8п-Л§-Бі (Болівійський тип)

в) Бі-Со-М-Л§-и (П'ятиелементна формація)

г) Аід-А§ (Мексиканський тип)

д) Сц-Лб (тип Бьютт)

До групи а) відносяться відомі свин­цево-цинкові родовища, що є одночасно джерелами срібла (переважно як супут-ний компонент). Як типовий приклад можливо назвати Фрейберське жильне рудне поле - найдавніший срібний район Середньої Європи. Найважливішими срі-бноносними тут є жильні кварцові колче­данно-поліметалеві тіла з галенітом як головного носія срібла і карбонатні полі­металеві з фрейбергітом, піраргіритом, аргентитом і самородним сріблом.

Дуже багаті сріблом свинцево-цинкові (Мексика - 2,9тыс.т, Перу - 2,0, США - 2,0, Австралия - 2,1 и др. страны). Требования промышленности к серебряным рудам за­висят от типа месторождений. Для собст­венно серебряных месторождений количе­ство металла должно быть не менее 100г/т. Из комплексных месторождений серебро извлекают при более низких содержаниях (10-100г/т). Весьма крупными являются ме­сторождения с запасами 10000-30000т и выше, крупными и средними - до 3000­1000т, мелкими считаются месторождения с запасами 100-300т серебра. Цены на серебро в конце 90 годов ХХв имели тенденцию к росту от 0,18 до 0,26$ за 1г, в 2004г состави­ли 0,3$/г. Кларк серебра составляет 6-10-6%.

В геохимическом отношении серебро более подвижно по сравнению с золотом. Это проявляется отчетливо в условиях оса­дочного кругооборота, где серебро в отли­чие от золота может перемещаться в виде карбоната.

Важнейшие месторождения серебра от­носятся к гидротермальным, среди которых выделяются такие группы:

а) РЬ-Ъп-А§ (Фрейбергский тип)

б) Бп-А§-В1 (Боливийский тип)

в) В1-0>М-А§-И (Пятиэлементная формация)

г) Аи-А§ (Мексиканский тип)

д) Си-АБ (тип Бьютт)

К группе а) относятся известные свин-цово-цинковые месторождения, являю­щиеся одновременно источниками серебра (преимущественно в качестве попутного компонента). В качестве типичного приме­ра можно назвать Фрейбергское жильное рудное поле - древнейший серебряный район Средней Европы. Важнейшими се­реброносными здесь являются жильные кварцевые колчеданно-полиметаллические тела с галенитом в качестве главного носи­теля серебра и карбонатные полиметалли­ческие с фрейбергитом, пираргиритом, ар­жили Картагана і Мазаррон в Іспанії (до 1500г/т у руді, що добувається,). Велике значення у світовому видобутку срібла мало жильне рудне поле Керд'Ален у штаті Айдахо США (головний мінерал -фрейбергіт) і родовище метасоматичного заміщення Трепча в Югославії (головні мінерали - піротин, халькопірит, сфале­рит і галеніт) із вмістом срібла 100г/т у

руді.

Срібно-поліметалевим є одне з найбі­льших у Росії Дукатське родовище в Ма­гаданській області. Воно розташовано в межах ранньомелового рифта Охотсько-Чукотського вулканічного поясу . Розро­бляється з 1976р. Родовище представлене мінералізованими зонами потужністю 10-20м довжиною до 1200м і рудними жи­лами до 2м потужності, приналежними до купольної структури ріолітів і їхніх туфів. Головні рудні мінерали - аргентит, самородне срібло, електрум, сульфосолі срібла і сульфіди свинцю, цинку, інших кольорових металів.

До групи б) відноситься Болівійська оловорудна провінція Кордильєрскої сис­теми, що є одночасно багатою срібною провінцією (переважно субвулканічного типу). Унікальним олово-срібним родо­вищем Південної Америки (Болівія) є Потосі, де з 1545р. добуто більше 30000т срібла. Багаті жили із вмістом до 3000г/т срібла в основному відпрацьовані, але дуже значні запаси цього металу знахо­дяться в рудах середніх і низьких сортів. Крім того, на більше глибоких горизон­тах залягають промислові руди олова з вольфрамом, сурмою і вісмутом. Родо­вище знаходиться на схилі гори висотою 4688м. воно відноситься до штока квар­цових порфірів (ріоліто-дацитів) розмі­ром 1700х1200м, що прориває вулкано­генно-осадові  породи третинного віку.

гентитом и самородным серебром.

Очень богаты серебром свинцово-цинковые жилы Картагана и Мазаррон в Испании (до 1500г/т в добываемой руде). Большое значение в мировой добыче се­ребра имело жильное рудное поле Кер-д'Ален в штате Айдахо США (главный ми­нерал - фрейбергит) и месторождение мета-соматического замещения Трепча в Юго­славии (главные минералы - пирротин, халькопирит, сфалерит и галенит) с содер­жанием серебра 100г/т в добываемой руде.

Серебро-полиметаллическим является одно из крупнейших в России Дукатское месторождение в магаданской области. Оно расположено в пределах раннемело-вого рифта Охотско-Чукотского вулка­нического пояса. Разрабатывается с 1976г. Месторождение представлено минерализо­ванными зонами мощностью 10-20м про­тяженностью до 1200м и рудными жилами до 2м мощности, приуроченными к куполь­ной структуре риолитов и их туфов. Глав­ные рудные минералы - аргентит, самород­ное серебро, электрум, сульфосоли серебра и сульфиды свинца, цинка, других цветных металлов.

К группе б) относится Боливийская оло­ворудная провинция Кордильерской систе­мы, являющаяся одновременно богатой се­ребряной провинцией (преимущественно субвулканического типа). Уникальным оло­во-серебряным месторождением Южной Америки (Боливия) является Потоси, где с 1545г добыто более 30000т серебра. Бога­тые жилы с содержанием до 3000г/т серебра в основном отработаны, но весьма значи­тельные запасы этого металла находятся в рудах средних и низких сортов. Кроме того, на более глубоких горизонтах залегают промышленные руды олова с вольфрамом, сурьмой и висмутом. Месторождение нахо­дится на склоне горы высотой 4688м. Оно

Рудні жили довжиною до 350-700м і по­тужністю від 5см до 1-1,5м належать, в основному, до штока кварцових порфірів і частково вміщуючіх його порід, у тому числі глинистих сланців, що залягають у основі розрізу палеозойських глинистих сланців. Для родовища характерна верти­кальна мінералогічна зональність: на верхніх горизонтах розвинуті руди срібла (піраргірит, прустит й інші мінерали), із глибиною починають переважати станін, вісмутин, вольфраміт, буланжерит та ін­ші мінерали. Навколорудні зміни вира­жаються в окварцьовуванні (на верхніх горизонтах), серицитізації і аргилізації більше нижніх. Вміст олова в середньому доходить до 4%, так що родовище харак­терне багатством своїх комплексних руд. Родовища Болівійського типу відомі та­кож у Забайкальлі та інших місцях.

До групи в) належать жильні родо­вища західного і центрального району Рудних гір (Шнеєберг, Іоганнгеоргенш-тадт, Аннаберг-Буххольц, Мариєнберг та ін.). У більшості жил тут спостерігається добре розвинута зональність: срібло у верхніх ділянках; кадмій, нікель і вісмут у середніх ділянках, уран і залізо - у ни­жніх. Рудопрояви в районі Кобальт (Ка­нада) є дуже важливим джерелом срібла, що зустрічається тут разом з кобальтом. Іншим важливим срібним родовищем да­ного типу є Конгсберг (Норвегія). Конце­нтрація срібла пов'язана тут із кварцо­вими сульфідвміщуючіми жилами.

Група г) включає субвулканічні золо­торудні родовища, що одночасно є важ­ливими джерелами срібла (Аи:А§~1:40). Сюди відносяться знамениті золото-срі­бні родовища Мексики, які можна роз­глядати як одну з найбільше багатих срі­блом країн. Вміст золота в рудах складає 40г/т, срібла - 200г/т. Важливе значення приурочено к штоку кварцевых порфиров (риолито-дацитов) размером 1700х1200м, который прорывает вулканогенноосадоч-ные породы третичного возраста. Рудные жилы длиной до 350-700м и мощностью от 5см до 1-1,5м приурочены, в основном, к штоку кварцевых порфиров и частично вмещающих его пород, в том числе зале­гающих в основании разреза палеозойских глинистых сланцев. Для месторождения характерна вертикальная минералогическая зональность: на верхних горизонтах разви­ты руды серебра (пираргирит, прустит и др. минералы), с глубиной начинают преобла­дать станнин, висмутин, вольфрамит, бу­ланжерит и другие минералы. Околорудные изменения выражаются в окварцевании (на верхних горизонтах), серицитизацией и ар-гиллизацией более нижних. Содержание олова в среднем доходит до 4%, так что ме­сторождение характерно богатством своих комплексных руд. Месторождения Боли­вийского типа известны также в Забайкалье и других местах.

К группе в) принадлежат жильные ме­сторождения западного и центрального района Рудных гор (Шнееберг, Иоганн-георгенштадт, Аннаберг-Буххольц, Ма-риенберг и др.). В большинстве жил здесь наблюдается хорошо развитая зональность: серебро в верхних участках; кадмий, никель и висмут в средних участках, уран и железо - в нижних. Рудопроявления в районе Ко­бальт (Канада) является очень важным ис­точником серебра, которое встречается здесь вместе с кобальтом. Другим важным серебряным месторождением данного типа является Конгсберг (Норвегия). Концентра­ция серебра связана здесь с кварцевыми сульфидсодержащими жилами.

Группа г) включает субвулканические зо­лоторудные месторождения, которые одно­временно являются важными источникамимають також золото-срібні жили родо­вища Комсток у штаті Техас (США), що часто переходять із глибиною у свин­цево-цинкові жили.

У групі д) значні концентрації срібла містяться в межах рудного поясу Корди­льєр. До них відносяться, наприклад, жи­льні родовища Б'ютт у штаті Монтана (США), контактово-метасоматичні утво­рення Каманеа (Мексика), представлені іноді зонами вкрапленості, родовище Пі-ларес-Мина (Мексика), а також родовища Серро-де-Паско і Морокоча в Перу.

Крім гідротермальних родовищ срібло іноді міститься в підвищених кількостях (до 130г/т) у власне магматичних мідно-нікелевих рудах (Норильський район), а також у скарнах сульфідних родовищ (Санта-Євлалія, Мексика), де до 600-850г/т срібла.

Серед екзогенних утворень, насампе­ред, варто назвати срібні концентрації зон цементації сульфідних родовищ. У зоні їхнього окислювання срібло у виді сульфату легко переходить у розчин і ви­падає надалі у виді самородного срібла чи сульфіду нижче від зони ґрунтових вод. Такі багаті зони цементації в бага­тьох рудних районах (Рудні гори, Лед-вілл, Брокен-Хілл, Б'ютт та ін.) на почат­ку гірничих робіт мали велике гос­подарське значення.

Часто срібло концентрується разом з міддю й ураном в аридних червоноколір­них породах. Срібні руди (головним чи­ном, аргентит, піраргірит і самородне срібло) зустрічаються тут у фаціях піско­виків у виді пластоподібних горизонтів, причому переважно зруднілими є за­лишки рослин. Відомі родовища розмі­щуються на заході США, наприклад у штатах Юта, Колорадо й Аризона. Срібло попутно добувається з мідістих піскови­серебра (АиА~1:40). Сюда относятся зна­менитые золото-серебряные месторождения Мексики, которую можно рассматривать как одну из наиболее богатых серебром стран. Содержание золота в рудах составляет 40г/т, серебра - 200г/т. Важное значение имеют также золото-серебряные жилы месторож­дения Комсток в штате Техас (США), кото­рые часто переходят с глубиной в свинцово-цинковые жилы.

В группе д) значительные концентрации серебра содержатся в пределах рудного пояса Кордильер. К ним относятся, напри­мер, жильные месторождения Бьютт в шта­те Монтана (США), контактовометасома-тические образования Каманеа (Мексика), представленные иногда зонами вкраплен­ности, месторождение Пиларес-Мина (Мексика), а также месторождения Серро-де-Паско и Морокоча в Перу.

Помимо гидротермальных месторож­дений серебро иногда содержится в по­вышенных количествах (до 130г/т) в соб­ственно магматических медно-никелевых рудах (Норильский район), а также в скарнах сульфидных месторождений (Санта-Евла-лия, Мексика), где до 600-850г/т серебра.

Среди экзогенных образований, прежде всего, следует назвать серебряные концен­трации зон цементации сульфидных место­рождений. В зоне их окисления серебро в виде сульфата легко переходит в раствор и выпадает в дальнейшем в виде самородного серебра или сульфида ниже зоны грунтовых вод. Такие богатые зоны цементации во многих рудных районах (Рудные горы, Ледвилл, Брокен-Хилл, Бьютт и др.) на заре горных работ имели большое хозяйствен­ное значение.

Часто серебро концентрируется вместе с медью и ураном в аридных красноцветных породах. Серебряные руды (главным обра­зом, аргентит, пираргирит и самородноеків Джезказгану, воно встановлено в ру­дах Удоканського родовища міді. Крім того, срібло спостерігається в осадових утвореннях у родовищах типу мідистих сланців Мансфельда (Німеччина) (вміст срібла - до 140г/т руди).

серебро) встречаются здесь в фациях песча­ников в виде пластообразных горизонтов, причем предпочтительно оруденелыми яв­ляются остатки растений. Известные место­рождения размещаются на западе США, например в штатах Юта, Колорадо и Ари­зона. Серебро попутно добывается из меди­стых песчаников Джезказгана, оно установ­лено в рудах Удоканского месторождения меди. Кроме того, серебро наблюдается в осадочных образованиях в месторождениях типа медистых сланцев Мансфельда (ФРГ) (содержание серебра - до 140г/т руды).

3.4.3 Платина і платиноіди

Метали цієї групи крім платини вклю­чають паладій, іридій, родій, осмій і ру­теній. Платина була відома з XVI ст., вперше описана як новий метал у 1752р. У 1804-1805рр. У. Волластон і С. Тен-нант відкрили паладій, родій, іридій і осмій, а хімік К. Клаус з Казанського уні­верситету відкрив у 1844р. рутеній. Пер­ший самородок платини був знайдений на Уралі в 1813р. Унікальність фізико-хімічних властивостей платиноїдів (туго­плавкість, хімічна стійкість, електропро­відність та ін.) обумовила важливу і зрос­таючу роль у сучасній промисловості. Їхнє споживання за останні 15-20 років ХХст. зросло в 3-5 разів, а рутенію - у 9 разів. Вони використовуються, насампе­ред, як каталізатори (50%), поглиначі шкідливих газів в автомобільній, нафто­хімічній, електротехнічній, медичній га­лузях промисловості (більше 30%), у ювелірній справі (15% і більше). Особ­ливо зріс попит на платину, паладій, ро­дій та інші метали групи у зв' язку з при­йняттям у 1998р. США, Японією і краї­нами Європи законів про зменшення ви­кидів в атмосферу автотранспортом вуг­лекислоти, окису азоту та інших екологі-

3.4.3 Платина и платиноиды

Металлы этой группы кроме платины включают палладий, иридий, родий, осмий и рутений. Платина была известна с XVIв впервые описана как новый металл в 1752г.

В 1804-1805гг У.Волластон и С.Теннант

открыли палладий, родий, иридий и осмий, а химик К. Клаус из Казанского университе­та открыл в 1844г рутений. Первый саморо­док платины был найден на Урале в 1813г. Уникальность физико-химических свойств платиноидов (тугоплавкость, химическая стойкость, электропроводность и др.) обу­словила важную и быстровозрастающую роль в современной промышленности. Их потребление за последние 15-20 лет ХХв возросло в 3-5 раз, а рутения - в 9 раз. Они используются, прежде всего, в качестве ка­тализаторов (50%), поглотителей вредных газов в автомобильной, нефтехимической, электротехнической, медицинской отраслях промышленности (более 30%), в ювелир­ном деле (15% и более). Особенно возрос спрос на платину, палладий, родий и другие металлы группы в связи с принятием в 1998г США, Японией и странами Европы законов об уменьшении выбросов в атмо­сферу автотранспортом углекислоты, окиси азота и других экологически опасных ве­чно небезпечних речовин. Протягом 2000-2002рр. увесь автотранспорт цих країн повинний відповідати більше твер­дим екологічним нормам, що знижують на 50-70% шкідливі викиди в атмосферу.

Для цих металів характерна різка кон­центрація мінеральної сировини й основ­ного обсягу видобутку всього в двох кра­їнах - ПАР і Росія. У родовищах Бушве-льдського магматичного комплексу ПАР зосереджено 86% світових запасів плати­ни і платиноїдів (50тис.т). У Росії частка запасів складає більше 10% світових, во­ни відносяться до лікваційно-магматичних комплексних сульфідних мідно-нікелевих платиноїдних руд Но-рильсько-Талнахського району. 63% сві­тового видобутку платиноїдів прихо­диться на ПАР і 26% на Росію, при цьому виробництво більше рідкісних платиної-дів - паладію, рутенію складає тут більше 60% світового. Попит на платину в 1998р. досягав 229т, на палладій 334т. Крім ПАР і Росії невелика кількість (бли­зько 25т) платиноїдів добувають у Ка­наді, США і Колумбії. Останнім часом відбулося кількаразове різке подорож­чання платини і платиноїдів. На початку 2000р. ціна 1г платини склала 16,8$, а палладія досягла 26,5$, у 2004 р.ціна пла­тини склала 26$.

Промисловими вважаються родовища із вмістом платиноїдів від 3-5 до 10г/т і запасами 1 т і вище. Великими вважа­ються родовища з запасами 100-500т, а середніми - 10-50т платиноїдів. У розси­пах промисловий вміст складає не менше 0,1-0,2г/т.

Кларк платиноїдів у земній корі від

7 7

1-10- % (іридій, родій) до 5-10- % (пла­тина, рутеній) - 13-10-7% і більше (пала­дій, осмій). Усі платиноїди зустрічаються в   самородному   виді,   але розповсю­ществ. В течение 2000-2002гг весь авто­транспорт этих стран должен соот­ветствовать более жестким экологическим нормам, снижающим на 50-70% вредные выбросы в атмосферу.

Для этих металлов характерна резкая концентрация минерального сырья и основ­ного объема добычи всего в двух странах -ЮАР и Россия. В месторождениях Буш-вельдского магматического комплекса ЮАР сосредоточено 86% мировых запасов платины и платиноидов (50тыс.т). В России доля запасов составляет более 10% миро­вых, они приурочены к ликвационно-магматическим комплексным сульфидным медно-никелевым платиноидным рудам Норильско-Талнахского района. 63% миро­вой добычи платиноидов приходится на ЮАР и 26% на Россию, при этом производ­ство более редких платиноидов - палладия, рутения составляет здесь более 60% ми­рового. Спрос на платину в 1998г достигал 229т, на палладий 334т. Помимо ЮАР и России небольшое количество (около 25т) платиноидов добывают в Канаде, США и Колумбии. За последнее время произошло неоднократное резкое удорожание платины и платиноидов. В начале 2000г цена 1 г пла­тины составила 16,8$, а палладия достигла 26,5$, в 2004г цена 1 г платины составила

26$.

Промышленными считаются месторо­ждения с содержанием платиноидов от 3-5 до 10г/т и запасами 1 т и выше. Крупными считаются месторождения с запасами 100­500т, а средними - 10-50т платиноидов. В россыпях промышленные содержания со­ставляют не менее 0,1-0,2г/т.

Кларк платиноидов в земной коре от

7 7

1-10- % (иридий, родий) до 5-10-% (пла­тина, рутений) - 13-10-7% и более (палла­дий, осмий). Все платиноиды встречаются в самородном виде, но распространеннымдженим мінералом є лише самородна платина.

Платина і метали її групи генетично пов' язані з основними й ультраоснов-ними породами добре диференційованих масивів, що формувалися у спокійній геотектонічній обстановці платформ чи у доскладчастий етап геосинклінальних зон.

Серед ендогенних родовищ виділяють два головні типи: платиноносні хроміти і сульфідні мідно-нікелеві руди.

Риф Меренського (ПАР) є найбільшим у світі скупченням платини і платиноїдів, що відноситься до Бушвельдського маг­матичного комплексу. Він сформувався внаслідок впровадження габро-піроксенітової магми в товщу ме­таморфічних протерозойських порід. Бу-швельдський комплекс представляє со­бою грандіозний лополіт довжиною 450км і шириною 250км. Основні запаси платиноїдів Бушвельда належать до рифу Меренського, що простежений на 230км при середній потужності 0,8м. Риф Ме-ренського складений норитами і піроксе-нітами з гніздами і прожилками хроміту. Крім хроміту серед рудних мінералів установлені магнетит, ільменіт, піротин-пентландит та ін. Платиноїди представ­лені, в основному, платиною (60%) і па­ладієм (25%), їхній вміст у рудах складає 5-15г/т, а ресурси оцінюються в 18тис.т. Ще 12,2тис. т. платиноїдів відносяться до рифу ІЮ-2, що подібний рифу Меренсь-кого, але розташовується в 20-300м ниж­че серед цієї ж товщі габро-піроксенитів, що у сукупності складають платиноносну Критичну   зону   потужністю близько

1000м.

Платинова мінералізація Бушвельда формувалася в різні етапи магматичного процесу. Крім ранньомагматичного рифу минералом является лишь самородная пла­тина.

Платина и металлы её группы генети­чески связаны с основными и ультраос­новными породами хорошо дифференци­рованных массивов, которые формирова­лись в спокойной геотектонической об­становке платформ или в доскладчатый этап геосинклинальных зон.

Среди эндогенных месторождений вы­деляют два главных типа: платиноносные хромиты и сульфидные медно-никелевые

руды.

Риф Меренского (ЮАР) является наи­более крупным в мире скоплением платины и платиноидов, которое приурочено к Буш-вельдскому магматическому комплексу. Он сформировался в результате внедрения габбро-пироксенитовой магмы в толщу ме­таморфических протерозойских пород. Бушвельдский комплекс представляет со­бой грандиозный лополит длиной 450км и шириной 250км. Основные запасы плати­ноидов Бушвельда приурочены к рифу Ме-ренского, который прослежен на 230км при средней мощности 0,8м. Риф Меренского сложен норитами и пироксенитами с гнез­дами и прожилками хромита. Помимо хро­мита среди рудных минералов установлены магнетит, ильменит, пирротин-пентландит и другие. Платиноиды представлены, в ос­новном, платиной (60%) и палладием (25%), их содержание в рудах составляет 5-15г/т, а ресурсы оцениваются в 18тыс.т. Еще 12,2тыс. т. платиноидов приурочены к рифу ИО-2, который подобен рифу Меренского, но располагается в 20-300м ниже среди этой же толщи габбро-пироксенитов, которые в совокупности слагают платиноносную Кри­тическую зону мощностью около 1000м.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини