Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Берилій унікально з' єднує дуже важ­ливі для нової техніки хімічні, фізичні і механічні властивості: легкість (1,8г/см3), висока міцність, твердість (легко ріже скло), стійкість до корозії, здатність да­вати сплави з багатьма металами облаго­роджуючи їхні специфічні ядерно-фізи­чні характеристики та інші цінні власти­вості обумовили ефективне використання берилію в атомній енергетиці, авіації, ра­кетно-космічній промисловості, машино-і приладобудуванні, суднобудуванні, ра­діотехніці і силікатній галузі промисло­вості і т. д. Світові запаси ВеО (без країн СНД) оцінювалися наприкінці ХХст. бі­льше 1,1 млн.т, вони зосереджені в основ­ному в США, Бразилії, Індії і КНР. Видо­буток мінералів берилію в перерахуванні на ВеО перевищує 1 тис. т. Вартість мета­левого берилію (98,55) оцінювалася від 500 до 1500 доларів за 1 кг. Великі родо­вища берилію мають запаси ВеО 100-40тис.т, рядові 40-10тис.т. Руди із вміс­том більше 0,5% ВеО вважаються бага­тими, бідними - 0,1-0,04%. Головні про­мислові мінерали - берил, бертрандит, фенакіт. Вони відносяться до пегматито­вих, грейзенових, гідротермально-метасоматичних родовищ. Вміст берилію ляются основными областями применения рубидия и цезия. Потребление рубидия в США составляет около 1 т, а цезия первые десятки тонн. Цена на рубидий и цезий (99,9%) составляли в конце ХХв 4,5­5 тыс. долларов за 1 кг. Промышленными минералами являются лепидолит и пол-луцит некоторых пегматитовых месторо­ждений, а также холмквистит-цезиевые ме-тасоматиты (Восточные Саяны) и нефелин-апатитовыве руды (Хибины). Важным ис­точником этих редких металлов являются также природные высокоминерализованные воды, а для рубидия - минерал карналлит соленосных бассейнов мира (Канада, Рос­сия, Польша, Испания, ФРГ).

Бериллий уникально сочетает многие важные для новой техники химические, фи­зические и механические свойства: легкость (1,8г/см3), высокая прочность, твердость (легко режет стекло), стойкость к коррозии, способность давать сплавы с многими ме­таллами облагораживая их специфические ядерно-физические характеристики и дру­гие ценные свойства обусловили эффектив­ное использование бериллия в атомной энергетике, авиации, ракетно-космической промышленности, машино- и приборо­строении, судостроении, радиотехнике и силикатной отрасли промышленности и т.д. Мировые запасы ВеО (без стран СНГ) оце­нивались в конце ХХв более 1,1млн.т, они сосредоточены в основном в США, Брази­лии, Индии и КНР. Добыча минералов бе­риллия в пересчете на ВеО превышает 1 тыс.т. Стоимость металлического берил­лия (98,55) оценивалась от 500 до 1500 дол­ларов за 1 кг. Крупные месторождения бе­риллия имеют запасы ВеО 100-40тыс.т, ря­довые 40-10тыс. т. Руды с содержанием бо­лее 0,5% ВеО считаются богатыми, бедны­ми - 0,1-0,04%. Главные промышленные минералы - берилл, бертрандит, фенакит.закономірно зростає від ультраосновних порід (0,2г/т) до кислих (3,5г/т). Більше за все берилію в лужних агпаїтових не­фелінових сієнітах (до 18г/т). Тому вели­кі родовища з багатими рудами виявлені останнім часом у зв'язку з лужними по­родами, зокрема, з лужними гранітами.

Промислові пегматитові родовища бе­рилію, у яких єдиним цінним мінералом є берил, знаходяться в Бразилії, Заїрі, Зім­бабве. Пегматитові тіла лінзо- і жилопо­дібної форми довжиною 100-150м і по­тужністю 5-30м містять 0,1-0,2% ВеО. Поряд з берилом у них здебільшого зна­ходиться тантал у промислових кількос­тях.

Рідкіснометальні грейзени з берилом і смарагдом (зелений прозорий дорогоцін­ний різновид) відомі на Уралі (Смараг­дові копі), у Єгипті, Південній Африці, Австралії, Індії. Найбільший у світі сма­рагд (2400 карат) був знайдений на родо­вищі Сомераст у Південній Африці у ви­гляді кристала розміром 35х12см. Жили рідкіснометальних грейзенів Смарагдо­вих копей відносяться до екзоконтакту гранітоїдів із серпентинізованими ульт-раосновними породами. Ці жили олігок-лаз-флогопітового складу містять берил, смарагдову зелень. Запаси ВеО переви­щують 10тис.т при його вмісті до 0,15%. Особливу цінність родовищу додають знахідки дорогоцінного смарагду.

Грейзени з кварц-вольфраміт-берило-вими жилами відомі в Казахстані, де вони розташовуються в кварц-хлоритових сланцях над пологим схилом інтрузивно­го масиву мусковітових гранітів. Берило-носні грейзени в 5-10 раізв багатші від пегматитів по вмісту ВеО, але весь берил тут дрібний і витягається флотацією, а не рудорозборкою. Запаси цих родовищ на­раховують тисячі тонн ВеО. Берилієносні

Они приурочены к пегматитовым, грейзе-новым, гидротермально-метасоматическим месторождениям. Содержание бериллия закономерно возрастает от ультраосновных пород (0,2г/т) к кислым (3,5г/т). Больше всего бериллия в щелочных агпаитовых не­фелиновых сиенитах (до 18г/т). Поэтому крупные месторождения с богатыми руда­ми выявлены в последнее время в связи с щелочными породами, в частности, с ще­лочными гранитами.

Промышленные пегматитовые место­рождения бериллия, в которых единст­венным ценным минералом является бе­рилл, находятся в Бразилии, Заире, Зим­бабве. Пегматитовые тела линзо- и жило-образной формы длиной 100-150м и мощ­ностью 5-30м содержат 0,1-0,2% ВеО. На­ряду с бериллом в них обычно находится тантал в промышленных количествах.

Редкометальные грейзены с бериллом и изумрудом (зеленая прозрачная драго­ценная разновидность) известны на Урале (Изумрудные копи), в Египте, Южной Аф­рике, Австралии, Индии. Самый крупный в мире изумруд (2400 карат) был найден на месторождении Сомераст в Южной Африке в виде кристалла размером 35х12см. Жилы редкометальных грейзенов Изумрудных копей приурочены к экзоконтакту грани-тоидов с серпентинизированными ультра­основными породами. Эти жилы олигоклаз-флогопитового состава содержат берилл, изумрудную зелень. Запасы ВеО превы­шают 10тыс. т при его содержании до 0,15%. Особую ценность месторождению придают находки драгоценного изумруда.

Грейзены с кварц-вольфрамит-берил­ловыми жилами известны в Казахстане, где они располагаются в кварц-хлоритовых сланцах над пологим склоном интрузивного массива мусковитовых гранитов. Берилло-носные грейзены в 5-10 раз богаче пегмати­метасоматити представлені трубоподіб­ними, лінзоподібними, пластовими і жи­льними тілами неправильної форми в різ­них метаморфізованих і змінених осадо­чних, осадочно-вулканогенних і гранітої-дних породах. Берилієві руди складені кварц-мусковітовими та іншими метасо-матитами з берилом, бертрандитом, фе­накітом та іншими мінералами. Ці родо­вища відрізняються великими запасами (30-50тис.т ВеО) при середньому його вмісті близько 1%. У північно-західній частині Українського щита виявлено, розвідано і підготовлено до освоєння уні­кальне за запасами Пержанське родо­вище високоякісних берилієвих руд у польовошпатових метасоматитах. Бери­лій тут пов'язаний з гентгельвіном -2п882[Бе8і04]6, що раніш вважався дуже рідким мінералом. Родовище представляє також промисловий інтерес як сировинна база танталу, ніобію, рідкісних земель, цирконію, літію та інших металів.

тов по содержанию ВеО, но весь берилл здесь мелкий и извлекается флотацией, а не рудоразборкой. Запасы этих месторожде­ний насчитывают тысячи тонн ВеО. Берил-лиеносные метасоматиты представлены трубообразными, линзообразными, пласто­выми и жильными телами неправильной формы в различных метаморфизованных и измененных осадочных, осадочно-вулкано-генных и гранитоидных породах. Бериллие-вые руды сложены кварц-мусковитовыми и иными метасоматитами с бериллом, бер­трандитом, фенакитом и другими мине­ралами. Эти месторождения отличаются большими запасами (30-50тыс.т ВеО) при среднем его содержании около 1%. В се­веро-западной части Украинского щита вы­явлено, разведано и подготовлено к освое­нию уникальное по запасам Пержанское месторождение высококачественных бе-риллиевых руд в полевошпатовых метасо-матитах. Бериллий здесь связан с гентгель-вином - 2п882[Бе8Ю4]6, который раньше считался очень редким минералом. Место­рождение представляет также промышлен­ный интерес как сырьевая база тантала, ниобия, редких земель, циркония, лития и других металлов.

3.6.2 Рідкісні землі

Рідкісноземельними елементами чи лантаноїдами називають групу хімічно подібних елементів, починаючи від лан­тану (№57 таблиці Менделєєва) до люте­цію (№71). До них відноситься також іт­рій (№39) через близький іонний радіус і, отже, подібність хімічних властивостей і спільного перебування в природі. Рідкісні землі були відкриті наприкінці XVIII -початку ХІХст., установлено, що їх атом­ні й іонні радіуси закономірно зменьшу-ються від лантану до лютецію. Це явище називають    «лантаноїдним стиском».

3.6.2 Редкие земли

Редкоземельными элементами или лан­таноидами называют группу химически сходных элементов, начиная от лантана (№57 таблицы Менделеева) до лютеция (№71). К ним относится также иттрий (№39) ввиду близости ионного радиус и, следовательно, сходства химических свойств и совместного нахождения в при­роде. Редкие земли были открыты в конце ХУШ - начале ХГХвв., установлено, что их атомные и ионные радиусы закономерно уменьшаются от лантана к лютецию. Это явление называют «лантаноидным сжати-

Перші чотири елементи (№57-60) нази­вають церієвими, а інші (№62-71) близькі до ітрію, одержали назву групи ітрієвих рідкісних земель. Усі лантаноїди мають високу хімічну активність і взаємодіють майже з всіма елементами при порівняно низьких температурах. З багатьма мета­лами вони утворюють сплави з дуже ва­жливими властивостями, що обумовило їх усе більше широке застосування в промисловості. Використання лантану як добрива в Казахстані, КНР дозволило іс­тотно підвищити врожай пшениці, баво­вни та інших культур. Відомо більше 100 важливих сфер застосування лантаноїдів. Головними з них є:

- виготовлення мініатюрних, але си­льних магнітів для ЕОМ, фото- і телека­мер, автомеханізмів, сенсорних датчиків та ін. Ринок збуту цих магнітів на основі неодиму з додаванням бору і заліза зро­сте на 15% у рік;

- рідкісноземельно-нікель-гідридні акумулятори і батареї як портативне і легке джерело електроструму. Щорічне виробництво в Японії досягає сотень мі­льйонів таких батарей. Застосування: в мобільних телефонах, комп'ютерах, елек­тронному устаткуванні;

- каталізатори на основі церію і лан­тану для значного зменьшення шкідливих викидів автотранспорту в атмосферу продуктів згоряння бензину (США та ін. країни), крекінгу нафти, у кольоровому телебаченні (європій, ітрій), металур­гійна, скляна, керамічна й інші галузі промисловості.

Щорічний попит на лантаноїди зрос­тає на 10%, він склав у 2000р. близько 100000т. Головним виробником рідкісних земель є КНР (90%), значно меншее ви­робляється у США, де видобуток знизи­вся за останні роки з 40тис.т до 5тис.т, ем». Первые четыре элемента (№57-60) на­зывают цериевыми цена на 2004г 3,7 $/кг, а остальные (№62-71) близкие к иттрию цена на 2004г составила 29,5 $/кг, получили на­звание группы иттриевых редких земель. Все лантаноиды имеют высокую химиче­скую активность и взаимодействуют почти со всеми элементами при сравнительно низ­ких температурах. Со многими металлами они образуют сплавы с очень важными свойствами, что обусловило их все более широкое применение в промышленности. Использование лантана в качестве удобре­ния в Казахстане, КНР позволило сущест­венно повысить урожай пшеницы, хлопка и других культур. Известно более 100 важных областей применения лантаноидов. Глав­ными из них являются:

- изготовление миниатюрных, но силь­ных магнитов для ЭВМ, фото- и телекамер, автомеханизмов, сенсорных датчиков и др. Рынок сбыта этих магнитов на основе не­одима с добавлением бора и железа растет на 15% в год;

- редкоземельно-никель-гидридные ак­кумулятора и батареи как портативный и легкий источник электротока. Ежегодное производство в Японии достигает сотен миллионов таких батарей. Применение в мобильных телефонах, компьютерах, элек­тронном оборудовании;

- катализаторы на основе церия и лан­тана для значительного уменьшения вред­ных выбросов автотранспорта в атмосферу продуктов сгорания бензина (США и др. страны), крекинга нефти, в цветном телеви­дении (европий, иттрий), металлургическая, стекольная, керамическая и другие отрасли промышленности.

Ежегодный спрос на лантаноиды растет на 10%, он составил в 2000г около 100000т. Главным производителем редких земель является КНР (90%), значительно меньше

Росія (2,4тис.т), Норвегія (850т) та інші країни. Найбільшими імпортерами рід­кісноземельної продукції є США, Японія, Франція. Для виробництва рідкісних зе­мель у промисловості використовуються 4-5 мінералів (бестнезит - СеБ(С03)2, мо­нацит - СеР04, ксенотим - УР04, лопарит - КаСеТі206, паризит -СаСе2(С03)2Б2, а також збагачені ланта­ноїдами глини (тільки в КНР).

Основна частина промислових запасів рідкісноземельних елементів зосере­джена в бастнезиті родовища Байюнь-Обо (КНР) і в монациті розсипів Австра­лії та інших країн. Ціни на ітрієві ланта­ноїди за вартістю в 10-40 разів перевер­шують церієві.

Основна частина запасів ітрієвих зе­мель (60%) і близько 90% церієвих при­ходиться на рахунок магматичних родо­вищ. Метаморфізовані конгломерати ти­пу Блайнд-Рівер і Вітватерсранду містять 20% світових запасів ітрієвих ланта­ноїдів. Екзогенні родовища мають 20% запасів ітрієвих і 10% церієвих земель.

Головними типами промислових ро­довищ лантаноїдів є карбонатитові, до яких відносяться унікальні родовища Байюнь-Обо (КНР) і Маунтін-Пасс (США), а також родовища в лужних по­родах.

Родовище Байюнь-Обо знаходиться у Внутрішній Монголії (КНР) в області зчленування архейського кристалічного фундаменту з герцинською складчастою областю. Воно було відкрито в 1927р. як залізорудне, а в 60 роках установлена на­явність у рудах промислових вмістів рід­кісних земель і ніобію. За оцінками ки­тайських геологів, у ньому зосереджено 5/6 світових запасів рідкісних земель, йому належить друге місце у світі за за­пасами ніобію,  а кількість заліза тут производят США, где добыча снизилась за последние годы с 40тыс.т до 5тыс.т, Россия (2,4тыс.т), Норвегия (850т) и другие страны. Крупнейшими импортерами редкоземель­ной продукции являются США, Япония, Франция. Для производства редких земель в промышленности используются 4-5 мине­ралов (бестнезит - СеБ(С03)2, монацит -СеР04, ксенотим - УР04, лопарит -КаСеТ1206, паризит - СаСе2(С03)2Б2, а так­же обогащенные лантаноидами глины (только в КНР).

Основная часть промышленных запасов редкоземельных элементов заключена в ба-стнезите месторождения Байюнь-Обо (КНР) и в монаците россыпей Австралии и других стран. Цены на иттриевые ланта­ноиды по стоимости в 10-40 раз превосхо­дят цериевые.

Основная часть запасов иттриевых зе­мель (60%) и около 90% цериевых при­ходится на долю магматических место­рождений. Метаморфизованные конгло­мераты типа Блайнд-Ривер и Витватер-сранда содержат 20% мировых запасов ит-триевых лантаноидов. Экзогенные ме­сторождения имеют 20% запасов иттриевых и 10% цериевых земель.

Главными типами промышленных ме­сторождений лантаноидов является кар-бонатитовый, к которому относятся уни­кальные месторождения Байюнь-Обо (КНР) и Маунтин-Пасс (США), а также месторож­дения в щелочных породах.

Месторождение Байюнь-Обо находится во Внутренней Монголии (КНР) в области сочленения архейского кристаллического фундамента с герцинской складчатой обла­стью. Оно было открыто в 1927г как желе­зорудное, а в 60х годах установлено наличие в рудах промышленных содержаний редких земель и ниобия. По оценкам китайских геологов в нем сосредоточено 5/6 мировыхзапасов редких земель, ему принадлежит второе место в мире по запасам ниобия, а количество железа здесь составляет 1 млр. т. Рудоносная зона с содержанием бастнезита 6-10% в контуре промышленных железных руд протягивается в широтном направлении на 16км, достигая в поперечнике 3км. Она делится на Западный, Центральный и Вос­точный участки Складчато залегающие рудные тела этих участков размещаются согласно с вмещающими доломитами про­терозоя (1500млн.лет), которые переслаи­ваются с различными сланцами. Под влия­нием интенсивного гидротермального мета­соматоза эти сланцы превращены в слюди-ты и эгирин-рибекитовые породы. Отдель­ные пластообразные и линзовидные рудные тела имеют крутое (60-75о) встречное па­дение (рис.3.35). Прослеживаясь на рас­стояние до 1 км и смыкаясь на глубине в осевой части синклинали, они образуют 3-4 яруса оруденения. Магматические породы района месторождения представлены био­титовыми гранитами, щелочными габбро, а также многочисленными дайками карбона-титов. В кальците и доломите даек содер­жание лантаноидов составляет 1,9-3,5%.

Мал. 3.35. Поперечний геологічний розріз Західного рудного покладу Байюнь Обо:

1 - рудні тіла; 2 - рихлі відкладення; 3 - доломіти; 4 - слюдити. Рис. 3.35. Поперечный геологический разрез Западной рудной залежи Байюнь Обо:

1 - рудные тела; 2 - перекрывающие рыхлые отложения; 3 - доломиты; 4 - слюдиты.

складає Імлр.т. Рудоносна зона із вміс­том бастнезита 6-10% у контурі промис­лових залізних руд простягається в ши­ротному напрямі на 16км, досягаючи в поперечнику 3км. Вона поділяється на Західну, Центральну і Східну ділянки. Складчато залягаючі рудні тіла цих діля­нок розміщюються згідно з доломітами протерозою (1500млн.років), що переша­ровуються з різними сланцями. Під впли­вом інтенсивного гідротермального мета­соматозу ці сланці перетворені в слюдити і егірин-рибекітові породи. Окремі плас­топодібні і лінзоподібні рудні тіла мають круте (60-75°) зустрічне падіння. Прослі-джуючись на відстань до 1км і стуляю­чись на глибині в осьовій частині синклі­налі, вони утворюють 3-4 яруси зруде-ніння (мал.3.35). Магматичні породи ра­йону родовища представлені біотитовими гранітами, лужними габро, а також чис­ленними дайками карбонатитів. У каль­циті і доломіті даєк вміст лантаноїдів складає 1,9-3,5%.

Головними рідкоземельними мінера­лами родовищ є монацит, бастнезит, ешиніт, а також новий мінерал хуанхит (Се,Ьа)Ба(С03)2Б. Ніобій-вміщуючі мінерали представлені пірохлором (Са,Ка)3(№>,Ті)206, ешинітом -(Се,Са,Тп)(Ті,М>)206 та ін. Магнетит, ге­матит і мартит є головними компонен­тами руд. Всього на родовищі встанов­лено 170 мінеральних видів.

Генезис родовища складний і характе­рний тривалістю процесів рудоутворення, що протікали в період від 1400 до 400млн. років. Первинно-осадові залізо­вмісні карбонати під впливом метаморфі­зму утворили магнетит-гематитові руди, на які була накладена ніобій-рідкісноземельна мінералізація, пов' язана з більше пізнім (протерозой - нижній па­леозой) карбонатитовим магматизмом. Родовище розробляється кар'єрами (Го­ловна і Східна ділянки) і є головним дже­релом рідкісних земель у світі.

Рідкіснометальні родовища в лужних гранітах і сієнітах відомі в Україні, Ні­герії, Єгипті, Росії, Саудівській Аравії. Прикладом є Азовське рідкоземельне ро­довище, розташоване в Східній частині Приазовського блоку Українського щита. Воно відноситься до розшарованого ло-політоподобного масиву лужних сієніто­вих порід протерозою віком близько 1750млн.років, що посідає площу 3,8км .

Сієніти розрізняються своїм мінераль­ним складом, кольором і структурно-тек­стурними особливостями, так що серед них виділяється більше 10 різновидів. Рі­дкісноземельне з цирконом зруденіння належить до такситових сієнітів лужно-польовошпатового складу з кристалами польового шпату в 3-4см, амфіболами та іншими метасоматичними утвореннями. Продуктивна зона має серповидну в пла-

Главными редкоземельными минера­лами месторождения являются монацит, бастнезит, эшинит, а также новый минерал хуанхит (Се,Ьа)Ба(С03)2Б. Ниобий-содержащие минералы представлены пи-рохлором (Са,Ка)3(№>,Т1)206, эшинитом -(Се,Са,Тп)(П,М>)206 и другими. Магнетит, гематит и мартит являются главными ком­понентами руд. Всего на месторождении установлено 170 минеральных видов.

Генезис месторождения сложный и ха­рактерен длительностью процессов ру-дообразования, протекавших в период от 1400 до 400млн. лет. Первично-осадочные железосодержащие карбонаты под влия­нием метаморфизма образовали магнетит-гематитовые руды, на которые была нало­жена ниобий-редкоземельная мине­рализация, связанная с более поздним (про­терозой - нижний палеозой) карбо-натитовым магматизмом. Месторождение разрабатывается карьерами (Главный и Восточный участки) и является главным источником редких земель в мире.

Редкометальные месторождения в ще­лочных гранитах и сиенитах известны в Украине, Нигерии, Египте, России, Саудов­ской Аравии. Примером является Азовское редкоземельное месторождение, располо­женное в Восточной части Приазовского блока Украинского щита. Оно приурочено к расслоенному лополитообразному массиву щелочных сиенитовых пород протерозоя возрастом около 1750млн. лет, занимающе­му площадь 3,8км .

Сиениты различаются своим мине­ральным составом, цветом и структурно-текстурными особенностями, так что среди них выделяется более 10 разновидностей. Редкоземельное с цирконом оруденение приурочено к такситовым сиенитам щелоч-но-полевошпатового состава с кристаллами полевого шпата в 3-4см, амфиболами и дру­ні форму довжиною 1800м і потужністю до 450м у центральній частині. По падін­ню (<40-60о) вона простежена на 500-600м. Запаси рідкісних земель і двоокису цирконію складають близько 1 млн. т ко­жного виду сировини. Рудні мінерали представлені цирконом, бастнезитом, бритолітом, ортитом, часто зустрічається флюорит. Вміст суми оксидів рідкісних земель у середньому 1-1,5% (місцями до 12,7%), а двоокису цирконію в 1,5 рази вище. Серед рідкісних земель головними є лантаноїди (80-90%). Вміст ітрію і ітрі­євих земель досягає 8,5%. Промисловий інтерес мають лантан, неодим, ербій, са­марій, лютецій та ітрій. Родовище є най­більшим в Європі і порівнянно із найбі­льшими родовищами КНР і Росії, відріз­няючись від них комплексним (циркон) складом руд.

Рідкіснометальні лужні граніти, відомі в різних країнах світу, містять пірохлор, колумбіт, циркон, торит, каситерит й інші мінерали. Промисловий інтерес предста­вляють ітрій і ітрієві лантаноїди, а також тантал, ніобій, цирконій, гафній й інші метали. На їхню частку приходиться го­ловна частина світових запасів ітрію і іт­рієвих лантаноїдів, третя частина запасів цирконію, четверта - танталу, а також істотні ресурси ніобію, церієвих земель, літію, рубідію і радіоактивних елементів. У майбутньому, на думку Н. А.Солодова, ці лужні граніти з типоморфними луж­ними амфіболами і піроксенами, біоти­том, літієвими слюдами, можуть скласти основу світової рідкіснометальної бази.

гими метасоматическими образованиями. Продуктивная зона имеет серповидную в плане форму длиной 1800м и мощностью до 450м в центральной части. По падению (<40-60о) она прослежена на 500-600м. За­пасы редких земель и двуокиси циркония составляют около 1 млн. т каждого вида сы­рья. Рудные минералы представлены цирко­ном, бастнезитом, бритолитом, ортитом, часто встречается флюорит. Содержание суммы оксидов редких земель в среднем 1­1,5% (местами до 12,7%), а двуокиси цир­кония в 1,5 раза выше. Среди редких земель главными являются лантаноиды (80-90%). Содержание иттрия и иттриевых земель достигает 8,5%. Промышленный интерес имеют лантан, неодим, эрбий, самарий, лю­теций и иттрий. Месторождение является самым крупным в Европе и сопоставимо с самыми крупными месторождениями КНР и России, отличаясь от них комплексным (циркон) составом руд.

Редкометальные щелочные граниты, из­вестные в разных странах мира, содержат пирохлор, колумбит, циркон, торит, касси­терит и другие минералы. Промышленный интерес представляют иттрий и иттриевые лантаноиды, а также тантал, ниобий, цир­коний, гафний и другие металлы. На их до­лю приходится главная часть мировых за­пасов иттрия и иттриевых лантаноидов, третья часть запасов циркония, четвертая -тантала, а также существенные ресурсы ниобия, цериевых земель, лития, рубидия и радиоактивных элементов. В будущем, по мнению Н. А. Солодова, эти щелочные гра­ниты с типоморфными щелочными амфи­болами и пироксенами, биотитом, литие­выми слюдами, могут составить основу ми­ровой редкометальной базы.

3.6.3 Розсіяні метали

Як правило ці метали здобуваються попутно при переробці вугіль, сульфід­них мідних, свинцево-цинкових й інших руд, оскільки вони рідко утворюють са­мостійні родовища.

Германій передбачений Д.І. Менделє­євим у 1871 р., а відкритий німецьким ученим К. Вінклером у 1886р. Уперше почав застосовуватися в електроніці в 40-х роках, широко використовується в обчислювальній техніці, волоконній оп­тиці, військовій справі і т.д. Практичний інтерес для супровідного вилучення представляють буре і кам'яне вугілля, а також оксидні залізні руди при мінімаль­ному вмісті 8-10г/т германію і підземні води (0,00005м/т). Витяг германію із су­льфідних руд при існуючих технологіях доцільний при вмісті германію не менше 150г/т. Ціни на надчистий германій, що користується найбільшеим попитом, у 2000р. перевищили 1000$/кг, а технічний - 800$/кг. Його світове споживання в дру­гій половині ХХст. збільшелося в тисячу разів і склало в 2000р. близько 1000т. Ос­новними виробниками є Заїр, США, На­мібія, Канада, Бельгія, Франція, Японія.

Виділяються дві групи германієвмі-щуючіх родовищ: власні вугільні і суль-фідно-сульфосоляні при вмісті 100-150г/т і більше, а також комплексні руди кольо­рових, чорних металів і вугілля, у яких германій є супровідним елементом при його більше низькому вмісті.

Для родовищ докембрійських залізис­тих кварцитів України і Росії середній вміст германію 6г/т, у магнетитових ква­рцитах Кременчуцького району в серед­ньому 29г/т (від 9 до 50). Головним міне-ралом-концентратором германію, за да­ними В. М. Григор'єва, є магнетит.

Германій як супровідний елемент при-

3.6.3 Рассеянные металлы

Обычно эти металлы извлекаются по­путно при переработке углей, сульфидных медных, свинцово-цинковых и других руд, поскольку они редко образуют самостоя­тельные месторождения.

Германий предсказан Д.И. Менделеевым в 1871 г, а открыт немецким ученым К. Винклером в 1886г. Впервые начал при­меняться в электронике в 40х годах, широко используется в вычислительной технике, волоконной оптике, военном деле и т.д. Практический интерес для попутного из­влечения представляют бурые и каменные угли, а также оксидные железные руды при минимальном содержании 8-10г/т германия и подземные воды (0,00005г/т). Извлечение германия из сульфидных руд при сущест­вующих технологиях целесообразно при содержании германия не менее 150г/т. Це­ны на сверхчистый германий, пользующий­ся наибольшим спросом, в 2000г превысили 1000$/кг, а технический - 800$/кг. Его ми­ровое потребление во второй половине ХХв увеличилось в тысячу раз и составило в 2000г около 1000т. Основными произво­дителями являются Заир, США, Намибия, Канада, Бельгия, Франция, Япония.

Выделяются две группы германийсо-держащих месторождений: собственные угольные и сульфидно-сульфосольные при содержании 100-150г/т и более, а также комплексные руды цветных, черных метал­лов и углей, в которых германий является попутным элементом при его более низком содержании.

Для месторождений докембрийских же­лезистых кварцитов Украины и России среднее содержание германия 6г/т, в маг-нетитовых кварцитах Кременчугского рай­она в среднем 29г/т (от 9 до 50). Главным минералом-концентратором германия по данным В. М. Григорьева является магнетит.сутній у кам'яному вугіллі Донецького і Львівсько-Волинського басейнів, а також лігнітах Закарпаття. На даний час проми­слове значення мають концентрації гер­манію в коксівному вугіллі, тому що на деяких коксохімічних заводах діють установки з витягу германію з ка­м'яновугільних смол і надсмольних вод. Загальні запаси германію по промисло­вих категоріях у вугіллях України пере­вищують 50тис.т. Високий вміст (до 800-1000г/т) характерний для лігнітів Закар­паття (Беганьське родовище), що можуть бути першочерговим об'єктом промисло­вого освоєння. Германіє-вугільні родо­вища відомі на Далекому Сході Росії і Сахаліні, де кайнозойське вуглеутво-рення відбувалося на тлі загасаючого ву­лканізму. Вугілля тут, як і в Закарпатті, -буре.

Родовища Заїру (Кипуши) і Намібії (Цумеб, Асис) є основними постачальни­ками германію на світовий ринок. Тут у верхньопротерозойських осадових по­родах розташовуються мідні і свинцево-цинкові родовища, серед яких залягають руди з германієвими мінералами - герма-нітом Си3ОеБ4 і реньєритом (Си,Бе,Ое)8 що містять від 10,6 до 8,7% германію. За­паси германію нараховують тут тисячі тонн.

Галій, як і германій, був передбачений Д.І.Менделєєвим, а в 1875р. французький хімік Лекок де Буабодран знайшов його у сфалериті. Арсенід галію широко вико­ристовується при виробництві лазерів, радіоприладів, телебаченні та ін. З галій-гадолінієвих гранатів виготовляють за­пам'ятовуючі пристрої ЕОМ. Джерелами промислового одержання галію є нефе­ліни, боксити і руди цинку. Ресурси га­лію в бокситах країн Європи, ПАР, Пів­нічної Америки й Австралії складають

Германий как попутный элемент при­сутствует в каменных углях Донецкого и Львовско-Волынского бассейнов, а также лигнитах Закарпатья. В настоящее время промышленное значение имеют концен­трации германия в коксующихся углях, т. к. на некоторых коксохимических заводах действуют установки по извлечению герма­ния из каменноугольных смол и надсмоль-ных вод. Общие запасы германия по про­мышленным категориям в углях Украины превышают 50тыс.т. Высокие содержания (до 800-1000г/т) характерны для лигнитов Закарпатья (Беганьское месторождение), которые могут быть первоочередным объ­ектом промышленного освоения. Германий-угольные месторождения известны на Дальнем Востоке России и Сахалине, где кайнозойское углеобразование происходило на фоне затухающего вулканизма. Угли здесь, как и в Закарпатье - бурые.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини