Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Месторождения Заира (Кипуши) и На­мибии (Цумеб, Асис) являются основными поставщиками германия на мировой рынок. Здесь в верхнепротерозойских осадочных породах располагаются медные и свинцово-цинковые месторождения, среди которых залегают руды с германиевыми минералами - германитом (Си3ОеБ4) и реньеритом (Си,Бе,Ое)8, содержащим от 10,6 до 8,7% германия. Запасы германия насчитывают здесь тысячи тонн.

Галлий, как и германий, был предсказан Д. И. Менделеевым, а в 1875г французский химик Лекок де Буабодран обнаружил его в сфалерите. Арсенид галлия широко исполь­зуется при производстве лазеров, радио­приборов, телевидения и др. Из галлий-гадолиниевых гранатов изготавливают за­поминающие устройства ЭВМ. Источника­ми промышленного получения галлия яв­ляются нефелины, бокситы и руды цинка. Ресурсы галлия в бокситах стран Европы,десятки тисяч тонн. Виробництво галію, як і ціна на нього, зростає. У 2000р. спо­живання галію перевищило 200т, ціна за 1 кг у США складала 600$. Вміст галію в бокситах складає в середньому 50-70г/т (кларк галію 18г/т), у нефеліні - 20-40г/т, содаліті - 70-500г/т. Понад 90% світового виробництва галію одержують на глино­земних заводах, де його витягається тіль­ки 1-2%. Рідкіснометально-поліметалеві родовища з мінералами галію і германію відомі тільки в Намібії і Заїрі. Тут галій присутній у виді власного дуже рідкісно­го мінералу галіта СиОаБ2, у якому 35,3% галію і деяких інших. В істотних кількос­тях галіт входить до складу мінералів ге­рманію (до 2,2%) і сфалериту (до 0,01%).

Індій найбільш широко використову­ється в електроніці й електротехніці, при виробництві припоїв, підшипникових сплавів. Його застосовують у сонячних батареях, волоконній оптиці, мікроаку-муляторах, у вигляді добавки до особли­вих змащень. Світові враховані запаси індію, що здобуваються, перевищують 2тис. т. Виробництво індію в 2000р. скла­ло 220т. Ціна на нього на світовому рин­ку знизилася з 550$/кг у 1995р. до 150$/кг у 2000р. Власних родовищ індію немає, і він добувається попутно з мідно-поліметалевих і олов'яних руд при його вмісті від 1-2 до 100г/т і більше у їхніх концентратах. Основні запаси (до 75%) і виробництво індію (до 80%) приходяться на свинцево-цинкові родовища.

Талій застосовується головним чином при виробництві ядохімікатів для зни­щення гризунів і комах. Використову­ється також в електроніці й оптиці. Його висока токсичність серйозно перешко­джає розширенню сфер застосування. За­паси талію у свинцево-цинкових рудах складають близько 800тис.т, ціни на ме-

ЮАР, Северной Америки и Австралии со­ставляют десятки тысяч тонн. Производство галлия, как и цена на него растут. В 2000г потребление галлия превысило 200т, цена за 1кг в США составляла 600$. Содержание галлия в бокситах составляет в среднем 50-70г/т (кларк галлия 18г/т), в нефелине - 20-40г/т, содалите - 70-500г/т. Свыше 90% ми­рового производства галлия получают на глиноземных заводах, где его извлекается только 1-2%. Редкометально-полиметалли-ческие месторождения с минералами галлия и германия известны только в Намибии и Заире. Здесь галлий присутствует в виде собственного очень редкого минерала гали-та СиОаБ2, в котором 35,3% галлия и не­которых других. В существенных коли­чествах галит входит в состав минералов германия (до 2,2%) и сфалерита (до 0,01%).

Индий наиболее широко используется в электронике и электротехнике, при произ­водстве припоев, подшипниковых сплавов. Его применяют в солнечных батареях, во­локонной оптике, микроаккумуляторах, в виде добавки к особым смазкам. Мировые учтенные извлекаемые запасы индия пре­вышают 2тыс.т. Производство индия в 2000г составило 220т. Цена на него на ми­ровом рынке снизилась с 550$/кг в 1995г до 150$/кг в 2000г. Собственных месторожде­ний у индия нет, и он добывается попутно из медно-полиметаллических и оловянных руд при его содержании от 1-2 до 100г/т и более в их концентратах. Основные запасы (до 75%) и производство индия (до 80%) приходятся на свинцово-цинковые место­рождения.

Таллий применяется главным образом при производстве ядохимикатов для унич­тожения грызунов и насекомых. Использу­ется также в электронике и оптике. Его вы­сокая токсичность серьезно препятствует расширению сфер применения. Запасы тал­талевий талій стабільні - 16,5$/кг. Добу­вається талій в основному із сульфідних свинцево-цинкових руд, піриту і миш'я­кових руд. У мінералах цих руд вміст та­лію складає десятки і перші сотні г/т.

Кадмій, відкритий у 1817р. німецьким хіміком Ф. Штромейером, має на даний час широке застосування. Він утворює сплави з міддю, що мають високу елект­ропровідність; застосовується як напів-провідникі, йде на виготовлення метало­керамічних контактів, підшипників і т.д.

Достовірні запаси кадмію 1 млн.т, ви­робництво кадмію в 90-і рр. досягло 20000т. Ціна 1 кг кадмію складала напри­кінці 1996р. 1,5 долара.

Кадмій у природі зрідка зустрічається у виді мінералу гринокіту СсСБ (76%) й інших сульфідів, але вони не мають са­мостійного практичного значення. Вели­ка частина промислових запасів кадмію знаходиться в колчеданно-поліметалевих родовищах, а також олово-сульфідних, золото-сульфідних та ін. У них кадмій укладений у головних мінералах руд: сфалериті (70-82000 г/т), тетраедриті (500-17900), халькопіриті (30-1200), бор­ніті (16-1000). Високі концентрації кад­мію, обумовлені наявністю власне кадмі­євих мінералів, встановлені в Болівії (Л§-РЬ-СсІ руди з 11% кадмію) і в Намібії, де на 1 т руди приходиться 1200г кадмію.

Реній передбачений Д.І.Менделєєвим у 1871 р. і відкритий у 1925р. німецькими вченими В. Ноддак та ін. Має високі тем­ператури плавлення (3180оС) і кипіння (5000оС), тому застосовується при виго­товленні термопар, електроконтактів, ни­ток розжарювання, різних деталей в атомному, ракетно-космічному й авіацій­ному видах промисловості. Використову­ється у виді платино-ренієвих каталі­заторів при крекінгу нафти і для підви­лия в свинцово-цинковых рудах составляют около 800тыс.т, цены на металлический таллий стабильны - 16,5$/кг. Добывается таллий в основном из сульфидных свинцо-во-цинковых руд, пирита и мышьяковых руд. В минералах этих руд содержание тал­лия составляет десятки и первые сотни г/т.

Кадмий, открытый в 1817г немецким химиком Ф. Штромейером, имеет в на­стоящее время широкое применение. Он образует сплавы с медью, имеющие вы­сокую электропроводность; применяется в качестве полупроводников, идет на изго­товление металлокерамических контактов, подшипников и т.д.

Достоверные запасы кадмия 1 млн.т, производство кадмия в 90е годы достигло 20000т. Цена 1кг кадмия составляла в конце 1996г 1,5 доллара.

Кадмий в природе изредка встречается в виде минерала гринокита СёБ (76%) и дру­гих сульфидов, но они не имеют са­мостоятельного практического значения. Большая часть промышленных запасов кадмия находится в колчедано-полиме-таллических месторождениях, а также оло­во-сульфидных, золото-сульфидных и дру­гих. В них кадмий заключен в главных ми­нералах руд: сфалерите (70-82000 г/т), тет­раэдрите (500-17900), халькопирите (30­1200), борните (16-1000). Высокие концен­трации кадмия, обусловленные наличием собственно кадмиевых минералов, установ­лены в Боливии (Л§-РЬ-Сс1 руды с 11% кад­мия) и в Намибии, где на 1 т руды прихо­дится 1200г кадмия.

Рений предсказан Д.И.Менделеевым в 1871 г и открыт в 1925г немецкими учеными В. Ноддак и др. Имеет высокие температуры плавления (3180оС) и кипения (5000оС), по­этому применяется при изготовлении тер­мопар, электроконтактов, нитей накалива­ния, различных деталей в атомной, ракетно­щення виходу високооктанового бензину з незначним виділенням тетраетилсвинця в навколишнє середовище. Ресурси ренію оцінюються в 12тис.т, його споживання в США стрімко зростає і склало в 2000р. 40т (у 1994р. 7т). Ціна 1кг металевого по­рошку ренію в 2000р. складала 1110 до­ларів. Виробництво ренію грунтується на його супровідному витягу з молібденових концентратів комплексних мідно-порфірових руд. Вміст ренію в земній ко­рі не вивчено, є дані А.П.Виноградова, що його кларк складає 0,7мг/т, тобто цей елемент - один з найбільше рідкісних у природі.

Селен відкритий шведським хіміком Й.Берцеліусом у 1817р., багато в чому він подібний за своїми властивостями з телу­ром і сіркою. На відміну від сірки мета­левий селен проводить струм, що зале­жить від висвітлення. Ці та інші власти­вості селену і його з'єднань обумовили використання їх в електротехніці, елект­роніці (напівпровідники), ксерокопію­ванні, скло- і лакофарбовій галузях про­мисловості, чорній металургії, акумуля­торах, твердих шаруватих змащеннях. Селен у великих дозах - сильна отрута, у малих - використовується в медичних препаратах. Запаси селену на кінець ХХст., за даними Гірничого бюро США, складали 150тис.т, щорічне виробництво - більше 2тис.т. Ціна на технічний селен (99,5%) складала 10$/кг. Селен утворює 80 власних мінералів, але добувають його з мідно-порфірових, колчеданно-поліме­талевих, свинцево-цинкових і мідно-ні­келевих родовищ. У сульфідах останніх його вмісти складають (г/т): пентландит -110, халькопірит - 68, піротин - 57. Се­редні вмісти в молібденіті - 265, халько­піриті - 118г/т, з мідно-порфірових родо­вищ. Ще більшее селену у колчеданних космической и авиационной видах про­мышленности. Используется в виде плати-но-рениевых катализаторов при крекинге нефти и для повышения выхода высокоок­танового бензина с незначительным выде­лением тетраэтилсвинца в окружающую среду. Ресурсы рения оцениваются в 12 тыс. т, его потребление в США стремитель­но растет и составило в 2000г 40т (в 1994г 7т). Цена 1 кг металлического порошка ре­ния в 2000г составляла 1110 долларов. Про­изводство рения основано на его попутном извлечении из молибденовых концентратов комплексных медно-порфировых руд. Со­держание рения в земной коре не изучено, имеются данные А. П. Виноградова, что его кларк составляет 0,7мг/т, т.е. этот элемент -один из наиболее редких в природе.

Селен открыт шведским химиком Й.Берцелиусом в 1817г, во многом он схо­ден по своим свойствам с теллуром и серой. В отличие от серы металлический селен проводит ток, что зависит от освещения. Эти и другие свойства селена и его соеди­нений обусловили использование их в элек­тротехнике, электронике (полупроводники), ксерокопировании, стекольно- и лакокра­сочной отраслях промышленности, черной металлургии, аккумуляторах, твердых слоистых смазках. Селен в больших дозах -сильный яд, в малых - используется в ме­дицинских препаратах. Запасы селена на конец ХХв по данным Горного бюро США составляли 150тыс.т, ежегодное производ­ство - более 2тыс. т. Цена на технический селен (99,5%) составляла 10$/кг. У селена выявлено 80 собственных минералов, но добывают его из медно-порфировых, кол-чеданно-полиметаллических, свинцово-цинковых и медно-никелевых месторожде­ний. В сульфидах последних его содержа­ния составляют (г/т): пентландит - 110, халькопирит - 68, пирротин - 57. Средниеродовищах (халькопірит - до 1400, пірит - до 300, сфалерит - до 900г/т). Серед ен­догенних утворень виділяються уран-селенові родовища п ятиелементної (Ві-М-Со-Ц-А§) формації Африки (Шинко-лобве), Європи (Іохімов та ін.), Канади (Біверлодж). Найбагатші на селен (до 19%) руди, представлені уранінітом, різ­ними сульфідами, селенідами і селено-сульфідами та іншими мінералами, відо­мими на родовищі Шинколобве.

Родовище Пакахака (Болівія) крім срі­бла містить селен, нікель, кобальт і пла­тину. Воно пов'язано з палеоген-неоге-новим вулканізмом і представлено гніз­дами, стовбуватими й інших форм по­кладами селенідів (тиманіт, клаусталіт та ін.) розміром 1-2м у довжину і 2-25дм у ширину.

Селен утворює підвищені концентра­ції й в екзогенних умовах, наприклад, у рудах уран-ванадієвого складу плато Ко­лорадо. У зруднілих пісковиках його вміст доходить до 1700г/т, а у вапняках, збагачених органікою - до 1350г/т.

Телур - малорозповсюджений і слабко вивчений елемент земної кори. Передба­чається, що його кларк складає близько 0,001 г/т. Добувають телур тільки попутно при переробці мідних, свинцевих і зо-лото-срібно-телурових руд. Світові за­паси телуру оцінюються в 55-70тис.т, су­марне його виробництво складає близько 250т. Він використовується як легуюча добавка до чорних металів і міді, засто­совується як один з ефективних напів­провідників у приладах інфрачервоного бачення, фототехніці, сонячних батареях, теромоелектричних матеріалах. Більше 2/3 світового виробництва телуру одер­жують з мідних руд, головним чином з мінералу халькопіриту, що містить 37г/т і більше телуру. Відомі найбільші золото­содержания в молибдените - 265, халько­пирите - 118г/т, из медно-порфировых ме­сторождений. Еще больше селена в колче­данных месторождениях (халькопирит - до 1400, пирит - до 300, сфалерит - до 900г/т). Среди эндогенных образований выделяют­ся уран-селеновые месторождения пяти-элементной (Ві-М-Со-Ц-А§) формации Африки (Шинколобве), Европы (Иохимов и др.), Канады (Биверлодж). Самые богатые селеном (до 19%) руды, представленные уранинитом, различными сульфидами, се-ленидами и селено-сульфидами и другими минералами известными на месторождении Шинколобве.

Месторождение Пакахака (Боливия) поми­мо серебра содержит селен, никель, кобальт и платину. Оно связано с палеоген-неогеновым вулканизмом и представлено гнездами, стол­бообразными и иной формы залежами селе-нидов (тиманнит, клаусталит и др.) размером 1-2м в длину и 2-25см в ширину.

Селен образует повышенные концен­трации и в экзогенных условиях, например в рудах уран-ванадиевого состава плато Ко­лорадо. В оруденелых песчаниках его со­держание доходит до 1700г/т, а в известня­ках, обогащенных органикой до 1350г/т.

Теллур - малораспространенный и слабо изученный элемент земной коры. Предпо­лагается, что его кларк составляет около 0,001 г/т. Извлекают теллур только попутно при переработке медных, свинцовых и зо­лото-серебро-теллуровых руд. Мировые запасы теллура оцениваются в 55-70тыс.т, суммарное его производство составляет около 250т. Он используется как легирую­щая добавка к черным металлам и меди, применяется как одни из эффективных по­лупроводников, в приборах инфракрасного видения, фототехнике, солнечных батареях, теромоэлектрических материалах. Более 2/3 мирового производства теллура получаюттелурідні родовища: Калгурлі (Австра­лія), Кріпл-Крик, Голдфілд (США). Вони відносяться до палеовулканічних кальдер і характеризуються складним мінераль­ним складом руд, що сформувалися в близповерхневих умовах. Серед телури­дів у них присутні калаверит, сильваніт, алтаїт, телуро-вісмутин та інші. Слід за­значити часте знаходження телуридів у недавно виявлених золоторудних родо­вищах Українського щита.

3.6.4 Тугоплавкі метали Тугоплавкі метали представлені цир­конієм і гафнієм (температури плавлення

1825оС і 2222оС), танталом і ніобієм

(3000оС і 2415оС), а також скандієм. Цир­коній у 35 разів більше розповсюджений у земній корі, ніж гафній. Обидва еле­менти мають близькі хімічні властивості, що зумовлюється їх однаковими розмі­рами іонів і повною подібністю електро­нної структури. Цирконій має широке застосування в промисловості. Його ви­користовують як основний конструкцій­ний метал в атомних реакторах, при бу­дуванні ракет і космічних кораблів, в авіабудуванні. Із сплаву цирконію з не­одимом виготовляють надпровідні маг­ніти. У хімічному машинобудуванні цир­коній використовують як короізйно-стій-кий матеріал. Із сталі із вмістом 0,1% ци­рконію готують броньові листи. Новою сферою застосування є цирконієва кера­міка - джерело електроенергії в ХХІст. Його промислові мінерали - циркон (2гБіО4) і баделеїт (2гО2) усе ширше за­стосовуються для виготовлення вогне­тривів, скла і кераміки, у ливарній справі из медных руд, главным образом из мине­рала халькопирита, содержащего 37г/т и более теллура. Известны крупнейшие зо-лото-теллуридные месторождения: Кал-гурли (Австралия), Крипл-Крик, Голдфилд (США). Они приурочены к палео-вулканическими кальдерам и характери­зуются сложным минеральным составом руд, сформировавшихся в близповерхно-стных условиях. Среди теллуридов в них присутствуют калаверит, сильванит, алтаит, теллуро-висмутин и другие. Следует отме­тить частое нахождение теллуридов в не­давно выявленных золоторудных месторо­ждениях Украинского щита.

3.6.4 Тугоплавкие металлы

Тугоплавкие металлы представлены цирконом и гафнием (температуры плав­ления 1825оС и 2222оС), танталом и нио­бием (3000оС и 2415оС), а также скандием. Цирконий в 35 раз более распространен в земной коре, чем гафний. Оба элемента имеют близкие химические свойства, что объясняется их одинаковыми размерами ионов и полным сходством электронной структуры. Цирконий имеет широкое при­менение в промышленности. Его использу­ют в качестве основного конструкционного металла в атомных реакторах, при построй­ке ракет и космических кораблей, в авиа­строении. Из сплава циркония с неодимом изготавливают сверхпроводящие магниты. В химическом машиностроении цирконий используют как коррозионно-стойкий мате­риал. Из стали с содержанием 0,1% цир­кония готовят броневые листы. Новой обла­стью применения является циркониевая ке­рамика - источник электроэнергии в ХХ1в. Его промышленные минералы - циркон (2гБ104) и бадделеит (2г02) все шире при­меняются для изготовления огнеупоров, стекла и керамики, в литейном деле и дру­та інших галузях виробництва. Гафній є поглиначем нейтронів і застосовується для захисту від радіації, у контрольній апаратурі на АЕС. Сплав 2Нґ і 8%Та використовують для виготовлення камер згоряння в реактивних двигунах, а карбід гафнію, що має температуру плавлення 3400оС , застосовують для покриття кос­мічних кораблів.

Світові запаси 2гО2 (без країн СНД) оцінюються в 55млн.т, з них Австралії 26млн.т і ПАР 15млн.т у розсипах. Запаси НГО2 - 1млн.т. Виробництво цирконових концентратів у 1999р. склало 940тис.т (360тис.т в Австралії і 305тис.т у ПАР, інше - у США, Україні, Індії і В'єтнамі).

На руднику Палабора добувають баде-леїт і одержують близько 12тис.т концен­трату із вмістом 2гО2 96-99%. Ціни на керамічний баделеїт у 1999р. складали 2800$/т, 1 т цирконового концентрату у 2000р. коштувала від 450 до 650 доларів залежно від виробника.

Циркон добувається з розсипових ро­довищ, хоча все більше починають за­лучатися і корінні його родовища. Усі ці ендогенні родовища циркону пов'язані з лужними породами докембрійського віку чи щитів серединних масивів. У Схід­ному Приазов'ї таким є велике Мазуров-ське, а також Азовське комплексне родо­вище.

Мазуровське родовище відноситься до північно-східної екзоконтактової зони Маріупольського (Октябрського) масиву лужних нефелінових порід. Тут у 30-60-і роки здійснювався кар'єрний видобуток цирконієвих руд з наступним вилученням металевого цирконію високої чистоти і його продуктів. У нефелінових сієнітах із цирконом (маріуполітах) і мікроклін-нефелінових пегматитах, вік яких складає 1,75млрд.років,     розвідано     16 по­гих отраслях производства. Гафний являет­ся поглотителем нейтронов и применяется для защиты от радиации, в контрольной ап­паратуре на АЭС. Сплав 2НГ и 8Та ис­пользуют для изготовления камер сгорания в реактивных двигателях, а карбид гафния, имеющий температуру плавления 3400оС применяют для покрытия космических ко­раблей.

Мировые запасы 2г02 (без стран СНГ) оцениваются в 55млн.т, из них Австралии 26млн.т и ЮАР 15млн.т в россыпях. Запасы НГО2 - 1млн.т. Производство цирконовых концентратов в 1999г составило 940тыс.т (360тыс.т в Австралии и 305тыс.т в ЮАР, остальное - в США, Украине, Индии и Вьетнаме).

На руднике Палабора добывают бад-делеит и получают около 12тыс.т кон­центрата с содержанием 2г02 96-99%. Цены на керамический бадделеит в 1999г состав­ляли 2800$/т, 1 т цирконового концентрата в 2000г стоил от 450 до 650 долларов в зави­симости от производителя.

Циркон добывается из россыпных ме­сторождений, хотя все большее внимание начинают привлекать и коренные его ме­сторождения. Все эти эндогенные место­рождения циркона связаны со щелочными породами докембрийского возраста щитов или срединных массивов. В Восточном Приазовье таким является крупное Мазу-ровское, а также Азовское комплексное ме­сторождение, описанное выше.

Мазуровское месторождение приуро­чено к северо-восточной экзоконтактовой зоне Мариупольского (Октябрьского) мас­сива щелочных нефелиновых пород. Здесь в 30-60е годы производилась карьерная добы­ча циркониевых руд с последующим полу­чением металлического циркония высокой чистоты и его продуктов. В нефелиновых сиенитах с цирконом (мариуполитах) илогозалягаючих, плитоподібних і лінзо­подібних тіл, а також жильних покладів. Довжина окремих рудних тіл доходить до 1000м, ширина від 220 до 720м, середня потужність 14м. Вміст 2гО2 складає від 0,15 до 2,1% (середнє 0,5%). У рудах установлені промислові вмісти ніобію (до 0,15%) і танталу (до 0,03%). Цирконієві руди містять також рідкісні землі пере­важно ітрієвого складу (більше 50% Тії). Після відкриття і початку експлуатації титан-цирконових розсипів у Наддніпря­нщині розробка корінних руд Мазуровсь-кого родовища була припинена.

За даними Н. А.Шило, в кінці ХХст. з розсипових родовищ добувалося більше 95% цирконію. Головне промислове зна­чення мають сучасні і древні прибере­жно-морські розсипи. Найбільше відомі серед сучасних інтенсивно розроблюва-льні ільменіт-цирконові розсипи східного узбережжя Австралії, що відрізняються від більшості інших розсипів перевагою циркону над ільменітом чи однаковими їхніми кількостями. Як правило розсипи просліджуються на десятки і навіть сотні кілометрів з перервами. Їхня ширина складає десятки метрів, а потужність продуктивних пісків - 0,5-1,5м. Крім Авс­тралії сучасні розсипи океанічних пляжів розвинуті в Індії, Шрі-Ланці, Новій Зела­ндії, Бразилії, багатьох країнах Африки та ін. Вміст циркону в розсипах складає

від 10-60 (ПАР) до 100-400кг/т (Маври­танія). Рентабельними є родовища з запа­сами продуктивних пісків 20-30млн.м при вмісті 50-60кг на м мінералів титану і циркону.

Древні прибережно-морські розсипи відрізняються більше значною потужні­стю продуктивних відкладень, що дохо­дить до 10м і більше. Прикладом таких розсипів є Правобережне (Самотканське) микроклин-нефелиновых пегматитах, воз­раст которых составляет 1,75млрд.лет, раз­ведано 16 пологозалегающих, плитообраз-ных и линзовидных тел, а также жильных залежей. Длина отдельных рудных тел до­ходит до 1000м, ширина от 220 до 720м, средняя мощность 14м. Содержание 2г02 составляет от 0,15 до 2,1% (среднее 0,5%). В рудах установлены промышленные со­держания ниобия (до 0,15%) и тантала (до 0,03%). Циркониевые руды содержат также редкие земли преимущественно иттриевого состава (более 50% ТЯ). После открытия и начала эксплуатации титан-цирконовых россыпей в Приднепровье разработка ко­ренных руд Мазуровского месторождения была прекращена.

По данным Н.А.Шило к концу ХХ сто­летия из россыпных месторождений добы­валось более 95% циркония. Главное про­мышленное значение имеют современные и древние прибрежно-морские россыпи. Наи­более известны среди современных интен­сивно разрабатываемые ильменит-цирко-новые россыпи восточного побережья Ав­стралии, которые отличаются от большин­ства других россыпей преобладанием цир­кона над ильменитом или одинаковыми их количествами. Обычно россыпи прослежи­ваются на десятки и даже сотни километров с перерывами. Их ширина составляет де­сятки метров, а мощность продуктивных песков - 0,5-1,5м. Помимо Австралии со­временные россыпи океанических пляжей развиты в Индии, Шри-Ланке, Новой Зе­ландии, Бразилии, многих странах Африки и др. Содержания циркона в россыпях со­ставляет от 10-60 (ЮАР) до 100-400кг/т

(Мавритания).   Рентабельными являются месторождения с запасами продуктивных песков 20-30млн.м   при содержании 50­60кг на м минералов титана и циркона. Древние  прибрежно-морские россыпиродовище титан-цирконієвих пісків у Се­редній Наддніпрянщині України. Тут се­ред пісків полтавського і сарматського ярусів розвинутий ільменіт (48,5-44%), рутил (13-16%) і циркон (7,7%-13,2%).

Алювіальні розсипи, що утворюються за течією рік, містять циркон, монацит та інші мінерали. Їхні запаси в розсипах змінюються в широких межах, перева­жають дрібні родовища в порівнянні з прибережно-морськими. Прикладами алювіальних розсипів є родовища Ма-лайізї, Індії, України та інших країн.

Тантал і ніобій відкриті в 1801 і 1802рр. хіміками А. Екебергом (Швеція) і Ч. Гетчеттом (Англія). Вони легко підда­ються механічній обробці, поглинаючи гази, стають крихкими. Обидва метали хімічно і фізично стійкі, навіть царська водка при нагріванні не діє на тантал. Цей метал є конкурентом платини, він незамінний при виготовленні хімічного посуду, а також у хірургії при проведенні відновлюючих операцій. Застосовується в ракетно-хімічній та іншій галузях про­мисловості як найважливіший стратегіч­ний метал. Добавка ніобію до сталі (1­5%) робить її винятково стійкою і жаро­міцною. Карбід ніобію має величезну твердість і використовується при вигото­вленні надтвердих сплавів для різців. Ні­обій усе ширше використовується при виготовленні труб для нафто- і газопро­водів. Світове споживання танталу і ніо­бію в 1999р. доходило до 1800 і 27000т

відповідно. Ціна за 1 кг металевого тан­талу складала 350 доларів, а ніобію 70-80$/кг. Запаси Та205 у світі оцінюються в 200тис.т, а №>205 - 16млн.т. Вміст тан­талу в земній корі на порядок меншее, ніж ніобію (0,00015 і 0,0122%), тому ен­догенні родовища танталу з запасами бі­льше 100тис. т. відносяться до великих, отличаются более значительной мощно­стью продуктивных отложений, доходящей до 10м и более. Примером таких россыпей является Правобережное (Самотканское) месторождение титан-циркониевых песков в Среднем Приднепровье Украины. Здесь среди песков полтавского и сарматского ярусов развиты ильменит(48,5-44%), рутил (13-16%) и циркон (7,7%-13,2%).

Аллювиальные россыпи, образующиеся по течению рек, содержат циркон, монацит и другие минералы. Их запасы в россыпях из­меняются в широких пределах, преобладают мелкие месторождения по сравнению с при-брежно-морскими. Примерами аллювиаль­ных россыпей являются месторождения Ма­лайзии, Индии, Украины и других стран.

Тантал и ниобий открыты в 1801 и 1802гг химиками А. Экебергом (Швеция) и Ч.Гетчеттом (Англия). Они легко под­даются механической обработке, поглощая газы становятся хрупкими. Оба металла хи­мически и физически стойкие, даже царская водка при нагревании не действует на тан­тал. Этот металл является конкурентом пла­тины, он незаменим при изготовлении хи­мической посуды, а также в хирургии при проведении восстановительных операций. Применяется в ракетно-химической и дру­гих отраслях промышленности, являясь важнейшим стратегическим металлом. До­бавка ниобия к стали (1-5%) делает её ис­ключительно стойкой и жаропрочной. Кар­бид ниобия обладает огромной твердостью и используется при изготовлении сверх­твердых сплавов для резцов. Ниобий все шире используется при изготовлении труб для нефте- и газопроводов. Мировое по­требление тантала и ниобия в 1999г дохо­дило до 1800 и 27000т соответственно. Цена за 1 кг в 2004г металлического тантала со­ставляла 350 долларов, а ниобия 70-80$/кг. Запасы  Та205   в   мире  оцениваются вдля ніобію запаси таких родовищ повинні складати 1 млн. т і вище.

Головними промисловими мінералами танталу є танталіт БеТа206, мікроліт (КаСа)2Та206 і воджиніт Мп8пТа208. Для ніобію практичне значення мають піро-хлор (КаСа)2 (М>, Та, Ті)206, колумбіт (Бе, Мп)КЬ206 і лопарит КаСе(Ті,М))206.

Велика частина світових запасів тан­талу (70%) і ніобію (90%) припадає на карбонатитові, рідкометальні пегматитові і магматогенні, пов' язані з лужними по­родами. Ендогенні родовища танталу і ніобію містять, відповідно, не менше 0,012 і 0,1% (бідні руди). У багатих рудах кількість танталу складає більше 0,018 і ніобію понад 0,3%.

Карбонатити лужно-ультраосновних масивів, яких виявлено на земній кулі близько 350, є найбільш великими і бага­тими родовищами ніобію, іноді з танта­лом, цирконієм і гафнієм. Вміст №>205 у цих родовищах складає 0,3-0,8% і більше, а запаси - багато мільйонів тонн. До них відносяться родовища Росії (Ковдор на Кольському півострові, Біла Зима в Си­біру), Бразилії (Араша), Канаді (Сан-Оноре та ін.). Ці родовища часто мають вертикальну колоноподібну форму до глибини 10км і більше. Утворення таких масивів лужно-ультраосновного складу з карбонатитами, за новими даними, по­розумівається нагромадженням плавнів-мінералізаторів (лужних металів, галоїдів та ін.) в апікальній частині глибинного магматичного осередка, проплавленням під їхньою дією вищезалягаючих криста­лічних порід і просуванням магми на­гору. Різке вивільнення від плавнів-міне-ралізаторів магми у верхніх поверхах зе­мної кори поблизу поверхні внаслідок різкого падіння тиску призводить до лік-вації і кристалізації магматичного роз­200тыс т, а М>205 - 16млн.т. Содержание тантала в земной коре на порядок меньше,

чем ниобия (0,00015 и 0,0122%) поэтому

эндогенные месторождения тантала с запа­сами более 100тыс. т. относятся к крупным, для ниобия запасы таких месторождений должны составлять 1 млн. т и выше.

Главными промышленными минералами тантала являются танталит БеТа206, микро­лит (КаСа)2Та206 и воджинит Мп8пТа208. Для ниобия практическое значение имеют пирохлор (КаСа)2 (М>, Та, Т1)206, колумбит (Бе, Мп)М)206 и лопарит КаСе(Т1,М))206.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини